Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення навчальної дисципліни підготовки бакалавра напряму підготовки



Pdf просмотр
Сторінка7/9
Дата конвертації25.12.2016
Розмір2.8 Kb.
ТипНавчально-методичний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8   9
Критерії оцінювання усної відповіді студента
на семінарському (практичному) занятті:
2,5-3 б. – вичерпна і глибока відповідь на питання семінарського
/ практичного заняття. Студент виявив всебічне, систематичне й глибоке знання матеріалу, глибоко засвоїв основну й додаткову літературу з теми, рекомендовану планом. Доповідає активно й упевнено, не прив’язаний до конспекту. Відповідь вирізняється багатством і точністю використаних термінів. Матеріал викладається послідовно й логічно. У розумінні та викладі навчального матеріалу студент виявляє науковий підхід і творчі здібності. Після завершення доповіді відповідає на всі питання викладача та товаришів. (При цьому викладач має право поставити до трьох коротких питань за темою заняття загалом, а не лише з питання, яке висвітлював студент).
1,5-2,5 б. – студент виявляє достатньо повне знання матеріалу, не припускається у відповіді суттєвих неточностей, засвоїв основну літературу, рекомендовану викладачем у плані семінрського
(практичного) заняття. Дає відповіді на запитання викладача та одногрупників. Часто звертається до конспекту.
1-1,5 б. – студент виявляє знання матеріалу в обсязі, достатньому для подальшого навчання і роботи за спеціальністю. Доповідач прикутий до конспекту, припускається помилок. Матеріал частково розкриває проблему. Відповідає на поставлені запитання з помилками, однак спроможний зі сторонньою допомогою виправити їх.
0,5-1 б. – студент відповідає, читаючи з конспекту
(«ксерокопії»), без допомоги якого у матеріалом володіє не достатньо,

80 допускає принципові помилки. Матеріал не розкриває проблему.
Відповідає на поставлені запитання тільки зі сторонньою допомогою.
0,5 б. – студент читає з конспекту. Матеріал розкриває проблему поверхово чи фрагментарно. На запитання викладачів та студентів відповісти не може.
0 б. – відповіді немає або вона абсолютно не розкриває сутності питання.
Завдання для самостійної роботи розподілені за рівнями професійної компетентності у три групи: достатній, елементарний і високий рівень підготовки, кожному з яких відповідають завдання відповідного ступеня складності.
Перша група завдань носить відтворювально-репродуктивний характер, орієнтує на опанування базового рівня навчальної програми, передбачає опанування понять і термінів, основних категорій, забезпечує базу для подальшої роботи над матеріалом. У виконанні завдань цієї групи рекомендується складання опорних конспектів та ведення словника правничої термінології, систематична робота на заняттях.
Друга група завдань носить аналітично-пошуковий характер, вимагає самостійного пошуку знань з питань і тем, віднесених програмою до самостійного опрацювання, аналізу інформації та здатності представити матеріал належним чином, вміння застосовувати набуті знання у вирішенні типових практичних ситуацій. У виконанні завдань цієї групи студент вільний у виборі видів і типів завдань, але вони є обов’язковою частиною модуля, оскільки забезпечують більш ґрунтовну підготовку.
Третя група завдань носить науково-дослідницький характер, спонукає до якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів, рекомендована тим з них, хто опанував базовий зміст навчальної програми і має здібності та інтерес до такої роботи. Ці завдання складають варіативну частину модуля і їх виконання заохочується додатковою сумою балів.
Оцінювання самостійної роботи студента здійснюється шляхом перевірки його робочого зошита, де виконуються завдання, передбачені планом самостійної роботи, а також під час поточного тестування чи співбесіди, у ході яких викладач визначає загальний рівень засвоєння студентом вузлових питань кожної з тем, винесених на самостійне опрацювання (до 3 балів за кожну з 6 тем).
Використання тестів для поточного контролю дозволяє раціонально

81 використовувати навчальний час і виключити суб’єктивний підхід до оцінки навчальних досягнень студента.
Водночас, у рамках навчального навантаження студента може бути передбачено виконання обов’язкового індивідуального навчально-
дослідного завдання, тобто написання есе, реферату чи підготовку презентації в аудиторії. Індивідуальна робота студента може не дробитися на змістові модулі, а виконуватися упродовж усього часу вивчення дисципліни, що сприяє її інтегральному характеру, дозволяє студентам глибше зосередитися на проблемі, що їх цікавить.
Для ґрунтовного вивчення навчальної дисципліни «Кримінально- виконавче право» слід самостійно виконати всі дидактичні завдання, передбачені її програмою та відповідним методичним забезпеченням
(підготовка словника основних понять і термінів, тезовий виклад відповідей на теоретичні питання, письмове виконання практичних завдань для самостійної роботи). У додатковому контролі засвоєння студентом кожної з тем, винесених на самостійне опрацювання, потреби не має, оскільки цю функцію виконує рубіжний контроль (модульна контрольна робота). У ній рівномірно представлений увесь навчальний матеріал змістового модуля.
Модульна контрольна робота (МКР) складається із різнорівневих завдань, серед яких основну масу складають тестові. Тестові завдання з навчальної дисципліни «Кримінально-виконавче право», орієнтовані на системну контекстну інтерпретацію тієї чи іншої правової норми або конструкції, функціонально спрямовані на розвиток професійного мислення. Засвоєні студентом знання, якими він оперує, шукаючи правильну відповідь на питання тестового завдання, є необхідною передумовою виконання останнього, а не самоціллю тестування.

82
ЗРАЗОК МОДУЛЬНОГО ЗАВДАННЯ

ВНЗ УКООПСПІЛКИ «ПОЛТАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ»
Модульна контрольна робота з навчальної дисципліни «Кримінально-виконавче право»

для студентів напряму підготовки 6.030401 – «Правознавство»

Модуль 1.

Загальні засади кримінально-виконавчого права
ВАРІАНТ № 4
Тестові завдання
1.Система правових норм, що регулюють своїм особливим методом певну сферу якісно однорідних суспільних відносин – це: а) інститут права; б) галузь права; в) система права; г) правова система.
2.Частиною національного законодавства України стають: а) всі міжнародні договори України; б) чинні міжнародні договори, ратифіковані Верховною Радою України; в) міжнародні договори, підписані Президентом України; г) міжнародні договори, укладені Кабінетом Міністрів України.
3.Кримінально-виконавче право – це: а) лише навчальна дисципліна; б) лише наука; в) наука та навчальна дисципліна; г) методика викладання права.
4.Конституцію України було прийнято в: а) 1992 р.; б) 1999 р.; в) 1996 р.; г) 1998 р.
5.Кримінально-виконавчий кодекс України було прийнято в: а) 2001 р.; б) 2003 р.; в) 1997 р.; г) 1999 р.

Теоретичні питання:
1.
Правові наслідки відбування покарання.
2.
Загальна характеристика та поняття кримінально-виконавчої системи України.

Провідний викладач_____ Коросташов О.М.
Провідний викладач__________Слінько С.В.







83
ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ
Підсумкове оцінювання знань студентів (ПМК) з навчальної дисципліни
«Кримінально-виконавче право» проводиться за результатами поточного модульного контролю і оформляється під час останнього семінарського (практичного) заняття відповідного семестру. До підсумкового балу зараховуються також додаткові бали, які студент отримав за виконання додаткових завдань або за участь у позанавчальній науковій роботі (див. табл.).

ПОРЯДОК ВИЗНАЧЕННЯ ПІДСУМКОВОЇ ОЦІНКИ
Шкала оцінювання знань студентів за результатами підсумкового
контролю з навчальної дисципліни «Кримінально-виконавче
право»

Оцінка за шкалою
ECTS
Оцінка за бальною
шкалою, що
використовується в ПУЕТ
Оцінка за 4-бальною
шкалою
F
0-34 балів
Незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни
FX
35-59 балів
Незадовільно з можливістю повторного складання
E
60-65 балів
Задовільно достатньо
D
66-70 балів
Задовільно
C
71-78 балів
Добре
В
79-85 балів
Дуже добре
A
86-100 балів
Відмінно

Шкала оцінювання знань студентів за результатами підсумкового
контролю з навчальної дисципліни «Кримінально-виконавче
право» (з набору 2012 року)

Сума балів за всі види
навчальної діяльності
Оцінка за
шкалою
ECTS
Оцінка за національною шкалою
90-100
А
відмінно
82-89
В
добре
74-81
С
64-73
D
задовільно
60-63
Е
35-59
FX
незадовільно з можливістю повторного складання
0-34
F
незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

84
Об’єктом оцінювання знань студентів при цьому є програмний матеріал дисципліни різного характеру і рівня складності, засвоєння якого перевіряється під час поточного (зокрема модульного) контролю. Завдання поточного контролю оцінюються у діапазоні від 0 до 100 балів (включно).
Якщо студент набрав за результатами поточного модульного контролю (ПМК) від 0 до 59 балів, йому необхідно виконати отримані у викладача додаткові індивідуальні завдання і захистити їх у терміни, визначені деканатом. У разі невиконання певних завдань поточного контролю з об’єктивних причин, студент має право, за дозволом декана, скласти їх до останнього семінарського (практичного) заняття.
Час та порядок складання визначає викладач.
Підсумковий бал за результатами поточного модульного контролю виставляється під час останнього семінарського (практичного) заняття відповідного семестру.
Кількість балів (числом, кратним «5», від 0 до 100 балів) вноситься до відомості обліку успішності за поточним модульним контролем
(дані колонок 4–6 вищенаведеної таблиці) і є основою для визначення загальної успішності студента з навчальної дисципліни «Кримінально- виконавче право».

Шкала нарахування підсумкових балів
Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-бальну та шкалу ECTS здійснюється в такому порядку.

Оцінка за
системою
ECTS
Оцінка за
бальною
шкалою, що
використовуєть
ся в ПУЕТ
Оцінка за
національною
шкалою
Якісні критерії оцінки
знань
А
86–100 5 (відмінно)
Глибокі знання, можлива незначна кількість помилок
ВC
71–85 4 (добре)
Міцні знання з можливими кількома помилками

60–70 3 (задовільно) Непогані знання, але є значна кількість недоліків
FX
35–59 2 (незадовільно) з можливістю повторного складання
Недостатні знання, слабо засвоєний матеріал, невміння самостійно викласти його зміст
F
0–34 2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням дисципліни
Невміння осмислити зміст теми і публічно чи письмово представити його

85
СИСТЕМА НАРАХУВАННЯ БАЛІВ ЗА ВИДАМИ
НАВЧАЛЬНОЇ РОБОТИ
для студентів напряму підготовки 6.030401 – «Правознавство»

Форма
навчальної
роботи
Вид навчальної роботи
Бали
1. Аудиторна

1.1. Лекція
1. Відвідування
0,5 1.2. Практичне, семінарське заняття
1. Відвідування
2. Захист виконаного домашнього завдання
0-3 3. Обговорення теоретичного та практичного матеріалу
0-3 4. Постановка та розкриття проблемного питання
0-3 5. Виконання навчальних завдань
0-3 6. Доповіді з рефератами, есе та їх обговорення
0-3 7. Тестування
1,5 8. Контрольна робота на занятті
0-3 2. Самостійна та
індивідуально- консультативна робота
Виконання та захист індивідуальних навчально-дослідних завдань:

підготовка розширеного термінологічного словника до теми
0-3

вирішення (аналіз) конкретної юридичної ситуації з підготовкою аналітичної записки
0-3

вирішення і письмове оформлення задач, схем, діаграм, інших робіт графічного характеру (залежно від рівня складності)
0-3

відпрацювання тренінгових програм
(завдань) з навчальних дисциплін
0-3

написання реферату, підготовка критичного есе на статті зарубіжних і вітчизняних авторів за визначеною тематикою
0-3

пошук (підбір) та огляд літературних джерел за заданою проблематикою
0-3 3. Поточний моду- льний контроль
Модульна контрольна робота
20 4. Підсумковий контроль
Підсумковий модульний контроль (залік)
За результатами поточного контролю




86
СИСТЕМА НАРАХУВАННЯ ДОДАТКОВИХ БАЛІВ
ЗА ВИДАМИ РОБІТ для студентів напряму підготовки 6.030401 –
«Правознавство»
Форма
роботи
Вид роботи
Бали
1. Навчальна
1. Участь у предметних олімпіадах: університетських, міжвузівських, всеукраїнських, міжнародних
0-30 2. Участь у конкурсах на кращого знавця дисципліни: університетських, міжвузівських, всеукраїнських, міжнародних
0-30 3. Виконання індивідуальних навчально- дослідних завдань підвищеної складності
0-15 4. Написання і захист наукового реферату з визначеної проблеми
0-5 2. Науково- дослідна
1. Участь в наукових гуртках («Ін-Юре»)
0-20 2. Участь в наукових студентських клубах
(«Феміда»)
0-20 3. Участь в конкурсах студентських робіт: університетських, міжвузівських, всеукраїнських, міжнародних
0-15 4. Участь в наукових студентських конференціях: університетських, міжвузівських, всеукраїнських, міжнародних
0-15 5. Підготовка публікації в наукових виданнях.
0-20 6. Оформлення сценарного плану дидактичної гри
0-20
Разом
*
* Максимальна кількість додаткових балів для студента – 30.

СИСТЕМА НАРАХУВАННЯ ШТРАФНИХ БАЛІВ ЗА
ВИДАМИ РОБІТ З ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
«КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧЕ ПРАВО»

Форма роботи
Вид порушень
Бали
Самостійна робота студента
Порушення термінів виконання домашніх завдань
Несамостійне виконання домашніх завдань
0,5 5
Індивідуально- консультативна
Порушення термінів виконання індивідуальних завдань
Плагіат
2 8
Разом
15,5

87
РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЩО ОТРИМУЮТЬ СТУДЕНТИ ЗА
РЕЗУЛЬТАТАМИ ВИВЧЕННЯ
НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧЕ
ПРАВО»
напрям підготовки: 6.030401 – «Правознавство»
Назва теми
Вид навчальної роботи
Бали
1
2
3
Змістовий модуль І. Загальні засади кримінально-виконавчого права
1.Поняття, предмет та система кримінально-виконавчого права
1. Відвідування лекції
0,5 2. Обговорення теоретичного питання на семінарському занятті
3 3. Тестування
1,5
Разом:
5
2.Джерела кримінально-виконавчого права. Міжнародне співробітництво у галузі виконання покарань
1. Відвідування лекції
0,5 2. Обговорення теоретичного питання на семінарському занятті
3 3. Тестування
1,5
Разом:
5
3.Правовий статус засуджених
1. Відвідування лекції
0,5 2. Обговорення теоретичного питання на семінарському занятті
3 3. Тестування
1,5
Разом:
5
4.Органи і установи виконання покарань
1. Відвідування лекції
0,5 2. Обговорення теоретичного питання на семінарському занятті
3
Разом:
3,5
5.Нагляд і контроль за виконанням кримінальних покарань. Участь громадськості у виправленні в ресоціалізації засуджених
1. Відвідування лекції
0,5 2. Обговорення теоретичного питання на семінарському занятті
3 3. Тестування
1,5
Разом:
5
Модульна контрольна робота І
20
ІКР
6,5
Змістовий модуль ІІ. Правове регулювання відносин виконання
покарань та звільнення від виконання покарання
6.Виконання покарання, не пов’язаних з позбавленням волі
1. Відвідування лекції
0,5 2. Обговорення теоретичного питання на семінарському занятті
3
Разом:
4,5

88


Продовж. табл.
1
2
3
7.Виконання покарання у виді позбавлення волі
1. Відвідування лекції
0,5 2. Обговорення теоретичного питання на семінарському занятті
3 3. Тестування
1,5
Разом:
5
8.Особливості відбування покарання у виді позбавлення волі засудженими жінками і неповнолітніми
1. Відвідування лекції
0,5 2. Обговорення теоретичного питання на семінарському занятті
3
Разом:
3,5
9.Виконання покарання у виді довічного позбавлення волі
1. Тестування
1,5 2. Виконання завдань, передбачених планом самостійної роботи
3
Разом
4,5
10.Звільнення від виконання покарання. Допомога особам, які звільнені від відбування покарання, контроль і нагляд за ними
1. Відвідування лекції
0,5 2. Обговорення теоретичного питання на семінарському занятті
3 3. Тестування
1,5
Разом:
5
Модульна контрольна робота ІІ
20
ІКР
7,5
Разом за семестр

100









89
ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Арешт – це тримання засудженого в умовах ізоляції на строк від одного до шести місяців.
Виконавцем (співвиконавцем) є особа, яка у співучасті з іншими суб'єктами злочину безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, що відповідно до закону не підлягають кримінальній відповіда- льності за скоєне, вчинила злочин, передбачений Кримінальним коде- ксом України.
Виконання покарань полягає у застосуванні адміністрацією органів та установ виконання покарань до засуджених державного примусу, тобто в процедурі обмеження їх прав та свобод, які є змістом покарань, визначених Кримінальним кодексом України.
Вина – це психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездія- льності, передбаченої Кримінальним кодексом України, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.
Випадок має місце тоді, коли наслідки, що настали, перебувають у причинному зв'язку з дією (або бездіяльністю) особи, котра, однак, не тільки не передбачила можливості їх настання, а й не могла їх перед- бачити. "Випадок" виключає вину в поведінці особи. На відміну від недбалості "випадок" характеризується відсутністю суб'єктивного критерію.
Виправлення засудженого – це процес позитивних змін, які від- буваються в особистості засудженого та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Виправлення полягає в тому, щоб шляхом активного примусового впливу на свідомість засу- дженого внести корективи в його соціально-психологічні властивості, нейтралізувати негативні, криміногенні настанови, змусити додержу- ватися положень кримінального закону.
Виявлення умислу – це прояв особою тим чи іншим способом
(усно, письмово, шляхом діяння) наміру вчинити певний злочин.
Відбування покарання є забезпеченим державним примусом правовим станом засудженого, що настає після того, як обвинувальний вирок суду набрав законної сили, і полягає у підпорядкуванні поведінки засудженого обмеженням прав та свобод, передбачених у Кримінальним кодексом України відповідними покараннями. Відбування покарання можливе у межах кримінально-виконавчих правовідносин, що виникають між адміністрацією органів та установ виконання покарань та засудженими.

90
Відвернення винним шкідливих наслідків вчиненого злочину означає, що винний після вчинення злочину, бажаючи уникнути тих наслідків, які цей злочин може спричинити, вчиняє певні дії по їх не- допущенню, і це призводить до того, що такі наслідки не настають.
Готування до злочину – це підшукання або пристосування засобів чи знарядь або інше умисне створення умов для вчинення злочину, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, які не за- лежали від волі винної особи.
Громадські роботи полягають у виконанні засудженим у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільне корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.
Давністю виконання обвинувального вироку називається витік встановлених законом строків, після яких обвинувальний вирок не ви- конується. Відлік строку давності виконання обвинувального вироку починається з дня набрання вироком законної сили.
Давністю у кримінальному праві називається збіг встановленого законом часу, після якого особа не може бути притягнутою до кри- мінальної відповідальності або застосовано покарання. Кримінальним кодексом України встановлено два види давності: давність притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинений нею злочин (ст. 49 ККУ) і давність виконання обвинувального вироку (ст.
80 ККУ).
Державна кримінально-виконавча служба України – це державна служба, яка відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, підприємств установ виконання покарань,
інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби
України.
Державна пенітенціарна служба України (ДПтС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якої спрямовується
і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції
України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері виконання кримінальних покарань. ДПтС України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами і дорученнями Президента України та

91
Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства юстиції України,
іншими актами законодавства України, дорученнями Міністра юстиції
України.
Динаміка злочинності показує рух злочинних виявів загалом по району, місту, області, країні, її зростання або зниження за 5, 10 років
і т.д.
Диспозиція – це частина кримінально-правової норми, яка вказує на певне діяння, що заборонено кримінальнім законом.
Діяльне каяття – це такі дії особи, які свідчать про засудження нею вчиненого злочину і про прагнення згладити його наслідки.
Добровільне відшкодування завданої втрати має місце тоді, коли спричинена злочином втрата відшкодовується винним з власної
ініціативи до винесення обвинувального вироку.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал