Навчально-методичний посібник (для птнз) Львів-2009




Сторінка4/9
Дата конвертації22.12.2016
Розмір5.01 Kb.
ТипНавчально-методичний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Завдання та запитання для самоконтролю
1. Дайте своє обґрунтування першому коханню.
2. Чи згідні виз думкою П. Блонського проте, що кохання чинить морально-позитивний вплив на особистість
3. Від яких індивідуальних особливостей юнака та дівчини залежатиме переживання почуття закоханості
4. Проаналізуйте характерні особливості девіантної поведінки.
5. Які виховні упущення сім’ї та школи спричинюють появу поведінкових відхилень у підлітків
6. Проаналізуйте відхилення у сексуальній поведінці підлітків за Н. Максимчуком.

40 7. Які фактори впливають нате, щоб розвиток особистості та її статева поведінка були в гармонійному співвідношенні


41
Р О З ДІЛ.
ОСНОВИ СЕКСОЛОГІЇ СІМЕЙНОГО ЖИТТЯ
4.1. Предмет сексології. Історія сексології. Статеві установки в
українському суспільстві. Психофізіологічна характеристика
статевої свідомості людини. Ван де Вальде, Зігмунд Фройд

Предмет сексології Сексологію досить часто ототожнюють із сексопатологією – розділом медицини, який вивчає відхилення сексуальних функцій. Насправді це не так. Сексологія – це одна із нових наук, її назву в 1907 році запропонував німецький венеролог Іван Блох, підкресливши, що вона покликана синтезувати дані всіх наук про людину, включаючи загальну біологію, антропологію, етнологію, філософію, психологію, медицину та історію літератури й культури. Сексологія – це міждисциплінарна, енциклопедична галузь знань, яка вивчає поведінку людини, пов’язану з питаннями статі [38]. Міждисциплінарну сексологію порівнюють із трикутником – де одна сторона відповідає за біомедичні, друга за соціокультурні, третя – психолого-педагогічні дослідження. Кожна з цих сторін може вивчатися певними окремими науками. Нейрофізіолог буде провадити свої дослідження, а педагог – свої. Зрозуміти специфіку статі можливо завдяки взаємозв’язку багатьох наук. До сексології мають відношення (за певними скромними даними) більше сорока людинознавчих дисциплін
– починаючи від біології та медицини до педагогіки, соціології, кримінального права, історії культури і т. п. Предметом дитячої сексології є міждисциплінарне вивчення закономірностей та динаміки психосексуальної, біологічної, психологічної, соціальної диференціації та функціонування на дорепродуктивних етапах розвитку людини [32, с. 16-17].
Історія сексології
Народження терміну сексологія та створення галузі знань – не одне й те саме. Люди цікавилися проблемою статі завжди. Ще найдавніші міфологічні, а пізніше філософські системи містили деякі пояснення природи статевих відмінностей, відомості про анатомію та фізіологію геніталій, техніку статевого акту, зачаття, вагітності та пологів. Завдяки узагальненому в них історичному досвідові стародавні китайські

42 трактати про мистецтво спальній сьогодні становлять не лише історичний інтерес. Однак, стародавня еротологія (еротологія – гуманіта-
рна дисципліна, яка вивчає не сексуальні відносини, а кохання та рев-
нощі, бажання та насолоду, заборону та спокусу, пристрасть і гру як
специфічно людський феномен), немала наметі дослідити сексуальність. Вона скоріше обґрунтовувала й конкретизувала те ставлення до неї, яке було узвичаєне у відповідному суспільстві. Необхідна передумова наукового дослідження сексуальності – подолання релігійно-містичного ставлення, принципова настанова на аналіз статевого життя не в термінах релігії та моралі, які в різних суспільствах аж ніяк неоднакові, а в природничо-історичному аспекті, на основі достовірно встановлених фактів. Таке завдання було вперше поставлене лише в другій половині ХІХ ст. Це пояснюється тим, що об’єктивне вивчення сексуальності було неможливе без попереднього розвитку цілого комплексу біологічних і соціальних наук. Крім того, треба було подолати найжорсткіший опір церкви та буржуазного святенництва. Офіційна мораль буржуазного суспільства в ХІХ ст. була наскрізь пройнята антисексуальними настановами [38, с. 7-15]. Єдиним виправданням статевого життя вважалося продовження роду в рамках церковного шлюбу [38, с. 124]. Першими хто розпочав систематичне вивчення статевого життя, були лікарі. Починали вони не з нормальних, аз патологічних форм. Серед фундаторів сексології звичайно називають професора психіатрії Віденського університету Ріхарда фон Крафт-Ебінга (1840-1902 рр.), швейцарського невропатолога, психіатра й ентимолога Августа Фореля
(1848-1931 рр.), німецьких психіатрів Альберта Молля (1862-1939 рр.), та Мангуста Хіршфельда (1868-1935 рр.), австрійського психіатра, родоначальника психоаналізу Зигмунда Фройда (1856-1939 рр.), німецького дерматолога та венеролога Івана Блоха (1872-1922 рр.) та інших.
Статеві установки в українському суспільстві
Зрушення, що відбуваються в наші днів статевій моралі та поведінці, часто називають яскравим, але недуже певним терміном сексуальна революція. Чи справді це різка трансформація, підрив традиційних норм, чи просто прискорене продовження еволюційного процесу, що триває вже кілька століть Історично в українському соціумі сімейно- шлюбна та соціально-правова сфери діяльності не були винятковим


43 правом лише чоловіків, як це було в етнічній Росії, ісламських країнах тощо. Хоча сфера провідної діяльності жінки і в Україні визначалася переважно функцією дітонародження та домогосподарювання, проте статус українки був високим. Стародавні літописи, численні історичні джерела, а саме – Повчання Володимира Мономаха”, Слово про закон, благодать та істину
Ілларіона, Руська правда Ярослава Мудрого, Слово о полку Ігоревім Нестора-літописця, численні берестейні грамоти донесли до нас особливості зародження української сімейно-побутової культури. Її особливістю є передусім високий статус жінки – дружини, матері, сестри у родині та в суспільстві. Протягом своєї історії Україна не знала існування патріархальної сім’ї, яка була основним типом сімейного устрою як на Сході, такі на Заході. Статеворольова поведінка українок усім ї такі в суспільстві не була залежною та підпорядкованою чоловікові. Взаємна повага подружжя, взаємне бажання створити сім’ю становило норму статевої поведінки. Не існувало обмежень прав жінки або її волі. Вона вільно з’являлася в товаристві, сама або з чоловіком брала участь у святах, і мала великий вплив на справи сімейні та державні. Україна часів середньовіччя чи не першою серед держав Європи домоглася того, щоб всі її громадяни, втому числі й жінки, на превеликий подив зарубіжжя, були письменними. Наданому етапі розвитку українського суспільства поступово зникають стереотипи чоловічо-жіночих проблем, які були притаманні в радянському суспільстві. Переборюються декларовані установки на декоративну, оздоблювану роль прекрасної статі в органах чоловічої влади та її закріпачення побутом і ручною працею. Століття в якому ми зараз проживаємо, називають ерою бархату, повноправності буття чоловіка та жінки. Специфічною рисою цього процесу серед українського етносу є його розвиток паралельно з процесом національного відродження, визволенням від нашарування непритаманних для українського народу чужих соціостатевих настанов [18, с. 159-172].
Психофізіологічна характеристика статевої свідомості людини.
Ван де Вальде, Зігмунд Фройд
Відомий голландський гінеколог Теодор Хендрік Ван де Вальде
(1873-1939 рр.) у своїй праці Ідеальний шлюб (1926 р, яка була

44 найпопулярнішою книжкою з практичної сексології від середини х до початку х років (у 1967 р. вийшло 77-ме видання в цій праці жінка чи не вперше виступає не як простий об’єкт сексуальної активності чоловіка, а як його рівноправний партнер, інтереси якого мають суворо дотримуватися [38, с. 15]. Вплив З. Фройда на розвиток сексології в усіх її аспектах був надзвичайно великим. Насамперед, Фройд, як ніхто інший, підкреслив роль і значення сексуальності вжитті людини. Він розглядає сексуальність, на відміну від більшості своїх попередників, не як частковий, локальний аспект людського життя, а як його основу і стрижень. Статевий потяг, лібідо, становить, за З. Фройдом, джерело всієї психічної енергії індивіда, а всяке емоційне задоволення він називає сексуальним. Дуже плідною виявилася думка З. Фройда про значення ранніх переживань і, зокрема, стосунків із батьками як емоційного фону та навіть безпосередньої причини формування певного типу сексуальної поведінки. Однак, вплив З. Фройда на розвиток сексології був суперечливим. Оцінюючи його праці у світлі сучасних наукових даних, вражаєшся тим, що як точно він зумів відчути та локалізувати основні проблеми сексології, і водночас тим, якими помилковими виявилися багато запропонованих ним змістових рішень. Сюди ми віднесемо його пансек-
суалізм (напрям в психоаналізі, який всі емоційні переживання пояснює з точки зору сексуальних бажань, психогідравлічну модель сексу-
альності (в її основі лежить фройдівське уявлення про лібідо, що має на увазі первісний енергетичний імпульс людини, життєву силуй енергію. Саме лібідо визначає всю еволюцію особистості від народження ідо смерті. Замасковані перетворення лібідо визначають і пояснюють наші індивідуальні нахили, симпатії і антипатії, потаємні бажання, страхи і багато інших особливостей особистості. Сексуальна мотивація багато в чому визначається саме цими особливостями та проявом внутрішнього сексуального напруження, що вимагає розрядки, докорінно переглянуто сьогодні й фройдівську теорію дитячої сексуальності. Усвідомлення цих і багато інших вад теорії З. Фройда привело до того, що психоаналіз поступово, починаючи з х років, утратив провідне місце в зарубіжній сексології (в СРСР він такого місця ніколи не посідав. З одного боку, його критикують представники біологічних


45 наук, з іншого – сучасна сексологія надає більше уваги соціально- культурним факторам психосексуального розвитку. Характерно, що найсерйозніші авторитетні загальні курси та теоретичні праці з сексології, що вийшли останнім часом на Заході, написані не із фройдистсь- ких або навіть антифройдистських позицій, хоча ніхто не заперечує великого внеску в науку З. Фройда [38, с. 17-21].
Завдання та запитання для самоконтролю
1. Розкрийте зміст поняття – сексологія.
2. Поясніть позитивні та негативні аспекти історії сексології.
3. Сформулюйте своє ставлення до статевих установок в українському суспільстві на сучасному етапі.
4. Зробіть порівняльний аналіз психофізіологічних поглядів Ван де
Вальде та З. Фройда.
4.2. Медико-соціальний аспект сексуального життя.
ВІЛ-інфекція та СНІД. Вплив соціального середовища на
формування негативних стереотипів статевої поведінки підлітків

Медико-соціальний аспект сексуального життя
Важливість сексуального життя для суспільного здоров’я бере своє раціональне зерно з визначення “здоров’я”, до складових якого входить і репродуктивне, і соціальне здоров’я. Досить часто сексуальне здоров’я розглядають як складову репродуктивного здоров’я, яке передбачає стан повного фізичного та соціального благополуччя, а не лише відсутність захворювань репродуктивної системи, порушення її функцій та процесів уній. Інтерес молоді до статевого життя зумовлений факторами фізіологічних потреб та їх задоволення, потребою у відтворенні поколінь шляхом реалізації репродуктивної функції. В Україні внаслідок зниження народжуваності, збільшення смертності, зменшення чисельності населення працездатного віку, погіршення стану здоров’я населення та його постаріння відбувається депопуляція населення, тобто зменшення чисельності населення в національному масштабі. Сексуальне життя дуже тісно пов’язане із захворюваннями репродуктивної сфери, інфекційними хворобами, що передаються статевим шляхом, утому числі із ВІЛ/СНІД, безпліддям, станом соціального

46 самопочуття. А це в свою чергу накладає відбиток на все суспільне життя – через демографічну ситуацію та соціальний настрійна економічну сферу, навантаження на систему охорони здоров’я та соціальну політику. Неповнолітні є особливою чутливою групою до цінностей сексуальності. Це обумовлено перш за все цілою низкою особливостей, притаманних саме пубертатному періоду розвитку особистості. У певної частини юнаків і дівчат початок сексуального життя сприймається як ознака дорослості, самостійності. Від цього залежить психічне здо- ров’я та самопочуття. Оскільки секс для підлітка – дещо заборонене та ризиковане, раніше за всіх долучаються до нього ті, які люблять ризик і самоперевірку та потребують самоствердження. У молодіжному середовищі існує мода на сексуальний досвід, який розглядається як самостійна цінність. Як свідчать результати дослідження, кожний третій серед річних підлітків уже мав сексуальні стосунки. Цей показник нижчий, ніжу багатьох розвинутих країнах. Та гострота й актуальність теми сексу та сексуальності не пов’язані із власним досвідом. Вони цікавлять практично всіх, адже це нова для підлітків сфера стосунків, яка є природною, яка чекає кожного, до якої молода людина має підготуватися. Для підлітків важливо розуміти роль сексуальності, сексуальної норми. На жаль, сексуальні характеристики героїв, що тиражують ЗМІ, заважають нормальному протіканню процесу сексуального самовизначення хлопців і дівчат. Сексуальна культура в нашій країні – це, скоріше заборонена, а невідкрита тема. У такій атмосфері обмеженої інформації, суперечливого ставлення проявилася протягом останнього десятиріччя проблема епідемії інфекцій, що передаються статевим шляхом, аз інтервалом уроки й епідемія ВІЛ/СНІДу, які тісно пов’язані із сексуальною культурою та поведінкою. У той же час саме ці проблеми також у свою чергу сприяють актуалізації та гостроті питань сексуальної поведінки серед молоді [82, с. 11-18].
ВІЛ-інфекція та СНІД
ВІЛ-інфекція – це інфекційна хвороба, яка розвивається внаслідок багаторічного знаходження в клітинах людини Вірусу Імунодефіциту Людини (ВІЛ) і характеризується повільним ушкодженням імунної


47 захисної) системи, що призводить до СНІДу (Синдрому Набутого
Імунодифіциту). СНІД – це заключна стадія ВІЛ-інфекції, коли імунна система людини не може протистояти інфекційним і раковим захворюванням, що призводить до смерті ВІЛ-інфікованої людини. ВІЛ – це вірус, що передається від людини до людини статевим шляхом. ВІЛ-інфекція – це незвичайна хвороба, тому що людина може бути інфікована багато років і здаватися при цьому абсолютно здоровою. Проте, вірус імунодефіциту поступово розмножується в клітинах організму і зрештою знищує здатність людини боротися проти будь-якої інфекції, вбиваючи захисні клітини крові, що є частиною імунної системи. Перші випадки захворювання на СНІД було виявлено в 1981 році у США.
Шляхи передачі ВІЛ від однієї людини до іншої

під час статевого акту з ВІЛ-інфікованою людиною, коли сперма чи вагінальні виділення інфікованої людини потрапили на слизові оболонки вагіни, пеніса, ротової порожнини або прямої кишки, з яких вірус проникає в кров іншої людини коли цілісність шкірних покривів порушується гострим предметом, котрий використовувала інфікована людина, кров якої залишилась на цьому предметі. Ризик інфікування ВІЛ найбільший при повторному використанні шприца чи голки для введення ліків або наркотиків після вірусоносія, а також при переливанні крові, що містить ВІЛ
Вірус імунодефіциту людини не передається через

спільне з ВІЛ-інфікованим користуванням верхнім одягом рукостискання спільне користування фонтанчиком для води посуд, їжу домашніх тварин туалети (унітази чхання та кашель контакти в громадському транспорті (наприклад, у години пік обійми монети та паперові гроші постільну та натільну білизну рушники, мило, мочалку укуси комарів та інших комах

48 плавання в басейні дверні ручки та спортивні снаряди дружні поцілунки.
Факти. За даними ООН, щороку у світі від СНІДу помирає три мільйони людей, а ще п’ять мільйонів стають носіями хвороби. ООН застерігає, що впродовж наступних 20 років число хворих на СНІД та носіїв ВІЛ-інфекції може сягнути сімдесяти мільйонів осіб. Майже три чверті недужих мешкають в Африці. Складна ситуація і в сусідній Росії, там, починаючи з 1998 року, інфікованих щороку стає вдвічі більше. Щохвилини у світі шість осіб отримують ВІЛ-інфекцію. Кожного року вірусом ВІЛ інфікується майже 5,6 млн. осіб, половина з них – у віці 5 років. Кожний сотий дорослий житель планети – ВІЛ-
інфікований [82, с. 60-66].
Вплив соціального середовища на формування негативних стере-
отипів статевої поведінки підлітків
Людина, як відомо, є істотою соціальною, і формування її особистості відбувається, з одного боку, через впливи соціального середовища, в якому вона перебуває, аз другого – через особливості власної рефлексії з приводу цих впливів. Соціальне середовище – це дзеркало, завдяки якому людина бачить і сприймає себе, рефлексує з приводу власного Я і намагається його корегувати. Якщо сім’я та школа чинить цілеспрямований вплив на формування особи, то вторинні агенти соціалізації, такі як друзі, ровесники, ЗМІ, роблять це на підсвідомому рівні та їх роль стає особливо важлива у підлітковому віці. Таке становище пов’язано з набуттям досвіду серед ровесників із гостротою тематики, особливо, що стосується алкоголю, наркотиків і міжстатевих стосунків. В умовах недостатнього розвитку інформаційних центрів та анонімних консультацій, саме ровесники стають найбільш легкодоступним джерелом інформації. Інформація, яку отримує молодь стосовно основних факторів і ризиків, які визначають стан здоров’я та спосіб життя, має важливе значення для вибору поведінки. Зрозуміло, що вплив тих чи інших джерел різний залежно від багатьох факторів, зокрема, доступності, якості, привабливості інформації, індивідуальних уподобань, традицій, оточення тощо.


49 Як засвідчують дослідження, вулична просвіта відіграє на сьогоднішній день провідну роль в отриманні сексологічних знань людиною. Незважаючи нате, що молодіжна субкультура булата буде автономною від впливу дорослих, все ж особливості сексуальної та репродуктивної поведінки завжди залежатимуть від рівня освіченості та виховання, с. 42]. У підлітковому віці великого значення набуває референтна група ровесників, яка являє собою коло значущих людей, на думку яких орієнтується особистість. Відчуваючи потребу бути таким як усі, підліток шукає її втілення в середовищі собі рівних і подібних – серед ровесників. Тому невипадково психологи вважають, що коло однолітків відіграє провідну роль у розвитку соціальних навиків (соціалізації) підлітка
[65, C. 583]. Відомий російський психолог І. Кон робить достатньо аргументований висновок проте, що роль колективу ровесників у юності особливо велика, та жодним чином не може зрівнятись із роллю аналогічного колективу на інших етапах людського життя [41, С. 113-122]. Ровесники на певний період стають найважливішою соціальною групою для підлітка й така громада може чинити як конструктивний, такі деструктивний вплив. Група, сформована на основі щирих і відповідальних стосунків, буде сприяти засвоєнню таких навичок поведінки і в майбутньому. Відповідно ровесники з асоціальною поведінкою – будуть нав’язувати свій стиль поведінки і підліткові. У своєму колі спілкування певну значущість ровесники відіграють і як найдоступніше джерело інформації з найважливіших проблем, які цікавлять підлітків – утому числі й інтимних. Так, 44% дівчат звертаються за порадою до однолітків із питань які стосуються сексу, 47% обговорюють із ким піти на побачення, 24% цікавить наскільки інтимним може бути побачення [65, c. 584]. Хоча заданими соціологічного опитування, мас-медіа набрали 23%, проте, вони виступають у більшості випадків як джерело розповсюдження міфів про розкішне, безтурботне життя проституток. Відсутність життєвого досвіду, прагнення до самостійного дорослого життя, бажання мати гарний модний одяг, відвідувати ресторани штовхають неповнолітніх дівчат до занять проституцією [63, c. 8].
ЗМІ відреагували на прогалину в статевому вихованні лавиною порнографічної продукції низької якості, яка пов’язана, в основному, із

50 висвітленням проблем повій, гомосексуалістів і пропагуванням способів стимуляції сексуальної насолоди. Сучасна індустрія сексуальної інформації (відео, живопис, поезія, музика) значною мірою орієнтує особистість на секс заради задоволення, а не заради кохання [33, с. 18]. Зростає вплив ЗМІ на формування уявлень про сімейні цінності та статеву мораль. Кіно, телебачення показують різні стандарти життя, в яких дитина не в змозі розібратися. Масове захоплення порнофільмами може сформувати в юного глядача феномен звикання, викликати прагнення відтворити побачені сексуальні дії. Поширеним ЗМІ на сучасному етапі є мережа Інтернет, яка з одного боку окрім позитивної, загальноінформаційної сторони, має ще й негативну поширення та розвиток легкодоступних порносайтів. На думку американських психологів, вибух інтересу до Інтернет-сексу, починаючи від любовних чат-сторінок до порносайтів, може призвести до виникнення генерації з неконтрольованим сексуальним потягом. Це особливо стосується тих користувачів Інтернету, які ще недосвідчені в питаннях сексуальності й на яких звалюється надмірна кількість порносайтів та інформації про сексуальні послуги. Настанови щодо сексуальної поведінки на сторінках поширених серед молоді журналів, як “Cool girl” або “Вот такі т. п, вміщують справжній інструктаж із техніки поцілунку, орально-генітальних зносин, вибору сексуального партнера, коїтальних позицій, тестування сексуальних намірів і потенцій. Найважливішим елементом статевої зрілості стає оволодіння технікою злягання, користування презервативом, застереження від венеричних чи ВІЛ-інфекцій. Реалізація потреби в сексуальному задоволенні передує в таких виданнях пробудженню романтичних почуттів, а задоволення сексуальної потреби штучно відокремлюється від спілкування та дружби [17, с. 42]. Для України сьогодні питання навчання дорослих і дітей правильному сприйняттю великого потоку інформації, в якому кожна людина перебуває щоденно, є вкрай актуальним. Природно, щоб навчити дітей зваженому ставленню до ЗМІ, потрібно, передусім, навчити дорослих. У свою чергу, культура використання інформації дорослими через сім’ю, навчальні та позашкільні заклади може стати надбанням молоді
[69, с. 100-101].


51 Лише під впливом комплексних позитивних факторів можна розраховувати на виховання морально та фізично здорової особистості, яка зможе стати гідним вихователем для свої дитини.
Завдання та запитання для самоконтролю
1. Охарактеризуйте медико-соціальний аспект сексуального життя.
2. Поясніть, що таке ВІЛ і СНІД.
3. Перелічіть шляхи передачі ВІЛ.
4. Розкрийте зміст впливу соціального середовища на формування негативних стереотипів статевої поведінки підлітків.
4.3. Сучасна сім’я як інститут сексуального виховання.
Формування сексуальної просвіти серед молоді. Контрацепція.
Статеве життя неповнолітніх

Сучасна сім’я як інститут сексуального виховання
Сім’я є першоосновою духовного, економічного та соціального розвитку суспільства. Ця істина підтверджується усім ходом розвитку людської цивілізації. В процесі цього розвитку сім’я набула функцій, які лише в сукупності забезпечують повноцінність її існування, саморозвитку та широку життєдіяльність як соціального інституту. Сьогодні за різними підходами та критеріями вчені нараховують понад сорок типів, видів і форм сімей (див. Додаток 8) [2, с. 33]. Сімейне оточення завжди було та залишається вирішальним чинником формування особистості, що впливає на її свідомі тане свідомі вчинки протягом усього життя. Всім ї опановуються одвічні вартості та моральні норми, формуються установки та поведінка, здобуваються основні навички соціальної взаємодії та спілкування. Тому велике значення надається статеворольовому впливу сім’ї на розвиток майбутніх батьків, зокрема, матерів. Низка досліджень у галузі педагогіки, виховання свідчить, що з точки зору статевого виховання сім’я є моделлю міжстатевих стосунків [51, с. 83]. Статеве виховання всім ї починається з самого народження дитини та в міру дорослішання повинно удосконалюватися та поглиблюватися. В дійсності ця тема залишається делікатною та такою, що не обговорюється всім ї.

52
Наслідуючи українські традиції в галузі моралі, велику увагу звертав Г. Ващенко на такі риси вдачі, що стають за основу здорового родинного життя. У юнацтва – треба виховувати моральну чистоту, свідомість дівочої чи юнацької чести, стриманість, підкорення статевих почувань принципам моралі [8, с. 132]. Разом із тим він вважає, що повноцінний громадянині сім’янин має позбутися схильності до пияцтва, нестриманості, невміння контролювати свої пристрасті й навчитися обмежувати свої інстинкти. А. Макаренко зазначав Не думайте, що виховуєте дитину лише тоді, коли з нею розмовляєте, чи повчаєте її, чи наказуєте їй. Ви виховуєте її у кожен момент вашого життя. Навіть тоді, коли вас немає вдома. Як ви вдягаєтеся, як виговорите з іншими людьми та про інших людей, як ви радієте чи засмучуєтеся, як ви поводитеся з друзями чи ворогами, як висмієтеся, читаєте газету – усе це має для дитини велике значення [47, с. 246]. Зазвичай, сімейне життя людини формується шляхом наслідування батьківської сім’ї, й тут неможливо переоцінити значення стосунків, які панують усім ї. Ще всім ї дитина з колиски відчуває, бачить і чує не тільки те, як треба поводитися, але практично пізнає життя, тому що є безпосереднім його учасником. Вплив сімейного колективу є визначальним у формуванні особистості, але цей вплив може бути не тільки позитивним, ай негативним. Очевидно, що сім’я має неоднозначний вплив на спосіб життя молодої людини. Серйозною проблемою сучасної сім’ї, яка не може не позначитися на вихованні дітей і формуванні у них уявлень про стать та сексуальність, є істотне послаблення традиційно жорсткої статево-рольової поляризації сексуальних функцій чоловіка і жінки та руйнування традиційних, санкціонованих культурою ґендерних стереотипів чоловічої й жіночої поведінки. Навіть прості життєві спостереження показують, що яку матеріальній, такі в духовній сфері життя суспільства все менше спостерігається диференціація на чоловіче й жіноче. І це позначається на сексуальних взаєминах не лише дорослих, ай дітей, і в першу чергу підлітків [58, с. 6-14]. Отже, виховання дітей рішуче вимагає сімейної стабільності, бо вона справді є природнім оточенням, у якому дитина формується та розвивається, враховуючи поступове входження всіх своїх нахилів і діяльності у цей живучий синтез, яким є особистість. Виховання може до-


53 сягнути своєї мети тоді, коли дитина має приклад стійкого зв’язку батьків і виховується в атмосфері любові [6, с. 292]


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал