Навчально-методичний посібник для самопідготовки



Сторінка10/12
Дата конвертації23.12.2016
Розмір2.07 Mb.
ТипНавчально-методичний посібник
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12

Гуморальна регуляція дихання. Вуглекислота як специфічний подразник дихального центру, досліди Фредеріка та Холдена.

Рефлекторна регуляція дихання: дихальні рефлекси ЁC із рецеп-торів легень (Герінга ЁC Бреєра), рецепторів скелетних м’язів і шкіри, пресорецепторів судин.

Роль гіпоталамуса та кори великих півкуль головного мозку в регуляції дихання.

7.2. Вивчивши тематичний матеріал, студенти повинні

знати:

ЁC показники роботи дихання, енерговартість роботи дихання;



ЁC особливості транспортування дихальних газів кров’ю;

ЁC особливості газообміну між кров’ю капілярів і тканинами;

ЁC механізми регуляції процесів дихання;

уміти:


ЁC проводити обстеження з використанням методів спірографії, оксигемометрії, прямого та непрямого визначення хвилинного вжи-вання кисню;

ЁC пояснити локалізацію дихального центру;

ЁC пояснити механізми вдиху та видиху.

7.3. Основні терміни та поняття теми, які необхідно засвоїти й зро-

зуміти: артеріовенозна різниця, коефіцієнт утилізації кисню (КУК), тканинне дихання, киснева вартість дихання (КВД); хвилинний об’єм дихання(ХОД), оксигемограф, тканинно-капілярний градієнт (ТКГ), коефіцієнт використання кисню (КВК), тканинна гіпоксія: гіпо-ксична, анемічна, циркуляторна гістотоксична, іритатні рефлекси, рефлекс Герінга-Бреєра, дослід Фредеріка, дослід Холдена.

7.4. Тести для самоконтролю:

1. Неповне забезпечення тканин киснем називається:

1) гіпоксією; 2) асфіксією; 3) гіпероксією; 4) гіпокапнією.

160

У стані спокою у фізично добре натренованих осіб, порів-няно з людьми, які не тренуються, вентиляція легень:



1) більша; 2) менша; 3) різниці немає.

Дихання, яке здійснюється свідомо “за самонаказом” або за словесною інструкцією “дихати так-то”, називається:

1) мимовільним; 2) довільним; 3) мимовільним, коли йдеться про зовнішнє дихання.

Дихання, що здійснюється без активної участі свідомості, коли на запитання: “Як дихали?” людина відповідає: “Дихав, як дихалось”,ЁC називається:

1) мимовільним; 2) довільним; 3) довільним, коли йдеться про зовнішнє дихання.

Дихальний центр розміщений у:

1) мозочку; 2) середньому мозку; 3) проміжному мозку; 4) дов-гастому мозку.

6. Які пігменти крові є дихальними?

1) хлорокруорин; 2) гемеритрин; 3) гемоглобін; 4) гемоціанін;

5) гемованадін; 6) міоглобін.

7. Які дихальні пігменти мають зелений колір?

1) хлорокруорин; 2) гемеритрин; 3) гемоглобін; 4) гемоціанін;

5) гемованадін; 6) міоглобін.

8. Який механізм перенесення кисню кров’ю?

1) зв’язок гемоглобіну з вуглекислим газом; 2) зв’язок гемогло-біну з киснем; 3) дисоціація вугільної кислоти в плазмі крові; 4) утворення кислих солей вугільної кислоти та їх дисоціація.

9. Які механізми транспорту вуглекислого газу кров’ю?

1) зв’язок гемоглобіну з вуглекислим газом; 2) зв’язок гемо-глобіну з киснем; 3) дисоціація вугільної кислоти в плазмі крові;

утворення кислих солей вугільної кислоти та їх дисоціація.

Пристосувальні можливості дихання до зміни умов довкіл-ля й діяльності здійснюється з обов’язковою участю:

1) кори великих півкуль; 2) мозочка; 3) середнього мозку; 4) середнього мозку та мозочка.

161

11. Гуморальна регуляція дихання зумовлюється зміною кон-центрації в крові:



1) вуглекислого газу; 2) кисню; 3) молочної кислоти; 4) вугле-кислого газу, кисню та молочної кислоти;

Який російський учений відкрив наявність дихального центру

довгастому мозку?

1) І. П. Павлов; 2) М. О. Миславський; 3) І. М. Сєченов; 4) О. О. Ухтомський; 5) Фредерік.

13. Які захисні дихальні рефлекси вам відомі?

1) кашель; 2) блювання; 3) чихання; 4) рефлекс Герінга-Бреєра.

14.Який рефлекс забезпечує зміну вдиху на видих?1)кашель; 2) блювання; 3) чхання; 4) рефлекс Герінга-Бреєра.15.Який центр підтримує ритм дихання та здійснює перехідвід вдиху до видиху?1)центр кори; 2) експіраторний центр; 3) інспіраторний центр;4) пневмотаксичний центр; 5)спинномозкові центри шиї.16.Який учений здійснив дослід з перехресним кровообігом ідовів наявність гуморальної регуляції дихання?1)І. П. Павлов, 2) М. О. Миславський, 3) І. М. Сєченов,

О. О. Ухтомський, 5) Фредерік.

Завдання для індивідуальної самостійної роботи.

Реферати на тему:

ЁC “Дихання людини за різних умов існування”;

ЁC “Взаємозв’язок нервової та гуморальної регуляцій дихання”;

ЁC “Роль блукаючого нерва в регуляції дихання. Рефлекс Герінга-Бреєра”;

ЁC “Роль центрів кори головного мозку в довільній регуляції дихання”;

ЁC “Регуляція дихання під час м’язової роботи”.

Основні схеми, які повинні малювати та пояснювати сту-денти:

ЁC схема перехресного кровообігу;

ЁC схема локалізації дихального центру;

162

ЁC схема нервової регуляції дихання: рефлекси з периферичних хеморецепторів, механорецепторів легень, із рецепторів шкіри та скелетних м’язів.



Теоретичний матеріал у таблицях до теми “Фізіологія дихання”

Таблиця 1

Функції системи дихання

ЗОВНІШНЄ ДИХАННЯ

(обмін газів між альвеолярним та атмосферним повітрям)

Апарат зовнішнього дихання

ДихальніГруднаПовітроносніЛегеніПлевральнам’язикліткашляхипорожнина

Двигуни,РухомийОчищення,ГазообмінПідтриманняякікаркас,зволоження,між альвеолярнегативногозмінюютьзамкненазігріванняним повітрямтиску силоюоб’ємпорожнина,повітря.і кров’юеластичноїгрудноїщо захищаєРефлексогеннатяги легенькліткилегенізона

Механізми вдиху й видиху ЁC створення градієнта тиску між альвеолярним та атмосферним повітрям

163


Таблиця 2

Статичні та динамічні показники зовнішнього дихання

Показники зовнішнього дихання

СтатичніДинамічні

Легеневі об’ємиЛегеневі ємності

Дихальний об’ємЗагальна ємністьХвилинний об’єм диханняРезервний об’єм вдихуЖиттєва ємністьАльвеолярна вентиляція легеньРезервний об’єм видихуЄмність вдихуМаксимальна вентиляція легеньЗалишковий об’ємФункціональнаРезерв диханнязалишкова ємність

Характеризують функціональніХарактеризують реалізаціюможливості апаратуфункціональних можливостейзовнішнього диханняапарату зовнішнього дихання

Таблиця 3

Класифікація типів дихання в людини

Типи дихання людини

ГруднийЧеревнийЗмішанийМ’язиПереважаючагрудноїроль м’язівкліткиживотай діафрагмиУ жінок; дітейУ чоловіків,У дітей 2 роківіз 3 до 7 роківновонародженихі дітей грудного віку

164


Таблиця 4

Еволюція зовнішнього дихання

Типи зовнішнього дихання

ШкірнеТрахейнеЗябровеЛегеневедиханнядиханнядиханнядиханняб/хр: губки,Комахи,Ракоподібні,Усі наземнікишковопорожнинні,багатоніжки,молюски,хребетнічерви.хеліцеровікруглороті,й деякі водніХр: риби, амфібіїрибитварини


Функціональна залишкова ємність (ФЗЄ) ЁC 1-1,5 л Ємність вдиху ЁC 2-3 л

Таблиця 5

Легеневі об’єми

1. Дихальний об’єм ЁC кількістьємність легень (ЖЄЛ) ЁC максимальнаповітря, яку може видихнути людинапіслямаксимальноговдихуповітря, яку можна вдихнути чивидихнути в стані спокою.Дих. об. = 300ЁC800 мл2. Додатковий об’єм ЁC кількістьповітря, яку можна вдихнутипісля спокійного вдиху.Дод. об. = 1,5ЁC2,5 л3. Резервний об’єм ЁC кількістьповітря, яку можна видихнутипісля нормального видиху.Рез. об. = 1ЁC1,5 лЖиттєвакількість4. Залишковий об’єм ЁC об’ємповітря, який залишається влегенях після максимальноговидиху (1 л)Загальна ємність легень(1+2+3+4)= 10

165



Таблиця 6

Механізми газообміну

ГазообмінДифузія газівТранспорт газів кров’юО2СО2ФізичнеЗв’язуванняФізичнеХімічний зв’язокрозчиненняз гемоглобіномрозчиненняіз гемоглобіномі бікарбонатамиДифузнаГрадієнтКиснева ємністьКрива дисоціаціїздатністьтискулегеньоксигемоглобінулегень

Таблиця 7

Дихальні рефлекси

Рефлекторна регуляція дихання



Рефлекси з рецепторів верхніх

дихальних шляхів

Рефлекси з рецепторів легень

Рефлекси з хеморецепторів

кровоносних судин

Рефлекси з рецепторів шкіри

й скелетних м’язів

Рефлекси з рецепторів трахеї та

бронхів

Чихання від механорецепторів слизової оболонки носа й гортані



Орієнтувальний рефлекс принюхування від хеморецепторів нюхової ділянки носової порожнини

Захисний рефлекс гальмування дихання під час подразнення нюхових рецепторів їдкими чи неприємними запахами

Іритантні рецептори ЁC у слизовій оболонці дихальних шляхів активуються як механічними, так і хімічними чинниками


Рецептори розтягнення ЁCКашель (при збудженнімеханорецептори, які реагуютьна розтягнення гладких м’язів дихальнихіритантних рецепторів трахеї)шляхів і викликають видих

166



Таблиця 8

Схема нервово-гуморальної регуляції дихання




Інспіраторні

активуючі

чинники СО2; Н+; СУ

(сітчастий утвір)

Центральні хеморецептори

Кора головного мозку

Центри свідомої регуляції дихання

Гіпоталамус здійснює регульовані впливи на дихальний центр довгастого мозку в процесі реалізації гомеостатичних

та емоційно-поведінкових реакцій

Варолієвий міст пневмотаксичний центр ЁC перемикає збудження з інспіраторних

на експіраторні нейрони; підтримує ритм дихання

Довгастий мозок

ІнспіраторніЕкспіраторнінейронинейрониЦентрЦентрвдихувидиху

Спинний мозок


До експіраторнихДо міжреберних м’язівм’язіві діафрагмиМеханорецептори(інспіраторних м’язів)

167



Тема 8. Фізіологічна характеристика травлення

8.1. Зміст навчальної програми за темою:

Значення травлення. Види травлення. Фістульна методика до-слідження функцій органів травлення (І. П. Павлов).

Функції травної системи: секреторна, рухова та всмоктування поживних речовин. Секреція, її типи й механізми. Травні соки. Ферменти.

Травлення в ротовій порожнині. Склад і властивості слини, регуляція слиновиділення. Механічні процеси в ротовій порожнині. Особливості слиновиділення в жуйних тварин. Регуляція слиновиді-лення. Рухова функція стравоходу.

Травлення в шлунку. Будова шлунка. Секреція шлунка. Ме-тоди дослідження секреції шлунка. Склад шлункового соку, його кислотність і ферменти, фази шлункового слиновиділення. Регуляція шлункової секреції. Рухова функція шлунка. Нервово-гуморальні механізми регуляції шлункової секреції.

Печінка. Будова та функції печінки.

Дванадцятипала кишка. Підшлункова залоза. Дослідження се-креторної функції підшлункової залози. Склад, властивості та значен-ня секрету підшлункової залози. Регуляція секреції підшлункової залози.

Травлення в тонкій кишці. Дослідження секреції кишкових залоз. Кишковий сік. Порожнинне й мембранне травлення в тонкій кишці. Рухова активність тонкої кишки. Типи скорочень та регуляція скорочень тонкої кишки.

Травлення в товстій кишці. Секреторна функція та рухова активність товстої кишки. Всмоктування поживних речовин. Усмок-тування вуглеводів, білків, ліпідів, води та солей.

Голод і насичення як регулятори споживання їжі. Харчовий центр голоду та насичення. Травлення й гомеостаз.

8.2. Вивчивши тематичний матеріал, студенти повинні

знати:

ЁC особливості структурно-функціональної організації шлунково-кишкового тракту людини;



168

ЁC секреторну й моторну функцію травного тракту ;

ЁC роль соляної кислоти та травних ферментів у перетравленні по-живних речовин їжі;

ЁC особливості пристінкового травлення й роль печінки в травленні;

ЁC особливості перетравлювання їжі в окремих відділах травної системи;

ЁC кінцеві продукти перетравлювання білків, жирів і вуглеводів та особливості їх усмоктування в окремих відділах травного тракту;

уміти:

ЁC використовувати знання про особливості перетравлювання їжі



шлунково-кишковому тракті для раціоналізації харчування;

ЁC досліджувати (володіти навичками дослідження) фермента-тивну активність травних соків;

ЁC використовувати знання матеріалу теми для попередження по-рушень процесів травлення в травному тракті людини.

8.3. Основні терміни та поняття теми, які необхідно засвоїти й зрозуміти: амілаза; амінокислоти; апендикс; апетит; бруннерові КЗ; відхідниковий отвір; гастрит; гістамін; гліцерин; глотка; глюкоза; головні ШЗ; голод; дефекація; додаткові ШЗ; езофаготомія; ентерокінеза; желатинеза; жовч; жовчний міхур; жовчні кислоти; жування; кишечник; кишечні залози (КЗ); ковтання; колаген; лактаза; ліберкюнові КЗ; ліпаза; моторика кишечника; моторика шлунка; мукополісахариди; насичення; нервове сплетіння; окладові ШЗ; панкреозимін; пепсин; пептиди; печінка; підшлункова залоза (ПЗ); пілоричний сфінктер; пристінкове травлення; прокарбокси-пептидаза; проферменти; рибонуклеаза; ротова порожнина; сахаро-за; секретин; система травлення (СТ); слина; слинні залози; соляна кислота; стравохід; травлення; травні залози (ТЗ); трипепсиноген; трипсин; “уявне годування”; фруктоза; фуронідаза; хімозин; хімотрипсиноген; холіцистокінін; шлунковий сік (ШС); шлункові залози (ШЗ); шлунково-кишковий тракт (ШКТ) шлунок.

169

8.4. Теоретичний матеріал у таблицях



Таблиця 1

Будова та функції травної системи

Система травлення

Травний канал й органи, що входять до йогоАпарат регуляціїскладу, та травні залози, що виділяють до ньогоНервова регуляціясвої секретиГуморальна регуляція

СекреторнаМоторнаФункціяфункціяфункціявсмоктуванняГідроліз харчовихПодрібнення,Надходження продуктівречовинперемішуваннягідролізу, води, іншихта переміщення хімусуречовин з травного каналупо травному каналув кров і лімфу

Таблиця 2

Типи травлення залежно від походження ферментів

Типи травленняАутолітичнеСимбіонтнеВласнеПід впливом ферментів,Під впливом ферментів,Під дією ферментів,що містяться в їжі. Наприклад:які виробляютьсяякі синтезуютьсягідроліз харчових речовинмікроорганізмами-травними залозамипід впливом ферментівсимбіонтами товстогосамого організмуматеринського молока під часкишківникагодування грудних дітейВнутрішньоклітиннеПозаклітинне (під дією(під дією ферментівферментів, що виділяютьсяусередині клітини)секреторними клітинами)ПорожниннеПристінкове(мембранне)

170

Таблиця 3



Схема процесів травлення в ротовій порожнині

Травлення в ротовій порожнині

Апарат регуляціїСекреторний апаратРуховийапаратСлинні залозиМ’язи ротовоїЖувальні м’язипорожнини,глотки,стравоходуСекреція слиниЖуванняКовтанняФерменти:Лізоцим,Вода,МеханічнаБ-амілаза,пероксидаза,соліобробка їжілінгвальнатіоціанат,ліпазасекреторні Ig AМуцинПерехід харчового клубкав шлунокГідролізЗахисніФормуваннявуглеводів,функціїхарчового клубкажирів

Таблиця 4

Типи травлення в тонкій кишці

Травлення в тонкій кишці

порожнинне травленнямембранне травленняЁC початковий гідролізЁC кінцевий гідроліз речовинречовин під впливомна поверхні мікроворсинокферментів панкреатичного,епітелію кишки, якікишкового соківабсорбовані з порожниникишки або секретованіепітелієм;ЁC усмоктування кінцевихпродуктів гідролізу поживнихречовин у кров і лімфу

171


Таблиця 5

Рухова функція м’язів тонкого кишечника

Моторна функція тонкої кишки

Гладенькі м’язи

Мігрувальний міоелектричнийПід час та після вживання їжікомплекс (ММК) ЁC від 12-палоїкишки до кінця клубової кишки

Голодні скороченняПеристальтикаРитмічнаМаятникоподібнічерез кожні 90 хвсегментаціярухи

Поступове пересування хімусу до товстоїПеремішування хімусукишки

172


Таблиця 6

Травлення в товстій кишці

Функції товстої кишкиСекреторнаРуховаСпецифічніфункціяактивністьфункції(моторика)ФерментиАнтиперистальтичніВидільнаРезервуарна(незначнарухи(екскреторнафункціякількість)функція)ФормуютьМаятникоподібніПептидази,калові масискороченняАктамілаза,дефекаціїліпаза тощоВсмоктуван-Перистальтичніня Н2О мін.рухисолейАктивналужнафосфатазаМас-перистальтикаПеребуваннямікроорганізмівЦелюлозобактерії(гідролізклітковини)

173


Таблиця 7

Типи клітин шлункових залоз та їх функції

СЕКРЕТОРНА ФУНКЦІЯ шлункових залоз

Головні клітини

Парієтальні клітиниСлизові клітини (мукоцити)



Ферменти: пепсиногени

(неактивна форма, активна форма ЁC пепсини)

Гідроліз білків до поліпептидів

Хлористоводнева кислота

ЁC Створення оптимуму рН.

ЁC Активація пепсиногенів ЁC утворення пепсинів.

ЁC Денатурація та набухання білків.

ЁC Участь у регуляції моторної функції шлунка.

ЁC Участь у регуляції секреторної функції шлункових та підшлункової залоз.

Слиз, бікарбонати

Захист слизової оболонки від механічних та хімічних ушкоджень. Часткова нейтралізація HCI


Таблиця 8

Склад кишкового соку

Секреторна функція тонкої кишки ЁC кишковий сік

ФерментиВода, гідрокарбонати,Слизінші солі

Створення лужногоПротеолітичніАмілолітичніЗахиснасередовища для діїфункціяферментівЕнтерокіназа ЁC дієСахараза, мальтаза,на трипсиногенлактаза, трегалаза,й перетворює йогоб-декстриназана трипсин(ізомальтаза) ЁCмембранне травленнята всмоктуванняпродуктів гідролізувуглеводів ЁCПептидазимоносахаридівАміноолігопептидаза,дипептидаза ЁC мембраннетравленнята всмоктуванняпродуктів гідролізупептидів ЁC амінокислот

174



Таблиця 9

Секреторні клітини підшлункової залози та їх функції

Секреторна функція підшлункової залози

Клітини протоківКлітини ацинусівФерментиВода, гідрокарбонатиПротеолітичні ЁCЛіполітичні ЁC ліпаза,Амілолітичні ЁCСтвореннятрипсиноген, хемо-коліпаза, фосфоліпазаб-амілазалужноготрипсиноген,середовищапрокарбоксиполіпеп-для діїтидази, проеластази,ферментівнуклеази та ін.Гідроліз ліпідівГідроліз білків,Гідроліз вуглеводівдо жирних кислотпептидівдо дисахаридівта гліцеринудо амінокислот

Таблиця 10

Клітини печінки та їх функції

Секреторна функція печінки

ГепатоцитиКлітини протоківЖовчні кислотиЖовчні пігменти,Вода, гідрокарбонатихолестерин



·ЁC Емульгування жирів.

·ЁC Стабілізація жирової емульсії.

·ЁC Утворення комплексів із жирними кислотами ЁC участь у їх усмоктуванні.

·ЁC Рециркуляція жовчних кислот ЁC участь у секреції жовчі.

·ЁC Стимуляція моторики тонкої кишки.

Створення лужногосередовища для діїВиведенняз організмупанкреатичнихчерез травний каналферментів



175

Таблиця 11Структура жовчіСклад жовчіЖовчні кислотиПігментиФерментиХолеваПервинніБілірубінАмілаза,Хенодез-фосфатаза,протеазиВільніоксихолеваБілівердинжовчнікислотиТаурохолеваХолестерин20 %ВторинніГлікохолеваМуцин80 %ЛецитинНеорганічні компоненти Na+, K+,Ca2+, залізо, Mg, сліди Cu2+.

Таблиця 12

Нервово-гуморальна регуляція виділення жовчі

Регуляція виділення жовчі

НервоваГуморальна

ГіпоталамусУмовніБезумовніХолецистокінінрефлексирефлекси(панкреозимін)

176

Таблиця 13



Нервово-гуморальна регуляція утворення жовчі

Регуляція утворення жовчі



НервоваСклад їжісистемаКількістьі якістьжовчіСимпатич-Блукаючийний нервнерв(гальмує)(стимулює)

Гідростатичний тиск у жовчних шляхах

Підвищення

Гальмує


секреторний

процес


HClГормониСтимулюютьСекретин

Гормони


щитоподібної

залози


Кортикотропі

Вазопресин

Інсулін


Таблиця 14Всмоктування поживних речовинВиди всмоктуванняПасивнеАктивне(за концентраційним градієнтом)(проти градієнта концентрації з витратами енергії)ФільтраціяДифузіяОсмос

177

Таблиця 15

Механізми всмоктування вуглеводів

Всмоктування вуглеводів

У 12-палій кишціУ верхній ділянці порожньої кишки

Глюкоза, фруктоза всмоктуються активним транспортом із проміжним фосфорилюванням

Депонується в печінці у виглядіВикористовується як енергетичнийглікогенуматеріал клітинами органів і тканинорганізму

Таблиця 16

Механізми всмоктування білків

Всмоктування білків

У тонкій кишці у вигляді амінокислот

Шляхом дифузії Активний транспорт

У кров (АК)

До печінкиДо тканинСинтез білків (протромбіну, фібриногену тощо)Синтез тканинних білків

178


Таблиця 17

Механізми всмоктування ліпідів

Всмоктування ліпідів

Активний


транспорт

МоногліцеридиЖирні кислоти

Хіломікрони

Лімфа


У кров

Відкладаються в жирове депо

Таблиця 18

Механізми всмоктування води та мінеральних солей

Всмоктування води й солей (товста кишка)

За осмотичнимградієнтомNa+Всмоктування Н2ОСа2+

Активне Пасивне

Таблиця 19

Класифікація гормонів, які регулюють рухову активність шлунка

Гормони травного тракту

активуютьпригнічуютьЁC гастрин;ЁC ентерогастрон;ЁC серотонін;ЁC ВІП ЁC вазоактивнийЁC інсулін;інтестинальнийЁC мотилін.поліпептид;ЁC адреналін;ЁC норадреналін;ЁC холіцистокінін.179

Таблиця 20

Нервово-гуморальна регуляція шлункової секреції

Фази регуляції секреції

СкладнорефлекторнаШлунковаКишкова фаза(мозкова).(нервово-гуморальна,За І. П. Павловимгуморально-хімічна)„апетитна”

Стимулює виділення кишками власних гормонів:

Ентерогастрин ЁC стимулює секрецію шлункового соку.

Секретин, мотилін, серотонін ЁC стимулюють секрецію пепсину.

Гальмують секрецію:

ентерогастрон, нейротензин, холецистокінін (панкреозимін).

Таблиця 21

Активація ферментів підшлункової залози

+ЕнтерокіназаТрипсиногенТрипсин(фермент 12-палої кишки)+ХімотрипсиногенТрипсинХімотрипсин

180


Таблиця 22

Рухова функція шлунка

РЕГУЛЯЦІЯ МОТОРНОЇ ФУНКЦІЇ ШЛУНКА

Активація симпатичних нервів

ЁC

Пригнічення



моторики

Мігрувальний моторний комплекс (ММК), мотилін

АктиваціяАктивація мета-парасимпатичних нервівсимпатичної системи+ЁCВаговагальні рефлексиДуоденогастральні рефлексиз механорецепторівз хеморецепторів (HCI),наповненого шлункаосморецепторів 12-палої кишки,холецистокінін (ХК)+ЁCХолецистокінінПейсмейкерна активністьгладеньких м’язів шлунка ЁCбазальний електричний ритм(БЕР) 4ЁC6/хв


”Рецептивне розслаблення”СкороченняСкороченняпроксимальної ділянки шлункакаудальноїпілоричногоділянки шлункасфінктера

ГолодніПристосуванняПеремішування хімусускороченнядо депонування їжі(через 90 хв)шлунком++ЁCПерехід умісту шлунка до дванадцятипалої кишки

181



Таблиця 23

Секреторна функція шлунка

Регуляція секреторної функції шлункових залоз

Фази регуляції секреції

Головна фазаШлункова фазаКишкова фаза(мозкова)

Умовні парасимпатичні рефлекси ЁC секреція шлункового соку на запах, вид їжі.

Безумовні парасимпатичні рефлекси ЁC секреція шлункового соку при активації рецепторів ротової порожнини під час їжі.

Рефлекторне виділення гастрину, який стимулює секрецію шлункового соку.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал