Навчально-методичний посібник для підготовки магістрів




Сторінка1/28
Дата конвертації12.12.2016
Розмір3.52 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   28

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ'ЯЗКУ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ТРАНСПОРТУ




ПСИХОЛОГІЯ КОНФЛІКТУ





Рекомендовано
для студентів вищих технічних навчальних закладів










Київ 2008

УДК 378.1
ББК 66.01я73
К…………..
Рекомендовано…………………………………………………….
Рецензенти:

Домаранський О.О. – заступник завідуючого секретаріатом Комітету Верховної Ради
України з питань науки і освіти.

Помиткін Е.О. – кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник, завідувач відділу педагогічної психології і психології праці Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України.

Ягупов В.В. – доктор педагогічних наук, професор, проректор з наукової роботи
Об’єднаного інституту при Національній академії оборони України.
К50 Психологія конфлікту: Навчально-методичний посібник для підготовки магістрів усіх форм навчання/
В.Ф.Орлов, О.М.Отич, О.О.Фурса. – К.: ДЕТУТ,
2008. – 422 с.
ISBN 966-7737-59-4
У навчально-методичному посібнику викладено теоретичні основи конфліктології з урахуванням особливостей виникнення, розвитку і розв'язання конфліктів у навчальних закладах. Зміст посібника охоплює навчальний план і програму курсу "Конфліктологія" для студентів і магістрантів вищих технічних навчальних закладів; зміст лекцій, плани практичних занять; тематику контрольних робіт та критерії їх оцінювання, питання до заліку, а також список рекомендованої літератури. У додатках містяться тести для самоконтролю та самодіагностування, матеріал для аналізу конфліктних ситуацій.
Запропонований матеріал сприятиме вивченню навчального курсу, підготовці до практичних занять, проведенню підсумкового контролю знань, визначенню рівня професійної компетентності майбутніх спеціалістів і магістрів, викладачів вищих навчальних закладів.
Для студентів денної, дистанційної та заочної форм навчання у вищих навчальних закладах.
ISBN 966-7737-59-4
ББК 66.01я73
© Галаган В.Я., Орлов В.Ф., Отич О.М., Фурса О.О., 2008.
©Державний економіко-технологічний університет транспорту, 2008
В.Я.Галаган

ЗМІСТ
Вступ………………………………………………………………………………6

Розділ 1. Теоретичні засади конфліктології………………………………….9
Теоретичні основи конфліктології
1.1.
Рівні проявів і типологія конфліктів…………………………………..11 1.2.
Структура та функції конфлікту………………………………………21 1.3.
Фактори і причини виникнення конфліктів…………………………..35 1.4.
Закономірності виникнення, розвитку та розв’язання конфліктів у навчально-виховному процесі вищих закладів освіти..……………...49
Висновки……….………………………………………………………….54
Творчі завдання й питання для обговорення на практичних заняттях......57
Питання для самоконтролю……………………………………………..57
Розділ 2. Конфлікти у вищих навчальних закладах………………….58 2.1.
Конфлікти між суб’єктами навчально-виховного процесу…………..58 2.2.
Міжгрупові конфлікти та конфлікти у студентській групі………….85 2.3. Трудові конфлікти ……………………………………………………..95 2.4. Інноваційні конфлікти ………………………………………………..101
Висновки………………………………………………………………….112
Творчі завдання й питання для обговорення на практичних заняттях.....115
Питання для самоконтролю……………………………………………116

Розділ 3. Теорія і практика розв’язання внутрішньоособистісних
конфліктів………………………………………………………….117
Внутріособистісні конфлікти
3.1. Загальна характеристика внутішньоособистісних конфліктів……...117 3.2.
Психологічні умови розв’язання внутрішньоособистісних конфліктів………………………………………………………………143
Висновки…………………………………………………………………...158
Творчі завдання й питання для обговорення на практичних заняттях.......160
Питання для самоконтролю……………………………………………...160

Розділ 4. Технологія прогнозування, запобігання та профілактики
конфліктів………………………………………………………….162
Попередження конфліктів
4.1.
Прогнозування конфліктів……………………………………………162 4.2.
Технологія попередження конфліктів……………………………….173 4.3. Профілактика конфліктів……………………………………………..195
Висновки……………………………………………………………………………206
Творчі завдання й питання для обговорення на практичних заняттях.......210
Питання для самоконтролю………………………………………………….210


Розділ 5. Технологія конструктивного розв’язання конфліктів……….211
Теорія і практика вирішення конфліктів
5.1.
Конструктивне вирішення конфліктів………………………………211 5.2.
Урегулювання конфліктів за участю третьої сторони……………...226 5.3.
Переговорний процес як спосіб розв’язання конфліктів…………...240
Висновки…………………………………………………………………...261
Творчі завдання й питання для обговорення на практичних заняттях.......264
Питання для самоконтролю……………………………………………..264

Розділ 6. Мистецтво як засіб психологічного захисту особистості в
конфлікті…………………………………………………………...265 6.1. Конфлікт як мистецтвознавчий феномен……………………………………265 6.2. Арт-терапія як метод психологічної корекції емоційно-особистісних проблем учасників конфлікту………………………………………………...269 6.3. Музико-терапія як метод психокорекції емоційних станів особистості у конфлікті……………………………………………………………………272 6.4. Бібліо-терапія як психотерапевтичний метод подолання конфліктів……...277 6.5. Вигадування історій як метод переструктурування конфліктної ситуації….278 6.6. Казкотерапія як метод психологічного захисту та пошуку шляхів подолання конфлікту……………………………………………………………………..280 6.7. Танцювальна терапія як метод психологічного захисту особистості в конфлікті……………………………………………………………………...282 6.8. Проективний малюнок як метод психологічної діагностики та формування конфліктологічної компетентності учасників конфлікту ………………….286 6.9. Психдрама як метод самопізнання й психологічної корекції негативних емоційних проявів у конфлікті………... ……………………………………290 6.10. Лялькотерапія як метод психокорекції особистості в конфлікті………….303
Висновки…………………………………………………………………...304
Творчі завдання й питання для обговорення на практичних заняттях …..305
Питання для самоконтролю……………………………………………...306
Розділ 7. Методи вивчення конфліктів та конфліктної поведінки їх
учасників………………………………………………………………….308 7.1.
Способи дослідження поведінки особистості у конфлікті……………..308 7.2.
Онтологічний підхід у дослідженні конфліктної поведінки…………...314 7.3.
Методи дослідження у конфліктології…………………………………..329
Висновки…………………………………………………………………...332
Творчі завдання й питання для обговорення на практичних заняттях.......336
Питання для самоконтролю……………………………………………..336

Рекомендована література…………………………………………………...337

Словник ключових конфліктологічних термінів………………………..339

Додатки…………………………………………………………………………347
Додаток А. Навчальний план і програма курсу „Конфліктологія‖…………347
Додаток Б. Тематика лекцій з конфліктології……………………………......352
Додаток В. План практичних занять з конфліктології……………………….355
Додаток Г. Перелік питань для підсумкового контролю знань студентів з
„Конфліктології‖…………………………………...……………..361
Додаток Д. Критерії оцінки знань студентів з „Конфліктології‖…………...364
Додаток Е. Програма самостійної роботи студентів з вивчення курсу
„Конфліктологія‖…………………………………………………365
Додаток Ж. Методичні рекомендації студентами щодо організації самостійної роботи з вивчення курсу „Конфліктології‖……….367
Додаток З. Тематика рефератів………………………………………………..370
Додаток К. Приклади розв’язання творчих завдань з конфліктології на мистецькому матеріалі…………………………………………...372
Додаток Л. Тестові методики………………………………………………….376

ВСТУП

Неймовірне прискорення ритму сучасного життя, зумовлене переходом суспільства до постіндустріального етапу свого розвитку, негативно позначається на самопочутті і психофізичному стані особистості, призводить до перевтоми, інформаційних стресів, депресій і нервових зривів. А це, у свою чергу, провокує конфлікти в різних сферах суспільної та професійної діяльності людей.
Прагнучи захиститись від цих шкідливих явищ, керівники підприємств
і організацій різних галузей все більше звертаються сьогодні до психологічної науки, в якій шукають теоретичне обгрунтування механізмів і практичні рекомендації щодо гармонізації стосунків із підлеглими та партнерами, врівноваження свого внутрішнього стану, запобігання і розв’язання різноманітних конфліктів тощо.
Для майбутніх працівників транспортної галузі вивчення конфліктології є особливо необхідним, оскільки ця сфера є досить складною і надзвичайно відповідальною. Від неї залежить ефективність реалізації різноманітних напрямів економічної й політичної діяльності усієї держави.
Будь-яке порушення, затримка, конфлікт на транспорті тягне за собою збій загальнодержавного соціально-економічного механізму, становить загрозу національній безпеці України.
Тому спеціалісту транспортної галузі для стабільної й ефективної професійної діяльності конче необхідне знання сутності, ознак, етапів розгортання та засобів попередження конфліктів; типології ―складних‖ працівників і механізмів налагодження з ними продуктивної співпраці тощо.
Виняткової важливості набуває вироблення в майбутніх керівників транспортної сфери умінь психологічного захисту своєї особистості й саморегуляції власної професійної діяльності, оволодіння ними психологічними техніками аналізу і подолання конфліктів.

Саме цим зумовлюється необхідність введення до планів професійної підготовки студентів та магістрантів інженерно-технічних спеціальностей навчального курсу «Конфліктологія».
Вивчення конфліктології у вищому навчальному закладі – це найпоширеніша форма оволодіння знаннями у цій галузі. Особливо актуальним вивечення цієї дисципліни є для тих, хто готується стати викладачем вищих навчальних закладів або керівником певних підрозділів.
Педагогічною умовою і особливістю успішного оволодіння вмінням діагностувати та вирішувати складні життєві ситуації є реальні стосунки між людьми в тих реальних умовах, у яких знаходиться студент на даний момент, а саме – в умовах його перебування у вищому навчальному закладі.
Тому цей посібник відрізняється від інших посібників з конфліктології тим, що в його основу покладаються ситуації, в яких реально перебувають студенти ВНЗ. Ми наводимо приклади, які спостерігаються у стосунках суб’єктів навчально-виховного процесу і які можуть бути предметом безпосередніх спостережень, аналізу, вивчення і розв’язання у реальних ситуаціях.
Досвід роботи переконує, що вивчення віртуальних ситуацій, які можуть виникнути в майбутньому у професійній діяльності фахівця, не буде ефективним, якщо воно не пов’язуватиметься з тим, що студент бачить «тут і зараз», кожен день у міжособистісних і міжгрупових стосунках суб’єктів навчально-виховного процесу, реально відчуває на собі.
Врешті-решт – вищій навчальний заклад є віддзеркаленням тих ситуацій, які складаються у суспільстві. Тому застосування знань і навичок, набутих у ході вивчення конфліктології у ВНЗ, не викликає ускладнень у випускника в подальшому спілкуванні як на виробництві, так і в побуті.
Конфліктологія тісно пов’язана із такими науками як: менеджмент, психологія управління, загальна психологія, психологія ділового спілкування, психофізіологія, соціологія, філософія та іншими науками. Ці зв’язки реалізуються:


у формі запозичення основних ідей та підходів (зокрема, розв’язання конфліктів з гуманістичних позицій грунтується на ідеях гуманістичної філософії та психології);

запозичення методів інших наук (психологічних, соціологічних методів дослідження – тестів, опитувальників, анкет, інтерв’ю); статистичних методів обробки експериментальних даних.
Даний посібник з конфліктології підготовлено для використання на завершальному етапі психологічної підготовки фахівців, після опанування ними основ психології, психології ділового спілкування та психології управління.



РОЗДІЛ 1.

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ КОНФЛІКТОЛОГІЇ
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ КОНФЛІКТОЛОГІЇ
Наука конфліктологія розвивається на засадах наук, тісно пов’язаних із загальною психологією: психології особистості, соціальної психології і психології спілкування. Її завдання – розробляти теорію і вивчати практику попередження та розв’язання конфліктів.
У 80-ті роки ХХ століття виникли перші конфліктологічні центри у
США та інших країнах. За ініціативою ООН у 1986 році в Австралії створений Міжнародний центр вирішення конфліктів. Конфліктологія як наука на початку свого існування мала за мету надання людям допомоги у вирішенні конфліктів. Для цього були вироблені певні узагальнені схеми соціальної практики. На даний час питання конфліктології розробляють представники різних наук: філософії, політології, правоведення, військових наук тощо.
Предметом конфліктології є закономірності виникнення, розвитку і завершення конфліктів, а також основні принципи, способи і прийоми діяльності з подолання конфліктів, тобто управління конфліктом. Розмаїття людської діяльності зумовлює різноманітність людських стосунків, а звідси

особливості виникнення, функціонування і розв'язання конфліктів, пов’язаних з певними соціальними ролями, виконанням відповідних професійних обов'язків.
Від початку вивчення конфлікту як психологічного явища не вщухають суперечки про те, що він несе із собою для людини

благо чи зло. Ряд психологів стверджує, що конфлікт є благом, тому що він:

допомагає виявити проблему й різні точки зору на неї, знайти різні підходи до усунення проблем;

сприяє підвищенню ефективності діяльності;

іноді може згуртувати колектив проти зовнішнього тиску.

Прихильники іншої точки зору стверджують, що конфлікт є злом, тому що він:

веде до погіршення соціально-психологічного клімату в колективі;

підвищує нервовість людей, призводить до стресів;

відволікає увагу багатьох людей від виконання безпосередніх службових обов'язків.
Праві й ті й інші, тому що конфлікт

це надзвичайно складне й суперечливе соціально-психологічне явище, до глибинних причин виникнення й розвитку якого вчені ще тільки приступають. При всіх плюсах і мінусах конфліктів вони є неминучими і, більше того,

найчастіше необхідними. Іноді конфлікт є єдино вірним способом розв’язання складної проблеми.
Важливим завданням будь-якої науки є впорядкування та приведення в систему знань про ту сукупність явищ, які виступають об’єктом її вивчення.
Обгрунтованість і детальність класифікації може бути одним з критеріїв ступеня розвитку науки. Тому класифікація конфліктів – це необхідний елемент системного підходу у конфліктології.
Соціологи Г. Спенсер і М.Вебер розглядали соціальний конфлікт з позиції соціал-дарвінізму і вважали його обов’язковим явищем в історії людства, стимулом для розвитку суспільства, називали конфлікт боротьбою.
Інші вчені називають конфлікт суперечкою і вважають його психологічно зумовленим явищем, однією з форм соціалізації.
Кожна людина у своєму житті неодноразово зіштовхується з таким соціальним феноменом, яким є конфлікт. Особливе місце він займає у діяльності педагога вищої школи у його взаємодії із студентами, викладачами, керівниками ВНЗ. Водночас, цей напрям конфліктології до цього часу залишається малодослідженим. Однак його наукове і практичне значення зростає разом із нагальною потребою підвищити в університетах якість підготовки спеціалістів і магістрів.

Майбутній магістр – це потенційний керівник високого рівня й викладач. Його управлінська та педагогічна майстерність безпосередньо залежить від компетентності щодо встановлення стосунків, налагодження ефективної взаємодії зі студентами, колегами, викладачами, оволодіння знаннями і вміннями розпізнавати джерело конфліктної ситуації, аналізу і діагностування, навичок управління конфліктом.
1.1. Рівні проявів і типологія конфліктів
Конфлікти, окремі конфліктні ситуації, інциденти виникають у навчально-виховному процесі щоденно. Однією з їх причин є, наприклад, розбіжності у розумінні соціально-психологічної ролі викладача і студента в даному процесі, тобто уявленнях про їх суб'єкт-суб'єктні чи суб'єкт-об'єктні відносини. Педагогічний конфлікт, як феномен реальної педагогічної дійсності, на думку деяких вітчизняних дослідників, повинен вивчатися, оцінюватися, сприйматися на практиці у взаємозв'язку з дослідницькими зусиллями педагогів, психологів, медиків, соціологів, правознавців, фахівців у галузі управління.
1
За невеликий проміжок часу це поняття дістало ряд визначень. У російських словниках радянського періоду воно з’явилося у 30-ті роки. В українській довідковій літературі цей термін було представлено в "Політичному словнику" (1976 р.)
Сутність конфлікту важко пояснити одним науковим визначенням.
Тому наводимо деякі з них, що мають найбільше розповсюдження у психологічній та конфліктологічній літературі. Пропонуємо проаналізувати ряд визначень різних авторів і таким чином створити своє власне визначення цього складного соціально-психологічного явища :
1
Ложкін Г.В., Пов'якель Н.І. Психологія конфлікту: теорія і сучасна практика: Навчальний посібник. – К.: ВД "Професіонал", 2006. – 416 с. С.21.

Конфлікт – поняття, яке стосується людини, її поведінки і взаємодії людей
1
Конфлікт (від лат. conflictus

зіткнення)

це зіткнення протилежних
інтересів (цілей, позицій, думок, поглядів та ін.) на ґрунті суперництва; це відсутність взаєморозуміння з різних питань, пов'язана з гострими емоційними переживаннями
2
Конфлікт – це зіткнення протилежно спрямований цілей, інтересів, позицій, думок або поглядів двох або декількох людей. В основі будь якого конфлікту лежить ситуація, що містить або суперечливі позиції сторін з будь- якого приводу, протилежні цілі, або засоби їх досягнення, або невідповідність інтересів, бажань, нахилів опонентів тощо
3
Отже, конфлікт ми можемо розглядати як процес крайнього загострення суперечностей та боротьби двох чи більше сторін соціальної взаємодії, який супроводжується негативними емоціями. Це відкрите або приховане протистояння цих сторін внаслідок відстоювання ними взаємовиключних інтересів, цілей, позицій, суджень чи поглядів. При цьому кожна з конфліктуючих сторін вважає себе правою і рішуче вступає в боротьбу за свої інтереси. Конфлікти виникають через протилежність
інтересів і соціальних установок людей, вони потребують обов’язкового розв’язання, оскільки без цього неможливе нормальне функціонування соціальної групи, колективу.
Викладені вище визначення не суперечать, а доповнюють одне одне, розкриваючи різні сторони, рівні й умови функціонування конфліктів, збагачуючи наше уявлення про сутність предмета науки, яка дістала відповідну назву – конфліктологія.
1
Волков Б.С., Волкова Н.В. Конфликтология: Учебное пособие для студентов вузов. – М.:
Академический проект; Трикста, 2005. – 384 с. С.6.
2
Урбанович А.А. Психология управления: Учебное пособие. – Мн.: Харвест, 2005. – 640 с. С.318.
3
Леонов Н.И. Психология делового общения. Учебное пособие. – М.: Изд-во МПСИ; Воронеж:
МОДЭК, 2002. – 216с. С.104.

Виникла ця наука порівняно недавно, в другій половині ХХ століття. В наш час конфліктологія перебуває на завершальному етапі виокремлення в самостійну науку. У цих умовах першочерговими завданнями класифікації виступають уточнення меж тієї безлічі конфліктів, які є об'єктом науки, і виділення найбільш загальних структурних одиниць в об'єктному полі конфліктології.
Розглядаючи головні ознаки конфлікту як соціального явища, конфліктологія досліджує такі з них:
1.
Усвідомлення сторонами протилежної спрямованості інтересів, мотивів і суджень сторін.
2.
Відкрите або приховане протиборство сторін, нанесення ними взаємних збитків.
3.
Психологічна напруженість, наявність негативних емоцій стосовно
іншої сторони.
4.
Втягування учасників у конфліктну взаємодію, що ускладнює її припинення.
Серед передумов виникнення конфлікту дослідниками в цій галузі називаються:
1.
Наявність ситуації, що сприймається учасниками як неприйнятна для них, тобто, конфліктна.
2.
Неподільність об’єкта конфлікту, через що вирішення своїх проблем однією стороною стає можливим лише за рахунок іншої сторони.
Значення конфліктів у суспільстві полягає, за результатами конфліктологічних досліджень, у тому, що вони, попри їх руйнівний характер і негативне сприйняття людьми, забезпечують розвиток суспільства чи підприємства і запобігають застою, стагнації. З цих позицій конфлікт розглядається конфліктологами як фактор динамічної стабільності організації.

Класифікація конфліктів за А.Я. Анцуповим

Одна з істотних ознак конфлікту – характер та особливості сторін, що беруть участь у ньому. Від того, ким представлені конфліктуючі сторони, вирішальним чином залежать характеристики конфлікту.
Конфлікти у вищих навчальних закладах можуть бути представлені за наступною схемою :
Схема 1
Найважливішою особливістю конфлікту є характер потреби людини, за задоволення якої вона бореться. Відповідно до теорії видатного американського психолога А. Маслоу, потреби можна згрупувати, виділивши в них п'ять
Конфлікти у вищих навчальних
закладах
Соціальні
Внутрішньоособистісні
Міжособистісні
(студенти, викладачі)
Між мікрогрупами в середині академічної студентської групи
Між особистістю і групою (на кафедрі, у студентській групі)
Між групами
―підтримки‖ при обранні на керівні посади
Між соціальними групами за політичними, національними, етнічними та іншими ознаками
Між ―можу‖ і ―не можу‖
Між ―треба‖ і ―треба‖
Між ―треба‖ і ―не можу‖
Між ―хочу‖ і ―хочу‖
Між „хочу‖ і „не можу
Між ―хочу‖ і ―треба‖

ієрархічно пов'язаних рівнів. До них належать потреби: фізіологічні, у безпеці й захищеності, соціальні, потреба в повазі, потреба у самовираженні. У випадку незадоволення кожної із цих потреб людина може йти на конфлікт.
Виходячи із цього, можна виділити п'ять типів конфліктів. Якщо використати більш узагальнену градацію блокованих потреб і представити їх у вигляді матеріальних, соціальних і духовних, то класифікація конфліктів буде мати вигляд, представлений на рис. 1.1.
Залежно від типу суперечності конфлікти можна поділити на ті, що виникли як результат
антагоністичного
протиріччя
й
внаслідок
неантагоністичного протиріччя.
Суттєвою кількісною характеристикою конфліктів, що найчастіше призводить до якісних розходжень, виступає їх тривалість. У громадському транспорті конфлікт може тривати десятки секунд, а Столітня війна між Англією й Францією тривала 116 років. Потім ще 105 років цей територіальний конфлікт завершувався немілітарними способами.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   28


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал