Навчально-методичний досвід: «ігри на асфальті– засіб підвищення рухової активності дітей дошкільного віку»



Скачати 406.25 Kb.
Сторінка2/7
Дата конвертації28.12.2016
Розмір406.25 Kb.
ТипОбґрунтування
1   2   3   4   5   6   7

ВСТУП

1.1.Актуальність теми досвіду


Згідно з резолюцією ООН №38/54 (1997), здоров’я населення вважають головним критерієм доцільності всіх сфер господарської діяльності.

Нині здоров’я не розглядають як суто медичну проблему. У міжнародному спілкуванні загальноприйнятим є визначення здоров’я за Статутом Всесвітньої організації охорони здоров’я, ВООЗ (1948): «Здоров’я – це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб або фізичних вад, крім того, медичні питання становлять лише невелику частину феномена здоров’я[15].

Особливе значення фізичного виховання для гармонійного розвитку дитини дошкільного віку зазначено Законами України; «Про освіту» [18],« Про дошкільну освіту» [19],«Про фізичну культуру і спорт» [21], «Про охорону дитинства» [22].

Базовий компонент дошкільної освіти в Україні орієнтує освітян на цілісний і загальнийрозвитокдитини, підкреслює важливість закладання в дошкільному віці фундаменту для набуття у подальшому спеціальних знань та вмінь. Увага педагога має спрямовуватися на головні лінії розвитку фізичного, психічного та морально-духовного здоров’я, особистісних цінностей як своєрідного внутрішнього стрижня, ціннісної етичної орієнтації з формування навичок практичного життя, емоційної сприйнятливості та сприяння розвитку індивідуальності дитини [6].

Фізична культура дитинидошкільного віку авторами програми «Дитина в дошкільні роки» розглядається як культура здоров’я будови тіла і як культура рухова, що забезпечує розвиток потреб дитини у здоровій руховій активності, прояв можливостей переборювати перешкоди та життєві проблеми і знаходиться в емоційному позитивному тонусі впродовж довготривалого часу.Практична та теоретична новизна і значущість програми полягає не тільки у змісті, в якому перед дитиною розкриваються цінності здоров’ї, руху, взаємозалежності здоров’я від оточуючого середовища, способи досягнення гармонії між ними , але й у способах вивчення, збереження і корекції здоров’я, що орієнтовані на самопізнання і саморегуляцію її внутрішнього духовного світу і тіла[5].

Але на жаль, сьогодні в Україні спостерігається зниження рівня «здоров’я нації» як інтегративного показника фізичного, психічного і соціального здоров’я громадян, особливо, дітей дошкільного віку. Нині майже 80% дітей дошкільного віку мають одне або кілька захворювань, лише 15-20% малюків народжуються цілком здоровими, у кожної третьої дитини фіксуються відхилення у фізичному або психічному розвитку[4].

Важливими причинами відхилень у здоров’ї дітей вважають несприятливі умови соціально-матеріальні, побутові умови, відсутність належних умов для ігор, занять, різних видів праці в родині, наявність у більшості дітей різних вікових груп гіподинамії (режиму малої рухомості), недостатньо збалансоване харчування; формалізм під час загартування дітей, безвідповідальне ставлення з боку педагогів до регулювання динаміки фізичної, психічної та емоційної працездатної вихованців; порушення режиму організації життя дітей, санітарно-гігієнічного, повітряного, світлового оточення [14].

Сучасні діти живуть в умовах постійно мінливої дійсності. Все частіше можна зустріти у дворі нудьгуючих, байдужих до спортивних і рухливих ігор, слабких і невмілих хлопчиків та дівчат. Багато дітей перестали виходити грати у двір, віддаючи переваги малорухливим видам діяльності: комп’ютерні ігри, заняттям з конструктором, перегляду різних передач по телевізору. Це викликає занепокоєння педагогів та лікарів. Для дитини дошкільного віку малорухливий спосіб життя - це втрата здоров'я, порушення фізичного та інтелектуального її розвитку[11].

Отже, виникають суперечності між:

- потребою держави та родини в формуванні здорового підростаючого покоління і неспроможності батьків у забезпеченні достатнім фізичним розвитком дитини. Законодавчими актами України, передбачено фізичний розвиток підростаючого покоління, але, на жаль держава не спроможна забезпечити умови щодо фізичного виховання. Державних (безкоштовних) гуртків недостатньо, батьки не завжди в змозі забезпечити відвідування дітьми комерційних спортивних гуртків та секції;

- у роботі педагогів переважає певний стереотип мислення та поглядів щодо роботи з фізичної культури. Вважається, що дітей необхідно навчати рухам, формувати рухові навички, вміння та розвивати фізичні якості лише на заняттях з фізичної культури та дуже мало приділяється уваги щодо збільшення обсягу рухової діяльності дітей упродовж дня.

Розв'язання проблеми оптимізації рухової активності дітей дошкільного віку науковці пропонують здійснювати завдяки введенню додаткових занять із фізичної культури на повітрі [31], активізації рухової діяльності дітей на свіжому повітрі, як надійний засіб зміцнення здоров’я дитини[15, 17], підвищення рухової активності шляхом збільшення їх тривалості [11] та удосконалення методики проведення занять із фізичної культури [2, 11].

Таким чином науковцями визначена важлива умова повноцінного психофізичного розвитку дитини дошкільного віку – фізіологічно обґрунтована організація її життєдіяльності, впровадження в режимні процеси рухливих і спортивних ігор. Бо саме гра є провідною формою діяльності зазначеної категорії дітей.

Саме в рухливих та спортивних іграх дитина отримує унікальну можливість проявити власну активність, ліквідувати дефіцит рухів, реалізувати і затвердити себе, отримати масу радісних емоцій і переживань[8].

За звітними документами, стан здоров’я вихованців ДНЗ № 166 «Ракета» м. Запоріжжя має такі показники (Рисунок , 2, 3):

Дані свідчить про не значну кількість дітей ДНЗ, які були відсутні з приводу захворювання, діти відсутні взагалі за сімейними обставинами. Як наслідок, недостатній фізичний розвиток, низький рівень фізичної підготовленості дошкільнят, недостатній обсяг рухової активності дітей.

Спостереження за дітьми дошкільного віку, які проживають в крупних містах (мегаполісі) надали нам такої інформації: діти не можуть, не знають, не грають в рухливі ігри під час прогулянок у своєму дворі. Поряд з цим, до змісту

програми з фізичного виховання дітей ДНЗ включено лише такі рухливі ігри, грати в які слід на спеціально обладнаному майданчику. В які ігри можна грати на асфальті, в бетонному вакуумі сучасного міського двору, наші діти не знають, педагоги – не озброюють цими знаннями своїх вихованців.

Рисунок . Статистичні дані кількості дітей, які відвідували ДНЗ упродовж 2012-2014 р

Рисунок 2. Дані кількості дітей, які відвідували ДНЗ упродовж 2013-2014 р

Отже, встановлена суперечність, на вирішення якої спрямована наша робота:

між потребою дитини дошкільного віку в підвищенні обсягу рухової активності за рахунок систематичної самостійної гри та відсутністю відповідного навчально-методичного забезпечення в системі фізичного виховання в ДНЗ.

Спираючись на зазначене вище, нами обрано тему навчально-методичного досвіду«Ігри на асфальті – засіб підвищення рухової активності дітей дошкільного віку».


Рисунок 3. Дані кількості дітей, які відвідували ДНЗ упродовж 2013-2014 р


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал