Навчально-методичний посібник для самопідготовки



Сторінка11/12
Дата конвертації23.12.2016
Розмір2.07 Mb.
ТипНавчально-методичний посібник
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12

Латентний період секреції 2ЁC3 хвилини, шлунковий сік має високу протеолітичну дію

Стимуляція секреції

Безумовні ваговагальні рефлекси з рецепторів шлунка.

Гормони: ЁC гастрин

(виділяється G-клітинами пілоричного відділу шлунка під впливом пепти-дів і амінокислот, під час наповнення шлунка, під дією алкоголю, кофеїну тощо; стимуляції вагуса (медіатор ГРП або бомбезин), стимулює секрецію HCI, пепсинів, ріст клітин, виділення гістаміну);

ЁC гістамін (виділяється ентерохромафінними клітинами (ECL), стимулює секрецію HCI, діє паракринно).

Пригнічення секреції HCI:

HCI сама пригнічує секрецію парієтальних клітин.

Соматостатин виділяється D-клітинами, пригнічує секрецію гастрину.

Стимуляція секреції слизу простагландинами: PGE2 /PGI1, які утворюються в мукоцитах

Стимуляція секреції

Безумовні ваговагальні рефлекси з рецепторів 12-палої кишки.

Ентеральний гастрит.

Пригнічення секреції

Соматостатин.

Гастроінгіцбувальний пептид (ГІП).

Вазоінтестинальний пептид (ВІП).

Глюкагон.

Надходження у 12-палу кишку хімусу, який містить HCI та інші речовини, що сприяють пригніченню шлункової секреції



Тривалість секреції ЁC декілька годин залежно від характеру їжі. Шлунковий сік містить усі основні компоненти HCI, пепсини, слиз. Мають місце нейрогуморальні механізми регуляції секреції

182



Таблиця 24

Нервово-гуморальна регуляція секреції підшлункової залози

Регуляція секреції підшлункової залози

Складнорефлекторна фаза (умовні та безумовні травні рефлекси)

Нервова система

БлукаючийСимпатичнийнервнервПрямийНейронизв’язок ізінтрамуральноїклітинамисистемипідшлунковоїзалозиАктивуєГальмуєвиділеннявиділення сокусоку

Вагоінсулярна система

Регулює зміни крово-постачання залози

Гуморальна фаза

Гормональна система

Підсилює Гальмує секрецію секрецію

Серотонін

Панкреозимін

Гастрин

Субстанція Р



Інсулін

Секретин


Гормони

слизової 12-палої кишки



Соматостатин Глюкагон Кальцитонін

Тести для самоконтролю:

Під час розщеплення білки їжі позбавляються своєї специ-фічності. При цьому їх антигенна властивість:

1) змінюється; 2) не змінюється; 3) не змінюється лише в дорослих.

Протеолітичні ферменти (протеази) діють на пептидні зв’язки й розщеплюють:

183



1) крохмаль, глікоген, декстрини, мальтозу, лактозу; 2) пептиди, мукополісахариди, колаген; 3) ліпіди, фосфоліпіди; 4) крохмаль, глікоген, декстрини, мальтозу, лактозу ліпіди, фосфоліпіди.

3. До пептидаз належать:

1) пепcин, трипсин; 2) шлункова й кишкова ліпази; 3) амілаза, мальтаза; 4) шлункова та кишкова ліпази, амілаза, мальтаза.

4.Реакція слини:1)кисла; 2) слабокисла; 3) слаболужна.5.Основними травними ферментами слини є:1)пепсин і трипсин; 2) амілаза й мальтаза; 3) ліпаза та нуклеаза;4) пепсин і трипсин, амілаза й мальтаза.6.До протеаз шлункового соку належать:1)пепсин і хімозин; 2) желатиноза; 3) амілаза й мальтаза;

пепсин, хімозин, желатиноза.

Кислотність шлункового соку під час перетравлення їжі (рН):

1) 1,5ЁC2,0; 2) 2ЁC3,8; 3) 4ЁC4,8; 4) 5ЁC7.

Під час споживання м’ясної їжі виділення шлункового соку досягає свого максимального значення через (годин):

1) 1; 2) 2; 3) 5; 4) 7.

Реакція рН шлункового соку при відсутності їжі в шлунку:

1) лужна; 2) нейтральна; 3) слабокисла; 4) кисла.

Травні соки підшлункової залози й печінки виділяється в просвіт:

1) шлунка; 2) дванадцятипалої кишки; 3) товстої кишки; 4) шлунка та товстої кишки.

Кінцевими продуктами травлення білків, які всмокту-ються в кров і лімфу, є:

1) амінокислоти; 2) глюкоза; 3) жирні кислоти; 4) гліцерин.

Кінцевими продуктами травлення жирів є:

1) амінокислоти; 2) глюкоза; 3) жирні кислоти; 4) гліцерин.

У травному тракті поживні речовини їжі піддаються дії:

1) фізичній; 2) хімічній; 3) біологічній.

Функції травної системи:

1) секреторна й моторна; 2) екскреторна та всмоктувальна; 3) інкре-торна, секреторна й моторна, екскреторна; 4) терморегуляторна.

184


Розрізняють такі основні форми скорочень шлунка та ки-шечнику:

1) тонічні й перистальтичні; 2) маятникоподібні та ритмічно-сегментальні рухи; 3) тонічні й перистальтичні; маятникоподібні та ритмічно-сегментальні рухи.

Зворотному руху хімусу по травному тракту перешкоджають сфінктери. Протягом усього шлунково-кишкового тракту їх близько:

1) 5; 2) 15; 3) 20; 4) 35.

8.6. Завдання для індивідуальної самостійної роботи.

Реферати на тему:

ЁC “Еволюція травлення”;

ЁC “Функції травної системи”;

ЁC “Травлення в шлунку”;

ЁC “Печінка та її функції”;

ЁC “Особливості травлення в тонкій кишці”;

ЁC “Рухова функція травного тракту”;

ЁC “Всмоктувальна функція травного тракту”.

Основні схеми, які повинні малювати та пояснювати сту-денти:

ЁC схема регуляції слиновиділення;

ЁC схема регуляції виділення шлункового соку;

ЁC схема секреторних структур шлунка;

ЁC схема впливу гуморальних та нервових чинників у регуляції виділення підшлункового соку.

185

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 7



ОБМІН РЕЧОВИН ТА ЕНЕРГІЇ. ЕНДОКРИННА СИСТЕМА

Тема 1. Обмін речовин та енергії в організмі

1.1. Зміст навчальної програми за темою:

Біологічна роль обміну речовин. Фази метаболізму ЁC асимі-ляція, дисиміляція.

Обмін білків, жирів, вуглеводів.

Мінеральних речовин, водний обмін; їх фізіологічне значення.

Енергетичний обмін. Методи визначення енергетичного обмі-ну: пряма та непряма калориметрія.

Основний обмін і його фізіологічні особливості. Обмін енергії під час фізичного й розумового навантаження, сну, за зміни темпе-ратури зовнішнього середовища.

Регуляція обміну речовин та енергії.

1.2. Вивчивши тематичний матеріал, студенти повинні

знати:

ЁC сутність понять “метаболізм”, “анаболізм”;



ЁC особливості обміну органічних речовин, їх біологічну роль і добову норму;

ЁC фізіологічні механізми регуляції обміну білків, жирів, вуглево-дів, вітамінів, води й мінеральних речовин;

ЁC методи дослідження обміну енергії;

ЁC рівень енергетичного обміну, нормативи енерговитрат для пра-цівників різних професій;

уміти:

ЁC розраховувати норму основного обміну за таблицями й форму-лами;



ЁC визначити величину відхилення основного обміну від норм із врахуванням віку й статі досліджуваних;

ЁC розрахувати баланс надходження й витрат поживних речовин і енергії;

ЁC використовувати знання матеріалу тему для раціоналізації харчування, оптимізації перебігу процесів обміну речовини та енергії.

186


Основні терміни та поняття теми, які необхідно засвоїти й зрозуміти: азотистий баланс (АБ); амінокислоти; анаболізм; асимі-ляція; білки; білковий коефіцієнт (БК); білковий мінімум; біологічна цілісність білків; вітаміни; водний баланс; вуглеводи; гіпоглікемія; гіперглікемія; глюкозурія; дисиміляція; дихальний коефіцієнт (ДК); додаткові енерговитрати (робочий обмін); енергетичний баланс; жири (ліпіди); калориметрія; калоричний еквівалент кисню (КЕО); катаболізм коефіцієнт зношення (КЗ); крохмаль; макроелементи; мікроелементи; ненасичені жирні кислоти (НЖК); неоглікогенез; норма основного обміну (НОО); основний обмін; площа поверхні тіла (ППТ); повноцінність білків; специфічна динамічна дія (СДД) їжі.

Теоретичний матеріал у таблицях

Таблиця 1

Стадії обміну речовин

Розщеплення білків, жирівПідготовчата вуглеводів у травному трактідо амінокислот, гліцерину тастадіяжирних кислот, глюкози

Створення в клітинах у процесіПластичнийбіосинтезу білків, жирів,вуглеводів, специфічнихобміндля організму людини

Розщеплення та окисленняЕнергетичнийамінокислот, гліцерину та жирнихкислот, глюкози до неорганічнихобмінсполук із вивільненням енергії

187


Таблиця 2

Взаємозв’язок і роль систем внутрішніх органів в обміні речовин

Система органів травленняСистема органів дихання (газообмін)(живлення, травлення)

Кровоносна системаКровоносна системаКровоносна(транспортує поживні(транспортує О2)системаречовини та воду)(транспортуєСО2)

Клітини (пластичний та енергетичний обмін)

Кровоносна система (транспортує кінцеві продукти обміну речовин)

Система органів виділення, шкіра (виділення з організму кінцевих продуктів обміну речовин)

188


Таблиця 3

Механізми енергетичного обміну

ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ОБМІН ОРГАНІЗМУ

Джерела енергії:Споживання киснюбілки, жири, вуглеводиМетаболічні процеси

Первинне теплоСинтез макроергічнихПродукти метаболізму,Q1сполук (АТФ, ін.)СО2

Фізіологічні функціїЗбереження структуриклітин, синтез речовин

Зовнішня робота

Q2 ЁC вторинне тепло

ЕНЕРГЕТИЧНІ ВИТРАТИ

Енергетичні витрати в стандартних умовах ЁC основний обмін

Оцінка інтенсивності метаболізму

Добові енергетичні витрати у звичайних умовах життя, праці

Основа для складання харчових раціонів


189



Таблиця 4

Функції органічних речовин та їх перетворення

БІЛКИ

структурна



скорочувальна

транспортна

каталітична

сигнальна

енергетична

будівельна

ЖИРИВУГЛЕВОДИзахисна енергетичнаенергетичнатерморегуляційнаструктурнатранспортнабудівельнабудівельна

Таблиця 5

Калорійні коефіцієнти органічних речовин

Калорійні коефіцієнти та добова потреба органічних речовин

Білки ЁC 4,1 ккалЖири ЁC 9,3 ккалВуглеводи ЁC 4,1 ккал(17,2 кДж)(38,9 кДж)(17,2 кДж)110-120 г100 г450-500 г

1.5. Тести для самоконтролю:

Період “заміни клітин” усього тіла людини становить (років):

1) 7; 2) 10; 3) 13; 4) 16.

Сукупність процесів ферментативного розщеплення й синтезу білків, жирів, вуглеводів, що відбуваються в організмі, об’єднують загальним поняттям:

1) обмін або метаболізм; 2) анаболізм; 3) катаболізм.

Процес розщеплення складних органічних сполук на простіші називають:

1) метаболізмом; 2) анаболізмом; 3) катаболізмом; 4) асиміляцією.

Під час розщеплення 1 г білка в організмі вивільняється така кількість енергії (ккал):

1) 9,3; 2) 4,1; 3) 5,3; 4) 6,0.

190

Фізіологічний мінімум білка (рівень білків у їжі, який забезпечує підтримання азотистої речовини за умов, що всі енер-гетичні потреби організму покриваються за рахунок вуглеводів і жирів), г:



1) 30; 2) 50; 3) 60; 4) 70.

Для нормального функціонування організм людини повинен отримувати щодоби таку кількість білка (білковий оптимум):

1) 80ЁC90; 2) 100ЁC120; 3) 130ЁC160; 4) 200ЁC250.

Добова норма білка для людини фізичної праці становить:

1) 80ЁC90; 2) 100ЁC110; 3) 130ЁC160; 4) 200ЁC250.

Рівень глюкози в крові здорової людини(мг%):

1) 20ЁC50; 2) 60ЁC70; 3) 80ЁC120; 4) 130ЁC160.

Нормативною вважається така приблизна величина споживання вуглеводів протягом доби (г):

1) 200ЁC350; 2) 350ЁC400; 3) 500ЁC600; 4) 700ЁC800.

Нормативною величиною жирів в організмі людини вважа-ють таку (% від загальної маси тіла):

1) 12ЁC25; 2) 30ЁC40; 3) 40ЁC50; 4) 50ЁC60.

Під час розщеплення 1 г жиру в організмі вивільняється така кількість енергії (ккал):

1) 6,0; 2) 5,3; 3) 4,1; 4) 9,3.

Кількість енергії, яка вивільняється під час використання на процеси окислення 1 л кисню, називається:

1) дихальним коефіцієнтом; 2) основним обміном; 3) калоричним еквівалентом кисню.

Співвідношення між об’ємами вуглекислоти, що видиха-ється, та об’ємом кисню, який використовується для окислення енергосубстратів, називається:

1) дихальним коефіцієнтом; 2) калоричним еквівалентом кисню;

калоричним показником; 4) основним обміном.

Калоричний еквівалент кисню під час окислення вуглеводів (дихальний коефіцієнт) становить (ккал):

1) 4,7; 2) 4,8; 3) 5,06; 4) 5,3.

191

Середня величина основного обміну в дорослої людини (ккал на 1 кг маси тіла за 1 год):



1) 1; 2) 2; 3) 3; 4) 4.

У жінок основний обмін нижчий, ніж у чоловіків, на (%):

1) 10ЁC15; 2) 20ЁC25; 3) 30ЁC35; 4) 40ЁC45.

1.6. Завдання для індивідуальної самостійної роботи.

Реферати на тему:

ЁC “Обмін білків та його регуляція в організмі людини”;

ЁC “Обмін вуглеводів та його регуляція”;

ЁC “Обмін жирів та його регуляція”;

ЁC “Обмін води та мінеральних речовин. Регуляція”;

ЁC “Вітаміни та їх роль в обміні речовин”.

Основні схеми, які повинні малювати та пояснювати сту-денти:

ЁC схема перетворення білків в організмі людини;

ЁC схема перетворення вуглеводів в організмі;

ЁC схема перетворення жирів в організмі;

Тема 2. Фізіологічні механізми терморегуляції

2.1. Зміст навчальної програми за темою:

Пойкілотермні та гомойтермні тварини. Механізми й зна-чення підтримання температури тіла, участь нервової системи в терморегуляторних реакціях.

Температурний гомеостаз. Фактори сталості температури тіла. Хімічна терморегуляція. Фізіологічні механізми. Межі терморегуляції.

Терморегуляторні реакції: теплотворення та тепловіддача. Центри терморегуляції.

2.2. Вивчивши тематичний матеріал, студенти повинні

знати:

ЁC механізми регуляції балансу між теплоутворенням і тепло-віддачею;



ЁC механізми теплопродукції та її механізми;

ЁC механізми тепловіддачі та її регуляція;

192

уміти:


ЁC аналізувати стан терморегуляції в людини за різних умов (залежно від функціонального стану організму та температури й вологості навколишнього середовища );

ЁC робити висновки про стан терморегуляції в людини під час її загартування;

ЁC аналізувати вікові особливості терморегуляції в людини під час

загартування;

ЁC пояснювати фізіологічні механізми терморегуляції

2.3. Основні терміни та поняття теми, які необхідно засвоїти й зрозуміти: терморегуляція, пойкілотермні організми, гомойотермні організми, ендотермні та ектотермні організми, ізотермія, гіпотер-мія, гіпертермія, теплоутворення, тепловіддача, випромінювання, теплопровідність, конвекція, випаровування, електромагнітні хвилі, теплова задишка, терморецептори, температурний гістерезис, терморегуляція ЁC хімічна та фізична, термогенез: скоротливий і нескоротливий, джерела тепла, бура речовина, пілоерекція, піломотори, температурна адаптація або акліматизація, тепловий напад, пірогени, антипіретики.

193

2.4. Теоретичний матеріал у таблицях



Таблиця 1

Механізми терморегуляції

Регуляція сталості температури тіла

Кора головного мозку

ГІПОТАЛАМУС ЁC центр терморегуляції

Автономна нервова системаСоматична нервова системаТЕПЛОВІДДАЧАТЕПЛОПРОДУКЦІЯЗміна тонусуПотовіНескоротливийСкоротливийсудин шкіризалозитермогенезтермогенез

Адреналін

Радіація,ВиділенняБурий жир:СкелетніДовільніконвекція,потуокисленням’язи:рухитеплопроведеннятерморегу-(реакціїляційнийповедінки)тонус,тремтіння

Тепловий баланс організму

Температура оболонки

Периферичні терморецептори

Температура ядраЦентральні терморецептори

ГОМОЙОТЕРМІЯ

194


Таблиця 2

Класифікація терморецепторів

Терморецептори

Вільні нервовіТільця РуфініКолби Краузезакінчення(теплові)(холодові)А-дельтаС-волокнаРозміщеніРозміщеніволокнавідчуваютьв шкірінавідчуваютьнагріванняглибшеповерхніохолодження

1.5. Тести для самоконтролю:

За ступенем досконалості терморегуляції організми поділя-ються на:

1) холоднокровні та пойкілотермні; 2) теплокровні й гомойо-термні; 3) холоднокровні та теплокровні; 4) пойкілотермні й гомойотермні.

За джерелами теплової енергії живі організми поділяються на:

1) ендотермні; 2) пойкілотермні; 3) ектотермні; 4) гомойотермні,

ізотермні.

Які механізми підтримання температури тіла пойкіло-термних тварин?

1) теплопродукція (ендотермія); 2) поглинання зовнішнього тепла (ектотермія); 3) нескоротливий термогенез; 4) тепловіддача.

Адаптація до високих температур супроводжується збіль-шенням потовиділення й у зв’язку з цим ЁC збільшенням у крові концентрації одного з гормонів:

1) тироксину; 2) альдостерону; 3) адреналіну; 4) кальцитоніну;

інсуліну.

За ступенем досконалості терморегуляції організми поділя-ються на:

1) холоднокровні та пойкілотермні; 2) теплокровні й гомойотермні;

3) холоднокровні та теплокровні; 4) пойкілотермні й гомойотермні.

195

Під час інтенсивної та напруженої м’язової роботи темпе-ратура працюючих м’язів максимально зростає до (°С):



1) 37; 2) 39; 3) 41; 4) 43.

Для дорослої людини в легкому домашньому одязі нейтральною вважають температуру повітря (°С):

1) 23ЁC25; 2) 19ЁC22; 3) 17ЁC18; 4) 15ЁC15.

Зниження температури тіла, виміряне під пахвою, 35°С є характерною ознакою стану:

1) гіпотермії; 2) гіпертермії; 3) ізотермії.

Підвищення температури тіла в пахових впадинах більше 37°С вказує на стан:

1) гіпотермії; 2) гіпертермії; 3) ізотермії.

Середня температура шкіри людини у звичайних умовах у стані спокою перебуває в межах:

1) 32ЁC36; 2) 33ЁC35; 3) 35ЁC36; 4) 36ЁC37.

Несумісною із життям є зміна температури тіла за межами (°С):

1) нижче 25, вище 43; 2) нижче 30 й вище 42; 3) нижче 35 та вище 40.

У дітей температура тіла вища, ніж у дорослих, на (°С):

1) 0,3ЁC0,4; 2) 0,5ЁC0,6; 3) 0,7; 4) 0,8.

Вироблення теплоти м’язами в стані спокою приблизно становить (у % від загальної теплопродукції):

1) 10; 2) 20; 3) 30 ; 4) 40.

Віддача тепла організмом у довкілля здійснюється за рахунок таких фізичних процесів:

1) теплопроведення; 2) радіації й випаровування; 3) теплопро-ведення та радіації; 4) теплопроведення; радіації й випаровування.

Найбільш ефективним механізмом тепловиділенням під час м’язової роботи в умовах підвищеної температури повітря є:

1) теплопроведення; 2) конвекція; 3) потовиділення; 4) радіація.

Віддача теплоти в зовнішнє середовище теплопроведенням здійснюється:

1) кондукцією; 2) конвекцією; 3) радіацією; 4) кондукцією та конвекцією.

196


17. Система терморегуляції:

1) терморецептори; 2) нервові центри; 3) ефекторні шляхи; 4) усі вищезгадані структури.

2.6. Завдання для індивідуальної самостійної роботи.

Реферати на тему:

ЁC “Відносність поділу тварин на холоднокровних та теплокровних”;

ЁC “Механізми підтримання сталої температури тіла (теплопро-дукція)”;

ЁC “Механізми фізичної терморегуляції”;

ЁC “Особливості нервово-гуморальної регуляції температури тіла”.

Основні схеми, які повинні малювати та пояснювати сту-

денти:


ЁC схема нервової регуляції теплопродукції;

ЁC схема нервової регуляції потовиділення;

Тема 3. Фізіологічна характеристика виділення

3.1. Зміст навчальної програми за темою:

Значення процесів виділення. Кінцеві продукти обміну й шляхи їх виділення в організмі.

Нирки, їх будова та функція. Осмо- й волюморегуляторна

функції нирок. Нефрон як функціональна одиниця нирки. Кровопо-стачання нирок.

Клубочкова фільтрація. Канальцієва реабсорбція та секреція. Механізм сечоутворення.

Процес сечовиділення; фактори, що його зумовлюють.

Нервова та гуморальна регуляція сечоутворення й сечовиді-лення. Антидіуретичний гормон та мінералокортикоїди.

3.2. Вивчивши тематичний матеріал, студенти повинні

знати:


ЁC особливості структурно-функціональної організації екскретор-ної системи;

ЁC фізіологічні механізми сечоутворення й сечовиділення;

ЁC особливості психічного та термічного потовиділення;

ЁC механізми підтримання водно-сольового балансу фізичних і теплових навантажень;

197

уміти:


ЁC тестувати функціональний стан системи виділення за показни-ками хімічного складу сечі;

ЁC визначати тип шкіри й використовувати ці знання для опти-мізації її функцій;

ЁC посилювати дегідротаційний ефект шляхом направленного дозування фізичних і теплових навантажень;

ЁC організувати водно-сольовий режим в умовах вираженої дегі-дратації;

ЁC використовувати знання матеріалу теми для попередження порушень температурного гомеостазу організму в умовах трудової (спортивної) діяльності.

3.3. Основні терміни та поняття теми, які необхідно засвоїти й зро-

зуміти: альдостерон; антидіуретичний гормон (АДГ); анурія; дегід-ратація; діурез; епідерміс; ефективний фільтраційний тиск (ЕФТ); залози шкіри: еккрінові, апоккрінові; клубочкова ультрафільтрація; креатинін; нефрон; нирки; потовиділення: психічне, термічне; ре-абсорбція; ренін; сеча; сечова кислота; сечовина; фільтрація; шкіра.

3.4. Теоретичний матеріал у таблицях

Таблиця 1

Схема контура регуляції сталості осмотичного тиску (ізоосмії) за участю нирок

Кора головного мозку ЁC спрагаОсмотичний тиск ЎиОсморецепториНадзорові ядраплазми (Рос) ЎйгіпоталамусагіпоталамусаОб’ємРеадсорбція водиНейрогіпофізЎи плазмиЎи в дистальному відділі нефронаВазопресин

Зменшення діурезу

Стрілочками (ЎиЎй) зазначено зменшення чи збільшення величини

198


Таблиця 2

Будова та функції системи виділення

СИСТЕМА ВИДІЛЕННЯВиконавчі структуриАпарат регуляціїНИРКИШкіра, травнийНервоваГуморальнаНефрони ЁCканал, легенірегуляціярегуляціясечотворення

Сечовивідні шляхи, сечовий міхур

Виділення із сечею:

ЁC кінцевих продуктів метаболізму;

ЁC чужорідних речовин;

ЁC надлишку речовин.

Гомеостаз

199


Таблиця 3

Роль нирок у підтриманні гомеостазу

Участь нирок у підтриманні гомеостазу

НЕФРОНИРегуляція утворення сечі залежно від станугомеостазу: нервова регуляція, гуморальнарегуляціяУТВОРЕННЯ СЕЧІ

Виділення з організму: продуктів метаболізму, чужорідних речовин, надлишку речовин і води

РЕГУЛЬОВАНІ ПАРАМЕТРИ ГОМЕОСТАЗУ

КонцентраціяРосм ЁC ізоосміяОЦК ЁCрН артеріальної кровііонів ЁC ізоіоніяізоволюмія

Таблиця 4

Клубочкова фільтрація

Регулювання клубочкової фільтрації

АуторегуляціяНервова (симпатичнарегуляціяМіогенна ЁCЗміна й перерозподілфеномен Бейліса-тонусу артеріолОстроумоваЗміна тонусуПерерозподілмезангіальних клітин ітонуса артеріолфільтруючої поверхніі клубочкаЗміна активностіподоцитівВнутрішньонирковігуморальні фактори ЁCСтимуляція секреціїангіотензин, кініни,реніну і А-IIпростогландини,NO й ін.Зміна маси діючихнефронів

200


Таблиця 5

Ренін-ангіотензин-альдостеронова система гомеостазу натрію

Зниження рівня натрію в крові

Зниження рівня натрію в сечі

Стимуляція maculata densa

і ЮКГ


Активація секреції реніну

Підвищення утворення ангіотензину-II

Підвищення секреції альдостерону корою наднирників

Підсилення реабсорбції Na+ в канальцях нирки

Відновлення рівня кальцію в крові

Гуморальна регуляція реабсорбції

ВазопресинАльдостеронПаратгормонПростагландини Е2АтріопептидКальцитонінАнгіотензин-IIАктиваціяреабсорбції Ca++Пригніченняі зниженняреабсорбції Na+АктиваціяАктиваціяреабсорбції Na+реабсорбціїреабсорбціїі секреції K+фосфатаводиАктиваціяПригнічення реабсорбціїЗміна реабсорбціїреабсорбції Na+Na+ і водиCa++ і фосфату



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал