Навчальний посібник Вид-во жду ім. І. Франка Житомир 2013




Сторінка2/7
Дата конвертації25.12.2016
Розмір2.83 Kb.
ТипНавчальний посібник
1   2   3   4   5   6   7
ВСТУП ДО КОРПУСНОЇ ЛІНГВІСТИКИ
момент часу в мові співіснують «прогресивні» і
«консервативні» ділянки;
5)
зміна відношення до поняття мовної норми і мовної правильності, тобто межа між «помилкою» та
«маргінальним варіантом» визнається більш рухомою та хиткою [Плунгян, 2008: 7–20.].
Таким чином, лінгвіст визнає, що корпусна лінгвістика – це не просто наука про те, як створювати корпуси і як ними користуватися, а певна ідеологія. Корпусне мовознавство пропонує новий погляд на мову, яка, по суті, і сама є корпусом
[Плунгян, 2008: 7–20] [див. його онлайн лекцію «Почему современная лингвистика должна быть лингвистикой корпусов?”
2
].
Корпусна лінгвістика як емпіричний мовознавчий напрям суттєво відрізняється від традиційної лінгвістики підходами та методами вивчення мовного матеріалу. Ці відмінності систематизовано російським дослідником В.В. Риковим
3
(див. табл.1):
Таблиця 1
Відмінності між корпусною та традиційною лінгвістикою

Корпусна лінгвістика
Традиційна лінгвістика
1.

Основна увага – вивчення мовлення
Основна увага
– вивчення мови
2.

Мета – опис мови у тому вигляді, як вона проявила себе в мовленні, представленого у вигляді спеціально відібраного корпусу текстів
Мета – опис та пояснення мови
2
http://www.polit.ru/lectures/2009/10/23/corpus.html
3
http://www.rykov-cl.narod.ru/
16

ВСТУП ДО КОРПУСНОЇ ЛІНГВІСТИКИ

Корпусна лінгвістика
Традиційна лінгвістика
3.

У своїх дослідженнях спирається на дані корпусу тексту
У своїх дослідженнях йде від теорії до її пояснення
і підтвердження у фактах мовлення
4.

Надає перевагу квантитативним методам
Надає перевагу квалітативним методам
5.

Вбачає себе частиною традицій, що базується на емпіричних методах
Вбачає себе частиною традицій, що базується на раціоналістичних методах
6.

Текст розглядається як певна фізична сутність
Текст розглядається як певна абстракція
7.

Укладення граматики конкретних мов
Вивчає мовні універсалії
8.

Основна увага приділяється формі
Головна увага – не лише формі, але і змісту
9.

Розглядає тексти у глобальній перспективі
Розглядає тексти у локальній перспективі
10.

Фокусує свою увагу на якомога більшому погляді на текст, не обмеженому ніякими догмами
Аналізує певну конкретну, штучно обмежену, проблемну область
11.

У своїх висновках спирається на спостереження мовленнєвої діяльності, що проявляється у вигляді текстів
Спирається на інтуїцію у відборі мовленнєвого матеріалу, у відборі емпіричних матеріалів своїх досліджень
12.

Часто користується ймовірнісними методами і статистикою для первинної обробки мовленнєвого матеріалу
Надає перевагу логічним роздумам
17

ВСТУП ДО КОРПУСНОЇ ЛІНГВІСТИКИ

Корпусна лінгвістика
Традиційна лінгвістика
13.

Проводиться робота з лінгвістичними даними
(
слововживаннями) у тому вигляді, в якому вони зустрілися в контексті
Надає перевагу штучним прикладам з ізольованих від тексту слововживань
14.

Надає перевагу індуктивним методам обробки емпіричного словесного матеріалу, вважає їх суттю наукового методу
Надає перевагу дедуктивним методам обробки емпіричного словесного матеріалу
15.

Вірить у наукові відкриття, базовані на обробці емпіричних даних
Вірить у відкриття, базовані на процедурах, оцінках, порівняннях і т.ін., як результат багатовікових досліджень
Як видно з вищенаведених відмінностей, корпусні студії змінюють пріоритети сучасних лінгвістичних досліджень і демонструють виразну переорієнтацію об’єкта дослідження з
«системи» на «узус», з «мови» на «мовлення».
Ще одна відмінність у підходах між традиційною лінгвістикою й корпусною полягає в тому, що традиційне мовознавство вивчало
можливість
(possibility)
або неможливість якого-небудь лінгвістичного явища. Наприклад, у традиційному підручнику англійської мови буде сказано, що конструкція I'm not можлива в літературному англійському, а от конструкція I ain't не існує. Корпусна лінгвістика додатково вивчає й імовірність (probability) лінгвістичних явищ. Тобто, з погляду корпусної лінгвістики, ми не можемо сказати, що вживання I ain't у літературній мові зовсім неможливо. Воно всього лише малоймовірне.
Оскільки корпусні дослідження проводяться із широким залученням комп’ютерів та спеціально розроблених
18

ВСТУП ДО КОРПУСНОЇ ЛІНГВІСТИКИ
комп’ютерних програм, корпусна лінгвістика часто ототожнюється з іншою галуззю прикладної лінгвістики – комп’ютерною лінгвістикою. Хоча ці два напрями мають багато спільного, проте вони не ідентичні. А.М. Баранов розмежовує зазначені дисципліни на основі функції мови (комунікативної, епістемічної (гносеологічної), когнітивної, інформаційної чи соціальної), яку вони оптимізують. Так, комп’ютерна лінгвістика, поряд із такими напрямами прикладної лінгвістики як квантитативна лінгвістика, психолінгвістика й афазіологія, лінгвістична кримінологія, покликана оптимізувати когнітивну функцію мови, що пов’язана із мисленням людини та з пізнанням дійсності. Корпусна лінгвістика оптимізує епістемічну функцію, що пов’язана із збереженням і передачею знань, а також із відображенням специфічної національної самосвідомості [Баранов, 2001: 7–8].
Комп’ютерна лінгвістика, як окрема прикладна лінгвістична дисципліна, характеризується обов’язковістю використання комп’ютерних засобів до оброблення лінгвальних даних, це широка сфера використання комп’ютерних інструментів – програм, комп’ютерних технологій організації та обробки даних – для моделювання функціонування мови в різних умовах, ситуаціях, проблемних галузях, а також сфера застосування комп’ютерних моделей не лише в лінгвістиці, а й у суміжних із нею дисциплінах [Баранов, 2001: 13]. Комп’ютерна лінгвістика займається вирішенням таких проблем, як автоматичний переклад, автоматизоване добування інформації з природних текстів, конструювання зручних інтерфейсів між людиною та машиною, кількісний опис спілкування на природних мовах.
Для корпусної лінгвістики застосування комп’ютерних
інструментів не є визначальним критерієм, але, на відміну від
19

ВСТУП ДО КОРПУСНОЇ ЛІНГВІСТИКИ
комп’ютерної лінгвістики, корпусна лінгвістика покликана не моделювати функціонування мови в різних умовах, ситуаціях, проблемних галузях та послуговуватися цими моделями, а лише фіксувати всі аспекти функціонування мови, зберігаючи як
інтра-, так і екстралінгвістичну специфіку, забезпечуючи оптимальну адекватність лінгвальних даних [Демська, 2005: 14].
Процедура корпусного аналізу включає три кроки: 1)
ідентифікація мовних даних за допомогою категоріального аналізу; 2) співвідношення мовних даних за допомогою статистичних методів; 3) інтелектуальна інтерпретація результатів. Якщо перші два кроки повинні бути найбільшою мірою автоматизованими, то останній вимагає людської розумової сутності, адже будь-яка інтерпретація є актом залучення розумових здібностей, а тому не може бути переведена в алгоритмічну процедуру. Саме у цьому проявляється головна відмінність між корпусною і комп’ютерною лінгвістикою, що зводить мову до набору процедур [Teubert, 2007: 113].
Однак в певних аспектах комп’ютерна і корпусна лінгвістики тісно взаємодіють і доповнюють одна одну. Так, комп’ютерна лінгвістика створює необхідні інструменти для корпусної лінгвістики, тобто спеціалізовані комп’ютерні програми для аналізу та обробки великих масивів мовних даних.
Це так звані парсери, тегери, конкордансери та інш.
20

ВСТУП ДО КОРПУСНОЇ ЛІНГВІСТИКИ
1.3.
Типологія досліджень у царині корпусного мовознавства
Сьогоднішня корпусна лінгвістика – це гетерогенна область дослідження мови, всередині якої виокремлюються окремі піднапрями, що різняться підходами до конструкції, експлуатації корпусів та аналізу корпусних даних. В основі виділення цих під напрямів знаходяться такі параметри
[McEnery, Hardie 2012: 3-21]:
-
формат представлення текстів у корпусі (mode of
communication).
Корпуси можуть містити тексти, представлені в усній чи писемній формі. В залежності від форми представлення текстів виділяють корпуси усного мовлення, корпуси писемного мовлення та корпуси змішаного типу. Нові типи корпусів, такі як мультимедійні корпуси та корпуси кінетичного мовлення, реєструють також і паралінгвістичні засоби, які супроводжують спілкування або є безпосереднім способом спілкування.
Відмінності у формі представлення текстів у корпусі обумовлюють особливі підходи до відбору та обробки лінгвального матеріалу, використання спеціального програмного забезпечення для аналізу даних та виявляють суттєві лінгвістичні відмінності між отриманими даними в результаті аналізу певного типу корпусу. Наприклад, масштабні контрастивні дослідження усного і писемного мовлення показали, що вони суттєво різняться на граматичному рівні (див. дослідження Д.Байбера та інш. (1999) [Biber, Johansson, Leech,
Conrad, Finegan 1999],
Р. Картера і М. Маккарті (1995) [Carter,
McCarthy 1995],
Д. Бразіл (1995) [Brazil 1995];
-
корпуснобазовані (corpus-based) vs. корпуснокеровані
(corpus-driven)
дослідження.
У корпуснобазованих дослідженнях дані корпусу використовуються для доведення, спростування чи уточнення визнаної на певному етапі розвитку
21

ВСТУП ДО КОРПУСНОЇ ЛІНГВІСТИКИ
наукової думки теорії чи гіпотези. Цей тип корпусних розвідок трактує корпусну лінгвістику як метод дослідження мови.
Натомість корпуснокерована лінгвістика відмовляється від визнання корпусної лінгвістики як методу і стверджує, що корпус сам по собі є єдиним джерелом гіпотез про мову та втілює свою теорію мови;
-
режим накопичення даних у корпусі (data collection
regimes).
Відбір даних до корпусу та їх кількість безпосередньо залежать від тих лінгвістичних завдань, заради вирішення яких і створюється корпус. Звідси питання обмеженості / необмеженості обсягу корпусу є одним із важливих питань корпусної лінгвістики. Виділяють два широкі підходи до режиму накопичення даних у корпусі: 1) підхід моніторингового корпусу (Дж. Синклер [Sinclair, 1991]), згідно якого розмір корпусу пропорційно зростає з плином часу; 2) підхід статичного корпусу (Д. Байбер [Biber,1993] та Дж. Ліч [Leech,
2007])
, згідно якого ретельно організований корпус має кінцевий розмір і засвідчує стан мови на певному синхронному зрізі;
-
використання анотованих (annotated) / неанотованих
(unannotated)
корпусів. Головною відмінністю сучасного корпусу є наявність анотації, тобто спеціальних міток, що приписуються словам у текстах корпусу та позначають різноманітні лінгвістичні категорії, наприклад, граматичні, синтаксичні і т.інш. Анотація може бути внесена безпосередньо до корпусу, а може супроводжувати корпус окремим документом. Слід зауважити, що саме по собі використання анотованих чи неанотованих («сирих» корпусів) не є настільки значущим, щоб розмежовувати окремі напрями корпусних досліджень. Проте той факт, що деякі лінгвісти взагалі несхвально відносяться до процесу анотування корпусу,
22

ВСТУП ДО КОРПУСНОЇ ЛІНГВІСТИКИ
особливо до внесення анотації в корпус вручну, надає вказаному критерію особливої ваги. Аргументи проти корпусної анотації зводяться до двох тверджень. По-перше, здійснена анотація певним чином нав’язує користувачеві корпусу готовий лінгвістичний аналіз даних, здійснений на основі певних наукових позицій укладачів. По-друге, будь-яка анотація не позбавлена об’єктивних неточностей та протиріч. Саме через останнє зауваження багато лінгвістів надають перевагу використанню неанотованих корпусів. Хоча це не означає, що ці дослідники не аналізують лінгвістично дані, якими вони користуються, просто вони не вносять цей аналіз до даних корпусу;
-
повне врахування (total accountability) vs відбір даних (data
selection)
. Згідно цього протиставлення корпусні дослідження варіюються залежно від способу експлуатації корпусу. Принцип повного врахування даних корпусу полягає в тому, що задля об’єктивності результатів перевірки певної лінгвістичної гіпотези/теорії необхідно використовувати весь корпус та аналізувати всі дані, отримані в результаті аналізу корпусу, а не надавати перевагу чи свідомо відбирати лише ті приклади, що підтверджують власну гіпотезу дослідника, а приклади, що суперечать висунутій гіпотезі, не брати до уваги. Іншими словами, принцип повного врахування в корпусному дослідженні полягає у неприпустимості вмотивованого відбору даних із корпусу з метою уникнення фальсифікації відомостей для підтвердження досліджуваної гіпотези/теорії.
Згідно принципу відбору пошук у корпусі здійснюється з метою підбору специфічного прикладу чи низки ретельно відібраних прикладів для спростування висунутої гіпотези.
Такий спосіб експлуатації корпусу є сумісним із принципом повного врахування. Тож використання лише певних частин
23

ВСТУП ДО КОРПУСНОЇ ЛІНГВІСТИКИ
корпусу в якості банку прикладів для ілюстрації теорії, що розвивається дослідником (так звані корпусноінформовані дослідження (corpus-informed)), без врахування решти даних корпусу може спотворити реальний стан речей і дозволить досліднику маніпулювати даними корпусу заради підтвердження власної (можливо і хибної) теорії;
-
багатомовні (multilingual) vs одномовні (monolingual)
корпуси. Іншим критерієм, що розрізняє типи корпусів є кількість мов, представлених у корпусі. Більшість корпусів є одномовними, в тому сенсі, що вони репрезентують лінгвістичну варіативність певної однієї мови. Для прикладу, the International Corpus of English – це великий одномовний корпус, що надає можливість здійснювати контрастивні дослідження національних варіантів англійської мови.
Натомість багатомовні корпуси – це корпуси, що побудовані на матеріалі двох або більше мов. У вузькому розумінні багатомовним корпусом взагалі вважається корпус, укладений принаймні на трьох мовах, а корпуси, що містять дані двох мов, називаються двомовними (bilingual) корпусами. Багатомовні корпуси у свою чергу підрозділяються на порівняльні корпуси
(comparable
) та паралельні (parallel) корпуси.
Під порівняльним корпусом розуміється такий корпус, що містить компоненти, які відбираються за таким критерієм: однакові вибірки текстів з однакових жанрів з однакових комунікативних сфер з досліджуваних мов за однаковий часовий період. Паралельний корпус визначається як корпус, що містить тексти з мови-джерела (L1) та їх переклади (L2) (the
CRATER, EMILLE, MULTEXT, P-ACTRES
). Порівняльні та паралельні корпуси використовуються для проведення перекладацьких та контрастивних досліджень.
Для порівняльних корпусів вагомим є суворе дотримання
24

ВСТУП ДО КОРПУСНОЇ ЛІНГВІСТИКИ
методології відбору текстів з досліджуваних мов: відібрані тексти повинні повністю співпадати за обсягом, жанром і часом створення. Для текстів-перекладів у паралельному корпусі ці параметри не є важливими, оскільки вони є точними перекладами текстів з мови-джерела. Цінною характеристикою паралельного корпусу є так зване вирівнювання (alignment) тексту-джерела та його перекладів, що передбачає анотування відповідностей між ними на рівні речення чи слова.
Таким чином, проаналізувавши типологію корпусних досліджень, ми встановили існуючі відмінності у підходах до конструювання та експлуатації корпусів різними корпусними напрямами. Окресленні критерії будуть детальніше висвітлені у наступних розділах посібника.
1.4.
Критика корпусних розвідок
Одним із найпоширеніших критичних зауважень, що звучить на адресу корпусних студій, це обсяг корпусу.
Зауважується, що сучасні корпуси є занадто масштабними, що не дозволяє досліднику працювати з повним текстом. Проте, як влучно зауважує А. Партінгтон, нарікати на великий обсяг корпусу – це те ж саме, що і скаржитися на телескоп, у який можна побачити лише розташовані на дуже великій відстані об’єкти, а не ті, що знаходяться прямо перед нами, як через мікроскоп [Partington 1998: 144].
А.Д. Шмельов у статті «Языковые факты и корпусные данные», розміщеній на офіційному сайті Російського національного корпусу
4
, виступає з доволі гострою критикою публікації російського лінгвіста Н.В. Перцова «К суждениям о фактах русского языка в свете корпусных данных» [Перцов
4
http://ruscorpora.ru
25

ВСТУП ДО КОРПУСНОЇ ЛІНГВІСТИКИ
2006
]. У цій публікації обговорюються загальні тенденції розвитку сучасної лінгвістики та важливу роль корпусних даних у цьому розвитку. У доволі різких судженнях А.Д. Шмельов стверджує, що «пафос Н.В. Перцова по відношенню до корпусів текстів здається дещо перебільшеним» (переклад наш – Ж.В.).
На підтвердження цьому автор наводить низку аргументів, які по суті зводяться до наступних. Лінгвіст не заперечує доцільності і вагомості емпірично отриманих на основі великих корпусів текстів даних, але застерігає від їх ідеалізації та беззастережної екстраполяції на всю мову. Науковець зазначає, що для деяких лінгвістичних досліджень використання корпусів текстів є необхідним і доцільним, наприклад, для дослідження давніх мов, індивідуального стилю письменника, розмовного мовлення і. т.ін., при яких мовна компетенція (інтуїція) не є надійним критерієм для об’єктивних висновків. Але при дослідженні живих мов немає необхідності обмежуватися лише аналізом прикладів із корпусу. Конструювання висловлювань та оцінка їх правильності на основі мовної компетенції носіїв мови дозволяє безпосередньо отримати мовний матеріал, який може бути відібраний із корпусу лише опосередковано і з суттєво меншою мірою достовірності. Дослідник також стверджує, що у будь-яких реальних текстах є різного роду огріхи (помилки, описки, відхилення від норми, неправильності і тому подібне), які присутні і в корпусах текстів. Звідси, простий факт наявності таких лінгвістичних відхилень у корпусі ще не є гарантією їх правильності та підставою для ствердження, що ці одиниці чи конструкції існують в мові. Для підтвердження правильності чи доцільності використання таких одиниць мови лінгвіст повинен звернутися до мовної компетенції носіїв мови. Крім того, без звернення до мовної компетенції носіїв мови не можливо отримати так званий «негативний мовний матеріал», тобто дані
26

ВСТУП ДО КОРПУСНОЇ ЛІНГВІСТИКИ
про те, які мовні одиниці і конструкції є неприйнятними для даної мови. Вирішальне слово про визнання прийнятності чи неприйнятності певної мовної одиниці залишається за носієм
(носіями) мови. Наявність чи відсутність того чи іншого явища у корпусі ще нічого не означає, якщо носії мови відмовляються визнавати це явище правильним. Вагомим аргументом щодо потенційних недоліків корпусних досліджень А.Д. Шмельов вважає також і той факт, що використання електронного корпусу сприяє швидкому отриманню даних, але не допомагає у встановленні того, які саме дані для дослідження необхідні, та не надає можливостей аналізу отриманих результатів. Також відсутність ретельної роботи зі збору мовного матеріалу може привести до поспішних висновків.
Таким чином, погоджуючись із думкою А.Д. Шмельова, зазначимо, що використання корпусу може виявитися значно продуктивнішим, якщо лінгвіст критично оцінює дані, отримані з корпусу. Звернення до власної мовної компетенції допоможе досліднику виявити лакуни та неточності в існуючих описах мови. Звідси, орієнтація на дані корпусу та власну мовну
інтуїцію не суперечать один одному, а швидше доповнюють один одного.
Визнання того факту, що корпусна методика дослідження лінгвальних даних має як позитивні, так і негативні сторони є важливим, адже лінгвіст повинен чітко усвідомлювати, де її доцільно використовувати, а де застосовувати інші методи.

Запитання і завдання для самоперевірки

1.
Поясніть сутність корпусної лінгвістики.
2.
Яким чином застосування лінгвістичних корпусів змінило спосіб дослідження мови?
27

ВСТУП ДО КОРПУСНОЇ ЛІНГВІСТИКИ
3.
Сформулюйте предмет і завдання корпусної лінгвістики як лінгвістичної науки.
4.
Охарактеризуйте зв’язки корпусної лінгвістики з іншими мовознавчими науками.
5.
Що є теоретичним підґрунтям корпусної лінгвістики?
6.
Наведіть аргументи на користь визнання корпусної лінгвістики особливою методологією дослідження лінгвального матеріалу/ самостійною мовознавчою наукою.
7.
У чому полягають основні відмінності між корпусною лінгвістикою та традиційним мовознавством; корпусною лінгвістикою і комп’ютерною лінгвістикою?
8.
Перелічіть параметри, що лежать в основі виділення піднапрямів у корпусних дослідженнях.
9.
Чи погоджуєтеся Ви з наведеними критичними зауваженнями щодо переваг корпусних досліджень?
Поясніть вашу думку.
28

ВСТУП ДО КОРПУСНОЇ ЛІНГВІСТИКИ
Розділ 2.
Корпусні студії: історична перспектива та сучасний стан

2.1.
Історія становлення корпусної лінгвістики: від
паперових конкордансів і картотек до перших електронних
корпусів
Традиційно вважається, що корпусна лінгвістика почала активно формуватися як самостійна галузь у 60-х роках ХХ століття, коли з’явилися перші корпуси у комп’ютерному форматі. Наприклад, дослідниця E. Тогніні-Бонеллі історію корпусних студій пов’язує з безпосереднім розвитком комп’ютерних технологій і виділяє такі етапи:
Етап 1 (середина 60-х – початок 80-х років ХХ століття) – період набуття знань про організацію та підтримку корпусів до 1 млн. слів, характеризується відсутністю матеріалів в електронному форматі та потребою набору текстів вручну.
Етап 2 (1980–2000 рр.) поділяється на два періоди по десять років: а)
1980- ті роки відзначилися появою сканерів, коли навіть із примітивним сканером укладалися корпуси у 20 млн. слововживань;
б)
1990- ті роки ознаменовані розширенням можливостей комп’ютерного набору, що полегшило доступ до великих за обсягом текстових матеріалів в електронному форматі і сприяло значному збільшенню розмірів корпусів.
Етап 3 (з початку 2000-го року і по сьогоднішній день) – це період електронних (віртуальних) текстів, які ніколи не мали матеріальної форми, що надає величезні можливості для створення корпусів будь-якого необмеженого розміру [Tognini-
Bonelli, 2010: 16-17].
29

ВСТУП ДО КОРПУСНОЇ ЛІНГВІСТИКИ
У. МакЕнері та А. Вільсон значно віддаляють у часі дату зародження корпусної лінгвістики. Вчені виокремлюють два періоди в корпусних розвідках. Перший період – це стадія ранньої корпусної лінгвістики (1910–1960-ті рр.), коли відбувається формування теоретичного підґрунтя та прагматичних передумов виникнення напряму й створення текстових зібрань для лінгвістичного дослідження переважно на паперових носіях. Другий період (починається з 1960 рр.) характеризується інтенсивним піднесенням корпусних студій і безпосередньо пов'язаний із значним розвитком комп’ютерних технологій.
Масово комп’ютеризовані корпуси стали доступними лише з середини 90-х років ХХ століття, коли лінгвістика раптом перейшла від стану «голоду адекватних даних» [Sinclair, 1991: l] до стану, заповненого даними. Саме у цей період корпусна лінгвістика остаточно сформувалась як окремий розділ науки про мову.
Проте, якщо корпусна лінгвістика – це вивчення мови, що базується на прикладах реального вживання мови [McEnery,
Wilson 2001
:1], то необхідно констатувати, що масштабні емпіричні дослідження мови з використанням великого обсягу реальних мовних даних здійснювалися і в більш ранні періоди розвитку мовознавчої науки. Наука про мову поступово наближалася до ідеї текстового корпусу і до самого корпусу в такому вигляді, в якому ми зараз його знаємо. Як дотепно
While it is natural today to take ‘corpus linguistics’ to
mean ‘electronic corpus linguistics’, we must not forget
that there were language corpora BC, i.e.‘before
computers’. [Sinclair 2007: 12].
30



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал