Навчально-методичний посібник для самопідготовки



Сторінка3/12
Дата конвертації23.12.2016
Розмір2.07 Mb.
ТипНавчально-методичний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

скорочуються повільно.

Анізотропні диски характеризуються такими властивостями:

1) здатні до подвійного заломлення світла; 2) не володіють подвій-ним заломленням; 3) у звичайному світлі вони виглядають темними;

36

4) у звичайному світлі вони є світлими; 5) утворені тільки тонкими протофібрилами; 6) утворені лише товстими міофіламентами.



35. Ізотропні диски характеризуються такими властивостями:

здатні до подвійного заломлення світла; 2) не володіють по-двійним заломленням; 3) у звичайному світлі вони виглядають темними;

у звичайному світлі вони є світлими; 5) утворені тільки тонкими протофібрилами; 6) утворені лише товстими міофіламентами.

36. Які транспортні системи містяться в мембрані сарко-плазматичного ретикулуму?

кальцієва помпа (Са ЁC АТФ ЁC аза) ; 2) натрієва помпа; 3) калієва помпа; 4) кальцієві канали.

37. З’ясуйте, яка послідовність процесів, що ведуть до ско-рочення м’яза:

потенціал дії поперечних трубочок ЁC потенціал дії поверхневої мембрани ЁC активація мембрани термінальних цистерн ЁC вихід каль-цію із депо ЁC скорочення; 2) потенціал дії поверхневої мембрани ЁC потенціал дії поперечних трубочок ЁC активація мембрани терміналь-них цистерн ЁC вихід кальцію із депо ЁC скорочення; 3) потенціал дії поперечних трубочок ЁC потенціал дії поверхневої мембрани ЁC активація мембрани термінальних цистерн ЁC скорочення ЁC вихід кальцію із депо; 4) потенціал дії поверхневої мембрани ЁC активація мембрани термінальних цистерн ЁC вихід кальцію із депо ЁC потенціал дії поперечних трубочок ЁC скорочення.

38. Хто з учених сформулював гіпотезу “ковзання”?

А. Ходжкін, Б. Катц; 2) Д. Екклс, Ю. Бернштейн; 3) А. Хакслі, Дж.Хенсон; 4) Е.Пфлюгер, Г.Бергер.

1.6. Завдання для індивідуальної самостійної роботи:

Реферати на тему:

ЁC “Еволюція скоротливих систем”;

ЁC “Механізм поєднання збудження зі скороченням у скелетних м’язах”;

ЁC “Механізми м’язового скорочення та розслаблення. Роль енергії в скороченні й розслабленні м’язів”.

37

Основні схеми, які повинні малювати та пояснювати студенти:



ЁC схема, яка пояснює будову нервово-м’язового синапсу й меха-нізми проведення через нього збудження;

ЁC схема, що пояснює механізми м’язового скорочення;

ЁC схема будови рухових одиниць, їх перекриття.

Тема 2. Робоча діяльність м’язів

2.1. Зміст навчальної програми за темою:

М’яз як орган, що служить для перетворення потенціальної хімічної енергії в кінетичну енергію руху або потенціальну енергію механічного напруження.

Типи будови м’язів, роль величини його фізіологічного попе-речного перерізу для механічного ефекту. Динамічна діяльність м’язів, її відносна й абсолютна сила, витрата енергії та коефіцієнт корисної дії, правило середніх (оптимальних) навантажень і швид-костей.

Статична діяльність м’язів, її тонічна й тетанічна форми. М’язовий тонус, його фізіологічні механізми. Діяльність м’яза під час рухів у суглобах.

Втома м’язів, її причини. Активний відпочинок, його форми й методи. Фізіологічне обґрунтування. Фізіологія фізичної праці. Меха-нізм тренування та адаптації.

Особливості гладких м’язів. Будова, електрична та скоротлива активність гладких м’язів. Іннервація та регуляція гладких м’язів.

2.2. Вивчивши тематичний матеріал, студенти повинні

знати:


ЁC типи будови м’язів за ходом волокон, поняття про анатомічний та фізіологічний переріз м’яза;

ЁC особливості динамічної та статичної роботи;

ЁC причину втоми м’язів та фізіологічне обґрунтування активного відпочинку;

ЁC фізіологію гладких м’язів;

уміти:

ЁC розрахувати виконану м’язом роботу;



38

ЁC визначити абсолютну та відносну силу м’яза;

ЁC розрахувати коефіцієнт корисної дії м’язів;

ЁC застосувати закон середніх навантажень та швидкостей під час тренування;

ЁC визначити причину втоми та застосувати активний відпочинок для відновлення працездатності.

2.3. Основні терміни та поняття теми, які необхідно засвоїти й зрозуміти: активний відпочинок, адаптація, динамічна робота, статична робота, втома, тонічна статична робота, тетанічна статична робота, тонус, абсолютна сила м’яза, відносна сила м’яза, анатомічний переріз, фізіологічний переріз, коефіцієнт корисної дії.

2.4. Теоретичний матеріал у таблицях

Таблиця 1

Передача на робочий механізм м’язового волокна енергії, яка звільняється під час окисно-відновних процесів

ГлікогенЕнергіяЕнергіяМолочнакислотаОкисленняКрФ + АДФ Ўк АТФмолочноїкислоти доН2О і СО2МеханізмскороченняОкисленняжирів і білків

39

Таблиця 2



Режими скорочення скелетних м’язів

Скорочення скелетних м’язів залежно від режиму навантаження

ІзометричніАуксотонічніІзотонічні(змішані)

М’яз не змінюєМ’яз змінюєМ’яздовжину,довжинускорочується,але розвиваєта внутрішнюне змінюючивнутрішню напругунапругувнутрішньоїнапруги

НаприкладНаприкладфіксація штангискороченняНаприкладважкоатлетомй розслабленням’яз язикам’язів під часходіння, підняттяпевної ваги

Таблиця 3

Механізми стомлення скелетних м’язів

Стомленням називається тимчасове зниження працездатності клітини, органа чи цілісного організму, яке настає внаслідок їхньої роботи й зникає після відпочинку.

Причини стомлення

ізольованих скелетнихрухового апарату в організмім’язівнакопичення всерединінакопичення продуктів обміну,волокон і в міжклітинномуякі вимиваються кров’ю;просторі певних продуктіввнаслідок стомлення структуробміну речовин (молочна йЦНС (нервових центрів).фосфорна кислоти).

40

Таблиця 4



Види фізіологічної гіпертрофії м’язів

Фізіологічна гіпертрофія м’язів виникає за рахунок фізичних вправ (тренування)

саркоплазматичний типміофібрилярний типЁC у м’язах збільшується об’єм сарко-ЁC збільшується об’єм міо-плазматичного матриксу й поживнихфібрил, оскільки в нихречовин;стає більше скоротливихЁC зростають резерви глікогену;міофібрилярних елемен-ЁC збільшується кількість капілярів.тів.Сила м’язів не зростає, проте підвищу-М’язова сила значноється їхня витривалість.збільшується.

Робоча гіпертрофія м’язів зумовлена зростанням як умістом саркоплазматичного матриксу, так і кількості міофібрил (збільшується діаметр волокна).

2.5. Тести для самоконтролю:

Відмінними ознаками функціонування непосмугованих м’язів (порівняно з посмугованими) є:

1) більш повільне та тривале скорочення; 2) автоматія; 3) виразна пластичність; 4) усі вищеназвані.

Недостатня рухова активність людини називається:

1) гіпердинамією; 2) акінезією; 3) гіподинамією; 4) гіпертрофією.

3. Підтримання природної пози тіла людини здійснюється:

1) тонічним напруженням м’язів; 2) тетанічним напруженням м’язів; 3) напруженням м’язів у режимі зубчастого тетанусу.

4. Основним типом статичної форми скорочень м’язів є:

1) ізометричний; 2) ізотонічний; 3) концентричний; 4) ексцен-тричний.

5. Спортсмен підняв штангу вагою 70 кг на висоту 2м за 1 секунду. Потужність виконаної роботи складатиме (кГм/с):

1) 40; 2) 80; 3) 140; 4) 240.

6. Піднявши штангу 50 кг на висоту 2 м, учень виконав роботу

(кГм):

1) 500; 2) 100; 3) 200; 4) 300.



41

Втома швидше настає під час виконання роботи:

1) динамічної; 2) статичної; 3) змішаної.

Абсолютна сила м’яза ЁC це:

відношення максимально прикладеної сили до анатомічного перерізу м’яза; 2) відношення максимально прикладеної сили до фізіологічного перерізу м’яза; 3) відношення мінімально прикладеної сили до анатомічного перерізу м’яза; 4) відношення мінімально прикладеної сили до фізіологічного перерізу м’яза.

9. Під час підтримання статичної пози тіла в скороченні беруть участь переважно повільні (червоні) м’язові волокна, оскільки вони:

мають більшу збудливість; 2) мають анаеробний метаболізм;

мають більшу силу; 4) довго не мають утоми; 5) генерують більшу частоту ПД.

10. Прямим джерелом енергії для м’язового скорочення є:

креатинфосфат; 2) АТФ; 3) глюкоза; 4) глікоген.

11. М’язи внутрішніх органів людини:

1) побудовані з гладкої м’язової тканини; 2) побудовані з поперечносмугастої м’язової тканини; 3) здатні до швидкого скоро-чення; 4) скорочуються повільно.

12. З’ясуйте величину коефіцієнта корисної дії м’яза:

1) 10ЁC15 %; 2) 15ЁC20 %; 3) 20ЁC25 %; 4) 25ЁC30 %; 5) 30ЁC35 %.

Укажіть, які структури втомлюються першими в процесі статичної роботи:

1) м’язові волокна; 2) нервові центри; 3) нервові волокна.

Визначте, у яких випадках виконується динамічна робота

м’язів:


1) штовхання вантажу; 2) підйом вантажу; 3) утримання вантажу,

обертання вантажу; 5) підкидання вантажу.

Скелетні м’язи як частина опорно-рухового апарату забез-печують:

1) локомоцію; 2) переміщення частин тіла; 3) підтримання пози;

скорочення внутрішніх органів.

42

16. Якими нервами іннервуються гладкі м’язи?



1) спинномозковими; 2) черепномозковими; 3) симпатичними;

4) парасимпатичними.

17. Чим червоні волокна не відрізняються від білих?

1) густиною капілярів; 2) швидкістю скорочення; 3) умістом міо-глобіну; 4) скорочення м’язів запускається збільшенням у сарко-плазмі концентрації кальцію; 5) утомлюваністю.

18. Автоматизм гладких м’язів зумовлений:

1) поступанням нервових імпульсів із ЦНС; 2) виникненням збудження в інтрамуральних нервових структурах; 3) виникненням збудження в пейсмекерних клітинах; 4) гуморальними впливами;

5)блокуванням нервових імпульсів у ЦНС.19. ПД через нервово-м’язовий синапс передається:1) медіатором АХ; 2) уставними дисками; 3) медіатором НА,4)медіатором гліцином; 5) сальтаторно.20. Укажіть помилкову відповідь. Для гладких м’язів характерно:1) вони містяться в структурах внутрішніх органів; 2) можливе

спонтанне виникнення збудження; 3) іннервуються вегетативними нервами; 4) у цитоплазмі є актинові та міозинові протофібрили; 5) актинові й міозинові волокна лежать упорядковано.

21. Укажіть помилкову відповідь. Для гладких м’язів характерно:

1) скорочення відбувається під час збудження альфа-мотонейро-нів; 2) завдяки спонтанним змінам трансмембранного потенціалу можуть виникнути ПД; 3) є актинові та міозинові волокна; 4) слабо-виражений саркоплазматичний ретикулюм (СР); 5) зміни транс-мембранного потенціалу можуть виникати під впливом медіатора.

22. Укажіть зайву відповідь. Сила м’яза залежить від:

1) анатомічного перерізу; 2) співвідношення кількості швидких та повільних волокон; 3) грузу, що піднімається; 4) кількості ПД (у “пачці”), які поступають до пресинаптичної мембрани; 5) кількості АТФ у саркоплазмі.

2.6. Завдання для індивідуальної самостійної роботи:

Написати реферат на тему:

ЁC “Фізіологічне обґрунтування активного відпочинку”;

43

ЁC “Статична робота та її види”;



ЁC “Фізіологічна характеристика гладких м’язів”;

ЁC “Втома та її причини”.

Основні схеми, які повинні малювати та пояснювати сту-денти:

ЁC типи будови м’язів за ходом волокон із позначенням анатоміч-ного та фізіологічного перерізу;

ЁC схема поодинокого й тетанічного скорочення;

ЁC схема механізму активного відпочинку.

44

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3



ФІЗІОЛОГІЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ

Тема 1. Основні етапи еволюції та рефлекторна діяльність нервової системи

1.1. Зміст навчальної програми за темою:

Значення нервової системи. Основні етапи її еволюції.

Структурно-функціональна організація нервової системи. Ха-рактеристика нейрона, його основні типи.

Рефлекторна діяльність нервової системи. Рефлекторна дуга й рефлекторне кільце, їх структура. Рефлекси, їх класифікація.

Сегментарні та надсегментарні нервові центри, їх фізіологічна характеристика.

Особливості проведення збудження через нервові центри, їх види й характеристика.

1.2. Вивчивши тематичний матеріал, студенти повинні

знати:


ЁC значення нервової системи з біологічного та фізіологічного поглядів;

ЁC основні етапи еволюції нервової системи від кишкопорож-нинних до хребетних тварин, типи нервової системи;

ЁC будову та функції складових елементів нейрона, вдоскона-лення нейронної будови з віком;

ЁC класифікацію нейронів;

ЁC будову рефлекторної дуги, рефлекторного “кільця”;

ЁC класифікацію рефлексів;

ЁC особливості проведення збудження через нервові центри;

уміти:


ЁC довести, що нервова система вдосконалюється у філо- та онто-генезі.

ЁC дослідити структуру рефлекторної дуги у тварин;

ЁC дати повну класифікацію рефлексів людини й тварин;

ЁC на конкретних прикладах довести основні властивості про-ведення збудження через нервові центри.

45

1. 3. Основні терміни та поняття теми, які необхідно засвоїти й зрозуміти: нейрон, аксон, аксональний горбик, безумовний рефлекс, гальмівні медіатори, дендрити, збуджуючі медіатори, збуджуючий постсинаптичний потенціал (ЗПСП), неврілема (шванівська оболонка), рефлекс, рефлекторна дуга, синапс, рецептор, афе-рентний нейрон, еферентний нейрон, ефектор, спінальні, бульбарні, мезенцефальні, діенцефальні рефлекси.



1.4. Тести для самоконтролю:

1. Яких клітин найбільше в нервовій тканині?

1) клітини нейроглії; 2) дендрити; 3) аксони; 4) клітини епітелію.

Що призводить до інтенсивного викиду ацетилхоліну із синаптичної цибулини в синаптичну щілину?

1) деполяризація субсинаптичної мембрани; 2) деполяризація постсинаптичної мембрани; 3) деполяризація пресинаптичної мембрани;

гіперполяризація пресинаптичної мембрани.

3а біологічним значенням рефлекси поділяються на:

безумовні; 2) орієнтувальні; 3) захисні; 4) серцево-судинні;

дихальні; 6) харчові; 7) статеві; 8) умовні.

Хто з учених описав нейрон і створив теорію про нейрон як структурну одиницю нервової системи?

1) І. П. Павлов; 2) І. М. Сєченов; 3) О. О. Ухтомський; 4) Рамон-і-Кахаль.

За походженням рефлекси поділяються на:

безумовні; 2) орієнтувальні; 3) захисні; 4) серцево-судинні;

дихальні; 6) харчові; 7) статеві; 8) умовні.

За характером рефлекторної реакції-відповіді рефлекси поділяють на:

1) рухові; 2) орієнтувальні; 3) захисні; 4) серцево-судинні; 5) дихальні,

харчові; 7) статеві; 8) секреторні; 9) обмінні.

3а характером подразнень, що сприймаються, рецептори поділяють на:

1) фоторецептори; 2) механорецептори; 3) хеморецептори; 4) термо-рецептори; 5) інтерорецептори.

Які бувають нейрони за їх функціональним призначенням?

1) аферентні; 2)чутливі; 3)вставні; 4)біполярні; 5)інтернейрони,

6) мультиполярні; 7) еферентні; 8) рухові.

46

При якому рефлексі спостерігається, що людина насторо-жується, прислуховується, повертає голову, скошує очі, задуму-ється?



1) харчовому; 2) захисному; 3) орієнтувальному; 4) статевому.

В аксоні є все, крім ...:

мітохондрій; 2) мікротрубочок; 3) нейрофіламентів; 4) везикул,

ендоплазматичної сітки.

Деполяризація мембрани аксона нервової клітини виклика-

ється:


1) входом іонів Na+ усередину за рахунок дифузії; 2) активним виведенням К+ назовні; 3) виходом К+ назовні за рахунок дифузії;

активним уведенням Na+; 5) одночасним входом Na+ і виходом К+.

Чим відрізняються хімічні синапси від електичних?

1) хімічні синапси сповільнюють передачу імпульсів, в електричних синапсах синаптичної затримки немає або вона незначна; 2) електричні синапси сповільнюють передачу імпульсів, у хімічних синапсах си-наптичної затримки немає або вона незначна; 3) хімічні синапси можуть бути збуджувальними або гальмівними, а електричні ЁC пере-важно збудливими; 4) хімічні синапси мають лише однобічну провід-ність, а більшість електричних синапсів проводять збудження в обидва боки; 5) електричні синапси мають лише однобічну провідність, а більшість хімічних синапсів проводять збудження в обидва боки.

13. Яка природа післядії збудження в нервових центрах?

1) деполяризована постсинаптична мембрана здатна генерувати імпульси; 2) це незначне збудження нейронів нервового центру;

рух імпульсів по замкнених ланцюгах нейронів, унаслідок чого тривалий час підтримується висока збудливість нервового центру;

сумація збудження в нервовому центрі.

Які іони відіграють головну роль у генезисі ЗПСП?

1) кальцію; 2) натрію; 3) літію; 4) хлору.

Де насамперед у нейроні виникає збудження?

у місці відходження аксона від тіла клітини; 2) у тілі клітини;

у ділянках аксона, покритих мієліном; 4) у дендритах.

16. Вставний нейрон ЁC це нервова клітина:

1) аксон якої проводить нервові імпульси до м’язів; 2) аксон якої проводить нервові імпульси від рецептора; 3) відростки якої не вихо-

47

дять за межі центральної нервової системи; 4) яка з’єднує чутливі та рухові нейрони; 5) дендрити якої проводять нервові імпульси від рецептора; 6) дендрити якої ідуть до м’язів.



17. Руховий нейрон ЁC це нервова клітина:

1) аксон якої проводить нервові імпульси до м’язів; 2) аксон якої проводить нервові імпульси від рецептора; 3) відростки якої не вихо-дять за межі центральної нервової системим; 4) яка з’єднує чутливі та рухові нейрони; 5) дендрити якої проводять нервові імпульси від рецептора; 6) дендрити якої ідуть до м’язів; 7) тіло якої міститься в центральній нервовій системі.

18. Чутливий нейрон ЁC це нервова клітина:

1) відростки якої не виходять за межі центральної нервової системи; 2) яка з’єднує чутливі та рухові нейрони; 3) імпульси по якій поширюються від рецепторів; 4) імпульси по якій поширюються від м’язів; 5) тіло якої міститься за межами центральної нервової системи.

19. Безумовні рефлекси:

1) забезпечують пристосування організму до умов існування та є видовими; 2) забезпечують більш тонке пристосування організму до конкретних умов існування та є індивідуальними; 3) безумовний по-дразник попереджує про підкріплення, тобто мають сигнальне значення; 4) забезпечують зберігання цілісності організму, підтриман-ня сталості внутрішнього середовища й процеси розмноження.

Які властивості нервової системи забезпечують здійснення рефлексів?

1) збудження; 2) м’язове скорочення; 3) гальмування; 4) секреція;

біосинтез.

Які твердження є правильними?

1) ГПСП ЁC це збільшення мембранного потенціалу нейрона; 2) ГПСП ЁC результат активації натрій-калієвого насоса; 3) ГПСП ЁC результат послаблення натрій-калієвого насоса; 4) ГПСП ЁC проявля-ється в гіперполяризації нейрона; 5) ГПСП ЁC результат зниження критичного рівня деполяризації.

22. Яка величина синаптичної затримки в електричних синапсах?

1) 0,1ЁC0,2 мс; 2) 0,3ЁC0,6 мс; 3) 0,7ЁC0,9 мс; 4) відсутня; 5) 1,0ЁC1,5 мс.

48

Укажіть, які функції виконує нервова система в організмі людини:



1) здійснює регуляцію роботи органів та систем й узгоджує їхню діяльність; 2) забезпечує транспорт речовин; 3) забезпечує зв’язок організму з навколишнім середовищем; 4) є фізіологічною основою мислення, навчання, свідомості; 5) керує активністю гуморальної ланки регуляції.

Укажіть, хто з учених увів у науку поняття “рефлекс”:

1) Р. Декарт; 2) К. Гален; 3) А. Везалій; 4) М. Мальпігі; 5) Я. Про-хазка.

Укажіть, хто з учених увів у науку термін “рефлекс” і довів, що матеріальним субстратом рефлексу є нервова система:

1) Р. Декарт; 2) К. Гален; 3) А. Везалій; 4) М. Мальпігі; 5) Я. Про-хазка.

Поясніть, яка роль медіаторів у рефлекторній діяльності:

1) забезпечують збудливість нервів; 2) передають збудження через синапс; 3) здійснюють транспортування поживних речовин по рефлекторній дузі; 4) здійснюють контроль над проведенням збудження;

відповідають за синтез біологічно активних речовин у нейроні.

Завдання для індивідуальної самостійної роботи.

Реферати на тему:

ЁC “Історія розвитку вчення про нервову систему людини й тварина”;

ЁC “Структурно-функціональні особливості м’якотних та безм’я-котних нервових волокон”;

ЁC “Види міжнейрональних синапсів та їх функції”.

Основні схеми, які повинні малювати та пояснювати студенти:

ЁC схема мультиполярного нейрона;

ЁC схеми основних типів нервової системи, що виникли в процесі еволюції;

ЁC схема рефлекторної дуги (моно- та дисинаптичну);

ЁC схема рефлекторного кільця,

ЁC схема синапса та механізму передачі збудження через синапс.

49

Тема 2. Гальмування в нервовій системі



2.1. Зміст навчальної програми за темою:

Гальмування як одна із форм діяльності нейрона. Роль І. М. Сє-ченова у відкритті центрального гальмування.

Гальмування в ЦНС. Його види й механізми.

Координація рефлекторних функцій як узаємодія нервових процесів, що забезпечують узгоджену діяльність центральної нерво-вої системи.

Основні механізми координації: а) конвергенція й дивергенція нервових імпульсів; б) іррадіація та концентрація нервових імпульсів;

в) індукція збудження й гальмування; г) зворотне гальмування; ґ) реципрокна іннервація; д) принцип зворотного зв’язку; е) принцип загального кінцевого шляху; є) принцип домінанти.

2.2. Вивчивши тематичний матеріал, студенти повинні

знати:


ЁC біологічну суть гальмування в ЦНС.

ЁC роль І. М. Сєченова в дослідженні центрального гальмування, дослід Сєченова;

ЁC види й механізми центрального гальмування;

ЁC механізми координації рефлекторних процесів;

уміти:

ЁC пояснити суть гальмування в ЦНС;



ЁC розкрити основні механізми різних видів гальмування;

ЁC пояснити на прикладах механізми координації.

2.3. Основні терміни та поняття теми, які необхідно засвоїти й зро-

зуміти: індукція, іррадіація збудження (гальмування), конвергенція, координація функцій, явище післядії, пресинаптичне гальмування, постсинаптичне гальмування, песимальне гальмування, гальмування вслід за збудженням, принцип загального кінцевого шляху, принцип домінанти, принцип зворотного зв’язку, реципроктна іннервація.

2.4. Тести для самоконтролю:

1. У яких елементах нейрона виникає передсинаптичне галь-мування?

1) в аксонному горбику; 2) у місці переходу дендрита в тіло клітини; 3) у тілі клітини; 4) у віддалених від тіла ділянках дендритів; 5) у кінцевих розгалуженнях аксона.

50

2. У чому проявляється післясинаптичне гальмування?



1) у зниженні мембранного потенціалу; 2) у гіперполяризації мембранного потенціалу; 3) у зниженні збудливості нейрона, 4) у посиленні іонного потоку натрію в клітину; 5) у активації натрій-калієвого насоса.

Які синапси є структурною основою передсинаптичного гальмування?

1) аксоаксональні; 2) аксосоматичні; 3) аксодендритичні; 4) дендро-дендритичні.

Постсинаптичне гальмування реалізується через:

1) деполяризацію постсинаптичної мембрани; 2) гіперполяри-зацію постсинаптичної мембрани; 3) аксоаксональні синапси; 4) постсинаптичну потенціацію; 5) виділення гальмівного медіатора.

5. Укажіть механізми координації рефлекторних процесів:

1) індукція; 2) конвергенція; 3) сумація збудження; 4) принцип загального кінцевого шляху; 5) одностороннє проведення збудження; 6) принцип домінанти.

6. Які медіатори викликають постсинаптичне гальмування?

1) ацетилхолін; 2) норадреналін; 3) дофамін; 4) гамааміномасляна кислота (ГАМК); 5) гліцин; 6) глутамат.

7. Які медіатори викликають пресинаптичне гальмування?

1) ацетилхолін; 2) норадреналін; 3) дофамін; 4) гамааміномасляна кислота (ГАМК); 5) гліцин; 6) глутамат.

8. Назвіть види первинного гальмування в ЦНС:

постсинаптичне; 2) зовнішнє; 3) внутрішнє; 4) пресинаптичне,



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал