Навчальний посібник особиста безпека працівників податкової служби



Сторінка3/3
Дата конвертації15.01.2017
Розмір0.85 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   2   3

Розділ 2. Психологічні технології забезпечення особистої безпеки працівників податкової міліції.

2.1 Психологічний захист співробітників податкової міліції.

Складність підготовки спеціалістів податкової міліції у відповідності з потребами сучасної економіки та життя, що об’єктивно ставлять вимоги до їх професійно-психологічної кваліфікації є важливим завданням у підготовці співробітника податкової міліції. Трансформується ця кваліфікація через педагогічну майстерність – синтез психолого-педагогічних знань, навичок, вмінь, що доповнюється високорозвиненими особистими якостями фахівця, дають йому можливість забезпечити постійну бойову готовність та набути психолого-педагогічних технологій, необхідних для виконання оперативно-службових завдань.

Сучасна обстановка така, що в умовах безперервного росту ролі людських якостей (особливо професійно-психологічних і педагогічних) при вирішенні складних завдань, які стоять перед фахівцями податкової міліції, педагогічна неграмотність особливо нестерпна. Практика життя і діяльності свідчить, що не завжди працівник правоохоронних органів вміє знайти необхідний індивідуальний підхід, часто недостатньо методичної майстерності, уміння впливати на свідомість і почуття людей: “До кожного підбирати відмичку. В тому мистецтво керувати людьми” (Бальтазар Грасіан).

Треба у повному об’ємі формувати інтегральні педагогічні якості, які містять у собі педагогічну майстерність, компетентність і високий професіоналізм, психолого-педагогічну ерудицію; педагогічну спрямованість офіцера (покликання, любов до педагогічної праці, педагогічні погляди, позиції), педагогічно спрямовані спілкування і поведінку; професійно-педагогічні якості (натхнення, педагогічний оптимізм, доброзичливість); розвинені моральні, інтелектуальні і емоційно вольові якості; почуття нового і безперервний творчий пошук у навчально-виховній роботі, постійне самовдосконалення.

Глибокі зміни, які відбуваються останнім часом в українському суспільстві та в усьому світі, вимагають від офіцерів розширення та поглиблення своїх знань, потреби у систематичному професійному удосконаленні, самовдосконаленні, постійної роботи по підвищенню рівня своєї безпеки. Формування такої моральної якості, як інтелігентність, яка вимагає уміння мислити широко, вивчати та розуміти явища в їх взаємозв’язку, сполучати творчий пошук з конкретною справою, уважно відноситись до людей – вимоги сьогодення.

Організаторські здібності можуть здійснюватися тільки при достатній сформованості у фахівця таких якостей, які складають педагогічну майстерність: педагогічне мислення, педагогічну спостережливість, педагогічну уяву, особливі якості мови й тону, педагогічну витривалість, педагогічний такт, і деякі інші специфічні якості, які пов’язані з педагогічною технікою.

Проблеми методичного, теоретичного і практичного аналізу механізму професійного психологічного захисту і безпеки однакові як у психології правоохоронних органів взагалі, так і у правоохоронців податкових служб зокрема. Їх розумне вирішення дає науково обґрунтовані дані, необхідні у психологічній підготовці для наукового управління та керівництва особовим складом, для формування психологічної готовності, стійкості, надійності, витривалості. Професійна діяльність та безпека працівника податкової міліції сьогодні неможливі без урахування рекомендацій багатьох наук: філософії, соціології, педагогіки, психології, фізіології, медицини, історії та інших. Роль наукового людинознавства все більш ґрунтовно відводиться психології, тому що психологічні знання інтеграційні по самій своїй природі. В них, як у фокусі, зводяться промені, які освітлюють найрізноманітніші боки буття і свідомості людей.

Душевні ліки” (це, кінець кінцем, – захист і безпека особистості), які лікують особистість, черпаються із так званої “науки мудрості”, частіше всього із психології. Цим мистецтвом можна сумного утішити, нетерплячого заспокоїти, зухвалого налякати, боязливого зробити сильним, потайного – відвертим, відчайдушного – благонадійним. Це мистецтво дає хворим силу духу, яка перемагає тілесні болі, тугу, знижує тривогу, ліквідує конфлікт, підвищує рівень безпеки та захисту особистості.



Психологія спілкування та правова психологія у роботі з людьми, наукове управління і керівництво на різних рівнях вимагають від працівника податкової міліції глибокого уявлення сутності психіки людини та закономірностей її розвитку в умовах служби, діяльності та поведінки в екстремальних ситуаціях.

Правова психологія – це структурний елемент правосвідомості, який вбирає в себе правові почуття, настрої, що відображають емоційне сприйняття правових явищ. Цей елемент постає з буденної юридичної практики, формується здебільшого стихійно, тому відображає право поверхово, інколи з помилками.

Важливе місце в системі захисту особистості відіграють захисні механізми. Щоб відновити самоповагу, необхідно докласти значних зусиль. Коли такі спроби не досягають мети, автоматично активізуються деякі типові шаблони поведінки.

Оскільки вони служать для захисту, їх називають захисними механізмами. До них слід віднести психологічний захист і психологічну розрядку.

Канадський психолог К. Дембо розробила методику вивчення самооцінки. Людина дивиться на п’ять вертикальних ліній з написами: “Розум”, “Характер”, “Щастя”, “Кар’єра”, “Тверезість”. Майже всі психічно здорові люди ставлять собі оцінку, яка трохи вища за середню, хоча їх реальне місце в соціальній ієрархії та досягнення – різні. Така оцінка дається завдяки так званому психологічному захисту. А. Фрейд вважає, що мета психологічного захисту – знизити рівень тривоги та страху в ситуації конфлікту. Механізми психологічного захисту не розв’язують конфлікт, вони лише знижують рівень тривоги.

Видами психологічного захисту є: витіснення, проекція, фантазування, раціоналізація, екстерналізація та інтернаціоналізація. Розглядаючи психологічну розрядку, необхідно відмітити, що механізм психологічної розрядки слід розуміти як емоційну поведінку та як поведінку типу “дати вихід”.

Дослідження, які проводяться в правоохоронних органах, показали, що співробітники мають слабкі знання психології особистості. У багатьох випадках має місце недостатнє знання прийомів психологічної безпеки, урахування їх у повсякденній діяльності. Це, як правило, призводить до поранень, а іноді – загибелі працівників правоохоронних органів. Досить сумна статистика свідчить, що від 7% до 12 % працівників органів внутрішніх справ гинуть, зазнають тяжких фізичних і психічних травм і гострих переживань під час виконання службових обов’язків, і так чи інакше пов’язаних з ними дій.

Нажаль, сьогодні ще існує думка, що за умов суворого дотримання працівниками ОВС правових та організаційних вимог у службовій діяльності - екстремальні ситуації є надзвичайними та нетиповими, але це не відповідає дійсності: проведене дослідження свідчить, що екстремальні ситуації є досить типовими у функціональному змісті практичної діяльності працівників певних служб і підрозділів. За результатами опитування визнані потенційно екстремальними службові ситуації таких підрозділів ОВС: слідства – 50%, міліції громадської безпеки – 52%, кримінальної міліції – 60% і спец. підрозділів – 64%. Дані науково-дослідного інституту Національної академії внутрішніх справ України (НАВСУ) показали, що з 1997 по 1999 рр., за різних обставин загинуло 564 і поранено 3769 працівників ОВС України.

У нашому суспільстві до недавнього часу не бралося до уваги, що колектив (група) складається з окремих, ні в чому несхожих один на одного людей. “Ми” вбираємо в себе окрему людину, нівелюючи її, усереднюючи індивідуальні риси. Минає час “гвинтиків”, приходить час особистостей. Створюються умови для вільного змагання розумів, талантів, відкритий простір творчості. Сьогодні все частіше підкреслюється, що кожна людина – особистість. Як відомо, якостей особистості сотні, особливостей особистості – тисячі, шансів, відмінностей у здібностях і хистах – мільйони.

Щоб протистояти впливу небезпечних факторів, правильно орієнтуватися в реальних умовах, використовувати зброю, індивідуальні засоби захисту та спеціальну техніку згідно з законом, працівникам правоохоронних органів потрібний високий рівень готовності до подолання труднощів, стійкість психіки, міцні знання, уміння та навички.

По втратах у бойових операціях можна судити про підготовку спеціалістів. Це умовна оцінка. Якщо говорити про ступінь підготовки працівників правоохоронних органів, у всьому світі він приблизно однаковий, незважаючи на різницю у технічному оснащенні. Ми вчимося у іноземних колег, вони дещо беруть із нашого досвіду.

Психіка є регулятором поведінки людини. Будь-яке порушення стійкості психіки негативно впливає на дії та вчинки працівника податкової міліції, на його професійну (бойову) готовність. Він не може зосередити увагу на виконанні дій, точно і швидко реагувати на сигнали, правильно оцінювати обстановку, у нього слабка воля, втрачається влада над своїми почуттями, різко підвищується емоційна збудженість. Ось чому формування стійкості психіки до впливу вражаючих факторів при виконанні професійних (бойових) завдань є однією із найважливіших задач психологічної підготовки.

2.2. Психологічна підготовка співробітників.

Під психологічною підготовкою розуміється комплекс взаємопов’язаних і взаємообумовлених заходів, які спрямовані на формування і розвиток якостей і станів, які забезпечують найбільш ефективне вирішення ними професійних завдань.

Психологічна підготовка особового складу підрозділу (групи) по підвищенню ефективності виконання професійних завдань спрямована на: урахування соціально-психологічних передумов; оптимізацію умов місцезнаходження фахівців при виконанні своїх завдань; урахування фізіологічних факторів.

Психологічна підготовка працівників податкової міліції здійснюється, як правило, як у процесі навчання, так і безпосередньо у професійній діяльності і має мету підвищити функціональні можливості психіки, забезпечити їх нормальну діяльність в умовах виконання професійних завдань як при виконанні службових обов’язків , так і поза службою.

Основні форми психологічної підготовки:

1. Психологічна освіта і систематичне ознайомлення спеціалістів з новою інформацією в галузі психології, про закони найбільш ефективної комунікації з людьми, про закономірності функціонування людської психіки у звичайних і екстремальних умовах професійної (оперативно-службової, розшукової, навчально-бойової, бойової) діяльності, можливі психічні реакції на стрес-фактори професійної діяльності тощо.

Психологічна освіта виконує такі важливі функції:

- задовольняє потребу людини у вичерпній і достовірній інформації відносно умов особистої, як правило, професійної діяльності;

- позитивно реалізує людське відношення до оточуючого, яке можна висловити так: “Чого не знаю, того боюсь, і поводиться обережно”.



2. Організація занять з вогневої, тактичної (спеціальної), технічної, фізичної, медичного та інших видів з елементами психологічного впливу. Передбачає застосування у навчально-виховному процесі (при умові найсуворішого додержання заходів безпеки) психологічних факторів, які характерні для реальної діяльності спеціаліста (небезпека, відповідальність, дефіцит часу та інформації, прийняття рішень і т. ін.), тренування (створення реальної моделі виконання своїх функціональних обов`язків в ускладненій обстановці, екстремальній ситуації).

3. Спеціальні форми психологічної підготовки – (психотренінги, ігри, вправи).

Вона проводиться під керівництвом психологів, розрахована на тривалий час, у сутності, продовжується протягом всієї життєдіяльності людини, у професійній (оперативно-службовій, розшуковій) діяльності, забезпечує формування, розвиток і підтримування оптимального рівня професійно значимих особистісних якостей.

4. Безпосередня психологічна підготовка здійснюється перед виконанням конкретного завдання і передбачає: формування у працівників податкової міліції образу дій або ситуації яка може виникнути; створення психологічної установки, емоційного настрою на ефективне вирішення професійних задач; зняття психологічного напруження.

5. Професійно-психологічна підготовка є провідною формою психологічної

підготовки спеціаліста до дій у реальних ситуаціях професійної діяльності.

Основною метою, яка досягається у ході професійно-психологічної підготовки, є розвиток професійно важливих індивідуально-психологічних якостей, і на їх підставі формування психологічної готовності до виконання оперативно-службових, розшукових завдань у всяких, в тому числі й екстремальних умовах діяльності.



Найбільш значимими професійно важливими індивідуально-психологічними якостями, які формуються у процесі професійно-психологічної підготовки спеціалістів податкової міліції, є:

1. Професійні відчуття і сприйняття: а) просторово-часове орієнтування (уміння визначати “на око” відстань до видимих об`єктів і поміж ними, навички визначення відстані до об`єктів за характером шуму, що дається ними; здатність визначити лінійні величини об`єктів без їх фізичного вимірювання (проміру); навички оцінки абсолютної та відносної швидкості руху об`єктів; уміння визначати своє положення відносно сторін світу без спеціальних приладів; здатність вираховувати якісно-кількісні характеристики об`єктів при ускладнені або неможливості візуального доступу до них тощо; б) візуальна діагностика людей і соціальних груп у ситуаціях професійної діяльності (експрес-оцінка емоційних станів людей); передбачання можливих намірів, мотивів, вчинків за помітними зовнішніми ознаками; виявлення системи взаємозв`язків між людьми або їх відсутності; визначення структури лідерства у незнайомих групах (колективах) людей тощо; в) управління можливостями сенсорних систем (навички швидкої адаптації зору, зниження порогу чуттєвості слухового аналізатора і т. ін.).

2. Професійна увага і спостережливість: навички концентрації уваги на об`єктах професійної (оперативно-службової, розшукової) діяльності, збільшення об`єму уваги та покращення її сталості до впливу різних видимих і немовби невидимих перешкод тощо.

3. Професійна пам`ять: розвиток навичок швидкого запам`ятовування, якісного зберігання, ефективності відтворення та пізнавання інформації, яка пов`язана з професійною (оперативно-службовою, розшуковою) діяльністю; підвищення стійкості пам`яті у складних та екстремальних умовах діяльності.

4. Професійне мислення: навички комплексної оцінки службової, оперативно-службової, розшукової ситуації; аналіз системи актуальних і потенційних загроз і можливості несприятливого розвитку ситуації; інтуїтивне мислення тощо.

5. Розвиток ідеомоторики: здатність до уявлення та розумового тренування подумки виконання дій та операцій, які необхідні у професійній діяльності.

6. Навички психічної саморегуляції: зняття стресових станів, створення продуктивного емоційно-вольового напруження, зниження інтенсивності больових відчуттів без застосування фармакологічних засобів тощо.

7. Навички надання екстреної психологічної допомоги об`єкту та оточуючим при необхідності, товаришам по службі при ескалації факторів, що травмують психіку, у кризових ситуаціях тощо.

8. Вміння без конфліктів та ефективно спілкуватися з колегами та іншими людьми у процесі професійної (оперативно-службової, розшукової) діяльності.

9. Психологічні знання, навички та уміння особистої безпеки..

10. Навички психологічного захисту, цілеспрямованого впливу на об`єкти психологічної діяльності.

11. Тактико-психологічні уміння діяти у складних і екстремальних

ситуаціях.

На нашу думку, важливою і актуальною метою психологічної підготовки є розвиток у спеціалістів правоохоронних органів нервово-психологічної витривалості. Як приклад можна привести підготовку спец. підрозділу “Альфа”, де спеціалісти бачили і кров, і смерть, і годі сумніватися в їх психологічній витривалості. А для решти є спеціальна система тренувань психологічної витривалості – боєць повинен нормально переносити вигляд крові, смерті або стресу від того, що він стріляє в іншу людину. Ось як, наприклад, проводять тестування бійців аналогічних підрозділів у Франції. Людину зв`язують по рукам і ногам і кидають у басейн. Крім того, що вона повинна не утонути, їй треба пропливти певну відстань. Або: точно так же зв`язаний боєць повинен проповзти через трубу певного діаметру. Ще один приклад: в абсолютно темну кімнату зі сльозоточивим газом без протигазу впускають того, кому роблять тестування. Він повинен знайти в цій кімнаті канат, який і виведе до дверей.

Авжеж, всі ці тести неможливо пройти без відповідної підготовки (неважко здогадатися, що дещо подібне роблять і співробітники української “Альфи”). Так, кожен співробітник проходить підготовку по наданню першої медичної допомоги в екстремальних ситуаціях. І якщо при проведенні заходу наш співробітник поранив, наприклад, терориста, він зобов`язаний надати йому першу медичну допомогу. Але при проведенні операцій індивідуальна майстерність кожного - це лише другорядний фактор успіху. Боєць, незважаючи на свою універсальність, не зможе в одиночку реалізувати свої уміння. Це тільки Рембо з голими руками кидався на танк. При підготовці та проведенні заходів головне - злагодженість дій підрозділу.

У сучасних умовах спеціалісти будуть відчувати великі фізичні та психічні навантаження. Особливо підвищується психічне напруження в умовах непевності, очікування і раптового нападу. У цьому випадку треба пам`ятати, що може швидко витратитися нервова енергія, знизитись уважність і працездатність людини. Щоб зберегти професійність (боєздатність) в цих умовах, стійко перенести тривалі психічні навантаження і напруження, спеціаліст повинен володіти великою нервово-психологічною витривалістю.

Морально-психологічні якості роблять спеціаліста свідомим учасником подій, надають йому внутрішню підпору необхідної усталеності та активності при виконанні професійних завдань. Винятково високим вимогам сучасності повинні відповідати такі бойові та професійно-психологічні якості спеціаліста як висока майстерність, мужність, організованість, кмітливість, завзятість, ініціатива, винахідливість, хоробрість, рішучість, непохитність.

Тому для успішного ведення професійних (бойових) дій спеціаліст повинен мати високу психологічну стійкість. Психологічна стійкість - це виховання стійкості особистості шляхом створення усвідомленого протистояння можливим негативним впливам зовнішніх умов. Вона допомагає: підсилити здатність спеціаліста виконувати професійні (бойові) завдання, діяти у напружених і небезпечних ситуаціях згідно із своїми переконаннями і моральними принципами поведінки; успішно переносити найсуворіші випробування в екстремальних ситуаціях, будь-які моральні і фізичні навантаження; у важкі та критичні моменти не втрачати самовладання, непохитність і відвагу; уміло використовувати техніку (технічне забезпечення) і зброю. Суть психологічної підготовки міститься не в тому, щоб заспокоїти спеціалістів, а в тому, щоб тренувати їх у психічно і психологічно важкій ситуації, кожний раз збільшуючи навантаження.

Психологічна стійкість у спеціалістів формується у всіх видах професійної діяльності: у процесі службової, спеціальної та технічної підготовки, в ході бойової, вогневої, медичної, стройової підготовки, громадянської оборони, а також при виконанні оперативно-службових і оперативно-розшукових завдань, тобто всюди, де є процес формування професійних якостей особового складу.

Особливе місце займає оперативно-службова та оперативно-розшукова діяльність. Вона відбувається з повною мобілізацією всіх моральних і фізичних сил людини, вимагає миттєвих реакцій, кмітливості, високої емоційно-вольової усталеності та внутрішньої готовності спеціаліста. Саме у ході оперативно-службової та оперативно-розшукової діяльності створюються умови для швидкого “входження” в обстановку, накопичується досвід для успішного (при необхідності згідно з законом) застосування зброї та здійснення самовідданих професійних (бойових) дій. Тому головними задачами психологічного загартовування при підготовці до оперативно-службової та оперативно-розшукової діяльності вважаються досягнення міцних навичок, формування емоційно-вольового характеру, почуття впевненості в своїй зброї та продуманості технічного забезпечення.

Там, де психологічне загартовування проводиться систематично і зі знанням справи, створюються сприятливі умови для формування у спеціалістів таких необхідних якостей як сміливість, холоднокровність, уміння не розгубитись у складній (екстремальній) ситуації.

При оцінці психологічної стійкості спеціалістів потрібно враховувати специфічні особливості професійної (бойової) діяльності: при виконанні бойового завдання, як правило, в умовах обмеженої рухомості, а часом і видимості, в особливих умовах, при вибухах, аваріях, стихійних лихах, пожежах та інших надзвичайних обставинах; при діях в особливих умовах; при слідуванні автомобільним, залізничним, повітряним, водним транспортом; під час піших прогулянок або спортивних заходів; при проведенні культурно-масових заходів;

уміння приховано користуватися спеціальною технікою: радіостанцією, пейджером, мобільним телефоном, охоронною сигналізацією, апаратурою знаходження радіозакладок, зброї, вибухових пристроїв, вибухових речовин і т. д.

Під психологічною готовністю розуміється певна система морально-психологічної підготовки з урахуванням індивідуальних особливостей особистості, яка досконало володіє професійною майстерністю і завжди готова до виконання оперативно-службових, розшукових і професійних (бойових) завдань.



2.3 Основні компоненти психологічної готовності спеціаліста податкової міліції.

До основних компонентів психологічної готовності слід відносити:

1. Мотиваційний компонент: усвідомлення вибору фаху (спеціальності); цілеспрямованість у досягненні поставленої мети; почуття професійного обов`язку і честі; сміливість, мужність, рішучість; наполегливість в оволодінні фахом (спеціальністю); упевненість у своїх силах, можливостях і підготовленості; пильність, обережність і передбачливість; реалістичність в оцінках і рішеннях; особиста відповідальність за рішення, які приймаються; усвідомлення необхідності додержання законів, принципів і правил поведінки у суспільстві; готовність до самопожертви заради економічних інтересів Батьківщини.

2. Орієнтовний компонент: звичка до дисципліни, самодисципліни; почуття ліктю, товариства; чесність, порядність; почуття справедливості; ретельність; організованість; обов`язковість; критичність; усвідомлення важливості, корисності та необхідності своєї роботи; потрібність у постійному підвищенні свого професійного рівня підготовки.

3. Операційний компонент: професійна уважність і спостережливість; винахідливість; швидкість (оперативність) мислення; неординарність рішень, які приймаються; уміння розуміти інших людей та їх спонукання; володіння різними прийомами психологічного впливу на людей; розвиток комунікативних навичок; володіння комплексом спеціальних навичок, які допомагають забезпечувати надійну фізичну безпеку при виконанні оперативно-службових, розшукових і професійних завдань.

4. Вольовий компонент: емоційно-вольова сталість; володіння прийомами самонавіювання, саморегуляції; усвідомлена готовність до професійного ризику; гнучкість поведінки у небезпечних, екстремальних ситуаціях; цілеспрямованість; здатність переносити тривалі навантаження, у тому числі й психологічні.

5. Оціночний компонент: об`єктивність в оцінках і рішеннях; психологічна оцінка дій і подій; прогностична оцінка розвитку ситуації; уміння діагностувати стан людей; оцінка наслідків дій і рішень, які приймаються.

6. Функціональний компонент: сильний, рухливий і врівноваженій тип нервової системи; швидкісна і силова витривалість, координація рухів; просторова орієнтація; добре розвинені сприйняття, оперативне мислення та професійна пам`ять.

Ці якості особливо потрібні професіоналам тих фахів, які потребують великої та тривалої концентрації уваги, дуже точних рухів і дій, безпомилкової та швидкої розумової переробки інформації, яка поступає безперервно.

Комплекс заходів особистої безпеки зумовлюється індивідуальними психологічними особливостями, рівнем фізичного розвитку та рівнем інтелекту, духовними та моральними особливостями, навичками і вмінням вирішувати конфліктні ситуації, здатністю до самостійного аналізу професійної діяльності, удосконалення засобів і прийомів ефективного виконання функціональних обов'язків як у повсякденних, так і екстремальних ситуаціях.

Особливістю діяльності співробітника податкової міліції є те, що вона відбувається в умовах високої емоціональної напруженості, екстремальності.

До основних характеристик екстремальності можна віднести стрес, нервово-фізичне напруження та постійний стан конфліктності, бо при виконанні службових обов'язків завжди існує вірогідність негативних дій (впливів) з боку осіб, які зацікавлені у приховувані інформації, приховуванні прибутків, ухиленні від сплати податків тощо. Крім того, відповідальність за позитивне вирішення конфлікту повністю покладається на співробітника податкової міліції.

З іншого боку, працівник податкової міліції зобов'язаний усіма можливими засобами уникати будь-яких конфліктних ситуацій, не допускати виникнення конфліктів, які можуть бути загрозою життю та здоров'ю співробітника.

Метою даного напрямку дослідження стало вивчення психологічної оцінки дій співробітника податкової міліції у конфліктних ситуаціях при спілкуванні зі сторонніми особами та колегами по роботі. На підставі цього вироблені практично-психологічні рекомендації з метою уникнення конфліктних ситуацій.

Методика досліджень будувалась з позиції того, що одним з вирішальних факторів забезпечення особистої безпеки працівника податкової міліції є його психологічна підготовленість. Адже можна знати практично і теоретично всі навички під час тренувань і занять, а при виникненні реальної загрози спасувати. Порушення чи втрата стійкого психічного стану — це реальна передумова для виникнення конфліктної ситуації.

Під терміном "конфлікт" ( від лат. Conflictus - зіткнення ) розуміється зіткнення протилежно спрямованих, несумісних один з одним інтересів, поглядів, думок, тенденцій у свідомості самої особи, інших людей у системі міжособистих відношень або відповідних станів свідомості і стереотипів поведінки груп людей, що мають різний соціальний статус і соціальні ролі. Конфлікт є важкою для вирішення суперечністю, що має визначену об'єктивну основу. Він пов'язаний з гострими емоційними хвилюваннями. Отже, конфлікт, а точніше ті загрози для безпеки співробітника податкової міліції, надзвичайно небезпечні всім спектром можливих неприємностей, які супроводжують його професійну діяльність. При цьому існує загальне правило: Спостерігайте і аналізуйте поведінку людей у будь-яких контактах, незалежно від інформації, якою ви володієте.



Таким чином, одним з найбільш важливих факторів безпечної поведінки працівника податкової міліції, що вимагає суттєвої перебудови міжособистісних відносин і стереотипів соціальної поведінки, є комплекс прийомів забезпечення особистої безпеки при спілкуванні у різноманітних соціальних групах та уміння протистояти провокаціям. Розрізняють дві основні групи прийомів безпечної поведінки при спілкуванні. 1. Зовнішні ( під час спілкування зі сторонніми особами). 2. Внутрішні ( при спілкуванні у професійному середовищі).

Тест №1


Оцінка психічної надійності працівників при виконанні службових завдань
Пропонується відповісти на запитання, метою яких є встановлення психологічних особливостей професійної діяльності. При відповіді на кожне запитання слід вибрати один із варіантів відповіді (“а”, “б” та ін.) і написати його на листку відповідей поруч з номером запитання, наприклад, “4 - а”, “6 - б”. Необхідно дати узагальнені відповіді з урахуванням професійного досвіду, набутого останнім часом.

1. Коли ви найбільш успішно виконуєте оперативно-службові завдання?

а) у спокійному стані, практично не хвилюючись;

б) перебуваючи у стані помірного збудження;

в) перебуваючи у стані сильного збудження.



2. Чи сильно ви хвилюєтесь при затриманні правопорушників?

а) так; б) інколи; в) ні.



3. Ви звичайно точно оцінюєте ступінь свого збудження та інших емоційних станів під час несення служби?

а) ні, не замислююсь над цим; б) інколи; в) так.



4. Чи подобається вам бути першим за результатами роботи у своєму підрозділі?

а) так; б) не можу сказати напевно; в) ні.



5.Чи можете ви підтримувати високу активність і результативність праці протягом тривалого часу?

а) так; б) буває по-різному; в) ні.



6.Чи стабільні ваші показники зі службової та бойової підготовки за весь період служби в органах податкової міліції (виконання нормативів з вогневої та фізичної підготовки, спеціальної підготовки тощо)?

а) так; б) бувають невдачі або низькі оцінки; в) ні.



7. Чи сильно вам заважають несподівані перешкоди на службі?

а) так; б) інколи; в) ні.



8.Чи заважає вам хвилювання при затриманні правопорушників або при виконанні інших оперативно-службових завдань?

а) так; б) інколи; в) ні.



9.Ви докладаєте максимум зусиль при виконанні важливих оперативно-службових завдань?

а) так; б) інколи; в) ні.



10. Ви охоче виконуєте складні завдання, пов`язані з великими фізичними та емоційними навантаженнями?

а) так; б) не завжди; в) ні.



11. Чи сильно впливають на вас невдачі у службовій діяльності?

а) так, дуже засмучуюсь; б) швидко забуваю; в) не надаю їм великого значення.



12. У яких випадках ви досягаєте кращих результатів при виконанні оперативно-службових завдань?

а) при свідомому контролі за своїми діями; б) при автоматичному виконанні дій; в) щось середнє.



13. Чи бувають у вас під час проведення оперативних заходів, виконанні небезпечних оперативно-службових завдань немотивовані зриви, які впливають на результат їх виконання?

а) так; б) інколи; в) практично не буває.



14. Чи виникає у вас під час несення служби в емоційно-напружених умовах почуття, що діло зроблено, швидше б усе закінчилося?

а) так; б) інколи; в) ні.



15. Коли ви звичайно починаєте хвилюватися при виконанні складного або небезпечного оперативно-службового завдання?

а) за декілька днів або з того часу, як дізнався про нього; б) напередодні

виконання завдання (на інструктажі, при отриманні зброї, екіпіровки тощо);

в) безпосередньо перед виконанням; г) не хвилююсь.



16. Чи важко вам відволіктися від думок про затримання правопорушника (злочинця), яке має відбутися?

а) так; б) ні; в) можу відволіктися, але ненадовго.



17. Чи проводите ви спеціальну психологічну підготовку перед виходом на службу (можна вибрати кілька відповідей)?

а) ні, не проводжу; б) намагаюся заспокоїтися, зняти напругу; в) намагаюся

думати про щось приємне; г) зосереджуюся на завданні, яке буду виконувати;

д) намагаюся активізуватися, підняти фізичний тонус; е) намагаюся

відволіктися від думок про завдання; є) намагаюся викликати у собі злість;

ж) перебираю подумки тактичні та і моменти завдань, які мають бути;

з) використовую час інструктажу і прибуття на місце затримання для

психологічної підготовки.



18. Чи можете ви, якщо вважаєте це за потрібне, швидко переключитися з установки на затримання правопорушника на установку встановлення психологічного контакту?

а) ні; б) звичайно не маю у цьому потреби; в) так.



19. Чи можете ви при затриманні правопорушника, який чинить фізичний опір, змусити себе швидко заспокоїтися?

а) ні; б) не завжди; в) як правило, не можу.



20. Чи користуєтесь ви для цих цілей наказами самому собі?

а) ні; б) звичайно не відчуваю у цьому потреби; в) так.



21. Ви готові багато чим поступитися у житті задля служби?

а) так, можу відмовитися від багатьох життєвих благ;

б) така проблема у мене не виникала; в) ні.

22. Яке ваше ставлення до екстремальних ситуацій на службі?

а) це тяжке випробування; б) це свято; в) і те, і інше.

Ключ для інтерпретації відповідей наведено в таблиці 2.
Ключ для інтерпретації відповідей Таблиця 2





Чинники психічної надійності


№ №

п/п


Ситуаційно-

емоційна


витримка (СЕВ)

Саморегулювання

(СР)


Мотиваційно-

Енергетичний


Компонент (МЕК)

Стабільність,

стійкість до

перешкод (СТП)





А

Б

В

А

Б

В

А

Б

В

А

Б

В

Чинники психічної надійності


1

2

3



4

5

6



7

8

9



10

11

12



13

14

15



16

-2

-2

-2



-2

+2

-2



-1

-1

-1



+1

+1

+1



+1

-2


-2

+1

+1



-1

-1


+1

+1

+1

+1



+1

-1

-1



-1

-1

-2

-2



-2

+1

+1

-2



-2

-2

+1






Характер емоційних реакцій

а, г - нейтральні; д, ж, з – стенічні; б, в, е; - астенічні




17







-2







+1



















18







-2




-1

+1



















19










-1

-1

+1



















20



















+1

-1

-2










21



















-1

+2














Обробка результатів. По кожному із компонентів психічної надійності за допомогою ключа опитувальника підраховується сумарна різниця позитивних га негативних відповідей. Потім підсумовуються всі позитивні та негативні бали по всіх компонентах (див. таблицю). Одержана підсумкова оцінка свідчить про рівень психічної надійності опитуваного: (+1 - -1) - середній рівень; +2 і вище) - високий рівень; (-2 і нижче) - зниження рівня психічної надійності. Аналогічно оцінюються одержані підсумкові оцінки результатів опитування по кожному із чинників психічної надійності.

Цілеспрямоване формування психіки з метою захисту і забезпечення безпеки особистості здійснюється за допомогою повсякденної навчально-бойової, виховної праці в умовах професійно-психологічної підготовки працівників органів внутрішніх справ (ОВС) України. Основною задачею є формування у майбутніх фахівців психологічної надійності, безпеки та готовності до професійних дій, оволодіння спеціальними психологічними прийомами і методами для рішення оперативно-службових задач. Саме повсякденна, відповідальна, а часом і з ризиком для життя, ця робота перед усім протистоїть стихійному формуванню психіки, що здатне викликати негативні результати. Необхідно пам`ятати, що “Якщо хочете нічого не боятися, згадайте, що боятися можна геть усього” (Сенека).

Процес формування людської психіки, її захист і безпека є процесом взаємодії між тим, хто формує і тим, кого формують. При цьому діяльність того, хто формує, найбільш ефективна у тому випадку, якщо він здатен, указати відповідні шляхи, засоби та методи, спонукати того, кого формують, працювати над своєю безпекою самостійно, тобто займатися самоформуванням і самовдосконаленням психіки.

Важливим компонентом культури спілкування і поведінки є естетичне начало. Воно відбивається не стільки у змісті поведінки, скільки в її формі, тобто у конкретних справах і вчинках. “Що таке естетика поведінки? – питав А.С. Макаренко і відповідав: – це сама поведінка, яка оформлена, … прийняла якусь форму. Форма сама є ознакою більш високої культури.



Отже, забезпечення індивідуальної (особистої) безпеки є відправною точкою в дослідженні та забезпеченні її інших рівнів – групової, суспільства, держави, національної, регіональної та глобальної безпеки. У сучасних умовах основним змістом безпеки все більше стає не тільки і не скільки захист держави та її державних інститутів, а людини й суспільства. На перший план вийшла проблема соціальної безпеки в широкому розумінні цього слова (соціально-економічної), іншими словами, безпеки особи, окремих груп населення, суспільства в цілому, тобто соціуму. Це означає, що першоосновою концепції національної безпеки повинні бути інтереси окремих особистостей, із яких витікають інтереси суспільства і держави в цілому.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал