Навчально-методичний посібник для самопідготовки



Сторінка4/12
Дата конвертації23.12.2016
Розмір2.07 Mb.
ТипНавчально-методичний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

песимальне.

Хто з учених-фізіологів уперше описав механізм гальмування

ЦНС?


1) І. П. Павлов; 2) О. О. Ухтомський; 3) І. М. Сєченов; 4) І. І. Меч-ников; 5) В. Ю. Чаговець.

2.5. Завдання для індивідуальної самостійної роботи.

Реферати на тему:

ЁC “Роль праці І. М. Сєченова “Рефлекси головного мозку” для фі-зіології та психології”;

51

ЁC “Значення центрального гальмування для координації функцій



організмі”;

ЁC “Історія відкриття основних механізмів координації рефлектор-них процесів”.

Основні схеми, які повинні малювати та пояснювати сту-денти:

ЁC схема видів центрального гальмування;

ЁC схема механізмів координації.

Тема 3. Функції основних відділів центральної нервової системи

3.1. Зміст навчальної програми за темою:

Спинний мозок, структурно-функціональна організація й функції.

Головний мозок, структурно-функціональна організація та функції.

Великі півкулі мозку, структурно-функціональна організація й функції. Значення колончастого принципу будови. Електричні явища

корі великих півкуль мозку. Електроенцефалографія, види хвиль.

Вегетативна (автономна) нервова система, структурно-функ-ціональна організація та функції.

3.2. Вивчивши тематичний матеріал, студенти повинні

знати:


ЁC особливості структурно-функціональної організації нервової системи людини й тварин;

ЁC роль кори в адекватному реагуванні на чинники довкілля;

ЁC локалізацію функцій у корі головного мозку;

ЁC функції симпатичної та парасимпатичної нервової системи;

уміти:

ЁC аналізувати функції всіх відділів головного мозку;



ЁC пояснити ієрархію в ЦНС під час організації рухової діяльності;

ЁC аналізувати функціональні ефекти вегетативної нервової си-стеми на організм людини.

3.3. Основні терміни та поняття теми, які необхідно засвоїти й зро-

зуміти: базальні ганглії, бліда куля, вароліїв міст, вегетативна нервова система, гіпоталамус, довгастий мозок, кора великих

52

півкуль, кортикоспінальний шлях, лімбічна система, мозочок, парасимпатична нервова система, проміжний мозок, ретикулярна формація, рефлекси розтягнення, рефлекторна функція спинного мозку, сегмент спинного мозку, середній мозок, симпатична нервова система, смугасте тіло, спинний мозок, сухожильні рефлекси, таламус, цитоархітектоніка КВП, чорна субстанція.



3.4. Тести для самоконтролю:

Укажіть, які із черепно-мозкових нервів містять парасим-патичні нервові волокна:

1) окоруховий; 2) лицевий; 3) нюховий; 4) блукаючий; 5) трій-частий; 6) язикоглотковий

Укажіть, які функції виконує в організмі соматична нервова система:

1) іннервує скелетні м’язи; 2) іннервує внутрішні органи; 3) під-тримує гомеостаз; 4) іннервує органи чуттям 5) іннервує гладкі м’язи;

іннервує кровоносні судиним; 7) іннервує залози.

Укажіть, які функції виконує в організмі вегетативна нервова система:

1) іннервує скелетні м’язи; 2) іннервує внутрішні органи; 3) під-тримує гомеостазм; 4) іннервує органи чуття; 5) іннервує гладкі м’язи; 6) іннервує кровоносні судини; 7) іннервує залози.

Укажіть, які центри розміщуються в довгастому мозку:

дихальний; 2) судинно-руховий; 3) центр жування; 4) ковтання;

пневмотаксичний; 6) кашлю; 7) слиновиділення.

5. Зазначте, який шар кори є поверхневим:

1) поліморфний; 2) зовнішній зернистий; 3) пірамідний; 4) мо-лекулярний.

6. Назвіть відділ мозку, у якому розміщується вищий центр больової чутливості:

1) середній мозок; 2) проміжний мозок; 3) довгастий мозок;

міст; 5) мозочок.

Зазначте, де в центральній нервовій системі замикається колінний рефлекс:

1) у спинному мозку, на рівні крижових сегментів; 2) у спинному

мозку, на рівні поперекових сегментів; 3) у спинному мозку, на рівні куприкових сегментів; 4) у спинному мозку, на рівні грудних сегментів.

53

У яких сегментах спинного мозку розміщені тіла пара-симпатичних нейронів?



1) шийних; 2) грудних; 3) поперекових; 4) крижових; 5) купри-кових.

У людини внаслідок травми перервано спинний мозок, уна-слідок чого спостерігається параліч нижніх кінцівок. Які ще функції організму порушено?

1) сечовиділення; 2) чутливість нижніх кінцівок; 3) шлункова секреція; 4) перистальтика кишечника; 5) дефекація.

Яка структура головного мозку є вищим інтегративним центром вегетативних та ендокринних функцій?

1) мозочок; 2) таламус; 3) гіпоталамус; 4) кора головного мозку.

Назвіть основні функції довгастого мозку?

1) провідникова; 2) аналізаторна; 3) рефлекторна; 4) тонічна,

синтезуюча.

Які групи нейронів містяться в спинному мозку?

1) аферентні; 2) рухові; 3) вставні; 4) мотонейрони.

Назвіть аферентні (висхідні) шляхи спинного мозку:

1) тонкий пучок (Голля); 2) клиноподібний пучок (Бурдаха); 3) пірамідний шлях; 4) шлях Монакова; 5) бічний сітчасто-спинно-мозковий шлях

14. Яке із тверджень щодо довгастого мозку неправильне?

1) у ньому містяться ядра кількох краніальних нервів; 2) у ньому розміщений пневмотаксичний центр; 3) у ньому розміщений судин-но-руховий центр; 4) у ньому розташовані ядра вестибулярного нерва; 5) він містить висхідні й низхідні нервові шляхи.

15. Із яких відділів складається проміжний мозок?

таламус; 2) сітчастий утвір; 3) епіталамус; 4) метаталамус,

гіпоталамус; 6) базальні ядра; 7) третій шлуночок.

3.5. Завдання для індивідуальної самостійної роботи.

Реферати на тему:

ЁC “Моторні функції спинного мозку”;

ЁC “Моторні функції мозочка, участь у регуляції усвідомлених рухів”;

54

ЁC “Значення гіпоталамуса в регуляції вегетативних функцій”;



ЁC “Фізіологічні характеристики вегетативної нервової системи”;

ЁC “Електричні явища мозку”;

ЁC “Вплив симпатичної, парасимпатичної та метасимпатичної систем на функції організму”.

Основні схеми, які повинні малювати та пояснювати сту-денти:

ЁC будова дуг міотичного, колінного й згинального захисного рефлексів;

ЁC основні зв’язки стовбурної ретикулярної формації (РФ);

ЁC основні зв’язки мозочка;

ЁC схема будови симпатичної нервової системи;

ЁC схема будови парасимпатичної нервової системи;

ЁC схема будови рефлекторної дуги автономної нервової системи;

ЁC схема холінергічного адренергічного синапсів.

Теоретичний матеріал у таблицях та схемах:

Таблиця 1

Класифікація нейронів

Нейрони ЁC нервові клітини, які спеціалізуються на сприйманні, обробленні, зберіганні й передачі інформації

типи нейронів

за кількістю відростківза функціональнимза медіаторами,значеннямякі виробляють нейрони1)уніполярні (б/хр. твар.);1)аферентні1)холінергічні;2)біполярні(чутливі, доцентрові);2)адренергічні;в хребті3)мультиполярнітварин.2)еферентні3)гістамінергічні та ін.(рухові відцентрові);3)вставні(проміжні, інтернейрони)

55

Таблиця 2



Структура нейроглії та її функції

Нейроглія ЁC між нейронна речовина, яка містить нейрогліальні клітини ЁC гліоцити та міжклітинну речовину. Функції: опорна, трофічна, захисна, резервуар електролітів (гомеостатична)

астроцитиолігодендроцитимікрогліальніепендимальніклітиниклітини60 % клітин25ЁC30 %10 %нейрогліїїгліальних клітингліальнихЁC вистилають шлу-ЁC беруть участь уЁC утворюють міе-клитинночки головногоствореннілінову оболонкуЁC участьмозку;гематоенцефалічногонейронів;у фагоцитозі.ЁC секретують спин-бар’єру;ЁC поглинаютьномозкову рідину;ЁC забезпечуютьмікроорганізми,ЁC створюютьобмін та зворотнєберуть участьгематоенцефалічнийповернення готовихв імуннихбар’єр.медіаторів умеханізму мозку.активний нейрон;ЁC поглинають іониК+ із міжклітинноїрідини під часактивного функціо-нування сусідніхнейронів;ЁC синтезують низкуфакторів, які за-безпечують регуля-цію росту й розвиткунейронів;ЁC захищають мозоквід мікроорганізмів.

56

Таблиця 3



Класифікація синапсів

Синапси ЁC міжклітинні фізіологічні контакти

хімічні (пухирцеві)електричнінексуси(без пухирців)(щільні контакти)1) широка синаптична1) синаптична щілина (2 нм);1) повне злиттящілина (20ЁC50 нм);2) функціонують за рахунокконтактуючих мембран2) передача збудженняіонного струму;або клітин;й гальмування в одному3) синаптичної затримки2) властивий низькийнапрямку з допомогоюнемає або вона дуже незначна;опір та висока двобічнамедіаторів;4) передача збудженняпроникність для іонів;3) синаптична затримкав обидва боки.3) здійснюють між-(0,2ЁC0,5 мс)клітинну передачузбудження в серцевомуВиди синапсівм’язі та гладкійЁC аксодендритний;ЁC аксосоматичний;у ЦНСмускулатурі.ЁC аксоаксонний;ЁC дендродендритні;у ядрахЁC дендросоматичні;таламусаЁC соматосоматичніТаблиця 4

Механізм передачі збудження в синапсах ЦНС

Закономірності (особливості) передачі збудження

синапсах ЦНС

однобічне проведення збудження

проведення, що зумовлює швидку втому синапса

проведення з малою швидкістю, меншою,

ніж у нервово-м’язових синапсах

4) проведення лише за умови сумації ЗПСП на тілі нейрона

57

Таблиця 5



Види центрального збудження та гальмування

Основні нервові процеси в центральній нервовій системі

Центральне збудженняЦентральне гальмування

Види центрального збудження

Основні види центрального гальмування



ЗбудженняМісцевеГіперполяри-Деполяри-(ПД), щозбудженнязаційнезаційнепоширюється(ЗПСП) нанервовимимембрані тілаПостсинаптичнеПресинаптичневолокнаминейронів

ЗворотнеПряме

58



Таблиця 6

Класифікація нейромедіаторів

НЕЙРОМЕДІАТОРИ

Швидкодіючі (з низькою молекулярною масою)

Ацетилхолін

Моноаміни

ЁC норепінефрин;

ЁC епінефрин;

ЁC допамін;

ЁC серотонін;

ЁC гістамін

Амінокислоти

ЁC ГАМК;

ЁC гліцин;

ЁC глутамін;

ЁC аспартат

Оксид азоту (NO)

[nitric oxyde]

Усі вони швидко виділяються в синаптичну щілину під впливом ПД,

що надійшов до терміналі, та, сполучаючись із рецепторами

постсинаптичної мембрани, можуть викликати збудження або гальмування, тобто ЗПСП або ГПСП. За рахунок механізму зворотного захвату або піноцитозу можуть знову надходити до терміналів і накопичуватись як резерв.

Усі вони синтезуються в рибосомах нервових клітин ЕПР апарату Гольджі, де відбувається їх ферментативний гідроліз до дрібних фрагментів (нейротрансмітерні везикули), які транспортуються до терміналі, виділяються в синапс під впливом ПД

і швидко здійснюють ефект, оскільки вони в 1000 і > разів потужніші за дію низькомолекулярних трансмітерів і діють тривалий час (години-дні-місяці-роки). Зворотного механізму не спостерігається.

59

Повільнодіючі НЕЙРОПЕПТИДИ (з великою молекулярною масою)



Ліберини й статини гіпоталамуса (рилізинг-гормони)

ЁC ТТГ;


ЁC ЛГ;

ЁC соматостатин (інгібітор гормона росту)

Пептиди передньої долі гіпофізу (аденогіпофізу) і задньої долі (нейрогіпофізу)

ЁC АКТГ;

ЁC в-ендорфін;

ЁC б-меланоцитстимулюючий гормон;

ЁC пролактин;

ЁC ЛГ;


ЁC тиреотропін;

ЁC СТГ (гормон росту);

ЁC АДГ (вазопресин);

ЁC окситоцин

Пептиди із тканин головного мозку

ЁC лейцин-енкефалін;

ЁC метіонін-енкефалін;

ЁC субстанція P;

ЁC гастрин;

ЁC ХЦК;


ЁC ВІП (вазоактивний інтестинальний пептид);

ЁC нейротензин;

ЁC інсулін;

ЁC глюкагон

Пептиди, що виділяються із різних тканин

ЁC ангіотензин ІІ;

ЁC брадикінін;

ЁC кальцитонін;

ЁC снодіючий пептид;

ЁC карнозин;

ЁC анзерин


Таблиця 7

Характеристика параметрів ЕЕГ й умови реєстрації різних ритмів

Назва ритмуЧастота,Амплітуда,Умови реєстрації ритмуГцмкВАльфа-ритм8ЁC1350У стані розумового та фізичногоспокою із заплющеними очимабета-ритм13ЁC30Емоційне збудження, розумова20ЁC25й фізична діяльність; під часГамма-ритм35нанесення подразненьТета-ритм4ЁC8100ЁC150Сон, помірні гіпоксія та наркоз;при деяких захворюванняхДельта-ритм0,5ЁC3,5250ЁC300Глибокий сон, наркоз і гіпоксія,враження кори великих півкуль1913 р. ЁC Правдич-Немінський (Україна)1924 р. ЁC Бергеч (Австрія)Таблиця 8

Функції спинного мозку

ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ СПИННОГО МОЗКУ

Сенсорна

Первинний центральний аналіз інформації, що надходить від більшості пропріорецепторів, шкірних рецепторів та вісцерорецепторів

ПровідниковаРефлекторна (інтеграція рефлексів)Висхідні шляхиНизхідні шляхиШляхи медіальноїШляхи латеральної низхідноїнизхідної системисистеми (ЛНС), що(МНС), що забезпечуєпереважно забезпечує точнітонічні й грубі фазичнірухові реакції організмурухові реакції організму


Кортико-Кортико-Кортико-Кортико-вестибулоспінальніретикулоспінальніруброспінальніспінальніШляхи, що переважно активізуютьШляхи, щофлексорні й гальмують екстензорніактивізують імотонейронигальмують флексорніспінальні мотонейрониСпінальні рефлекси

60


Таблиця 9Основні рефлекси спинного мозкуСоматичніРефлекси розтягання (міотатичні) ЁC в основномурозгинальні ЁC рефлекси підтримання постави(вертикального положення тіла), колінний рефлекс.Згинальні ривкові рефлексиРитмічні рефлекси ( протиральний або чухальний)Полісинаптичні ЁC- перехресний згинально-розгинальний рефлекс (крокування)ВісцеральніВегетативні рефлекси ЁC регіональні судиноруховірефлекси, рефлекси сечовиділення, дефекації, статевихфункцій.Таблиця 10Висхідні шляхи спинного мозку

Тонкий пучок (Голля) ЁC від нижньої частини тіла ЁC пропріоцепторів сухожилля й м’язів, частина тактильних рецепторів шкіри, вісцерорецепторів. Клиноподібний пучок ( Бурдаха) ЁC від верхньої частини тіла (кінцівок і тулуба) ЁC ті ж рецептори.

Латеральний (бічний) спинномозково-таламічний шлях ЁC больова й температурна чутливість.

Вентральний (передній) спинномозково-таламічний шлях ЁC тактильна чутливість (від дотикових рецепторів).

Дорсальний (задній) спинномозково-мозочковий шлях (Флексига) (не перехрещений) ЁC сигнали від рецепторів м’язів і сухожилків (140 м/с).

Вентральний спинномозково-мозочковий шлях (Говерса) (двічі перехрещений) ЁC від сухожилкових, шкірних та пропріорецепторів (120 м/с).

61

Таблиця 11



Низхідні шляхи спинного мозку

Латеральний кірково-спинномозковий (пірамідний) шлях

ЁC рухливі зони кори;

ЁC перехрест у довгастому мозку;

ЁC мотонейрони передніх рогів спинного мозку;

ЁC довільні рухи.

Прямий передній кірково-спинномозковий (пірамідний) шлях

ЁC перехрест на рівні сегментів спинного мозку (шийні, грудні);

ЁC команди ті ж, що й у латеральному шляху.

Червоноядерно-спинномозковий шлях ( Монакова)

ЁC червоні ядра;

ЁC перехрест ЁC до інтернейронів спинного мозку та мозочка й сітчастого утвору;

ЁC тонус м’язів-згиначів;

ЁC мимовільна (рефлекторна) координація рухів.

Присінково-спинномозковий шлях

ЁC бічне присінкове ядро (Дейтерса) довгастого мозку;

ЁC перехрест;

ЁC мотонейрони спинного мозку;

ЁC підвищує тонус м’язів-розгиначів, гальмує рухові нейрони м’язів-згиначів.

Ретикулоспінальний шлях

ЁC ядра ретикулярної формації;

ЁC інтернейрони спинного мозку;

ЁC регуляція тонусу м’язів.

Тектоспінальний шлях

ЁC ядра покриву середнього мозку;

ЁC інтернейрони спинного мозку;

ЁC регуляція тонусу м’язів.

62

Таблиця 12



Класифікація спинномозкових рефлексів

Спінальні рефлексиСегментарніМіжсегментарніРуховіАвтономніПропріорецептивніШкірно-м’язовіВісцерорецептивні



Тонічні установчіФазичніцілеспрямованіМіотатичніСухожильніШийніСудиноруховіЧеревні та підошовнийРефлекс опори тощоПотовидільніЗгинальний захиснийСечовивіднийРозгинальнийта ін.Ритмічні (потирання,крокування) та ін.ЄЄ елементарними захиснимиелементарнимиреакціями організмуантиграві-таційнимиреакціямиорганізму

Таблиця 13



Функції заднього мозку

Рефлекторні функції заднього мозкуБере участьПосилює спинальніПосилюєІнтегруєІнтегрує життєвоу регуляції силиміотатичні рефлексиспінальні шийнівестибулярніважливі авто-спінальних фазичнихантигравітаційнихустановчіустановчіномні рефлексицілеспрямованихмЊязів, зокремарефлексирефлексисерцево-рухових рефлексівм’язів-розгиначівположенняположеннясудиннідихальнітравні та ін.Забезпечує можливістьформування антигравітаційноїЗабезпечує можливість формування антигравітаційних поз стояння,стандартної пози стояннящо відрізняються від стандартної пози стояння. Ці позиформуються у відповідь на будь-яке відхилення голови від їїстандартного положення й переслідують мету компенсуватизменшення сталості пози тіла, які зумовлюють ці відхилення

63



Таблиця 14

Рефлекси довгастого мозку

життєво важливі рефлекси;

захисні рефлекси;

рефлекси харчової поведінки;

рефлекси підтримки постави;

вегетативні рефлекси;

вестибуло-вегетативні рефлекси.

Таблиця 15

Ядра довгастого мозку ЁC 1

ЯДРА ЧЕРЕПНОМОЗКОВИХ НЕРВІВ

ХІІ пара ЁC ПІД’ЯЗИКОВОГО НЕРВА (руховий) ЁC м’язи язика

ХІ пара ЁC ДОДАТКОВОГО НЕРВА (руховий) ЁC грудино-ключично-соско-подібний, трапецієподібний м’язи

Х пара ЁC БЛУКАЮЧОГО НЕРВА (змішаний)

ІХ ЁC язикоглоткового нерва (змішаний):

ЁC рухливе ядро (парасимпатичне) ЁC іннервує м’язи більшої частини травного каналу, трахеї, бронхів, серцевий м’яз, а також травні залози шлунка, тонкої кишки, підшлункова залоза, печінка, нирки;

ЁC чутливе ядро ЁC смак задньої третини язика, глотки, значної частини травного каналу, дихальних шляхів, легень, рефлексогенних зон судин і серця,

також від твердої мозкової оболонки й вушної раковини;

ЁC вегетативне ядро ЁC слинні залози.

НА МЕЖІ З МОСТОМ :

VІІІ пара ЁC ПРИСІНКОВО-ЗАВИТКОВОГО НЕРВА (чутливий)

ЁC завиткова гілка проводить збудження від рецепторів спірального (кортієвого) органа завитки внутрішнього вуха;

ЁC присінкова ЁC від рецепторів півколових протоків і мішечків присінка.

Таблиця 16

Перемикаючі ядра довгастого мозку

тонке (Голля) і клиноподібне (Бурдаха) ЁC до таламусу;

ретикулярної формації ЁC від кори й підкіркових гангліїв до спинного мозку;

оливні ядра ЁC від кори, підкіркових ядер й мозочка до спинного мозку і від спинного мозку до мозочка, таламусу та до кори; від слухових ядер у середній мозок.

64

Таблиця 17



Ядра варолієвого мосту

ЯДРА ЧЕРЕПНОМОЗКОВИХ НЕРВІВ

VІІ пара ЁC ЛИЦЕВОГО НЕРВА (змішаний):

ЁC чутливі ЁC смак до рецепторів передньої третини язика;

ЁC вегетативні ЁC до слинних залоз;

ЁC рухливі ЁC мускулатура обличчя.

VІ пара ЁC ВІДВІДНОГО НЕРВА (змішаний):

ЁC рухливі ЁC м’язи руху очних яблук;

ЁC чутливі ЁC від пропріоцепторів цих м’язів;

V пара ЁC ТРІЙЧАСТОГО НЕРВА (змішаний):

ЁC рухливі ЁC жувальні м’язи, завіса піднебіння;

ЁC чутливі ЁC рецептори шкіри, піднебіння, носа, зубів.

Таблиця 18

Перемикаючі ядра варолієвого моста

ЁC верхні оливні ядра ЁC слух;

ЁC каудальне й оральне ЁC ретикулоспінальний шлях;

ЁC ядро покришки мосту ЁC в мозочок;

ЁC медіальні ядра ЁC висхідні шляхи в кору.

ЦЕНТРИ ВАРОЛІЄВОГО МОСТУ

ЁC пневмотаксичний центр;

ЁC центри рефлексів підтримки постави.

Таблиця 19

Основні ядра середнього мозку

Ядра черепно-мозкових нервів:

ЁC ІІІ пара ЁC око рухливого нерва;

ЁC ІV пара ЁC блокового нерва;

ЁC Ядро Даркшевича ЁC поздовжнього пучка середнього мозку, зв’язуючого ядра окорухового, блокового й відвідного нервів у єдину систему.

Непарне вегетативне ядро Якубовича ЁC Едингера ЁC через ціліарний ганглій до м’язів райдужки й тіла повіки; Ядра ректальної ділянки: верхнє або переднє двогорбкове ЁC зорові

рефлекси, нижнє чи заднє двогорбкове ЁC слухові рефлекси ЁC чотиригорбковість.

Чорна субстанція.

Червоні ядра.

65

Таблиця 20



Основні системи ретикулярної формації

АФЕРЕНТНІ СИСТЕМИ:

Від спинного мозку, від мозочка, від чотиригорбкової пластинки, від кори.

Від чутливих ядер черепно-мозкових нервів.

ЕФЕРЕНТНІ СИСТЕМИ :

Висхідна активована система ЁC неспецифічного іонізування через синапси на дендритах нейронів І і ІІ шарів кори.

Низхідна ретикулоспінальна система :

ЁC облегшуюча;

ЁC гальмівна.

Таблиця 21

Функції середнього мозку

Рефлекторні функції середнього мозку

Бере участьІнтегруєу регуляції силиУ взаємодіїпервинніспінальнихз мозочком береорієнтувальніІнтегруєруховихучасть в інтеграціїчотири-актирефлексів,програми ходіння,горбиковіжуваннязокремадоповнюючирефлексийпригальмовуєй уточнюючи їїковтанняміотатичніспінальнурефлекси м’язів-програмурозгиначівІнтегрує установчіІнтегрує вегетативнірефлекси двох видіврухові рефлекси м’язівпозочей

ВипрямніСтатокінетичніАкомодаціїЗіничнийй конвергенціїТілаОчейЗахисний(ністагм)ЕлементарніБере участьЗабезпечуєЗабезпечуєорієнтувальні рефлекси,в інтеграціїможливістьпідтриманняспрямовані наанти-відновленняповної рівновагипокращення орієнтаціїгравітаційноїпорушеноїпід час стоянняорганізму абостандартноїантигравітаційноїй будь-якихна збереження йогопози стояннястандартної позипереміщень тілапопередньої орієнтаціїстоянняу просторі(ністагм)

66

Таблиця 22



Мозочок

Основні зв’язки мозочка

Аферентні сенсорніАферентні несенсорніЕферентні

Від пропріо- йВід асоціативноїДо моторної кори,вестибулорецепторів;й моторної кори,базальних ядер іколатералі шляхів відусіх моторнихвсіх моторних ядершкірних, зорових таядер головногостовбура головногослухових рецепторівмозкумозку

Таблиця 23

Основні функції мозочка

Положення тіла в просторі й регуляція м’язового тонусу.

Корекція маленьких ціленаправлених рухів і їх координація з рефлексами

підтримки постави.

Правильне виконання швидких ціленаправлених рухів за командаю кори

великих півкуль у структурі загальної програми рухів.

Таблиця 24

Ознаки ураження мозочка

Тріада Лючіані: атонія, астазія, астенія.

Тріада Шарко: ністагм, інтенційне дрижання ( тремор).

Атаксія (п’яна хода) ЁC порушення ходіння й стояння.

Дісметрія ЁC утрата співрозмірності рухів та їх чіткості.

Дізартрія ЁC дефект мови.

Дезеквілібрація ЁC порушення рівноваги тіла.

Адіадохокінез ЁC уповільнення реакції під час зміни одного типу руху на інший.

67

Таблиця 25



Основні ядра таламуса

ЁC Специфічні ядра

Перемикаючі (вентробазальні ЁC центр сомато-сенсорної системи). Асоціативні (подушкові ядра ЁC переднє, нижнє, бічне, присереднє). Моторні.

ЁC Неспецифічні ядра ЁC присередні ядра, надколінне ядро, пограничне ядро, припучковий ядерний комплекс (складається з центросерединного та припучкового ядер), ретикулярне ядро (проекція до смугастого тіла і VЁCVІ шарів усіх ділянок кори великих півкуль головного мозку).

Таблиця 26Специфічні ядра таламусаПЕРЕМИКАЮЧІАСОЦІАТИВНІМОТОРНІВентробазальнийМедіодорсальнеПередньоцентральнекомплексядрой вентролатеральні ядра(тактильна, пропріо-(проекція на лобові частки)(перемикання сигналів відцептивна, температурна,Подушкамозочка й базальнихбольова, смакова інфор-(проекція на тім’янугангліїв у моторну зонумація в сомато-сенсорнута скроневу кору).кори великих півкуль).кору великих півкуль).Задньолатеральне ядроВнутрішнє колінчасте(проекція в тім’яну кору).тілоПереднє ядро(слухова інформація(проекція в лімбічну кору).в слухові зони кори).Зовнішнє колінчасте тіло(зорова інформація в зоровізони кори).Таблиця27



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал