Навчальний посібник особиста безпека працівників податкової служби



Сторінка1/3
Дата конвертації15.01.2017
Розмір0.85 Mb.
ТипНавчальний посібник
  1   2   3
НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК ОСОБИСТА БЕЗПЕКА ПРАЦІВНИКІВ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ
ЗМІСТ
ВСТУП 3

Розділ 1. Особиста безпека працівників податкової міліції. Поняття, принципи та напрями удосконалення. 5

1.1. Поняття безпеки особи та особистої безпеки працівників податкової міліції. 5

1.2. Фактори, що впливають на безпечні умови діяльності працівників податкової міліції. 16

1.3. Особиста безпека співробітників податкової міліції: особливості та принципи. 23 1.4. Напрями удосконалення діяльності працівників податкової міліції по забезпеченню їх особистої безпеки. 32

Розділ 2. Психологічні технології забезпечення особистої безпеки працівників податкової міліції. 42

2.1. Психологічний захист співробітників податкової міліції. 42

2.2. Психологічна підготовка співробітників. 47

2.3 Основні компоненти психологічної готовності спеціаліста податкової міліції. 53

Тест №1. Оцінка психічної надійності працівників при виконанні службових завдань. 56

Розділ 3. Ризик та його вплив на забезпечення особистої безпеки працівників податкової міліції. 62

3.1. Загальна характеристика ризику в життєдіяльності працівників податкової міліції. 62

3.2. Види ризику та поняття професійного ризику. 68

Розділ 4.Поняття стресу, депресії та засоби регуляції після стресових станів73

4.1. Загальна характеристика стресу та стресорів. 73

4.2. Засоби регуляції при стресі в діяльності працівника податкової міліції77

4.3. Способи подолання стресу в практичній діяльності співробітників 84

Тест №1. Діагностика схильності до стресів. 87

Тест №2. Наскільки Ви депресивна людина? 88

Розділ 5.Безпека поведінки працівників податкової служби в конфліктних ситуаціях 90

5.1. Поняття конфлікту та його вплив у професійній діяльності співробітників податкової міліції. 90

5.2. Профілактика конфліктів. 101

5.3. Шляхи вирішення конфліктів в підрозділах податкової міліції. 104

Тест №1. Наскільки ви урівноважена людина. 109

Тест №2. Діагностика рівня конфліктності особистості. 112

Тест №3. Ви в конфлікті: нервовий – спокійний. 115

Розділ 6. Практичні рекомендації по спілкуванню співробітників з різними категоріями осіб 117

6.1.Практичні рекомендації щодо спілкування зі сторонніми особами. 117

6.2. Практичні рекомендації щодо спілкування з колегами по роботі. 118

6.3.Дії співробітників податкової міліції, що передують зустрічі з платником податків. 119

6.4.Дії співробітників ДПС у процесі спілкування з платником податків у випадках образи, погрози, пропозиції хабара. 120

6.5.Дії співробітників у ході проведення перевірки суб’єкта оподаткування. 122

6.6. Дії співробітників у процесі прийому платників податків. 122

6.7. Дії співробітників відділу по боротьбі з корупцією та безпеки працівників ДПС по захисту співробітників. 123

Розділ 7. Правові підстави та практичні рекомендації по застосуванню та використанню вогнепальної зброї співробітниками податкової міліції при виконанні службових завдань 126

7.1.Правові підстави застосування вогнепальної зброї працівниками податкової міліції. 126

7.2.Гарантії особистої безпеки співробітника податкової міліції при застосуванні вогнепальної зброї. 138

7.3.Загальні положення безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю.141

7.4.Заходи безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю під час її отримання та здачі у чергову частину підрозділу податкової міліції. 142

7.5.Заходи безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю під час виконання службових обов’язків. 146

7.6.Заходи безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю під час проведення учбово-тренувальних і спортивних стрільб. 147

7.7.Пам’ятка щодо заходів безпеки при користуванні зброєю. 148

7.8. Порядок зберігання і носіння табельної вогнепальної зброї працівниками податкової міліції. 149

Розділ 8. Правові підстави та практичні рекомендації по застосуванню спеціальних та імітаційних засобів співробітниками податкової міліції при виконанні службових завдань. 156

8.1. Правові підстави застосування спеціальних засобів співробітниками податкової міліції при виконанні службових обов’язків. 156

8.2.Класифікація спеціальних засобів. 159

8.3.Практичні рекомендації по застосуванню спеціальних засобів співробітниками податкової міліції при виконанні службових обов’язків.160

8.4.Особливості використання сигнальних та імітаційних засобів. 162

Розділ 9. Правові підстави та практичні рекомендації по використанню зброї та спеціальних засобів що знаходиться у власному користуванні співробітників податкової міліції 166

9.1. Загальна характеристика спеціальних засобів. 166

9.2. Правові підстави застосування газової зброї та газових балончиків що знаходяться у власному користуванні співробітників податкової міліції. 168

9.3. Видача дозволів органами внутрішніх справ на придбання, зберігання, носіння газових пістолетів, револьверів та набоїв до них. 171

9.4. Практичні рекомендації щодо застосування газової зброї. 172

Розділ 10. Забезпечення особистої безпеки працівників податкової міліції при виконанні службових обов’язків 173

10.1.Основні правила та заходи забезпечення особистої безпеки працівників податкової міліції при несенні служби. 173

10.2.Заходи особистої безпеки при затриманні співробітниками податкової міліції озброєного правопорушника. 176

10.3. Заходи безпеки співробітників податкової міліції при застосуванні вогнепальної зброї при затриманні правопорушників. 184

10.4.Заходи безпеки співробітників податкової міліції по затриманню злочинців в закритому (обмеженому) просторі. 186

10.5.Психологічні дії співробітників при затриманні озброєних злочинців. 188

10.6.Заходи безпеки співробітників податкової міліції по затриманню злочинців в окремо розташованому будинку, в під їзді будинку, в підвалах та на горищі. 189

10.7. Заходи безпеки працівників податкової міліції при затриманні злочинців в квартирі. 192

10.8. Заходи безпеки при затриманні правопорушників на автомобілі. 194

10.9. Заходи безпеки співробітників при отримані повідомлення про вибух або виявлені вибухових речовин. 195

10.10. Заходи безпеки при пожежі у службовому приміщенні. 197

Розділ 11. Заходи по зменшенню втрат співробітників податкової міліції при затриманні озброєних злочинців. 200

11.1 Загальні положення при проведенні спеціальної операції по затриманню озброєних злочинців. 200

11.2 Дії керівника по організації проведення спеціальної операції. 203

11.3.Безпосереднє проведення спеціальної операції по знешкодженню озброєних злочинців. 210

11.4. Забезпечення безпеки особового складу у разі переслідування правопорушників. 214

11.5. Дії на заключному етапі проведення спеціальної операції. 216

11.6. Заходи безпеки співробітників податкової міліції при затриманні злочинців на автотранспорті. 216

11.7. Організація оперативно-тактичних навчань. 219

Розділ 12. Заходи особистої безпеки співробітників фізичного захисту при здійсненні охорони фізичних осіб. 220

12.1.Загальні заходи особистої безпеки. 220

12.2. Заходи по забезпеченню безпеки житла фізичної особи та членів її сім’ї. 221

12.3. Заходи по забезпеченню безпеки „Особи” під час слідування автомобільним транспортом. 222

12.4. Заходи по забезпеченню особистої безпеки „Особи” під час прогулянок та спортивних занять. 225

12.5. Заходи забезпечення особистої безпеки „Особи” під час відвідування місць проведення громадських та культурно-масових заходів, кафе, ресторанів. 226

12.6. Заходи при забезпеченні особистої безпеки „Особи” під час слідування залізничним транспортом. 226

12.7. Заходи при забезпеченні особистої безпеки „Особи” під час пересування повітряним транспортом. 227

12.8. Заходи при забезпеченні особистої безпеки „Особи” під час слідування водним транспортом. 228

12.9. Заходи безпеки при отримані поштових надходжень що адресовані „Особі”. 229

12.10. Заходи безпеки при здійсненні нападу на „Особу” чи співробітників фізичного захисту. 230

Розділ 13. Забезпечення особистої безпеки працівників податкової міліції та членів їх сімей у складних та криміногенних ситуаціях. 232

13.1. Дії працівників та членів їх сімей у небезпечних ситуаціях у повсякденному житті. 232

13.2. Заходи безпеки від крадіжки та пограбування власної квартири. 240

13.3. Заходи безпеки співробітників та членів їх сімей при виникненні аварійної ситуації на транспорті. 254

13.4. Заходи безпеки при великому скупчені людей (демонстрації, мітингу, тощо). 255

13.5. Заходи по забезпеченню безпеки працівників при телефонних та інших розмовах. 258

13.6. Заходи безпечної поведінки дітей. 262

Розділ 14.Забезпечення особистої безпеки працівників податкової міліції та членів їх сімей у надзвичайних ситуаціях побутового, воєнного та природного характеру 271

14.1. Заходи безпеки при введенні надзвичайного стану. 271

14.2. Забезпечення безпеки людини при надзвичайних ситуаціях природного характеру. 273

14.3. Ваші дії при виникненні пожежі вдома. 279

Розділ 15.Надання долікарської допомоги в екстремальних ситуаціях 285

15.1. Послідовність дій по наданню долікарської допомоги та використання необхідних засобів. 285

15.2. Правильне поводження з потерпілим. 287

15.3. Як визначити живий чи мертвий постраждалий? 288

15.4. Положення постраждалого при транспортуванні. 289

15.5. Надання допомоги у випадку непритомності, черепно-мозкової травми та шоку. 290

15.6. Проникаючі поранення грудей та черева. 292

15.7. Техніка накладання пов’язок. 293

15.8. Допомога при забитті, розтягненні, вивиху, переломі. 294

15.9. Реанімаційні заходи при долі карській допомозі. 297

15.10. Зупинка кровотечі. 299

15.11. Техніка обробки ран. 303

15.12. Допомога при опіках. 304

15.13. Допомога при тривалому роздавлені м’яких тканин. 304

15.14. Допомога при травматичній ампутації кінцівки. 305

15.15. Допомога при тепловій травмі (перегріванні, тепловий удар, сонячний удар). 306

15.16. Допомога при холодовій травмі (загальне охолодження, замерзання, відмороження). 307

15.17. Допомога при ураженні електричним струмом. 309

15.18. Допомога при утопленні. 310

15.19.Допомога при повішанні. 310

15.20. Допомога при отруєнні алкоголем. 311

15.21. Способи транспортування потерпілого. 311

15.22. Вилучення потерпілого з автомобіля. 312

Розділ 16. Правовий захист службово-професійної діяльності працівників податкової міліції. 314

16.1.Конституційно-правовий захист працівників податкової міліції. 314

16.2. Адміністративно-правовий захист професійної діяльності співробітників податкової міліції. 329

16.3. Гарантії правового захисту працівників податкової міліції. 339

Розділ 17. Соціальний захист та відповідальність працівників податкової міліції 349

17.1. Соціальний захист працівників податкової міліції. 349

17.2. Відповідальність працівників податкової міліції. 359

Додатки

Додаток № 1. Нормативні документи що гарантують правовий захист працівників податкової міліції як громадян України

Додаток № 2. Витяг із Закону України Про державну податкову службу в Україні від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ

Додаток № 3. Витяг із Закону України про міліцію

Додаток № 4. Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України

Додаток № 5. Закон України “Про державний захист працівниківсуду і правоохоронних органів

Додаток № 6. Закон України “Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві”
Література

Зміст


РОЗДІЛ 1

ОСОБИСТА БЕЗПЕКА ПРАЦІВНИКІВ ПОДАТКОВОЇ МІЛІЦІЇ.

ПОНЯТТЯ, ПРИНЦИПИ ТА НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ
1.1. Поняття безпеки особи та особистої безпеки працівників податкової міліції

Навколишнє середовище завжди характеризується наявністю певних небезпечних та шкідливих для здоров’я людини факторів. Джерела небезпеки оточують людину всюди: на виробництві, в побуті, під час праці і відпочинку. Забезпечення безпеки закладено в біологічній та соціальній природі людини і є невід’ємною категорією її життєдіяльності.

Аналіз ієрархії потреб людини (згідно з теорією мотивації) дозволяє стверджувати, що безпека є однією з найважливіших після потреб у їжі, одязі, помешканні тобто після фізіологічних. Незважаючи на те, що безпека не є чимось предметним (матеріальним), це своєрідна характеристика і необхідна умова життєдіяльності та життєздатності об’єктів реального світу. У даному випадку мова йде про людину, суспільство, державу. Тому це цілком конкретна категорія, що має за мету захист та просування життєвих інтересів людини, суспільства, держави. Поняття “безпека” здається доступним на інтуітивно-побутовому рівні, тому вживається досить широко. Але його суть та зміст у науковому плані повною мірою ще не досліджені. Так, до цього часу відсутня цілісна теорія забезпечення безпеки України у різних сферах її життєдіяльності: державній, економічній, соціальній тощо. Доказом сказаного, зокрема, є наявність дискусій та різних підходів щодо визначень та розуміння таких базових понять як “національні інтереси”, “національна безпека”, “військова організація держави” та інших критеріїв і методів оцінки безпеки, характеристик можливих небезпек та їх структуризації, принципів побудови ефективного механізму забезпечення безпеки тощо.

Розглянемо як тлумачать визначення безпеки в юридичній енциклопедії. Безпека – стан захищенності життєво важливих інтересів особи, суспільства і держави від зовнішньої і внутрішньої загрози. Система безпеки охоплює такі основні елементи: наукову теорію (філософію), доктрину (концепцію), політику, стратегію і тактику забезпечення безпеки і сукупність міжнародних, державних і громадських інститутів та організацій, які забезпечують безпеку особи, суспільства, держави і засоби, способи і методи запезпечення безпеки. Розрізняють різні типи безпеки: за масштабом (міжнародна, регіональна, локальна); за суб”єктами (особиста, суспільна, національна, колективна); за суспільними сферами (політична, економічна, військова, екологічна, радіаційна тощо).

В Україні забезпечення безпеки регулюється Конституцією, законами й нормативно-правовими актами, а також системою відповідних державних органів і об’єднань громадян. В 1997 році Верховна Рада прийняла Концепцію національної безпеки України. У словнику російської мови С.І.Ожегова наведено таке визначення безпеки – положення, при якому не загрожує небезпека кому - небудь, або чому - небудь. Розглянемо, яке визначення безпеки дає російський вчений В.Б.Карєлін. Саме розуміння безпеки трактується як стан захищеності від зовнішніх та внутрішніх загроз. Папкин А.І. визначає, що: „В службовій діяльності сутність безпеки, як правило, визначається категоріями “розвиток”, “стійкість” та “удосконалення”. Для співробітників податкової міліції найбільш актуальним, з точки зору особистої безпеки, буде здатність до самозбереження та самовиховання (стійкість) і нормальнее (стабільне) функціонування в умовах впливу різних внутрішніх та зовнішніх загроз, діяльності в умовах ризику та інших екстремальних ситуаціях. Більш того, необхідно завжди пам’ятати, що специфіка службової діяльності завжди пов’язана з ризиком (фінансовим, соціальним, економічним, політичним, психологічним) і він є звичайним для тих, хто веде боротьбу з правопорушниками.

Зв’язуючи в єдиний логічний ланцюг зміст службово-професійної діяльності та визначену сутність безпеки, визначаємо конкретні функції безпеки: прогнозування, з’ясування, попередження, зниження, послаблення, нейтралізація, припинення, локалізація, відбиття та усунення загроз, що виникають в процесі здійснення службової діяльності. Відповідно, метою забезпечення безпеки в службовій діяльності буде комплексний та системний вплив на потенційні та реальні загрози, що дозволяють працівнику податкової служби успішно функціонувати у нестабільних зовнішніх та внутрішніх умовах, зниження та нейтралізація ризик-факторів, що безпосередньо впливають на службово-професійну підготовку (Я.П. Пригунов).

Науковець Папкін А.І. стверджує, що: „В самій системі безпеки можна виділити ряд взаємопов’язаних підсистем”:



Правова безпека – стан юридичної захищеності особи податківця та його діяльності. Наявність діючих державно-правових механізмів, що дозволяють працівнику ефективно відстоювати свої законні права та інтереси.

Економічна безпека – стан найбільш ефективного використання всіх видів ресурсів з метою припинення (нейтралізації, ліквідації) загроз і забезпечення стабільного економічного функціонування об’єктів податкової служби.

Організаційно-управлінська безпека – здатність працівника організовувати свою професійну діяльність, вибирати оптимальний стиль керівництва, що дозволяє підтримувати стан захищеності і безпеки не лише своєї діяльності, а й своїх співробітників, членів родини (родичів).

Техногенна безпека – сукупність дій по забезпеченню експлуатації технічних приладів з дотриманням необхідних вимог безаварійної безпеки, небажання дотримуватись вимог, що ставляться до технічної безпеки, спроба заощадити на здоров’ї своїх співробітників, тягне за собою незворотні наслідки, штрафи, а під час і кримінальну відповідальність.

Екологічна безпека – стан захищеності життєвоважливих інтересів співробітників та їх майна від потенційних та реальних загроз, що утворюються наслідками антропогенного впливу на оточуюче середовище, а також стихійних лих і катастроф.

Інформаційна безпека – це здатність працівників забезпечити захист інформаційних ресурсів і потоків від загроз несанкціонованого доступу до них.

Психологічна безпека – стан захищеності від негативного психологічного впливу працівників. Психологічна здатність працівників до стрев-факторів, його готовність протистояти негативним впливам є однією із складових психологічної безпеки.

Фізична безпека – стан захищеності життя і здоров’я окремих осіб від насильницьких злочинів. Ми вважаємо, що немає необхідності коментувати значення фізичної безпеки для працівників податкової міліції. Справа тут не лише в фізичній силі, здатності постояти за себе, а в умінні не допустити фізичного впливу, своєчасно розробити відповідну тактику поведінки.

Пожежна безпека – стан об’єктів податкової міліції, при якому заходи попередження пожеж та протипожежного захисту відповідним нормативним вимогам.

Всі перераховані підсистеми безпеки невід’ємно пов’язані між собою та в сукупності утворюють єдину систему безпеки службово-професійної діяльності. Це далеко не повний перелік, що складає систему безпеки, але і те, що вище перераховано показує необхідність професійного підходу до проблеми безпеки службово-професійної діяльності працівників податкової міліції.

Ще одне визначення безпеки наводиться в сучасній літературі (С.К. Делікатний, Ж.Ю. Половникова, П.Я.Пригунов). Під безпекою особи розуміється такий стан захищенності його життєво важливих інтересів від фізичного, психологічного або іншого насильницького посягання, що загрожує нанесення шкоди і яке дозволяє йому приймати рішення і здійснювати відповідні заходи захисту.

Проаналізувавши поняття безпеки необхыдно розглянути поняття особистої безпеки та її вплив на службово-професійну діяльність.

Числені факти злочинних зазіхань на життя і здоров’я працівників ОВС України під час виконання ними службових обов’язків (причому останні досить часто виступають безпосередньою ціллю нападу або ж перешкодою на шляху досягнення основної злочинної мети) потребують теоретичного аналізу і детальної розробки обгрунтованих науково-практичних рекомендацій щодо забезпечення їх особистої безпеки. Між тим, проблема ця у сучасній спеціальній літературі практично не представлена, що зумовлює необхідність у визначенні та висвітленні її базових понять. Так, в сучасній літературі автори ( М.И.Дзлиев, Н.Н.Потрубач, В.Л.Манилов, Г.Г.Почепцов) наводять слідуюче визначення особистої безпеки: “Забезпечення індивідуальної (особистої) безпеки є відправною точкою в дослідженні та забезпеченні її інших рівнів – групової, суспільства, держави, національної, регіональної, та глобальної безпеки”.

Розвиваючи цю думку В.Т.Білоус, Н.Р. Нижник, Г.П.Ситник стверджують, що: „У сучасних умовах основним змістом безпеки все більше стає не тільки і не стільки захист держави та її державних інститутів, а людини й суспільства. На перший план вийшла проблема соціальної безпеки в широкому розумінні цього слова (соціально-економічної), іншими словами, безпеки особи, окремих груп населення, суспільства в цілому, тобто соціуму. Це означає, що першоосновою концепції національної безпеки повинні бути інтереси окремих особистостей, із яких витікають інтереси суспільства і держави.



Проблема особистої безпеки знаходить все більше відображення в сучасній літературі, так вчені Національної академії внутрішніх справ України (Г.О.Юхновець., В.Р.Андросюк., Л.І.Казміренко) дають визначення особистої безпеки: „Особиста безпека – це система організаційно-правових, фізичних і тактико-психологічних заходів, які дозволяють забезпечити збереження життя та здоров”я працівника ОВС і підтримувати високий рівень ефективності його професійних дій. Особиста безпека, перш за все, базується на достатньому рівні професійно-психологічної готовності працівника”.

Розглядаючи людину як особистість, необхідно враховувати, що в її структурі завжди взаємодіють два чинники: біологічний, тобто природний, спадковий, і соціальний, що придбаний у процесі спілкування, взаємодії з оточуючим світом. Той чи інший чинник повинен враховуватися при визначені критеріїв, які ставлять той чи інший напрям діяльності перед особистістю, що вибрала ту чи іншу професію.

Вивчаючи проблему забезпечення особистої безпеки працівника державної податкової служби України необхідно відзначити, що ця категорія набагато ширша, ніж поняття слів "робітник податкової міліції". За законом “Про державну податкову службу в Україні” до категорії “спеціаліст податкової служби” входить як інспектор податкової адміністрації, так і співробітник податкової міліції. На кожного з них покладено Законом України ряд притаманних лише йому завдань. До завдань, покладених на працівника податкової інспекції належить: здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів, а також неподаткових доходів, установлених законодавством; внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства; прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування; формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків – юридичних осіб; роз’яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків.

На співробітника податкової міліції покладаються слідуючі завдання: запобігання злочинним та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення; розшук платників, що ухиляються від сплати податків, інших платежів; запобігання корупції в органах державної податкової служби та виявлення її фактів; забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов’язаних з виконанням службових обов’язків.

Головними завданнями Державної податкової адміністрації України, згідно з Указом президента України від 22 серпня 1996року № 760/96 “ Про утворення Державної податкової адміністрації України та місцевих державних податкових адміністрацій” є: здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків, зборів, інших обов’язкових платежів, установлених законодавством; прийняття рішень щодо накладення фінансових санкцій та адміністративних штрафів на порушників податкового законодавства та забезпечення їх стягнення, захист інтересів держави в судових органах у справах, що стосуються сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів; прийняття нормативних та методичних документів з питань оподаткування, бухгалтерського обліку та звітності на виконання відповідних законодавчих актів.

На сучасному етапі будівництва вітчизняної правової держави концептуальним є завдання органічного поєднання української національної ідеї з проблемами стабілізації , суттєвого оздоровлення економіки в умовах бурхливого розвитку підприємництва. Саме в процесі формування ринкової економіки необхідно створити ефективні механізми і належні умови для реалізації термінових економічних завдань. Перш за все, на увазі є правове забезпечення складної системи трудових прав громадян, де особлива увага приділялася б не тільки підприємницькій діяльності взагалі, але й справді безпечним умовам такої праці, її правовій охороні, в тому числі й заходами кримінально-правового впливу.

Забезпечення безпеки особистості в суспільстві є невід’ємною частиною прав людини, які гарантуються Конституцією і низкою законів, а також підзаконними нормативними актами, загальними та особистими правилами безпеки, діями державних та відомчих органів, фахівцями в сфері безпеки.

Конституція України оголосила людину, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпеку найвищою соціальною цінністю, а її права і свободи – визначаючими зміст і мету діяльності держави. Але негативні явища так званого перехідного періоду в значною мірою заважали перетворенню в життя цих орієнтирів. Економічна криза, що затягнулась, соціальні проблеми, сплеск злочинності, особливо найбільш корисних і жорстоких її проявів, підірвали віру людей у законність та можливість захистити свої права та свободи.

Рівень безпеки особистості, що існує в суспільстві, є таким же загальним надбанням як рівень демократії, освіти, культури. Він не може бути підвищений водночас із введенням тієї чи іншої постанови Уряду, тому що залежить від багатьох факторів:історичного минулого народу; його менталітету; рівня розвитку економіки; рівня знань та добробуту людини; індивідуальних особливостей людини; психології поведінки людей в екстремальних і стресових ситуаціях.

Безпека людини є складовою частиною безпеки держави. Держава має дбати про безпеку своїх громадян. Тому перед нею стоїть надзвичайно важливе завдання - пов’язати та узгодити інтереси кожного громадянина з інтересами держави. Ці завдання, в повній мірі, покладаються на безпеку життєдіяльності.

Автори навчального посібника „Безпека життєдіяльності в надзвичайних ситуаціях” О.І.Бабенко, О.М. Задорожна, Р.І.Черевко дають таке взначення безпеки життєдіяльності - це ступінь захисту людини від надзвичайної небезпеки, де під терміном “ небезпека” розуміється вплив на людину факторів, які можуть викликати відхилення стану його здоров’я від середньостатистичного значення. Природа цих факторів може бути пов’язана з низьким економічним рівнем життя, умовами праці та діяльності людини, рівнем забруднення навколишнього середовища, надзвичайними ситуаціями тощо.

Поруч з таким розумінням як безпека життєдіяльності, нам необхідно визначити і таку категорію як надзвичайна ситуація. Надзвичайна ситуація це порушення нормальних умов життя і діяльності на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат. Аналіз джерел небезпеки свідчить, що з одного боку, розвиток цивілізації – створення благ, нових комфортних умов, з іншого - це створення нових джерел небезпеки більш небезпечних, частіше у відкритій формі та постійно існуючих. Вірогідність ризику зіткнення людини з джерелом небезпеки має тенденцію на збільшення. При цьому небезпека зростає швидше, ніж протидія їй з боку людини. Усе це обумовлює необхідність створення безпечних умов життєдіяльності населення, прогнозування наслідків науково-технічного розвитку та прийняття в надзвичайних умовах правильних рішень, спрямованих на захист населення від можливих наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха, злочинних посягань, протиправних дій тощо.

Важливе місце займає проблема особистої безпеки в професійно-службовій діяльності працівників податкової міліції. В ст. 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” зазначено, що одним із завдань діяльності податкової міліції є: “запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні порушення”.

Так, Голова ДПА України М.Я. Азаров на одній із прес-конференції заявив, що: „Важливе значення мала якісна організація наступу на тіньову економіку. Пріоритетом для податкової міліції у 2001 році стало викриття і попередження найбільш небезпечних і кваліфікованих злочинів: відмивання грошей, незаконне відшкодування ПДВ, нелегальний обіг підакцизних товарів.

Вісім з десяти кримінальних справ, порушених у 2001 році (всього їх – 10000), стосувалися ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах. У 225 справах суми ухилення становлять від мільйона до десятків мільйонів гривень. Як наслідок, за виявленими правопорушеннями та кримінальними справами податковою міліцією стягнуто до бюджетів та цільових фондів 4,4 млрд. грн. – на чверть більше ніж у 2000 році.

Податкова міліція сповна використала накопичений досвід викриття фіктивних фірм і попередження та викриття незаконного відшкодування ПДВ. Кожна десята кримінальна справа – саме у цій сфері. При цьому вдалося попередити незаконне відшкодування понад 800 млрд. грн. Припинено діяльність 4600 фіктивних фірм та 112 конвертаційних центрів. У 345 випадках працівники Департаменту боротьби з відмиванням грошей завадили ділкам – „пральникам” придбати валюту на загальну суму 2,2 млрд. грн”.

В сучасних умовах, коли багато суб’єктів підприємницької діяльності приховують свої прибутки та не сплачують податки, використовуючи при цьому будь-які протиправні методи, співробітники податкової міліції при розкритті і розслідуванні цих злочинів зустрічаються із сильною протидією. Це підтверджується тим, що за останній час багато працівники зазнали нападу: загинули, втратили своє здоров’я, стали інвалідами, або зазнали майнових збитків.

Згідно з статистичними даними правопорушень проти працівників ДПА України в 1997 році скоєно 149, в 1998 році – 205, в 1999 році – 141, в 2000 році – 180, в 2001 – 158. Про те, які протиправні дії були скоєні, свідчать дані, приведені в таблиці 1 (Див.: Додаток 1).

Проблема забезпечення безпеки працівників податкової служби стоїть дуже гостро. Розв’язання цієї проблеми більшою мірою залежить від самих працівників податкової міліції. Їх непідготовленість фізично і теоретично, байдужість про себе і своїх колег, байдуже ставлення до можливої безпеки, невміння прийняти вірне рішення в скрутній ситуації, невміння протидіяти злочинцю в різних ситуаціях приводить до небажаних наслідків. І навпаки, якщо працівник підготовлений, може правильно оцінити обстановку, здатний вміло застосувати прийоми самооборони або зброю, не розгубиться в складній екстремальній ситуації і може прийняти правильне рішення, то можна сказати, що він не потрапить в небажану ситуацію або вийде з неї з мінімальними втратами.

Проаналізувавши стан справ у діяльності податкової міліції, а також виходячи з актуальності цієї проблеми в сучасних умовах кафедрою, бойової та спеціальної фізичної підготовки факультету податкової міліції Академії державної податкової служби України було проведено наукове дослідження з відповідної теми: ”Безпека працівників податкової міліції”. Метою дослідження стало вивчення ситуацій, психологічної оцінки стану реальної загрози працівникам податкової служби як при виконанні службових обов’язків, так і поза службою, правова характеристика правомірності дій та підготовка методичних рекомендацій по практичним діям в складних ситуаціях, а саме: поняття особистої безпеки працівників податкової міліції; фактори і принципи безпеки; застосування заходів необхідної самооборони; особливості забезпечення особистої безпеки при виконанні службових обов’язків та поза службою; забезпечення особистої безпеки при проведенні спеціальних операцій в екстремальних ситуаціях мирного та воєнного часу; особиста безпека працівників підрозділів фізичного захисту при охороні фізичних осіб і по забезпеченню безпеки працівників податкової служби в їх професійній діяльності; застосування вогнепальної зброї, спеціальних засобів та заходів фізичного впливу працівниками податкової міліції; прийняття рішення в стані ризику; психологічні аспекти забезпечення особистої безпеки співробітників податкової міліції; забезпечення особистої безпеки працівників податкової міліції та членів їх сімей у складних та екстремальних ситуаціях; надання долікарської допомоги працівникам податкової міліції та іншим особам, які цього потребують; правовий і соціальний захист працівників податкової міліції; відповідальність фахівців податкової міліції; інші.

Враховуючи важливість і актуальність проблеми забезпечення особистої безпеки в службовій діяльності співробітників податкової міліції доцільно включити до навчальних планів підготовки фахівців навчальну дисципліну “Особиста безпека працівника податкової міліції”.

Під час вивчення курсу “Особиста безпека працівника податкової міліції” особливу увагу необхідно приділяти особистій безпеці при виконанні службових обов’язків, затриманню злочинців в буденних ситуаціях та під час проведення спеціальних операцій, при охороні осіб підрозділами фізичного захисту, правовому регулюванню питань особистої безпеки. На спеціальних курсах або в рамках службової підготовки мають також вивчатися заходи безпеки працівника у разі стеження та переслідування підозрюваної особи, форми і засоби виживання при загрозі та захопленні його злочинцями, психологічна підготовка до дій в екстремальних ситуаціях.

Одним з вирішальних факторів особистої безпеки є психологічна підготовленість працівників податкової міліції, їх адаптація після стресових ситуацій. Адже можна знати практично і теоретично всі навички, відмінно відпрацювати ситуації та заняття, а при виникненні реальної загрози спасувати. Порушення чи втрата психічного здоров’я – це реальна передумова для виникнення негативної поведінки. В умовах стресових ситуацій та емоційно-психологічних перевантажень (це практично буває щодня) працівнику необхідно володіти хоча б найпростішими навичками психологічної самодіагностики і саморегуляції, щоб якісно вирішувати службові завдання.

Особливістю вивчення деяких тем може бути практичне моделювання екстремальних ситуацій, проведення оперативно-тактичних навчань, відпрацювання практичних навиків під час практики та стажування курсантів.



1.2. Фактори, що впливають на безпечні умови діяльності працівників податкової міліції
На нашу думку серед джерел небезпеки можна виділити три групи чинників: природні, техногенні, соціальні. До природної сфери (екологічних чинників) відносяться кліматичні, грунтові, біотичні чинники. До чинників небезпеки в техногенній сфері відносяться технічні, санітарно-гігієнічні, організаційні та психофізіологічні. До чинників небезпеки в соціальній сфері відносяться державно-правові, етно-соціальні, інформаційні, психологічні.

Коротко розглянемо державно-правові чинники небезпеки. Вони обумовлені відсутністю або ж недосконалістю законодавчо-правової бази, загальнообов’язкових норм поведінки, що встановлені чи санкціоновані державою, а також слабкою державною гарантією податківця. Це призводить до зростання протиправних дій проти фахівця податкової міліції, злочинності та криміналізації суспільства. Зрозуміло, що особиста безпека спрямована на захист працівників від небезпечних, екстремальних ситуацій, тому кожен працівник податкової міліції має знати та визначати небезпечні та екстремальні ситуації, з метою їх уникнення.

Під екстремальною ситуацією (В.С. Медведєв) розуміється таке складне узгодження умов діяльності по забезпеченню безпеки, яке має для співробітника особливу значимість; ситуації, об’єктивно наявні обставини якої, сприймаються та оцінюються співробітником як небезпечні для здоров’я та життя особи яка охороняється, так і самого співробітника.

Існують такі види екстремальних ситуацій: Швидкоплинна екстремальна ситуація – діяльність відбувається в умовах жорсткого дефіциту часу, з максимальною психологічною напругою і навантаженням, з необхідністю діяти в максимально швидкому темпі; довго триваюча екстремальна ситуація – фізично та психологічно напружена діяльність протягом довгого часу; екстремальна ситуація з елементами невизначеності – необхідність прийняття рішення при наявності альтернативних, суб’єктивно-вагомих варіантів поведінки; ситуації, що потребують постійної готовності до дії – співробітник знаходиться у звичайних монотонних умовах у чеканні екстремальних змін.

Екстремальні ситуації, що виникають в силу отримання недостовірної або можливої інформації – мають важливу особливість – необхідність у швидкому реагуванні співробітника при відсутності у нього впевненості у достовірності отриманої інформації.

Досвід праці співробітників податкової міліції свідчить про те, що в своїй професійній діяльності, яка пов’язана з ризиком та небезпекою, необхідно керуватися загально прийнятими життєвими принципами.

Виходячи з цього, кожен працівник повинен знати, що таке небезпечна ситуація, усвідомлювати до яких наслідків вона може привести і як її уникнути.

Як стверджують науковці Національної академії внутрішніх справ України Г.О.Юхновець, В.Р. Андросюк, Л.І.Казміренко): „Небезпека - це стресовий фактор, який відображає ступінь усвідомлення працівником податкової міліції обставин, при яких поведінка правопорушників, дія стихійних лих, аварій чи катастроф тощо можуть завдати йому або членам його сім’ї фізичної, матеріальної, або психологічної шкоди, призвести до нещасного випадку, можливо й загибелі”. Виділяють такі види небезпеки:

Потенційна небезпека - виникає при будь-якому можливому контакті з негативними якостями об‘єктів чи суб‘єктів ситуації.

Уявна небезпека є результатом перебільшення чи хибної оцінки негативних якостей ситуації, поведінки конкретних осіб, хибного тлумачення мовних повідомлень.

Провокована небезпека - виникає внаслідок появи окремих особистісних негативних якостей працівника (агресивність, грубість, жорстокість, пиха, гонор тощо) і відповідної протиправної реакції на них з боку інших осіб.

Реальна небезпека - це наслідок несприятливої динаміки оперативно-службової ситуації з реальними факторами загрози життю та здоров‘ю працівника.

Залежно від індивідуально-психологічних та психофізіологічних особливостей працівників та рівня їх професійної підготовленості безпека діяльності може бути різною. Це зумовлює необхідність своєчасного та науково-обгрунтованого визначення керівниками служб та підрозділів осіб, схильних до небезпеки, зі зниженим імунітетом до впливу небезпечних ситуацій. Розглянемо складові частини кожного з цих факторів.

1. Стійкі (сталі) протипоказання працівникам податкової міліції

до небезпечних видів діяльності: низька психологічна стійкість та схильність до психологічної дизадаптації; високі показники тривожності; емоційна неврівноваженість та імпульсивність реакції; недоліки розподілу та концентрації уваги; функціональні порушення зв‘язку між сприйманням та моторними процесами; фізичні вади органів чуття ( зору, слуху, нюху, дотику, болю тощо); функціональні непатологічні зміни в організмі ( серцево-судинної, дихальної та інших систем); уповільненість реакцій; низький інтелектуальний рівень; неврівноваженість та підвищена схильність до ризику; схильність до алкоголізації та наркотизації; інші.

2. Тимчасові фактори обмеження використання працівника податкової міліції в небезпечних ситуаціях: недостатня професійна підготовленість; недостатня психологічна підготовленість; неспостережливість; недосвідченість; втрата пильності; несприятливий стан здоров’я; інші.

3. Прояв віктимних особистих якостей, що роблять працівника уразливим щодо злочинних зазіхань: гіпертрофована довірливість; легковажність; запальність, гарячковість; конформність та навіюваність; самовпевненість, пихатість; інші.

4. Тактико-операційні фактори “ небезпечної” поведінки працівника:

низький рівень професійних знань, фізична і тактична непідготовленість, недостатнє володіння зброєю; відсутність зброї напоготові; не здійснено обшук, або здійснено не достатньо ретельно, не використано наручників; дії без підтримки (прикриття) при затриманні, супроводженні, перевірці документів; не контрольована ситуація, поведінка та психічний стан правопорушника; вибрано недоцільну, хибну тактику поведінки; невдале виконання запланованих дій;професійно-психологічна непідготовленість до екстремальної ситуації; інші.

5. Ситуативні негативні психічні стани працівника, як наслідок службових чи сімейно-побутових конфліктів, травм та критичних інцидентів, проявами яких є: тривожність,страх, депресія;низька активність, загальмованість; підвищена неадекватна активність, надмобілізованість; панікування; гостра втома, перевтома; інші.

6. Ситуативно-психологічні фактори “небезпечної” поведінки працівника

втрата пильності, ігнорування ознак небезпеки, невміння вчасно її розпізнати; переоцінка своїх можливостей, не контролювання свого психічного стану; відсутність почуття небезпеки (впевненість, що знаходження у службовому приміщенні та статус працівника податкової міліції є гарантією від фізичного насильства); стереотипні дії, розрахунок на те ,що “ буде, як завжди”; несприятливий психічний стан (перевтома, конфлікти на службі або в родині, похмільний синдром тощо); інші:.

Одним з основних факторів, що впливає на безпечну професійну діяльність працівників податкової міліції є фактор небезпеки. Небезпека – стан умов праці, при якому людина піддається певною мірою діям небезпечних та шкідливих факторів. Безпека – це такий стан умов праці, при якому з певною вірогідністю виключена небезпека, тобто можливість ушкодження здоров’я людини. Вірогідна оцінка найбільшою мірою відповідає стохастичній (випадковій) природі небезпечних та шкідливих факторів. Охорона праці – це сукупність заходів і засобів за допомогою яких забезпечується безпека. Безпека – це мета охорони праці. Таким чином, безпека і охорона праці співвідносяться між собою як мета і засіб.

Розглянемо потенційну небезпеку професійної діяльності:

Під діяльністю розуміється специфічно людинна форма активного відношення до оточуючого середовища. Будь-яка діяльність включає в себе мету, засоби, результат і безпосередньо процес діяльності. Невід’ємною характеристикою діяльності є її свідомість. Діяльність є реальною рухомою силою суспільного прогресу та умовою самого існування суспільства.

Вищою формою діяльності є праця. Класичне визначення праці дано Карлом Марксом: “Праця є насамперед процес, що здійснюється між людиною і природою, процес, в якому людина своєю власною діяльністю здійснює, регулює і контролює обмін сполук між собою і природою. Речовині природи він сам протистоїть як “сила природи”.

Аналіз суспільної практичної діяльності, що включає в себе різноманітні форми людської активності приводить до індуктивного висновку про потенційну небезпеку діяльності. Потенційність небезпеки полягає в прихованому, неявному характері проявлення при визначених, нерідко важко передбачуваних умовах. Суть небезпеки полягає в тому, що можлива така дія на людину, яка призведе до травми, захворювання, погіршення самопочуття та інших небажаних наслідків.

Праця не гра і не забава, - писав К.Д. Ушинський - вона завжди серйозна і важка, лише повна свідомість необхідності досягти тієї чи іншої мети в житті може примусити людину взяти на себе ту важкість, яка складає необхідну належність всякої істинної праці”.



Твердження про потенційну небезпеку діяльності є аксіомою, що має важливе профілактичне значення при вирішенні практичних та теоретичних питань безпеки. Небезпека – наслідок дії факторів на людину. При невідповідності факторів характеристикам людини з’являється феномен небезпеки. Неоднорідність системи – “людина - середовище” – об’єктивна основа небезпеки. Розрізняють як шкідливі, так і небезпечні фактори небезпеки: Шкідливий факторце такий вплив на людину, який при певних умовах приводить до захворювання або зниження працездатності. Небезпечний факторце такий вплив на людину який при певних умовах приводить до травми чи раптового різкого погіршення здоров’я, а у деяких випадках до загибелі.

Аналіз оперативно-службової діяльності співробітників податкової міліції у відповідності до чинного законодавства України: Законів “Про Державну податкову службу в Україні”, “Про міліцію” і “Про оперативно-розшукову діяльність”, дозволяє виділити напрями забезпечення особистої безпеки працівників податкової міліції у переважній більшості ризикованих оперативно-службових ситуацій. Такими слід вважати формування: тактико-психологічних прийомів забезпечення безпеки при затриманні правопорушників та взаємодії з об’єктами професійної діяльності; вмінь і навичок протидії шантажу і провокаціям; вмінь і навичок безпечної поведінки, спілкування на службі та в побуті; вмінь безпечного вирішення конфліктних ситуацій; психологічної готовності до застосування прийомів і заходів фізичного впливу; психологічної готовності до застосування зброї на поразку; вмінь і навичок психічного саморегулювання;психологічна адаптація після стресових ситуацій;інші.

При виконанні службових обов’язків як в буденних ситуаціях, так і в екстремальних ситуаціях на безпечну діяльність працівника податкової міліції можуть впливати небезпечні фактори. До них можна віднести: всі види вбивств, незалежно від мотивів і способів їх здійснення; зазіхання на вбивство; нанесення тілесних ушкоджень та спроба їх нанесення; викрадення та загроза викрадення співробітника, членів сім’ї та близьких родичів; психологічний терор (загрози, залякування, шантаж, вимагання); грабежі та крадіжки матеріальних цінностей, документів, документації, майна тощо; образи; протидію законним вимогам та діям співробітника податкової міліції при виконанні ним службово-професійних обов’язків; інші.



Посягання можуть бути спрямовані: на життя; на здоров’я; на свободу; на майнові та не майнові права; на особисту гідність; на службову та таємну інформацію; на службову та таємну документацію; на особисті матеріальні цінності і майно; на державні матеріальні цінності і майно; інші.

Об’єктами загрози при посяганні виступають: працівник податкової міліції; члени його сім’ї; родичі; знайомі; майно; права; виконання службових та професійних обов’язків; інші.

Джерелами загрози є: особи, які ухиляються від сплати податків; професійні злочинці (вори, кіллери, жуліки тощо.); особи з аморальною спрямованістю; психічно-хворі особи; особи, що знаходяться у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння; асоціальні елементи (наркомани, п’янички, бомжі, повії тощо); антисоціальні елементи (хулігани, розкрадачі тощо); природні, екологічні, техногенні явища оточуючого середовища; інші.

Посягання на безпеку працівника податкової міліції можуть здійснюватися: в місцях виконання службових обов’язків (в робочому кабінеті, службових приміщеннях, підприємствах, установах тощо); в місцях мешкання (житлові приміщення, дача тощо); на маршрутах пересування (пішки, власним транспортом, громадським транспортом тощо); у громадських місцях (вулиця, магазин, приміщення, кафе, бар, ресторан тощо); в домашній обстановці; у місцях проведення відпочинку та дозвілля; у місцях тимчасового знаходження (готель, гараж, басейн, сауна, тощо); інші.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал