Навчально-методичний посібник / за заг ред. Колупаєвої А. А. К:



Сторінка19/24
Дата конвертації30.11.2016
Розмір3.88 Mb.
ТипНавчально-методичний посібник
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   24

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ РОЗДІЛУ

Оцінювання - процес, мета якого - визначити, чи відбулося засвоєння знань/ навичок та/або чи потрібне додаткове навчання.

Оцінювання на основі курикулуму - застосування задач курикулуму як основи для визначення того, що учень знає та вміє.

Коефіцієнт інтелекту (IQ) - статистичний інструмент, який показує результат індивіда на двоспрямованій шкалі із серединною позначкою 100 балів відносно результатів інших представників його вікової групи за тестом когнітивних здібностей.

Процентильний ранг - показник, що відображає результат індивіда у виконанні тесту порівняно з результатами інших представників його вікової групи.

Портфоліо - добірка основних робіт учня, які демонструють прогрес у напрямі заздалегідь визначених цілей програми.

ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ ТА РЕФЛЕКСІЇ

Чим різні види психологічного оцінювання корисні для вчителя?

Яким чином оцінювання на основі курикулуму можна інтегрувати в повсякденний навчальний процес?

Коли доцільно проводити оцінювання для навчання?

Коли варто проводити оцінку навчання?

Які методи оцінювання можуть виконувати обидві функції?



Розроблення і впровадження індивідуального навчального плану

ГОЛОВНІ ТЕМИ РОЗДІЛУ

  1. Індивідуальний навчальний план.

  2. Роль консультаційно-педагогічної групи в розробленні ШП.

  3. Формулювання загальної мети (бачення).

  4. Використання даних оцінювання у процесі складання ІНП.

  5. Визначення довготермінових цілей і пріоритетів навчальної

діяльності.

  1. Визначення короткотермінових специфічних задач.

  2. Індикатори досягнення.

  3. Інклюзивні стратегії.

Індивідуальний навчальний план (ШП) для учнів із суттєвими відмінностями може допомоги педагогам забезпечувати умови для досягнення вимірюваного прогресу у навчанні. Водночас, варто зауважити, що долучення розділу з цієї тематики викликало в нас певні сумніви, оскільки наша власна позиція щодо застосування ІНП в кращому випадку не до кінця визначена (див. зауваження про переваги й недоліки ІНП у розділі 1 ). Одначе, іноді, згідно із законодавчими та нормативними вимогами або відповідно до контекстуальних чинників, диференціація викладання - не єдина стратегія, яку має використовувати вчитель для надання допомоги дітям з особливими освітніми потребами, і тому ІНП можна вважати обов'язковим. З цієї причини ми вирішили дотримуватися прагматичного підходу: якщо індивідуальні навчальні плани необхідні, то їх також можна застосовувати ефективно, а тому варто надати відповідні рекомендації. Дійсно, добре складений ІНП в поєднанні з диференціацією може полегшити організацію навчального процесу в окремих цільових аспектах. Проте, це не означає, що ІНП охоплює або має охоплювати всі знання, вміння й навички, які учень опановує у школі. Він скоріше зосереджує увагу на головних завданнях його навчання на певний період. Ми визнаємо, що за умови належного впровадження, ІНП суттєво полегшує повсякденну роботу педагога. В цьому розділі йтиметься про методи підготовки й документального оформлення корисного індивідуального навчального плану для учня з особливими освітніми потребами. Ми також поговоримо про методику розроблення й формулювання актуальних для нього цілей, щоб згодом їх було легко оцінити після завершення періоду навчання.

Індивідуальний навчальний план

Питання змісту освіти (курикулуму), який би підходив для всіх учнів в інклюзивному середовищі, мають центральне значення для успішного втілення інклюзивної моделі (Даймонд, Рензаліа, Джилсон і Слагор, 2007; Джангреко, 2007). Як уже зазначалося у вступному розділі, застосування індивідуальних навчальних планів у роботі з учнями, які потребують більш індивідуалізованої програми у багатьох країнах стало нормою. У цієї практики є свої переваги та недоліки (див. вставку 6.1).



Переваги та недоліки індивідуального навчального плану

Переваги

Створення програми навчання для конкретної дитини має багато переваг, оскільки вона:



  1. допомагає забезпечити підзвітність, іншими словами особа, відповідальна за організацію навчання, має чітке уявлення про вимоги до рівня знань, умінь і навичок та працює над їх формуванням; це уможливлює контроль проміжних результатів (Гудман і Бонд, 1993);



  1. допомагає компенсувати брак уваги в типовому навчальному плані до тих аспектів, які безпосередньо стосуються життя дітей з обмеженими можливостями (Клоу, 1988; Юнг, 2007);



  1. дає батькам змогу долучатися до формування навчальної програми для своєї дитини (Стрікленд і Тернбул, 1990);



  1. надає певну структуру, яка спонукає членів консультативно-педагогічної команди зосереджувати увагу на тих аспектах навчання, що є важливими для дитини (Гудман і Бонд, 1993);



  1. містить рекомендації щодо методів викладання певних частин змісту програми (Риндак та Альпер, 1996); ''



  1. наперед визначає додаткові ресурси й види супроводу, які можуть знадобитися дня дитини (Риндак та Альпер, 1996);



  1. передбачає певну технологію оцінювання (Гудман і Бонд, 1993);

  2. слугує джерелом корисної інформації при організації переходу дитини до наступного класу чи до іншого навчального закладу (Деппелер, 1998).

Недоліки

Для індивідуального навчального плану характерні кілька негативних аспектів, зокрема він:



  1. може призводити до ізоляції дитини у класі (Теннант, 2007);

  2. посилює навантаження на вчителя, якому доводиться виконувати більше паперової роботи (Гартін і Мердик, 2005);

  3. часто не містить чітких посилань на те, яким чином він пов'язаний із загальним навчальним процесом та вимогами щодо рівня навчальних досягнень (Рідделл та ін., 2002);

  4. закріплює уявлення, ніби діти з інвалідністю від початку відрізняються від інших дітей (Риндак та Альпер, 1996);

  5. містить вузькоспрямовані й тривіальні завдання (Колет-Клінгерберг і Чедсі-Раш, 1991); також часто зосереджений переважно на практичних цілях, досягнення яких дитина може продемонструвати своєю поведінкою (Годдард, 2005); в більшості випадків орієнтований не на освіту в широкому розумінні, а на механічне відпрацювання навичок (Гудман і Бонд, 1993);

  6. не передбачає особистісно орієнтованого підходу й натомість має директивний характер, що майже не залишає можливості для врахування інтересів самого учня (Гудман і Бонд, 1993). Крім того, багато дітей навіть не мають достатнього уявлення про те, що входить до їхніх ШП (Теннант, 2007).

Суперечливі дані, як на користь застосування ІНП, так і проти нього, наводить Теннант (2007). Описуючи позитивні сторони індивідуальних навчальних планів та зазначаючи багато їхніх недоліків, він закликає до їх переоцінки в світлі нових напрямів і пріоритетів у вивченні цієї проблематики.

Незважаючи на численні недоліки застосування ІНП, більшість з них можна нівелювати, якщо такий план є гнучким робочим документом і коригується в контексті повсякденного загального навчального процесу у звичайному класі. Попри свою недосконалість, ІНП, за умови його ретельного розроблення й впровадження, допоможе вам інтегрувати учнів, чиї навчальні потреби суттєво відрізняються від потреб решти дітей у вашому класі.



Роль консультаційно-педагогічної групи в підготовці ІНП

У деяких шкільних системах за розроблення індивідуального навчального плану відповідає вчитель, тоді як в інших це спільний обов'язок команди, до якої входять педагоги, батьки та, за можливості, сам учень. Але незалежно від того, хто зрештою несе відповідальність, діяльність консультаційно-педагогічної групи є фундаментальною у процесі розроблення індивідуального навчального плану для учня. Її першочергове завдання полягає не лише в тому, аби забезпечити адекватне оцінювання учня з особливими освітніми потребами, а й сформувати для нього програму навчання (курикулум), сприяти її впровадженню та здійснювати моніторинг цього процесу (Френд і Берсак, 2008; Мастроп'єрі і Скрагс, 2007). В кожній місцевості консультаційно-педагогічна група має свою назву. В нашому контексті цим терміном позначається команда (колектив) ключових учасників навчального процесу, до яких також належить сам учень. До складу такої групи мають входити батьки, учень (якщо це можливо та доцільно), вчителі, представник шкільної адміністрації, інші фахівці та асистенти вчителя.



Потрібно скласти графік нарад консультаційно-педагогічної групи, а також організовувати додаткові зустрічі, коли в них виникає потреба. Це дає змогу контролювати впровадження індивідуального навчального плану, оцінювати його ефективність та вносити необхідні зміни до окремих його складових. В організації засідань консультаційно-педагогічної групи слід дотримуватися формальної процедури: заздалегідь готувати порядок денний, вести протокол і потім надавати його примірники всім учасникам. Нижче на рис. 6.1 наводиться приблизний зразок такого порядку денного в адаптованому варіанті за матеріалами книжки Стрікленда й Тернбула (1990). Див. також форму 7 у розділі «Зразки корисних документів».

Порядок денний засідання консультаційно-педагогічної групи

-Дитина;

ДжереміХ

Дата засідання:

1 квітня

Місце:

Школа Уайт Хаус, західне крило

Час:

14:00- 16:30

Члени КПГ:

Містер і місіс X, батьки Джеремі X, дитина Містер Сміт, учитель

Місіс Джонс, координатор з питань навчального плану (курикулуму)

Місіс Вільямс, асистент учителя

Містер Консультант, відділ навчально-методичного

забезпечення для дітей з особливими потребами при

адміністрації навчального округу

Місіс Хант, працівник соціальної служби

Мета:

Започаткувати процес розробки індивідуального навчального плану для Джеремі




Етап роботи:

Перше засідання

Час

Пункт порядку денного

Відповідальні члени КПГ

14:00-14:05

Представлення членів групи.

Місіс Джонс

14:05-14:10

Ознайомлення з порядком денним і його затвердження; пояснення процедури проведення засідання.

Місіс Джонс

14:10-14:15

Обговорення й погодження претендентів на посаду керівника групи та «управляючого випадком». Рекомендована кандидатура - місіс Джонс.

Містер Сміт Містер Консультант



14:15 - 14:45

Перегляд результатів оцінювання й даних про поточний рівень успішності.

  1. Джеремі - думки про власний рівень успішності в кожній із шести предметних галузей.

  2. Містер Сміт - визначення сильних сторін і потреб. Інформування про результати тестів і неформальних спостережень. Демонстрація робіт учня.

  3. Містер Консультант - інформування про результати стандартизованого тестування.

Містер і Місіс X- власні спостереження за рівнем функціонування Джеремі.

Джеремі

Містер Консультант Містер Сміт Містер і місіс X

14:45-15:30

Визначення й погодження аспектів навчання, в яких необхідно застосовувати спеціально підібрані методики.

Усі

15:30-16:20

Вироблення цілей, короткотермінових завдань, критеріїв оцінювання та планів роботи для кожного попередньо погодженого аспекту.

Визначення й погодження необхідних супутніх послуг (для прийняття рішення з цього питання може знадобитися ще одне засідання).

Усі



16:20 16:21

Визначення місця навчання для Джеремі. Ймовірно, хлопчик продовжить відвідувати школу Уайт Хаус.

Місіс Джонс

16:21-16:30

Підбиття підсумків засідання. Визначення питань для подаль иіого обговорення на наступній зустрічі. Призначення й погодження дати з усіма членами групи.

Місіс Джонс

16:30

Кінець засідання

Місіс Джонс

Малюнок 6.1. Порядок денний засідання консультаційно-педагогічної групи

На консультаційно-педагогічну групу покладається ще одна важлива функція - забезпечувати задоволення будь-яких медичних та фізичних потреб. Один з методів реалізації цього завдання полягає в застосуванні спеціальних форм, які підписує кожен член групи й тим самим засвідчує, що він або вона ознайомлені з потребами дитини. Відповідний приклад надається в розділі «Зразки корисних документів» (див. форму 8).



Створення індивідуального навчального плану

При формуванні ІНП доцільно дотримувати ієрархічної структури, тобто розпочинати його підготовку із широкої загальної мети та довготермінових цілей із подальшою розбивкою їх на менші й конкретніші педагогічні завдання. Ми рекомендуємо формат ІНП у вигляді блок-схеми (див. рис. 6.2).



описание: c:\users\администратор\pictures\img048.jpg

Шаблони для складання індивідуального навчального плану наведено в розділі «Зразки корисних документів». Далі подаються варіанти їх заповнення на основі представленої блок-схеми. Ми послідовно розглянемо всі складові та з'ясуємо зміст кожної з них.



Загальна мета

З часу публікації першого видання цієї книжки концепція загальної мети (чи бачення), як складової індивідуального навчального плану або як елементу загального процесу, що передує його розробленню, набула значного поширення. У світлі критики на адресу ІНП за їх недалекоглядність формулювання загальної мети може бути важливим етапом у процесі підготовки плану, який, можливо, виявиться більш корисним у довготерміновій перспективі. Це коротке повідомлення/твердження на початку ІНП, що дає уявлення про «велику картину» майбутнього учня, складену на основі прагнень і сподівань усіх осіб, причетних до навчання та виховання учня, в тому числі його самого. Воно містить твердження позитивного характеру й відбиває мрії та надії учня, його родини та шкільного персоналу. Хороша загальна мета слугує орієнтиром для визначення довготермінових цілей, наприклад:



Ми сподіваємося, що в майбутньому Джеремі житиме самостійно. Ми також мріємо, що він буде самостійним, матиме хороші стосунки з членами місцевої громади і що вони його підтримуватимуть. Ми мріємо про те, що в Джеремі буде цікава робота та роботодавець цінуватиме його внесок до спільної справи. Ми б хотіли, щоб Джеремі жив активним і насиченим соціальним життям, мав близьких друзів, щоб його пов'язували міцні й тривалі стосунки з дорогими йому людьми, чиє товариство дарує йому радість.

У цьому короткому й дуже загальному формулюванні містяться ключові ідеї - основа для формулювання довготермінових цілей. Воно відображає сподівання на майбутнє в трьох найголовніших сферах: самостійне життя, робота та соціальні стосунки. Тому в процесі вироблення цілей для Джеремі необхідно виходити з омріяної картини його дорослого життя. Це повідомлення слід вписати у спеціально відведеній графі ІНП (див. поданий нижче приклад на рис. 6.3 та форму 9 у розділі «Зразки корисних документів»).

Під час вироблення загальної мети важливо взяти до уваги думки всіх членів консультаційно-педагогічної групи, і така робота потребуватиме певного часу й зусиль. У зв'язку з цим також можна поміркувати над запитаннями, які пропонують О'Браян і Пірпойнт (2002):


  1. Чим подобається займатися учневі? Чи має така діяльність певне значення для його /її майбутнього?

  2. Про яке майбутнє мріє учень?

  3. Про яке майбутнє мріють його батьки?

  4. Чим би ви хотіли, щоб учень займався після закінчення школи?

  5. Чим би ви хотіли, щоб учень займався в дорослому віці?

  6. 3 чого складається щасливе й повне життя? Як ви вважаєте, що допоможе учневі жити таким життям, коли він подорослішає?

  7. Чи є обставини, які можуть завадити учневі досягти своїх мрій? Як їх можна подолати?

Узагальнені результати оцінювання

Якщо ви дотримувалися описаних у попередніх розділах процедур, то до цього моменту вже, ймовірно, зібрали та опрацювали різноманітну інформацію про учня, якому адресований цей індивідуальний навчальний план. З неї можна багато почерпнути, в тому числі загальні відомості про дитину, дізнатися про її інтереси, сильні сторони, потреби, а також рівень засвоєння матеріалу предметів. Володіння цими даними значно полегшує процес розроблення належного навчального плану й робить його успішним.

До засідання консультаційно-педагогічної групи її членам слід дати достатньо часу для уважного опрацювання та усвідомлення звітів за кожним оцінюванням. Крім того, перед засіданням учитель має провести зустрічі з її ключовими учасниками (зокрема батьками) та розповісти про дані формувального та підсумкового оцінювання, що проводилося на уроках. Не варто роздавати звіти безпосередньо перед початком, натомість рекомендується надати членам групи певний час, щоб докладно вивчити результати оцінювання, іншу інформацію та уважно їх обміркувати. Якщо комусь із них окремі аспекти звітів про результати оцінювання залишаються незрозумілими, то під час засідання або перед ним їх пояснює автор звіту чи особа, яка добре орієнтується в питаннях такого типу оцінювання.

В цьому і полягає суть даної складової ІНП. В ній представлено загальну характеристику результатів усіх оцінювань, проведених до засідання консультаційно-педагогічної групи. Ця графа просто нагадує учасникам про найсуттєвіші дані всіх видів оцінювання. Не потрібно докладно описувати кожну методику. Адже передбачається, що до засідання члени групи вже встигли ознайомитися з оригінальними звітами. А особа чи група, відповідальна за координацію індивідуального навчального плану, має підготувати узагальнену характеристику кожного оцінювання. Вона має займати не більше однієї сторінки, й, за можливості, її слід складати у вигляді списку. Далі наводиться приклад узагальнених результатів оцінювання для Джеремі, розміщений у нижній частині першої сторінки ІНП (див. форму 9 у розділі «Зразки корисних документів»). Ви, безперечно, помітите, що він містить дані різних типів оцінювання, в тому числі формалізованого психологічного оцінювання, спостереження, аналізу учнівських робіт та звичайного оцінювання на основі курикулуму (програми). Варто зазначити, що в наведеному прикладі деяку інформацію викладено з позиції «дефіцитів». Нажаль, це відповідає існуючим реаліям. В такому ключі складено більшість стандартизованих тестів, і тому їх висновки представлені «як є». Однак, це не означає, що дані, які надає вчитель, або цілі й задачі, які згодом визначає консультаційно-педагогічна група, також мають від ображати такий спосіб мислення з акцентом на «дефіцитах».



Узагальнені результати оцінювання для Джеремі

Ім'я дитини: Джеремі

Вік:

Клас/рік навчання: Учитель-координатор: місіс Сміт Дата:

Загальна мета:

Ми сподіваємося, що в майбутньому Джеремі житиме самостійно. Ми також бажаємо, що він буде самостійним, що матиме хороші стосунки з членами місцевої громади і що вони його підтримуватимуть. Ми мріємо про те, що в Джеремі буде цікава робота та роботодавець цінуватиме його внесок до спільної справи. Ми б хотіли, щоб Джеремі жив активним і насиченим соціальним життям, мав близьких друзів, щоб його пов'язували міцні й тривалі стосунки з дорогими йому людьми, чиє товариство дарує йому радість.



Узагальнені результати оцінювання Тип оцінювання

  1. Векслерівська шкала інтелекту для дітей (психолог).

  2. Шкала для вимірювання адаптивної поведінки VinelandABS: розширений варіант: опитувальники для проведення інтерв'ю (дані , проаналізовані психологом).

  3. Структуровані спостереження у школі (вчитель та асистент учителя).

  4. Епізодичні спостереження (учителі, батьки, асистент учителя, Джеремі)

  5. Оцінювання за матеріалом навчальної програми (учитель)

Результати

  1. Комбінований повний коефіцієнт інтелекту : 58.

  2. Загальні труднощі за кожним субтестом (розуміння прочитаного, орфографія, писемне мовлення).

Рівень нижче середнього в усіх сферах.

Серйозні труднощі в соціальній сфері та розвитку моторики.



  1. Соціалізація: не взаємодіє з оточуючими, грається один.

  2. Моторика: серйозні проблеми загальної моторики. Повільний, важко долає перепони, часто втрачає рівновагу.

  1. На уроках загалом добре організований.

  2. Полюбляє уроки музики, демонструє хороший рівень успішності в цій сфері.

  3. Труднощі в підтримуванні позитивних соціальних стосунків: грається сам або сперечається/розпочинає бійку.

  4. У процесі соціальної взаємодії надто наближається до співрозмовника, втручається в його «особистий простір».

  5. Погано помічає можливості для позитивної соціальної взаємодії з іншими людьми, крім своєї родини.

  6. Люблячий і турботливий старший брат.

  7. У вільний час полюбляє, малювати, ліпити, майструвати.

  8. Проблеми з дотриманням «особистого простору».

  9. Рівень успішності з музики вищий за типові показники вікової групи.

  10. Вміє рахувати до 1000; виконує додавання, віднімання, множення та просте ділення. Добре будує прості графіки. Базове розуміння дробів. Використовує конкретні підказки.

  11. При читанні швидко розпізнає букви та співвідносить іх зі звуками. Низький рівень розуміння прочитаного, складнішого за тексти для 3 класу. Багато орфографічних помилок. Труднощі писемного мовлення.

  12. Демонструє хороші успіхи в галузі мистецтва. Цікавиться малюванням. Опанував складні прийоми, в тому числі зображення тіні та малювання олійними фарбами на полотні. Виявляються здібності в інших напрямах, зокрема в ліпленні.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   24


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал