Навчальний посібник Видавничий дім «родовід» Чернівці 2013 ббк 65. 9 (4 Укр) 28 я 73 а 663



Сторінка7/13
Дата конвертації29.12.2016
Розмір2.47 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   13

Проведення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища в автотранспортних підприємствах

Значної шкоди довкіллю і, як наслідок, здоров'ю населення завдає автомобільний транспорт. Викиди двигунів внутрішнього згоряння забруднюють повітря сполуками вуглецю, важкими металами. Проблему намагаються вирішувати, вдосконалюючи двигуни, встановлюючи більш жорсткі нормативи для викидів в атмосферу, однак зростання автомобільного парку в усьому світі, а в Україні зокрема, унеможливлює кардинальне зменшення автотранспортних забруднень атмосферного повітря, а також ґрунтів, водойм. Контроль за дотриманням законодавства

Тому проведення контролю за охороною навколишнього природного середовища в автотранспортних підприємствах є дуже важливою функцією державних органів.

Державний контроль у цій сфері регламентується Законами України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про охорону атмосферного повітря», «Водним кодексом України», іншими нормативними документами. Він проводиться з метою попередження та припинення порушень законодавства, норм і правил з охорони навколишнього природного середовища незалежно від форм власності та видів господарської діяльності підприємств і організацій, що здійснюють ремонт, технічне обслуговування й експлуатацію автотранспортних засобів.

Підготовка до проведення контролю полягає в ознайомленні з матеріалами попередніх перевірок, розробленні плану та порядку проведення перевірки, погодженні з керівництвом термінів проведення.

Перевірку проведення робіт з організації охорони атмосферного повітря починають з контролю наявності наказів і розпоряджень з охорони атмосферного повітря, державних та галузевих стандартів, методик із перевірки вмісту токсичних речовин і димності у відпрацьованих газах транспортних засобів та ін. Зокрема перевірці підлягають: розрахунки викидів шкідливих речовин за останні 2 роки; виконання плану заходів з охорони атмосферного повітря, включаючи приріст автомобілів із зниженою токсичністю; виконання приписів за актами попередніх перевірок.

Перевірка пересувних джерел викидів полягає у виконанні такого комплексу робіт та вимог: перевірка токсичності і димності відпрацьованих газів двигунів, яка проводиться на підприємствах, що здійснюють ремонт, технічне обслуговування, експлуатацію автомобілів; при виїзді (в'їзді) з території; при технічному огляді; на лінії. Всі перевірки токсичності і димності газів двигунів в автотранспортних підприємствах при кількості автомобілів більше 100 проводять на контрольно-регульованому посту (наприклад, перевірка відповідності таким вимогам: випускна система автомобілів не повинна мати прогарів, пробоїв, несправностей; пальне і мастильні матеріали мають відповідати маркам, що рекомендуються підприємством виробником; виміри проводяться за нейтрального положення важеля коробки передач; встановлення відповідності вимірювальних приладів для визначення вмісту оксиду вуглецю та суми вуглеводнів використовують газоаналізатори безперервної дії, що працюють на принципі інфрачервоної спектроскопії, для визначення димності відпрацьованих газів — димомір безперервної дії). Підготовку, обслуговування й експлуатацію апаратури слід проводити відповідно до вимог документації. Засоби вимірювальної техніки мають клейма із зазначенням діючих термінів державної повірки та свідоцтва про повірку; інструментальний контроль токсичності відпрацьованих газів регламентує ГОСТ 17.2.03-87. «Охорона природи. Атмосфера. Норми і методи вимірювань вмісту вуглецю і вуглеводів у відпрацьованих автомобілів з бензиновими двигунами. Вимоги безпеки».

Вміст оксиду вуглецю і вуглеводнів у відпрацьованих газах визначають при роботі двигуна на холостому ходу двох частот обертання колінчастого валу двигуна, встановлених підприємством-виготовлювачем (мінімального та підвищеного). Критерієм оцінки токсичності відпрацьованих газів слугують максимальні значення вмісту оксиду вуглецю і вуглеводнів.

Проведення інструментального контролю димності дизельних двигунів регламентуються ГОСТ 21383-75. «Автомобілі з дизелями. Димність відпрацьованих газів. Норми і методи вимірювань. Вимоги безпеки». Димність відпрацьованих газів автомобілів визначається за двома режимами роботи двигуна: вільного прискорення (розгін двигуна на холостому ходу від мінімальної до максимальної частоти обертання); максимальної частоти обертання (частота обертання валу на холостому ходу при повністю натисну-тій педалі подачі пального). За показник димності приймають середнє арифметичне значення з результатів за чотирма циклами.

Вимірювання в режимі максимальної частоти обертання проводять при стабілізації показів приладу не пізніше ніж через 60 секунд після вимірювань. За результат приймають середнє арифметичне значення від крайніх значень діапазону допустимих коливань. Оцінку димності проводять за максимальним значенням. Результат вимірювань слід зафіксувати у протоколі.

Стаціонарні джерела викидів забруднюючих речовин. Автотранспортні підприємства обладнані цехами і дільницями механічної обробки матеріалів, пресового, технічного, зварювального, акумуляторного, хімічної і електротехнічної обробки техніки, де використовуються стаціонарні джерела забруднення атмосфери. Вони повинні бути оснащені газоочисними і пиловловлюючими установками, при ладами і засобами контролю за викидами в повітряний басейн та ефективністю їх роботи. При обстеженні стаціонарних джерел забруднення атмосфери інспектор перевіряє:


  • наявність і термін дії дозволу на викид шкідливих речовин в атмосферу;

  • повноту і достовірність даних проекту норм ГДВ становленого ліміту на викид і співставляє їх;

  • наявність і заповнення типових форм первинної облікової документації (ПОД-1, ПОД-2 і ПОД-3);

  • виконання заходів зі скорочення викидів.

Необхідно також перевірити роботу газоочисних установок, а саме:

  • документацію з експлуатації, обслуговування газоочисних установок (проекти, акти прийомки, графіки ремонту, інструкції і т. д.);

  • наявність розробок для зменшення викидів, технічний стан газоочисних установок, дотримання правил експлуатації і т. д.

Контролювання санітарно-промислової лабораторії полягає у перевірці:

  • забезпеченості необхідним обладнанням, документацією;

  • наявності планів робіт з контролю забруднення атмосфери;

  • проведення перевірок ефективності газоочисного обладнання та ін.

Перевірка водоохоронної діяльності. Вода на підприємстві, що здійснює ремонт і технічне обслуговування транспорту, використовується в основному для миття машин, промивки деталей і акумуляторів, очищення повітря в гідрофільтрах фарбувальних камер тощо. Тому слід перевірити документацію та виконання таких видів робіт: дозволи на спеціальне водокористування (у випадку автономного джерела водоспоживання); балансову схему проектного і зворотного водоспоживання і водовідведенні, вимірювання їх об'єктів; журнали (форми ПОД-11, ПОД-12, ПОД-13). У разі отримання води від міського водо провідно-каналізаційного господарства перевіряють на чинність відповідних технічних умов, а при заборі води з водойми, що має рибогосподарське значення, перевіряють плинність на водозборі рибозахисних пристроїв. Також перевіряють наявність та стан роботи локальних очисних споруд, відповідність фактичних і встановлених дозволів на скид. Потім перевіряють лабораторні графіки відбору проб і їх погодження з природоохоронними принципами. За даними лабораторних аналізів вивчають вплив стічних вод на стан водойми.

За результатами обстеження природоохоронної діяльності підприємства складається акт встановленого зразка, в якому вказують санкції, вжиті до порушників законодавства, норм і правил з охорони навколишнього природного середовища. Окремим розділом акта є обов'язкові до виконання приписи з вказівками термінів їх виконання і посилання на статті або пункти законодавчих чи нормативних документів.


images

РОЗДІЛ 6
МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РОЗРОБКИ МЕНЕДЖМЕНТ-ПЛАНУ ДЛЯ ЕКОЛОГІЧНО ЦІННИХ ТЕРИТОРІЙ



    1. Менеджмент-план: важливі аспекти

6.2.Загальна структура та зміст менеджмент-плану

6.3. Приблизний формат планування управління для природних і напівприродних територій


    1. Менеджмент-план: важливі аспекти

Природоохоронне управління — безперервний процес, у якому менеджмент-план є важливим живим інструментом для забезпечення ефективного використання ресурсів.

Менеджмент-план — надзвичайно корисний документ для внутрішнього використання в організації, водночас він є інструментом для комунікації з іншими, щоб продемонструвати важливість території та пояснити, чому саме цей конкретний вид діяльності необхідний.

Планування управління — це не лише підготовка документу менеджмент-плану, це процес. Обговорення, що є невідʼємною частиною процесу підготовки цього документу (як всередині, так і поза межами організації) може бути не менш важливим, аніж сам кінцевий план.

Менеджмент-план використовують як у полі, так і в офісі; він не призначений лише для поповнення бібліотеки.

Остаточне значення матимуть результати на території. Моніторинг є невідʼємною частиною визначення цих результатів і можливістю перевірити, чи просувається управління в правильному напрямі.

Менеджмент-план повинен мати наукове підґрунтя, але не повинен бути науковим звітом. У ньому необхідно описати ті характеристики, які важливі для управління територією.

Менеджмент-план повинен бути Далекосяжним (передбачати певну перспективу), Амбіційним (передбачати на один крок більше, ніж можливо) і водночас Реалістичним. Необхідно відшукати баланс між амбіціями й реальністю.

Планування управління потребує підтримання відповідних контактів із залученими ключовими сторонами. Тобто, необхідно мати чітку інформацію й залучати інші сторони на ранніх етапах процесу планування. Будьте відкритими, намагайтеся знаходити спільні інтереси, проте не втрачайте бачення ваших власних цілей.

Менеджмент-план повинен бути достатньо універсальним документом, який потребує періодичного оновлення.




    1. Загальна структура та зміст менеджмент-плану


Розділ 1. Загальна інформація. У цьому розділі узагальнюють політичні аспекти, що впливають на територію яким чином і чому було її обрано й чому необхідне запровадження управління.

Розділ 2. Опис території. Загальна інформація про головні характеристики території за такими категоріями:

  • Загальна інформація. Розташування та межі території, природоохоронний статус, сучасна ситуація та інфраструктура, організація управління.

  • Фізичні характеристики. Клімат, геологічні, геоморфологічні, гідрологічні характеристики, ґрунти.

  • Екологічні/біологічні характеристики. Біотопи/екосистеми, рослинний покрив, екологічні процеси, флора та фауна.

  • Соціально-економічні характеристики. Використання території та навколишньої місцевості населенням (діяльність, що впливає на стан території), економічні аспекти, населення, господарське використання території в минулому, культурна спадщина, ландшафтна та естетична цінність.

Розділ 3. Оцінка та цілі. Першу оцінку екологічних і соціально-економічних характеристик виконують після того, як розроблені ідеальні цілі (цілі, досягнення яких прагнуть особи що приймають рішення з управління територією, за умови, що будуть здійснені всі заплановані заходи та встановлено контроль на території). Визначають обмежуючі фактори (фактори, які впливають на ідеальні цілі негативним чином) і модифікуючи фактори (фактори, що позитивно або нейтрально позначаються на ідеальних цілях). Далі проводять другу оцінку впливу обмежуючих і модифікуючи факторів на ідеальні цілі. На основі другої оцінки отримують робочі цілі. Це заява про цілі, які є практично досяжними та SMART (прості, вимірні, досяжні реалістичні чітко визначені в часі). Вони слугуватимуть орієнтиром для впроваджуваних заходів на території.

Розділ 4. Впровадження. Цей розділ допомагає визначитися зі шляхами досягнення цілей. Визначають і Стратегії управління (методи впровадження заходів із зазначенням часової перспективи, критеріїв успішності, необхідних ресурсів і пріоритетів). Якщо необхідно, територію поділяють на Зони. Для кожної зони на основі стратегій управління визначають Рекомендації. Розробляють Проекти, які є частиною роботи. Розробляють Робочий план, який є планом заходів на конкретний період часу, де вказано яких результатів очікується досягнути і які витрати необхідні на щоденну діяльність.

Розділ 5. Перегляд. Критичну оцінку досягнень і впливу управління, а також прогресу на шляху досягнення цілей загального менеджмент-плану проводять щорічно (Щорічний перегляд), а також наприкінці терміну впровадження плану (5-ти річний огляд).


    1. Приблизний формат планування управління для природних і напівприродних територій

Наведений нижче формат менеджмент-плану можна використовувати в ході планування управління. За потреби, для кожної конкретної території деякі розділи та частини плану можна не використовувати або, навпаки, включати додаткові. На титульній сторінці менеджмент-плану варто вказати таку інформацію:



  • Назву

  • Часові рамки

  • Авторів

  • Назву та адресу організації, що впроваджуватиме управління

  • Дату підготовки та прийняття плану

  • Місце зберігання оригіналу

Виконавче резюме. Виконавче резюме обсягом не більше однієї сторінки варто помістити на початку менеджмент-плану. Резюме пишуть після закінчення написання менеджмент-плану, і в нбому узагальнюють таку інформацію як:

  • важливість основних фізичних і біологічних характеристик;

  • зв'язок між населенням і довкіллям;

  • головні цілі управління;

  • яким чином досягатимуться ці цілі;

  • оцінка необхідних ресурсів.

Розділ 1. Загальна інформація

1.1 Політичні аспекти. У цьому розділі узагальнюють політичні аспекти, що впливають на територію, яким чином і чому було її обрано й чому необхідне запровадження управління.

Офіційний природоохоронний статус. Стисле пояснення законодавчих можливостей і перешкод, що накладаються на територію в рамках міжнародної, національної чи місцевої природоохоронної політики.

Організаційна політика. Окресліть загальні цілі діяльності організації, яка займається управлінням; якими шляхами досягатимуться ці цілі й яким чином певна конкретна територія відповідає політиці організації.

1.2 Вибір території. У цьому розділі описують процес вибору даної території та чому вона потребує впровадження управління.

Розділ 2. Опис території. Опис території має бути повним, чітким і змістовним. Він повинен стосуватися фактів, які впливають на управління територією. Додаткову або більш детальну інформацію поміщають у додатки або наводять посилання в списку літератури. Територію необхідно розглянути в ширшому контексті, для цього варто оцінити впливи як позитивних, так і негативних внутрішніх і зовнішніх чинників на території.

Тут також необхідно описати землекористування та екологічні процеси. Опис соціально-економічних умов включає історичний екскурс, а також можна додати фізичні та екологічні характеристики.



Якщо існує інформація, що важлива для менеджмент-плану, проте на певному етапі вона не доступна, цю обставину слід вказати та запланувати збір такої інформації.

Загальна інформація

2.1 Розташування та межі території

  1. Розташування — можна навести карту територію дрібного масштабу. Необхідно чітко вказати країну, область, район і найближчий населений пункт або інші орієнтири, а також географічні координати.

  2. Межі території — чітко вказані межі території на карті великого масштабу, а також обґрунтування вибору саме таких меж.

2.2 Правовий статус

  1. Форма власності — опис і зображення на карті існуючих форм власності на всій території. Опишіть і позначте на карті також ділянки, що передані в оренду та користування.

  2. Інфраструктура — позначте на карті ділянки, що підпорядковані іншим сторонам, наприклад, дороги, ділянки, де дозволений збір певних ресурсів, заготівля торфу тощо.

  3. Природоохоронний статус — офіційний природоохоронний статус території (національний, міжнародний).

  4. Інші плани — проведіть пошук інформації про інші плани, які стосуються усієї або певних ділянок території.

2.3 Інфраструктура управління

  1. Організації — включіть перелік усіх організацій або окремих осіб, що залучені до управління територією. Вкажіть, хто відповідальний за підготовку різних частин плану. Опишіть процес, за яким затверджуватиметься план. Вкажіть осіб, відповідальних за адміністративні аспекти на території.

  2. Обов'язки — визначте обов'язки та відповідальність кожної особи за різні аспекти управління територією.

  3. Об'єкти — стило опишіть існуючі на території будівлі, їх призначення та структуру. Також опишіть існуючі дороги, водогазопроводи, лінії електропередач, дренажні канали тощо.


Фізичні характеристики

  1. Клімат — опишіть кліматичні особливості території і вкажіть яким чином характеристики території (висота над рівнем моря, експозиція, рослинність тощо) впливають на клімат місцевості і/або клімат впливає на стан території.

  2. Геологія й рельєф (характеристики та процеси) — опишіть типи порід, існуючі на території; ерозійні процеси, яким чином вони впливають на територію; опишіть помітні форми рельєфу тощо.

  3. Ґрунти/субстрати

  4. Гідрологія

  1. Підземні води

  2. Морські, солонуваті та прісні води

  3. Дренажний стік


Екологічні та біологічні характеристики


    1. Екосистеми (біотопи), рослинність і екологічні процеси

Опишіть важливі, типові й рідкісні біотопи, екосистеми, угрупування. Важливо описати значення території в національному та міжнародному контексті, особливо якщо там зустрічаються важливі біотопи та види.

Опис рослинного покриву є важливим розділом, оскільки він становитиме для багатьох територій основу управління. Тому, крім опису екосистем, опишіть також існуючі на території рослинні угрупування, їх вік і структуру.



2.9 Флора. Помістіть перелік рідкісних, типових видів, а також тих, що мають національне чи міжнародне значення. Вкажіть їх статус та екологію й опишіть, за потреби, можливі вимоги до управління. Додайте список особливо поширених або місцевих видів і поясніть їх розповсюдження та сезонність.

  1. Нижчі рослини (мохи, водорості, гриби, папоротеподібні)

  2. Вищі рослини — перелік рослин наведіть у додатку або вкажіть літературні джерела, де можна знайти необхідну інформацію.

2.10 Фауна. Помістіть перелік рідкісних, типових видів, а також тих, що мають національне чи міжнародне значення. Вкажіть їх статус та екологічні характеристики й опишіть, за потреби, можливі вимоги до управління, якщо вони відомі. Додайте список загальнопоширених або місцевих видів і поясніть їх розповсюдження та сезонність. Опишіть всі угрупування та унікальні, рідкісні або важливі види, оцініть розмір їх популяцій, якщо можливо, і їх статус.

  1. Безхребетні

  2. Риби

  3. Земноводні

  4. Птахи

  5. Ссавці


Соціально-економічні характеристики

2.11 Використання території людиною

2.11.1. Природоохоронна діяльність – методи управління, що підтримують або посилюють цінність території.

2.11.2. Сільське господарство – опишіть чи дозволяє сільськогосподарська діяльність підтримувати цінність території або яким чином вона впливає на екологічні процеси.

2.11.3. Лісове господарство – будь-яка лісогосподарська діяльність, у тому числі її мета та тривалість. Вкажіть впливи діяльності на територію та її характеристики.

2.11.4. Рекреація – опишіть частоту відвідування відповідних ділянок території, будь-які сезонні відмінності та оцініть вплив на важливі характеристики території.

2.11.5. Мисливство та рибальство — опишіть або оцініть кількість тварин, що вилучається з території, ступінь турбування, відповідне законодавство та його ефективність. Опишіть сезонність діяльності та місце, де вона відбувається.

2.11.6. Видобування корисних копалин — видобування будь-яких копалин, що має вплив на територію, наприклад, солі, торфу, мінеральних речовин тощо. Оцініть обсяг видобутку, сезонні відмінності, загальні переваги або недоліки для важливих елементів території.

2.11.7. Використання водних ресурсів — способи використання водних ресурсів, що впливають на стан території, наприклад, забір, фактори евтрофікації та джерела забруднення. Наскільки стан території залежить від водних ресурсів?

2.11.8. Освіта, дослідження, інформаційна діяльність — будь-яке використання території з навчальною метою.

2.11.9. Інші типи використання — інші типи або можливості для використання території, зокрема, туризм, екотуризм, зберігання відходів, військові полігони, браконьєрство тощо. Опишіть їх негативні та позитивні впливи на територію.



2.12 Використання навколишніх угідь і його вплив на територію

  1. Природоохоронна діяльність.

  2. Сільське господарство.

  3. Лісове господарство.

  4. Рекреація.

  5. Мисливство та рибальство.

  6. Видобування корисних копалин.

  7. Використання водних ресурсів.

  8. Освіта, дослідження, інформаційна діяльність.

      1. Інші типи використання.

2.13 Економічні аспекти й населення

Опишіть населені пункти, що розташовані поблизу території та яким чином місцеві мешканці використовують територію та прилеглі угіддя. Опишіть існуючі плани, що стосуватимуться території, які нададуть вищого ступеня захисту території або навпаки посилять тиск на територію. Зазначте політичні, соціальні, економічні тенденції.



2.14 Використання території минулому

Опишіть типи використання території в минулому, зокрема традиційні методи та практики, які можливо застосуються й нині й мають природоохоронний вплив на територію. Якщо є можливість скористайтеся старими картами місцевості.



2.15 Культурна спадщина

  1. Археологічні обʼєкти

  2. Національні історичні пам'ятки

2.16 Ландшафтна й естетична цінність

Опишіть культурний ландшафт, певні національні особливості.



2.17 Додатковий матеріал

Надайте іншу існуючу інформацію, що пов'язана з територією в додатках до менеджмент-плану, зокрема перелік літератури, карти місцевості, знімки та фотографії, аерофотознімки тощо.



Розділ 3. Оцінка та цілі

Зробивши опис території, необхідно оцінити наявну інформацію для того, аби визначити ідеальні цілі управління. Це дасть змогу визначити робочі цілі. Процес оцінювання даних зводиться до кількох ключових пунктів першої оцінки. Методом оцінювання може бути суб'єктивне експертне оцінювання в балах за певними критеріями.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   13


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал