Навчальний посібник особиста безпека працівників податкової служби



Сторінка2/3
Дата конвертації15.01.2017
Розмір0.85 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   2   3

Сучасні події, які відбуваються в світі та на Україні свідчать, що найбільш небезпечним видом злочину посягання на свободу людини та суверенітет Держави є здійснення терористичного акту.


Як стверджують В.І. Замковой та М.З. Ільчиков: „тероризм це здійснення насильницьких дій (вибуху, пожежі, шантажу і т.д.), що створюють небезпеку загибелі людей, спричиняють значні майнові збитки або спричиняють інші громадсько-небезпечні наслідки, якщо ці дії здійснені з метою порушення громадської безпеки, залякування населення або примусу на прийняття рішення органами влади, в тому числі і конкретними посадовими особами”.

Крім державного (політичного), кримінального слід розрізняти економічний та податковий тероризм, за допомогою якого методами силового примусу кримінальні елементи намагаються отримати якісь матеріальні блага.

Методи, які застосовують терористи, – найрізноманітніші. Це використання всіх видів насилля, викрадання дітей та дорослих, захоплення транспортних засобів, заручників, різного виду диверсії, вбивства. Можливе використання методів психологічного тероризму, тобто пряме (діяння) на психіку, шантаж, залякування, загрози тощо.

Виходячи з цього співробітники податкової міліції повинні постійно готувати себе з метою ефективної протидії цим небезпечним явищам.



    1. Особиста безпека співробітників податкової міліції: особливості та принципи



В сучасних умовах становлення нашої незалежної Держави виникає багато проблем в діяльності Державної податкової служби. Працівники податкової служби щоденно відчувають на собі протидію з боку криміногенних елементів. Однією з важливих проблем є забезпечення особистої безпеки працівників податкової міліції як під час виконання службових обов’язків, так і поза службою, в буденних ситуаціях.

Розвя’занню цієї проблеми керівництво Державної податкової адміністрації та ГУПМ ДПА приділяє велику увагу. Тому що людина, яка впевнена в своїй безпеці, в безпеці своїх рідних і близьких, може якісно і принципово, з повною віддачею своїх сил виконувати покладені на нього обов’язки.

У сучасній літературі останнім часом все більше приділяється уваги проблемі забезпечення особистої безпеки працівників правоохоронних органів. Так колектив авторів НАВСУ дає слідуюче визначення “особистої безпеки”: “Особиста безпека – це система організаційно-правових, фізичних і тактико-психологічних заходів, які дозволяють забезпечити збереження життя та здоров’я працівника ОВС і підтримання високого рівня ефективності його професійних дій”.

Взагалі ми погоджуємося з цим визначенням, але маємо свій погляд на це, і вважаємо, що особиста безпека працівника податкової міліції – це комплекс основних та допоміжних заходів, спрямованих на зниження рівня небезпечних факторів до реально-можливого мінімуму, що дозволяє гарантувати збереження життя і здоров’я, нормального психічного стану і дієздатності працівника під час виконання функціональних обов’язків, професійних (оперативно-службових, бойових завдань), як у буденних, так і екстремальних, надзвичайних ситуаціях..

Розглянемо як основні, так і допоміжні заходи особистої безпеки.

Основні заходи особистої безпеки:

1. Професійні заходи передбачають набування та удосконалення досвіду службової, бойової, оперативної підготовки з метою його умілого використання.

2. Духовні заходи передбачають культуру поведінки з колегами по роботі, з платниками податків, з особами, які ухиляються від сплати податків, в сім’ї, із сторонніми особами та стійку моральну поведінку в різних ситуаціях.

3.Правові заходи - це відповідність правової нормативної бази об’єктивним умовам і завданням професійно-службової діяльності. Передбачають знання правових норм, додержання їх при виконанні службових обов’язків, та розробку відповідних нормативних актів.

4.Тактичні заходи – знання тактики дій злочинців, і з урахуванням цього уміле застосування своїх тактичних дій з метою затримання злочинця, одержання перемоги над ним з мінімальними втратами і максимальними прибутками.

5. Психологічно-педагогічні заходи – передбачають мобілізованість психіки, настроєність на більш доцільні, активні, рішучі дії та готовність до дій в складних чи небезпечних для життя чи здоров’я ситуаціях.

6. Фізичні заходи – вміння застосовувати заходи протидії злочинним посяганням на життя і здоров’я. Передбачають фізичний розвиток, володіння прийомами рукопашного бою, а також формування стійкого психомоторного стану до зовнішніх проявів небезпеки, з метою захисту виконання професійних дій.

7. Індивідуальні заходи - сукупність індивідуальних якостей і властивостей співробітника, його здібність ефективно застосовувати необхідні заходи і засоби з метою забезпечення особистої безпеки.

Допоміжні заходи особистої безпеки:

1. Кадрові заходи – забезпечення ефективної діяльності співробітників у відповідності з професійною придатністю, кваліфікаційним рівнем та перспективою удосконалення професійної майстерності працівника.

2. Організаційні заходизабезпечення організаційно управлінськими заходами згідно з чинним законодавством та спрямування діяльності працівників на виконання завдань керівництва.

3. Психомоторні заходи – розвиток у співробітників інтелектуальних, рухових та психомоторних якостей.

4. Керівні (управлінські) заходи – проведення заходів з боку керівництва по забезпеченню безпеки підлеглих. Передбачено проведення інструктажів, занять, розбір ситуацій, доведення відповідних наказів та контроль за виконанням відповідних розпоряджень та вказівок.

5. Медичні заходи – спроможність надати долікарську допомогу потерпілому як в буденних, так і екстремальних ситуаціях з використанням наявних медичних і підручних засобів.

6. Матеріально-технічні заходи – забезпеченість працівників необхідними та сучасними матеріально - технічними засобами (зброя, спеціальні засоби, спецтехніка, індивідуальні засоби, відеозйомка, зв’язок, транспорт тощо.) з метою оперативного та ефективного вирішення службових завдань та функціональних обов’язків.

7. Соціальні заходи наявність соціальних гарантій працівників податкової міліції (обов’язкове страхування у разі нещасних випадків при виконанні службових обов’язків, медичне обслуговування, створення відповідних умов для праці та відпочинку) та підвищення позитивного іміджу професії.

8. Економічні заходи – спроможність працівників задовольнити свої матеріальні потреби та потреби своєї сім’ї.

Деякі заходи як основні, так і допоміжні взаємопов’язані один з одним, можуть застосовуватися в комплексі або можуть застосовуватися як наслідок застосування попереднього заходу, в залежності від обставин.

Особиста безпека перш за все базується на достатньому рівні професійно-психологічної готовності працівника.

Професійно-психологічна готовність працівника – це сукупність якостей і властивостей особистості, що зумовлює стан мобілізованості психіки, настроєність на найбільш доцільні, активні та рішучі дії в складних чи небезпечних для життя і здоров’я умовах виконання службових обов’язків.

Структура особистої безпеки працівників податкової міліції представлена такими компонентами:

1.Орієнтаційний - (вивчення та усвідомлення умов та особливостей діяльності, способів можливих дій у різних варіантах розвитку подій, необхідних для цього властивостей та якостей особистості); 2.Мотиваційний (установка не тільки на найбільш доцільні, активні та рішучі дії, а й на власну безпеку); 3.Операційний (навички та вміння реалізовувати професійні дії); 4.Оціночний (об’єктивна оцінка ступеня небезпеки ситуації і власної підготовленості для її вирішення, прогнозування можливих результатів, внесення відповідних поправок). 5.Вольовий (самоконтроль, самомобілізація та керування своїми діями, саморегуляція);

Особиста безпека визначається специфікою умов, змісту і форм професійної діяльності; ступенем професійної захищеності працівника, у тому числі – наявністю спеціальних заходів організаційно-правового, управлінського і матеріально-технічного характеру; рівнем професійно-психологічної підготовленості працівника і наявністю у нього спеціальних знань та вмінь по забезпеченню особистої безпеки при вирішенні професійних завдань або у ситуаціях, пов’язаних з професійною діяльністю.

На нашу думку, як видно з визначення особистої безпеки, працівники податкової міліції повинні застосовувати заходи безпеки як при виконанні службових обов’язків, так і поза ними. В залежності від цього є деяка специфіка забезпечення особистої безпеки при виконанні службових обов’язків: його діяльність захищена законом; він має відповідне озброєння, спеціальну техніку, екіпірований індивідуальними засобами; керівники приділяють увагу його підготовці, проводять відповідні інструктажі, заняття; він повинен на законних підставах застосовувати вогнепальну зброю, спеціальні засоби, заходи фізичного впливу та спеціальну техніку; він завжди діє сумісно з іншими співробітниками; коли він діє індивідуально, його діяльність знаходиться під контролем;до проведення тих чи інших оперативних заходів він готується; йому доводять де, коли, як і проти кого він має діяти; та інші.

Поза виконанянм службових обов’язків: працівник податкової міліції може опинитися один на один з небезпекою; він не має відповідних спеціальних засобів та зброї; члени його сім’ї можуть опинитись у складних небезпечних ситуаціях;

він та члени його сім’ї не можуть бути застраховані від різних видів нападу з боку правопорушників; він має право на необхідну самооборону; та інші.

Деякі засоби особистої безпеки є загальними і їх однаково можна віднести до одного та другого напряму : фізична підготовленість; спеціальна фізична підготовленість; психологічно-педагогічна підготовленість; спроможність надати медичну допомогу тощо.

Треба зазначити, що будь-які заходи не можуть бути ефективними без усвідомлених зусиль самого працівника по забезпеченню особистої безпеки. Тобто як кажуть: “рятування утопаючих справа рук самих утопаючих”. Адже ситуація, в якій може опинитися співробітник, може виникнути раптово, тому рішення йому доведеться приймати миттєво і самостійно. І до цього треба серйозно і наполегливо готуватися, а саме: підвищувати свій професійний рівень; аналізувати професійний досвід своїх колег як позитивний, так і негативний; удосконалювати тактику, засоби і прийоми забезпечення запам'ятати особистої безпеки.

Зрозуміло, що кожен працівник повинен і використовувати у повсякденному житті та професійній діяльності такі поради народної мудрості:

"Береженого Бог береже", "Найбільша шкода за звичай завдається з двох причин: від розголошення таємниці та від довіри лукавим", "Чим довший язик, тим коротше життя", "За все у житті потрібно платити", "Навіть у мишоловці сир за гроші".

І найголовніше, слід не тільки засвоювати такі знання й уміння, а й формувати в собі психологічну готовність до їх реалізації у можливих екстремальних ситуаціях. Важливе місце в системі особистої безпеки займають принципи.

Забезпечення особистої безпеки – складний процес, в якому можна виділити елементарні складові, вихідні положення, ідеї, які називаються принципами. Специфіка службової діяльності, особливості виконання професійних обов’язків, різноманітність застосування засобів, заходів та тактичних прийомів – все це обумовлює значення принципів забезпечення особистої безпеки. Ці принципи мають важливе методологічне значення. Ефективне застосування комплексу заходів особистої безпеки можливо лише на підставі усвідомлення обліку принципів безпеки.

Принципи особистої безпеки необхідно розглядати у взаємозв’язку, тобто як елементи, що доповнюють один одного.

На нашу думку, принципи забезпечення особистої безпеки за ознаками їх реалізації можна поділити на групи.



1.Організаційно-правовий принцип – система об’єктивних передумов для ефективного і безпечного здійснення професійної діяльності. До організаційно-правових принципів відносять: відповідні державні структури (Кабінет Міністрів, Державна податкова адміністрація України, Головне управління податкової міліції ДПА України), головним завданням яких є науково обгрунтована реалізація правових, економічних, матеріально-технічних та інших можливостей, що надані державою для забезпечення захисту як системи в цілому, так і її конкретних працівників. Значну роль відіграє Державна податкова адміністрація України, ГУПМ ДПА України і в питаннях забезпечення соціально-психологічної захищеності: формує позитивний імідж податкової міліції через засоби масової інформації та суспільні організації, створює в колективах податкової міліції сприятливу соціально-психологічну атмосферу, удосконалює стиль керівництва тощо.

Крім цього до організаційно-правових принципів також відноситься діяльність керівників підрозділів податкової міліції, які для ефективного вирішення питань особистої безпеки працівників повинні: аналізувати організаційно-правові та соціально-економічні умови здійснення правоохоронної діяльності і фактори, що визначають реальний рівень професійного ризику; формулювати та подавати пропозиції у відповідні державні структури щодо підвищення рівня захищеності і безпеки працівників; своєчасно доводити до підлеглих накази, директиви, інструкції, практичні рекомендації та оперативну інформацію стосовно питань особистої безпеки; розповсюджувати передовий досвід та проводити з підлеглими розбір ситуацій, які привели або могли привести до нещасних випадків; здійснювати результативні контакти з державними органами (у тому числі з іншими правоохоронними органами), громадськими і приватними організаціями та об’єднаннями, засобами масової інформації, населенням з метою забезпечення більш високого рівня професійної захищеності і безпеки працівників; мобілізовувати наявні економічні і матеріально-технічні можливості для підвищення рівня особистої безпеки працівників податкової міліції; приймати спеціальні управлінські рішення з метою підвищення рівня професійної захищеності і безпеки; організовувати навчання працівників податкової міліції у системі бойової, службової та професійно-психологічної підготовки; проводити індивідуальні бесіди та аналіз виконання оперативно-службових завдань з позиції дотримання особистої безпеки; проводити навчання операційно-тактичним і психологічним прийомам безпечної поведінки у різноманітних ситуаціях оперативно-службової діяльності та поза виконання службових обов’язків; та інші.

2.Управлінський принцип – визначає взаємозв’язок між окремими стадіями і етапами процесу забезпечення особистої безпеки. До управлінського принципу відносяться способи його реалізації: комплексність, планування, контроль, управління, обов’язковість зворотного зв’язку, ефективність, ієрархічність, кадрове забезпечення ( відбір, атестація тощо), відповідальність, стимулювання, адекватність, однозначність, єдиноначальництво, взаємодія, координація, своєчасність, статистика, та інші.

3.Індивідуально-професійний принцип – система заходів забезпечення особистої безпеки та придбання необхідних навиків та досвіду;

Працівники податкової міліції для забезпечення особистої безпеки повинні: знати і неухильно виконувати відповідні накази, директиви, практичні рекомендації керівництва ДПА, ГУПМ України; знати основні тактичні прийоми забезпечення особистої безпеки у різноманітних ситуаціях професійної діяльності; навчатися основам професійної діяльності, майстерному володінню спеціальною технікою, зброєю, спеціальними засобами і засобами зв’язку та індивідуального захисту; формувати індивідуальну готовність до застосування спеціальної техніки, зброї, спеціальних засобів та заходів фізичного впливу; уміти аналізувати і узагальнювати досвід безпечної поведінки колег по роботі та інших працівників у екстремальних умовах службової діяльності; знати, застосовувати і творчо збагачувати тактику, прийоми і засоби забезпечення особистої безпеки та безпеки колег; та інші.

4.Методично-педагогічний принцип – представляє собою основоположні ідеї, що визначають напрями пошуку безпечних рішень і служать методологічною та інформаційною базою. До них належать: системність, індивідуальні бесіди, аналіз виконання оперативно-службових завдань з позиції дотримання особистої безпеки, навчання оперативно-тактичним прийомам, навчання психологічним прийомам безпечної поведінки, формування умінь, навичок до дій в екстремальних ситуаціях, пошук методів зниження небезпеки, інформація; класифікація та інші.

5.Духовний принцип – культура поведінки працівника податкової міліції (формування податкової та правової культури) у всіх можливих сферах його діяльності (на службі, в побуті, в сім’ї, із сторонніми особами тощо).

Вони передбачають: податкову культуру; правову культуру; культуру праці (службової діяльності); моральні аспекти; етичні аспекти; шанування традицій; культуру спілкування з колегами по роботі та із старшими; культура поведінки з платниками податків; культуру поведінки із сторонніми особами; культуру поведінки в сім’ї (побуті); культуру проведення вільного часу; культуру форми одягу та інші.

6.Психологічний принцип – передбачає психологічну готовність “на виживання” тобто морально-поведінські установки, що сприятимуть забезпеченню особистої безпеки. Психологічна підготовленість працівників податкової міліції для забезпечення особистої безпеки передбачає: знати основні психологічні прийоми забезпечення особистої безпеки у різноманітних ситуаціях професійної діяльності;психологічні правила спілкування з колегами по роботі; психологічні правила спілкування із платниками податків; психологічні правила спілкування із сторонніми особами; удосконалення індивідуально-психологічних особливостей; формування стійкого психомоторного стану до зовнішніх проявів небезпеки; вміння адаптуватися після стресових ситуацій та інші.

7.Спеціально-тактичний принцип – передбачає навчання основам професійної діяльності, майстерному володінню спеціальною технікою, вогнепальною зброєю, спеціальними засобами, засобами фізичного впливу, засобами зв’язку та індивідуального захисту; формування готовності до застосування зброї і засобів активної оборони в екстремальних умовах .

До них належать: удосконалення професійної діяльності; майстерне володіння спеціальною технікою; узагальнення досвіду; майстерне володіння спеціальною технікою; майстерне володіння зброєю; майстерне володіння засобами спеціального захисту; майстерне володіння засобами фізичного захисту; передбачення можливих дій правопорушника; знання тактики дій злочинних елементів; забезпечення безперервного зв’язку; взаємодія; оцінка своїх сил та сил ворога; формування готовності до дій в екстремальних ситуаціях; здатність реально оцінювати ситуацію, що склалася і приймати відносно цього адекватне рішення та інші.

Теоретичне та пізнавальне значення принципів полягає в тому, що за їх допомогою визначається рівень знань відносно особистої небезпеки працівників податкової міліції і відповідно до цього формуються вимоги до проведення захисних заходів і методи їх реалізації. В практичному відношенні значення принципів дуже важливе, так як вони дозволяють знаходити оптимальні рішення захисту від небезпеки на підставі зрівняльного аналізу, придбаного досвіду, розробки нових заходів, тактичних прийомів, засобів, правил тощо.

Зрозуміло, що особиста безпека працівників податкової міліції невід’ємно пов’язана з поняттям “національної безпеки”.

Виходячи з того, що особа, суспільство та держава утворюють разом самостійний об’єкт – націю, поняття “національна безпека” охоплює різні аспекти безпеки країни (державної, суспільної, особистої). Нація знаходиться в небезпеці, коли їй потрібно принести в жертву свої національні інтереси – об’єктивні потреби матеріального та духовного існування як внутрішнього цілісного та самобутнього соціального утворення

Основними (базовими) життєво необхідними національними інтересами є: територіальна цілісність, державний суверенітет, намагання посісти гідне місце у світовому співтоваристві. Добробут громадян на основі забезпечення прав і свобод особи, а також усіх соціальних груп.
1.4. Напрями удосконалення діяльності працівників податкової міліції по забезпеченню їх особистої безпеки

Одним із важливих факторів забезпечення особистої безпеки працівників податкової міліції є удосконалення їх діяльності в різних ситуаціях та сферах службово-професійної діяльності. В жодному виді діяльності неможливо досягнути гарантій та ідеальної безпеки, будь-яка діяльність, а особливо співробітника податкової міліції небезпечна. Але впроваджуючи деякі відповідні заходи, удосконалюючи систему безпечної професійної діяльності можливо знизити небезпечні фактори до мінімуму або до мінімально можливих втрат. Державна податкова адміністрація та Головне управління податкової міліції України постійно приділяє увагу проблемам безпеки працівників та удосконаленню організаційної діяльності. Здійснені керівництвом ДПА України організаційні та практичні заходи по боротьбі з корупцією привели до зменшення кількості вчинених працівниками органів державної податкової служби корупційних діянь та інших правопорушень, пов’язаних з корупцією. Так, за 9 місяців 2000 року судами притягнуто до відповідальності за порушення вимог Закону України “Про боротьбу з корупцією” на 24,5 % менше працівників, ніж за аналогічний період минулого року. Отже, забезпечення належної безпеки та захист працівників податкової служби є необхідним елементом діяльності підрозділів по боротьбі з корупцією та безпеки.

На нашу думку, з метою захисту життя, здоров’я, майна, тощо співробітників податкової міліції необхідно проводити такі заходи:

1. Правовий захист працівників податкової служби неможливий без законодавчої правової бази, нормативних актів, реалізації організаційно-профілактичних заходів та засобів, програм, планів, наказів, наказів та інших управлінських рішень.

Заходи забезпечення правового захисту працівників податкової служби здійснюються на основі Конституції України та Законів України, зокрема таких, як Закон “Про державну податкову службу”, “Про міліцію”, “Про оперативно-розшукову діяльність”, “Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів”, “Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві”, “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ ”, “Про внутрішні війська”, “Про надзвичайний стан”, “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю”, “Про державну службу” та ряду інших нормативних актів.

Згідно зі ст.4 Конституції України держава через відповідні органи забезпечує охорону правопорядку, інтересів суспільства, прав і свобод громадян, у тому числі, зрозуміло, й працівників податкової служби, оскільки вони є носіями усіх прав і свобод громадян України.

Розробка і реалізація найдосконаліших заході» правової захищеності не досягне цілі без формування у керівництва почуття відповідальності за життя і здоров'я підлеглих. Практично це почуття відповідальності проявляється, коли керівники особисто займаються проблемами захищеності, обговорюють ці митниця на нарадах та зборах колективів, проводять інструктажі з питань безпеки, планують їх у діяльності податкової служби і контролюють їх виконання, беруть участь у програмах підготовки та перепідготовки особового складу податкової служби з питань правового регулювання безпеки праці, подають особистий приклад в уміннях та навичках відповідної поведінки.

Підсумовуючи, зазначимо, що нормативно регулюючі умови професійної діяльності працівників державної податкової служби є комплексним, багатоступеневим процесом, який реалізується на рівні держави, органів податкової служби, кожного працівника.

Обов'язковими елементами цього процесу є аналіз зовнішнього середовища (виявлення стратегічно важливих тенденцій його розвитку, можливих небезпек) та адаптація до нього за допомогою системи розроблених заходів, у тому числі і тих, що були розглянуті вище. Це постійно діючий процес, який супроводжує кожен наступний етап розвитку суспільства і відповідно державної податкової служби, бо вони є його невід'ємною частиною.

Головна мета організації вивчення та оволодіння навиками безпечних дій у відповідних ситуаціях - привчати працівників до виконання норм та правил адаптованої поведінки під час виконання професійних обов'язків, вироблення та закріплення необхідних знань, умінь та навичок. Коли інша дія перетворюється у звичку діяти безпечно і набуває властивостей автоматичного виконання, можна вважати, що у процесі навчання досягнуто певного результату. Чим більшу кількість законних і відповідно адаптованих дій вдається зробити автоматичними, тим більше часу у працівників залишається для оцінки ситуації, прийняття правильного рішення, що, у свою чергу, може зберегти йому здоров'я або навіть життя.

2. З боку керівництва приділяти питанням особистої безпеки першочергову увагу. З цією метою керівники підрозділів повинні постійно: проводити інструктажі по заходам безпеки при проведенні спеціальних операцій; проводити відповідні заняття з метою підвищення навичок співробітників; проводити розбір екстремальних ситуацій, які вже виникли або можуть виникнути; моделювати можливі екстремальні ситуації, доводити до підлеглих відповідні накази та здійснювати контроль за виконанням відповідних розпоряджень та вказівок; впроваджувати в службову діяльність нові технічні розробки, зброю, спеціальні засоби тощо; приділяти увагу формуванню позитивного іміджу податкової міліції через засоби масової інформації; постійно удосконалювати стиль керівництва; сприяти створенню в колективах податкової міліції сприятливої соціально-психологічної атмосфери; формувати способи реалізації управлінської діяльності з боку керівників (комплексність, планування, контроль, управління, обов’язковість зворотнього зв’язку, ефективність, ієрархічність, кадрове забезпечення, відповідальність, стимулювання, адекватність, однозначність, єдиноначальництво, взаємодія, координація, своєчасність, статистика).

Удосконалення напрямків та методів організаторської діяльності керівників всіх рівнів та підлеглого особового складу повинно відбуватися за такими напрямами: аналіз організаційно-правових та соціально-економічних умов здійснення правоохоронної діяльності і факторів, що визначають реальний рівень професійного ризику; обгрунтування та подання пропозицій у відповідні державні структури щодо підвищення рівня захищеності і безпеки працівників; своєчасне доводення до підлеглих наказів, директив, інструкцій, практичних рекомендацій та оперативної інформації стосовно питань особистої безпеки; розповсюдження передового досвіду та проведення з підлеглими розбору ситуацій, які призвели або могли призвести до нещасних випадків; здійснювати результативні контакти з державними органами (у тому числі з іншими правоохоронними органами), громадськими і приватними організаціями та об’єднаннями, засобами масової інформації, населенням з метою забезпечення більш високого рівня професійної захищеності і безпеки працівників; мобілізовувати наявні економічні і матеріально-технічні можливості для підвищення рівня особистої безпеки працівників податкової міліції; приймати спеціальні управлінські рішення з метою підвищення рівня професійної захищеності і безпеки; організовувати навчання працівників податкової міліції у системі бойової, службової та професійно-психологічної підготовки; проводити індивідуальні бесіди та аналіз виконання оперативно-службових завдань з позиції дотримання особистої безпеки; проводити навчання операційно-тактичним і психологічним прийомам безпечної поведінки у різноманітних ситуаціях оперативно-службової діяльності та поза виконання службових обов’язків тощо.

3. Управлінські заходи мають передбачати: розробку інструкцій, алгоритмів поведінки працівників податкової міліції у несприятливих ситуаціях, зокрема, під час затримання озброєних злочинців, звільнення заручників, діях у невідомій, неясній ситуації, де можлива загроза особистому життю; систематичну перевірку готовності особового складу податкової служби до виконання обов'язків в умовах підвищеного ризику для життя та в екстремальних ситуаціях;дотримання правил порядку дій учасників проведення занять, тренувань, особливо при застосуванні зброї, імітаційних засобів, спеціальних засобів сльозоточивої, світло-шумової і руйнівної дії; вміння користуватись приладами радіаційної, хімічної розвідки. дозиметричного контролю, засобами захисту органів дихання та шкіри в осередках хімічного забруднення; закріплення на постійне й тимчасове носіння зброї працівникам податкової міліції, вміння володіти нею та знання законних підстав для її застосування; перевірки додержання дорожньо-транспортної дисципліни працівниками податкової служби, запобігання дорожньо-транспортних пригод за участю особового складу;цільове використання коштів на обов'язкове страхування працівників податкової міліції; аналіз та вжиття відповідних заходів щодо злочинних намірів відносно працівників податкової міліції, членів їх сімей, порядок використання наявної інформації з метою профілактики таких правопорушень; здійснення комплексу оперативно-розшукових заходів для розкриття злочинів, вчинених відносно працівників податкової міліції, для викриття і затримання осіб, які скоїли такі злочини; забезпечення особового складу податкової міліції сучасними спеціальними засобами захисту, зброєю, набоями, спорядженням; вжиття заходів для забезпечення соціального захисту сімей загиблих працівників податкової міліції відповідно до чинного законодавства, допомоги працівникам податкової служби, які отримали каліцтва, поранення чи захворіли під час виконання службових обов'язків.

4. З боку кадрового забезпечення – постійно удосконалювати систему підбору працівників для служби в податковій міліції; підвищувати професійну придатність діючих співробітників; проводити атестування особового складу; допомагати молодим співробітникам швидше адаптуватися до особливостей служби в підрозділах податкової міліції; підвищувати престиж професії податківця; проводити заходи щодо зменшення плинності кадрів; ретельно-вивірений відбір кадрів податкових працівників за критеріями моральних і громадянських якостей; організацію початкової та службової підготовки за місцем служби, підвищення рівня професійної майстерності, спеціальної та фізичної підготовки особового складу податкової міліції, збільшення практичних занять, тренувань, навчань з відпрацюванням дій, передбачених заходами особистої безпеки; забезпечення якісного відбору кадрів у податкову міліцію, виявлення осіб психологічно нестійких у стресових ситуаціях, з недостатніми адаптаційними можливостями до ситуацій, пов'язаних з підвищеним ризиком; запровадження обов'язкового професійного психофізіологічного відбору кадрів на службу, щорічних психіатричних обстежень з обов'язковим застосуванням діагностики працівників оперативних підрозділів.

5. Удосконалення професійної майстерності повинно здійснюватися за такими напрямками: удосконалення досвіду службової бойової, оперативно-розшукової діяльності; складання заліків в системі службової підготовки; постійне удосконалення професійної майстерності; формування вмінь і навичок безпечної поведінки спілкування на службі і поза службою; знання та неухильне виконання відповідних наказів, директив, практичних рекомендацій ДПА, ГУПМ України; навчання основам професійної діяльності, майстерному володінню спеціальними засобами і засобами зв’язку та індивідуального захисту. “Професійна підготовка працівників податкової міліції ДПА України – це організований і цілеспрямований процес оволодіння знаннями, уміннями і навичками, необхідними для успішного виконання оперативно-службових завдань”; розробку принципів, мети, змісту, форм та методів роботи щодо профілактики, мінімізації, компенсації та корекції можливих фізичних, психічних, соціальних відхилень у працівників податкової міліції;

Особисті якості працівника податкової міліції найбільшою мірою виявляються в його професійній діяльності.

6. Удосконалення духовних та моральних якостей співробітників повинно здійснюватися за такими напрямками: культура поведінки з колегами по роботі (з керівництвом, підлеглими, та рівними за посадами); правила безпечної поведінки із сторонніми особами; правила поведінки із платниками податків та суб’єктами які ухиляються від сплати податків; правила безпечної поведінки на вулиці, в сім’ї тощо; формування вмінь і навичок безпечного вирішення конфліктних ситуацій.

7. Удосконалення тактичних заходів – це знання тактики дій злочинців, і з урахуванням цього уміле застосування своїх тактичних дій з метою затримання злочинця; вміле використання спеціальної техніки, вогнепальної зброї та спеціальних засобів; постійний пошук і творчий підхід у вирішенні тактичних завдань; знання основних тактичних прийомів забезпечення особистої безпеки у різноманітних ситуаціях професійної діяльності, вміння аналізувати і узагальнювати досвід безпечної поведінки колег по роботі та інших працівників у екстремальних умовах службової діяльності.

8. Удосконалення правової бази передбачає: знання співробітниками правових норм, додержання їх при виконанні службових обов’язків, правовий захист співробітників у різних ситуаціях; гарантії правового захисту співробітників в екстремальних ситуаціях; розробка правового статусу співробітників з питань правової безпеки. У системі кримінально-правових норм, які охороняють безпечні умови трудової діяльності, особливе місце належить ст.135 КК України. Значення цієї норми не вичерпується найчастішим її застосуванням до порушників законодавства про охорону праці.

9. Психологічні заходи спрямовані на розвиток стійкої психіки в екстремальних ситуаціях, готовність до дії в складних ситуаціях; відновлення психіки після виконання завдань, пов’язаних з ризиком, та після стресу; впровадження в підрозділи податкової міліції штатних співробітників психологів; формування тактико-психологічних прийомів забезпечення безпеки при затриманні злочинців; психологічної готовності до застосування прийомів і заходів фізичного впливу; психологічної готовності до застосування зброї на поразку; формування вмінь і навичок психічного саморегулювання; психологічна адаптація після стресових ситуацій; оптимізацію умов місцезнаходження працівників при виконанні своїх завдань; урахування фізіологічних факторів надання допомоги працівникам податкової міліції по корекції само сприйняття та самоусвідомлення в питаннях особистої безпеки.

10.Удосконалення фізичних заходів передбачає постійне удосконалення загальної фізичної підготовки та володіння прийомами рукопашного бою; рішуче застосування заходів фізичного впливу у разі необхідності; формування стійкого психомоторного стану до зовнішніх проявів небезпеки з метою захисту виконання професійних дій; формування вмінь і навичок протидії шантажу і провокаціям; проведення занять з фізичної підготовки як невід’ємної частини службової підготовки.

11.Удосконалення медичних заходів передбачає надання працівникам своєчасно лікарської допомоги, безкоштовне лікування під час служби в підрозділах і на пенсії, тобто гарантії медичного забезпечення; спроможність надавати долікарську допомогу потерпілому як в буденних, так і екстремальних ситуаціях; укомплектованість медичними засобами підрозділів та своєчасне їх відновлення; Введення в підрозділи штатних медичних працівників; проведення занять з долікарської допомоги в системі службової підготовки та приймання заліків.

12.Удосконалення матеріально-технічних заходів передбачає: забезпеченість співробітників необхідними та сучасними матеріально-технічними засобами (зброєю, спеціальними засобами, спеціальною технікою, зв’язком, транспортом тощо); проведення практичних занять по ефективному застосуванню цих засобів.

13.Удосконалення соціально-економічних заходів передбачає: наявність соціальних гарантій працівників податкової міліції (обов’язкове страхування у разі нещасних випадків при виконанні службових обов’язків, медичне обслуговування, створення відповідних умов праці і відпочинку); спроможність працівників задовольнити свої матеріальні потреби та потреби в сім’ї.

Виходячи з основних напрямків та заходів удосконалення професійної діяльності співробітників податкової міліції з метою забезпечення їх особистої безпеки ми пропонуємо практичні пропозиції.



Пропозиції щодо реального підвищення рівня особистої безпеки працівників податкової міліції

1. Введення в програму навчання для курсантів факультету податкової міліції Академії ДПС України предмета “Охорона праці в галузі. Особиста безпека працівників податкової міліції”.

2. Введення в програму навчання на курсах початкової підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації предмета “Особиста безпека працівників податкової міліції”.

3. Розробка нових інструкцій із правил безпеки при поводженні та застосуванні вогнепальної зброї, а також забезпечення безпеки особового складу у разі загрози терористичного акту.

4. Розробка інструкції для працівників податкової служби із правил поведінки: (з колегами по роботі; із сторонніми особами; із платниками податків; із особами які ухиляються від сплати податків).

5. Розробка практичних рекомендацій щодо застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів та вогнепальної зброї в екстремальних ситуаціях.

6. Розробка практичних рекомендацій щодо проведення спеціальних операцій з метою затримання злочинців.

7. Підготовка навчальних посібників “Особиста безпека співробітників податкової міліції”, “Правовий, соціальний та фізичний захист працівників державної податкової служби України” та навчального відеофільму з питань безпеки співробітників у різних екстремальних ситуаціях.

8. Проведення практичних семінарів в територіальних підрозділах податкової міліції з питань особистої безпеки працівників.

9. Підготовка методичних рекомендацій по забезпеченню правових та соціальних гарантій безпеки працівників податкової міліції під час служби та після звільнення.

10. Підготовка і проведення тестів, які визначають індивідуальні якості співробітника при діях в екстремальних ситуаціях, спроможність його виконувати поставлені задачі в ризиковій ситуації тощо.

Підсумовуючи, зазначимо, що нормативно регулюючі умови професійної діяльності працівників податкової міліції є комплексним, багатоступеневим процесом, який реалізується на рівні держави, органів податкової служби, кожного працівника.

Обов'язковими елементами цього процесу є аналіз зовнішнього середовища (виявлення стратегічно важливих тенденцій його розвитку, можливих небезпек) та адаптація до нього за допомогою системи розроблених заходів, у тому числі і тих, що були розглянуті вище. Це постійно діючий процес, який супроводжує кожен наступний етап розвитку суспільства і відповідно державної податкової служби, бо вони є його невід'ємною частиною.

Головна мета організації вивчення та оволодіння навиками безпечних дій у відповідних ситуаціях – привчати працівників до виконання норм та правил адаптованої поведінки під час виконання професійних обов'язків, вироблення та закріплення необхідних знань, умінь та навичок. Коли інша дія перетворюється у звичку діяти безпечно і набуває властивостей автоматичного виконання, можна вважати, що у процесі навчання досягнуто певного результату. Чим більшу кількість законних і відповідно адаптованих дій вдається зробити автоматичними, тим більше часу у працівників залишається для оцінки ситуації, прийняття правильного рішення, що, у свою чергу, може зберегти йому здоров'я або навіть життя.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал