Навчально-методичний посібник для самопідготовки



Сторінка7/12
Дата конвертації23.12.2016
Розмір2.07 Mb.
ТипНавчально-методичний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Кірковий відділ слухового аналізатора розміщений в:

1) нижній закрутці скроневої частки; 2) середній закрутці скро-невої частки; 3) верхній закрутці скроневої частким 4) нижній закрутці лобової частки кори головного мозку.

7. Отолітова мембрана вестибулярного апарата міститься в:

104

1) перилімфі лабіринта; 2) ендолімфі півколових каналів; 3) ендо-лімфі переддвер’я; 4) перилімфі лабіринта та ендолімфі півколових каналів.



Інформація про зміну кутової швидкості голови й тіла під час обертальних рухів забезпечується:

1) отолітовою мембраною маточки; 2) отолітовою мембраною мішечка; 3) отолітовою мембраною маточки та мішечка; 4) куполами півколових каналів.

Інформація про зміни положення тіла й зміни лінійного руху забезпечується:

1) отолітовою мембраною маточки; 2) отолітовою мембраною мішечка; 3) отолітовою мембраною маточки та мішечка; 4) куполами півколових каналів.

Збудження вестибулярного апарата виникає при:

1) нахилянні стереоцилій до кіноцилій; 2) відхилянні стереоцилій від кіноцилій; 3) нахилянні стереоцилій до кіноцилій та відхилянні стереоцилій від кіноцилій.

Первинна обробка інформації про рух і положення голови й тіла відбувається в комплексі вестибулярних ядер (ядра Бехте-рева, Дейтерса, Швальбе, Роллера), які розміщуються в:

1) довгастому мозку; 2) середньому мозку; 3) варолієвому мосту;

довгастому мозку та у варолієвому мосту.

Попередньо проаналізовану інформацію вестибулярні ядра посилають у:

1) таламус і кору головного мозку; 2) ретикулярну формацію та гіпоталамус; 3) до мозочка, до ядер окорухового нерва й до мото-нейронів спинного мозку; 4) всі вищеназвані структури.

Ліфтні рефлекси належать до:

1) статичних рефлексів; 2) статокінетичних рефлексів; 3) зги-нальних рефлексів; 4) розгинальних рефлексів.

14. Нюхові рецептори розміщені:

1) у нижній частині носової порожнини; 2) у середньому носо-вому ході; 3) у верхній частині слизової оболонки порожнини носа;

на всій слизовій оболонці порожнини носа.

Вищий аналіз інформації про запах здійснюється в:

105


нюхових рецепторах; 2) нюхових цибулинах головного мозку,

скроневих частках кори головного мозку; 4) всіх вищезгаданих структурах.

16. Нюховий аналізатор:

відносно швидко адаптується до запахових речовин; 2) дуже повільно адаптується; 3) не має здатності до адаптації.

17. Кінчик язика найчутливіший до:

кислого; 2) солоного; 3) солодкого; 4) гіркого.

18. Корінь язика найчутливіший до:

1) кислого; 2) солоного; 3) солодкого; 4) гіркого.

19. Кислий і солодкий смак сприймається переважно:

кінчиком язика; 2) коренем язика; 3) боковими поверхнями язика; 4) середньою частиною спинки язика.

20. До кислого смаку найбільш чутливі смакові рецептори, що містяться в:

грибоподібних сосочках язика; 2) обвалованих сосочках язика;

листочкоподібних сосочках язика; 4) грибоподібних та обвалова-них сосочках язика.

21. Не адаптуються:

тільця Мейснера; 2) диски Меркеля; 3) ноцицептори; 4) вільні чутливі нервові закінчення, які обвивають волосяні фолікули.

2.6. Завдання для індивідуальної самостійної роботи.

Написати реферат на тему:

ЁC “Ноцицептивна чутливість та антиноцицептивні системи організму”;

ЁC “Нейрофізіологічні механізми болю”;

ЁC “Особливості обробки інформації у вісцеральному аналізаторі”;

ЁC “Механізм передачі звукових коливань та сприйняття рецеп-торними клітинами внутрішнього вуха”.

Основні схеми, які повинні малювати та пояснювати студенти:

ЁC схема будови слухового аналізатора. Пояснити механізми, які

відбуваються в стовбурових, таламічних та коркових відділах слухового аналізатора;

ЁC схема будови нюхового та смакового аналізаторів;

ЁC схема будови рухового та вестибулярного аналізаторів.

106

Теоретичний матеріал у таблицях та схемах:



Таблиця 1

Класифікація рецепторів

Рецептори

Класифікація

За якістюЗаЗаЗа природоюЗавідчуттябудовоюлокалізацієюадекватного подразникашвидкістюадаптаціїШвидкіПервинніВторинніЕкстеро-Інтеро-рецепторирецепторизоровіПовільніслуховіпропріорецепториПроміжнісмаковімеханорецепторивестибулорецепторинюховіхеморецепторидотиковівісцерорецепторитепловітерморецепторихолодовіангіорецепторибольовірецептори ЦНСфоторецептори

107


Таблиця 2

Схема будови вторинних рецепторів

Будова вторинних рецепторів

Допоміжний апаратСприймальна структураГенерувальна структура

Передача дії подразника наРозвиток РП (ГП)Генерація серії ПДвласне рецептор

Таблиця 3

Механізми кодування інформації рецепторами

Кодування інформації рецепторами

ОсновніЗа модальністюЗа тривалістюЗалежно відвидиподразникадії подразникавеличини площіінформації,рефлексогенноїякіЗа силоюзони, на яку дієкодуютьсяподразненнярецепторамиподразника

ВластивостіРізнаЗалежністьрецептора,збудливістьчастоти ПД,якірецепторівяку генеруєдозволяютьрефлексогенноїрецептор,їм кодуватизонивід силиінформаціюподразникапроподразникВисоказбудливістьЗалежністьЗалежнорецепторів дотривалості серіївідадекватнихПД, яку генеруєкількостіподразниківрецептор, відрецепторівтривалості діїподразника

108

Таблиця 4



Загальний принцип структури й функції аналізаторних систем

СпінальніРецепторПідкорковіЦентри в коріпровідніцентриголовного мозкушляхиВплив симпатичноїВплив корисистемиТаблиця 5

Етапи діяльності аналізаторної системи

ФормуванняПам’ятьАктиваціярецепторногоПроведенняпідкорковихКорковийпотенціалуцентрів, зв’язокй генераціяімпульсіваналізз іншимипотокусуб’єктивногоцентрамиімпульсівсприйняттяКодуванняЕмоції

ДекодуванняДекодування

Переробка інформації

Таблиця 6

Схема зорового аналізатора

ЗовнішніФоторецепториЗорові зони кориЗоровіколінчастіта нейроний потиличні поля 17,18,тіла,нервисітківки19; лобові, поле 8верхнігорбики

109


Таблиця 7

Будова й функції зорового аналізатора

Зорова сенсорна система

Головні структури

Світлосприймальний та аналізуючий апарат

Фоторецептори й нейрони сітківки

Зорові нерви

Зовнішні колінчасті тіла, верхні горбики

Зорові зони кори: потиличні, поля ЁC 17, 18, 19; лобові, поле ЁC 8

Формування зорового образу та сигналів керування допоміж-ними структурами

Допоміжні структури

СвітлопровіднийОкоруховийта фокусуючийапаратапаратРогова оболонка,Внутрішні м’язиЗовнішнікамери ока,ока,м’язи ока,кришталик,парасимпатичніIII, IV, VIсклоподібне тілоядра III парипаричерепних нервів,черепнихсимпатичнийнервівциліоспінальнийцентр

Проведення, заломленняРухи очних яблук,світла, фокусуванняконвергенція лінійзображення, зіничнийзорурефлекс

Фіксація об’єкта в полі зору, формування чіткого зображення на сітківці, регуляція світлового потоку на неї


Сприйняття зорових образів

110



Таблиця 8

Основні функції зорового аналізатора

Основні зорові функції та їх показники

Бінокулярний зірПериферичний зірЦентральний зірКолірний зірСприйняття одногоФорма та розмірГострота зору,Здатність до сприйняттязорового образуполя зору,вираженатрьох основнихпредмета при баченнівираженийу відноснихкольорів: червоного,обома очимау градусахвеличинахзеленого та синього

Комплексно характеризують функцію зорової сенсорної системи

Таблиця 9

Класифікація механорецепторів та їх функціональне значення

Класифікація функціональних властивостей шкірних механорецепторів

Адаптація допостійногоПовільнаПомірно швидкаНадшвидкатискуа) ділянки шкіри, не вкриті волоссям, рецептори дотику(шкіра долонь, кінчиків пальців, підошви, губи, соски грудей)ДискиТільцяТільця ПачініМеркеляМейснера(пластинчастіТипитільця)рецепторів і їхб) ділянки шкіри, вкриті волоссямлокалізаціяТактильніВільніТільцядиски,нервовіПачінізакінченнязакінчення,РуффінірецепторволосяноїсумкиРеагуютьРеагуютьРеагуютьФункціональнена постійніна подразнення,на вібра-подразненнящо рухаєтьсяціюзначення(рецептори(рецептори(частотатиску)дотику)30ЁC200 Гц)

111


Таблиця 10

Класифікація рецепторів внутрішніх органів

Інтерорецептори (групи рецепторів у внутрішніх органах, тканинах

та судинному руслі)

За місцемЦентральніПериферичні(нейрони деяких відділіврозміщенняголовного та спинногомозку)

Механо-Хемо-ГіпоталамусДовгастийрецепторирецепториглюко-мозокбаро-соннихтермо- танейронирецепториклубочків,осморецепторивентро-дуги аорти,бронхів,бічноїрецепторитканинділянкирозтягненняреагуютьлегень,на змінуЗасечовогохімічногоміхураскладумодальністюкрові

ТерморецепториБольовіпечінки та іншихрецепторивнутрішніхшлунка,органівсерця тощоТаблиця 11

Схема вісцерального аналізатора

ЛімбічнаIX пара черепно-Рецепторимозкових нервівЗадньобічнесистемаX пара черепно-вентральневнутрішніхмозкових нервівядро таламусаорганівЧеревний нервТазовий нервСоматомоторна зона коривеликого мозку

112


Таблиця 12

Схема рухового аналізатора

МеханорецепторисуглобівСенсомоторна таСпінокор-Специфічніпремоторна зонитикальний шляхядра таламусакори ЁC поля 4, 6, 8, 9М’язові веретенаі 10та сухожильнірецептори

Таблиця 13

Схема тактильного (шкірного) аналізатора

РецепториЛемнісковіСпецифічніМехано-шкіришляхиядрарецепція(тактильні)таламуса

Соматосенсорна зона ЁC поля 1, 2, 3, частково 5 і 7 поля

Таблиця 14

Схема нюхового аналізатора

Нюховий центр старої кори (аллокортекс), поле 11

НюховіНюховеНюхова цибулинарецепторинервове(палеокортекс ЁC(війки)волокностародавня кора

Мигдалеподібне тіло (у глибині скроневої частки кори)

Гіпокамп (кора звивини морського коника)


Сітчастий утвірАвтономні ядрасереднього мозкугіпоталамуса

113



Таблиця 15

Схема соматосенсорної системи

Соматосенсорна система

Система шкірної чутливостіСистема скелетно-м’язової чутливості

ТактильнаТемпературнаНоцицепціяРецепціяРецепціярецепціярецепціярозтягуваннярухівсухожиль та м’язівсуглобівМехано-ТепловіРецепториМ’язовіМехано-рецепціята холодовпошкодженняверетенарецепторита сухожильніі рецеп-(високопороговісуглобівторимехано-, хемо-рецепториноцирецептори )Лемніскові шляхи:Неоспіно-Паліоспіно-Спінокортикальнийспінокортикальний,тригеміно-тригеміно-шляхтригемінальний,таламічнийталамічнийспіноцервіко-шляхшляхталамічнийСпецифічні ядраНеспецифічніСпецифічніталамусаядра таламусаядра таламусаСоматосенсорна зонаНова кора,Соматосенсорнакори ЁC поля 1, 2, 3лімбічна кората премоторна зони(дифузнийкори ЁC полів 3, 6розподіл)

Аналіз та сприйняття подразників шкіри, суглобів, зв’язок, м’язів ЁC формування відчуттів (тактильного, температурного, больового, пропріорецептивного)

114

Таблиця 16



Схема смакового аналізатора

Руховеподвійне ядродовгастогоСмаковіДоцентрові нерви:мозкурецепториЁC барабанна струнаЯдро(цибулини)(гілка лицьовогоодинокогоротовоїнерва);шляхуЗадньо-порожниниЁC блукаючий;ЁC язикоглотковийприсереднєядро таламуса

Зацентральна звивина кори головного мозку, центр смаку, поле 43

Таблиця 17

Класифікація смакових відчуттів

Смакові відчуттяСмак глутаміновоїСмак гліцеризовоїкислоти (умамі)кислоти (коріньОсновні смаковінагадує смаксолодки)курячого бульйонувідчуттяСолонеКислеСолодкеГірке

ВиникаютьМалих йонівНуклеотидциклазаВихід ізпід впливомрецепторних клітинвнутрішньо-клітинного Са2+АктиваціяБлокада

115


Таблиця 18

Блок-схема провідних шляхів температурної й больової чутливості (за І. Власовою, 1981)

Спинний

мозок


Спинно-таламічнийтрактЗоровийКора(перехрест)горбКолба Краузе,КлітиниВентральніЗаднятільця Руффіні,задніхядрацентральнавільні нервовірогівзвивиназакінчення

Стовбурова

ретикулярна

формація


Таблиця 19

Категорії болю

Біль

СоматичнийВісцеральний



Поверховий Глибокий

Ранній Пізній

ШкіраСполучнаВнутрішнітканина,органикістки,суглоби,м’язи

116


Таблиця 20

Будова та функції слухового аналізатора

Слухова сенсорна система

Головні структури

Звукосприймальний та аналізуючий апарат

ВнутрішнєНервові центривухой провідникиВолосковіНейрониклітиниспінальноговузлаЗавиткові ядра,верхні оливи,провідникиГенераціялатеральноїпетлірецепторнихпотенціалів,частотнийаналіз звуківНижні горбикичотиригорб’я,внутрішніколінчасті тілаСлухова кораВищий аналізсигналів,сприйняттязвуку

Допоміжні структури

Звукопровідний апарат

ЗовнішнєСереднєВнутрішнєвуховуховухоВушнаБарабаннаРідкіраковина,перетинка,середовищазовнішнійслуховіканалів,слуховийкісточки,завитка,хідм’язитекторіальнабарабанноїй основнаперетинкимембранита стремінця

ПроведенняПроведенняПроведеннята посиленнязвуку,звуковихзвуковихузгодженняколиваньколиваньакустичнихдо рецепторіву біологічномопорів повітряу діапазоніта перилімфи


Розрізняння частоти та інтенсивності звуку, аналіз складних звуків, локалізація джерела звуку в просторі, відокремлення одного звукового сигналу на тлі другого

117



ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 6

ФІЗІОЛОГІЯ ВІСЦЕРАЛЬНИХ СИСТЕМ

Тема 1. Загальна фізіологічна характеристика та склад крові

1.1. Зміст навчальної програми за темою:

Поняття про внутрішнє середовище організму. Гідро- та гемо-лімфа безхребетних. Кров хребетних тварин і людини. Кровотво-рення та його регуляція.

Основні функції крові. Принцип гомеостазу.

Плазма крові, її склад і властивості. Білки плазми.

Еритроцити, їх характеристика. Швидкість зсідання еритро-

цитів.

Пігменти крові, хімічна природа та порівняльна характе-ристика. Гемоглобін, його властивості й роль у перенесенні кисню та вуглекислого газу.



1.2. Вивчивши тематичний матеріал, студенти повинні

знати:


ЁC склад крові й фізико-хімічні властивості основних її компо-нентів;

ЁC основні гомеостатичні константи крові;

ЁC значення депонування крові;

ЁC функції білків і формених елементів крові;

ЁC вплив гіпер- і гіпотонічних розчинів на еритроцити крові;

ЁC механізми підтримання кислотно-лужного гомеостазу;

уміти:

ЁC визначати в’язкість та осмотичну резистентність еритроцитів;



ЁC пояснити явище плазмолізу, гемолізу еритроцитів;

ЁC визначати вміст білка й фібриногену в крові, швидкість осі-дання еритроцитів;

ЁC використовувати знання фізико-хімічних властивостей крові в медичній практиці, практиці оздоровчого та спортивного тренування дітей і дорослих.

ЁC особливості функціонування формених елементів крові;

ЁC структурно-функціональні особливості еритроцитів і гемогло-біну;

118


ЁC природу червоного кольору крові;

ЁC різновиди сполук гемоглобіну;

ЁC особливості перерозподілу крові між органами в умовах слаб-кої й напруженої діяльності.

Основні терміни та поняття теми, які необхідно засвоїти й зро-

зуміти: гомеостатичні константи крові; гематокріт; білки крові: альбуміни, глобуліни, фібриноген; тиск крові: осмотичний, онкотич-ний; розчини: гіпертонічний, гіпотонічний, фізіологічний; гемоліз; плазмоліз; швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ); кислотність крові (рН); лужний резерв крові (ЛРК); осмотична резистентність еритроцитів (ОРЕ), формені елементи крові: еритроцити, лейк-оцити, тромбоцити; еритроцитоз; еритропенія; гемоглобін; окси-гемоглобін; карбгемоглобін; карбоксигемоглобін; максимальна кіль-кість ємності (МКЄ); гіпоксемія; гіпоксія; нейтрофіли; еозинофіли; лімфоцити; моноцити; лейкоцитарна формула; лейкоцитоз; лейко-пенія; Т-лімфоцити; В-лімфоцити; тромбоцити; тромболемія; ге-мопоез; еритропоез; лейкопоез; тромбопоез; еритропоетини; камера Горяєва; кров’яний допінг; лейкоцити: зернисті, незернисті; киснева ємкість крові; чадний газ; кольоровий показник.

Тести для самоконтролю:

1. Де утворюються еритроцити дорослої людини?

1) у червоному кістковому мозку; 2) у селезінці; 3) у лімфатичних вузлах; 4) у печінці; 5) у крові.

2. Де утворюються еритроцити у плоду людини?

1) у червоному кістковому мозку; 2) у селезінці; 3) у лімфатичних вузлах; 4) у печінці; 5) у крові.

3. Які функції виконує кров?

1) транспортну, захисну; 2) трофічну, видільну; 3) рухову, рефлекторну; 4) дихальну, рухову; 5) терморегуляторну, вегетативну.

4. Що таке внутрішнє середовище організму?

1) кров, лімфа, тканинна рідина; 2) лімфа, тканинна рідина; 3) кров, тканинна рідина; 4) кров, лімфа; 5) кров, внутрішньоклітинна рідина.

119

Яка система організму відповідає за повернення надлишкової позаклітинної рідини в кров?



1) імунна; 2) лімфатична; 3) кровоносна; 4) дихальна; 5) видільна.

Що виступає на шкірі у вигляді світлих крапельок у разі її поранення?

1) кров; 2) плазма; 3) сироватка; 4) лімфа; 5) тканинна рідина.

У яких органах переважно руйнуються еритроцити?

1) у судинах малого кола кровообігу; 2) у капілярах; 3) у селезінці та печінці; 4) у червоному кістковому мозку.

Внутрішнє середовище організму утворює ... (знайдіть пра-вильне продовження):

1) епітеліальна тканина; 2) посмугована м’язова тканина, 3) непо-смугована м’язова тканина; 4)сполучна тканина; 5) нервова тканина.

Гемоглобін ЁC це речовина, яка здатна утворювати ...

(знайдіть правильне продовження):

1) нестійкі сполуки з киснем; 2) стійкі сполуки з киснем, 3) не-стійкі сполуки з вуглекислим газом; 4) стійкі сполуки з вуглекислим газом; 5) стійкі сполуки з чадним газом.

Еритроцити ЁC це клітини крові, які... (знайдіть правильне

продовження):

1) не мають ядра; 2) мають ядро; 3) мають форму диска; увігну-того посередині; 4) здатні до фагоцитозу й продукції антитіл;

5)містять у цитоплазмі гемоглобін.11.Які речовини є в крові здорової людини?1) тромбін; 2)фібриноген; 3) фібрин; 4) іони кальцію; 5) вода;6)аглютиноген; 7)аглютинін.12.Гомеостаз характеризує:

стан загального зниження активності організму; 2) процес постійного й сталого руйнування клітин під дією літичних ферментів;

процес окиснення органічних речовин; 4) стан динамічної рівно-ваги біологічної системи; 5) діяльність регуляторних систем на виведення продуктів метаболізму.

13. Які фізико-хімічні властивості крові вам відомі?

в’язкість; 2) питома вага; 3) осмотичний тиск; 4) онкотичний

тиск; 5) рН середовища; 6) буферна система.

120


Змінам кислотно-лужної рівноваги плазми крові проти-діють буферні системи:

1) карбонатна; 2) фосфатна; 3) сульфатна; 4) білків; 5) жирів,

вуглеводів, 7) гемоглобіну.

Білки плазми крові:

1) альбуміни; 2) аглютиногени; 3) глобуліни; 4) фібриноген; 5) фібрин.

16. За яких умов збільшується кількість еритроцитів?

1) при гіпоксії; 2) після їжі; 3) при фізичних навантаженнях;

4) при запальних процесах.

17. Які є види гемолізу?

1) осмотичний; 2) хімічний; 3) фізичний; 4) біологічний; 5) тер-мічний.

18. Дихальним пігментом є:

1) адреналін; 2) гемеритрин; 3) інсулін; 4) хлорокруорін, 5) гемо-глобін.

19. Еритроцити овальної форми мають:

1) корови; 2) лами; 3) кулани; 4) верблюди; 5) дельфіни.

20. Лімфа ЁC це тканина:

1) епітеліальна; 2) сполучна; 3) м’язова; 4) нервова; 5) основна.

21. Кількість еритроцитів в 1 л крові в людини:

1) у чоловіків ЁC 4ЁC5 *1012/ л; у жінок ЁC 5,5ЁC6 *1012/л, 2) у чоловіків ЁC

4ЁC5 *1012/ л; у жінок ЁC 3,9ЁC4,7 *1012/л, 3) у чоловіків 3,9ЁC4,7 *1012/л;

у жінок ЁC 5,5ЁC6 *1012/л, 4) у чоловіків ЁC 5ЁC7 *1012/ л; у жінок ЁC 3,5ЁC 6 *1012/л.

1.5. Завдання для індивідуальної самостійної роботи:

Написати реферат на тему:

ЁC “Фізико-хімічні властивості крові”;

ЁC “Еритроцити та їх життєвий цикл”;

ЁC “Функції крові та склад плазми”;

ЁC “Гемоліз, види гемолізу”.

Основні схеми, які повинні малювати та пояснювати студенти:

ЁC схема регуляції кровотворення;

ЁC схема регуляції еритропоезу;

ЁC схема регуляції реакції крові.

121

Тема 2.Захисна функція крові та її антигенні властивості



2.1.Зміст навчальної програми за темою:

Лейкоцити, їхня будова, класифікація. Лейкоцитарна формула. Функції різних груп лейкоцитів в організмі.

Захисні системи організму. Імунітет, його теорії та механізми. Праці І. І. Мечникова та сучасних імунологів.

Тромбоцити. Поняття про зупинку кровотечі та захисну реакцію організму.

Процес зсідання крові, його стадії та роль окремих факторів. Протизгортальна система крові.

Аглютинація еритроцитів і групи крові. Резус-фактор. Перели-вання крові. Групи крові у тварин.

2.2. Вивчивши тематичний матеріал, студенти повинні

знати:


ЁC чинники захисту організму від збудників інфекційних захво-рювань;

ЁC клітинні й гуморальні механізми захисної функції крові;

ЁC фізіологічні механізми зсідання крові;

ЁC чинники які прискорюють і сповільнюють зсідання крові;

ЁC особливості успадкування груп крові та резус-чинника;

ЁC важливість донорства для реабілітації хворих;

уміти:

ЁC визначати тривалість зсідання крові групи крові й резус-чинник;



ЁC попереджувати розвиток гемолітичної жовтухи в резусних дітей;

ЁC використовувати знання метеріалу теми для надання першої медичної допомоги (зупинка кровотеч), попередження інфікування ран, підвищення імунної реактивності організму, попередження резус-конфліктів.

2.3. Основні терміни та поняття теми, які необхідно засвоїти й зрозуміти: імунітет; імунний процес; імунна система; мікроциркулярний

гемостаз; гемокоагуляція; тромбопластин протромбін; тромбін; фібриноген; фібрин; тромб; антитромбін; фібринолізин; групи крові; аглютиніни; аглютиногени; система резус; донорство; донор; реціпієнт.

122

2.4. Тести для самоконтролю:



1. Антитіла утворюють:

1) тромбоцити; 2) лімфоцити; 3) фагоцити; 4) еритроцити.

2. Де диференціюються Т-лімфоцити та яка їх роль?

у вилочковій залозі Т-кілери знищують пухлинні клітини, клітини мутантів та трансплантатів; Т-хелпери диференціюють

-лімфоцити; Т-супресори блокують надмірні імунні реакції, Т-лім-фоцити пам’яті ЁC імунна пам’ять; 2) у тимусі, Т-кілери дифе-ренціюють В-лімфоцити; Т-хелпери ЁC знищують пухлинні клітини, клітини мутантів та трансплантатів; Т-супресори блокують надмірні імунні реакції; Т-лімфоцити пам’яті ЁC імунна пам’ять; 3) у селезінці, Т-кілери знищують пухлинні клітини, клітини мутантів та трансплантатів; Т-хелпери диференціюють В-лімфоцити; Т-супре-сори блокують надмірні імунні реакції; Т-лімфоцити пам’яті ЁC імунна пам’ять, 4) у мигдаликах Т-кілери знищують пухлинні клітини, клітини мутантів та трансплантатів; Т-хелпери диференціюють В-лім-фоцити, Т-супресори блокують надмірні імунні реакції; Т-лімфоцити пам’яті ЁC імунна пам’ять.

3. Антитілами називають:

білки, що нейтралізують шкідливу дію сторонніх тіл і речовин;

2) сторонні для організму речовини, здатні спричинити імунну реакцію у відповідь; 3) формені елементи крові; 4) особливий білок (аглютиноген) ЁC резус-фактор.

4. До захисних властивостей крові не належить:

1) перенесення кисню; 2) імунітет; 3) фагоцитоз; 4) зсідання крові.

5. Неспецифічний клітинний імунітет:

1) фагоцитоз лейкоцитів; 2) вироблення антитіл; 3) перенесення кисню; 4) спадковий; 5) набутий.

6. Неспецифічний гуморальний імунітет:



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал