Навчальний посібник Вінниця внту 2014




Сторінка3/7
Дата конвертації01.01.2017
Розмір5.01 Kb.
ТипНавчальний посібник
1   2   3   4   5   6   7

25 наявність повної, різноманітної інформації про ринки, девони здійснюються. Початковим пунктом дослідження ринку повинна бути точно сформульована постановка проблеми. Поштовхом до проведення дослідження можуть стати міркування щодо розмірів витрат, зміну власній програмі збуту, використання результатів технічного прогресу, підвищення частки фірми на ринку, конкуренції, ненадійності постачальників, неясності розмірів пропозиції в майбутньому та ін. Найважливішою частиною інформаційних завдань є дослідження ринків закупівель, а саме безпосередніх ринків (тих, що забезпечують вданий час потреби в ресурсах посередницьких ринків тих, що використовуються постачальниками ринків замінників (повністю або частково замінюваних продуктів нових ринків. Інформацію корисно надавати втрьох аспектах
– сучасний аналіз ринку (моментальний знімок
– динаміка зміни кон'юнктури ринку
– прогнози зміни ринку. Вивчення ринку з метою закупівель сировини і комплектуючих виробів, як правило, проводиться паралельно з розробкою нової продукції. Наприклад, в машинобудуванні воно починається і здійснюється на стадії конструювання виробів. Органи постачання забезпечують конструкторів необхідними каталогами, описами. Але каталоги і описи, зазвичай, не містять інформації про ціни, а без цього важко добитися економічно вигідних рішень стосовно матеріалів і конструкцій майбутніх виробів. Тому прямим завданням органів постачання є збір інформації не тільки про асортимент товарів на ринку закупівель, алей про ціни, можливі терміни постачань, транспортні витрати і пошук їх оптимального поєднання.
4.3 Завдання "зробити або купити" При плануванні закупівель після визначення потреби і розрахунку кількості часто виникає необхідність прийняття рішення проте, купувати ті або інші матеріали, деталі чи виробляти самому. Прийняття рішення (ПР) з проблеми "зробити або купити" (MOB – Make-or-Buy Problem) базується на врахуванні зовнішніх і внутрішніх чинників. Перевага самостійного виробництва зниження залежності підприємства від коливань ринкової кон'юнктури, тобто підвищення стійкості функціонування підприємства. Перевага зовнішніх закупівель висока якість і низька собівартість комплектуючих (внаслідок спеціалізації виробника.

26 До зовнішніх чинників ПР відноситься ступінь розвитку логістичних відносин вданій економічній системі. Чим розвиненіші логістичні зв'язки, тим вища надійність постачань і тим нижчий ризик втрат. До внутрішніх чинників ПР відносяться умови на самому підприємстві. Рішення про вигідність закупівель може бути ухвалене у випадку, якщо
– потреба в комплектуючих невелика
– відсутні необхідні для виробництва потужності
– відсутні кадри необхідної кваліфікації. Рішення про вигідність власного виробництва може бути ухвалене у випадку, якщо
– потреба в комплектуючих стабільна і достатньо велика
– комплектуючий виріб може бути виготовлений на наявному устаткуванні. Крім якісного аналізу перерахованих чинників, для ухвалення такого рішення необхідно зіставити витрати на закупівлю і на власне виробництво. В цілому витрати на закупівлю визначаються ціною постачальника, але при цьому включають витрати на
– оформлення замовлення
– транспортування
– страхування
– упаковку
– складування
– обробку (переробку, сортування і т. доплату персоналу, пов'язаного із закупівлями. Витрати на власне виробництво складаються з
– витратна виробництво (вартість сировини, енергії, робочої сили, зберігання, накладних витрат
– можливих капітальних витратна організацію необхідного виробництва купівля, доставка, монтаж устаткування, навчання робочих. Порівнявши витрати на власне виробництво за кожним матеріалом деталі, вироби) з урахуванням необхідних капіталовкладень, які повинні будуть окупитися, і витратна закупівлю, можна приймати остаточне рішення.
4.4 Завдання вибору постачальника Важливою функцією служб постачання різних фірм є вибір постачальника для компанії. Основні етапи рішення задачі вибору постачальника Пошук потенційних постачальників. оголошення конкурсу вивчення рекламних матеріалів

27 відвідування виставок і ярмарків листування і особисті контакти з можливими постачальниками. Аналіз потенційних постачальників за такими критеріями. ціна якість продукції надійність постачань (дотримання договорів щодо термінів постачання, асортименту, комплектності, якості і кількості продукції віддаленість постачальника від споживача терміни виконання поточних і екстрених замовлень наявність резервних потужностей організація управління якістю у постачальника психологічний клімату постачальника здатність забезпечити постачання запасних частин протягом всього терміну служби устаткування, що постачається фінансове положення постачальника. Оцінювання результатів роботи з постачальниками здійснюється на основі критеріїв вибору постачальника аналізу значущості товару для виробничого або торгового процесу значущості кожного критерію оцінок із кожного критерію. Методи організації процесу вибору постачальника Аналіз можливих варіантів і пропозицій здійснює торговий агент фірми, що відповідає за закупівлі. До його функцій входить вибір постачальника, виходячи, перш за все, з найбільш низьких закупівельних цін подача замовлення відстежування виконання замовлення вирішення виникаючих проблем. Всі питання зазвичай вирішуються за допомогою сучасних засобів зв'язку, обмін офіційною документацією зведений до мінімуму. Метод полягає в колегіальному обговоренні можливостей і потреб в постачаннях. Аналіз проводиться як нарівні відділу закупівель компанії, такі нарівні взаємодії вищеназваного відділу з виробничим і відділом контролю якості продукції. Цей метод застосовується, в основному, для забезпечення постачання компанії з нового, погано вивченого ринку. Подібна ситуація може скластися в результаті виникнення потреби в принципово новій для компанії сировині і комплектуючих. Така потреба з'являється при диверсифікації виробництва і виробництві принципово нової продукції, а також здійсненні закупівель по імпорту або в невивченому фірмою регіоні і т. д. У цих випадках відділ закупівель або торговий агент найчастіше

28 звертається у фірму або бюро, що виконує посередницькі функції. Як правило, посередницька компанія має достатньо повну і різноманітнішу інформацію про можливості потенційних постачальників з погляду програми випуску їх продукції, якості, оперативності реалізації отриманих замовлень. При цьому фірми-посередники можуть за обумовлену плату знайти можливих постачальників або споживачів продукції, консультувати із юридичних і фінансових аспектів передбачуваних операцій отримати повноваження від компанії-клієнта і узяти на себе організаційну і фінансову сторону угоди за обумовлений відсоток прибутку або деяку частку від суми контракту. В цьому випадку вони стежать за об'ємом і якістю постачань, піклуються про своєчасну доставку, можуть надавати послуги зі складування, комплектування, упаковки, сортування і інших допоміжних операцій.
4.4.1 Пошук потенційних постачальників Процедура отримання і оцінення пропозицій від потенційних постачальників може бути організована по-різному: за допомогою оголошення конкурсних торгів, вивчення рекламних матеріалів, відвідувань виставок і ярмарків, листування і особистих контактів з можливими постачальниками. При цьому найбільш поширеними і ефективними є конкурсні торги письмові переговори між постачальником і споживачем. Конкурсні торги (тендери) – широко використовувана в індустріально розвинених країнах форма пошуку і налагодження високоефективних взаємин постачальників і споживачів. Конкурсні торги проводять у випадку, якщо передбачається купити сировину, матеріали, комплектуючі на велику грошову суму або планується налагодити довгострокові зв'язки між постачальником і споживачем. Конкурсні торги вигідні як постачальникові, такі споживачеві. Постачальник отримує точне уявлення про умови роботи із споживачем. Споживач суміщає вирішення проблем отримання необхідного товару і вибір якнайкращого в усіх відношеннях постачальника. Проведення тендеру включає такі етапи реклама розробка тендерної документації публікація тендерної документації приймання і розгляд тендерних пропозицій оцінювання тендерних пропозицій підтвердження кваліфікації учасників торгів пропозиція і присудження контракту.

29 Тендерна документація, як правило, має досить великий об'єм і виконує ряд важливих функцій, а саме інструктує учасників тендера про процедуру торгів дає опис товарів, що купуються, або послуг встановлює критерії для оцінювання пропозицій визначає умови майбутнього контракту. Оцінювання тендерних пропозицій ведеться в строгій відповідності до критеріїв, наведених в тендерній документації. Основні правила процедури оцінювання такі попереднє призначення членів тендерного комітету, що проводить оцінювання пропозицій розгляд тільки тих пропозицій, які відповідають вимогам, викладеним в тендерній документації безумовне проходження оголошених процедур оцінювання, що зазначені в тендерній документації відсутність яких-небудь переговорів з учасниками торгів. Тендерний комітет складає звіт про оцінку тендерних пропозицій, в якому повинно бути показано, як оцінювалися тендерні пропозиції, обґрунтовані причини відхилення пропозиції і дані рекомендації щодо присудження контракту. Переможцем конкурсних торгів визнається учасник, який надав найбільш вигідну, що відповідає кваліфікаційним вимогам тендера, пропозицію. Письмові переговори. Іншим варіантом процедури отримання пропозиції від потенційного постачальника можуть бути письмові переговори між постачальником і споживачем. В процесі письмових переговорів споживач отримує офіційну пропозицію на постачання товарів від потенційного постачальника. Це може бути організовано двома способами
1. Ініціатива вступу до переговорів виходить від продавця товару. Він розсилає потенційним покупцям своєї продукції пропозиції (оферти). Ці документи аналогічні пропозиціям, що отримуються від постачальників при проведенні конкурсних торгів. На відміну від конкурсних торгів, де форми пропозицій чітко визначені, оферти у разі письмових переговорів можуть мати різну форму і зміст. Зазвичай вони містять такі реквізити найменування товару кількість і якість товару ціну умови і термін постачання умови платежу характеристику тари і упаковки порядок приймання-здачі.
Оферти можуть бути твердими і вільними. Тверда оферта відсилається тільки одному покупцеві з вказанням терміну дії оферти, протягом якої продавець не може змінити свої умови.

30 Неотримання відповіді протягом цього терміну рівноцінно відмові покупця від постачання і звільняє продавця від зробленої пропозиції. Якщо покупець приймає пропозицію, то він направляє продавцеві в межах строку дії оферти підтвердження про ухвалення пропозиції. Продавцеві можуть бути направлені і контрумови покупця. Якщо не вдається прийти до згоди протягом терміну дії пропозиції, то переговори продовжуються без урахування зобов'язань продавця, узятих ним по твердій оферті. Тверді оферти висилаються, як правило, традиційним партнерам. Вільна оферта не включає ніяких зобов'язань продавця відносно покупця. Вона може висилатися необмеженому числу потенційних споживачів і містити як перераховані вище реквізити, такі рекламно-
інформаційні матеріали.
2. Ініціатива вступу до переговорів виходить від покупця. Він розсилає потенційним постачальникам комерційний лист або запит, головною метою якого є отримання пропозиції (оферти). У запиті вказуються всі необхідні реквізити (найменування товару, необхідна якість, умови і терміни постачання, платежу та ін.) окрім ціни, яка вказується у відповіді на пропозиції. У випадку якщо потенційний покупець звертається до своїх постійних контрагентів, то замість запиту може бути вислане замовлення. Оцінювання пропозицій, що надійшли до потенційного споживача, може вестися різними способами. Це може бути строго регламентований процес, яку разі конкурсних торгів, або вільніша процедура. Найчастіше основним критерієм для відбору пропозиції є висока якість у поєднанні з мінімальною ціною.
4.4.2 Аналіз потенційних постачальників по критеріях Є три основні критерії вибору постачальника
– вартість придбання продукції або послуг
– якість продукції або послуг
– надійність обслуговування. Одне з ключових питань матеріально-технічного постачання це якість сировини і комплектуючих виробів, що постачаються. Не дивлячись на конкуренцію серед потенційних постачальників на внутрішньому і міжнародному ринку, проблема якості (матеріальних ресурсів) МР стоїть достатньо гостро. Найбільш солідні західноєвропейські, американські і японські компанії розробляють спеціальні програми із підтримки і підвищення якості своєї продукції. Значна увага в них приділяється якості
МР, що постачаються. Характерним прикладом в цій справі може бути досвід компанії
"Кеннон Норт Америка" (США. У структурі управління компанією створена так звана "група із відбору постачальника, до якої входять представники системи матеріально-технічного постачання компанії, фінансової служби, виробничого відділу та ін. Група відбирає як

31 постачальників лише тих, хто проявив або може проявити здатність задовольнити рівень запитів, що висуваються компанією. Група висуває технічні вимоги до предметів закупівель, засновані на технічних вимогах до кінцевої продукції, які передаються постачальникові. При розгляді можливостей постачальника на перше місце висуваються такі вимоги наявність устаткування для виробництва продукції необхідної якості можливість проводити випробування якості за заданою програмою і за допомогою необхідних приладів контроль і атестація вхідних матеріалів і сировини наявність необхідних документів і інструкцій, що визначають кількість робочих операцій і їх контроль наявність маршрутних документів, підтверджуючих проведення всіх необхідних операцій із виробництва і контролю. Програми підтримки якості комплектуючих, що купуються, і сировини ретельно продумуються, в розрахунок береться навіть організація навчання персоналу постачальників-суміжників. Завданням навчання, як правило, є підвищення рівня знань персоналу, який інформують про новітні технології і процеси, щоб зробити обслуговування верстатів і приладів кваліфікованим і ефективним. У практиці матеріально-технічного постачання зустрічаються випадки постачань товарів посередньої і низької якості. У зв'язку з цим вживаються різні економічні заходи, направлені на зниження об'єму постачань низькоякісних товарів. В більшості випадків некондиційні товари повертаються компанії-винуватиці, оплата за них не проводиться, можливі і штрафні санкції. Під надійністю обслуговування розуміється гарантованість обслуговування споживача потрібними йому ресурсами протягом заданого проміжку часу, незалежно від недостач, які можуть виникнути, без порушень термінів доставки і т. д. Надійність оцінюється через вірогідність відсутності відмовив задоволенні заявки споживача. В окремих випадках якість обслуговування, а також окремі умови постачання не відбиваються на ціні придбання. Окрім основних критеріїв вибору постачальника існують і інші критерії, кількість яких може доходити до декількох десятків. Для збору інформації, необхідної для застосування перерахованих критеріїв, потрібне використання різноманітних джерел. Джерела інформації про характеристики постачальників власне розслідування місцеві джерела, діючі наданій території юридичні особи або "інформатори" офіційних органів банки і фінансові інститути конкуренти потенційного постачальника

32 торгові асоціації, наприклад Торговельно-промислова палата інформаційні агентства державні джерела, такі як реєстраційні палати, податкова, ліцензійні служби та ін., що володіють відкритою для ознайомлення інформацією. Правила відбору джерел інформації. Не можна обмежуватися одним джерелом інформації, незалежно від об'єму і глибини інформації, що надається ним. Як мінімум одне з використовуваних джерел повинно бути незалежним, тобто не бути зацікавленим в можливих наслідках використання наданої ним інформації. Остаточний вибір постачальника проводиться особою, що ухвалює рішення, і не може бути повністю формалізований.
4.5 Організація постачання на підприємствах
4.5.1 Організаційні форми постачання
1.
Об'єднання в асоціацію з метою поліпшення виробничого забезпечення. Останніми роками виникли деякі нові організаційні форми співпраці, мета яких підвищення якості продукції, спрощення процедури складання контрактів і контролю виконання. Наприклад, в Німеччині ряд машинобудівних компаній різної величини об'єдналися в асоціацію з метою поліпшення виробничого забезпечення. Ця група компаній спеціалізується на заснованому на високих технологіях виробництві промислових роботів, потокових ліній, систем управління гнучкими виробничими системами, периферійного устаткування для виробничо- технологічних систем. Подібне виробництво потребує значної кількості компонентів гідравлічних, пневматичних, електронних, електротехнічних та ін. Разом з комплексом завдань, поставлених перед асоціацією в області розвитку перспективного планування виробництва, розробки техніки майбутнього, сумісного забезпечення виходу на ринок, однією з головних проблем стала виробнича кооперація і матеріально-технічне постачання компаній. Дрібні і середні компанії в цій групі розробляють і проводять нові наукові компоненти складних систем, що випускаються крупними фірмами. Тим самим вони не тільки здійснюють постачання для крупних компаній, алей активно впливають на їх технічну і збутову політику. Створення на підприємствах центрів із закупівель. При формуванні складу такого центру, необхідно враховувати, що ступінь залучення персоналу фірми до закупівельного процесу змінюється нарізних його стадіях. Так, при первинній закупівлі, коли спостерігається зацікавленість в цьому процесі більшості функціональних підрозділів, їх представники беруть участь в роботі центру. У міру того як процес

33 закупівлі переходить від стадії усвідомлення потреби вданій закупівлі до кінцевої стадії укладення договору з постачальником, відповідальність за ухвалення рішення переноситься на керівництво відділом постачання. Довгострокова кооперація з постачальниками, характерна для сучасного ринку товарів виробничо-технічного призначення в країнах Західної Європи, ставить перед відділами постачання фірм ще одне завдання визначення балансу між ресурсами постачальника і споживача, тобто реалізацію концепції управління сумісними ресурсами. Як приклад можна розглянути шведську компанію "Еріксон інформейшн системс", яка розробила свою систему постачання. Відповідно до цієї системи центр із закупівель компанії підключається до розробки нової продукції з перших кроків. У компанії вважається, що її успішне функціонування в майбутньому залежить від уміння центру із закупівель створити адекватну структуру постачань. Це означає, що центр із закупівель починає вибір постачальників на стадії розробки продукції з урахуванням інтересів майбутніх споживачів. Компанія використовує можливості постачальників взяти участь в розробці продукції (це прагнення визначається обмеженістю ресурсів самої компанії. Система постачання, що ґрунтується на використанні потенціалу постачальників, в цілому була прийнята компанією. Вже через рік після її впровадження компанія зуміла реалізувати проект, в якому постачальники брали найактивнішу участь в розробці, і у виробництві продукції в рамках кооперації. Вданий час закупівельні групи компанії працюють в різних країнах світу, укладаючи контракти із зовнішніми постачальниками. Нова стратегія радикально змінила роль центру із закупівель в компанії, зробивши його провідною ланкою як на стадії розробки продукції, такі виробництва. У зв'язку з цим вимальовувалися і абсолютно нові завдання відділу постачання аналізі координація внутрішніх функцій компанії дизайну, виробництва і постачання направлена робота з постачальниками із орієнтації їх технічних розробок, виходячи з інтересів компанії. Це вимагає від співробітників відділу знань про потенційні можливості постачальників, їх уміння і готовність здійснити необхідну адаптацію продукції, що розробляється.
4.5.2 Основні принципи роботи з постачальниками У західній практиці закупівельної діяльності вироблено ряд рекомендацій, суть яких в такому у основі успішної підготовки і виробництва продукції (за інших рівних умов) лежать хороші відносини між підприємцем, з одного боку, кредиторами і постачальниками з іншого. У відносинах з постачальниками рекомендується дотримуватися декількох основних принципів

34 поводитися з постачальниками так само, як з клієнтами фірми не забувати демонструвати наділі спільність інтересів знайомити постачальника з своїми завданнями і бутив курсі його ділових операцій проявляти готовність допомогти у разі виникнення проблему постачальника дотримувати прийняті на себе зобов'язання; враховувати в діловій практиці інтереси постачальника

підтримувати,за змоги стабільні контакти в діловій сфері.
4.6 Планування закупівель Логістика закупівель (постачання, будучи першою логістичною підсистемою, є процесом руху сировини, матеріалів, комплектуючих і запасних частин з ринку закупівель до складів підприємства. Для ефективного функціонування логістики закупівель необхідно знати, які саме матеріали необхідні для виробництва продукту, скласти план закупівель, що забезпечує узгодженість дій всіх відділів і посадовців підприємства для вирішення таких завдань постачання аналізі визначення потреби, розрахунок кількості матеріалів, що замовляються визначення методу закупівель узгодженість ціни і укладення договору встановлення контролю за кількістю, якістю і термінами постачань організація розміщення товарів на складі. В процесі планування закупівель необхідно визначити які матеріали потрібні кількість матеріалів, які знадобляться для виробництва продукту час, коли вони знадобляться можливості постачальників, у яких можуть бути куплені товари необхідні площі складських приміщень підприємства витрати на закупівлі можливості організації самостійного виробництва деяких деталей на підприємстві. Ефективне планування і інформаційне логістичне обслуговування дозволяють забезпечувати безперебійне постачання виробництва при мінімізації складських запасів.
4.6.1 Визначення потреби і кількості матеріалів, що замовляються Вивчивши ринок і зупинившись на конкретних постачальниках, відділ закупівель зобов'язаний визначити потреби підприємства або фірми

35 в конкретних постачаннях. Визначення потреб ґрунтується на стратегії управління запасами. Існує безліч методик визначення того, скільки необхідно купувати матеріалів для виробництва продукції із якою періодичністю вони повинні надходити від постачальників. Замовлення на основі попереднього досвіду у витрачанні аналогічних матеріалів у минулому. Наприклад, минулого року було використано 1000 одиниць сировини, що за тиждень в середньому склало
1000/52 = 19 одиниць. Ця кількість може бути використана в майбутньому. При коливаннях попиту використовують попередній досвід, скоректований методами згладжування цих коливань метод ковзного середнього, метод експоненціального згладжування та ін. Застосування згладжування доцільне у випадках коливань попиту на кінцевий продукт, що регулярно повторюються (наприклад, сезонних. Згладжування досягається порівнянням фактичного споживання в попередньому періоді з прогнозними значеннями, розрахованими для цього ж періоду. Евристичний, інтуїтивний метод дозволяє оцінити потребу на основі досвіду працівників, отриманого на попередній роботі. Методика планування потреби в матеріалах (MRP-I) розглядає певну програму виробництва кінцевого продукту. Принцип її простий. Початкова точка – це передбачений або відомий попит на кінцеву продукцію, інформація про замовлення. Складання кінцевої продукції з тих матеріалів, що купуються, і вироблюваних самостійно закріплюється в списках. При цьому повинні бути відомі час постачань матеріалів і час їх виробництва на власному підприємстві. Далі, виходячи з часу постачань кінцевого продукту споживачеві, визначають потребу в матеріалах, що постачаються і виробляються самостійно. Особливість застосування методики MPR-I втому, що закупівлі і виробництво плануються, виходячи з потреб в кінцевому продукті. Детермінований метод використовується, коли точно відомі період виконання замовлення і потреба в матеріалах стосовно кількості і термінах. Стохастичний метод використовується, коли мають місце неточні, а статистичні дані про параметри споживання і постачань, тобто основою для розрахунку є математико-статистичні методи, що дають очікувану потребу. Всі розглянуті методи визначення кількості, термінів і періодичності закупівель мають свої переваги і недоліки з погляду точності, витрат часу, вартості послуг або визначення потреб в матеріалах. Їх вибір залежить від профілю фірми можливостей замовника типу виробів наявності і виду складів системи контролю за станом запасів.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал