Навчально-методичний посібник для самопідготовки



Сторінка12/12
Дата конвертації23.12.2016
Розмір2.07 Mb.
ТипНавчально-методичний посібник
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12

201


Таблиця 6

Альдостерон і гомеостаз калію

Підвищення рівня калію в крові

1. Стимулювання секреції альдостерона корою наднирників

Стимулювання альдостероном секреції K+ в сечу в ниркових канальцях

Відновлення рівня кальцію в крові

Гуморальна регуляція реабсорбції

ВазопресинАльдостеронПаратгормонПростагландини Е2



Ангіотензин-II

Атріопептид Кальцитонін



Активаціяреабсорбції Ca++Пригніченняі зниженняреабсорбції Na+АктиваціяАктиваціяреабсорбціїфосфатуреабсорбціїреабсорбціїводиNa+і секреціїK+АктиваціяПригніченняЗміна++реабсорбції Ca++реабсорбції Naреабсорбції Na і водиі фосфату

3.5. Тести для самоконтролю:

1. Органами виділення в організмі людини є:

1) нирки; 2) легені; 3) потові та слинні залози; 4) печінка; 5) під-шлункова та кишкові залози; 6) шкіра.

2. Які органи виділення в плоских червів?

1) метанефридії; 2) протонефридії; 3) мезонефридії; 4) тулубні нирки.

3. Які органи виділення в кільчастих червів?

202



1) метанефридії; 2) протонефридії; 3) мезонефридії; 4) тулубні нирки.

4. Які органи виділення у вищих хребетних?

1) метанефридії; 2) протонефридії; 3) тазові нирки; 4) тулубні нирки.

5. Морфофункціональною одиницею нирки є:

1) нейрон; 2) нефрон; 3) рухова одиниця; 4) мальпігієвий клу-бочок; 5) капсула Шумлянського.

6. Виберіть структури, із яких складається нефрон:

1) капсула Боумена-Шумлянського; 2) звивистий каналець І порядку; 3) звивистий каналець ІІ порядку; 4) звивистий каналець

порядку; 5) петля Генле.

Виберіть твердження, які характерні для петлі Генле:

розміщена в мозковому шарі; 2) розміщена в корковому шарі,

складається з висхідного та низхідного колін; 4) складається з низхідного та висхідного колін; 5) висхідне коліно є товстішим, ніж низхідне; 6) низхідне коліно є товстішим, ніж висхідне.

8. Система кровопостачання нефрона містить:

капіляри мальпігієвого клубочка; 2) приносну артерію; 3) нир-кову артерію; 4) виносну артерію; 5) навколоканальцеві капіляри.

9. Процес сечоутворення в нирках має такі етапи:

фільтрація; 2) секреція; 3) реабсорбція; 4) виділення; 5) під-тримання гомеостазу.

10. У людей, адаптованих до дії високої зовнішньої темпера-тури, посилене потовиділення не супроводжується втратою з потом великої кількості хлориду натрію завдяки дії одного з гормонів:

1) альдостерону; 2) кортизолу; 3) вазопресину; 4) тироксину;

натрійуретичного.

Який гормон регулює сталість концентрації іонів калію та натрію у внутрішньому середовищі організму?

вазопресину; 2) кортизолу; 3) альдостерону; 4) тироксину;

натрійуретичного.

203


Який гормон регулює високий тиск у мальпігієвому клу-бочку нефрона?

1) альдостерон; 2) ренін; 3) вазопресин; 4) тироксин; 5) натрій-уретичний.

Яку роль відіграє в системі виділення передсердний натрій-уретичний пептид?

1) зменшує виведення натрію із сечею; 2) збільшує виведення натрію із сечею; 3) зменшується діурез та збільшується вміст циркулюючої крові; 4) збільшується діурез, що призводить до зменшення об’єму циркулюючої крові; 5) виділяє з організму продукти метаболіту.

Які частини фільтруючої мембрани нирки?

1) ендотелій капілярів; 2) базальна мембрана; 3) епітеліальні клітини (подоцити); 4) ниркові канальні; 5) сечоводи.

15. Яка кількість первинної та вторинної сечі виділяється за добу?

1) 250ЁC300 ЁC первинної сечі, 3ЁC5 л ЁC вторинної; 2) 150ЁC180 ЁC первинної сечі, 3ЁC5 л ЁC вторинної; 3) 150ЁC180 ЁC первинної сечі, 1,0ЁC 1,5 л ЁC вторинної; 4) 250ЁC300 ЁC первинної сечі, 1,5ЁC2 л ЁC вторинної.

3.6. Завдання для індивідуальної самостійної роботи.

Реферати на тему:

ЁC “Еволюція видільної системи”;

ЁC “Роль системи виділення в організмі людини й тварин”;

ЁC “Механізми сечоутворення в нефронах та система регуляції цього процесу”.

Основні схеми, які повинні малювати та пояснювати студенти:

ЁC схема будови нефрона;

ЁC схема кровопостачання нефрона;

ЁC схема транспорту речовин у різних відділах нефрона.

Тема 4. Загальна фізіологічна характеристика внутрішньої секреції

4.1. Зміст навчальної програми за темою:

1. Загальне уявлення про ендокринні залози. Класифікація залоз внутрішньої секреції.

204

Гормони, їх фізіологічна характеристика. Вплив гормонів на процеси росту, розвитку й обмін речовин. Гормони ЁC регулятори го-меостазу.



Механізм дії гормонів.

Методи дослідження функцій залоз внутрішньої секреції.

Щитоподібна залоза, структурно-функціональна організація. Гормони та їх фізіологічне значення. Зміни стану організму під час порушення функцій щитоподібної залози (кретинізм, мікседема, енде-мічний зоб, гіпертиреоз). Регуляція внутрішньої секреції щитоподіб-ної залози.

4.2. Вивчивши тематичний матеріал, студенти повинні

знати:

ЁC відмінні особливості функціонування залоз внутрішньої секре-ції (ЗВС);



ЁC особливості дії гормонів;

ЁC класифікацію гормонів за хімічною природою;

ЁC методи вивчення функцій ЗВС;

ЁC роль гіпоталамуса в регуляції функцій інших ЗВС;

ЁC роль щитоподібної залози на організм людини та тварин;

ЁC можливі наслідки гіпо-та гіперфункції щитоподібної залози;

уміти:

ЁC класифікувати гормони за їх хімічною будовою;



ЁC використовувати адаптивну роль гормонів у системі заходів, спрямованих на збереження й зміцнення здоров’я людини;

ЁC попереджувати розвиток гіпо- та гіперфункції.

4.3. Основні терміни та поняття теми, які необхідно засвоїти й зрозуміти: базедова хвороба, гіперфункція, гіпоталамус, гіпертиреоз, гіпофункція, гормонні рецептори, гормони, екстирпація, ектомія, ендокринологія, ендемічний зоб, залози внутрішньої секреції (ЗВС); залози зовнішньої секреції (ЗЗС), кальцитонін, тиреотоксикоз, тироксин, трийодтироксин, щитоподібна залоза.

4.4. Тести для самоконтролю:

1. Секретами називаються речовини, які виробляються:

205


тільки залозами зовнішньої секреції; 2) тільки залозами вну-трішньої секреції; 3) залозами внутрішньої та зовнішньої секреції.

2. Залози внутрішньої секреції виробляють:

медіатори та травні соки; 2) гормони; 3) ферменти; 4) вітаміни.

3. Продукти залоз внутрішньої секреції поступають у:

травний тракт; 2) кров; 3) нирки; 4) гіпоталамус.

4. Біологічно активні речовини ЁC гістогормони утворюються в:

залозах внутрішньої секреції; 2) травних залозах; 3) усіх тка-нинах у процесі обміну речовин; 4) легенях.

5. Вищий підкорковий ендокринний регулятор ЁC гіпоталамус ЁC виділяє нейросекрети:

серотонін; 2) пролактин; 3) ліберини й статини; 4) адреналін та норадреналін.

6. Гормони регулюють біосинтез білків, впливаючи на:

аденілатциклазу клітинної мембрани; 2) ферменти окислю-вальних систем цитоплазми; 3) генетичні механізми клітинного ядра;

аденілатциклазу клітинної мембрани та ферменти окислювальних систем цитоплазми.

7. Рилізинг ЁC гормони гіпоталамуса регулюють діяльність:

нейрогіпофіз; 2) наднирників та інших периферичних залоз;

аденогіпофіза; 4) нейрогіпофіза, наднирників та інших пери-феричних залоз.

8. У гіпоталамусі синтезуються:

тільки рилізинг-гормони, що регулюють діяльність передньої частки гіпофіза; 2) тільки гормони вазопресин й окситоцин, що надходять у задню частку гіпофіза; 3) гормони аденогіпофіза та гормони нейрогіпофіза; 4) тропні гормони.

9. Щитоподібна залоза виробляє й виділяє в кров:

1) тільки один гормон ЁC тироксин; 2) тільки трийодтиронін; 3) тільки тироксин та трийодтиронін; 4) тироксин, трийодтиронін, кальцитонін.

10. Під час гіперфункції щитоподібної залози (базедова хвороба) частота серцевих скорочень:

1) збільшується; 2) зменшується; 3) не змінюється.

206


11. Кретинізм виникає:

1) під час гіперфункції щитоподібної залози; 2) під час гіпо-функції щитоподібної залози в дітей; 3) у разі гіпофункції щито-подібної залози в дорослих людей.

Характерними ознаками недостатності функції щито-подібної залози (мікседема) є:

1) збільшення маси тіла; 2) відкладання жиру та збільшення кількості тканинної рідини; 3) зниження основного обміну й відкла-дання жиру та збільшення кількості тканинної рідини; 4) збільшення основного обміну й підвищений синтез м’язових білків.

В організмі дорослих гіпотиреоз призводить до розвитку:

1) мікседеми; 2) тетанії; 3) кретинізму; 4) цукрового діабету.

Базедова хвороба характеризується:

1) зниженням основного обміну; 2) високою збудливістю, збіль-шенням пульсу, підвищенням основного обміну речовин; 3) ожирін-ням, збільшенням глікогену в печінці; 4) зниженням основного обміну; високою збудливістю, збільшенням пульсу, підвищенням основного обміну речовин.

Під час недостатнього надходження з їжею й водою йоду виникає:

1) ендемічний зоб; 2) тремор; 3) базедова хвороба; 4) гігантизм.

Під час обстеження 10-річної дитини виявлено ознаки затримки фізичного та психічного розвитку. Указати, із дефіци-том якого гормона це пов’язано:

1) кальцитоніну; 2) тироксину; 3) інсуліну; 4) паратгормону;

гонадотропіну.

Завдання для індивідуальної самостійної роботи.

Реферати на тему:

ЁC “Гуморальна регуляція, її відмінності від нервової. Фактори гуморальної регуляції. Властивості гормонів”;

ЁC “Механізми дії гормонів на клітини ЁC мішені організму”;

ЁC “Механізми регуляції діяльності ендокринних залоз”;

ЁC “Функції гормонів щитоподібної залози”.

207


Основні схеми, які повинні малювати та пояснювати студенти:

ЁC схема будови контуру гуморальної регуляції, аналіз його діяль-ності;

ЁC схема гіпоталамо-гіпофізарних механізмів регуляції активності ендокринних залоз.

Тема 5. Фізіологічна характеристика окремих ендокринних залоз

5.1. Зміст навчальної програми за темою:

Підшлункова залоза. Структурно-функціональна організація. Гормони і їх фізіологічне значення. Зміни, що виникають в організмі при порушенні внутрішньосекреторної діяльності підшлункової залози (цукровий діабет). Регуляція внутрішньої секреції підшлун-кової залози.

Наднирники. Структурно-функціональна організація. Мозкова речовина й корковий шар наднирників, гормони та їх фізіологічне значення. Функціональна єдність внутрішньої секреції мозкового й кіркового шарів наднирників. Поняття про стрес і загальний адаптаційний синдром.

Статеві залози. Структурно-функціональна організація. Вну-трішньосекреторна функція сім’яників та яєчників. Плацента. Регу-ляція внутрішньої секреції статевих залоз.

Гіпофіз. Структурно-функціональна організація. Зв’язок із гіпоталамусом. Регуляція діяльності гіпофіза.

Передня, проміжна й задня долі гіпофіза, гормони, їх фізіоло-гічне значення.

Нервова та гуморальна регуляція функцій ендокринних залоз. Гормональна взаємодія в організмі. Система гіпоталамус-гіпофіз і її роль у забезпеченні єдності нейрогуморальної регуляції.

Вивчивши тематичний матеріал, студенти повинні

знати:

ЁC фізіологічну роль гормонів гіпофіза, паращитоподібних залоз, підшлункової залози, епіфіза, тімуса і статевих залоз;



ЁC причини виникнення гіпоглікемії, цукрового діабету й діабе-тичної гіперглікемічної коми;

ЁC функціональну роль гормонів аденогіпофізу та нейрогіпофізу;

208

ЁC особливості перебігу менструальних циклів і вагітності;



ЁC морфофункціональні особливості чоловічих статевих органів;

ЁC причини виникнення запалень передміхурової залози;

уміти:

ЁC попереджувати розвиток гіпо- та гіперфункції окремих залоз внутрішньої секреції;



ЁC діагностувати стан організму, який пов’язаний із порушенням окремих залоз внутрішньої секреції (цукрового діабету, гігантизму, нецукрового діабету та ін.);

ЁC уміти попереджувати виникнення запальних процесів статевих органів.

5.3. Основні терміни та поняття теми, які необхідно засвоїти й зро-

зуміти: аденогіпофіз, адреналін, адренокортикотропний гормон (АКТГ), акромегалія, анаболічні стероїди, андрогени, бронзова хвороба, вазо-пресин, гігантизм, гідрокортизон, глюкокортикоїди, глюконеогенез, дезоксикортикостерон, дистрес, естрогени, інтермедин, кортизон, лютеїнізуючий гормон (ЛГ), гіпоглікемія, гіпоглікемічна кома, глюка-гон, епіфіз, естрогени, жіночі статеві залози, жовте тіло, інсулін, крипторхізм, ліпокаїн, мелатонін, мінералокортикоїди, надниркові залози, нейрогіпофіз, норадреналін, менструальний цикл, овуляція, окситоцин, паратгормон, передменструальний синдром, передміху-рова залоза, підшлункова залоза, пролактин, простатит, релізинг-чинник, соматотропний гормон, стрес, тімус, Т-лімфоцити, фолікулостимулюючий гормон, чоловічі статеві залози.

5.4. Тести для самоконтролю:

1. Які гормони гіпофізу складаються із дев’яти амінокислот-них залишків і шість із них є однаковими?

1) альдостерон; 2) окситоцин; 3) тироксин; 4) АКТГ, тирео-тропний гормон; 5) вазопресин,

Які з гормонів узаємодіють із цитоплазматичними рецепто-рами?

1) адреналін; 2) вазопресин; 3) кортизол; 4) глюкагон; 5) тироксин.

Після споживання їжі, багатої на вуглеводи, проведено біохі-мічний аналіз у здорової людини на наявність глюкози, рівень якої становив 8,0м моль*л. Указати, секреція якого гормона буде збіль-шена в цьому випадку:

209

1) глюкагону; 2) адреналіну; 3) вазопресину; 4) інсуліну; 5) корти-золу.



4. Під час обстеження новонародженої здорової дитини частота сечовиділень досягає 15ЁC20 разів на добу, при цьому питома вага сечі низька ЁC 1,004ЁC1,008, кількість цукру у крові становить 4,5 ммоль/л. Указати, за рахунок яких гормонів створюється цей стан у новонародженого:

1) надмірне виділення альдостерону; 2) надмірне виділення вазо-пресину; 3) недостатнє виділення вазопресину; 4) надмірне виділення реніну; 5) Недостатнє виділення натрійуретичного фактора.

5. Під час обстеження чоловіка 60-ти років виявлено збільшен-ня розмірів окремих частин тіла (нижньої щелепи, носа, язика, стопи, проміжки між зубами нижньої щелепи). Найбільш вірогід-ною причиною такого стану в обстежуваного може бути гіпер-функція таких гормонів:

1) глюкагону; 2) тестостерону; 3) соматотропіну; 4) інсуліну;

тироксину.

25-річна жінка для запобігання вагітності протягом шести місяців приймала пероральні контрацептиви, що містять ста-теві гормони. Указати, секреція яких гормонів гіпофізу буде заблокована в цьому випадку:

1) соматотропіну; 2) соматомедину; 3) тиреотропного; 4) гона-дотропного; 5) вазопресину.

Передня частка гіпофіза синтезує й виділяє в кров:

гонадотропні гормони (ФСГ і ЛГ); 2) гормон росту, адрено-кортикотропний гормон (АКТГ), тиреотропний гормон та пролактин;

інтермедин, окситоцин, вазопресин; 4) соматотропін глюкокортикоїди.

8. Антидіуретичний гормон (вазопресин) виробляється в:

передній частці гіпофіза; 2) гіпоталамусі; 3) проміжній частці гіпофіза; 4) підшлунковій залозі.

9. Окситоцин нейрогіпофіза:

стимулює скорочення гладких м’язів матки; 2) сприяє сечо-утворенню; 3) стимулює виділення молока; 4) регулює шкірну пігментацію.

210

10. Тропні гормони гіпофіза стимулюють:



1) вилочкову залозу та паращитоподібні залози; 2) щитоподібну залозу, кору наднирників і статеві залози; 3) епіфіз та підшлункову залозу.

11. Сечоутворення регулює гормон:

1) АКТГ; 2) ФСГ; 3) вазопресин; 4) лютеїнізуючий гормон.

12. Корою наднирників синтезуються гормони:

1) мінерало- й глюкокортикоїди; 2) статеві гормони; 3) адреналін

і норадреналін; 4) вазопресин та окситоцин.

13. Протизапальною дією володіє:

1) інсулін; 2) гідрокортизон; 3) норадреналін; 4) окситоцин.

Під час вираженої гіпофункції наднирників розвивається:

1) бронзова або аддісонова хвороба; 2) мікседема; 3) акромегалія;

цукровий діабет.

Відносно сталий рівень кальцію в крові підтримує гормон:

1) паратгормон; 2) вазопресин; 3) тироксин; 4) інтермедин.

5.5. Завдання для індивідуальної самостійної роботи.

Реферати на тему:

ЁC “Адаптивна роль гормонів. Значення стресу в житті людини. Фази стресу”;

ЁC “Нейрогуморальні механізми регуляції функцій при емоційно-стресових станах”;

ЁC “Внутрішньосекреторна функція гіпофіза”;

ЁC “Фізіологічна роль статевих гормонів”.

Основні схеми, які повинні малювати та пояснювати сту-денти:

ЁC схема гіпоталамо-гіпофізарно- надниркової системи;

ЁC схема регуляції концентрації цукру в крові.

211

Теоретичний матеріал у таблицях до теми “Фізіологія ендокринної системи”



Таблиця 1

Буферні системи крові

Буферні системи крові ЁC підтримують кислотно-лужну рівновагу

рН крові ЁC 7,35ЁC7,45ГемоглобіноваГідрогенкарбонатнаБуфернаФосфатнасистемасистема білківсистемасистема70 % буферної(NaH2PO4H2CO3+NaHCO3плазми кровіємності кровіNa2HPO4)KHCO3

Таблиця 2

Особливості гуморальної регуляції

Гуморальна регуляція

Основні характеристики гуморальної регуляції, які відрізняють її від нервової

Спосіб передачі інформації поши-Носій інформаціїШлях передачірення гуморальних сигналів за допо-хімічна речовинаінформації судинимогою руху крові та лімфи, шляхомй міжклітиннідифузії в міжклітинній рідиніщілиниВідносно великаПередача сигналів за багатьмаПовільна передачатривалість діїадресами та за принципом ”усім,гуморальнихгуморальних сигналівхто може, відгукнутися”сигналів

Провідне значення гуморальної регуляції при забезпеченні генералізованих і тривалих реакцій організму, які не потребують терміновості

212

Таблиця 3



Чинники гуморальної регуляції

Фактори гуморальної регуляції

ГормониМетаболічні чинникиСправжні гормониТканинні гормониМетаболітиХімічніпорушення

КласичніНекласичніКомпонентиАденогіпофізаЛібериникалікреїнкі-ніновоїГіпоталамо-й статинисистеминейрогіпо-фізарнігіпоталамусаКіркової речовиниНейропептиди таПроста-наднирниковихнейроаміни гіпо-ґландинизалозталамуса. Ендор-Мозкового шаруфіни й енкефа-Спленіннаднирниковихліни, гістамін,залозсеротонін тощоНатрійуре-ПідшлунковоїГормонитичнийфакторзалозитравногоЩитоподібноїканалузалозиКомпонентиЕндотелінПаращитоподібнихренінангіо-тензиновоїзалозсистеми тощоСтатевих залозNO

CO2


Молочна, піровиноградна та

інші кислоти

Аденозин

Гіпоксія


Гіперосмія

Накопичення іонів калію


213



Таблиця 4

Регуляція активності ендокринних залоз центральною нервовою системою за участю гіпоталамуса й гіпофіза

ЗовнішніВнутрішніЦНСсигналисигнали

гіпоталамус

ТЛСЛССПЛПСГЛКЛ

ТТГСТГПРФСГЛГАКТГгіпофізЩитоподібнаМолочнаКоразалозаСтатевізалозанаднирниківзалозиПечінка

Тироксин, трийодтиронін Андрогени, Глюкокортикоїди

естрогени

Умовні позначення: ТЛ ЁC тиреоліберин; СЛ ЁC соматоліберин; СС ЁC соматостатин; ПЛ ЁC пролактоліберин; ГЛ ЁC гонадоліберин; КЛ ЁC кортиколіберин (гіпоталамус).

ТТГ ЁC тиреотропний гормон; СТГ ЁC соматотропний гормон (гормон росту); ПР ЁC пролактин; ФСГ ЁC фолікулостимулювальний гормон; ЛГ ЁC лютеїнезуючий гормон; АКТГ ЁC адренокортикотропний гормон (гіпофіз). Суцільні стрілки вказують на активуючий, а пунктирні ЁC на гальмівний (інгібуючий) вплив.

214

Таблиця 5



Прямі та зворотні зв’язки в нейроендокринній системі регуляції

Зовнішні та внутрішні сигнали

ЦНСЕлектрична1та хімічна передачаАксональнийГіпоталамустранспортЛібериниОкситоцин,й статинивазопресин10-9гАденогіпофізНейрогіпофіз3ТропіниОкситоцинВазопресин10-6 гЗалозивнутрішньоїсекреціїГормони210-5-10-3 г1Гормональнийефект

Зворотні зв’язки:

1 ЁC сповільнене та тривале гальмування секреції гормонів і нейромедіаторів, а також зміна поведінки й формування пам’яті; 2 ЁC швидке, але тривале гальмування; 3 ЁC короткочасне гальмування.

215


ЛІТЕРАТУРА

Основна


Батуев Е. С. Введение в физиологию сенсорных систем / Е. С. Батуев, Г. Л. Куликов. ЁC М. : Высш. шк., 1983. ЁC 247 с.

Бегшоу К. Мышечное сокращение : пер. с англ. / Бегшоу К. ЁC

М. : Мир, 1985.ЁC 128 с.

Біохімічний склад рідин організму та їх клініко-діагностичне значення : навч. посіб. / за ред. О. Я. Склярова. ЁC К. : Здоров’я, 2004. ЁC 192 с.

Бреслав Й. С. Регуляция дыхания / Й. С. Бреслав, В. Д. Гле-бовский.ЁC Л. : Наука, 1981.ЁC 280 с.

Вартанян И. А. Физиология сенсорных систем: руководство / Вартянян И. А. ЁC СПб. : Изд-во “Лань”, 1999. ЁC 224 с. ЁC (Серия “Мир медицины”).

Ганонг В. Ф. Фізіологія людини : пер. с англ. : підруч. для студ. ВНЗ / Ганонг В. Ф. ЁC Л. : БаК, 2002.ЁC 784 с.

Гжегоцький М. Р. Система крові: Фізіологічні та клінічні основи : навч. посіб. для студ. вищ. мед. закл. освіти ІІІЁCІV рівнів акредитації / М. Р. Гжегоцький, О. С. Заячківська. ЁC Л. : Світ, 2001.ЁC 175 с.

Гіттік Л. С. Вступ до загальної фізіології людини і тварин: навч. посіб. / Гіттік Л. С. ЁC Луцьк : РВВ “Вежа” Волин. держ. ун-т ім. Лесі Українки, 2000. ЁC 100 с.

Гіттік Л. С. Розвиток фізіології людини і тварин в Україні / Гіттік Л. С., Швайко С. Є., Бенедь В. П. ЁC Луцьк : РВВ “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 1998. ЁC 88 с.

Глаголєв В. П. Кафедрі фізіології людини і тварин Київського університету 150 років / В. П. Глаголєв, В. О. Цибенко // Фізіол. журн.

ЁC К., 1992. ЁC Т. 38, № 2. ЁC С. 122ЁC127.

Гуревич М. Й. Основы гемодинаміки / Гуревич М. Й., Берн-штейн С. А. ЁC К. : Наук. думка, 1989. ЁC 230 с.

Гурфинкель В. С. Скелетная мышца: структура и функция / В. С. Гурфинкель, Ю. С. Левик. ЁC М. : Наука, 1985. ЁC 143 с.

216

Джонсон П. Периферическое кровообращение : пер. с англ. / Джонсон П. ЁC М. : Медицина, 1982. ЁC 440 с.



Чайченко Г. М. Фізіологія людини і тварин / Чайченко Г. М., Цибенко В. О., Сокур В. Д. ЁC К. : Вища шк., 2003. ЁC 463 с.

Додаткова

Вершигора А. Е. Общая иммунология / Вершигора А. Е. ЁC Киев : Выща шк., 1990. ЁC 736 с.

Ефимов А. С. Эндокринология / Ефимов А. С., Боднар П. Н., Зелинский Б. А. ЁC Киев : Выща шк., 1983. ЁC 320 с.

Зильбер А. П. Регионарные функции легких / Зильбер А. П. ЁC Петрозаводск : [б. и.], 1971. ЁC 280 с.

Колчинская А. 3. Дыхание и кислородные режимы организма дельфинов / Колчинская А. 3., Маньковская И. Н., Мисюра А. Г. ЁC Киев : Наук. думка, 1980. ЁC 332 с.

Кучеренко Н. Е. Молекулярные механизмы гормональной регуляции обмена веществ / Кучеренко Н. Е., Германюк Я. Л., Ва-сильев А. Н. ЁC Киев : Выща. шк., 1986. ЁC 316 с.

Кучеров І. С. Фізіологія людини і тварин / Кучеров І. С. ЁC

К. : Вища шк., 1991. ЁC 327 с.

Любимова З. В. Возрастная физиология. В 2 ч. Ч. 1. : учебник / Любимова З. В., Маринова К. В., Никитина А. А. ЁC М. : ВЛАДОС,

2003. ЁC 304 с.

Мак-Мюррей В. Обмен веществ у человека : пер. с англ. / Мак-

Мюррей В. ЁC М. : Мир, 1980. ЁC 368 с.

9. МорманД. Физиология сердечно-сосудистойсистемы /Д. Морман, Л. Хеллер. ЁC СПб. : Питер, 2000. ЁC 250 с.10. Началафизиологии : учеб. для вузов / подред. акад.А. Д. Ноздрачева. ЁC СПб. : Лань, 2001. ЁC 1088 с.

Нейман Л. В. Анатомия, физиология и патология органов слуха и речи : учеб. для студ. пед. вузов / Л. В. Нейман, М. Р. Бого-мильский ; под ред. В. И. Селеверстова. ЁC М. : Гуманит. издат. центр ВЛАДОС, 2001. ЁC 221 с.

Орлова Н. Я. Фізіологія та біохімія харчування : підручник / Ор-лова Н. Я. ЁC К. : Київ. нац. торгово-економічний ун-т, 2001. ЁC 248 с.

217

13. Основы физиологии человека / под ред. Б. И. Ткаченко. ЁC СПб. : Междунар. фонд истории науки, 1994. ЁC Т. 1. ЁC 552 с.; Т. 2. ЁC 394 с.



14. Основы физиологии человека : учеб. для студ. вузов / Н. А. Агаджанян, И. Г. Власова, Н. В. Ермакова, В. И. Торшин ; под ред. Н. А. Агаджаняна и А. В. Коробкова. ЁC М. : Высш. шк., 1983. ЁC

с.


Розен В. Б. Основы эндокринологии / Розен В. Б. ЁC М. :

Высш. шк., 1994. ЁC 342 с.

Скляров О. Я. Фізіологічні та клінічні основи регуляції веге-тативних функцій : навч. посіб. для студ. мед. вузів / Скляров О. Я., Косий Є. Л., Андріан Л. В. ЁC Л. : [б. в.], 1995. ЁC 102 с.

Скок В. Й. Физиология нервов и мышц / В. Й. Скок, М. Ф. Шуба. ЁC

Киев : Выща шк., 1986.ЁC 224 с.

Смирнов В. М. Физиология сенсорных систем и высшая нервная деятельность / В. М. Смирнов, С. М. Будылина. ЁC 2-е изд.,

стер. ЁC М. : Академия, 2004. ЁC 304 с.

Уголев А. М. Гормоны пищеварительной системы / А. М. Уго-лев, О. С. Радбиль. ЁC М. : Наука, 1995. ЁC 281 с.

Физиология и биохимия пищеварения животных и человека / под ред. В. К. Рыбальченко. ЁC Киев : Фитосоциоцентр, 2002. ЁC 366 с.

Физиология кровообращения. Регуляция кровообращения : рук. по физиологии. ЁC Л. : Наука, 1986.ЁC 640 с.

Физиология кровообращения. Физиология сердца : рук. по физиологии. ЁC Л. : Наука, 1980.ЁC 598 с.

Физиология кровообращения. Физиология сосудистой си-стемы : рук. по физиологии. ЁC Л. : Наука, 1984. ЁC 652 с.

Физиология пищеварения : рук. по физиологии. ЁC Л. : Наука,

1974. ЁC 762 с.

Физиология почки : рук. по физиологии. ЁC Л. : Наука, 1972. ЁC

с.


Физиология терморегуляции : рук. по физиологии. ЁC Л. : Наука,

1984.ЁC 470 с.

27. Физиология человека / под ред. Г. И. Костицкого. ЁC М. : Медицина, 1985. ЁC 544 с.

218


Физиология человека / под ред. Р. Шмидт, Г. Тевз. ЁC М. : Мир,

1985ЁC1986. ЁC Т. 1. ЁC 270 с.; Т. 2. ЁC 240 с.; Т. 3. ЁC 288 с.; Т. 4. ЁC 312 с.

Физиология человека / под ред. В. М. Покровского, Г. Ф. Ко-ротько. ЁC М. : Медицина, 1997. ЁC Т. 1. ЁC 448 с.; Т. 2. ЁC 368 с.

Физиология человека и животных / под ред. А. Д. Ноздрачева. ЁC

М. : Высш. шк., 1991.ЁC Т. 1. ЁC 500 с.; Т. 2. ЁC 510 с.

Физиология человека и животных / под ред. А. Б. Когана.ЁC

М. : Высш. шк., 1984. ЁC Т. 1. ЁC 360 с.; Т. 2. ЁC 288 с.

Хъюбел Д. Глаз, мозг, зрение : пер. с англ. / Хъюбел Д. ЁC

М. : Мир, 1990. ЁC 239 с.

Цибенко В. О. Фізіологія серцево-судинної системи / Цибенко В. О. ЁC К. : Фітосоціоцентр, 2002. ЁC 248 с.

Чувин Б. Т. Физиологическая регуляция функций организма человека : учеб. пособие для студ. мед. училищ и колледжей / Чувин Б. Т. ЁC

М. : ВЛАДОС, 2003. ЁC 176 с.

Шиффман Х. Р. Ощущение и восприятие / Х. Р. Шиффман. ЁC 5-е изд. ЁC СПб. : Питер, 2003. ЁC 928 с.

219


Д Л Я Н О Т А Т О К

Д Л Я Н О Т А Т О К

Д Л Я Н О Т А Т О К

Навчально-методичне видання Серія “Посібники та підручники СНУ імені Лесі Українки”

Коцан Ігор Ярославович Швайко Світлана Євгеніївна Дмитроца Олена Романівна

ФІЗІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ І ТВАРИН У ТАБЛИЦЯХ ТА ЗАПИТАННЯХ

Навчально-методичний посібник для самопідготовки

Редактор і коректор Верстка А. О. Косенко



Підп. до друку 00.12.2011. Формат 60Ч841/16. Папір офс. Гарн. Таймс. Друк цифровий. Обсяг 13,02 ум. друк. арк., 12,98 обл.-вид. арк. Наклад 300 пр. Зам. 0000. Видавець і виготовлювач ЁC Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки (43025,

м. Луцьк, просп. Волі, 13). Друк ЁC СНУ ім. Лесі Українки (м. Луцьк, просп. Волі, 13). Свідоцтво Держ. комітету телебачення та радіомовлення України ДК № 3156 від 04.04.2008р.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал