Навчальний посібник Під загальною редакцією Т. А. Васильєвої, Я. М. Кривич Суми двнз "уабс нбу" 2015 (075. 8)



Сторінка20/28
Дата конвертації10.12.2016
Розмір3.5 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   28

and9gcrb4oxrvk1rhi_-oikcwchaxtizz5mwgz--0awzoodbm8hbend8qg

ПРАКТИКУМ

Питання для самоконтролю


  1. Поняття, особливості, мета і задачі ризик-менеджменту.

  2. Принципи ризик-менеджменту.

  3. Базові фактори ризик-менеджменту.

  4. Стратегічне і тактичне планування управління ризиками.

  5. Основні етапи процесу управління ризиком.

  6. Основні методи мінімізації ризику.

  7. Характеристика внутрішніх способів зниження ризику.

  8. Характеристика зовнішніх способів зниження ризику.

  9. Диверсифікація ризику, її види, сфери вживання. З якою метою, де і за яких умов її можна використовувати.

  10. Передача (трансфер) ризику. Види контрактів.

  11. Страхування, його сутність, види.

  12. Хеджування як форма страхування валютних та цінових ризиків.

  13. Самострахування. Методи формування резервів

  14. Ф’ючерси і форварди як спосіб зниження ризику: сутність, переваги, недоліки, сфера застосування, приклади.

  15. Лімітування, його сутність, сфера застосування.

  16. Придбання додаткової інформації для прийняття рішень.

Теми рефератів


  1. Сутність та необхідність аналізу ризику.

зг)Зарубіжний погляд на питання стратегічного планування ризикових ситуацій.

зд)Методологія розроблення програми управління ризиками.

зе)Стратегія і тактика управління ризиками.

зж)Формування системи управління ризиком на підприємстві.


Тестові завдання


  1. Під управлінням ризиками розуміється:

  1. дії по визначенню прийнятного рівня ризику для фірми і напрямків зниження дій ризику, що для фірми неприпустимі;

зз)особливий вид діяльності, спрямований на пом’якшення впливу ризику на кінцеві результати діяльності фірми;

зи)методичний інструментарій оцінки і врахування ризику;

зк)процеси, що пов’язані з ідентифікацією, аналізом ризиків, прийняттям рішення, що включає максимізацію позитивних і мінімізацію негативних наслідків настання ризикових подій.

зл)Управління ризиками – це специфічна область менеджменту, що вимагає знань в області:



  1. страхової діяльності;

зм)аналізу господарської діяльності;

зн)математичних засобів оптимізації економічних розрахунків;

зо)всі варіанти вірні.

зп)Конкретні методи і прийоми для досягнення поставленої мети в конкретних умовах – це:



  1. стратегія управління;

зр)тактика управління;

зс)політика управління;

зт)варіанти а) і б).

зу)До завдань, які вирішуються в процесі управління ризиками, не входить:



  1. виявлення передбачуваного ризику;

зф)оцінка ризику і вибір методу його мінімізації;

зх)застосування обраних методів;

зц)розрахунок витрат на реалізацію сформульованих завдань.

зч)До основних принципів стратегії і тактики управління ризиком не відносять:



  1. недоцільно ризикувати більшим заради малого;

  2. заздалегідь передбачати можливі наслідки ризику;

зш)недоцільно ризикувати більшим, ніж розмір власного
капіталу;

зщ)розробляти заходи щодо мінімізації впливу ризику.

зы)Які завдання не вирішуються при формуванні стратегії управління економічним ризиком:


  1. які саме види комерційних ризиків підприємство зобов’язане враховувати у своїй діяльності;

зэ)які способи й інструменти дозволяють управляти цими ризиками;

зю)який обсяг комерційного ризику підприємство може взяти на себе (прийнятна сума збитку, що може бути погашена з власних коштів);

зя)які види угод доцільно використовувати із партнерами-учасниками обміну.

иа)До функцій суб’єкта управління не належить:



  1. страхування ризиків;

иб)прогнозування;

ив)організація;

иг)регулювання.

ид)Системі управління економічними ризиками не притаманно:



  1. створення ефективної системи оцінки і контролю прийнятих рішень;

ие)виділення в організації спеціального підрозділу (працівника), якому буде доручене управління ризиками;

иж)виділення коштів і формування спеціальних резервів для страхування ризиків, покриття збитків і втрат;

из)проведення моніторингу ринку.

ии)Процедури процесу управління ризиками при обґрунтуванні господарських рішень не включають:



  1. планування реагування на ризики;

ик)кількісну оцінку ризиків;

ил)регулювання ризиків;

им)ідентифікацію ризиків.

ин)Процес представлення якісного аналізу ідентифікації ризиків і визначення ризиків, що вимагають швидкого реагування – це:



  1. кількісна оцінка ризиків;

ио)якісна оцінка ризиків;

ип)моніторинг і контроль ризиків;

ир)ідентифікація ризиків.

ис)До основних принципів управління ризиками не належить:



  1. усвідомленість прийняття ризиків;

ит)ефективність прийнятих рішень;

иу)порівнянність рівня прийнятих ризиків;

иф)керованість прийнятими ризиками.

их)Система управління ризиками включає:



  1. усвідомлення ризику, визначення причин його виникнення та ризикових сфер;

иц)аналіз та оцінка ризику: мінімізація або обмеження ризиків;

ич)здійснення постійного контролю за рівнем ризиків;

иш)всі варіанти вірні.

ищ)Забезпечення умов успішного функціонування підприємства в умовах ризику – це:



  1. головна мета складання програми управління ризиками;

иы)головний принцип управління ризиками;

иэ)головна мета системи управління ризиками;

ию)немає правильної відповіді.

ия)До основних принципів управління ризиками належить:



  1. порівнянність рівня прийнятих ризиків з можливими втратами підприємства;

ка)урахування фактора часу в управлінні ризиками;

кб)урахування стратегії підприємства в процесі управління ризиками та можливості передачі ризиків;

кв)всі варіанти вірні.

кг)До основних функцій об’єкта управління ризику не належать:



  1. дозвіл ризику;

кд)прогнозування ризику;

ке)ризиковане вкладення капіталу;

кж)робота зі зниження величини ризику;

кз)До внутрішніх способів оптимізації ступеня ризику належить:



  1. здобуття додаткової інформації;

ки)розподіл ризику;

кк)зовнішнє страхування.

кл)До зовнішніх способів оптимізації ступеня ризику належить:


  1. лімітування;

км)розподіл ризику;

кн)створення запасів, резервів;

ко)диверсифікація.

кп)До систематичного належить ризик:



  1. галузевий;

кр)збільшення питомої ваги витрат матеріальних ресурсів;

кс)низького рівня дисципліни постачання;

кт)пов’язаний з платоспроможністю покупця.

ку)Обмеження потоків, спрямованих у зовнішнє (стосовно підприємства) середовище, називається:



  1. диверсифікацією;

кф)лімітуванням;

кх)розподілом ризику;

кц)зовнішнім страхуванням.

кч)Перекладення ризику на партнера за інвестиційним проектом називається:



  1. зовнішнім страхуванням;

кш)розподілом ризику;

кщ)лімітуванням;

кы)диверсифікацією.

кэ)Процес розподілу інвестованих коштів між різними об’єктами вкладення, які безпосередньо не взаємопов’язані, називається:



  1. диверсифікацією;

кю)лімітуванням;

кя)розподілом ризику;

ла)зовнішнім страхуванням.

лб)Хеджування − це:



  1. придбання цінних паперів з метою отримання прибутку від підвищення їх курсової вартості;

лв)придбання біржових контрактів з метою страхування ціни на певний актив;

лг)спекуляція певними активами на біржі;

лд)процедура укладення біржового контракту.

ле)Опціон – це:



  1. цінний папір, що свідчить про боргове зобов’язання особи, яка придбала товар;

лж)біржовий контракт на право продати або купити певний актив у майбутньому;

лз)біржовий контракт, що зобов’язує особу купити або продати певний актив у майбутньому;

ли)корпоративний цінний папір.

лк)Ціна “спот” − це:



  1. поточна ціна активу на реальному ринку;

лл)майбутня ціна активу;

лм)зафіксована в біржовому контракті ціна активу;

лн)ціна активу з урахуванням наданої знижки.

ло)Ф’ючерс – це:



  1. біржовий контракт, що зобов’язує особу купити або продати певний актив у майбутньому;

лп)корпоративний цінний папір;

лр)цінний папір, що свідчить про боргове зобов’язання особи, яка придбала товар;

лс)біржовий контракт на право продати або купити певний актив у майбутньому.

лт)Базис − це:



  1. базові умови поставки певного активу на ринку;

лу)різниця між цінами “спот” та ф’ючерсною;

лф)форма страхування;

лх)вид біржового контракту.

лц)Метод зниження ризику, який передбачає систему відшкодування втрат страхувальниками при виникненні страхових випадків із спеціальних страхових фондів, називається:



  1. розподіл ризику між учасниками проекту;

лч)страхування;

лш)резервування коштів на покриття непередбачених витрат;

лщ)нейтралізація часткових ризиків;

лы)зниження ризику в плані фінансування.

лэ)Визначте сутність одного з основних заходів зниження ризику-диверсифікації:


  1. процес розподілу капіталу між різними об’єктами вкладення, які безпосередньо не пов’язані між собою;

лю)процес, що дозволяє уникнути частини ризику при розподілі капіталу між різними видами діяльності;

ля)більш повна інформація дозволяє зробити чіткий прогноз і знизити ризик, що робить інформацію товаром, причому дуже цінним. Використовується новий погляд на відносини з конкурентами;

ма)це встановлення ліміту, тобто обмежених сум витрат, продажу, кредиту тощо; лімітування застосовується банками для зниження міри ризику при видачі позик, господарюючими суб’єктами для продажу товарів у кредит, визначення сум вкладення капіталу тощо.

мб)Визначте сутність одного з основних заходів зниження ризику-самострахування:



  1. підприємець віддає перевагу створенню власного страхового фонду, ніж купувати страховку в страховій компанії;
    самострахування є децентралізованою формою створення натуральних і грошових страхових фондів безпосередньо в господарюючих суб’єктах, особливо в тих, чия діяльність піддається ризику;

мв)захист майнових інтересів господарюючих суб’єктів і громадян при настанні певних подій за рахунок грошових фондів, які формуються з виплачених ними страхових внесків;

мг)процес розподілу капіталу між різними об’єктами вкладення, які безпосередньо не пов’язані між собою;

мд)жодна з відповідей не є правильною.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   28


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал