Навчально-методичний комплекс



Сторінка2/4
Дата конвертації23.12.2016
Розмір0.55 Mb.
ТипРобоча програма
1   2   3   4


1.2.2. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З АНАТОМІЇ ЛЮДИНИ З ОСНОВАМИ ФІЗІОЛОГІЇ ДЛЯ СТУДЕНТІВ МЕДИЧНОГО КОЛЕДЖУ іфНМУ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ «ФАРМАЦІЯ»


з/п

Тема

Кількість годин

1

Анатомічна номенклатура. Кісткова система. З’єднання кісток.

2


2

М’язева система. М’язи голови, шиї, тулуба, верхніх та нижніх кінцівок.

2

3

Анатомія нервової системи. Будова головного мозку. 12-пар черепно-мозкових нервів.

2

4

Анатомія нервової системи. Будова спинного мозку. Спинномозкові нерви. Вегетативна нервова системи.

2

5

Анатомія ендокринної системи. Будова органів зору, слуху та рівноваги. Шкіра та її похідні.

2

6

Анатомія серцево-судинної системи. Зовнішня та внутрішня будова серця. Кровопостачання та інервація серця.

2

7

Судини великого та малого кіл кровообігу. Система макро- та мікроциркуляції. Лімфатичні судини та вузли. Селезінка.

2

8

Анатомія органів дихання верхні та нижні дихальні шляхи. Будова легень. Плевра, середостіння.

2

9

Анатомія травної системи. Ротова порожнина, глотка, стравохід. Шлунок, тонка та товста кишки.

2

10

Анатомія печінки, жовчних шляхів. підшлункової залози.

2

11

Анатомія сечової системи. Будова нирок, їх топографія, зовнішня та внутрішня будова. Сечоводи. Сечовий міхур.

2

12

Анатомія жіночої та чоловічої статевих систем. Внутрішні та зовнішні жіночі та чоловічі статеві органи. Будова жіночого і чоловічого сечівників. Промежена.

2

13

Предмет і завдання фізіології. Загальні фізіологічні поняття і закономірності.

2

14

Біоелектричні явища в збудливих тканинах.

2

15

Фізіологія збудливих тканин. Фізіологічні властивості нервів і м’язів. Рефлекторний принцип регуляції функцій організму.

2

16

Фізіологія автономної нервової системи.

2

17

Ендокринна регуляція вісцеральних функцій організму.

2

18

Фізіологія сенсорних систем мозку.

2

19

Фізіологія системи крові.

2

20

Фізіологія системи кровообігу.

2

21

Фізіологія системи дихання.

2

22

Фізіологія системи травлення.

2

23

Обмін речовин та енергії. Температура тіла та її регуляція.

2

24

Видільна та гомеостатична функція нирок.

2




Всього

48


1.2.3. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ


з/п

Тема

Кількість годин

  1. 1

Історичний нарис розвитку анатомії

2



Будова клітини, хімічний склад, обмін речовин. Типи поділу клітин. Стадії ембріогенезу людини

4

3

Хребтовий стовп у цілому

2

4

Вікові та статеві особливості черепа

2

5

Таз у цілому. Вікові та статеві особливості таза

2

6

Топографо-анатомічні утвори передньої стінки живота

2

7

Топографо-анатомічні утвори верхньої та нижньої кінцівок

2

8

Продукція спинномозкової рідини та шляхи її циркуляції

2

9

Оболони головного мозку. Міжоболонні простори. Шлуночки головного мозку

2

10

Основні відмінности будови парасимпатичної та симпатичної частин вегетативної нервової системи

2

11

Провідні шляхи аналізаторів зору, слуху та рівноваги, нюху, смаку

2

12

Судини: види, будова стінки артерій, вен, капілярів. Поняття про мікроциркуляторне русло. Закономірності розподілу артерій в організмі. Місця вислуховування пульсу

2

13

Сперма, її склад. Шляхи виведення спермии. Оваріально-менструальний цикл. Клімакс

2

14

Фізіологія іонних каналів і помп.

2

15

Фізіологія нервових волокон, їх трофічна функція.

1

16

Види тетанусу. Поняття про оптимум та песимум.

1

17

Фізіологія бінокулярного зору та бінаурального слуху.

1

18

Больова чутливість, механізми її забезпечення.

2

19

Кровопостачання мозку. Поняття про ліквор, гематоенцефалічний бар’єр.

1

20

Роль ретикулярної формації та лімбічної системи в інтегративній діяльності ЦНС.

1

21

Вікові зміни функцій ЦНС.

1

22

Функції гангліїв автономної нервової системи.

1

23

Вікові зміни автономної нервової системи.

1

24

Вікова фізіологія статевих залоз як ендокринних органів.

1

25

Механічні і звукові прояви серцевої діяльності.

1

26

ЕКГ як метод дослідження серцевої діяльності.

1

27

Регуляція об’єму циркулюючої крові. Кров'яне депо.

1

28

Умовно-рефлекторна регуляція серцевої діяльності.

1

29

Кровозамінники.

1

30

Регуляція зсідання крові, визначення його показників. Механізми протизсідальної системи.

1

31

Роль сурфактанту і плеври у забезпеченні дихальної функції.

1

32

Значення мікрофлори товстої кишки.

1

33

Антитоксична і гемодинамічна функції печінки.

1

34

Вітаміни. Їх роль в обміні речовин.

2

35

Регуляція ізотермії. Гіпо- і гіпертермія.

2

36

Фізіологія сну.

1




Всього

55


1.3. ЗАСОБИ ПРОВЕДЕННЯ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ.

Мета контролю - проводити об'єктивний, систематичний аналіз ходу вивчення і засвоєння майбутніми спеціалістами навчально-програмового матеріалу з анатомії людини у відповідності з вимогами кваліфікаційної характеристики, навчальних планів, типової і робочої програм дисципліни.

Задачі контролю - виразити в критеріях оцінок набуті студентами знання і вміння по фрагментах тем, окремих темах і розділах програмового матеріалу з дисципліни з метою подальшої оптимізації навчального процесу,своєчасного усунення промахів в знаннях студентів, їх призвичаєння до самостійної роботи.

Форма контролю - 1) контроль поточної успішності на кожному практичному занятті; 2) періодична академічна атестація як результат накопичення поточних оцінок; 3) підсумкове заняття по дисципліні.

Методи контролю - 1) усне опитування по матеріалах тем і розділів; 2) програмований машинний і безмашинний контроль; 3) контроль розв'язування ситуаційних, типових і нетипових задач.

Оцінювання проводиться за традиційною 4-бальною системою: «відмінно» -5, «добре»- 4, «задовільно»-3, «незадовільно»-2.



1.3.1. ЗАСОБИ ПРОВЕДЕННЯ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

Контроль успішності на кожному практичному занятті здійснюється у вигляді контролю вихідного і кінцевого рівня знань.



Контроль вихідного рівня знань.

Контроль вихідного рівня знань відображає результат засвоєння студентами матеріалу на забезпечуючих кафедрах і курсах, а також самостійної позааудиторної підготовки студентів до відповідної теми заняття.

Контроль вихідного рівня знань здійснюється у вигляді усного опитування (див. методичні матеріали до практичного заняття), замальовки схем (див.список рекомендованих для зарисовки схем) і заповнення клішованих малюнків (див. зразки клішованих малюнків). Тривалість контролю вихідного рівня знань 20-25 хвилин.
1.3.2. ЗАСОБИ ПРОВЕДЕННЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

Мета проведення підсумкового заняття- встановити у студентів цілісність системи знань та вмінь, оцінити ефективність самостійного вивчення по анатомії.

Завдання підсумкового заняття- виявити в критеріях оцінок підсумкові результати засвоєння студентами матеріалу по анатомії.

Форми контролю-1) усне опитування - перевірка засвоєння студентами знань та умінь по анатомії; 2)оцінка уміння орієнтуватись на препаратах, маркірованих кістках, заповнення схем, клішованих рисунків, користуватись таблицями, муляжами, електрофікованими стендами, працювати в

комп'ютерному класі; 3)правильне вирішення типових, нетипових і ситуаційних задач.

Для проведення контролю знань і умінь студенти на кафедрі користуються розробленими питаннями, типовими і нетиповими ситуаційними задачами, питаннями комп'ютерного контролю, схемами, клішованими рисунками, електрофікованими стендами і ін. ТЗН.

Підготовлені питання і типові, нетипові та ситуаційні задачі включають матеріал по анатомії.

Підсумкове оцінювання проводиться за традиційною 4-бальною системою: «відмінно» -5, «добре»- 4, «задовільно»-3, «незадовільно»-2.


1.4. ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.4.1. ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

Очкуренко О.М., Федотов О.В. Анатомія людини. — К.: Вища шк., 1992.

Старушенко Л.І. Анатомія та фізіологія людини: Підручник. — К.: Здоров’я, 2003. — 336 с.

Федонюк Я.І. Анатомія та фізіологія з патологією. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2001.

Фізіологія з основами анатомії людини / За ред. Л.М. Малоштан. — X.: НФаУ: Золоті сторінки, 2003. — 432 с.

1.4.2. ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

Боднар Я.Я., Файфура В.В. Патологічна анатомія і патологічна фізіологія людини. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2000.

Навчальний атлас з анатомії та фізіології. Людина / англ. пер. — Львів, 2000. — 240 с.

Сакевич В.І. та ін. Посібник для практичних занять з анатомії та фізіології з основами патології. — К.: Здоров’я, 2003. — 532 с.

Сидоренко П.І. та ін. Анатомія та фізіологія людини: Підручник. 2-ге вид. — К.: Медицина, 2009. — 248 с.

Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека: в 3 т. — М.: Медицина література, 1963.

Функціональна анатомія: Підручник / Я.І. Федонюк. — Тернопіль: Навч. книга — Богдан, 2007. — 552 с.


2. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

2.1. Загально-методичні матеріали

2.1.1. Мета і завдання дисципліни

М е т а і в и к л а д а н н я ди с ц и п л і н и – дати майбутнім фармацевтам конкретні знання і вміння з анатомії людини- тверду основу і фундамент всіх медичних знань, стосовно до спеціальності



З а д а ч і д и с ц и п л і н и:

  1. Розвивати у студентів цілісну природничо-наукову уяву про життя.

  2. На основі анатомічного описання окремих форм і структур привити студенту синтетичне розуміння будови органів, систем органів і організму в цілому, тобто виявити взаємозв’язки органів і систем, а також зв’язок між стуктурою і функцією.

  3. Виробити у студентів правильну уяву про зміни структури в зв’язку з функцією в процесі історичного розвитку організму, його єдинстві з навколишнім середовищем. Розкрити вирішальне значення праці, як основної умови існування людини для становлення і розвитку її організму.

  4. Розкрити прогресивне теоретичне і практичне значення досягнень біології анатомії людини, показати їх справжню науковість; підкреслити приорітет вітчизняних вчених в різних областях анатомії людини.

Методологічна основа анатомії людини

Нормальна анатомія людини вивчається на основі досягнень видатних дослідників в області біології, морфології, фізіології і клінічної медицини.

Професійна направленість дисципліни основана на визначенні, яке говорить, що анатомія є фундаментом медицини, першою сходинкою, яка прилучає майбутніх лікарів до обраної ними професії. Вона покликана розвивати у студентів-медиків цілісну природничо-наукову уяву про життя.

Вивчення анатомії у фармацевтів має свої особливості, які викликані тим, що, по-перше, фармацевтам не надається звання лікаря і вони нет мають права займатися лікувальною діяльністю; по-друге, як наслідок першого, кількість годин, яка виділена для вивчення анатомії (і інших дисциплін) фармацевтам, значно менше, ніж на медичному факультеті. У зв’язку з цим, години, які виділені для вивчення анатомії доцільно розділити на дві частини, при цьому одна частина повинна бути присвячена читанню курсу лекцій з усіх розділів анатомії. На протязі другої частини години необхідно продемонструвати, за системами, анатомічні препарати і вивчати практично анатомію. Третьою важливою позицією є те положення, що анатомічна номенклатура представляє собою основу лікарської мови, яку повиннен знати фармацевт. Виходячи з цього, на кафедрі анатомії вивчають на латинській мові назви всіх органів і основи анатомічних утворень. Але не тільки анатомічні, а й грецькі терміни, бо, як відомо, вони є корінням патологічних назв багатьох хвороб. Таким чином, студенти-фармацевти в медичних коледжах починають вивчати міжнародну анатомічну номенклатуру і, отже залучаються до міжнародної лікувальної мови, основу якої складає анатомічна номенклатура.


2.1.2. Аналіз зв’язків з суміжними дисциплінами

Вихідний рівень знань з анатомії людини забезпечується курсом загальної біології, кафедрами іноземних мов, фізики, хімії.

В свою чергу кафедра анатомії людини забезпечує вихідний рівень знань для всіх дисциплін, які вивчаються в медичному університеті (див. структурно-логічну схему зв’язків кафедри анатомії людини).

Необхідною умовою оптимальної інтеграції між забезпечуючими і забезпечуваними кафедрами є єдині принципи концепції і класифікації у викладенні матеріалу.

Зв’язки між забезпечуючими і забезпечуваними дисциплінами відбуваються шляхом проведення:


  1. Міжкафедральних навчально-методичних конференцій і симпозіумів.

  2. Міжкафедральних відвідувань лекцій і практичних занять.

  3. Участь у роботі методкому.

  4. Обговорення лекцій на Вченій Раді.

  5. Педагогічних читань.



СТРУКТУРНО-ЛОГІЧНА СХЕМА ЗВЯЗКІВ КАФЕДРИ АНАТОМІЇ ЛЮДИНИ
Забезпечуючі дисципліни:

1. Загальна біологія

2. Іноземна мова (латинська мова)

3. Фізика, хімія


Забезпечувані дисципліни
1. Гістологія та ембріологія

2. Нормальна фізіологія

3. Патологічна анатомія

4. Дитячі хвороби

5. Внутрішні хвороби

6. Хірургічні хвороби

7. Акушерство і гінекологія

2.1.3. Методи активізації та інтенсифікації занять

1.Чітке визначення актуальності тем дисципліни з використанням останніх досягнень науки, техніки і культури- на всіх лекціях в практичних заняттях.


2.Розв’язування ситуаційних задач.
3.Заняття в комп’ютерному класі.

4.Інтенсифікація навчального процесу шляхом використання електрифікованих стендів.


5.Використання штампів для програмованого навчання по розділах: «Міологія», «ЦНС», «Спланхнологія».
6.Залучення студентів до виконання науково-дослідницької роботи.

2.1.5. ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК


  1. Визначати основні кістки на скелеті. Називати і показувати основні деталі. Визначати сторони кісток.

  2. Називати і показувати відділи та суглоби верхніх і нижніх кінцівок.

  3. Визначати кістки лицьового та мозкового відділів черепа.

  4. Називати основні кістки латинською мовою.

  5. Знаходити найважливіші м’язи за їх групами.

  6. Виконувати динамометрію.

  7. Визначати топографію та відділи травної системи, їх проекцію на скелеті.

  8. Схематично замальовувати мікро- й макроскопічну будову органів за атласом, моделями, препаратами.

  9. Диференціювати методи дослідження травлення в різних відділах травного тракту.

10. Вирішувати практичні завдання про будову та функції травної системи.

11. Визначати відділи й топографію органів дихальної системи, їх проекцію на скелеті.

12. Схематично замальовувати будову органів системи дихання за атласом, моделями.

13. Визначати життєву ємність легень та види повітря, які її складають.

14. Підраховувати кількість дихальних рухів до і після навантаження.

15. Визначати органи сечової та статевої систем, їх топографію й проекцію на скелеті.

16. Схематично замальовувати будову органів сечової і статевої систем.

17. Вирішувати ситуаційні та проблемні завдання, пов’язані з діяльністю сечової і статевої систем.

18. Визначати групу крові. Описувати методику визначення.

19. Знаходити клітини крові під мікроскопом.

20. Підраховувати пульс.

21. На моделях і препаратах серця розрізняти камери, клапани й судини серця.

22. Визначати місце прослуховування верхівки серця.

23. Замальовувати велике та мале кола кровообігу.

24. Вимірювати артеріальний тиск за методом Короткова.

25. Складати схеми утворення гормонів та їх впливу на функції органів і систем органів.

26. Складати таблицю із симптомами захворювань у разі гіпер- та гіпофункції залоз внутрішньої секреції.

27. Вирішувати практичні завдання щодо функцій залоз внутрішньої секреції.

28. Аналізувати рефлекторні дуги. Проводити дослідження колінного рефлексу.

29. Вивчати відділи головного та спинного мозку.

30. Складати схеми сегментарної іннервації тіла людини.

31. Заповнювати таблиці іннервації внутрішніх органів, впливу симпатичної та парасимпатичної нервової систем на функції окремих органів.

32. Схематично складати структуру аналізаторів.

33. За таблицями, муляжами, атласами, планшетами замальовувати будову органів зору та слуху.

34. Визначати гостроту зору за допомогою таблиці.

2.2


2.2.1 ЛЕКЦІЯ

2.2.2 МЕТОДИЧКА ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ

2.2.3 ТЕСТИ КОНТРОЛЮ

2.3 МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ

2.3.1МЕТОДИЧКИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ

2.3.2. ТЕМИ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ ТА ЇX ФОРМИ
РЕФЕРАТИ


  1. Історичний нарис розвитку анатомії.

  2. Морфофункціональні особливості будови органів травної системи.

  3. Вища нервова діяльність. Перша та друга сигнальні системи. Умовні та безумовні рефлекси. Види темпераменту.


2.3. МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ (взірець)

2.3.1. МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ №26
ТЕМА: Головний мозок. Особливості зовнішньої, внутрішньої будови відділів головного мозку.
Актуальність теми: практичне значення знань будови, функції всіх відділів мозку в невропатології та нейрохірургії. Значення даних про ядра аналізаторів в невропатології та нейрохірургічній практиці.

Навчальна мета.

Знати:

а) частини головного мозку;

б) онтогенетичні стадії розвитку головного мозку;

в) складові стовбурової частини головного мозку;

г) анатомічну і внутрішню будову та топографію довгастого мозку;

д) анатомічну і внутрішню будову та топографію моста;

е) анатомічну і внутрішню будову та топографію мозочка;

є) стінки та топографію четвертого шлуночка;

ж) анатомічну будову середнього мозку;

еє) з) внутрішню будову і функцію покрівлі та покришки середнього мозку;

и) анатомічну та внутрішню будову проміжного мозку;

і) анатомічну та внутрішню будову гіпофіза;

ї) склад кінцевого мозку;

й) борозни і звивини верхньобічної, медіальної і нижньої поверхонь півкуль

головного мозку;

к) кіркові центри аналізаторів (аналізатори у вузькому розумінні слова), вчення І.П.Павлова про динамічну локалізацію функцій в корі головного мозку;

л) бічні шлуночки;

м) будову білої речовини півкуль головного мозку.



Вміти:

а) показати на таблиця, препаратах, муляжах довгастий мозок, мозочок, середній мозок, проміжний та кінцевий мозок;

б) демонструвати на таблиця, препаратах, муляжах стовбурову частину мозку, півкулі головного мозку і мозочка, ІІІ, IV та бічні шлуночки;

в) показати на таблиця, препаратах, муляжах ядра аналізаторів.


Завдання для самостійної позааудиторної роботи

  1. Вивчіть матеріал за конспектом лекцій та рекомендованою літературою.

  2. Перечисліть відділи мозку.

  3. запишіть латинські терміни відділів мозку.

  4. Користуючись таблицями дайте характеристику кожного відділу мозку.

  5. В зошитах замалюйте проекцію ядер кіркових аналізаторів.

  6. В зошитах замалюйте ядра мозочка.

  7. Дайте відповідь на контрольні питання.


Контрольні питання:

  1. Філо- і онтогенез головного мозку.

  2. Назвати частини і поверхні головного мозку.

  3. Анатомічна будова довгастого мозку, його межі, функція.

  4. Внутрішня будова довгастого мозку, сіра і біла речовини.

  5. Анатомічна будова моста, його межі, функція.

  6. Внутрішня будова моста.

  7. Анатомічна будова і топографія мозочка, функція.

  8. Внутрішня будова і ядра мозочка.

  9. Четвертий шлуночок, стінки.

  10. Анатомічна будова середнього мозку, межі, функція.

  11. Складові частини середнього мозку.

  12. Внутрішня будова середнього мозку.

  13. Поділ проміжного мозку.

  14. Анатомічна та внутрішня будова таламуса, епіталамуса, гіпоталамуса та метаталамуса.

  15. Анатомічна та внутрішня будова гіпофіза, функція.

  16. Стінки ІІІ шлуночка.

  17. Складові частини кінцевого мозку.

  18. Будова кори головного мозку, локалізація функцій

  19. Біла речовина півкуль.

  20. Базальні ядра, їх склад, функція.

  21. Стінки бічних шлуночків.

Обсяг самостійної роботи на занятті

На препаратах і таблицях під керівництвом викладача, студенти вивчають будову довгастого мозку, моста і мозочка. Не препараті і таблиці демонструють середній мозок, ніжки мозку та чотирьохгорбкове тіло. На препаратах мозку знаходять структури проміжного мозку, знаходять підталамічну, надталамічну та таламічні ділянки. На верхньобічній поверхні півкуль головного мозку демонструють частки, борозни і закрутки. Після того розглядають питання про аналізатори та їх кіркові центри. Вказують на значний внесок І.П.Павлова у вчення про аналізатори. Вивчають розподіл ядер аналізаторів І і ІІ сигнальної системи на дорзолатеральну поверхню кори півкуль головного мозку, звертаючи увагу на однобічність локалізації деяких ядер аналізаторів, зокрема, мовних.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал