Навчально-методичний посібник для самопідготовки



Сторінка9/12
Дата конвертації23.12.2016
Розмір2.07 Mb.
ТипНавчально-методичний посібник
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12

136


Який із наведених місцевих гуморальних механізмів регуляції викликає звуження судин?

1) серотонін; 2) брадикінін; 3) метаболіти; 4) гістамін; 5) про-стациклін.

У студента, який складає іспит, системний артеріальний

тиск дорівнює 150/90 мм рт. ст., частота серцевих скорочень ЁC 100 за хвилину. Посилені впливи якої з наведених систем регуляції функцій організму є причиною цього?

1) симпатична; 2) парасимпатична; 3) симпато-адреналова, 4) ренін-ангіотензинова; 5) гіпофізарно-наднирникова.

7. Які гормони збільшують силу серцевих скорочень?

1) глюкагон; 2) кортикостероїди; 3) тироксин; 4) серотонін, 5) ангіотензин; 6) вазопресин; 7) окситоцин.

8. Які гормони збільшують частоту серцевих скорочень?

1) глюкагон; 2) кортикостероїди; 3) тироксин; 4) серотонін, 5) ангіотензин; 6) вазопресин; 7) адреналін.

9. Які іони підсилюють роботу серця?

1) К+; 2) Са2+; 3) Nа+; 4) Сl -.

10.Які іони пригнічують роботу серця?

1) К+; 2) Са2+; 3) Nа+; 4) Сl -.

5.5. Завдання для індивідуальної самостійної роботи.

Реферати на тему:

ЁC “Вплив вегетативних нервів на діяльність серця”;

ЁC “Рефлекторна діяльність серця”;

ЁC “Роль гормонів у регуляції діяльності серця”;

ЁC “Залежність діяльності серця від іонного складу крові.

Основні схеми, які повинні малювати та пояснювати студенти:

ЁC схема рефлексу Гольца;

ЁC схема рефлекса Бейнбріджа;

ЁC схема очно-серцевого рефлексу;

ЁC схема досліду Леві;

ЁC схема саморегуляції серця.

137


Теоретичний матеріал у таблицях до теми “Фізіологія крові та серцево-судинної діяльності”

Таблиця 1

Складові системи крові

Система крові

ЁC кров, яка циркулює, та депонована;

ЁC органи кровотворення, кроворуйнуваня;

ЁC апарат регуляції (нервова, гуморальна регуляція);

Підтримання адекватних змін складових компонентів крові для забезпечення пристосувальних реакцій

Таблиця 2

Будова кровіКровПлазмаФорменні елементи крові(54ЁC60%)(40ЁC46%)



Еритроцити в 1 мкл ЁC 4,5ЁC5,0 млн

Тромбоцити в 1 мкл ЁC 200ЁC400 тис.



Лейкоцити в 1 мкл ЁC 4ЁC10 тис.

Таблиця 3

Види гемолізу

Гемоліз ЁC руйнування оболонки еритроцитів з виходом гемоглобіну в плазму крові

ЁC осмотичний;

ЁC термічний;

ЁC хімічний;

ЁC біологічний.

138



Таблиця 4

Механізми транспорту газів кров’ю

Транспорт газів кров’ю

НормаПатологія

ОксигемоглобінКарбоксигемоглобінНb+O2 Ўк HbO2Нb+CO Ўк HbCOКарбгемоглобінМетгемоглобінНb+CO2 Ўк HbCO2НbFe+3+O2 Ўк MetHb2O3

Таблиця 5

Класифікація пігментів крові безхребетних та хребетних тварин

Пігменти кровіГемоціанінГемоглобінЕритрокруоринХлорокруоринГемеритрин(блакитний(червоний(червоний(зелений колір)(фіалковийколір)колір)колір)колір)Ракоподібні,павуки,ГоловоногімолюскиХребетніБезхребетні:турбелярії,нематодиНемертини,голотуріїтаін.СерпулієподібніХлоремідиСипункулідиМагелонідиМіститьПігменти містять у своєму складі атом залізаАтом залізаатом мідібезпосередньо(Cu2+)(Fe2+), який розміщений у центрі молекули гемазв’язанийіз глобіном

139

Таблиця 6



Функціональна система, яка підтримує оптимальну для метаболізму активну реакцію крові (рН). (за К. В. Судаковим)



ниркиКораМетаболітиЎй ЎиВегетативналегеніЎйгіпоталамо-нейрогуморальнарН кровілімбіко-регуляціяшкіраретикулярніструктуриШКТБуфернісистемиЗворотний зв’язок

Хеморецептори



Таблиця 7

Основні функції крові

Кров як засіб транспорту речовин та внутрішнє середовище організму


ФОРМЕНІ ЕЛЕМЕНТИ КРОВІ

ПЛАЗМА КРОВІ



Еритроцити Лейкоцити Тромбоцити

Захисні

функції


ЁC Транспорт

газів


Глюкоза,Вода,Гормони,амінокислоти,мінеральнівітаміниУчастьліпіди, ін.речовиниу гомеостазііБілки

ЁC Буферні

системи Hb

Транспортуються до клітин, забезпечуючи їх функції, їх регуляцію

·ЁC Транспорт поживнихМетаболітиречовин, гормонів,металів.·ЁC Онкотичний тиск.Транспор-·ЁC Участь у гомеостазі.туються·ЁC Захисні функції.від клітин,забезпечуючиїх функції



Участь у підтриманні сталості внутрішнього середовища: Буферні системи крові ЁC pH, Po2, Pco2,

Мінеральні солі ЁC POCM

Білки плазми ЁC POHK

140



Таблиця 8

Структури, які входять до складу еритрона

ЕРИТРОН ЁC сукупність виконавчих органів та апарату регуляції, діяльність яких спрямована на підтримання кількості еритроцитів в одиниці об’єму крові

Еритроцити крові (цир-ОрганиОрганиАпарат регуляціїкулюючі й депоновані)еритропоезуеритродіарезу

ПІДТРИМАННЯ КІЛЬКОСТІ ЕРИТРОЦИТІВ

в одиниці об’єму крові як засобів транспорту кисню відповідно до інтенсивністі метаболізму

pO2 артеріальної крові

Таблиця 9

Гіпотетична схема мієлідної (а) та лімфоїдної (б) диференціації клітин крові. Штрихова лінія означає пропущені стадії розвитку (примітка)

Мієло-моноцитарнаМонобластПромоноцитМоноцитМакрофагоцитстовбурова клітинаМієлобластПромієлоцитМієлоцитМетамієлоцитАцидофільнийМієлоїднаПроеритробластЕритробластНормоцитРетикулоцитБазофільнийстовбуроваНейтрофільнийклітинаЕритроцитарно-НормобластЕритроцитмегакаріоцитарнаПромега-Мега-стовбурова клітинаМегакаріоцитТромбоциткаріобласткаріобластаПро-В-Пре-В-Ранній В-Зрілий В-ІмунобластПлазматичналімфоцитлімфоцитлімфоцитлімфоцитклітинаЛімфоїднастовбуроваАктивованийІмуноцитклітинаТ-лімфоцитНезрілийЗрілийТ-лімфоцитхелпертимоциттимоцитхелперПротимоцитЗрілийТ-лімфоцитАктивованийтимоцитсупресорТ-лімфоцитсупресор

б

141


Таблиця 10

Спрощена схема регуляції еритропоезу




НОРМОКСЕМІЯ

ЎиPo2 артеріальної крові

Киснева ємкість крові

Кількість еритроцитів

ЎйPo2 артеріальної крові

ГІПОКСЕМІЯ

Печінка Нирки

90 % 10 %

ЕРИТРОПОЕТИНИ

Червоний кістковий мозок Стимуляція еритропоезу Синтез гемоглобіну


Таблиця 11

Системи організму, котрі виконують функцію захисту

Захисні системи організму

ШкіраЕпітелійСлизоваХімічноСистемадихальнихоболонкаактивнікровішляхівтравногосередовищатрактуСоляна кислотаНормальнашлунковогомікрофлорасокукишок

142



Таблиця 12

Основні функції крові

Функції кровіТранспортнаГомеостатичнаЗахиснаДихальнаГуморальнаЗабезпечуєЗахистфункціярегуляціявідноснувід інфекційнихсталістьвнутрішньогоЗахистТранспортТранспортсередовищавід крововтратО2 і СО2гормоніворганізму(зсідання крові)та іншихактивнихЗнищенняречовинмутагенних клітинв організміВидільнаПоживнафункціяфункціяТерморегуляторна(забезпечуєтермостабілізувальнуТранспортТранспортроль)до органівенерговміснихвиділенняорганічнихнепотрібнихречовиншкідливих

речовин


Таблиця 13

Клітини крові та їх захисне значення

ЗАХИСНІ ФУНКЦІЇ КРОВІ

ЛЕЙКОЦИТИЛІМФОЦИТИГРУПОВІ СИСТЕМИКРОВІ ABO CDEГранулоцитиМоноцитиВ-лімфоцитиТ-лімфоцитиАглютиногенАглютинінмакрофагиМікро-Макро-ГуморальнийТканиннийРеакції антиген-антитілофагоцитозфагоцитозімунітетімунітет

143

Таблиця 14



Види імунітету

ІмунітетНеспецифічнийСпецифічний(гуморальний або лімфоїдний)СпадковийКлітинний(гуморальний)(фагоцитарний)B-лімфоцитиТ- лімфоцитиЛімфоцитиПротимікробніАнтивірусніВироблення антитілсупресоричинникичинникиNK- лімфоцитиТ-лімфоцити(natural killers)Катіонні білки:хелпериЛізоцимдефензини(помічники)та гістониМоноцитиТ-лімфоцитиЛактоферинкілериІнтерферон(вбивці)Активні формиНейтрофілиКомплементкисню(синклетнийО2, супер-оксиднийО2 Н2О2)

144

Таблиця 15



Склад і функції лейкоцитів

ЛЕЙКОЦИТИ


активних речовин Функції Вміст фізіологічно-

ГранулоцитиАгранулоцити(зернисті)(незернисті)НейтрофілиЕозинофілиБазофілиЛімфоцитиМоноцити45ЁC64 %2ЁC4 %0,2ЁC1 %25ЁC40 %2ЁC8 %Ферменти:Гепарин,ДНК,Протео-піроксидаза,Ферментгістамін,гідрогеназа,літичніцитохром-гістаміназагіалуроноваАТФ-аза,ферментиоксидазакислоталіпазаФагоцитоз,ПротизапальнаАктиваціяСпецифічнийАмебоїднийперенесеннядія, транспортліполізуімунітет,рух,адсорбованихантитіл,в крові,продукуванняактивнийантитілзнешкодженнявиділенняантитіл,фагоцитоздо місцячужоріднихгістаміну,знищеннязапаленнябілківякийпухлиннихспричинюєклітиналергічну(фагоцитоз)реакцію


Таблиця 16Групи кровіГрупа кровіУ еритроцитахУ плазмі аг люти-аглютиногени ЁC А, Вніни ЁC б, вI0б вIIAВIIIBБIVAB0

145



Таблиця 17

Функції лейкоцитів людини й тварини

Функції лейкоцитів

Поживна

функція


Видільна

функція


Лейкоцити захоплюють і перетравлюють поживні речовини

Лейкоцити захоплюють і переносять поживні речо-

вини до кровоносного русла

Видаляються мікроскопічні часточки пилу, мікроушкодження шкіри, легень, травного тракту

Фагоцитоз

Амебоцити

кишковопорожнинних

Лейкоцити мальків риб



Захисна

функція


Гістоліз

Вироблення антитіл

Руйнування тканини тіла лялечки комах із повним перетворенням у процесі перетворення їх на дорослу форму


Таблиця 18

Переливання крові

II гр.

I гр.IV гр.



III гр.

146



Таблиця 19

Будова системи кровообігу

Система кровообігуВиконавчі органиАпарат регуляціїСерцеСудиниНервовіГуморальнімеханізмимеханізмиНасосШляхитранспорту

Хвилинний об’єм крові (ХОК,Q), адекватний потребам організму

Таблиця 20

Класифікація кровоносних судин

КРОВОНОСНІ СУДИНИ

АортаАртеріїАртеріолиКапіляриВенулиВени

ВеликіСередніДрібні

СудиниПрекапілярніСудиниПосткапілярніСудиникомпресійноїсудини опоруобмінусудини опоруємностікамери

ЗабезпечуютьЗабезпечуютьЗабезпечуютьВизначаютьбезперервнийстворенняобмінумовикровотікзагальногоміж кров’юобмінупериферичногота тканинамив капілярахопору

Акумулюють

кров

147


Таблиця 21

М’язові волокна серця та їх властивості

Фізіологічні властивості серцевого м’яза

Атипові м’язовіТипові м’язові волокна

Водій ритму й провідна системаМіокард передсердь і шлуночків

АвтоматіяЗбудливістьПровідністьСкоротливість

Частота, ритмПослідовність,Сила та швидкістьскороченьсинхронність скороченьскорочень

Таблиця 22

Будова серця та нагнітальна функція

НАСОСНА ФУНКЦІЯ СЕРЦЯ

ПЕРЕДСЕРДЯШЛУНОЧКИКЛАПАНИ

Резервуар кровіНасосна функціяЗабезпечуютьспрямований рух крові

ХВИЛИННИЙ ОБ’ЄМ КРОВІ, АДЕКВАТНИЙ ПОТРЕБАМ ОРГАНІЗМУ

148


Таблиця 23

Нервово-гуморальна регуляція серця

Регуляція діяльності серця (еферентні механізми)

МіогенніНервовіГуморальніПара-СимпатичніКатехол-ТироксинГлюкагонсимпатичніаміни

Зміна сили серцевих скорочень (ізотропний ефект)

Зміна частоти скорочень серця (хронотропний ефект)

Зміна швидкості проведення збудження (дромотропний ефект)

Зміна збудливості міокарда (батмотропний ефект)

149

Таблиця 24



Механізми регуляції кровообігу

РЕГУЛЯЦІЯ КРОВООБІГУ



Центральні механізми регуляції системного артеріального тиску

Хвилинний об’єм крові, адекватний вимогам організму

Місцеві механізми регуляції регіонарного кровотоку

Рівень регіонарного кровотоку, що відповідає метаболічним вимогам



Таблиця 25

Схема накладання електродів під час реєстрації ЕКГ

IПрава рукаЛіва рукаIIIIIЛіва нога

150



Таблиця 26

Основні параметри електрокардіограми

Аналіз електрокардіограми

Зубці, їх напрям,Зубці,Сегменти, їхВеличинаамплітуда, форма,інтервали, їхположеннякута альфапослідовністьтривалістьвідносноізоелектричноїлініїПослідовністьОрієнтаціяпоширенняй величинаТривалістьВідсутністьзбудженняосновнихв серцімоментнихсерцевогорізницівекторівциклупотенціалівШвидкість проведенняНапрямзбудження в серціелектричноїосі серця

Ритмічність генерації імпульсівЧастота генерації імпульсівзбудження водієм ритмузбудження водієм ритму

151


Таблиця 27

Фази серцевого циклу

Фазова структура поодинокого циклу діяльності шлуночків серця

СИСТОЛАДІАСТОЛАПеріодПеріодПротодіа-ПеріоднапруженнявигнаннястолічнийдіаметричногоперіодрозслабленняФазаФазаасинхронногошвидкогоПеріод наповненняскороченнявигнанняшлуночків кров’юФазаповільногоФазавигнанняізометричногоскороченняФаза швидкогоФазаФаза наповненнянаповненняповільногоза рахунок систоли

Таблиця 28

Методи дослідження роботи серця

МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ НАСОСНОЇ ФУНКЦІЇ СЕРЦЯ

Лівих відділів серцяПравих відділів серцяСтануклапанів серцяВизначення хвилинногоВизначенняоб’єму серця (ХОК,Q )центральноговенозного тискуРеєстраціяВизначення систолічногофонокардіограми.Реєстраціяоб’ємуАускультація тонівфлебограмисерцяРеєстрація сфігмограмиРеєстраціяполікардіограмита фазовий аналіз серцевоїдіяльності

Визначення серцевого та систолічного індексів

Ультразвукове дослідження (ехокардіографія)

152

Таблиця 29



Нервово-гуморальна регуляція судин

Механізми регуляції тонусу судин

МісцевіЦентральні

МіогенніГуморальніНервовіЦентральні(рефлекторні)(справжні й тканиннігормони)ФакториМетаболітиПарасимпатичніендотеліюрефлексиНатрійуретичнісудинфакториСимпатичніТканиннірефлексиВазопресингормониАнгіотензин - IIКатехоламіни


Стимуляція в-адрено-рецепторів

Стимуляція б-адрено-рецепторів


Звуження судинРозширення судинСистемнеСистемнеокремих регіонівокремих регіонівзвуження судинрозширення судин

Забезпечення регіонарногоЗабезпечення величини системногокровотоку, що відповідаєартеріального тиску, що підтримує хвилиннийметаболічним потребам тканиноб’єм крові, адекватний потребам організму

153



Таблиця 30

Показники кров’яного тиску та швидкості кровотоку

ПОКАЗНИКИ ГЕМОДИНАМІКИ

КРОВ’ЯНИЙ ТИСКАртеріальнийВенознийСистолічнийЦентральнийДіастолічнийПериферичнийПульсовийСередньо-динамічнийВідображаєдіяльність правихВідображаєвідділів серцядіяльність лівихвідділів серця

Відображає об’єм Відображає крові у венах загальний

периферичний опір

Відображає опір судин ємності

Відображає об’єм циркулюючої крові

Відображає еластичність судин компресійної камери

ШВИДКІСТЬ КРОВОТОКУ

ЛінійнаОб’ємна

ХарактеризуєХаракте-станризує рухрегіонарногокровікровотокуу системі

154



Таблиця 31

Нервово-гуморальна регуляція артеріального тиску

Центральні механізми регуляції системного артеріального тиску

Нервові механізмиГуморальні механізми

ПресорніДепресорніКатехоламіниВазопресинНатрій-рефлексирефлексиуретичніфакториАнгіотензин II

Насосна функція серцяТонус артеріальнихОб’єм циркулюючоїі венозних судинкрові

ХВИЛИННИЙ ОБ’ЄМ КРОВІ, АДЕКВАТНИЙ ВИМОГАМ ОРГАНІЗМУ

Тема 6. Зовнішнє дихання

6.1. Зміст навчальної програми за темою:

Значення дихання. Еволюція дихання. Дихання як циклічний процес. Структурно-функціональна організація.

Зовнішнє дихання. Типи зовнішнього дихання. Механізми вди-ху й видиху.

Роль від’ємного тиску в плевральній порожнині та коливання внутрішньолегеневого тиску в здійсненні зовнішнього дихання. Модель Дондерса.

Кількісні характеристики дихання: легеневі об’єми, життєва ємність легень та її особливості в спортсменів. Спірометрія.

155


Порівняльна характеристика складу вдихуваного, видихува-ного й альвеолярного повітря.

Дифузія газів у легенях і тканинах, її механізм. Поняття про парціальний тиск газів.

6.2. Вивчивши тематичний матеріал, студенти повинні

знати:


ЁC морфофункціональні особливості й функції системи дихання;

ЁC механізми та критерії оцінки зовнішнього дихання;

ЁC біологічну роль кисню й вуглекислого газу для організму лю-дини;

ЁC нормативні речовини основних показників зовнішнього дихання;

ЁC резервні можливості системи дихання.

ЁC особливості газообміну між альвеолярним повітрям і кров’ю капілярів легень;

ЁC чинники, що впливають на насичення крові киснем;

ЁC механізми газообміну між кров’ю капілярів і тканинами;

уміти:

ЁC визначати й оцінювати основні показники зовнішнього дихання;



ЁC розраховувати належні величини показників функціонального стану системи дихання;

ЁC використовувати знання матеріалу теми з метою раціоналізації процесу оздоровчого тренування, збереження та зміцнення здоров’я школярів і дорослих;

ЁC проводити обстеження людини з використанням методів спіро-графії, оксигемометрії, прямого й непрямого визначення хвилинного вживання кисню;

ЁC враховувати величини ЖЄЛ обстежуваного під час визначення енерговартості роботи дихання;

ЁC визначати максимальне спостереження кисню та використо-вувати цей показник для оцінки рівня досконалості механізмів аеробного енергозабезпечення й працездатності людини.

6.3. Основні терміни та поняття теми, які необхідно засвоїти й зрозуміти: дихання; вдих; видих; альвеоли; альвеолярний міхурець; діафрагма; трахея; бронхи; бронхіоли; носові ходи; гортань; легені; плевра; міжплевральна щілина (порожнина); чихання; кашель;

156

легенева вентиляція; тип дихання: діафрагмальний, реберний (груд-ний); пневмоторакс; дихальний обсяг (ДО); мертвий простір; функціонально “шкідливий” простір (ФШП); резервний обсяг вдиху (РОВ); резервний обсяг видиху (РОВ); залишковий обсяг легень (ЗОЛ); загальна ємність легень (ЗЄЛ); функціональна залишкова ємність (ФЗЄ) легень; життєва ємність легень (ЖЄЛ); життєвий показник (ЖП); спірометр; спірометрія, киснева вартість дихання (КВД); хвилинний обсяг дихання (ХОД); частота дихання (ЧД); дихальний цикл (ДЦ); максимальна вентиляція легень (МВЛ); резерв дихання (РД); коефіцієнт використання кисню (КВО) ефективний дихальний об’єм; альвеолярна вентиляція (АВ); коефіцієнт вентиляції легень (КВЛ); дихальний об’єм; залишковий об’єм повітря (ЗОП); вентиля-ційно-перфузійний коєфіцієнт (ВПК); аерогематичний бар’єр (АГБ); парціальний тиск (ПТ); парціальна напруга (ПН); дифузійна спроможність легень (ДСЛ); альвеолярно-артеріальний градієнт (ААГ); гіпоксія; оксигемограф; максимальне споживання кисню



(МСО).

6.4. Тести для самоконтролю:

1. Проходячи через верхні дихальні шляхи, повітря:

1) зігрівається й очищується; 2) зволожується та іонізується;

збагачується киснем; 4) охолоджується й зволожується.

Під час подразнення хемо- та механорецепторів слизової оболонки носових ходів виникає рефлекторний акт:

1) кашлю; 2) чихання; 3) затримки дихання; 4) вдиху.

Під час подразнення хемо- й механорецепторів слизової обо-лонки поверхні глотки, трахеї та бронхів виникає рефлекторний акт:

1) кашлю; 2) чихання; 3) затримки дихання; 4) вдиху.

Сукупність процесів, що забезпечують надходження атмо-сферного повітря в легені, а легеневого ЁC у довкілля, називається;

1) зовнішнім диханням; 2) легеневою вентиляцією; 3) альвеоляр-ною вентиляцією; 4) зовнішнім диханням або легеневою вентиля-цією.

157


5. Інспірація здійснюється внаслідок збільшення обсягу грудної клітки за рахунок:

1) скорочення діафрагми; 2) скорочення дихальних м’язів грудної клітки (зокрема зовнішніх міжреберних м’язів); 3) розслаблення діафрагми й зовнішніх міжреберних м’язів; 4) скорочення діафрагми скорочення дихальних м’язів грудної клітки (зокрема зовнішніх міжреберних м’язів).

6. Експірація розпочинається:

1) розслабленням м’язів вдиху; 2) розслабленням діафрагми; 3) скороченням зовнішніх міжреберних м’язів діафрагми; 4) скоро-ченням діафрагми та розслабленням міжреберних м’язів.

7. Грудний тип дихання переважає в:

1) чоловіків; 2) жінок; 3) новонароджених; 4) чоловіків та жінок.

8. Черевний тип дихання переважає в:

1) чоловіків; 2) жінок; 3) новонароджених; 4) жінок і новонаро-джених.

Та кількість повітря, яку людина вдихає й видихає в стані спокою, називається:

1) легеневою вентиляцією; 2) дихальним об’ємом; 3) глибиною дихання; 4) ЖЄЛ.

У нормі дихальний обсяг середньої людини становить (мл):

1) 400ЁC800; 2)900ЁC1200; 3) 1300ЁC1500; 4)1600ЁC2000.

Повітря, що займає простір верхніх дихальних шляхів,

називається повітрям:

резервного вдиху; 2) “мертвого” простору; 3) залишковим;

резервним обсягом вдиху; 5) загальною ємністю легень.

Середній обсяг повітря “мертвого” простору приблизно становить (мл):

1) 100; 2)150; 3) 200; 4) 250.

Обсяг повітря, який міститься в легенях після максималь-но глибокого вдиху, називається:

1) дихальним; 2) залишковим; 3) резервним обсягом вдиху; 4) загальною ємністю легень.

158

Сума обсягів повітря спокійного вдиху, резервних обсягів вдиху й видиху складають:



1) дихальний; 2) залишковий; 3) резервний об’єм вдиху; 4) загаль-ну ємність легень.

Кількість повітря, що проходить через легені за 1 хв, називається:

1) легеневою вентиляцією; 2) хвилинним об’ємом дихання;

альвеолярною вентиляцією.

Та частина вдихуваного повітря, яка надходить в альвеоли й бере безпосередню участь у газообміні, називається:

1) ефективним дихальним об’ємом; 2) повітрям “мертвого” простору; 3) залишковим обсягом; 4) резервним обсягом вдиху.

6.5. Завдання для індивідуальної самостійної роботи.

Реферати на тему

ЁC “Еволюція дихання”;

ЁC “Типи зовнішнього дихання”;

ЁC “Дихання наземних хребетних тварин”;

ЁC “Легеневе дихання людини”.

Основні схеми, які повинні малювати та пояснювати сту-денти:

ЁC схема механізму вдиху й видиху;

ЁC схема легеневих об’ємів;

ЁC схема зміни легеневого та плеврального тиску під час вдиху й та видиху;

ЁC схема газообміну в легенях.

Тема 7. Транспорт газів кров’ю. Регуляція дихання

7.1. Зміст навчальної програми за темою:

Тканинне дихання. Транспорт газів кров’ю. Залежність між рівнем парціального тиску кисню, його вмістом у крові й насичення гемоглобіну. Утворення оксигемоглобіну. Крива дисоціації гемогло-біну.

Транспорт вуглекислого газу кров’ю. Механізм. Поняття про коефіцієнт очищення крові від вуглекислго газу.

159


Артеріовенозна різниця, коефіцієнт утилізації кисню в спокої та під час м’язової роботи.

Регуляція дихання. Дихальний центр довгастого мозку, струк-тура та механізм ритмічної діяльності. Тонус дихального центру й механізм його підтримання.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал