Навчальний посібник Під загальною редакцією Т. А. Васильєвої, Я. М. Кривич Суми двнз "уабс нбу" 2015 (075. 8)



Сторінка4/28
Дата конвертації10.12.2016
Розмір3.5 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   28

1.3 Фактори виникнення економічного ризику та його функції


Сучасні умови господарювання характеризуються посиленням ролі ризиків, які все більше набувають глобального характеру. Ряд особливостей, притаманних ринковим відносинам, а саме дія
конкуренції, кон’юнктурні зміни, нестабільність цін тощо спричиняють невизначеність та невпевненість в одержанні бажаного кінцевого результату. Відтак підприємницька діяльність характеризується посиленою ризиковістю. Різноманіття факторів, які обумовлюють виникнення ризиків, пов’язане як зі специфікою певного виду діяльності, так і з загальними рисами невизначеності умов господарювання. Фактори виникнення економічного ризику (так звані ризикоутворюючі чинники) відображають сукупність процесів та явищ, які сприяють виникненню певного ризику, тобто це рушійні сили (причини), які породжують ризикові процеси.

З метою узагальнення причин виникнення ризику існує класифікація факторів виникнення ризику залежно від таких ознак, як масштаб впливу, можливості ідентифікації та управління ризиком, характер походження та впливу (рис. 1.3).




контрольовані

прямий

зовнішні

мікроризики

мезоризики

невизначені

випадкові

макроризики

мегаризики

об’єктивні

суб’єктивні

внутрішні

неконтрольовані
масштаб впливу

можливість
ідентифікації
та управління

характер походження

характер впливу

ФАКТОРИ ВИНИКНЕННЯ РИЗИКУ

непрямий
Рисунок 1.3 – Класифікація факторів виникнення ризику

В розрізі ознаки “масштаб впливу” розрізняють мега-, макро-, мезо- та мікроризики. В умовах поширення інтеграційних процесів та тенденцій глобалізації народного господарства виникають ризикоутворюючі фактори на рівні мегасередовища, тобто фактори наднаціонального рівня. Характерною ознакою таких ризиків є їх системні властивості, тобто їх реалізація впливає на декілька країн одночасно та має тривалий часовий горизонт дії (до 10 та більше років). Умовно мегаризики можна поділити на економічні (включають фіскальні, валютні, газові та нафтові кризи, хронічне безробіття тощо), екологічні (обумовлені як природними катаклізмами (землетруси, повені), так і антропогенними (порушення екосистем, дефіцит питної води, кліматичні зміни), геополітичні (охоплюють сферу політики, дипломатії, злочинності, тероризму, воєнних конфліктів), технологічні (пов’язані з посиленням ролі інформації, кібератаками, розвитком генної інженерії) та соціальні (до складу яких входять проблеми майнової нерівності, продовольчі кризи, пандемії тощо). За даними Світового економічного форуму, ключовими глобальними ризиками на 2014–2024 рр. є посилення майнового розриву між багатими і бідними та макроекономічні ризики, пов’язані з фіскальними кризами та економічними труднощами.

Сутність та види макроекономічних ризиків аналогічні мегаризикам, але їх вплив обмежується лише однією країною. Мезоризики діють на рівні окремих галузей, а відтак галузеві ризики можна визначити як ймовірність відхилення фінансових результатів господарюючого суб’єкта галузі внаслідок змін в економічному стані цієї галузі. Специфічними рисами галузевого ризику є його безпосередній зв’язок зі ступенем змін в економічному та фінансовому стані галузі, рівнем внутрішньогалузевої конкуренції, схильність стану окремих галузей до циклічних коливань (наприклад, сільськогосподарська галузь) та стадії життєвого циклу (наприклад, кожна стадія розвитку галузі характеризується специфічними для неї темпами продажу, рівнем доходів тощо). Група мікроризиків діє на рівні окремого суб’єкта господарювання і пов’язана з дією ряду факторів суб’єктивного та об’єктивного характеру.

За критерієм можливості ідентифікації ризиків та подальшого управління ними фактори поділяються на контрольовані та неконтрольовані. Фактори, визначення яких стає можливим ще на етапі якісного аналізу прийняття відповідного рішення з подальшим їх усуненням чи управлінням, вважаються контрольованими. У свою чергу, неконтрольовані фактори можуть бути:

невизначеними – оцінка ймовірності виникнення таких ризиків ускладнюється та обмежується зазвичай визначенням числових діапазонів зміни значень можливих їх наслідків. У даному випадку стає необхідним використання методів визначення оптимальної стратегії поведінки в умовах ризику, які базуються на теорії ігор, статистичному інструментарії тощо;

визначеними – оцінка ймовірності виникнення таких ризиків здійснюється шляхом використання відповідних статистичних величин (математичне очікування, дисперсія тощо).

За характером походження фактори виникнення економічного ризику поділяються на внутрішні та зовнішні. Внутрішні фактори пов’язані безпосередньо з функціонуванням конкретного господарюючого суб’єкта та охоплюють всі процеси та явища, які виникають як у сфері виробництва та обігу, так і в сфері управління. Такими факторами можуть слугувати стратегія фірми, принципи її діяльності, особливості ресурсної бази, рівень використання новітніх технологій тощо. У свою чергу, внутрішні фактори можуть бути об’єктивними (їх виникнення мінімально залежить від людського чинника) та суб’єктивними (пов’язані з людським фактором). До перших належать: непередбачені зміни у виробничому процесі, розробці та впровадженні технологій, недосконалість внутрішньої інформаційної системи фірми тощо. Суб’єктивними внутрішніми факторами виникнення ризику зазвичай є всі фактори, пов’язані з якістю трудових ресурсів фірми. Наприклад, це низький рівень компетентності персоналу (як наслідок високий ризик виникнення помилок), відсутність внутрішньої корпоративної етики та культури тощо. Існування зовнішніх факторів обумовлене навколишнім середовищем функціонування фірми, відповідно не залежить від неї та потребує максимальної адаптації від господарюючого суб’єкта з метою уникнення негативного впливу та максимального використання всіх потенційних можливостей.

За характером впливу зовнішні фактори поділяються на фактори прямої та опосередкованої дії. Прямий вплив на виникнення ризиків під час функціонування фірми здійснюють такі чинники, як:

законодавче та нормативно-правове поле, яке регулює підприємницьку та господарську діяльність в країні;

особливості бюджетної та грошово-кредитної системи країни;

дії органів центральної та місцевої влади, їх скоординованість та узгодженість;

дії економічних суб’єктів-контрагентів (постачальників, конкурентів, споживачів, регулятора ринку);

дії криміналітету та інших незаконних угруповань.

Опосередкованими факторами виникнення ризику є:

стабільність політичної, економічної, соціальної, демографічної, екологічної ситуації в країні та/або певному регіоні країни;

форс-мажорні обставини, пов’язані з виникненням стихійних лих та інших природних катаклізмів;

особливості зовнішньоекономічної політики держави та її геополітичне положення в світі;

науково-технічний прогрес.

Незважаючи на те, що ризик зазвичай асоціюється з можливістю понесення втрат фірмою, некоректним є його дослідження виключно з негативної сторони. Ризик виконує певну роль в соціально-економічному житті суспільства, яка проявляється в таких функціях, як:

інноваційна;

захисна;


регулятивна;

аналітична.



Інноваційна функція проявляється в тому, що існування ризику змушує господарюючого суб’єкта до використання нетрадиційних (новаторських) способів організації підприємницької діяльності з метою уникнення чи мінімізації ризиків. Це створює передумови для започаткування інноваційної діяльності, розвиток якої має позитивні наслідки як для споживачів (у вигляді інноваційної продукції та послуг), конкретної фірми (у вигляді прибутку), так і для країни в цілому шляхом підвищення її конкурентноздатності на зовнішніх ринках.

Захисна функція обумовлена здатністю господарюючого суб’єкта до пошуку та використання різноманітних інструментів та методів попередження втрат внаслідок реалізації ризиків, а саме у вигляді правових, політичних, економічних гарантій чи соціальному захисті.

Прояв регулятивної функції ризику виявляється в його здатності впливати на діяльність фірми шляхом необхідності постійного вивчення ризикованої ситуації, прогнозування ступеня ризику та коригування вже прийнятих рішень. У даному випадку розрізняють конструктивний (позитивний вплив шляхом стимулювання новаторської діяльності) та деструктивний прояв регулятивної функції (негативний вплив у вигляді підвищення ймовірності понесення втрат внаслідок прийняття необґрунтованих рішень та неврахування ризиків).



Аналітична функція ризику реалізується у необхідності проведення господарюючим суб’єктом аналітичної роботи в процесі прийняття рішень шляхом використання інтуїції, минулого досвіду чи спеціальних методів аналізу з метою прийняття оптимального рішення та уникнення втрат.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   28


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал