Навчально-методичний посібник (для птнз) Львів-2009




Сторінка5/9
Дата конвертації22.12.2016
Розмір5.01 Kb.
ТипНавчально-методичний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8   9
Формування сексуальної просвіти серед молоді
Поведінкові моделі статевого виховання мимоволі орієнтують підлітків на секс якнайвищу цінність і зрештою формують у них протиш- любні та протисімейні настановлення. Сучасній дитині вкладається в голову, щонайбільшим змістом її життя є секс із презервативом. Заходи із збереження репродуктивного, зокрема й сексуального здо- ров’я мають будуватися на науково обґрунтованій системі статевого виховання, до складу якої обов’язково має входити сексуальна просвіта підлітків. Сексуальна просвіта у підлітковому віці має становити обов’язковий компонент, необхідну когнітивну складову, один із інструментів сексуального виховання, головним призначенням якого є передача підліткам системи знань у сфері сексуальності та міжстатевих взаємин, необхідним підліткам не лише для збереження репродуктивного здоров’я та сексуального здоров’я на сьогодні, ай для щасливого подружнього життя та повноцінного батьківства у майбутньому. Найбільш конструктивним у цьому контексті, на нашу думку, буде застосування освітньо-виховної стратегії, яка визначається як стратегія виховання свідомого ставлення до сексуальності. Ця стратегія, яка є однаковою мірою освітньою та виховною, передбачає донесення до дітей ідеї про сексуальність як про загальнолюдську цінність морально- етичного змісту, що втілює природну потребу в любові й прихильності та ґрунтується на взаємодопомозі й взаємній відповідальності хлопця як майбутнього чоловіка й дівчини, як майбутньої дружини одне перед одним. Провідними принципами сексуальної просвіти підлітків, які гарантують її успішність та ефективність, мають бути принцип виховуючого навчання принцип системності та об’єктивності знань принцип діалогічної взаємодії та психологічної сумісності дорослого з підлітками принцип випереджувального впливу, орієнтованого на зону найближчого розвитку дитини принцип апелювання до загальнолюдських цінностей, заснованих на християнській моралі [58, с. 72].

54
Домінуючий наданому етапі розвитку людства в Україні біофізіоло- гічний підхід до статевої просвіти молодіє недосить ефективним, оскільки не апелює до загальнолюдських цінностей та настановлень і спричинює духовне збіднення сексуального життя людей. З огляду на це головним завданням сексуальної просвіти має бути формування ставлення до сексу не лише як до природної потреби людини, яку слід убезпечити контрацептивами, а як до духовної сфери людського життя, заснованої на особистій та громадянській відповідальності сексуальних партнерів за власне сексуальне здоров’я таза сексуальне благо- получчя одне одного. Підлітки мають усвідомити, що якісний секс – це секс не лише безпечний, ай відповідальний. Критеріями оцінки ефективності сексуальної освіти підлітків мають слугувати не лише показники інформованості молоді з питань сексуальної проблематики, що має здебільшого медично-профілактичний характер, ай показники, які визначають особливості ставлення молодих людей до сексу як сфери людського життя, ставлення їх до власного тіла, характер їхніх стосунків із особами протилежної статі, ступінь сформованості в них особистої відповідальності за власне сексуальне життя, здатність підлітків чинити опір сексуальним домаганням та протидіяти сексуальному насильству [58, с. 73].
Контрацепція
Багато молодих людей відмовляються від застосування контрацепції, мотивуючи це незручностями при статевій близькості. Але ці незручності призводять до наслідків із якими важко буде справитись молодій людині, як морально такі фізично. До контрацептивних засобів належать оральні контрацептиви (таблетки ін’єкційні (протизаплідні уколи внутрішньоматкові спіралі тощо. Кожен із цих методів контрацепції має свої переваги та недоліки, тому необхідно бути обережним при їхньому використанні оральні
контрацептиви – препарати, які запобігають дозріванню та заплідненню яйцеклітини внутрішньоматкова спіраль – невеликий пластиковий пристрій, який водиться в порожнину матки і попереджує ім- плантування яйцеклітини в її стінку ін’єкційні контрацептиви – препарати, які після введення в організм жінки здатні на кілька циклів запобігти овуляції спермицидні креми, свічки, пасти, таблетки – особливі хімічні речовини, введення яких у піхву створює перешкоду


55 для руху сперматозоїдів і запобігає заплідненню симпто-
термальний метод – щоденним вимірюванням базальної (в прямій кишці) температури жінка може визначити, коли сталася овуляція, і вжити заходів щодо запобігання небажаної вагітності. Найбезпечнішим і найпоширенішим засобом контрацепції серед молодіє презерватив. Презерватив – механічний засіб для запобігання небажаній вагітності та хворобам, що передаються статевим шляхом. Його використання не потребує спеціального призначення лікаря. Цей метод дуже простий, зручний та доступний [82, с. 33-41]. Сучасні презервативи, досконалі, абсолютно нешкідливі та прості в користуванні, роблять їх із дуже тонкої високоякісної гуми. Дата випуску та термін придатності, як правило проставляються на упаковці
(протерміновані вироби втрачають міцність. Основними недоліками презерватива є притуплення статевого почуття водного чи обох партнерів, можливість його розриву, ймовірність алергічних реакційна гуму (дуже рідко.
Статеве життя неповнолітніх
Статеве життя неповнолітніх – раннє статеве життя, це статеві стосунки розпочаті молодими людьми, до того моменту, як настала зрілість біологічна, психічна, соціальна. І вони можуть мати небажані наслідки, як венеричні хвороби, ІПСШ, вагітність тощо. Підлітки вважають себе дорослими, не звертаючи уваги нате, що думають про них батьки чи оточення. Проте, дорослою людина стає не в якомусь певному віці, а тоді, коли навчиться відповідати за свої вчинки та здійснювати їх усвідомлено. Молоді люди повинні знати, що ніхто крім них не може керувати їхнім особистим життям. Головне, щоб дорослі ігри – статеві стосунки – не завдавали шкоди їх здоров’ю тане скалічили їм життя. Упродовж двох десятиріч різко зросла кількість підлітків, які здобувають перший сексуальний досвіду років. Акселерація у сполученні з лібералізацією сексуальних нормі стандартів поведінки спричинила зростання рівня вагітностей та батьківства серед підлітків. Результати дослідження стосовно початку сексуальних стосунків деякою мірою насторожують, оскільки свідчать про поширену практику вступу до дорослого життя підлітків, котрі неготові до цього з огляду соціального і фізичного розвитку. Хоча за темпами статевого

56 дозрівання дівчата завжди і всюди випереджають хлопців, але, заданими досліджень, хлопці зазвичай раніше починають статеве життя від дівчат, бо більше схильні до ризиків та експериментів. Ризик негативних наслідків ранніх сексуальних контактів підвищений, оскільки близько перших сексуальних контактів здійснюється без застосування будь-яких контрацептивів.
Завдання та запитання для самоконтролю
1. Назвіть типи, види та форми сім’ї.
2. У чому полягає роль сім’ї у статевому вихованні дитини
3. Обґрунтуйте позитивні та негативні перспективи статевого виховання. Визначте основні позиції поглядів Г. Ващенка та А. Макаренка у галузі моралі.
5. Що таке контрацепція Засоби контрацепції. Ваша думка щодо контрацептивних засобів у статевому житті.
6. Сформулюйте своє ставлення до раннього статевого життя.
4.4. Соціально-психологічні аспекти раннього материнства.
Аборт. Причини та наслідки аборту. Хвороби, які
передаються статевим шляхом та їх наслідки

Соціально-психологічні аспекти раннього материнства
Вагітність у ранньому віці викликає занепокоєння не лише з медичної точки зору, але також і соціальної – через недостатню психологічну та матеріальну підготовленість молодих жінок до відповідального материнства та створення сім’ї. Медичні експерти ведуть мову про серйозні психологічній медичні наслідки ранніх пологів.
Дівчата-матері в нас зазнають сильного морального тиску збоку суспільства, внаслідок чого з’являється бажання приховати вагітність, перервати її якомога швидше. На вагітних дівчат-підлітків тисне почуття страху, оскільки дівчата чекають серйозного засудження збоку суспільства. Родини, які створюються неповнолітніми, мають свої специфічні риси, і на сьогодні психологи виділяють певні психологічні типи сімей, які створюються неповнолітніми дівчатами, котрі народжують дитину. Серед них можна виділити


57 Коли молоді люди живуть ілюзіями, що шлюб – це безкінечні поцілунки, вечірки, виходив театри тощо. Як свідчить досвід, коли народжується дитина ілюзії зникають і починаються буднів яких молоді люди побутові обов’язки стараються уникати, і такий шлюб рано чи пізно розпадається. Коли молоді люди одружившись досить рано, проживши певний час починають вести подвійне життя, часто зраджуючи одне одному. За таких обставин їх стосунки також приречені на розрив. Третій тип сімей, створених неповнолітніми, у якому члени подружжя вбачають у всьому більше позитивного, чим негативного. Безперечно, дуже важко братина себе відповідальність уроків, проте, рання відповідальність зіграла позитивну роль ужитті. До четвертого типу можна віднести випадки ранніх шлюбів, коли члени подружжя реально оцінюють труднощі майбутнього сімейного життя і не марять ілюзіями. Як правило, такі шлюби виявляються найбільш міцними та щасливими. Феномен ранньої вагітності пов’язаний безпосередньо з соціально- психологічними проблемами самоусвідомлення, самоіндентифікації молодих матерів. Як відомо, самоіндентифікація передбачає зарахування себе до певного роду, виду з метою усвідомлення своєї сутності. Молоді неповнолітні матері не усвідомлюють повною мірою, що відбувається з ними, маючи дещо маргіналізовану свідомість. Якщо для дорослої жінки її вагітність – це чудо, святість, то дівчатка відчувають найчастіше лише одне – що ця вагітність може принести неприємності й ускладнення в їхнє життя. Досить часто для їх психіки є характерною психологічна амбівалентність, що, з одного боку, проявляється у підсвідомому прагненні до майбутнього материнства, аз іншого – страхом бути засудженою збоку батьків, суспільства, вчителів, тривогою через неготовність до виконання материнських функцій. І ця амбівалентність породжує внутрішній конфлікт між бажаним та явним, особливо якщо взаємини між партнерами не склалися вдало [82, с. 43-46].
Аборт. Причини та наслідки аборту
Статеве життя може приносити не лише радість і насолоду, ай розчарування та біль. Біль уданому контексті – це ІПСШ, ВІЛ/СНІД, а також небажану вагітність і, як наслідок – аборт. Для молодих людей одним із способів вирішення небажаної вагітності є аборт. Деяким необі-

58 знаним із цим питанням процедура аборту уявляється досить простою, практично безболісною і такою, що немає жодних негативних наслідків. Насправді це не так. Аборт – хірургічна операція, під час якої вміст матки видаляється за допомогою спеціальних інструментів. Це непросто хірургічне втручання щодо штучного переривання вагітності. Це – набагато гірше. Аборт – це знищення життя майбутньої дитини, яка нічого не знає про намір тих, хто їй дав життя.
Негативні наслідки аборту: сильна кровотеча інфікування матки з наступними запаленнями, розлади менструальної функції, нервозність, роздратованість швидка втомлюваність безсоння депресія безпліддя в майбутньому (його ймовірність підвищується з перериванням саме першої вагітності негативні наслідки для перебігу наступних вагітностей, пологів і здоров’я майбутніх дітей запізнілі докори сумління, емоційний стрес можуть стати тягарем на все життя. Особливо небезпечними є кримінальні аборти (аборти, що робляться поза медичними закладами. Вони несуть велику загрозу для життя самої дівчини. Відповідно до законів України дівчина, яка не досягла 16 років не може зробити аборт без письмової згоди її батьків. Ризик небажаної вагітності підвищується – якщо дівчина має багато статевих партнерів, якщо молоді люди не мають довірливих стосунків, не користуються засобами контрацепції, однією із поширених причин такої поведінки виступає алкогольне чи наркотичне сп’яніння
[82, с. 48-50].
Хвороби, які передаються статевим шляхом та їх наслідки
До ІПСШ належать сифіліс, гонорея (так звані венеричні захворювання) хламідіоз, трихомоніаз, ВІЛ/СНІД, вірусні гепатити В і Ста ін. На сьогодні відомо понад 40 збудників різних хвороб, що передаються статевим шляхом. Мікроорганізми, які спричинюють ці захворювання, як правило, потрапляють в організм людини під час статевих контактів. Потім вони розмножуються та розвиваються самостійно, викликаючи хворобливі прояви. Кожне захворювання має свої особливості, ознаки, до кожного лікар добирає конкретні методи лікування.
Прояви інфекцій, що передаються статевим шляхом

незвичні виділення зі статевих органів


59 часте болюче сечовипускання, печія при сечовипусканні почервоніння, виразки чи бородавки в області статевих органів, заднього проходу свербіння в області статевих органів запалення лімфовузлів у паху болі під час статевих контактів.
ІПСШ не виліковуються самостійно, і самолікування шкідливе для здоров’я, атому обов’язково потрібно звернутися до лікаря (краще з батьками. Серед най поширених ІПСШ виділяють такі
Сифіліс. Збудник сифілісу – мікроорганізм спіротеха, її ще називають бліда трепонема. У вологому середовищі (рушник, губка тощо) мікроб зберігає свою життєздатність майже 12 год. (до висихання, а в слині хворої людини при кімнатній температурі – від кількох годин до кількох діб. Спіротеха дуже швидко гине при дії сонячного світла, високої температури, спирту. Найчастіше інфекція передається статевим шляхом. Зараження людини сифілісом може бути через проникнення збудника через слизову оболонку чи шкіру з порушеною цілісністю (подряпини, рани тощо. Основне джерело зараження – людина, хвора на сифіліс. Сифіліс також може бути вродженим (набутим від хворої матері. При нестатевому зараженні джерелом інфікування можуть стати різноманітні предмети, якими користувався хворий на сифіліс із активними проявами, – склянки, ложки, зубні щітки, рушники, недопалки, бритви та ін., можливе також зараження через поцілунки. Як правило, від моменту зараження до першого прояву захворювання минає від х доти тижнів. На статевих органах, губах або шкірі з’являється виразка. Якщо не почати лікування, то через 3-4 тижні виразка загострюється, а ще через місяць починається другий період розвитку хвороби. Він характеризується густим висипанням на шкірі протягом х місяців. За відсутності лікування сифілісу настає третій період розвитку хвороби, який характеризується тяжкими ураженнями внутрішніх органів і нервової системи, що може закінчитися смертю хворого. За своєчасно розпочатого лікування сифіліс повністю виліковується.
Гонорея. Збудником гонореї (німецькою – трипер) є бактерія гонокок. Основний шлях зараження – статевий контакт із хворою людиною. Значно рідше гонорея передається нестатевим шляхом – через бі-

60 лизну, губки та інші предмети, якими користувався хворий. У вологому середовищі (губка, рушник) гонокок живе майже 24 год. З моменту зараження до прояву перших ознак хвороби може минути від декількох днів до декількох тижнів. Ознаки гонореї у чоловіків різноманітні. Спочатку виникають різь і свербіння в області сечовивідного каналу і легкий біль при сечовипусканні. З’являються слизові, а потім гнійні виділення із зовнішнього отвору статевого члена. Дуже важливо в перші дні розвитку хвороби звернутися до лікаря, оскільки своєчасне лікування забезпечує відносно швидке одужання. Коли хворий не лікується, виникає ураження інших статевих органів. При ураженні придатків яєчок підвищується температура тіла, виникає гострий біль в ділянці мошонки. Двостороннє ураження придатків яєчок призводить до безпліддя. Гонорея у жінок може протікати не так явно, яку чоловіків незначні болі, мізерні виділення. Якщо жінка ретельно дотримується особистої гігієни, вона може і не помітити ознак хвороби. Проте, якщо не лікуватися, хвороба прогресує, уражається матка та її придатки, можливе запалення прямої кишки. У жінок, які в чоловіків гонорея може перебігати у хронічній формі без помітних зовнішніх ознак і неприємних відчуттів, але це не означає, що такі хворі не можуть не заражати інших. Гонорея – хвороба, яка не виліковується. Однак успіх залежить від точного діагнозу, який може поставити лише лікар на основі лабораторних досліджень. Раціональне лікування при гонореї забезпечує повне видужання.
Трихомоніаз. Збудник – мікроскопічні одноклітинні мікроорганізми
– вагінальні трихомонади. При висиханні трихомонади гинуть через 4-
30 хв. Зараження трихомонадами відбувається, як правило, статевим шляхом і лише у виняткових випадках – нестатевим через предмети, якими користувалася хвора людина. У вологому середовищі (рушник, губка) збудник зберігає свою життєздатність протягом 1-2 год. Симптоми перші її ознаки з’являються через 3-11 діб після зараження. Розвиток хвороби супроводжується запальними процесами сечостатевої системи. Ознаки трихомоніазу різноманітні. У чоловіків можуть бути виділення із сечовипускального каналу – від дуже мізерних до значних. Іноді – свербіння, різь, неприємні відчуття в ділянці сечівника. Трихомоніаз у жінок частіше протікає збільш вираженими симптомами, ніжу чоловіків. Виникає відчуття печії в області піхви,


61 зовнішніх статевих органів, з’являються рідинні, пінисті виділення з піхви. Несвоєчасне звернення до лікаря сприяє переходу гострого три- хомоніазу в хронічну форму. При цьому незначне поліпшення чергується із загостреннями, які супроводжуються неприємними відчуттями в області сечового міхура, виділеннями, помірною різзю при сечовипусканні.
Трихомоніаз – хвороба, яка виліковується. І чимшвидше хворий звертається до лікаря за медичною допомогою, тим продуктивніше вдається перемогти хворобу.
Хламідіоз. Збудник – дуже дрібний внутрішньоклітинний паразит хламідія. Шлях зараження переважно статевий, але іноді можна заразитись і побутовим шляхом через предмети особистої гігієни – білизну, рушник тощо. Захворювання проявляється через 1-4 тижні після інфікування. Чоловіки відчувають дискомфорт при сечовипусканні, болів низу живота та в поперековому відділі спинив них можуть бути незначні виділення із сечовивідного отвору. У жінок хламідії вражають шийку матки та уретру, що може супроводжуватися появою незвичних виділень із піхви, свербінням, дискомфортом. За відсутності лікування хвороба в жінок вражає яєчники та спричинює безпліддя. У чоловіків може виникнути запалення яєчок.
Хламідіоз може перебігати і без зовнішніх проявів, особливо в жінок. І лише лікар за допомогою спеціальних аналізів може встановити наявність чи відсутність хвороби. Хламідіоз виліковується, якщо лікування почати своєчасно. Зауважимо, що лікування всіх захворювань, які передаються статевим шляхом, має проводитися обома партнерами одночасно з тим, щоб уникнути повторних заражень. Таким чином, усі перелічені інфекції можна вилікувати, якщо своєчасно звернутися до лікаря.
Наслідки не вилікуваних ІПСШ дуже серйозні

розвиток запальних процесів статевих органів яку чоловіків, такі в жінок безпліддя та статеві розлади, які настають у 40% чоловіків і в 55-
85% жінок із невиліковними ІПСШ; серйозні ускладнення під час вагітності, викидні, народження хворих дітей, мертвонародження; позаматкова вагітність

62 хронічні (постійні) болі статевих органів підвищений ризик зараження ВІЛ і вірусними гепатитами збільшений ризик раку шийки матки
Як запобігти зараженню

не користуватися спільними з іншими людьми голками та шприцами для введення лікарських речовин виключити статеві стосунки з особами, щодо яких немає впевненості, що вони не інфіковані ВІЛ/ІПСШ. Не допускати, щоб біологічні рідини інших осіб (особливо кров, сперма, вагінальні виділення) потрапляли на шкіру або слизові оболонки. Існує пряма залежність імовірності зараження від кількості сексуальних партнерів якщо молода людина вже має статеві стосунки, то їй слід обирати сексуальні контакти вагінальний, анальний, оральний та застосовувати безпечний секс, тобто користуватися презервативом у всіх випадках форми статевих стосунків, про які йшлося раніше враховуючи, що деякі ІПСШ передаються не лише статевим шляхом, ай побутовим, слід дотримуватися чітких правил особистої гігієни не користуватися чужою білизною, рушником, губкою, зубною щіткою, бритвою, помадою тощо, особливо, коли речі іншої людини вологі, оскільки у вологому середовищі мікроорганізми довше зберігають життєздатність [18, с. 40-41].
Завдання та запитання для самоконтролю
1. Визначте основні проблеми раннього материнства.
2. Охарактеризуйте типи сімей, які створені неповнолітніми, які народили дитину.
3. Обґрунтуйте власну думку щодо раннього батьківства.
4. Що таке аборт Які негативні наслідки аборту
5. Назвіть хвороби, що передаються статевим шляхом.
6. Які прояви інфекцій, що передаються статевим шляхом
7. До чого призводять не вилікувані ІПСШ?




63
4.5. Сексуальні збочення та девіації. Сексуально-фізичне
насильство, його наслідки. Мотиви зґвалтування: міфи. Стані
проблеми сексуального та репродуктивного здоров’я молоді

Сексуальні збочення та девіації Однією з проблем, спричинених особливостями нинішньої статевої соціалізації молодіє зростання серед підлітків популярності так званого альтернативного сексу. Це пов’язане з тим, що альтернативний секс, по-перше, фактично легалізований завдяки ЗМІ, а по-друге, він вважається менш інтимним, таким, що не позбавляє цнотливості, і менш безпечним у порівнянні із сексом звичайним, оскільки убезпе- чує від ІПСШ і небажаної вагітності. Збільшується також число різноманітних сексуальних девіацій. Сексуальна девіація – відхилення сексуальної поведінки від загальноприйнятих у суспільстві норм, яка не є хворобливим станом. Сексуальні збочення – відхилення сексуальної поведінки, які є хворобливими, нав’язливими, неконтрольованими станами. Сексуальні девіації і сексуальні збочення поділяються на дві великі групи ті, що спрямовані на нетрадиційний об’єкт сексуального потягу педофілія – на дітей, геронтофілія – на осіб похилого віку, некрофілія
– на мерців, зоофілія – на тварин, гомосексуалізм – на осіб своєї статі, інцест – на кровних родичів, нарцисизм – на самого себе, пігмаліонізм
– на продукт власної творчості, фетишизм – на побутові речі, які належать об’єкту пристрасті тощо ті, що виражаються у нетрадиційних способах реалізації (садизм
– прагнення спричинювати під час статевого акту біль партнерові, мазохізм бажання відчувати фізичний біль під час статевого акту, ексгібіціонізм пристрасть до публічного оголення власних геніталій тощо)
[58, с. 65-69].
Сексуально-фізичне насильство, його наслідки
Які ж чинники зумовлюють сексуальне насильство Їх багато. Цей змінив соціально-економічному устрої життя, і лібералізація ставлення до сексуальності в суспільній свідомості, і експлуатація еротики в комерційній рекламі та відеопродукції, і доступність порнопродукції, і патопсихологічні схильності людей тощо. Сексуальні стосунки в умо-

64 вах перехідного періоду суспільного життя дедалі більше стають своєрідним товаром на продаж за угодою чи без неї, видом дозвілля чи об’єктом шоу на масових заходах, у телепрограмах, рекламі. Вони є, начебто, своєрідним фоном, що активізує прояв сексуального насилля в різних формах. Сексуальне насильство зумовлює змінив соціально- економічному житті, ліберальне ставлення до теми сексу та сексуальних відносин. Сексуальне насильство – це зловживання сексуального характеру для задоволення потреб та інтересів у такий спосіб, який грубо порушує прийняті в суспільстві моральні норми людських стосунків, зачіпає гідність особи та завдає шкоди її психічному та фізичному здо- ров’ю. Таке визначення охоплює широкий діапазон людських взаємин і підкреслює, що не існує подвійного стандарту в оцінці видів насильства, хай це буде брутальний жест, вислів сексуального характеру чи зґвалтування. Тому до сексуальних злочинів відносять, не лише важкі види з примусу, як зґвалтування, або примус до сексуальних контактів, ай розбещені дії щодо дітей та дорослих без примусу, а також сексуальні приставання. Останнім часом зросла кількість зґвалтувань. Зґвалтування з точки зору прав людини – це насильницький статевий акт, який здійснюються всупереч волі та бажанню іншої особи, яку спонукають до сексуального контакту фізичною силою. Статистика зґвалтувань, які інших сексуальних насильств, є приблизною, бо далеко не всі вони реєструються через небажання жертв, тому їх цифри кількості зґвалтувань, не кажучи вже про інші види сексуальних зловживань, перевищують офіційно зареєстровані щонайменше утричі [18, с. 207-213]. Психологи на основі численних спостережень за життям, долею жінок, які зазнали зґвалтування, дійшли висновку, що сексуальне насилля є комплексом таких надсильних подразників, які можуть призвести до серйозних порушень у психіці потерпілих, значних зміну Я- концепції. Симптоми наслідків зґвалтування часто нагадують ознаки психічного розладу, який називають посттравматичним синдромом. Синдром травми зґвалтування проявляється в невимовно болючих спогадах потерпілої сторони, у снах, думках без усякого приводу з’являються деталі страшної події. Жертва, яку зґвалтували, уникає діяльності чи життєвих ситуацій, які можуть нагадати про травму.


65
Посттравматичний стрес зґвалтування проявляється не лише в переживаннях із приводу отриманих фізичних ушкоджень, скільки в порушенні сприйняття та прийняття себе як особистості, у деперсоналізації, роздвоєнні Яна зґвалтоване, понівечене, принижене і те, що залишилося від нього, що підпорядковане власній волі. Жертва насилля потребує особливої психологічної допомоги. Зважаючи на специфічні особливості посттравматичного синдрому зґвалтування, психотерапевтичні програми побудовані таким чином, щоб зібрати зруйноване Я потерпілої в єдине ціле. Найефективнішим прийомом досягнення психотерапевтичного ефекту є об’єднання жертв насильства у групи

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал