Навчальний посібник Здомишель-2014 Типи аналізу художнього твору, адаптовані до шкільної практики




Сторінка1/5
Дата конвертації01.01.2017
Розмір3.06 Kb.
ТипНавчальний посібник
  1   2   3   4   5
Відділ освіти Ратнівської райдержадміністрації
Районний методичний кабінет
НВК «ЗОШ І-ІІІ ступеня – дитячий садок»
с. Здомишель
Типи аналізу художнього
твору,
адаптовані дошкільної посібник
Здомишель-2014

Типи аналізу художнього твору, адаптовані до
шкільної практики
.–
Навчальний посібник
.
НВК
«ЗОШ І-ІІІ ступеня – дитячий садок с. Здомишель. –
Здомишель, 2014. – 100 с У посібнику описано досвід роботи по застосуванню різних типів аналізу художнього твору в шкільній практиці.
Видання буде корисним для вчителів світової та української літератур, керівників методичних об’єднань.
Укладач: Сметюх О. В, вчитель світової літератури
Рецензент: Гупало ВВ, методист районного методичного кабінету відділу освіти Ратнівської райдержадміністрації

Зміст
Передмова
………………………………………………………..4
Аналіз слідом за автором»……………………...…5
Пообразний шлях аналізу………………………………………...........15
Проблемно-тематичний аналіз твору…………………………..................................29
Особливості аналізу поетичного твору……………………….....................................40
Біографічний аналіз художнього твору……………………….....................................52
Стилістичний аналіз художнього твору………………………......................................63
Філологічний аналіз художнього твору………………………......................................75
Компаративний аналіз художнього твору………………….….........................................93
Післямова………………………………………....99
Список використаної
літератури………………………...…...................100

Передмова
Якщо переважна більшість шкільних предметів звернена до розуму, інтелектуальної сфери дитини, то література – один із небагатьох предметів, який хвилює душу, пробуджує почуття, викликає роздуми про добро і зло, вчить розуміти прекрасне і бути Людиною. Неповторним і незвичайним робить урок літератури сам предмет вивчення – художні творив яких закладені величезні можливості пізнавального, морального, естетичного, духовного впливу на молоду людину. Аналіз літературного твору (грецьк. analysis розклад, розчленування) – логічна процедура, суть якої полягає у розчленуванні цілісного літературного твору на компоненти, елементи, в розгляді кожного з них, зокрема у взаємозв’язках з метою осягнення, характеристики своєрідності цього твору».
Отже, аналіз пов’язаний із поділом твору на окремі компоненти (художній образ, художня деталь,
композиція, портрет, мова героя, символи, пейзаж,
інтер’єр, художньо-зображувальні засоби тощо) та ретельним розглядом кожного з них. Аналіз художнього твору на уроці літератури не самоціль. Аналіз заради аналізу немає ніякого сенсу. Він необхідний для загальної інтерпретації
всього твору, тобто його тлумачення (усвідомлення авторської думки, головної ідеї твору. Цей методичний посібник для тих учителів- словесників, хто усвідомлює свою особливу місію засобами художньої літератури формувати мислячу,
морально та естетично розвинену особистість, здатну в художній літературі знаходити духовні та життєві
орієнтири.

Аналіз слідом за автором»
Одним із традиційних шляхів аналізу художнього твору в школі є аналіз слідом за автором (його ще називають подієвим аналізом. Він
і сьогодні лишається актуальним, оскільки сприяє
формуванню в учнів навичок повільного і вдумливого читання, осмислення системи подій, розумінню авторської позиції. Такий аналіз передбачає поступове ознайомлення школярів з текстом від уроку до уроку вони рухаються за думкою автора, проникають у глибини художнього твору. В основі аналізу слідом за автором лежить сюжет твору, а основною ланкою
є епізод, сцена, розділ. Якщо враховувати можливості літературного сприйняття, то найбільш доцільно аналіз слідом за автором використовувати у V–VІІ класах. Аналіз варто будувати, спираючись на подієву основу твору.
Від учинку до характеру, від події до смислу – такий шлях шкільного розбору окреслений ще відомим літературознавцем і методистом М.О.Рибниковою і
названий нею слідом за автором. Цей шлях реалізує
потребу активного інтересу дітей до дії, до подієвого боку твору. Особливості проведення цього типу аналізу.
1.
Вчитель умовно розбиває текст на декілька епізодів утому порядку, в якому вони розміщені
у творі. До кожного епізоду учитель пропонує різні методи аналізу тексту (евристична бесіда поєднується із інсценуванням,
переказом, виконанням творчого
завдання у парах, читанням у особах, спеціальними ролями при обговоренні, пантомімою тощо).
Завдяки цьому реалізується
емоційний та розвивальний
аспекти аналізу художнього тексту.
3.
Аналіз кожного епізоду забезпечує розгляд від учинку до
характеру, від події до смислу,
тобто обраний виховний вектор аналізу. Аналіз епізодів закінчується з’ясуванням
загальної думки
автора. Цим додержується чи не найголовніший принцип аналізу художнього твору – його
цілісність.
Художній твір, призначений для текстуального вивчення, як правило, читають двічі. Перше читання зветься первинним. Під цим терміном ми розуміємо вихідне, початкове, швидке читання, яке дає змогу одержати уявлення про загальний зміст твору Ознайомлюючись уперше з художнім текстом, учнів основному звертають увагу на події і лишена стадії аналізу проникають у словесно – образну та композиційну структуру, починають розуміти авторську думку утворі Первинне читання творів відбувається, як правило, вдома. Його доцільно супроводжувати попередніми завданнями. Наприклад, скласти план з добором заголовків з тексту дібрати цитати, підготувати відповіді на запитання вчителя визначити основні епізоди в текстів яких розкривається
характер персонажів підготувати простий чи художній переказ окремих розділів, фрагментів, епізодів написати відгук для з’ясування якості прочитання тексту і ставлення учня до нього намалювати ілюстрації до твору тощо.
Первинне прочитання – необхідна умова якісного аналізу твору.
Якщо твір невеликий за обсягом або вчитель планує первинне прочитання певного розділу великого твору у класі (можливо, це буде і повторне читання, можна використати сучасні методики технології розвитку критичного мислення, які дають унікальні можливості поєднувати читання з аналізом художнього твору (в першу чергу з аналізом слідом за автором.
Використання технології розвитку
критичного мислення
під час аналізу слідом за автором»
Для вчителя, який готується до аналізу художнього твору, важливо зосередитись на найголовнішому яку істину мають відкрити для себе учні, прочитавши той чи інший твір. Зрозуміло, ця
істина буде співпадати з ідеєю твору, тією головною думкою, яку автор висловив у своєму творінні Так, наприклад, під час роботи знад темою Життя знедоленої родини Кретчитів. Гуманістичний пафос повісті Ч. Діккенса Різдвяна пісня у прозі учні мають зрозуміти, що не гроші роблять людину щасливою, а людяність. Щоб ця істина стала власним переконанням, треба організувати аналіз твору таким чином, щоб кожен шестикласник сам прийшов до цього висновку.
Тому найкращою технологією, яка має значні
можливості для формування власної точки зору, є
технологія розвитку критичного мислення. Її і варто обрати як методичний інструмент для аналізу повісті.
За цієї технологією, урок ділиться натри фази:
актуалізацію, побудову знань, консолідацію. Для кожної фази пропонуються свої методи. Їх потрібно ретельно відібрати.
І фаза «Актуалізація». На цьому етапі проводиться підготовка до сприйняття художнього твору. Потрібно з’ясувати, що вже знають учні про Боба Кретчита і про що хочуть дізнатися. Для цього можна використати метод Знаємо – хочемо дізнатися дізналися ІІ фаза Побудова знань». На цьому етапі
відбувається безпосереднє критичне читання частин твору та їх аналіз. Оскільки особливостями повісті
Діккенса є насиченість авторськими орієнтирами
(художніми деталями, натяками тощо, то варто обрати такий метод читання як Спрямоване читання. Він дозволяє організувати уважне і
цілеспрямоване прочитання важливих фрагментів твору.
ІІІ фаза Консолідація. На цьому етапі
відбувається узагальнення знань і підведення учнів до певного висновку. В технології розвитку критичного мислення цьому етапу приділяється особлива увага.

Конспект уроку світової літератури в 6 класі
із застосуванням аналізу слідом за автором»
Тема: Життя знедоленої родини Кретчитів. Гуманістичний пафос повісті Ч. Діккенса Різдвяна пісня у прозі».
Мета: навчити учнів визначити головне та другорядне в творі, його провідну думку розвивати навички вдумливого читання, критичного мислення, уміння робити узагальнення виховувати повагу до близьких та рідних людей.
Епіграф: Домашнє вогнище має бути вогнищем, до якого ми завжди повертаємося.
А. Монтерлан,
французький письменник
Обладнання: тексти повісті Різдвяна пісня у прозі
Ч.Діккенса, таблиці
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу
Педагогічна технологія: технологія розвитку критичного мислення учнів
Хід уроку
І. Фаза актуалізації
Ужитті кожного з нас велику роль відіграє родина. Близькі люди сприймають нас різними увінчаними славою і розчарованими невдачами. Головне, щоб навіть у темряві завжди світило вікно, де тебе чекають. Французький письменник А. Монтерлан говорив, що родина, домашнє вогнище, це те місце, куди ми завжди повертаємося. Добре, якщо є куди повертатися На сторінках повісті Ч. Діккенса Різдвяна пісня у прозі зображено життя однієї сімʼї – родини
Кретчитів, добрих і милосердних людей Давайте зʼясуємо, що ви вже знаєте про главу сімʼї
Боба Кретчита. А про що хочете дізнатися?

Метод Знаємо – хочемо дізнатися – дізналися»
Що знаємо?
Про що хочемо дізнатися?
Про що дізналися?
Боб Кретчит – бідний клерк, який працює в конторі Скруджа
Як живе родина Боба
Кретчита? Чи щаслива вона?

Отже, завітаємо в гості до сімʼї Боба Кретчита. А підемо туди разом з Духом теперішнього Різдва і
Скруджем. Сподіваюсь, знайомство з цією родиною ще більше зміцнить вашу любов до близьких та рідних людей.
ІІ. Фаза побудови знань
Організація самостійного читання епізодів твору
за методом
Спрямоване читання»
Робота з епізодом №1
Завдання:
- Прочитайте самостійно уривок твору (с. 90-91) від слів Вони пішли далі…» до слів Пані Кретчит, жінка. Чому Дух теперішнього Різдва поблагословив хатину Боба Кретчита? Підготуйтесь до словесного малювання домівки Зупинка. Обговорення
- Якою ви уявили хатину Боба Кретчита? (Словесне
малювання)
- Чому Дух теперішнього Різдва поблагословив хатину Боба Кретчита? (Тут жили добрій милосердні
люди)

Робота з епізодом №2
Завдання:
- Читаємо далі до слів Аж ось полумисок поставили на стіл- Як вдається Діккенсу розповісти про бідність
Кретчитів? Який художній засіб він використовує, адже в творі немає розлогих описів бідування родини?

Продовження читання
Зупинка. Обговорення
- Який художній засіб використовує автор для зображення родини Кретчитів? (Художню деталь)
- Пригадаємо, що називається художньою деталлю- Як показано вбрання родини клерка Знайдіть у тексті слова, які підтверджують, що живуть вони бідно.
(Сукня пані Кретчит двічі перелицьована. Старе
вбрання Боба «позашиване». Боб немає пальта, тому
весь час ходить у довгій шальці з торочками».
Пітер Кретчит одягнутий у великі батьківські
комірці» Боба Кретчита. Крихітка Тім тяжкохворий, а лікувати його немає коштів).
- Чи ображені вони на життя, врешті, на Бога, що їм доводиться жити в таких умовах Доведіть, що ваша відповідь правильна.
(Вони сприймають все як належне. Щиро тішаться
Днем народження Божого Сина. Про це свідчать
такі факти:
1. Марта прийшла в гості,а приходила вона лишена свято. Значить, для неї це свято.
2. Усі Кретчити як могли прикрасили свій
одяг:Белінда і пані Кретчит причепурили сукню
стьожками; Боб вичистив підлатаний костюм;
Пітер одягнув батьків комірець і дуже тішився

зі свого убору.
3. Юні Кретчинята безумовно щасливі, що
настало Різдво.
4. Кретчити зготували святкову вечерю.)
- Що подають на стіл в Англії на Святвечір? (Індичку,
пудинг, соки, яблука, апельсини, печені каштани
тощо).
Робота з епізодом №3
Завдання:
- Прочитайте наступний епізод до слів Духу – сказав
Скрудж». Дайте відповідь на запитання Яким був святковий стіл у родині писаря Продовження читання
Зупинка. Обговорення
- Чи багатим був святковий стіл у родині писаря, чи велика кількість страв булана ньому в різдвяний вечір
(Святковий стіл був скромний, бо батько родини
заробляє лише 15 шилінгів на тиждень).
- Діти тішилися гускою. Навіть Боб сказав, що він не памʼятає, щоб коли-небудь пекли таку гуску. Чому Хіба гуска екзотична в Англії (Ні,бо гуска в домі,
певно, була великою рідкістю).
- Чому всі були такі веселі, адже сімʼя бідна
(По-перше, Різдво – це велике й радісне свято.
Кретчити вірили в Бога й розуміли значення Різдва.
А по-друге, усім ї панували злагода й мир,
незважаючи на матеріальні нестатки. Бо родина
звикла насолоджуватись тим, що в них є, радіти
тому, що подарувала доля саме сьогодні).
- Що ви можете сказати про стосунки в родині Як спілкуються між собою герої (Як недивно,
злиденне життя не перетворило родину в

злостивих,заздрісних людей, які зненавиділи весь світ.
Пані Кретчит цілує Марту, звертається моя
дитино». Боб ніжно, ласкаво тримає Тіма за
«маленьку худу ручку).
- Хто викликає найбільше співчуття в цій родині Чому («Бідненький» Тім, бо він калічка).
Робота з епізодом №4
Завдання:
- Прочитайте уривок тексту до слів За здоровʼя пана
Скруджа!» Подумайте, чому слова Духа так схвилювали Скруджа?
Продовження читання
Зупинка. Обговорення
- Які слова Духа вразили Скруджа? Чому це сталося
(«Я бачу порожнє місце в кутку біля каміна і
старанно заховану цілою родиною самотню милицю.
Якщо ці тіні не зміняться в прийдешності, то
дитина вмре. Скруджа схвилювало те, що він
дізнався про смерть крихітки Тіма.).
- Чому він запитав, чи буде помилуваний крихітка Тім Про що це свідчить- Чи можна сказати, що Скрудж трішки змінився
(Так, у його душі пробуджується співчуття,
жалість).
Робота з епізодом №5
Завдання:
- Уважно прочитайте наступний епізод до слів Дух і
Скрудж вийшли з хати…» Дайте відповідь на запитання Чому Боб запропонував тост за містера
Скруджа, адже той не зробив йому нічого доброго Продовження читання
Зупинка. Обговорення
- Чому Боб запропонував тост за містера Скруджа?
(Боб був дуже доброю і милосердною людиною, він

усім все прощав).
- Подумайте, чому Другий Дух завітав саме до цієї бідної родини (Як відомо,Скрудж не мав сімʼї.
Дух хотів показати йому тепло родинного вогню,
достукатись до його серця).
- Як видумаєте, чи зміниться поведінка Скруджа стосовно Боба Кретчита після подорожі (Відповіді
учнів).
ІІІ. Фаза консолідації
1. Диспут Чи важливіша людяність за гроші?»
Учитель. Сімʼї Боба Кретчита притаманна людяність. Слово людяність це синонім слова гуманізм. Це ставлення до людей, пройняте турботою про її благо, повагою до її гідності.
Дійсно, вони не мають грошей, але їхні серця сповнені любовʼю до людей. Тож варто замислитись
Скрудж чи Кретчит був багатим Що важливіше гроші чи людяність 2. Метод Займи позицію»
Методичний коментар. Учні набирають аргументи з отриманої на уроці інформації, щоб довести правоту свого вибору. Таким чином, учні обʼєднуються у дві групи прихильників грошей і прихильників людяності. Групи відпрацьовують власну позицію, спираючись на аргументи, формулюють кілька найсильніших аргументів. Представник кожної групи виголошує аргументи щодо вибраної позиції. Якщо для когось дібрані аргументи видадуться переконливішими, учень має право змінити групу, пояснивши свій вибір.
Гроші
Людяність
Так
Ні
Так
Ні

Учитель. Твір Різдвяна пісня у прозі глибоко гуманістичний. Сам Діккенс стверджував, що не гроші роблять людину щасливою, а людяність. Відкриймо ж свої душі, робімо добро, співчуваймо, будьмо милосердними не тільки під час різдвяних свята щодня, щохвилини. Не забуваймо народну мудрість Якщо в тебе горе, поділися з ним – і у тебе залишиться тільки половина горя. Коли у тебе щастя, поділися ним, і у тебе буде удвічі більше щастя».
3. Метод Знаємо – хочемо дізнатися – дізналися»
Учні записують в третю колонку таблиці головне, про що дізналися на уроці.
4. Коментування оцінок за відповіді учнів

Домашнє завдання:
1. Виписати прислівʼя про щастя, добро. За бажанням написати листа сімʼї Кретчитів, у якому повідомити проте, наскільки важливим для вас було знайомство з їхньою сімʼєю.
3. Прочитати твір до кінця.
У запропонованому аналізі слідом за автором»
реалізовані всі можливості аналізу емоційний,
пізнавальний, виховний та розвивальний. У ньому дотримані принципи цілісності та єдності змісту і
форми твору, використані сучасні методики. Такий аналіз твору сприятиме формуванню у дітей літературно-аналітичних умінь, вихованню читацьких
інтересів.
Отже, в основі аналізу слідом за автором лежить послідовна робота з текстом за розділами чи частинами. Текст стає головним імпульсом уроку, засвоєння його – одним з найвідповідальніших моментів, що передбачає серйозну і глибоку працю думки. Такий процес засвоєння добре описаний
Рубашкіним Н.Я.: Ну що значить засвоїти… зміст? Це означає не тільки вкласти його в голову, але ще й так, щоб воно там зрослося з тим, що вже раніше було вкладено туди ж, так, щоб нові думки злилися з попередніми, підтвердили чи спростували їх, щоб факти доповнили попередні факти, знайшли своє місце в їх складів тому самому його куточку, де їм і належить розміститися, зайняли б певне місце в системі, не залишилися б десь поза нею, самотньо, збоку, а приєднавшись до інших, ввійшли б, через них, у зв’язок із третіми, із четвертими, із багатьма, багатьма, а в такий спосіб, ніби – пустили коренів читачеву душу .

Пообразний шлях аналізу
….корисно будувати аналіз так, щоб на першому плані опинилися образи героїв, моральні колізії.
В.Г.Маранцман
Особливості пообразного шляху аналізу
літературного твору
Як правило, пообразний аналізу чистому вигляді
не так часто застосовується на уроках літератури.
Більш звична практика – поєднувати його з іншими типами аналізу (слідом за автором, проблемним).
Проте в окремих випадках (найчастіше в середніх класах) учителі обирають саме цей тип аналізу художнього твору. На його використання націлюють і
шкільні програми з української та світової літератур,
пропонуючи для розгляду окремі образи-персонажі. За визначенням, пообразний шлях аналізу
літературного твору – це система аналітичних заходів,
яка передбачає ґрунтовне вивчення образної системи художнього твору з метою виявлення ідейно- художньої концепції твору. Пообразний аналіз вимагає від учителя сконцентрувати основну увагу на образах героїв, через які розкривається ідейний зміст художнього твору. Плануючи аналіз певного образу-персонажу,
вчитель повинен чітко уявляти, яку ідею закладено в цьому образі, яка його місія в творі. Це дозволить логічно вибудувати аналіз образу – так підібрати та розташувати запитання і завдання, щоб здійснити покрокове осягнення образу школярами. Потрібно дотримуватися вимог дошкільного аналізу –
прагнути, щоб він був емоційним, пізнавальним,
розвивальним, виховним, а найголовніше – цілісним.
Аналіз образу має сенс лише за умови, якщо він закінчується синтезом, тобто інтерпретацією образу.
Зовнішній образ
Портрет. Найчастіше аналіз образу-персонажу розпочинається із розгляду зовнішнього образу.
Працюючи з портретом героя, важливо вчити учнів помічати в обличчі, міміці, жестах, постаті, манерах поведінки героя щось особливе, що вказує на його внутрішню сутність. Наприклад, під час вивчення роману Ж..Верна
«П’ятнадцятирічний капітан» шестикласникам можна запропонувати назвати п’ять особистісних якостей Діка Сенда за описом його зовнішності.
Орієнтовно учні визначають такі якості міцний,
рішучий, розумний, енергійний, завзятий. Це ті риси,
які необхідні були юнакові для здійснення його обіцянки – стати людиною та присвятити своє
життя морю. Учитель має спрямовувати роботу школярів з портретом тими запитаннями, відповіді на які
наближують їх до осягнення образу. Наприклад,
 Що у портреті Гобсека засвідчує, що герой через гроші втратив свою людську сутність (став байдужим до чужої біди,
жорстоким у стосунках з людьми Які протиріччя у портреті Печоріна ви помітили Що у зовнішності героя здалося вам дивним Чому виникає
враження, що герой глибоко нудьгуюча людина

Мова (теми висловлювань, форми мовлення –
монологи, репліки в діалогах, внутрішня мова,
листи). Аналізуючи образ-персонаж, потрібно звертати увагу школярів на теми висловлювань героїв,
знаходити серед них ключові, які пояснюють життєву позицію та вчинки персонажів.
Наприклад, в оповіданні А.П.Чехова «Хамелеон»
Хрюкін розповідає проте, як його укусила собака.
Учням можна запропонувати пояснити, чому у розповіді Хрюкіна так багато трикрапки. Іду я, ваше благородіє, нікого не займаю. починає Хрюкін, кашляючи в кулак, – про дрова з
Митрієм Митрійовичем, і раптом це стерво з доброго дива за палець. Вимені пробачте, я людина, котра робоча. Робота в мене дрібна. Нехай мені заплатять,
бо я цим пальцем, може, з тиждень не поворухну...
Цього, ваше благородіє, і в законі нема, щоб від тварюки терпіти. Якщо кожен кусатиметься, то краще й не жити на світі
Шестикласники приходять до висновку, що,
можливо, саме так автор підказує читачам, що та
історія, яку розповідає Хрюкін, це суцільна брехня.
Ось чому герой запинається, вигадуючи все на ходу.
Він почувається дуже невпевнено.
Костюм. Одяг героя може дуже багато розповісти про свого власника. Наприклад, герой
роману Р.Л.Стівенсона Острів скарбів» Бен Ган
«був обірванцем з обірванців. Одяг його складався з парусинового лахміття та решток матроської роби це руб’я трималося купи завдяки цілій системі всіляких застібок, мідних гудзиків, паличок і петель з просмоленого мотузка. Такий одяг говорить про героя, що він, перебуваючи на безлюдному острові,
не дуже переймався своїм комфортом (страждав від
холоду, спеки, сонячних опіків тощо. Особливо це стає очевидним, якщо порівняти із ставленням до одягу Робінзона Крузо. Із цапиних шкір
Робінзон пошив собі шапку хутром наверх, щоб краще захиститися від дощу. З цього ж матеріалу він пошив куртку і штани та виготовив парасольку, яка чудово захищала від сонця. Тоді постає питання чому так недбало ставився до свого одягу Бен Ган? Автор пояснив це, увівши в опис одягу Бена Гана художню деталь Єдиною тривкою річчю з усього його обладунку був черес із мідною пряжкою. Черес – схованка для грошей.
Отже, стає зрозумілим, що герой цінує золото більше,
ніж життя і власне здоров’я. На острові він прагнув не вижити, а знайти скарби Флінта.
Внутрішній образ
Характер персонажу. Розглядаючи внутрішній образ, потрібно з’ясувати риси характеру героя, його особистісні якості. Вони виявляються найкраще у вчинках, уставленні до інших людей, до оточуючого світу.
Наприклад, Дік Сенд, герой роману Ж.Верна
«П’ятнадцятирічний капітан, виявляє у своїх діях,
учинках та ставленні до життя і людей риси мужньої,
сильної, кмітливої, відповідальної, відданої
особистості. Його вчинки недитячі, вони свідчать про внутрішню дорослість юнака. Дік не схиляється перед труднощами, не згинається під ударами долі, бере на себе відповідальність за життя пасажирів «Пілігрима»,
володіє собою і ситуацією. Юнак впорався з обов’язками капітана, здолав тяжку морську подорож,
відбив напади хижих звірів і дикунів, переміг негідників Гарріса та Негору, зробив усе можливе,
щоб врятувати своїх друзів від неволі.
Інший герой юний Сашко із повісті О.Довженка
«Зачарована Десна у своєму ставленні досвіту виявляє багатий духовний світ. Він з любов’ю і
захопленням сприймає всі прояви життя:
зачаровується красою рідної природи, з великою любов’ю і повагою ставиться до своєї родини, любить усе живе, захоплено сприймає пісні, шанує народні
традиції і селянську працю уміє фантазувати і бачити незвичайне у всьому, що його оточує. Як правило, між характером персонажа і його вчинками та ставленням досвіту прослідковується безпосередній зв’язок. Це стосується цілісного характеру. Але часто автор наділяє свого героя складним суперечливим характером, а відповідно читачеві важче зрозуміти і пояснити його вчинки. Так, Григорій Печорін, герой роману
М.Лермонтова Герой нашого часу», виявляє
душевний егоїзм в історії своїх стосунків із Белою
(викрадаючи дівчину, руйнує її життя заключає парі з
Максимом Максимовичем, що зуміє закохати її в себе;
швидко охолоджується і не відповідає на її палке почуття. Такий ланцюжок досить аморальних учинків формує в уяві читача образ бездушної,
егоїстичної людини, яка сповідує ужитті принцип вседозволеності. Проте, спостерігаючи за персонажем у сцені
погоні за Казбичем, читач змінює своє сприйняття героя той діє сміливо і рішуче, з ризиком для власного життя визволяє Белу з рук розбійника. Його поведінка у цій сцені, а також біля помираючої
Бели дозволяє читачеві повірити зізнанням Печоріна,
зробленим напередодні трагічної події «Если вы хотите, я ее еще люблю. я за нее отдам жизнь…». І
ми віримо, що він дійсно може віддати за Белу своє
життя Атому нам страшно і боляче, які оповідачу Максиму Максимовичу, чути сміх Печоріна після загибелі дівчини «Наконец он сел на землю, в тени, и начал что-то чертить палочкой на песке. Я,
знаете, больше для приличия, хотел утешить его,
начал говорить он поднял голову и засмеялся…
У меня мороз пробежал по коже от этого смеха…».
Характеристики образу-персонажу. Часто аналіз вчинків героя та його ставлення до людей і
світу виявляється недостатнім для розуміння його внутрішнього образу. Учнів треба вчити уважно ставитися до характеристик, які даються героєві утворі. Як правило, це можуть бути пряма авторська
характеристика, самохарактеристика, відгуки про
героя оточуючих його осіб, психологічна
характеристика.
Звісно, не варто утворі шукати всі типи характеристик. Письменник, очевидно, залежно від складності образу та авторської концепції, може пропонувати утворі одну або дві із них. Головне навчити учнів знаходити в характеристиках необхідну
інформацію для створення внутрішнього образу героя.
Наприклад, аналізуючи образ Печоріна, потрібно звернути увагу школярів нате, що письменник послідовно знайомить читачів зі своїм «дивним»
героєм, вводячи утвір відгуки Максима Максимовича та самохарактеристику (розділ «Бела»),
характеристику автора (розділ
«Максим
Максимович») та психологічну характеристику в щоденниках Печоріна («Тамань», Княжна Мері»,
«Фаталіст»). Аналіз з ретельним розглядом різнобічних характеристик допоможе школярам синтезувати своє уявлення про героя.

Поради щодо організації пообразного аналізу
Приваблива мета аналізу. Кожному вчителеві
варто розпочинати аналіз із з’ясування мети роботи з образом-персонажем. Навчальна мета формулюються відповідно до вимог шкільної програми, в якій пропонується розглядати образ з точки зору його
ідейно-художньої концепції. Звичайно, якщо вчитель оголосить, що на уроці розглядатиметься ідейно- художній зміст образу певного персонажу, то в учнів це не викличе ані особливої зацікавленості, ані
ентузіазму. Для школярів потрібно запропонувати
привабливу мету роботи з образом, замотивувати дітей до активної роботи. Це схоже нате, як ми знайомимося з людьми в реальному житті. Коло наших друзів та товаришів поповнюють ті люди, які
цікаві нам, у яких ми можемо знайти підтримку,
повчитися чомусь, чия життєва позиція може стати для нас моральним уроком тощо. Тому вчитель, готуючись до уроку, осягнувши смислові глибини образу, має знайте в ньому те, що може викликати особистісну зацікавленість школярів.
Відповідно до цього і формулюється приваблива мета
аналізу образу-персонажу та продумується, як підвести учнів до неї.
Образ Діка Сенда (Ж.Верн «П’ятнадцятирічний
капітан»)
Фрагмент аналізу
І. Актуалізація опорних знань
На сьогодні ви підготували географічні картина яких умовними позначками відмітили особливості
тваринного і рослинного світу африканського континенту, які б допомогли Діку Сенду швидше розгадати зловісну загадку Негору та Гарріса.
Запитання. Чому у вас виникло бажання допомогти юному капітану Чим сподобався вам цей герой
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
«Дуже рано, утім віці, коли ще зазвичай не замислюються над майбутнім, він усвідомив своє
становище й дав собі обіцянку стати людиною…» –
пише Ж.Верн про свого улюбленого героя.
А що значить стати людиною На це запитання, мабуть, можна відповісти по- різному. У дитячому кінофільмі «Пригоди
Електроніка» робот, який має зовнішній вигляд хлопчика, мріє стати людиною. Він запитав у свого двійника Сергія Сироєжкіна: А що значить – бути людиною Той відповів йому так Хочеш бути людиною Будь нею прокидайся і співай, живи у своє
задоволення, ні в чому собі не відмовляй
Приваблива мета. Сьогодні на уроці ми спробуємо з’ясувати, що значить стати людиною»
для Діка Сенда.
Робота з текстом. Під яким кутом зору не розглядався б образ-персонаж, головне у його аналізі є
серйозна ретельна робота з текстом. Привабливу мету
потрібно поєднати з навчальною – досягти ідейно- художнього осмислення учнями образу героя. Дуже важливо, щоб школярі отримали задоволення від самого процесу аналізу. А для цього його треба провести майстерно. Учитель має так вибудувати запитання і
завдання до аналізу, щоб допомогти учням побачити прийоми, за допомогою яких автор створює образ свого героя. Ці прийоми у кожного письменника
індивідуальні. Тому відповідно і аналізи проводити шаблонно не можна.
Нащо треба звертати увагу. Розглядайте образу системі
образів (як герой «почувається»
серед інших персонажів як до нього ставляться, як він ставиться до інших.
З’ясуйте роль допоміжних образів (образи-речі,
образи-картини природи, образи- емоції, образи-символи) у створенні образу-персонажу.
2.
Зосередьтесь на зовнішньому образі героя. Старайтеся помічати щось особливе в портреті, мові,
костюмі героя, що розкриває якусь особливість його внутрішнього образу. Будьте уважні до усних та письмових висловлювань героя.
Спонукайте учнів пояснювати
(інтерпретувати)
елементи зовнішнього образу героя.
3.
Розглядаючи внутрішній образ персонажу, вчіть школярів пов’язувати вчинки героя з його особистісними якостями.
З’ясовуйте: Як характеризує героя цей його вчинок, Що говорить про героя його особливе ставлення до інших людей, до природи,
речевого світу тощо Особливу увагу звертайте на характеристики героя (що про нього говорять інші персонажі,
авторську,
психологічну,
самохарактеристику).
Аналіз обов’язково закінчуйте синтезом
(загальною
інтерпретацією образу.
Методичний аспект. Домінуючим методом роботи під час використання пообразного шляху аналізує евристична бесіда, яка містить елементи виразного вибіркового читання, читання під музику,
коментованого читання, читання в особах тощо Оскільки пообразний аналіз пов’язаний із особистісною сферою дітей (учень створює власне уявлення прообраз, треба більше застосовувати такі
сучасні методи, які дають змогу учням обговорити,
подискутувати, висловити свою власну думку,
пофантазувати, побути в ролі героя тощо. Найкраще у цьому зв’язку підходять технології розвитку критичного мислення (методи Щоденник подвійних записів, Карта персонажів, «Інсценування»,
«Драматичні ролі, РОФТ, Павутинка дискусії»
тощо).
Виховний потенціал пообразного аналізу
Кожен герой дає свій урок юній особистості. Дік
Сенд вчить бути сміливим і цілеспрямованим,
сильним і надійним другом. А ще його історія доводить потрібно постійно здобувати знання, щоб упевнено почуватися в різних складних життєвих ситуаціях (якби Дік Сенд умів орієнтуватися по зірках, він би не покладався лишена компасі не збився з курсу якби він гарно знав тваринний та рослинний світ Центральної Африки, він би не дозволив Гаррісу завести мандрівників углиб континенту).
Робінзон Крузо вчить нас природному оптимізму в усякому злі вбачати якесь добро, забудь- яких складних життєвих обставин залишатися людиною, багато працювати, вивчати різні ремесла і
мужньо долати життєві труднощі. Безіменний герой в оповіданні Джека Лондона своєю історією доводить людина може перемогти найстрашніші життєві обставини, якщо не втрачатиме надії, любитиме та цінуватиме життя вище ніж золото,
зберігатиме людську сутність та силу духу Такі уроки від літературних героїв запам’ятовуються на все життя, хоча дуже часто серед науковців та вчителів можна почути думку проте, що не варто приділяти велику увагу виховному аспекту аналізу художнього твору. Відомий вчений-літературознавець
В.Г.Маранцман вважає, що пообразний аналіз має бути людинотворчим. На літературному сприйнятті школярів VІІ –
VІІІ класів гостро позначається процес самоствердження особистості, яка формується у підлітковому віці, намагаючись усвідомити себе.
Психічний розвиток у цьому віці вимагає загостреної
уваги до моральних питань. Що таке добро і що таке зло Чому людина чинить така не інакше Чим пояснити той чи той вчинок. Це не може не позначитися на змісті і формі аналізу. Враховуючи етичну орієнтацію підлітків VІІ – VІІІ класів і їхнє
ставлення до мистецтва, корисно будувати аналіз так,
щоб на першому плані опинилися образи героїв,
моральні колізії. Це зовсім не означає, що аналіз обмежується моральним змістом твору. Поступово до нього вливаються й естетичні… мотиви…»

Конспект уроку української літератури в 5 класі
із застосуванням пообразного аналізу художнього
твору


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал