Навчально- методичний семінар



Дата конвертації20.03.2017
Розмір0.59 Mb.
ТипПрограма



Навчально- методичний семінар


Педагогічні технології: ідеї , реалії, перспективи



Мета: актуалізація проблеми підвищення ефективності сучасного уроку; колегіальний пошук шляхів підвищення ефективності кожного уроку завдяки впровадженню інноваційних технологій навчання, нестандартних прийомів активізації пізнавальної діяльності учнів; активізація творчих здібностей, розвиток творчого потенціалу кожного педагога.
ПРОГРАМА

проведення навчально –методичного семінару


Педагогічна ідея це повітря, в якому розправляє крила педагогічна творчість.

(В. Сухомлинський)


  1. Відкриття семінару.


Експрес-діагностика « Психогеометричний тест » ( практ. психолог) .

Щоб знати, яка енергетика склалась на цю хвилину у нашій аудиторії, щоб знати, що нам очікувати і як працювати, пропоную взяти участь у експрес-діагностиці.

Кожен учасник вибирає одну фігуру:

Коло – найбільш енергетична фігура, дія якої ще попереду.

Трикутник – дуже активна фігура, активно діє назовні.

Квадрат – спокійна, врівноважена фігура, енергетично стабільна.

Прямокутник – мінлива і непослідовна фігура.

Зигзаг – фігура креативна, імпульсивна, одержима ідеями.

Оголошуються результати.

Мотивація роботи. Робота в групах. Вправа «Очікування від семінару»

Ведучий. Нашу психологічну та педагогічну роботу можна уявити як мальовничий та різноманітний прикарпатський ліс, де ми набуваємо досвіду, то йдучи протоптаними широкими дорогами, то блукаючи стежками особистих пошуків, то усамітнюючись, то виходячи на яскраві, освітлені нашим покликанням галявини, щоб розпалити з колегами вогнище надії, взаємоповаги та розуміння.

Тож уявімо собі, що ми вийшли на одну з численних галявин, де на грунті наших завдань та очікувань виростають барвисті квіти професійного досвіду. Адже вчитель — це, насамперед, той, хто завжди вчиться.

Тож прошу кожного з вас записати ваші очікування від сьогоднішнього семінару й визначитися, хто з групи їх репрезентує. Представники груп по черзі ознайомлюють учасників з очікуваннями від семінару. Підсумки фіксують на дошці.

Мета вправи: налаштовування на групову взаємодію та актуалізація особистісної мотивації до участі у семінарі. Установка на фіксацію та аналіз отриманого на семінарі досвіду (5—10 хв).
ІІ. Теоретична частина Технології навчання

Сучасні технології навчання – визначальний фактор розвитку вітчизняної та світової освіти.

РРК «Зміст поняття «Педагогічна технологія». Співвідношення технології і методики»

ІІІ. Класифікація СПТ. Особливості традиційної та інноваційної педагогіки

ІУ. Інтерактивна вправа

Імітаційна гра «Технологія»



  1. Анкетування
  2. Підведення підсумків семінару.



СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ
Те, що ми знаємо,— обмежене,

а те, що ми не знаємо,— бескінечне.

(П. Лаплас)
В багатьох країнах світу давно розуміють, що майбутнє за тією цивілізацією, яка по максимуму забезпечить розвиток інтелектуального та творчого потенціалу своїх громадян.

Освіта — одна із найважливіших сфер людської діяльності і визначальний фактор розвитку людства. Це зумовлює необхідність упровадження в освітню практику новітніх технологій, які передбачають навчання, виховання, формування навичок наукової роботи і управління, заснованих на модернізованій дидактичній системі. Результативність цього процесу досягається використанням сучасних високоефективних методів, засобів і прийомів, що забезпечують творче оволодіння величезним масивом наукових знань. У такому контексті інформатизація та інформаційні технології надають освіті нетрадиційного характеру.


Джерела і складові частини нових педагогічних технологій:


    • Соціальні перетворення і нове педагогічне мислення.

    • Наука (педагогіка, психологія, соціологія та ін.).

    • Передовий перспективний досвід.

    • Досвід минулого, вітчизняний і зарубіжний.

  • Етнопедагогіка (народна педагогіка).

Технологія - за походженням грецьке слово (tehne - «мистецтво», «ремесло»,

«наука», logos - «поняття», «вчення») - форма реалізації людського інтелекту, сфокусованого на розв'язанні важливих проблем буття. У словниках іншомовних слів: технологія - «сукупність знань про способи й засоби здійснення виробничих процесів».

За допомогою технології інтелектуальну інформацію перекладають на мову практичних рішень.

Тобто технологія - це способи діяльності й те, яку участь особистість бере в цій діяльності.

З наукової та методичної вітчизняної літератури можна виокремити кілька варіантів визначення технології:

сукупність засобів, використовуваних для отримання предметів, необхідних для існування людини;

технічний метод досягнення практичної мети;

набір процедур і методів організації людської діяльності; засоби, використовувані для моделювання поведінки людини.

Технологія навчання відображає шлях засвоєння конкретного навчального матеріалу в

рамках відповідної теми, розділу з кожного предмета. У документах ЮНЕСКО технологію навчання розглядають як системний метод створення, застосування й визначення всього процесу викладання й засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів та їхньої взаємодії.

Усі сучасні технології в освіті покликані зробити навчальний процес цілком керованим, тому доцільно визначити загальні правила і принципи технологій навчання.



  1. Принцип педагогічної доцільності, який сформулював іще А. Макаренко: жодна дія педагога не може не стосуватися запланованої мети.

  2. Взаємозв'язок викладання й навчання. К. Ушинський головним завданням учителя вважав перетворення діяльності учня на його самостійну діяльність.

  3. Необхідним елементом технології навчання є тематичне планування (що передбачає стислу характеристику остаточних результатів).

  4. Організація контролю на кожному етапі навчальної діяльності учнів.

  5. Стимулювання творчої діяльності учнів, орієнтація на учня не тільки обізнаного, а й умілого.

  6. Різноманітність форм і методів навчання, неможливість універсалізації певних засобів і форм.

Термін «освітні технології» ширший, ніж «технологія навчання», бо відображає загальну стратегію розвитку освіти, єдиного освітнього простору, їхнє призначення - прогнозування розвитку освіти, його конкретне проектування й планування, передбачення результатів, а також визначення відповідних освітній меті стандартів (Л. Буркова, канд. пед. наук). Прикладом освітньої технології є освітні закони («Про загальну середню освіту»), освітні системи (система неперервної освіти), гуманістична концепція освіти, особистісно зорієнтоване навчання.

Поняття «педагогічна технологія» (сукупність методів, форм, прийомів навчання, тотожних їм моделей управління, підпорядкованих визначеній меті, що гарантують певний позитивний результат) у життя вчителя входило поступово: від первинного уявлення про педагогічну технологію як навчання за допомогою технічних засобів до уявлення про педагогічну технологію як системне й послідовне втілення в практику заздалегідь спроектованого навчально-виховного процесу.

Прикладом педагогічних технологій, які проходять апробацію в закладах освіти України, є

«Модульно-розвивальне навчання» - автор A. Фурман; «Педагогіка життєтворчості» - автор І. Єрмаков; «Школа діалогу культур - автор В. Біблер, «Екологія і діалектика» - автор Л. Тарасов, «Довкілля» - автор B. Ільченко, система розвивального навчання - автор Л. Занков тощо.

У чому ж загалом суть педагогічної техналогії? По-перше, педагогічна технологія зводить нанівець педагогічний експромт у практичній діяльності, передбачає попереднє проектування навчально-виховного процесу, послідовну реалізацію проекту в класі. По- друге, педагогічна технологія пропонує проект навчально-виховного процесу, який визначає структуру та зміст діяльності учня. По-третє, істотна риса педагогічної технології - процес визначення мети (діагностика поставленої мети, об'єктивний контроль якості засвоєння учнем навченого матеріалу).


Методи навчання — це способи спільної діяльності вчителя та учнів, спрямовані на досягнення ними навчальних цілей. Існує декілька класифікацій методів навчання.

Методи навчання

За джерелами передачі інформації

За джерелами одержання інформації

За домі- нуванням учасників освітнього процесу

За зростанням ступеня самостійності

За рівнем активності учасників освітнього процесу

Мовні (розповідь, бесіда, діалог, дискусія)

Пряме, дедуктивне (лекція, показ)

Методи вчителя (розповідь, лекція)

Пояснювально-ілю- стративні (засвоєння інформації на репродуктивному рівні)

Пасивні

Наочні (ілюстрація, демонстрація)

Непряме (читання, обговорення, пере- гляд фільму)

Методи учня (вправа, самостійна робота)

Евристичні (розв'язання проблем, висування власних гіпотез)

Активні

Практичні (вправа, лабораторна робота, практична робота, дидактичні ігри)

Індуктивне (ґрунтується на досвіді — рольова гра, формулювання висновків)

Методи спільної діяльності (бесіда)

Дослідницькі (самостійне дослідження)

Інтерактивні




Незалежне, самостійне (письмова робота, домашнє завдання)




Сугестивні (висловлюв. власного ставлення до проблеми)







Взаємодіюче (дискусія, дебати, інтерв'ю, презентація)









Основні групи інноваційних педагогічних технологій





Група педагогічних технологій

Педагогічні технології

Автори

Традиційні педагогічні технології

Пояснювально-ілюстративні технології навчання

В основі — Вчення Я. Коменського

Педагогічні технології на основі особистісно орієнтованого педагогічного процесу

Педагогіка співробітництва

Педагоги-новатори

Гуманно-особистісна технологія

Ш. Амонашвілі

Система викладання літератури як предмета, що формує особистість- Осмисление проблеми Идея «обучающего воспитания» Источник: http://si-sv.com/publ/16-1-0-230

Є. М. Ільїн

Вальдорфська педагогіка- теория целісного виховання є однією з різновидів втілення ідей "вільного виховання" і "гуманістичної педагогіки". Це допомога особистості у власному становленні та розкритті талантів «у гармонії із закономірностями і тенденціями розвитку природи, людини та світу».

Р. Штейнер 1919 р. Для детей роботников фабрики

Технологія саморозвитку (2,5-12)

М. Монтессорі 1870-1952

Технологія організації групової навчальної діяльності В основу даної технології покладено ідеї Ж-.Ж.Руссо,Й.Песталоцці її ідеї розвивав Я.А.Коменський.

Й. Песталоцці, Дж. Дьюї

Технологія розвиваючого навчання

Л. Виготський

Проектна технологія

Дж. Дьюї, В. Кілпатрік

Технологія навчання як дослідження

М. Кларін, В. Бухвалов




Є. Ільїн, І. Волков

Група педагогічних технологій успіху

Педагогічні технології

Група авторів

Технологія колективного творчого виховання

І. Іванов

Створення ситуації успіху

А. Бєлкін

Сугестивна технологія

В. М'ясищев

Педагогічні технологи на основі активізації та інтенсифікації діяльності учнів

Ігрові технології навчання

Б.Нікітін

Проблемне навчання

Дж. Дьюї

Технологія інтенсифікації навчання на основі схемних і знакових моделей навчального матеріалу

В. Шаталов, О. Шевченко

Педагогічні технології на основі підвищення ефективності управління та організації навчального процесу

Технологія перспективно випереджаючого навчання з використанням опорних схем при коментованому управлінні

С. Лисенкова

Технологія рівневої диференціації навчання на основі обов'язкових результатів

В. В. Фірсов

Технологія індивідуального навчання

І. Унт, В. Шадріков А. Границька

Колективний спосіб навчання

А. Ривін, В. Дьяченко

Групові технології

Й. Песталоцці, Дж. Дьюї

Комп'ютерні (інформаційні) технології навчання

А. Єршов

Альтернативні педагогічні технології

Вальдорфська педагогіка

Р. Штайнер

Технологія вільної праці (навчання)

С. Френе

Вроджені педагогічні технології

Виховання вродженої грамотності

А. М. Кушнір

Технологія саморозвитку

М. Монтессорі










Технологія критичного мислення

Технологія критичного мислення базується на вихідній особистій інформації, оскільки сприймання будь-якої інформації залежить від попереднього досвіду дитини. Чим більше новий матеріал пов'язаний із засвоєними раніше знаннями, тим він цікавіший для учня. Зовсім незнайома інформація буде незрозумілою, важкою, отже, нецікавою; старе без елементу новизни не приверне уваги, викличе «інформаційний голод». Нове ж засвоюється легко і з інтересом тоді, коли воно випливе в контексті попередніх знань. Порівняння нового матеріалу із особистим досвідом робить інформацію більш значущою для учня, розвиває аналітичне мислення.



Технологія критичного мислення - активний процес, що дає школяреві можливість контролювати інформацію, порівнювати протилежні точки зору, формувати власні судження. (Яке значення має інформація для мене? Як я можу використа ти ці знання?)

Технологія критичного мислення здійснюється за алгоритмом

  1. Визначення мети та завдання навчання, мотивація інтересу до даної теми (актуалізація особистого досвіду: учням пропонується пригадати, що їм відомо з даної теми, проаналізувати свої знання, включитися в цілеспрямоване навчання).

  2. Ознайомлення школярів із новою навчальною інформацією (надання можливості вибору: самостійне опрацювання статті, перегляд фільму, проведення досліду тощо), підтримання пізнавальної активності учнів, критичне сприймання навчального матеріалу, встановлення асоціацій між відомою та отриманою інформацією.

  3. Проведення рефлексій (осмислення нового матеріалу, визначення його значимості в особистій системі знань учня, обговорення та аргументація особистих ідей).




Технологія критичного мислення



Базується на вихідній особистій інформації



Попередні знання та досвід учня


Засвоєння нового інформаційного матеріалу

Співставлення інформації Порівняння інформації Формування власних суджень


Технологія ситуативного моделювання.

Включає систему методів, які направлені не на повідомлення знань, їхнє запам'ятовування та відтворення, а на організацію роботи учнів для самостійного здобування знань, формування навичок та умінь у процесі активної пізнавальної діяльності. Це можуть бути навчання у грі (рольові ігри, інсценізації), технології імітації (імітація явища дійсності, розв'язання ситуаційних задач) або симуляції (спрощена версія реальності).



Технологія ситуативного моделювання


Вик лю ча є методи, які забезпечують: повідомлення знань; запам’ятовування знань;

відтворення знань

Вк лю чає методи, які забезпечують: організацію учнів для самостійного здобування знань, умінь у процесі активної пізнавальної діяльності



Рольові ігри

Інсценізації



Імітації

Симуляції


Ситуація успіху — це те, що може організувати вчитель на уроці та в позаурочний час. Ситуації успіху можна осягти тільки тоді, коли не лише вчитель, а й сама дитина визначає цей результат як успіх. Реалізація ситуації успіху відкриває великі можливості учня, нові обрії перед учнями й учителями, дає стимули до подальшої діяльності.

Ефективність використання інновацій під час проведення уроку значною мірою залежить від того, як реалізується творчий потенціал особистості учня. Ми з вами, хочемо того чи ні, є вчителями нового століття, і ціле життя працюватимемо для того, щоб навчання було ефективним і плідним для кожної дитини, стало радістю й задоволенням.

«Хороші вчителі створюють хороших учнів», — казав М. Остроградський.

«Кожний, хто вміє згуртувати навколо себе людей із різними характерами, різними інтересами й може привести їх до успіху, - справжній Майстер…»


Технологія проблемного навчання
Вона базується на організації навчальної діяльності зі створенням проблемних ситуацій, внаслідок чого учень оволодіває знаннями, уміннями, навичками, розвиває розумові здібності. Результатом такого навчання є «відкриття» знання, що нове для школяра, тобто суб'єктивно нове знання, яке стає особисто значимим. Відбувається усвідомлення та розуміння наукових фактів як особистої цінності, що забезпечує розвиток пізнавальної мотивації, інтересу до змісту матеріалу, викликає захоплення навчальним предметом.

Можна виділити кілька видів проблемного навчання: проблемний виклад навчальної інформації вчителем; створення на уроці проблемної ситуації педагогом; формування та розв'язання проблеми самими учнями.


Проблемно-пошукова діяльність включає бачення проблеми, її формування, пошук

способів розв'язання, осмислення нової інформації, отримання та корекцію результатів.

Технологія проблемного навчання



Створення проблемної ситуації

Проблемний виклад навчальної інформації

Формування та розвязання проблем самими учнями


Ситуація успіху — це те, що може організувати вчитель на уроці та в позаурочний час. Ситуації успіху можна осягти тільки тоді, коли не лише вчитель, а й сама дитина визначає цей результат як успіх. Реалізація ситуації успіху відкриває великі можливості учня, нові обрії перед учнями й учителями, дає стимули до подальшої діяльності.

Ефективність використання інновацій під час проведення уроку значною мірою залежить від того, як реалізується творчий потенціал особистості учня. Ми з вами, хочемо того чи ні, є вчителями нового століття, і ціле життя працюватимемо для того, щоб навчання було ефективним і плідним для кожної дитини, стало радістю й задоволенням.

«Хороші вчителі створюють хороших учнів», — казав М. Остроградський.

«Кожний, хто вміє згуртувати навколо себе людей із різними характерами, різними інтересами й може привести їх до успіху, - справжній Майстер…»





Технологія навчального проекту

Гармонійно поєднує академічні та прагматичні знання, стимулює самостійну пізнавальну діяльність і здійснюється за схемою: «Все, що я пізнаю, я знаю, для чого мені потрібно і де я можу ці знання застосувати». Навчальні проекти можуть бути дослідницькими, творчими, ігровими, інформаційними; форми роботи - індивідуальними або груповими.

Проектне навчання будується за алгоритмом:


  1. підготовка (визначення теми та мети проекту);

  2. планування (визначення джерел інформації, послідовності виконання проекту);

  3. збір та аналіз інформації;

  4. презентація навчального проекту;

  5. підведення підсумків, оцінювання результатів діяльності.

Така проблемна побудова навчального процесу сприяє розвиткові мислення, забезпечує стійкі, системні та цілісні знання, оскільки їх учень здобуває самостійно.
Сучасний урок

Сучасний урок - це передусім урок, на якому створено реальні умови для інтелектуального, соціального, морального становлення особистості учня, що допомагає досягти високих результатів у навчанні. Це особистісно зорієнтований урок, у центрі якого особистість учня.

Метод - це спосіб або шлях, яким досягається певний результат.

Методи навчання - це способи передавання вчителем та засвоєння учнями знань, умінь і навичок, розвитку пізнавальних інтересів учнів.

Пізнавальна діяльність - процес осягнення індивідом навколишньої природної та соціальної реальності, яка спрямована на досягнення наукового розуміння довкілля.

Технологія - це наука про розвиток, освіту, навчання і виховання школяра на основі позитивних загальнолюдських рис та досягнень педагогічної думки.

Педагогічна творчість учителя — це педагогічна діяльність, спрямована на розвиток потенційних можливостей кожного школяра.

Умови творчої діяльності вчителя:

усвідомлення себе як творця в педагогічному процесі; прийняття школяра як суб'єкта процесу пізнання;

усвідомлення мети, значення та завдань власної педагогічної діяльності; усвідомлення особистісної творчої індивідуальності.



Компетентність учителя — це володіння вчителем необхідною сумою знань, умінь і

навичок, що визначають сформованість його педагогічної діяльності, педагогічного спілкування й особистості вчителя як носія визначених цінностей, ідеалів і педагогічної свідомості.



Творчість — це необхідна умова становлення самого педагога, його самопізнання, розвитку й розкриття як особистості. Творчість є основою педагогічної талановитості кожного вчителя. Розвиток педагогічної творчості й підвищення рівня навчально- виховного процесу залежить від різних факторів, а також від психолого-педагогічних умов, шляхів розвитку та реалізації творчої педагогічної діяльності та особистісних рис кожного вчителя.

Творчий вчитель – це особистість, яка має високий рівень креативності, відповідний рівень знань предмета, який викладає, набуті психолого-педагогічні знання, уміння та навички, що забезпечують його ефективну діяльність із розвитку потенційно творчих можливостей учнів.

Педагогічна креативність – це креативні риси, здібності, сформовані мотиви, які спиймають успішній творчій діяльності педагога.


Отже, щоб урок був сучасним, необхідно, щоб учитель був творчою, компетентною особистістю, якій притаманні педагогічна креативність, толерантність у спілкуванні, творчість у діяльності. Без цих рис урок буде малоефективним, нецікавим для учнів.

Модель сучасного уроку обумовлена соціально-психологічними новоутвореннями в структурі особистості учня, бо з метою цього змісту й заради такого змісту проводиться кожен сучасний урок.

Істотні елементи уроку:


  • зміст уроку (змістовний блок) як система набутих знань, нових умінь та стосунків, що мають бути засвоєні учнями; .

  • процес активної діяльності (процесуальний блок), організований як інтелектуальна активність кожної дитини залученої до активної пізнавальної діяльності, результатом якої і стає засвоєний зміст уроку;

  • взаємини суб’єктів (суб’єктивний блок) діяльності, особистісні зв’язки яких визначають успішність опанування змісту.

Урок, на якому учні отримали знання, уміння, навчилися взаємодіяти, заслуговує на високу позитивну оцінку, оскілки результат є очевидним. (схема 1)

Особливості традиційної та інноваційної педагогіки

Сучасний

урок

Знання на рівні істини

Уміння на рівні досвіду



Ставлення на рівні ідеї



Використані джерела:

  1. Н.Шкель. Сучасний урок: шляхи підвищення його ефективності/ «Завуч, № 27, 2011.

  2. О.Козоріз, К.Бабарика, Н.Якубівська, А.Харкова, Л.Адамчук, І.Кадацький. Моделі, методи і технології навчання/ Завуч, № 6, 2010 рік.

  3. І.Білоус. Школа молодого вчителя/ Все для вчителя, № 19-20, 2009 рік.

  4. Особисто орієнтована технологія, Директор школи, № 47, 2010.

  5. Т.Волковська. Технологія розвитку критичного мислення./ Завуч, № 13, 2009.

  6. Принципи організації ігрової діяльності на уроці/ Завуч, № 2, 2009.

  7. Проблемне навчання як засіб формування пізнавальних здібностей учнів/ Директор школи, № 27-38, 2006.

  8. В.Зелінська. Проектна технологія: сутність та досвід використання, Директор школи,

№ 45, 2008.


Мета

Традиційна педагогіка. Формування знань, умінь та навичок

Інноваційна педагогіка. Розвиток особистості

Інтелектуальна характеристика

Школа пам'яті

Школа розвитку

Переважаючий тип та характер взаємовідносин

Суб'єкт-об'єктний

Суб'єкт-суб'єктний

Гасло педагога

«Роби як я»

«Не нашкодь»

Коротка характеристика стилю взаємодії

Авторитарність, моноло-гічність, закритість

Демократичність, діалогічність, відкритість, рефлексивність

Форми організації навчального процесу

Фронтальні, індивідуальні

Групові, колективні

Методи навчання



Ілюстративно-пояснювальні, інформаційні

Проблемні, пошукові, евристичні, дослідницькі

Провідні принципи

«Продавлення»

«Вирощування»

Провідний принцип діяльності, який засвоюється учнями

Репродуктивний, відтворюючий

Продуктивний, творчий, проблемний

Формула навчання

Знання — репродуктивна діяльність

Проблемна діяльність — рефлексія

— досягнення



Способи засвоєння

Заучування, діяльність за алгоритмом

Пошукова мисленнєва діяльність, рефлексія

Функції вчителя

Носій інформації, зберігач норм та традицій, пропагандист предметно-дисциплінарних знань

Організатор співдружності, консультант, керуючий пошуковою роботою учнів

Позиції учня

Пасивність, відсутність інтересу до навчальної діяльності і мотиву до особистісного зростання і значної частини учнів

Активність, наявність мотиву до самодоско-налості і інтересу до навчальної діяльності у значної частини учнів


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал