Навчально-методичний посібник для самопідготовки



Сторінка1/12
Дата конвертації23.12.2016
Розмір2.07 Mb.
ТипНавчально-методичний посібник
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки Біологічний факультет

Серія “Посібники та підручники СНУ імені Лесі Українки”

І. Я. Коцан, С. Є. Швайко, О. Р. Дмитроца

ФІЗІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ У ТАБЛИЦЯХ ТА ЗАПИТАННЯХ

Навчально-методичний посібник для самопідготовки

Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України


Луцьк 2012




УДК 612(075)+591.1(075) ББК 28.903я73

К 75


Рекомендовано до друку Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України

(лист № 1/11-16072 від 16.10.2012 року.)

Серія “Посібники та підручники СНУ імені Лесі Українки” Серія заснована у 2010 р.

Рецензенти:

Весельський С. П. ЁC доктор біологічних наук, старший науковийспівробітник відділу загальної фізіології НДІ фізіології імені академіка ПетраБогача Київського національного університету імені Тараса Шевченка;Клевець М. Ю. ЁC професор кафедри фізіології людини і тварин, докторбіологічних наук Львівського національного університету імені Івана Франка;Іванців В. В. ЁC професор кафедри зоології, доктор біологічних наукВолинського національного університетц імені Лесі Українки.Коцан І. Я.К 75Фізіологія людини у таблицях та запитаннях : навч-метод., посіб. для самопідготовки / Ігор Ярославович Коцан, Світлана ЄвгенівнаШвайко, Олена Романівна Дмитроца. ЁC Луцьк : Східноєвропейський

нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2012. ЁC 224 с. ЁC (Посібники та підручники СНУ ім. Лесі Українки).

ISBN 978-966-600(серія) ISBN

Посібник побудовано з урахуванням завдань навчального курсу, передбачених програмою вищих навчальних закладів. У навчально-методичному виданні до кожної теми подано таблиці, які в стислому вигляді узагальнюють матеріал за темою, тестові запитання для самоконтролю, наукові терміни, які необхідно засвоїти, та індивідуальні завдання.

Посібник рекомендовано студентам природничих спеціальностей вищих навчальних закладів денної й заочної форм навчання.

УДК 612(075)+591.1(075)ББК 28.903я73© Коцан І. Я., Швайко С. Є., Дмитроца О. Р., 2012ISBN 978-966-600(серія) © Гончарова В. О. (обкладинка), 2012ISBN© Східноєвропейський національний університетімені Лесі Українки, 2012

2

ЗМІСТ


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА 4

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. ВСТУП ДО ФІЗІОЛОГІЇ.

ФІЗІОЛОГІЯ ЗБУДЖЕННЯ 6

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.

НЕРВОВО-М’ЯЗОВИЙ АПАРАТ 27

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3.

ФІЗІОЛОГІЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ 45

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 4.

ВИЩА НЕРВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ 78

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 5.

ФІЗІОЛОГІЯ СЕНСОРНИХ СИСТЕМ 96

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 6.

ФІЗІОЛОГІЯ ВІСЦЕРАЛЬНИХ СИСТЕМ 118

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 7.

ОБМІН РЕЧОВИН ТА ЕНЕРГІЇ.

ЕНДОКРИННА СИСТЕМА 186

ЛІТЕРАТУРА 216

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Фізіологія людини ЁC це одна з найважливіших, найскладніших і найважчих дисциплін біологічного циклу, яка забезпечує природничо-наукову підготовку майбутнього медика. Вивчаючи функції живого організму за різних умов його існування, фізіологія відкриває широкі перспективи для цілеспрямованої дії на них. Це визначає її велику практичну значимість.

Прогрес в організації навчального процесу, досягнення в галузі медицини, гігієни праці, спорту, харчування, у розвитку біокіберне-тики та біоніки значною мірою визначаються успіхами фізіології.

Водночас вивчення функцій у філо- й онтогенезі, вивчення за допомогою об’єктивних методів механізмів сприйняття, передачі та обробки інформації в центральній нервовій системі має велике значення для формування діалектико-матеріалістичного світогляду.

За останні двадцять років фізіологія розвивалася бурхливими темпами. Функції органів і систем органів вивчали і на молеку-лярному, і на системному рівнях. З’явилося багато нових фактів та теорій, які посіли чільне місце у фізіологічній літературі. З’явилися нові терміни, поняття, класифікації різних явищ. У зв’язку з цим виникла необхідність у перебудові й збагаченні новими фактами та теоріями загального курсу фізіології людини і тварин для біологіч-ного факультету.

Навчальний посібник містить схеми, таблиці й запитання, які ілюструють основні положення навчальних дисциплін, котрі викла-дають на біологічних факультетах і в медичних ВНЗ: фізіологія людини і тварин та нормальна фізіологія. Для зручності користувачів матеріал розміщено за основними розділами цих навчальних курсів. Частину поданого матеріалу запозичено з вітчизняних і закордонних посібників, на які є посилання в кінці книги. Проте більшість таблиць та запитань розроблено й складено авторами.

Посібник, на нашу думку, буде корисним студентам як для підготовки до сприйняття лекційного матеріалу, так і для відновлення в пам’яті основних положень прослуханої лекції. Матеріали видання

4

допоможуть студентам у процесі самостійної роботи й підготовки до складання модулів та екзаменів. Доцільно використовувати посібник на практичних заняттях для контролю глибини засвоєння основних розділів фізіології людини і тварин та нормальної фізіології.



Значна частина таблиць може бути основою для виготовлення демонстраційного матеріалу під час читання лекцій, а також для розробки тестових і контролюючих програм для студентів. Отже, цей посібник можуть успішно використовувати як лектори, так і викладачі ВНЗ для підготовки практичних занять.

У виданні вміщено варіанти індивідуальної роботи за змістовими модулями, а також терміни та схеми, які необхідно знати студенту для засвоєння навчального матеріалу.

Автори посібника будуть щиро вдячні за будь-які критичні зауваження й побажання на свою адресу.

5

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І



ВСТУП ДО ФІЗІОЛОГІЇ. ФІЗІОЛОГІЯ ЗБУДЖЕННЯ

Тема 1. Вступ до фізіології

1.1. Зміст навчальної програми за темою:

Предмет фізіології як науки про процеси, що протікають у живих організмах і забезпечують їх існування в навколишньому матеріальному світі. Межі фізіології як самостійної науки. Методи фізіологічних досліджень.

Місце фізіології в системі сучасної науки, її зв’язки. Виник-нення й розвиток суміжних галузей науки. Філософія та фізіологія; значення фізіології в науковому пізнанні світу.

Короткий нарис історії розвитку фізіології людини й тварин. Розвиток фізіології в Україні, фізіологічні школи.

Структурно-функціональна організація організму. Основні фізіологічні функції. Цілісність організму й гомеостаз. Обмін речовин та енергії як основна функція організму. Біологічні реакції: подразливість, збудливість. Адекватні й неадекватні подразники.

Загальні поняття про регуляцію фізіологічних функцій. Гумо-ральний та нервовий механізми регуляції. Поняття про саморе-гуляцію; зворотні зв’язки.

Вивчивши тематичний матеріал, студенти повинні

знати:


ЁC що вивчає фізіологія людини та тварин, її мету й завдання;

ЁC основні методи фізіологічних досліджень;

ЁC значення фізіології для педагогіки, психології, медицини, методики фізичного виховання;

ЁC структурну та функціональну організацію організму людини й тварин, основні фізіологічні функції;

ЁC суть механізмів нервово-гуморальної організації функцій в організмі;

уміти:


ЁC оперувати основними положеннями фізіології як експери-ментальної науки;

ЁC застосовувати основні фізіологічні методи на практиці.

6

Основні терміни та поняття теми, які необхідно засвоїти й зрозуміти: фізіологія, експеримент, спостереження, вівісекція, хронічний експеримент, електрофізіологічні методи, екстирпація, ектомія, трансплантація, дінервація, перфузія, лігатури, радіотеле-метричні методи, кібернетика, орган, організм, функція, фізіологічні системи, функціональні одиниці, функціональні системи, прямі та зворотні зв’язки, гомеостаз, константи гомеостазу, адаптація,



нейрогуморальна регуляція. (Індивідуальне завдання: укладіть

тлумачний словник фізіологічних термінів).

Теоретичний матеріал у таблицях

Таблиця 1

Основні методи фізіологічних досліджень

Методи фізіологічних досліджень

Спостереження Моделювання Експеримент Самоспостереження

Гострі дослідиХронічні (тривалі)(вівісекція)досліди

Таблиця 2

Класифікація фізіологічних функцій

Фізіологічні функції (прояв життєдіяльності, що має пристосувальний характер)

Пластичні (будівельні)РегуляторніЛежать в основі клітинно-тканиннихЗабезпечують життєдіяльність органівпроцесівта системОбмін речовин та енергіїСаморегуляціяСаморепродукціяПодразливість

7

Таблиця 3



Зв’язок фізіології людини й тварин з іншими науками

МедицинаВетеринаріяПедагогікаКібернетикаЗоотехнікай тваринництвоВіковаФізіологіяФізіологія людини й тваринфізіологіяекстремальнихстанівГігієнаФізичне вихованняАнатоміяБіоніката спортлюдини

Таблиця 4

Стани живого організму та їх характеристика

Живий організм перебуває в таких станах:

стан фізіологічного спокоюстан функціональної активностіПроцеси обміну речовин відбуваютьсяРівень енергії, який визначаєтьсяна рівні, необхідному для підтриманняконкретними формами взаємодії ізта збереження життєдіяльностізовнішнім середовищеморганізму, забезпеченні його здатностіВиди функціональної активності:реагувати на різні впливи1)збудження;2)гальмування.

Таблиця 5

Схема функціональної організації організму

ФункціональнаФізіологічнаФункціональнаодиницясистемасистема

8

Таблиця 6Етапи обміну речовинОбмін речовин (метаболізм)Асиміляція (анаболізм)Дисиміляція (катаболізм)Біосинтез складних, властивихРозщеплення великих органічнихданому організму молекул із більшмолекул до простих ізпростих попередників. При цьомувивільненням енергії, якаакумулюється вільна енергія, яканакопичується в макроергічнихздатна перетворюватись у роботу.фосфатних зв’язках.



Таблиця 7

Основні напрями фізіологічного експерименту

РадіотелеметричніМоделюванняБіохімічніЕлектричніметодифізіологічнихметодиметодифункційвимірювання t0,тиску, рН-метрія

ПригніченняЕкспериментРеєстраціяфункційелектричноїактивності

Хірургічні методики:ПозаклітиннеРеєстрація ПДекстирпація;чи внутрішньо-окремихСтимуляціяектомія;клітиннетканинфункційденервація;відведеннята органівнакладання лігатурбіоелектричнихХімічні впливипотенціалівпрепаратівФізичні впливи наоргани й тканиниПодразненняМетод локальногоЕЕГ, ЕМГ,t0 - факторелектричнимхімічного подразненяЕКГ, ЕОГструмомЗа допомогоюПорівняльний методаплікаційвивченнячи мікроін’єкційфізіологічних явищбіологічноу філо- й онтогенезіактивних речовин

9

Таблиця 8



Рівні організації живого багатоклітинного організму

Молекулярний Клітинний Тканинний Органний

Організмовий Системний (фізіологічні

системи)


1.5. Тести для самоконтролю:

1. Що дослівно означає термін “фізіологія”?

наука про будову; 2) наука про функції; 3) наука про природу;

наука про тіло.

Відкриття якого вченого поклало початок розвитку фізіоло-гічної науки?

1) І. П. Павлова; 2) І. М. Сєченова; 3) В. Гарвея; 4) Гіппократа;

Р. Декарта.

Назвіть ученого, який відкрив біоелектричні явища в м’язах:

І. П. Павлов; 2) І. М. Сєченов; 3) В. Гарвей; 4) Л. Гальвані;

Р. Декарт.

4. Які методи фізіологічних досліджень вам відомі?

1) вівісекція; 2) спостереження; 3) моніторинг; 4) хронічний експеримент; 5) гібридизація.

5. Які з указаних методик належать до електрофізіологічних?

1) подразнення електричним струмом; 2) позаклітинне та внутріш-ньоклітинне відведення біоелектричних потенціалів, 3) фістульна методика; 4) екстирпація; 5) електрокардіографія; 6) накладання лігатур.

6. Які з названих методик можна віднести до фізичних та фізико-хімічних?

1) колориметрія; 2) рН-метрія; 3) перфузія ізольованих органів;

електрофорез; 5) електроенцефалограма; 6) електронна мікроскопія.

7. Як називається методика, яка позбавляє орган нервового

контролю?

1) екстирпація; 2) ектомія; 3) трансплантація; 4) денервація; 5) перфузія ізольованих органів.

10

8. Як називається методика, пов’язана з видаленням із організму окремого органа?



1) екстирпація; 2) ектомія; 3) трансплантація; 4) денервація; 5) перфузія ізольованих органів.

9. Як називається методика, пов’язана з пересадкою органів?

1) екстирпація; 2) ектомія; 3) трансплантація; 4) денервація;

перфузія ізольованих органів.

Які методи дають змогу передавати на відстані фізіоло-гічні параметри організму?

1) екстирпація; 2) ектомія; 3) трансплантація; 4) денервація;

телеметричні методи; 6) перфузія ізольованих органів.

Які методи дають змогу з допомогою математичного, фізич-ного та програмного моделювання вивчати фізіологічні функції?

1) екстирпація; 2) кібернетичні методи; 3) трансплантація; 4) денервація; 5) телеметричні методи; 6) перфузія ізольованих органів.

12. Який експеримент триває від кількох годин до 1ЁC2 діб?

1) вівісекція; 2) спостереження; 3) моніторинг; 4) хронічний експеримент; 5) гібридизація.

13. Які методи дали змогу створити новий системний підхід до розуміння фізіологічних функцій?

1) вівісекція; 2) спостереження; 3) моніторинг; 4) хронічний експеримент; 5) гібридизація.

14. Які види функціональної активності живого організму вам відомі?

збудження; 2) подразнення; 3) гальмування; 4) збудливість;

набута активність.

Які системи організму можна віднести до сомато-сенсорних залежно від виконуваних функцій?

1) травна; 2) нервова; 3) дихальна; 4) опорно-рухова; 5) сенсорна; 6) видільна.

Які системи організму можна віднести до вісцеральних залежно від виконуваних функцій?

1) травна; 2) нервова; 3) дихальна; 4) опорно-рухова; 5) сенсорна;

видільна.

11

Назвіть рівні організації живого організму, починаючи з найпростішого:



1) організмовий; 2) молекулярний; 3) системний; 4) органний;

клітинний; 6) тканинний.

Зміни структури й функції організму та його клітин у відповідь на різні впливи називають:

1) подразнення; 2) біологічні реакції; 3) регуляторні функції; 4) рефлекси.

19. Назвіть приклади дії адекватних подразників:

1) дія променів на фоторецептори; 2) дія нервового імпульсу на м’яз; 3) скорочення м’яза під час дії швидкого нагрівання; 4) механічний удар, що викликав шум у вусі.

20. Назвіть приклади дії неадекватних подразників:

1) дія променів на фоторецептори; 2) дія нервового імпульсу на м’яз; 3) скорочення м’яза при дії швидкого нагрівання; 4) механічний удар, що викликав шум у вусі.

21. Який механізм регуляції функцій є еволюційно найдавнішим?

1) нервовий; 2) гуморальний; 3) рефлекторний; 4) умовно-рефлек-торний.

22. Назвіть клітини, які здатні до збудження:

1) нервові; 2) м’язові; 3) тонічні м’язові волокна; 4) чутливі нервові закінчення; 5) рецептори.

23. Назвіть клітини, які не здатні до збудження:

1) нервові; 2) м’язові; 3) тонічні м’язові волокна; 4) чутливі нервові закінчення; 5) рецептори; 6) деякі секреторні клітини.

24. Наведіть приклад твердих (сталих) констант гомеостазу:

1) температура тіла; 2) рН плазми крові; 3) уміст натрію в плазмі крові; 4) уміст цукру в крові; 5) артеріальний тиск.

25. Наведіть приклад гнучких констант гомеостазу:

1) температура тіла; 2) рН плазми крові; 3) уміст натрію в плазмі крові; 4) уміст цукру в крові; 5) артеріальний тиск.

26. Які системи автоматичного управління фізіологічними функ-ціями найбільш значимі?

12

1) незамкнена система управління; 2) замкнена система управ-ління; 3) замкнена система управління зі зворотними зв’язками; 4) замкнена система управління зі зворотними позитивними зв’язками.



27. Негативний зворотний зв’язок виконує такі функції:

1) запобігає розвиткові процесу, стабілізуючи його; 2) сприяє переходу системи в екстремальний стан і спричиняє лавинний процес; 3) дає змогу підтримувати стаціонарний стан системи;

сприяє підсиленню слабких сигналів.

Багато органів одночасно регулюється гуморальним і нервовим механізмами. Які процеси перебувають під контролем переважно гуморальних факторів?

1) тривалі зміни обміну речовин; 2) швидкі зміни діяльності

м’язів; 3) процеси розмноження; 4) ріст і розвиток організму;

швидкі зміни діяльності залоз.

Багато органів одночасно регулюється гуморальним і нервовим механізмами. Які процеси перебувають під контролем переважно нервової системи?

1) тривалі зміни обміну речовин; 2) швидкі зміни діяльності м’язів; 3) процеси розмноження; 4) ріст і розвиток організму; 5) швидкі зміни діяльності залоз.

Виберіть правильне твердження:

1) гомеостаз ЁC це відносна сталість внутрішнього середовища організму людини; 2) гомеостаз ЁC це незмінність умов внутрішнього середовища організму людини; 3) на підтримання гомеостазу організм людини в стані спокою витрачає незначну кількість енергії; 4) гомеостаз регулюється лише гуморальним шляхом.

1.6. Завдання для індивідуальної самостійної роботи:

Написати реферат на тему:

ЁC “Історія розвитку фізіології збудження”;

ЁC “Поняття про гомеостаз, механізми підтримання гомеостазу”;

ЁC “Роль українських фізіологів у розвитку фізіології нервової системи”;

ЁC “Обмін речовин та енергії як основна функція організму”;

ЁC “Місце фізіології людини й тварин у системі сучасних наук”.

13

Тема 2. Фізіологія збудження



2.1. Зміст навчальної програми за темою:

Подразливість і збудливість як основні властивості живої тканини. Уявлення про подразники й поріг збудження.

Іонно-мембранна теорія збудження. Структурно-функціональні особливості клітинної мембрани. Асиметричний розподіл іонів між цитоплазмою та міжклітинним середовищем. Мембранний потенціал. Потенціал дії.

Закони виникнення збудження. Міра збудливості. Хронаксія. Функціональна рухливість або лабільність.

Механізм проведення збудження в нервах. Особливості прове-дення збудження в безм’якушевих та м’якушевих нервових волокнах.

Теорія парабіозу. Фази парабіотичного процесу. Оптимум і песимум частоти й сили подразнення.

2.2. Вивчивши тематичний матеріал, студенти повинні

знати:


ЁC суть понять “подразнення”, “збудливість”, “збудження”;

ЁC суть іонно-мембранної теорії збудження;

ЁC механізми виникнення потенціалу спокою та потенціалу дії;

ЁC особливості зміни збудливості під час збудження;

ЁC механізм проведення збудження по нервових волокнах;

уміти:


ЁC подати правильну класифікацію подразників;

ЁC визначати функціональний стан збудливих тканин за показ-никами хронаксії;

ЁC застосувати реєстраційні методики запису потенціалів спокою та дії на практиці.

2.3. Основні терміни та поняття теми, які необхідно засвоїти й зро-

зуміти: деполяризація мембрани, реполяризація мембрани, потенціал спокою, потенціал дії, поріг подразнення, збудження, міра збудли-вості, натрій-калієва помпа, реверсія (перезарядка) мембрани, реобаза, хронаксія, функціональна рухливість (лабільність), рефрактерність, електротон, фізичний електротон, кателектротон, анелектротон, сальтаторне поширення збудження, локальні або колові струми.

14

2.4. Теоретичний матеріал у схемах і таблицях



Таблиця 1

Основні функції плазматичної мембрани клітини

Функції мембрани клітини

Структурна

Рецепторно-регуляторна

Електрична

Транспортна

Осмотична

Бар’єрна

Таблиця 2

Методи реєстрації мембранного потенціалу спокою (МПС)

Мембранний потенціал спокою

методи реєстрації

Позаклітинне відведенняВнутрішньоклітинне відведенняЁC метод сахарозного місткаЁC метод пошкодження

Таблиця 3

Методи реєстрація потенціалу дії

Потенціал дії (ПД)

Основні методи реєстрації ПД окремих нервових та м’язових волокон

Внутрішньоклітинне відведенняПозаклітинне відведення

БіполярнеУніполярне відведеннявідведення

15

За розмі-щенням джерела стимулів

За

природою


стимулів

Таблиця 4

Класифікація подразників

Подразники (стимули)

Чинники, що спричинюють перехід живого зі стану спокою в стан діяльності (збудження)

Зовнішні Внутрішні

ФізичніФізико-хімічніХімічніБіологічніt0, механічні,ЗміниТварини,електричні,осмотичногорослини,звуковітиску, рН,бактерії,випромінюванняелектролітичнийвірусисклад, нервовіімпульсиЗовнішні (надходятьВнутрішнііз їжею, ліками, отрутами)(утворюються ворганізмі, гормони,медіатори)


АдекватніНеадекватніЗаспеціалізацієюДля фоторецепторів ЁCСкорочення скелетногопромені світла Для слуховихм’яза у відповідь на діюрецепторів ЁC звукові хвилікислоти або лугу

16




Таблиця 5

Схема механізмів транспорту речовин через плазматичну мембрану

Транспорт речовин через мембрану

АктивнийПасивнийГальмуютьроботуДифузія заNa+, K+-Монойодацетат,Полегшенаградієнтом“помпа” +динітрофенол,дифузія заПригнічуютьконцентраціїенергія АТФціанідисинтез(з більшоїдопомогоюконцентрації віонних каналівменшу)Фермент Na+, K+- АТФ-аза(інтегральний білок)



б-субодиниці активує

в-субодиниці інгібує



Внутрішньоклітинний Na+СтрофантинЗовнішньоклітинний K+

17



Таблиця 6

Класифікація іонних каналів клітинної мембрани

Іонні канали клітинної мембрани (інтегральні білки)

Канали, що служать дляКанали, що відкриваються під час активаціїпроникнення іонів у спокоїПотенціалозалежніХемочутливіКанали витокуВідкриваються уВідкриваються підСелективнівідповідь навпливом медіаторів іфільтридеполяризаціюзабезпечуютьмембрани йпроникнення іонівзабезпечуютьпід час генераціїпроникнення іонів підПСПДчас генерації ПД

Селективні фільтри + активаційні ворота

Таблиця 7

Фази потенціалу дії

Потенціал дії (ПД)

Іонні механізми виникнення

Фаза деполяризаціїФаза реполяризації

Активація Na+-ІнактиваціяАктивація К+-каналівNa+- каналівканалівмембранимембранимембрани

18

Таблиця 8



Схема іонних механізмів походження мембранного потенціалу спокою

Мембранний потенціал спокою (МПС)

Основні іонні механізми походження МПС

Концентраційний потенціал, утворений дифузією іонів К+ за їх градієнтом із клітини

Відносне збільшення в позаклітинному середовищі

концентрації катіонів (із позитивними зарядами)

Електрогенна роль натрій-калієвих насосів

Відносне збільшення в цитоплазмі аніонів

(із негативними зарядами)



Виникнення між позаклітинним середовищем і цитоплазмою клітин різниці потенціалів (МПС)

19



Таблиця 9

Закони виникнення збудження в тканинах

Значення параметрів подразнення електричного імпульсу, за яких він викликає ПД на мембрані клітини

ВихіднийПорогова абоПорогова абоПорогова абонапрямокнадпорогованадпорогованадпороговаструмуамплітудатривалістькрутизнаімпульсуімпульсуімпульсузростанняімпульсу

ДеполяризаціяПорогова силаЗалежністьАкомодаціямембраниабо пороговапороговоїна мембранінапруга міритривалостіпри малійзбудливостіподразнення відкривизнійого силинаростання

ПолярнийЗакон силиЗаконЗаконзаконподразника“хронаксії” абоакомодації“гіперболи”або градієнта

2.5. Тести для самоконтролю:



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал