Навчальний посібник Здомишель-2014 Типи аналізу художнього твору, адаптовані до шкільної практики




Сторінка4/5
Дата конвертації01.01.2017
Розмір3.06 Kb.
ТипНавчальний посібник
1   2   3   4   5
Тема: Роберт Бернс Чесна бідність. Уславлення справжніх людських чеснот
Мета: навчити аналізувати художній твір, визначити роль антитези у втіленні головної думки твору, формувати вміння висловлювати особисте ставлення до морально-етичних проблем, порушених у вірші.
Обладнання: портрет Р. Бернса, картки із завданнями.
Епіграф: Маєш честь – ти людина, а безчесті тварина.
Індійське народне прислів'я
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
1. «Калейдоскоп»
Як пов’язані наступні слова і цифри з життям Роберта
Бернса?
(Шотландія, землероби,злидні, 14 років, 1786 рік,
«Чесна бідність, пісня, М.Лукаш, С. Маршак,
антитеза, 37 років, тост)
2. Робота в групах
Виразно прочитати висловлювання про Роберта
Бернса та самого Р.Бернса.
1-ша група. «Бернс – це чисте джерело поезій
(І.Тургенєв).

2-га група. « ... один з найбільших поетичних геніїв, висунутих ХVІІІ століттям (Й.В. Гете.
З-тя група. « .. ладен віддати все на світі, аби з ним познайомитись (В. Скотт).
4-та група. Поет народний і великий (Т.Шевченко).
5-та група. Клянусь Всевишнім, ніколи ні перед ким не буду я принижуватись. Мені так мало діла до королів, лордів, попів, критиків та інших, які всім цим шанованим особам до моєї поетичної світлості
(Р.Бернс).
- Яким постає в цих висловлюваннях поет
Учні напам'ять читають вірш Чесна бідність».
ІІ. Сприйняття й засвоєння нового матеріалу
1. Слово вчителя. Роберт Бернс дуже любив шотландський фольклор. Протягом кількох останніх років життя поет збирав і опрацьовував твори усної народної творчості. Завдяки його зусиллям збереглося чимало пісень, балад шотландського народу. Багато поезій Бернса мали фольклорну основу. Вірш Чесна бідність було написано на мотив відомої шотландської пісні. Цей вірш називали англійською Марсельєзою. (Марсельєза революційна пісня, що стала гімном Франції.
Спробуємо з'ясувати, чому поезію Р.Бернса так полюбили читачі. Поміркуймо, у чому привабливість вірша Чесна бідність.
2. Бесіда з елементами аналізу
- Чому поет написав вірш про бідність (Він сам усе
життя ледве зводив кінці з кінцями. Навіть коли
Бернс мав гроші, то віддавав їх бідним. Він казав
«Богові відомо, що я не святий, але якби я міг, – а
коли можу, то я цей роблю, – я б витер сльози з усіх
очей».)

- Як це підтверджується рядками вірша (Автор
говорить ми. Він говорить від імені усього
простого люду, до якого зараховує і себе)
- Отже, яке слово може бути синонімом до словами (Народ, бідні люди
.)
- Щонайбільше цінує поету людях (Честь.)
- Які ще риси людського характеру подобаються
Бернсу? Чому (Шляхетність, розум, правдивість.
В. Скотт казав, що Бернс мав великий розум та
проникливість, і лише очі свідчили про поетичну
натуру». Отже, сам поет мав позитивні риси
характеру )
- А хто у вірші протиставлений простому народу
(Багач, вельможний лорд, король)
- Що таке антитеза Знайдіть приклади антитези у вірші Чесна бідність. (Звання просте – дворянський
сан, черстві шматки – булки, вдягаємось убого –
шовки)
- Поет виголошує думку проте, щонайбільша цінність – це людина. Знайдіть рядки, в яких це сказано. (Звання – лиш карб, людина – скарб, цінніший од усього - Чи всі люди йому подобаються Яка людина заслуговує на повагу (Ні, засуджує життя багача,
вельможного лорда, короля. Поважає бідну людину,
яка не цурається свого простого звання)
- А як поет оцінював своє походження, адже він був першим шотландським поетом, який належав до нижчих суспільних верств (Сам поет пишався своїм
походженням, наголошував на тому, що він тілом і
духом брат свого безталанного народу і тільки йому
віддає свій поетичний талант.)
- У яких рядках звучить віра поета в те, що скоро прийде час, коли людину будуть цінувати за чесноти,
а не за гроші чи походження Прочитайте ці рядки.
(…йдеться вже до того Щоб умі честь, де тільки
єсть, пробили скрізь дорогу. «Торжествуватиме
весь світ братерства перемогу».)
- Чому поет назвав свій твір піснею Які ознаки пісні
в цій поезії Спробуйте підібрати мелодію до цього вірша.
3. Порівняння українського та російського
перекладів
- Прочитайте поезію в перекладі російською мовою і порівняйте з перекладом українською мовою. Чи збігаються у перекладах ритм, рима, чи ті самі почуття вони передають
ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу
1. Складання сенкана
Бернс
Народний, простий, талановитий.
Працює, пише, бореться.
Мріє про світове братерство.
Поет.
2. Вільне письмо
- Уявіть, які почуття міг би викликати вірш Р. Бернса Чесна бідність у вельможного пана і простої людини Напишіть їхні думки про поезію.
3. Прийом Мікрофон
- Дайте відповідь на запитання Яке враження справив на мене вірш Р.Бернса Чесна бідність
Усміхаюсь Дивуюсь
Підморгую
IV. Підсумок уроку
V. Домашнє завдання
Напишіть невеликий твір-роздум Квіти Роберту
Бернсу», у якому поміркуйте, які квіти та чому ви подарували б поету.
Стилістичний аналіз художнього твору
Все, що є в мене, – це мій стиль.
В.Набоков
На думку вченого В. Жирмунського, поняття стиль літературного твору – це мовні засоби, теми, образи, композиція твору, його художній зміст, ідея та проблематика, особливості світогляду письменника, тобто пропонує розглядати стиль як широке поняття, яке поєднує формальні та ідейно-змістові особливості творів.
У сучасному літературознавстві поняття стиль розглядається на двох рівнях
1) окремого, індивідуального – це індивідуальний стиль письменника (I. Є.Васильєв: творче обличчя письменника
2) загального – стиль літературних угруповань, шкіл, течій, напрямів, культурних епох (їх називають великими епохами.

Стиль великої епохи»
Єдиного алгоритму проведення стилістичного аналізу (як, наприклад, проблемно-тематичного) не існує. Треба відштовхуватися від твору, який вивчається, навчальної ситуації, мети, яку ставить учитель, і керуватися, звичайно, логікою.
Логічно розглядати художній твір у зв'язку із особливостями національного стилю, стилів великих епох, літературних напрямів, течій, шкіл, мистецьким явищем яких він є.
Стиль великої епохи враховує особливості певного етапу розвитку літератури це мистецький художній код, що розкриває спільність філософських та релігійних ідей, наукових уявлень, психологічних особливостей, світосприйняття, етичних норм, естетичних критеріїв тощо певної епохи.
Існують різні класифікації поділу історії людства. У літературі розглядають такі епохи античність, середньовіччя, відродження. бароко, класицизм, просвітництво, романтизм, реалізм, модернізм,постмодернізм. Кожна з них має свої особливості.
Стильові особливості великої епохи у художніх
творах
Використання вчителем стильових ознак великих епох як мистецького коду (своєрідного ключа до розуміння ідеї твору) допомагає виокремити щось важливе утворі, навколо чого і розгортається його
ідейнохудожній аналіз.
Гомер. «Іліада». Вивчаючи твори античності, звертаємо увагу дітей на втілення в них ідеї гуманізму, характерної стильової ознаки великої епохи. З цієї точки зору прослідкуємо зображення
Гомером своїх героїв. У поемі «Іліада» поет звеличує відвагу, мужність, героїзм, внутрішню і зовнішню красу як своїх співвітчизників ахейців, такі троянців. Він висловлює віру в Людину, її доброту і милосердя. Попри те, що предметом зображення в «Іліаді» є Троянська війна, Гомер засуджує війну як протиприродне явище, яке руйнує гармонію світобудови й прекрасну духовну сутність Людини.
Цю ідею він майстерно втілює в розвитку образу Ахілла – улюбленого свого героя. Поет зображує руйнівний вплив війни на серце уславленого ватажка ахейців, яке стає залізним. Читаючи «Іліаду», ми стаємо свідками жорстокості Ахілла щодо Гектора, уславленого ватажка троянців. Проте Гомер відповідно античним ідеалам гуманізму показує метаморфозу моральної сфери героя - оживлення його серця. Останню пісню поеми Гомер присвячує зображенню Ахілла, який здатний плакати, співчувати, прощати. Одинадцятиденним перемир'ям завершується поема Гомера. І такий фінал твору, звичайно, символічний. У ньому Гомер відобразив гуманістичний ідеал епохи, віру в Людину, її красу, довершеність і внутрішню гармонію і гармонію зі світом, прагнення Людини до миру і щастя на землі.
Джордж Гордон Байрон. «Мазепа». Аналіз поеми Байрона Мазепа можна розпочати з проблемного питання Чому саме Івану Мазепі присвятили свої твори найвідоміші митці ХІХ століття поети Байроні Віктор Гюго, художники Верне, Буланже, композитор
Ліст та багато інших Чим приваблював романтиків український гетьман
Уході роботи з твором учні з'ясовують, що романтиків Мазепа цікавив у першу чергу як легендарна романтична особа, а недержавний діяч.

За легендою, молодий Мазепа, перебуваючи на службі у польського короля Яна Казимира, мав коханкою дружину визначного польського магната. Коли ошуканий чоловік дізнався про це, наказав своїй службі зловити винуватця, прив'язати його нагого до дикого коня і пустити степом, що аж із Польщі помчав із ним в Україну, де Мазепу знайшла дівчина, що згодом стала його дружиною.
Така легенда була надзвичайно привабливою для митців-романтиків. Вона давала можливість зобразити в художній тканині твору винятковий характер за виняткових обставин, втілити романтичну ідею пристрасного і трагічного кохання. Цікавим був романтикам Мазепа і як герой – сильна особистість, здатна, як Наполеон, ствердитися вжитті завдяки власному винятковому характеру. Висока освіченість, залізна воля, тверезий розум, палкі почуття, мужність і рішучість допомогли Мазепі піднятися на саму вершину українського суспільства і стати гетьманом.
Індивідуальний стиль письменника
В індивідуальному стилі письменника поєднуються стильові особливості великої епохи, літературного напряму, течії, до яких належить творчість митця, та його особистий художній простір стилістичних засобів, конструкцій, тем, образів, який властивий лише йому, є його своєрідним творчим почерком. Головним показником індивідуального стилю є стильові домінанти. В інтерпретації О. Лосєва це поняття містить у собі те, що є родзинкою даного стилю, його душею, його формоутворюючим принципом.
Наприклад, нескладно назвати автора наступного вірша, виділивши в ньому стильові домінанти
заперечення класичних традицій, ідеалізація ідей руху, прагнення відобразити прискорений ритм життя реальність викривлена, механізована, технізована; декларативність.
Сразу -
Люди,
Лошади,
Фонари,
Дома
И моя казарма
Толпами
По сто
Ринулись на улицу.
Шагами ломаемая, звенит мостовая.
Уши крушит невероятная поступь.
Легко упізнати автора ще за однією стильовою домінантою - віршами у формі сходинок. Так, це уривок із вірша В. Маяковського, найяскравішого представника російського футуризму.
Літературні традиції і новаторство
З індивідуальним стилем письменника та стилем художнього твору пов'язані такі поняття, як традиції і новаторство. Літературна традиція – це творче використання новими поколіннями письменників художнього досвіду та ідейно-естетичних надбань і творчих досягнень минулих літературних епох, художніх напрямів, жанрів. Новаторське, тісно поєднуючись із традиційним, відкидає старі естетичні принципи, провідні жанри, стилі і таким чином оновлює, збагачує і розвиває літературу.
Особливо чітко простежуються традиції та новаторства в індивідуальних стилях митців, творчість яких припадає на перехідний період. Наприклад, Данте Аліг'єрі називають останнім поетом
Середньовіччя та першим поетом епохи Відродження.
В індивідуальному стилі Данте Аліг'єрі можна побачити ознаки, традиційні для європейського Середньовіччя, та знайти особливості, характерні для нового часу епохи Відродження.
Нове життя». В Новому житті Данте розповідає історію свого кохання до Беатріче.
Традиції. У дусі традицій Середньовіччя його любов до прекрасної дами втілена у формі поклоніння Мадонні. Данте майже не змальовує зовнішнього вигляду Беатріче. Адже в середні віки тіло вважалося гріховною оболонкою, в яку вміщена божественна душа.
Новаторство. Данте дає читачеві змогу уявити незвичайну зовнішню красу дівчини, коли описує вплив цієї вроди на людей В своїх очах вона несе кохання,
– / На кого гляне, всі блаженні вмить / Як десь іде, за нею всяк спішить, / Тріпоче серце від її вітання ... / Коли ж іще всміхається вона, / Марніє розумі мовчать уста, – / Таке-бо це нове й прекрасне диво.
Новаторство Данте втому, що він наділив небесною красою земну жінку. Цим він підніс людину, людське і земне. Уже в цьому ранньому творі ми спостерігаємо зародження гуманістичного світогляду Данте Аліг'єрі.
«Стиль - це сама людина»
Так вважав французький філософ Ж.Бюффон, очевидно, маючи на увазі, що індивідуальний стиль письменника безпосередньо пов'язаний із його світоглядною позицією. Тому її з'ясування через різні літературно-художні джерела (художні твори, записи у щоденниках, записниках, епістолярні. біографічні та автобіографічні матеріали, поетичні декларації, статті і рецензії, виступи та інтерв'ю, відгуки сучасників, критичні статті тощо) – перший крок до розуміння
індивідуального стилю письменника. Іншими словами, потрібно прислухатися до того, як сам митець пояснює особливості своєї творчості. Здійснення стилістичного аналізу має комбінуватися з біографічним методом, який дозволить уявити та осягнути модель світу митця.
Джордж Гордон Байрон. Розглядаючи індивідуальний стиль Байрона, варто звернутися до його мемуарів Люди чимало дивувалися тій меланхолії. що звучить у моїй поезії. Інші дивувалися моїм веселощам ужитті. Пригадую, що якось, коли я від душі веселився в доброму товаристві, це було помічено моєю дружиною. Я відповів їй Ось бачиш, а мене ж таки часто звуть Меланхоліком – і часто зовсім даремно На це вона відповіла Ні, Байрон, це не так. В глибині душі ви залишаєтесь найсумнішим меланхоліком і часто саме тоді, коли зовні найбільше тішитесь.
Все пізнається у порівнянні
Надзвичайно багато можливостей для стилістичного аналізу дає порівняння творів, які належать до різних періодів творчості одного письменника, різних течій, літературних напрямків, великих епоху порівнянні
можна побачити все найсуттєвіше.
Так, наприклад, стильові особливості модерністських течій символізму та акмеїзму можна розглядати у порівнянні. Як відомо, останнє десятиліття ХІХ ст. та перше ХХ ст. позначилися розквітом у Росії символізму. В 1910 році явно визначилася криза символізму, і поети-початківці вжене приєднувалися до цієї течії ...» (Із Автобіографії Анни Ахматової). Як альтернатива символізму виникає пова модерністська течія – акмеїзм. Назва цієї літературної течії походить
від грецького слова, що означає розквіт, вищий ступінь чогось.
Привчаючи учнів уважно ставитися до стильових особливостей творів, вчитель виховає у них філологічні почуття, необхідні для компетентного і радісного спілкування з книгою.
Конспект уроку світової літератури в 9 класі
із застосуванням стилістичного аналізу художнього
твору
Тема: Дон Кіхот – головний герой роману М. Сервантеса. Мандри героя в пошуках справедливості.
Мета: розширити знання тексту роману, навчити учнів аналізувати, порівнювати і робити висновки, узагальнювати відомості про характер літературних героїв, літературний напрям розвивати творчі здібності учнів виховувати уважного, вдумливого читача.
Обладнання: виставка книг М. Сервантеса, ілюстрації до твору, зображення щита.
Тип уроку комбінований
Хід уроку
Вступне слово вчителя. Сьогодні ми продовжуємо вивчення роману великого іспанського письменника М. Сервантеса Дон Кіхот», з'ясуємо, яка роль цього твору в історії світової культури.
Перед нами на дошці предмет рицарського спорядження Дон Кіхота – щит. На ньому написаний девіз Після тьми надіюся на світло».

- Скажіть, як він пов'язаний з епохою Відродження
(Роман Мігеля де Сервантеса був написаний на
початку ХVІІ ст., в ньому втілені основні ідеї
гуманістів епохи Відродження).
Словникова робота
Пояснення значення слів «гуманіст» та «гуманізм». Учні роблять відповідні записи в зошиті.
Гуманізм – система ідей і поглядів на людину якнайвищу цінність напряму творчості митців епохи Відродження, що утверджував повагу до гідності й розуму людини, її права наземне щастя, вільний вияв природних людських почуттів і здібностей Гуманіст – носій і проповідник гуманізму.
Перевірка індивідуального домашнього
завдання до уроку
Учитель. Послухаємо історичну довідку про епоху Відродження
Учень-історик. Середньовічному аскетизму і схоластиці гуманісти епохи Відродження протиставляли життєрадісне вільнолюбство і відкриття світу та людини. Відкриття світу означало не тільки розширення географічних горизонтів, алей відмову від давніх уявлень про Землю і Всесвіт завдяки дослідженням Миколи Коперніка та
Джордано Бруно. У 1492 р. Колумб відкрив Америку, а в 1519-1522 рр. Магеллан вперше здійснив кругосвітню подорож, практично довівши, що Земля має форму кулі. Перед людиною відкрився широкий життєвий простір. Гуманісти стверджували величність творчого розуму, який став для них єдиним критерієм усіх справі намірів людини.
З часом митці Відродження дедалі більше заглиблювались в реальне народне життя і драматизм людських стосунків, видозмінювали і вдосконалювали
усталені жанри, розробляли нові теми. Водночас виникає багато проблем щодо шляхів гармонійного поєднання суворої, буденної реальності з високими світлими ідеалами. Саме про це розмірковує Сервантес в своєму романі Дон Кіхот», який вважають справжньою енциклопедією людського життя.
Учитель. На сьогоднішньому уроці ми розглянемо образ головного героя роману Сервантеса – Дон
Кіхота. Старий гідальго вирушив в дорогу на пошуки істини й справедливості. Він бачить світ ідеальним, не таким, як є в дійсності. Вже сцена посвятив рицарі господарем корчми дає уявлення проте, яким є світ, створений в уяві Дон Кіхота. Зараз ми знову звернемося до цього епізоду, побачимо його очима Дон Кіхота та господаря корчми Учень в ролі Дон Кіхота. «Я покликав люб’язного господаря корчми, котрий щедро мене нагодував. Далі
впав перед ним на коліна і попросив висвятити мене в рицарі. Господар замку погодився. В цю ніч я ні на хвильку не заснув, а вранці сталось те, про що я мріяв.
Господар, одягнений в нове вбрання, тримаючи в руках книгу в гарній палітурці, здійснив обряд посвятив рицарі, доторкнувся мечем до моєї спини. Всі стояли кругом раді та веселі. Збулась моя мрія!
Учень в ролі господаря корчми. До мене на ночівлю приїхав якийсь дідок на шкапі. Я відразу ж зрозумів, що він несповна розуму. Вигляду нього був такий, що я подумав З грошенятами в нього, певно, кепсько. Я наказав його нагодувати залишками вечері. Він довго дякував,
притулюючи до серця худі, кістляві руки. Я ледь не засміявся йому в обличчя, та тут же стримався. Раптом він каже «Висвятіть мене в рицарі. Я ледве
не впав зі сміху. Які, думаю, в наш час рицарі Мені набридли витівки гостя, тому я сперечатися з ним не став. Узяв книгу витрат сіна та ячменю, тріснув нею по потилиці гостя, пробурмотів щось, вдарив його ж власним мечем, здійснивши так званий обряд посвятив рицарі. Ну, думаю, зараз він встане з колін та як схопить свій меч А він устав, заплакав відрадості і почав мені дякувати. Видно було з того, що бідолаха зовсім збожеволів.
Учитель. Монологи, прослухані нами, характеризують героїв. Хто з них викликає симпатію Чому (Дон Кіхот. Він бачить
в людях тільки хороше)
Дон Кіхот живе в світі власної уяви. Отже, ми можемо дати відповідь на питання який світ в уяві Дон Кіхота.
Гронування
переконаний, що на землі живуть рицарі
↑ створив власний світ рицарства
Світ в уяві Дон
Кіхота

вважає себе рицарем, захисником людей Учитель. Автор назвав Дон Кіхота Рицарем Сумного Образу. За кого переживає Дон Кіхот?
(За тих, кого несправедливо ображають, кому
потрібен захист)
Учитель. То якою ж зображена Іспанія на сторінках роману (По курних дорогах йдуть купці, монахи,
бідняки, богомольці, ремісники, городяни та селяни.
Каторжників ведуть на галери, дворяни
роз’їжджають на конях, пастухи женуть отари
овець. Ми потрапляємо на постоялі двори, на

виставу лялькового театру, на сільське весілля, у
замок знатних вельможна вулиці і площі Барселони.
З-під пера Сервантеса оживає Іспанія соціальних
контрастів, бідна і багата, зайнята працею і та, що
звикла тільки веселитись, сповнена благородних
душевних поривів і та, що загрузла в дрібних
корисливих розрахунках)
Учитель. Хоча Дон Кіхот створив свій світ, уявний,
він живе в реальному світі Гронування
багато людей потребують захисту

рицарство дуже необхідне

Світ реальний
→ мрії людей про довіру, повагу

усі бажають, щоб їм приходили на допомогу
Учитель. Мандри Дон Кіхота приводять його у вищий світ. Згадаймо, як відбулась ця зустріч.
(Інсценізація епізоду проте, що сталось між Дон
Кіхотом і прекрасним мисливцем-жінкою)
Учитель. Значить, Дон Кіхот нарешті знайшов людей, які його розуміють Так (Ні, виявилось, що
герцог і герцогиня були лицемірами, оскільки під
маскою люб’язної добродушної гостинності і
захоплення рицарем ховалась насмішка над щирістю і
наївністю Дон Кіхота)
Учитель. Отже, на сторінках роману ми знаходимо ще один світ – світ аристократів, світ масок і обману.

Гронування
знущання над рицарством

влада, гроші, розум ←
Світ масок, обману
→ рицар - клоун ↓
всі можливості для задоволення власних потреб

Учитель. Але ж Дон Кіхот про це не підозрює. І все ж таки – їде. Залишає бали, обіди, бесіди. Чому Знайдіть відповідь в тексті.
(Учні зачитують знайдені цитати)
Учитель. Шляхи світу реального і шляхи світу фальшивого протилежні. М. Сервантес зробив свій вибір, створивши образ героя на всі часи. Образ Дон
Кіхота привертає до себе увагу і сучасних поетів. Послухайте вірш Ю. Кіма Дон Кіхот».
(Виразне читання поезії учнями)
Учитель. Спробуємо скласти сенкан про цього прекрасного героя. (Робота в парах)
Сенкан
Дон Кіхот
Благородний, справедливий Допомагає, виручає, захищає По-справжньому захоплює своїми подвигами Герой
Учитель. В. Бєлінський писав Дон Кіхотом» почалась нова ера мистецтва – нашого найновішого мистецтва… Він малював дійсність…» Ці слова відомого російського критика звертають нашу увагу нате, що, створивши пародію на рицарський роман, Сервантес одночасно відкрив шлях для реалістичної літератури епохи Відродження. Для літератури змістовної, близької до життя. Згадаймо основні
естетичні принципи реалізму Відродження. Реалістичний спосіб мислення. Гуманістична позиція. Утвердження особистісного начала.
4. Оптимізм. Спрямованість до ідеального поєднується з утвердженням всього земного. Гіперболізація.
Знайдіть перераховані риси в романі Дон Кіхот».
Дослідницька робота в групах
Відповіді учнів.
1. Сервантес використовує прийом приземлення книжної рицарської романтики.
На сторінках його твору рицарський роман лопає, як мильна бульбашка, зіштовхуючись з реальним життям. Ним ще захоплений Дон
Кіхот, однак Сервантес робить все, щоб дискредитувати його в очах читачів. Дон Кіхот людяний і благородний, він переконаний захисник свободи і справедливості, прихильник науки і поезії. Він
– справжній гуманіст. Усі його вчинки спрямовані проти віджилого феодалізму. Двоякість образу Дон Кіхота полягає втому, що передові ідеї він намагається захистити у колишній рицарській формі – в латах, з мечем і списом. Рицар Сумного Образу має найкращі наміри. Він хоче бути захисником скривджених і пригнічених, намагається знищити в світі насильство і гніті мріє утвердити справедливість. Завдяки благородності своїх цілей, силі і щирості переконань, вірності
справі, в ім'я якої він завжди готовий набудь- які жертви і подвиги, Дон Кіхот – особистість неординарна. Дон Кіхот жив в Ламанчі серед одноманітної природи, серед людей, зайнятих дрібними справами, але усім своїм єством тягнувся досвіту поезії, досвіту яскравих барві чудових подвигів. Можна сказати, що в його божевіллі була поетична основа, та й саме божевілля було свого роду викликом світові, який був позбавлений яскравості й натхнення. Сервантес розрізняє правду реальності і правду мрії, реальний та ідеальний плани дійсності й оголошує завданням мистецтва не тільки показ
існуючого, алей поетизацію, возвеличення з допомогою ідеалу краси. Справжній ідеал краси дорівнює ідеалу любові, добра і вічної істини. Сервантес постійно зіштовхує читача з рисами і ситуаціями рицарського роману, тільки вийнятими з чарівного романтичного середовища і перенесеними в повсякденне життя Іспанії початку ХVІІ ст. Рицарський роман ніби вивертається назовні і втрачає свою романтичну переконаність. І те, що було в рицарському романі розкішним і захоплюючим, стає вбогим і смішним.
Підсумок уроку
Учитель. Як ви оцінюєте свою роботу на уроці
(Відповіді учнів)
Оцінювання учнів Домашнє завдання.
Написати твір-мініатюру І живуть на землі донкіхоти…» (з власного досвіду)

Філологічний аналіз художнього твору
Творчість письменника, його авторська особистість, його герої, теми, ідеї і образи втілені в його мові і лише в ній і через неї можуть бути осягнутими.
Виноградов В.В
Філологічний аналіз – це той аналіз, який вимагає від учителя особливих умінь розуміти авторську мову художнього твору.
Художній твір – це завжди адресоване повідомлення, форма комунікації автор – читач»,
своєрідне закодоване послання письменника своєму потенційному читачеві. Філологічний аналіз має чи не найбільше можливостей для декодування художніх текстів. Філологічний аналіз художнього твору – це один із шляхів аналізу, який передбачає вихідна авторську концепцію через словесну тканину твору,
яка розглядається ніби під лінгвістичним мікроскопом
і часто пояснюється (інтерпретується) в культурно-
історичному або біографічному контексті. Наприклад, без застосування філологічного аналізу прочитання сучасними читачами історичного роману В. Скотта «Айвенго» може бути лише поверхневим. Автор, який залишив безліч деталей- натяків на сторінках свого відомого твору,
у такому випадку залишиться незрозумілим і
неосягнутим. Чого варта лише ось ця деталь. Молодий невідомий прочанину якому уважні читачі вже починають впізнавати самого Айвенго) пропонує
запорукою майбутнього лицарського поєдинку

Айвенго та Бріана де Буагільбера частинку святого хреста з монастиря гори Кармельської. А храмівник
Буагільбер залишає запорукою золотий ланцюг. Що розповідають ці два предмети про своїх власників?
Щоб дати відповідь на це запитання, потрібно ознайомитися з наступною історичною довідкою. Починаючи з кінця ХІ століття французькі,
німецькі та англійські лицарі, очолювані феодалами,
розпочали Хрестові походи на Схід. Офіційною метою цих походів було визволення гробу
Господнього з рук невірних - мусульман.
Справжньою метою феодалів було прагнення поживитися в багатьох містах Сходу, розбагатіти на грабежі і створити там нові земельні володіння. Проте значна частина лицарства щиро вірила в необхідність звільнення християнських святинь, і саме це було для них головною метою у поході. Отже, стає очевидним Айвенго вирушив у
Хрестовий похід із шляхетною метою Буагільбер заради наживи. Так використання філологічного аналізу дозволяє відразу намітити своєрідні вектори пообразного аналізу Айвенго та Бріана де Буагільбера.
Інформація художнього тексту
Об’єктом ретельного розгляду та інтерпретації
при філологічному аналізі є та інформація, яку несе художній текст. Інформацію будь-якого художнього тексту можна умовно поділити натри види
1. Змістовно-фактуальна інформація – окремі
факти, описані утворі, або їхня сукупність (час, місце дії, пейзаж, портрет, події. Змістовно-підтекстова інформація прихований зміст будь-якого тексту. Змістовно-концептуальна інформація вираження творчої концепції письменника(ідеї твору).

Орієнтовні схеми комплексного
філологічного аналізу прозового твору
Предметом філологічного аналізу можуть бути і
фрагменти тексту, і один із аспектів художнього цілого (жанр, архітектоніка тексту, художній час,
простір, ключові та домінантні текстові одиниці
тощо). Можливий і комплексний філологічний аналіз.
Науковці рекомендують проводити його відповідно до наступних етапів. Визначення жанру твору. Характеристика архітектоніки тексту і
виокремлення в його структурі
наскрізних повторів.
3. Розгляд структури оповіді. Аналіз просторово-часової організації твору. Розгляд системи образів тексту. Виявлення елементів інтертексту, які
визначають зв’язок твору з іншими творами світової літератури.
7. Узагальнююча характеристика ідейно- естетичного змісту тексту. Існує й інший підхід до філологічного аналізу художнього перекладного тексту на уроках світової
літератури.
1. Перше прочитання та визначення авторського задуму на емоційно- сугестивному рівні 2. Визначення ключових та домінантних текстових одиниць.
3. Компонентний аналіз семантики ключових та домінантних текстових одиниць у зв’язку з усіма видами текстової інформації
(з’ясування смислового “прирощення”).

4. Співвіднесення ключових та домінантних текстових одиниць з іншими компонентами художнього твору (системою образів, сюжетом, композицією, поетикою, темою та ідеєю
5. З’ясування авторської концепції на
інтелектуально-аналітичному рівні.
Обираючи будь-яку із схем аналізу, вчитель має
розуміти, що це лише певний орієнтир розгляду твору,
а не догма. Ефективність аналізу визначається тією мірою, якою він сприяє глибшому проникненню в суть конкретного твору.
Жанр та жанрова форма літературного твору
Розгляд категорії жанра – відправна точка філологічного аналізу літературного твору. З жанром твору, який визначається автором і обумовлює
типізовані принципи побудови тексту, перш за все,
пов’язані очікування читача. Так, наприклад, знайомство з твором Гете
«Вільшаний король розпочинаємо із з’ясування жанру твору. Балада – це жанр ліро-епічної поезії
фантастичного, історико-героїчного або соціально- побутового характеру з драматичним сюжетом. У
баладі розповідається про якусь подію, переважно виняткового, незвичайного характеру, за участю певних персонажів, часто фантастичних автор виступає лише як оповідачі про свої власні почуття не говорить. Виходячи із визначення жанру балади, юні
читачі під час першого прочитання «Вільшаного короля або інших балад, вивчення яких передбачене шкільною програмою, налаштовуються на сприйняття
уже передбачуваного тексту. Отже, жанровий канон визначає очікування читача, відступ від нього – знак перетворення вихідної
форми, яке активізує сприйняття твору.
Композиція
Художній текст уявляє собою комунікативну,
структурну та семантичну єдність, що виявляється в його композиції. Композиція – це побудова твору, яка визначає його цілісність, завершеність та єдність.
Композиція художнього тексту – це взаємне співвіднесення та розташування одиниць зображуваного та художньо-мовленнєвих засобів.
Об’єктами філологічного аналізу можуть бути такі
аспекти композиції архітектоніка тексту, система образів персонажів твору, зміна кутів зору в структурі
тексту, система деталей, співвіднесення один з одним та рештою компонентів тексту його позасюжетних елементів (ліричних відступів, вставних розповідей тощо).
Архітектоніка тексту
Найчастіше об’єктом філологічного аналізує архітектоніка тексту, тобто його зовнішня композиція поділ тексту на частини (розділи, підрозділи, абзаци,
строфи тощо) та виокремлення в структурі твору наскрізних повторів.
Композиція художніх деталей
Важливим для інтерпретації твору є і розгляд композиції художніх деталей у тексті. Автор вибудовує та розміщує систему деталей таким чином,
щоб підштовхнути читачів до певної думки і
враження.

М.Булгаков. Майстер і Маргарита. Під час першої зустрічі з москвичами на Патріарших прудах
Воланд несподівано дізнається про вражаючу ознаку столичного життя – атеїзм. «Важное сведение, по- видимому, действительно произвело на путешественника сильное впечатление, потому что он испуганно обвел глазами дома, как бы опасаясь в каждом окне увидеть по атеисту». Читачі мають
«упіймати» цей зляканий і здивований погляд героя.
А, дійсно, які вони – атеїсти, які проживають у цих будинках І ось письменник (чи тозі своєї волі, чи з волі нечистої сили) веде нас разом із Бездомним водну із квартир, за вікном якої Воланд намагався розгледіти атеїста. « Иван Николаевич смутился, но ненадолго, потому что вдруг сообразил, что профессор непременно должен оказаться в доме № и обязательно в квартире 47».
Структура оповіді
Як правило, художній текст реалізується в формі ліричного монологу, діалогу, розповіді, яка передбачає наявність певного суб’єкта мовлення
(автора, оповідача, героя) і відображення сфери його свідомості. Тому філологічний аналіз потребує
обов’язкового звернення до таких композиційно- мовленнєвих структур, як авторська мова та мова персонажів. Наприклад, аналізуючи повість Бальзака
«Гобсек», варто зосередити увагу школярів на тому,
що письменник робить структуру твору багатоголосою. Спочатку звучить голос автора, від
імені якого ведеться оповідь, а потім – голоси оповідачів – Дервіля і Гобсека.

Способи вираження авторської позиції в
художньому тексті
Гюстав Флобер, коментуючи власний письменницький стиль, порівнював письменника із
Богом, бо письменник також повинен бутив тексті
водночас і скрізь, і ніде. Відстороненість була своєрідним стрижнем індивідуального стилю
Флобера. Як правило, абсолютна більшість письменників досить стримано висловлюють своє
авторське ставлення до героїв і подій, які зображують утворах не дають їм прямих оцінок.
І все ж авторська модальність виявляється нарізних рівнях художнього тексту і в архітектоніці
тексту, і в структурі оповіді, і в своєрідності
просторово-часової організації, і у власних іменах героїв, назві твору, ремарках, ключових та домінантних текстових одиницях тощо.
Заголовок художнього тексту
Одним із найголовніших компонентів тексту є
його заголовок. Знаходячись поза основною частиною тексту, він займає абсолютно сильну позицію в ньому.
Це перший знак твору, з якого починається знайомство та інтерпретація художнього тексту.
Заголовок активізує сприйняття читача та спрямовує
його увагу нате, про що йтиметься утворі. Заголовок художнього твору реалізує різні наміри письменників.
По-перше, заголовок співвідносить сам текст з його художнім світом головними героями, часом дії,
основними просторовими координатами («Тарас
Бульба» М.Гоголя, Собака Баскервілів» А. Конан
Дойля, Фауст Гете та ін.)
По-друге, заголовок виражає авторське бачення подій та ситуацій, які зображуються утворі («Герой
нашего времени» М.Лермонтова, Любов до життя»
Джека Лондона, «Міщанин-шляхтич» Мольєра,
«Життя – це сон П.Кальдерона та ін).
У цьому випадку заголовок є першою інтерпретацією твору, причому інтерпретацією, яку пропонує сам автор. Між заголовком і текстом існують особливі
взаємозв’язки: відкриваючи твір, заголовок потребує
обов’язкового повернення до нього після прочитання всього тексту, оскільки основний сенс назви твору завжди виводиться із співставлення із прочитаним повністю твором.
Ключові слова художнього тексту
В художньому тексті обов’язково існують певні
мовленнєві знаки, які є ключовими для визначення смислових глибин твору. В науковій літературі
найчастіше ці знаки називають ключовими словами».
Проте термін досить умовний ключовими знаками в тексті можуть виступати не лише слова, алей словосполучення і навіть речення. Ключові слова (авторські орієнтири) мають ряд суттєвих ознак, які дозволяють читачам побачити їх на фоні інших лексичних одиниць.
1) Висока ступінь повтороюваності даних слів утворі) Здатність ключових слів згортати
(концентрувати) інформацію цілого текста.
3) Співвіднесеність змістових рівнів тексту –
фактуального,
підтекстового та концептуального.
Ключові слова здатні помічати, в першу чергу, ті читачі, хто має добре розвинені філологічні
почуття та літературно-аналітичні навички.

Джек Лондон Любов до життя»
Безіменний герой Джека Лондона, який ціною неймовірних зусиль долає снігову пустелю, для багатьох поколінь читачів став символом незламності,
мужності, безмежної жаги до життя. Автор розміщує
у художній тканині твору ключові слова, які
допомагають читачеві краще зрозуміти, в чому сила героя. Одне із них – рушниця. Цей авторський орієнтир з’являється вже на початку твору, коли герої
ще разом долають снігову пустелю Кожен ніс рушницю. Білл залишив героя, який підвернув ногу, серед крижаного потоку. Усвідомивши трагічність ситуації,
в яку потрапив, герой затремтів, яку лихоманці.
Рушниця випала з руку воду. Зачувши плескіт, він отямився, переборов страх, опанував себе, намацав на дні рушницю й витяг її з води…» Герой беріг рушницю майже до кінця своєї драматичної подорожі.
«Він уже почав рвати останнє укривало, щоб замотувати ноги. Але рушниці не кинув, бо в сховищі
на Дізі лежали набої. Ось чому герой ніс свою рушницію, викинувши золото, позбувшись решти речей. Він вірив, що дійде до річки Діз, де під перевернутим каное сховані набої. Отже, віра і надія на порятунок роблять героя непереможним. А ось
Білл, очевидно, позбувся рушниці відразу. У всякому випадку біля його кісток крім торбинки із золотом не було нічого. Чому рушниця є безперечним авторським орієнтиром По-перше, слово більше десяти разів згадується у тексті. По-друге, в ньому сконцентрована досить об’ємна інформація. Замість того, щоб пояснювати, як герой не втрачає мужності й надії,
автор акцентує увагу читачів на ключовому слові
рушниця, яке допомагає уникнути багатослів’я. По- третє, цей мовленнєвий знак поєднує в собі
фактуальну (герой несе рушницю, підтекстову (не втрачає надії на порятунок) та концептуальну (сила людини в її вірі) інформації.
Філологічний аналіз - один із шляхів осягнення художнього твору, до якого може лежати, а може й не лежати душа вчителя-словесника. Не кожен відчуває
захоплення від розгляду під мікроскопом словесної
тканини художнього тексту не кожен переживає
радісне відчуття порозуміння з письменником через осмислення його авторських орієнтирів у творі.
Але той учитель, який володіє цим аналізом і
регулярно застосовує, має багато шансів виховати своїх учнів щирими прихильниками художнього слова.

Конспект уроку світової літератури в 10 класі
із застосуванням філологічного аналізу художнього
твору


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал