Навчальний посібник охорона праці у фармацевтичній галузі для викладачів та студентів V курсу фармацевтичного факультету



Сторінка5/6
Дата конвертації11.01.2017
Розмір1.62 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   2   3   4   5   6

Розділ 4. Основи охорони праці в процесі виготовлення та реалізації лікарських засобів і виробів медичного призначення

Ефективність та безпека застосування ліків, залежить від суворого дотримання вимог щодо їх виготовлення, забезпечення правильного зберігання та реалізації. Разом з цим не можна не відмітити той факт, що процеси подібного змісту слід здійснювати в умовах, які гарантують високий ступінь безпеки та належний рівень охорони праці персоналу. Доцільно також враховувати, що особливості технологічних процесів, які відбуваються на підприємствах фармацевтичної галузі та в аптечних закладах, можуть вельми негативно впливати на біосферу (повітря, воду, ґрунт).

Тому забезпечення безпеки життя, збереження здоров’я та підвищення працездатності персоналу у процесі виготовлення та реалізації лікарських засобів і виробів медичного призначення має здійснюватися шляхом реалізації цілої сукупності заходів профілактичного змісту, серед яких необхідно відзначити:


    • правові та соціально-економічні;

    • організаційно-технологічні та технологічні;

    • санітарно-гігієнічні та протиепідемічні;

    • лікувально-профілактичні та оздоровчі.

Ще однією надійною основою для успішної діяльності аптечного закладу є обдумано підібраний та сформований колектив. На жаль, дотепер трапляються випадки, коли серед аптечного персоналу, і насамперед серед осіб, що працюють у сфері реалізації готової продукції, є такі, що не мають належного оформлення на ту чи іншу посаду згідно з вимогами Кодексу законів про працю. Як наслідок такі працівники не можуть скористатися правом на соціальний захист, а відчуваючи себе тимчасовими виконавцями, не стають повноцінними членами колективу і доволі часто не виконують вимог, пов’язаних із забезпеченням безпеки та охорони праці.

Відповідно до Кодексу законів про працю України, при оформленні на роботу службовець або робітник зобов’язаний подати роботодавцеві заяву, трудову книжку, диплом або інший документ, що підтверджує наявність спеціальних знань, та санітарну книжку про проходження попереднього медичного огляду. Далі, у разі досягнення взаємної усної домовленості, слід укласти у письмовій формі трудовий договір. Дозволено також передбачити трьохмісячний випробувальний термін, і якщо роботодавець (керівник) виявляє, що працівник не відповідає займаній посаді, то у цей термін можна без будь-яких наслідків угоду розірвати.

Основними різновидами трудового договору є:


    • безстроковий, що укладається на невизначений термін;

    • строковий, що укладається на визначений термін, установлений за погодженням сторін;

    • тимчасовий, що укладається на час, пов’язаний з виконанням певної роботи.

Після укладення трудового договору видається наказ або розпорядження про зарахування працівника на роботу, але приступити до неї він може тільки після проходження відповідних інструктажів, а в окремих випадках - після попереднього спеціального навчання і перевірки знань з питань охорони праці стосовно виконання конкретних робіт. Інструктажі та навчання персоналу аптечних закладів мають здійснюватися згідно з НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці».

Необхідно ще раз підкреслити, що лише за умови дотримання порядку оформлення на роботу, відповідно до вимог Кодексу законів про працю України, роботодавець несе повну відповідальність за охорону праці виконавця, а виконавець - за дотримання техніки безпеки.

Крім адміністративних заходів з вирішення кадрових питань, керівник має проявити інтерес до моральних якостей майбутнього співробітника, його інтелекту, а також особливостей особистості, адже усі ці складові формують так званий “людський фактор”.

Фахівець, який працює у фармацевтичній галузі, має відрізнятися наявністю певних психологічних властивостей особистості, що відповідають принципам фармацевтичної етики та деонтології. Важливе місце у комплексі деонтологічних заходів мають займати як стосунки фармацевта та лікаря, так і стосунки фармацевта та хворого і, зрештою, безпосередні взаємини в колективі та міжособистісні стосунки. Саме в атмосфері колегіальності, субординації та взаємоповаги створюється такий психологічний мікроклімат, який сприятиме високопродуктивній роботі, дотриманню вимог з виробничої безпеки та охорони праці.

Адекватне виконання комплексу гігієнічних та санітарно-протиепідемічних вимог, визначених для аптечних закладів, не тільки забезпечує високоефективне виробництво та сприяє збереженню і реалізації продукції, але й створює належні та безпечні умови праці. У цьому контексті велике значення має відповідність аптечних споруд, і передусім їх виробничих приміщень, будівельним та санітарним нормам. Розглянемо головні з них.

Приміщення для виготовлення лікарських засобів повинні бути розміщені та впорядковані з урахуванням наявності певних технологічних зон, а саме: зон контролю якості, виробничих, складських та допоміжних зон.

Виробничі зони (приміщення) - приміщення, в яких виробляються, контролюються, пакуються та етикетуються лікарські засоби.

Складські зони - приміщення для прийняття, складання та зберігання, відбору проб для контролю якості, відпуску сировини, допоміжних речовин, матеріалів та готових лікарських засобів.

Зони контролю якості - приміщення для здійснення контролю (визначення фізико-хімічних показників та мікробіологічних, біологічних і клінічних характеристик) за станом сировини і напівпродуктів, проміжного контролю за виробництвом та ступенем якості готових лікарських засобів.

Допоміжні зони - приміщення, необхідні для обслуговування окремих технологічних процесів, майстерні, кімнати відпочинку, їдальні, умивальні, туалети, приміщення для утримання тварин.

Виробничі приміщення повинні бути обладнані системою вентиляції повітря, яка забезпечує відповідний клас чистоти навколишнього середовища для виконання певних робочих завдань відповідно до встановленого технологічного регламенту. Для досягнення необхідного класу чистоти повітря слід враховувати розмір приміщення, особливості обладнання і персоналу, який у ньому перебуває, передбачити використання відповідних фільтрів тощо.

Освітлення, температура, вологість та вентиляція мають відповідати вимогам технологічного регламенту і не впливати ані на якість лікарського засобу під час його виробництва та зберігання, ані на точність функціонування обладнання.

Розташування приміщень повинно відповідати встановленій послідовності виконання, а також вимогам щодо рівня чистоти, унеможливлювати перехрещення технологічних, матеріальних та людських потоків. У зв’язку з цим, мають бути вжиті заходи до заборони входу в приміщення сторонніх осіб. Крім того, зони виробництва, зберігання і контролю якості не повинні використовуватися як прохідні для персоналу, що в них не працює.

Розміщення і робота обладнання повинні здійснюватися таким чином, щоб звести до мінімуму ризик помилок, а також ефективне його очищення та експлуатацію, що надає можливість уникнути контамінації та будь-якого іншого шкідливого впливу на якість лікарських засобів.

Внутрішні поверхні приміщень (стіни, підлога, стеля) мають бути гладенькими, без щілин та тріщин, легко очищуватися і, в разі потреби, адекватно дезінфікуватися.

Виробниче обладнання повинне очищуватися відповідно до затверджених керівником підприємства, методик і не впливати на якість виготовлених лікарських засобів.

Робочі трубопроводи, освітлювальні прилади, вентиляційне устаткування та інші технологічні системи мають бути чітко промарковані і розташовані таким чином, щоб не виникало яких-небудь перешкод, які ускладнюють очистку.

Кімнати відпочинку та їдальні повинні бути відокремлені від інших зон та обладнані холодильником і необхідними меблями.

Гардеробні, умивальні (душові) та туалети мають бути в повній мірі доступними і за кількістю відповідати вимогам нормативів щодо санітарно-технічного обладнання. Туалети не повинні безпосередньо сполучатися з виробничими і складськими зонами та зонами контролю якості.

Майстерні повинні бути відокремлені від виробничих зон. Причому в тому випадку, якщо запасні частини та інструменти зберігаються у виробничій зоні, вони повинні знаходитися в спеціально передбачених для цього кімнатах або місцях.

Приміщення, в яких перебувають тварини, повинні бути ізольованими від інших зон, мати окремий вхід і систему підготовки (обробки) повітря.

Стерильну продукцію дозволяється виробляти тільки в чистих зонах (приміщеннях), доступ в які для персоналу, подача сировини і матеріалів повинні здійснюватися тільки через повітряні шлюзи.

Чисті зони для виробництва стерильних лікарських засобів розрізняються за класами чистоти відповідно до вимог, визначених в технологічному регламенті.

У чисті зони повинно подаватися підготовлене повітря для забезпечення необхідних класів чистоти, що передбачено нормативно-технічною документацією (технологічним регламентом). Контроль ефективності очистки повітря та контроль ефективності використаних фільтрів мають проводитися систематично і є обов’язковими заходами.

У чистих зонах повинна перебувати лише та кількість персоналу, яка встановлена згідно зі штатним розкладом, що затверджений керівником підприємства.

Персонал, який працює в чистих зонах виробництва стерильних лікарських засобів, повинен володіти знаннями і досвідом практичної роботи, необхідними для виробництва стерильних лікарських засобів, регулярно підвищувати кваліфікацію тощо.

До персоналу висуваються певні вимоги з особистої гігієни відповідно до вимог технологічного регламенту. Переодягатися та митися слід у спеціально відведених приміщеннях, розташованих безпосередньо біля чистої зони, щоб звести до мінімуму ризик забруднення спеціального технологічного одягу для роботи в чистих зонах.

В ході проведення робочих операцій, передбачених технологічним процесом, персонал повинен бути одягнений у спеціальний одяг з безворсової тканини, що відповідає змісту виробничих технологічних операцій, і має дотримуватися вимог, які регламентують створення стерильних лікарських засобів, а також технологічних регламентів та інструкцій, затверджених керівником підприємства.

Підготовка спеціального технологічного одягу здійснюється в окремій чистій зоні виробничого приміщення відповідно до вимог технологічного регламенту.

На всіх стадіях технологічного процесу сировину, матеріали та іншу продукцію слід захищати від мікробного та інших видів забруднень, а персонал - від впливу можливих шкідливих речовин. Особливих заходів обережності вимагає діяльність персоналу із сухими речовинами і продукцією, що пов’язана з утворенням та поширенням пилу сильнодіючих, сенсибілізуючих, наркотичних та отруйних речовин.

Слід зазначити, що досить поширеними є ситуації, коли знаходження у повітрі одного із шкідливих компонентів аптечної сировини або готової продукції у невеликій кількості може не проявити токсичної дії, однак їх поєднання з іншими може зумовити значне погіршання як якості продукції, так і стану виробничого середовища.

За таких умов необхідно забезпечити:


    • виробництво різної продукції, в першу чергу антибіотиків, сироваток та препаратів, що містять живі мікроорганізми, в окремих ізольованих зонах (тільки в окремих випадках виготовлення різних препаратів може здійснюватися із розділенням за часом після попереднього прибирання і очищення виробничої зони та обладнання);

    • застосування відповідних повітряних шляхів і витяжної вентиляції;

    • зведення до мінімуму ризику забруднення за рахунок рециркуляції нефільтрованого або недостатньо обробленого повітря;

    • використання під час виробництва “закритих систем” або зон штучного мікроклімату;

    • зберігання технологічного одягу, що використовується у певній зоні та у певному технологічному процесі, тільки у відповідних виробничих приміщеннях;

    • проведення контрольних досліджень на залишкову продукцію;

    • здійснення лабораторного контролю стану повітряного середовища, передусім за хімічними та мікробіологічними показниками, а також на вміст залишків частинок відповідних речовин (сировини або готової продукції).

Чисті зони для виробництва стерильної продукції класифікують залежно від характеристик повітря на 4 класи чистоти, відповідно класи А, В, С, Д (табл. 4.1).

Таблиця 4.1

Система класифікації повітря під час виробництва стерильної продукції


Клас чистоти

Максимально допустима кількість частинок в 1 м3

Максимально допустима кількість життєздатних мікроорганізмів в 1 м3 повітря робочої зони

0,5- 5 мкм

понад 5 мкм

А

(робоче місце з ламінарним потоком повітря: 0,3 м/с для вертикального та 0,45 м/с для горизонтального потоку)



3500

-

1

(за умови достатньо великої кількості відібраних проб)



В

3500

-

5 (за умови достатньо великої кількості відібраних проб)

C

350000

2000

100

Д

3500000

20000

500


Примітка: у приміщеннях з класами чистоти В, С, Д кратність обміну повітря повинна бути більшою за 20 разів на годину.

Відповідно до правил виробничої практики у фармацевтичній галузі, прийнятих у країнах Європейського союзу, існує ряд інших вимог щодо визначення виробничих зон та класів чистоти, які передбачають забезпечення заданого класу чистоти повітря в основному стані, тобто перед початком роботи, та дотримання заданого класу чистоти у робочому стані у встановленому режимі з визначеною кількістю персоналу.

До персоналу, що працює в чистих зонах, мають бути висунуті досить високі вимоги, серед яких, передусім, необхідно відзначити:


    • обов’язкове проходження відповідних інструктажів;

    • регулярне проходження персоналом обов’язкових медичних оглядів;

    • обов’язкове повідомлення свого керівника про будь-які негаразди та нездужання як перед початком роботи (гострі респіраторні, гнійничково-запальні, шкірні захворювання тощо), а також під час роботи (несправність вентиляційних систем або обладнання, погіршання самопочуття, насамперед астматичні прояви та сльозотеча тощо);

    • використання технологічного одягу відповідно до класу чистоти тієї зони, в якій працює той чи інший фахівець, а за потреби - використання одноразового технологічного одягу (рис. 4.1).

Рис. 4.1. Форма одягу персоналу під час виготовлення лікарських засобів в асептичних умовах

Для більшості аптечних закладів у залежності від їх категорії характерним є певний обов'язковий перелік приміщень відповідно до їх призначення.

Проте у всіх випадках передбачається розташування наступних приміщень:



    • асистентські — для індивідуального виготовлення нестерилізованих лікарських засобів та, в окремих випадках, для контролю за їх якістю. В асистентських поряд із вхідними дверми слід розмістити умивальник та передбачити отвори з передаточними вікнами в матеріальну та контрольно-аналітичну лабораторію;

    • дефекторсъка для проведення провізором-технологом робіт з виготовлення ліків-напівфабрикатів та інших партій ліків для подальшого фасування. Доцільним є зв’язок дефекторської із фасувальною та контрольно-аналітичною лабораторією. Перед входом у дефекторську передбачається розміщення прохідного шлюзу з умивальником та індивідуальними шафами для одягу і взуття;

    • асептичний блок — для виготовлення індивідуальних стерильних ліків: ін’єкційні розчини, очні краплі тощо. Блок, як правило, складається із прохідного шлюзу, асептичної та стерилізаційної;

    • фасувальна — для фасування великих партій ліків внутрішньоаптечної заготовки. Фасувальна повинна мати зв’язок із дефекторською через передаточне вікно або шлюз;

    • контрольно-аналітична лабораторія (кабінет) — для здійснення контролю якості ліків. Один із варіантів її внутрішнього планування наведений на рис. 4.2.

Ще одним надзвичайно важливим чинником забезпечення надійної та ефективної охорони праці слід вважати запровадження заходів з санітарно-протиепідемічного режиму аптечних закладів. Такі заходи базуються на значному вітчизняному досвіді, мають наукове обґрунтування та визначені у відповідних наказах. Зокрема, наказом Міністерства охорони здоров’я №139 від 14.06.1993 року затверджено інструкцію з організації санітарно-протиепідемічного режиму аптек. З цієї проблеми існує і ряд інших офіційних правил, вимог та інструкцій, що заслуговують на увагу. Однак у будь-якому випадку реалізація таких вимог має сприяти створенню належного виробничого середовища та забезпеченню безпеки і охорони праці.

Серед основних вимог щодо дотримання санітарно-протиепідемічного режиму в аптечних закладах слід виділити такі, що мають бути запроваджені в їх приміщеннях під час роботи з різноманітним устаткуванням, у ході прибирання приміщень та догляду за устаткуванням, пов’язані з особистою гігієною персоналу аптек під час виготовлення ліків в асептичних умовах або нестерильних лікарських форм тощо.



Розглядаючи особливості санітарно-протиепідемічного режиму; який має бути створений в приміщеннях аптечних закладів у ході роботи з різноманітним устаткуванням,, слід, у першу чергу, передбачити, що:

    • розміщення виробничих, складських та торгівельних приміщень повинно відповідати функціональному призначенню та виключати імовірність виникнення зустрічних виробничих потоків;

    • оздоблення підлоги, стелі і стін приміщень повинні допускати вологе прибирання та бути стійким до впливу мийних і дезінфікуючих засобів;

    • побілка і фарбування має проводитися не рідше 1 разу на рік, а підлога повинна бути утепленою в усіх приміщеннях;

    • всі матеріали, що використовуються для оздоблення приміщень повинні застосовуватися тільки у разі наявності відповідного дозволу Міністерства охорони здоров’я України;

Поверхня виробничого устаткування як зовні, так і усередині повинна бути гладенькою, виготовленою із матеріалів, стійких до дії медикаментів, а в необхідних випадках - і до хімічних реактивів, витримувати обробку дезінфікуючими розчинами тощо. Устаткування та аптечні меблі повинні розташовуватися таким чином, щоб не залишалися місця, недоступні для прибирання, та не загороджувалися джерела світла. Забороняється розміщувати у виробничих приміщеннях устаткування, яке не має відношення до виконуваних робіт.

Рис. 4.2. Схема планування контрольно-аналітичної лабораторії

на 12 робочих місць

А - вагова; Б - оптична; В - бокс; Г - кімната для бактеріологічних аналізів; E - біологічний пункт; Є - кімната для приготування реактивів; Ж - мийна; 3 - кабінет завідувача; K - аналітична; Л - методичний кабінет; M - кімната персоналу; 1 - стіл лабораторний аналітичний; 2 - стіл для студентів-практикантів; 3 - стіл для титрованих розчинів на 12 бюреток; 4 - стіл для титрованих розчинів на 6 бюреток; 5 - шафа витяжна; 6 - стіл для нагрівальних приладів; 7 - стілець; 8 - полиця на кронштейнах для терезів; 9 - стіл письмовий; 10 - стіл для фізико-хімічних приладів; 11 - шафа для зберігання приладів; 12- шафа внутрішньостінна матеріальна; 13 - стіл для прийому їжі; 14 - шафа книжкова; 15 - шафа для індивідуального одягу; 16 - шафа сушильна; 17 - шафа конторська; 18 - куб перегінний; 19 - мийка; 20 - стіл робочий; 21 - шафа для посуду; 22 - термостат; 23 - шафа матеріальна для біопункту; 24 - стіл лаборанта для приготування реактивів; 25 - стіл для ексикаторів; 26 - шафа-вітрина для контрольних зразків; 27 - шафа-сейф для зберігання вогненебезпечних речовин; 28 - картотека; 29 - шафа матеріальна для зберігання запасу сухих реактивів; ЗО - автоклав-стерилізатор.


В літній період, у разі такої необхідності, вікна та вітрини, розташовані на сонячному боці, повинні бути забезпечені сонцезахисними пристроями (жалюзі, маркізи), які розташовуються з внутрішньої або зовнішньої сторони вікон та між рамами.

Віконні фрамуги або кватирки, що використовуються для провітрювання приміщень, захищаються зйомними металевими або пластмасовими сітками з розміром чарунки не більше 2x2 мм.

Для створення оптимального температурного режиму повітря у виробничих приміщеннях можливе використання кондиціонерів з періодичною заміною фільтрів згідно з інструкцією, що додається до них.

У виробничих приміщеннях не дозволяється вішати завіси, розстеляти килими, розводити квіти, вивішувати стінні газети та плакати. Для цього можуть бути використані коридори, кімнати відпочинку персоналу аптек або кабінети.

Інформаційні стенди і таблиці, необхідні для роботи у виробничих приміщеннях, повинні бути виготовлені з матеріалів, що допускають вологе прибирання та дезінфекцію.

Декоративне оформлення невиробничих приміщень, у тому числі озеленення, допускається за умови забезпечення необхідного догляду (очищення від пилу, миття) за ними в міру необхідності, але не рідше 1 разу на тиждень.

Перед входом в аптеку повинні бути обладнані пристосування для очищення взуття від бруду (решітки, скребки). Очищення самих пристосувань має проводитися в міру необхідності, але не рідше 1 разу на день.

Робочі місця персоналу аптеки в залі обслуговування населення повинні бути оснащені пристроями, які охороняють працівників від прямої крапельної інфекції. Крім того, впродовж періодів поширення гострих респіраторних захворювань співробітники аптек повинні носити на обличчі марлеві маски.

Перед входом в асептичний блок, дефекторську, асистентські та в тамбури туалету на підлозі повинні бути розміщені гумові килимки, оброблені дезінфікуючим розчином.

Для миття рук персоналу в шлюзах асептичного блоку, дефекторській, асистентських, мийній та туалеті повинні бути установлені раковини (рукомийники), які доцільно обладнати педальними кранами або кранами з ліктьовими приводами. Поряд з умивальником установлюються ємності з дезінфікуючими розчинами та повітряні електросушарні. Користуватися раковинами у виробничих приміщеннях особам, які не зайняті виготовленням і фасуванням ліків, забороняється.

У мийній кімнаті повинні бути виділені і промарковані раковини для миття посуду, що призначений для приготування ін’єкційних розчинів і очних крапель, ліків для внутрішньовенного введення, зовнішніх лікарських форм. У цих же раковинах миється посуд, що використовується для їх виготовлення. Користуватися цими раковинами для миття рук не дозволяється. Забороняється і вживання їжі у виробничих приміщеннях.

Основні елементи забезпечення відповідного санітарно-протиепідемічного режиму. Під час прибирання приміщень та догляду за устаткуванням аптек передбачають, що виробничі приміщення повинні підлягати вологому прибиранню із застосуванням мийних і дезінфікуючих засобів. Сухе прибирання категорично забороняється.

Для обробки приміщень застосовують дезінфікуючі речовини, що відповідають наступним вимогам:


    • висока розчинність у воді;

    • відсутність вираженої токсичності для людини;

    • широкий спектр протимікробної дії;

    • бактерицидна дія;

    • відсутність псування об’єктів, що обробляються;

    • стабільність при зберіганні.

Підлога із застосуванням дезінфікуючих засобів миється не рідше 1 разу за зміну, а стіни і двері - не рідше 1 разу на тиждень. Стеля 1 раз на місяць очищається від пилу з використанням вологих ганчірок.

Віконне скло, рами і простір між ними миються гарячою водою з милом або миючими засобами не рідше 1 разу на місяць. При цьому ззовні вікна миються тільки протягом теплої пори року.

Устаткування виробничих приміщень і торгівельних залів підлягає прибиранню кожного дня, шафи для зберігання лікарських засобів (матеріальні кімнати) прибираються у міру необхідності, але не рідше 1 разу на тиждень, раковини для миття рук і санітарні вузли чистяться і дезінфікуються кожного дня.

У разі необхідності прибирання приміщень і устаткування проводиться частіше.

Для проведення вологого прибирання або дезінфекції необхідно мати дві ємності, які маркірують “1” і “2”. Ємність “1” заповнюють мийним або дезінфікуючим розчином, ємність “2” - чистою водопровідною водою.

Ганчірки та серветки замочують розчином, що міститься в ємності “1”, і ретельно протирають ділянку (2±1) м2 поверхні, яка попередньо вимита. Потім їх полощуть в ємності “2”, віджимають, знову насичують розчином із ємності “1” і миють нові ділянки поверхні.

Воду в ємності “2” слід змінювати в міру забруднення, в ємності “1” — після обробки 60 м2 поверхні.

Для прибирання різних приміщень (приміщення для приготування ліків в асептичних умовах, інші виробничі приміщення, торгівельний зал, санітарні вузли) виділяється інвентар (відра, тази, щітки, ганчір’я), який маркірується і використовується суворо за призначенням. Зберігання його здійснюється в спеціально визначеному місці (кімната, шафа) окремо.

Серветки, що призначаються для прибирання виробничого устаткування, після дезінфекції і сушіння зберігаються у чистій промаркірованій та щільно закритій тарі (банках, каструлях).

Санітарний день в аптеках проводиться 1 раз на місяць. Причому, крім ретельного прибирання, в санітарні дні може проводитися дрібний поточний ремонт, дезінфекційні та дератизаційні заходи.

Організація санітарно-протиепідемічного режиму невід’ємно пов’язана з особистою гігієною персоналу аптек, який повинен дотримуватися таких правил:


    • прийшовши на роботу, зняти одяг і взуття в окремій гардеробній;

    • перед початком роботи у другій гардеробній зняти особисті речі, розвісити їх в індивідуальних шафах і вимити руки;

    • вдягти технологічний одяг (халат, шапочку, фартух) і спеціальне взуття, які зберігаються в окремих шафах під бактерицидним опроміненням (халати у розвішеному стані), вимити і продезінфікувати руки;

    • не виходити за межі аптеки в технологічному одязі і взутті.

Обробку рук необхідно проводити до початку і в процесі роботи, але не рідше З разів за зміну. Дезінфікуючі суміші необхідно поновлювати кожні 5-6 днів. Перед відвідуванням туалету слід знімати халат, а після відвідування - ретельно мити і дезінфікувати руки.

Виробничому персоналу забороняється зберігати на робочих місцях і в кишенях халатів речі особистого користування, крім чистої носової хустки. Під час виготовлення, контролю та фасування ліків працівники повинні мати підстрижені нігті, не покриті лаком, і не мати на пальцях каблучок.

Технологічний одяг і взуття видаються працівникам аптек згідно з діючими нормами. Зміна технологічного одягу повинна проводитися не рідше 2 разів на тиждень, а у разі необхідності - і частіше. Для цього кожний співробітник аптеки повинен бути забезпечений не менше ніж двома комплектами одягу.

Працівникам, що зайняті виготовленням і фасуванням ліків, перед початком зміни повинні видаватися чисті рушники для особистого користування.

Працівники аптек, що займаються виготовленням і контролем якості ліків, фасовкою медикаментів і обробкою аптечного посуду, а також ті, що стикаються з готовою продукцією, влаштовуючись на роботу, проходять попереднє медичне обстеження, а в подальшому - періодичні медичні огляди відповідно до діючих вимог. Результати обстеження заносяться у медичну книжку, яка надає право на допуск до виготовлення, контролю і фасування ліків, миття аптечного посуду та інших виробничих процесів.

Особи, серед яких виявлені хвороби, а також бактеріоносії направляються на лікування або санацію. Допуск цих осіб до роботи, що пов’язана з виготовленням, контролем якості та фасуванням ліків, проводиться тільки у разі наявності довідки лікувально-профілактичного закладу про видужання або негативні результати на бактеріоносійство.

Щоб уникнути поширення мікроорганізмів, про всі випадки захворювань (шкірні, застудні, нариви, порізи тощо) персонал повинен негайно доводити до відома адміністрації аптеки.

Працівники зобов’язані систематично брати участь у заняттях на тему: “Особиста гігієна та дотримання санітарно-протиепідемічного режиму”, які організовуються адміністрацією щороку.

І нарешті, працюючи в аптеці, її співробітники в обов’язковому порядку повинні дотримуватися діючих правил техніки безпеки і виробничої санітарії, затверджених адміністрацією аптеки.

Організація санітарно-епідемічного режиму під час виготовлення лікарських засобів в асептичних умовах повинна передбачати створення відповідних умов для одержання стерильних продуктів, що містять мінімально допустиму кількість сторонніх механічних включень.

Виробництво ліків в асептичних умовах має здійснюватися тільки у так званих “чистих” приміщеннях, в яких чистота повітря нормується за вмістом як мікроорганізмів, так і механічних часток.

Чистота виробничих приміщень забезпечується за рахунок проведення цілої низки технологічних та санітарних заходів, а саме: установки стерильної припливної вентиляції та рециркулярних очисників повітря, збільшення кратності обміну повітря, застосування бактерицидних ламп та спеціальної підготовки приміщень і персоналу.

Матеріали, які застосовуються під час обробки “чистих” приміщень, повинні мати достатню механічну міцність, відносно невелике водопоглинання, не підлягати корозії, бути нетоксичними, відрізнятися бактерицидною і пиловідштовхуючою здатністю, легко очищатися, митися та дезінфікуватися.

Стіни приміщень для приготування ліків в асептичних умовах повинні бути пофарбовані олійною фарбою або обкладені від підлоги до стелі світлим кахлем без будь-яких виступів, карнизів або тріщин. Стелі фарбуються клейовою або водоемульсійною фарбою. Підлога покривається лінолеумом або реліном з обов’язковим зварюванням швів. Двері та вікна повинні бути щільно підігнаними і не мати щілин.

Асептичний блок обладнується припливно-витяжною вентиляцією з перевагою припливу повітря перед витяжкою, яка забезпечує 10-кратний обмін за годину. Повітря подають через бактерицидні фільтри “Лайк”. Для зниження мікробного забруднення рекомендується використовувати пересувні рециркуляційні повітроочисники ПОПР-09 або ПОПР-1,5. Кількість встановлених рециркуляторних очисників повітря визначається розміром приміщення, виходячи з розрахунку - 1 установка на приміщення об’ємом від 75 до 100 м3.

Для знезараження повітря в асептичному блоці, дефлекторській, приміщенні для одержання води, а також у стерилізаційній встановлюються неекрановані бактерицидні опромінювачі, виходячи з розрахунку потужності - 2-2,5 Вт на 1 м3 об’єму приміщення, які вмикають на 1-2 години до початку роботи. Вимикач для цих опромінювачів повинен знаходитися безпосередньо перед входом у приміщення та має бути зблокованим зі світловим табло “He входити! Увімкнений бактерицидний опромінювач”. Вхід до приміщення, в якому увімкнена неекранована бактерицидна лампа, дозволяється лише після її вимикання, а тривале знаходження у вказаному приміщенні - тільки через 15 хвилин після вимикання неекранованої бактерицидної лампи.

У присутності персоналу можуть експлуатуватися екрановані бактерицидні опромінювачі, що встановлюються на висоті 1,8-2,0 м від підлоги, виходячи з розрахунку – 1 Bт на 1 м3 об’єму приміщення, за умови виключення випромінювання, спрямованого на людей, які знаходяться у приміщенні.

Оскільки ультрафіолетові випромінювачі утворюють в повітрі цілий ряд токсичних продуктів (озон і окисли азоту), під час їх роботи вентиляція повинна бути увімкнена.

По закінченні терміну використання бактерицидних опромінювачів, що зазначений в паспортах для кожного конкретного пристрою, їх слід замінити новими. Тому тривалість роботи кожного опромінювача обов’язково повинна визначатися в спеціальному журналі реєстрації.

Все устаткування та меблі, які вносяться в асептичний блок, попередньо обробляють серветками, змоченими дезінфікуючим розчином, виходячи із розрахунку - 200 мл на 1 м2 площі. Зберігання в асептичному блоці устаткування, що не використовується, категорично забороняється. Прибирання асептичного блоку проводиться не рідше 1 разу протягом зміни наприкінці часу роботи вологим способом із застосуванням дезінфікуючих засобів. Прибирання проводиться в гумових рукавичках та марлевій масці.

Один раз на тиждень здійснюється генеральне прибирання асептичного блоку. Приміщення по можливості звільняють від устаткування, миють і дезінфікують стіни, двері, підлогу, суворо дотримуючись встановленої послідовності щодо стадій прибирання асептичного блоку. Причому починати прибирання слід з асептичної кімнати. Спочатку миють стіни та двері від стелі до підлоги, потім миють і дезінфікують стаціонарне устаткування та в останню чергу - підлогу, застосовуючи дезінфікуючий розчин із розрахунку 200 мл на 1 м2 площі. Після дезінфекції приміщення опромінюють ультрафіолетовим випромінюванням.

Як матеріал для протирання підлоги слід застосовувати ганчірки із тканини з загорненими краями. Для протирання стін і устаткування рекомендується використовувати поролонові губки та серветки з капрону. Після кожного прибирання асептичних приміщень матеріал, який при цьому застосовувався, повинен бути продезінфікований, просушений і укладений в чисту промаркіровану тару із щільно закритою кришкою.

У разі виявлення в повітрі асептичного блоку мікроскопічних грибків під час обробки приміщення та устаткування розчином перекису водню з мийними засобами його концентрацію збільшують до 4 %, при наявності спороутворюючої мікрофлори - до 6 %.

Перед входом до приміщення для виготовлення ліків в асептичних умовах повинні бути розміщені гумові килимки, які 1 раз на зміну мають оброблятися дезінфікуючим розчином.

Асептичний блок відокремлюється від інших приміщень аптеки повітряними шлюзами. Особи, які беруть участь у виготовленні ліків в асептичних умовах, при вході до шлюзу взувають спеціальне взуття, миють руки, надягають стерильний халат, марлеву пов’язку в чотири шари, яку міняють через кожні 4 години, шапочку (при цьому волосся ретельно забирають), а також бахіли. Оптимальним слід вважати застосування брючного костюма з шоломом або комбінезона.

Після вдягання стерильного технологічного одягу персонал повинен ополоснути руки водою для ін’єкцій і обробити їх дезінфікуючим розчином.

На оброблені руки персоналу, зайнятого на ділянці виготовлення, фасування та закупорювання розчинів, що не підлягають термічній стерилізації, повинні бути надіті стерильні хірургічні гумові рукавички. Перед стерилізацією повинна проводитися відповідна обробка хірургічних гумових рукавичок з метою виключення використання тальку під час їх застосування.

Для миття рук оптимально використовувати такі сорти туалетного мила, що мають високу піноутворюючу здатність. He слід застосовувати сорти мила (сульсенове, дігтярне, карболове, борно-тимолове), в які додаються спеціальні компоненти, оскільки вони не є достатньо ефективними засобами для зниження мікробного забруднення шкіри рук персоналу.

Після закінчення роботи руки обмивають теплою водою і обробляють пом’якшувальними засобами. Загалом персонал асептичного блоку повинен суворо дотримуватися правил особистої гігієни.

Вхід зі шлюзу до приміщення, в якому виготовляються і фасуються ліки в асептичних умовах, в нестерильному технологічному одязі заборонено. Забороняється також виходити за межі асептичного блоку в стерильному технологічному одязі.

У разі виникнення необхідності вийти з асептичного блоку персонал має пройти через шлюз та обов’язково зняти технологічний одяг. Після повернення персонал знову повинен пройти повну обробку.

Персонал, який працює в асептичному блоці, має не рідше 1 разу на рік проходити інструктаж за вимогами, що пред’являються до працівника під час робочого процесу.

Технологічний одяг стерилізується в закритих біксах і зберігається не більше трьох діб. Взуття перед початком і наприкінці роботи дезінфікується з зовнішньої сторони і зберігається в шлюзах у закритих шафах або в ящиках.

Лікарські і допоміжні речовини, які використовуються для виготовлення ліків в асептичних умовах, зберігають в асептичному блоці в щільно закритих шафах у штангласах відповідно до їх фізико-хімічних властивостей, в умовах, які виключають їх забруднення. Штангласи перед кожним заповненням миють і стерилізують.

Допоміжний матеріал (вата, марля, пергаментний папір, фільтри тощо) стерилізують в біксах або банках з притертою пробкою і зберігають у закритому стані не більше 3 діб. На бікси або банки повинні бути прикріплені бірки з зазначеними на них датами стерилізації. Після розкриття біксів або банок матеріали можуть використовуватися протягом 24 годин. Після кожного забору матеріалу бікс (банка) щільно закривається. Забір проводиться стерильним пінцетом. При цьому слід мати на увазі, що допоміжний матеріал для стерилізації повинен укладатися в бікси (банки) в готовому для використання стані (пергамент, фільтрувальний папір або марлю ріжуть на шматки потрібного розміру, із вати роблять тампони).

Застосування засобів малої механізації під час виготовлення розчинів для ін’єкцій та очних крапель допускається лише за умов їх подальшого знезараження і стерилізації.

Концентровані розчини, напівфабрикати та внутрішньоаптечну продукцію виготовляють в асептичних умовах і зберігають відповідно до їх фізико-хімічних властивостей та встановлених термінів придатності в умовах, які виключають їх забруднення.

При роботі в асептичному блоці для запису використовують попередньо нарізані аркуші рослинного пергаменту або кальки. Папір необхідно зберігати у пластмасових папках або пакетах. Писати можна тільки шариковою ручкою, яку 1 раз на зміну слід протирати 70 % етиловим спиртом або спиртоефірною сумішшю. Запис необхідно проводити на столі, розташованому поблизу від місцевої витяжної системи.

Виготовлення інших лікарських форм в асептичному блоці не допускається. Крім того, забороняється використання асептичної кімнати для проведення контролю стерильності та інших мікробіологічних робіт.

Персоналу, який не працює в асептичному блоці, вхід в групу означених приміщень категорично забороняється.

Організація санітарно-епідемічного режиму під час виготовлення нестерильних лікарських форм, передусім, має передбачати, що медикаменти, котрі використовуються, повинні зберігатися у щільно закритих штангласах (або іншій тарі) в умовах, які виключають їх забруднення.

Аптечний посуд миється та стерилізується відповідно до інструкції. Термін зберігання стерильного посуду, який використовується при виготовленні нестерильних лікарських форм, не повинен перевищувати 3-х діб.

Засоби малої механізації, що застосовуються для виготовлення і фасування ліків, миються і дезінфікуються згідно з доданою до них інструкцією. Якщо в інструкції з цього приводу немає ніяких вказівок, по закінченні роботи засоби малої механізації розбирають, очищують робочі частини від залишку лікарських речовин, промивають гарячою водою (55±5 °С), після чого дезінфікують або стерилізують у залежності від властивостей матеріалу, з якого вони виготовлені. Дезінфікуючий розчин змивають з виробу гарячою водою, обполіскують і зберігають в умовах, які виключають можливість забруднення.

На початку кожної зміни ваги, шпателі, ножиці та інший дрібний аптечний інвентар протирають 3 % розчином перекису водню або спирто-ефірною сумішшю (1:1).

Бюреточні установки і піпетки не рідше одного разу на 10 днів, попередньо звільнивши їх від концентрату, миють гарячою водою (55±5 °С) з використанням суспензії гірчичного порошку або 3 % розчином перекису водню, потім промивають очищеною водою з обов’язковим контролем змивних вод на залишкову кількість миючих засобів.

Зливні крани бюреточних установок перед початком роботи очищають від нальоту солей розчинів, екстрактів, настоянок і протирають спирто-ефірною сумішшю (1:1).

Після кожного відважування або відмірювання лікарських речовин із штангласу його шийку та пробку, а також ручні ваги витирають марлевою серветкою. Серветка використовується тільки 1 раз. Витирати штангласи та ваги особистим рушником забороняється. Використані серветки збираються у спеціальних промаркірованих ємностях з кришками.

Лійки при фільтрації або проціджуванні рідких ліків, а також ступки з порошковою або мазевою масою до розважування і викладання в тару накривають пластмасовими або металевими пластинками, які згодом дезінфікують.

Для вибірки із ступок мазей або порошків використовують пластмасові пластинки або рентгенівську плівку, звільнену від емульсії. Застосування картону не допускається.

Після використання мазей залишки жиру прибираються за допомогою картону, паперу або лігніну. Паперові і вощані капсули, шпателі та нитки, що використовуються для роботи, зберігаються в ящиках асистентського (фасувального) столу, які повинні щодня митися.

У приміщенні для зберігання допоміжні матеріали знаходяться у закритих шафах або скринях, тобто в умовах, які виключають їх забруднення.

Інструкціями щодо забезпечення санітарно-протиепідемічного режиму передбачено використання не тільки заходів, які полягають у проведенні вологого прибирання, але й цілої низки фізичних (ультрафіолетове випромінювання, високі температури тощо) та хімічних (дезінфікуючі та мийні агенти тощо) методів. Відповідно для всіх видів подібних робіт повинні бути розроблені окремі інструкції. Особливо важливими є інструкції з охорони праці під час виготовлення дезінфікуючих розчинів, під час розробки яких слід прийняти до уваги наступні вимоги та правила:



    • робота, пов’язана з приготуванням дезінфікуючих розчинів, відноситься до категорії робіт із підвищеною небезпекою відповідно до переліку, затвердженому Державним комітетом з нагляду за охороною праці;

    • згідно з Законом України “Про охорону праці” особи, що не виконують вимог інструкцій з охорони праці, несуть дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність;

    • до самостійного виконання робіт з приготування дезінфікуючих розчинів допускаються особи, що досягли 18 років та пройшли медичний огляд, відповідне навчання, інструктаж з виконання робіт із підвищеною небезпекою та засвоїли навички щодо надання першої само-та взаємодопомоги і навички з правил поведінки у разі виникнення аварійних ситуацій;

    • інструкція має містити конкретну характеристику реагента з чітким визначенням його токсичної та подразнювальної дії на організм людини;

    • особам, що готують дезінфікуючі розчини, слід безкоштовно видавати, за встановленими нормами, спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту (халат і ковпак бавовняні, взуття шкіряне, окуляри захисні ДСТУ ССБТ 12.4. 013-85, респіратор “Пелюстка”, рукавички гумові, фартух спеціальний та мило), а також молоко (як засіб лікувально-профілактичного харчування);

    • заслуговує на увагу обов’язкове визначення питань щодо правил безпеки перед початком, під час та при закінченні роботи;

    • в окремих екстремальних випадках слід знати, що:

- при потраплянні на шкіру пергідролю його негайно слід змити водою, при потраплянні дезінфікуючих розчинів - уражене місце промивають водою з милом, обробляють 2 % розчином натрію гіпосульфіту або 2 % розчином натрію гідрокарбонату;

- у разі потрапляння дезінфікуючих розчинів в очі їх негайно промивають струменем чистої води або 2 % розчином натрію гідрокарбонату протягом кількох хвилин, а у разі виникнення ознак подразнення - закапують розчином натрію сульфацилу, при появі больових відчуттів - 2 % розчином новокаїну.

Серед великої кількості заходів, спрямованих на дотримання чистоти повітря, а також стерильності обладнання та матеріалів одне з визначальних місць належить використанню штучних джерел ультрафіолетового випромінювання.

У цьому контексті слід зазначити, що кількість і потужність бактерицидних ламп, які являють собою джерела ультрафіолетового випромінювання, повинна підбиратися з таким розрахунком, щоб при опроміненні на 1 м3 об’єму приміщення припадало не менше (2±0,5 Вт) потужності випромінювача, а для екранованих бактерицидних ламп - не менше 1 Вт.



Серед випромінювачів ультрафіолетового спектру заслуговують на увагу:

    • випромінювач бактерицидний настінний (ВБН-150), що монтується на стіні на висоті (2+0,5) м від підлоги і являє собою комбінований апарат, який складається з двох бактерицидних ламп по 30 Вт (ДБ-30) та розрахований на знезараження повітря приміщень об’ємом до 30 м3;

    • випромінювач бактерицидний стельовий (ВБС-300) являє собою комбінований апарат, який складається із 2 екранованих і 2 неекранованих бактерицидних ламп ДБ-30 та розрахований на знезараження повітря приміщень об’ємом до 30 м3;

    • випромінювач бактерицидний пересувний маячного типу (ВБПе-450), який має 6 бактерицидних ламп (ДБ-30), відрізняється від інших тим, що оптимальний ефект спостерігається на відстані 5 м до опромінюваного об’єкта, і використовується тільки у разі відсутності у приміщенні людей;

    • бактерицидні лампи ДБ-25.

He слід забувати і про те, що у будь-яких випадках робота зі штучними джерелами ультрафіолетового випромінювання має проводитися відповідно до вимог існуючих інструкцій з обов’язковим використанням персоналом світлозахисних окулярів та одягу, які унеможливлюють виникнення таких хвороб, як електроофтальмія, катаракта, фотодермія тощо.

Ступінь ефективності заходів санітарно-протиепідемічного режиму, що проводяться, визначається на підставі здійснення систематичного контролю за його результативністю, адже від цього залежить не тільки якість аптечної продукції, але й умови виробничого середовища та здоров’я персоналу. Причому найбільш об’єктивним критерієм слід вважати дані бактеріологічного контролю.



Бактеріологічний контроль за дотриманням санітарно-протиепідемічного режиму в аптечних закладах здійснюють бактеріологічні відділи обласних (міських) державних інспекцій з контролю якості лікарських засобів, лікарі-бактеріологи аптек, бактеріологічні лабораторії лікувально-профілактичних закладів, а також фахівці санітарно-епідеміологічних станцій.

Об'єктами бактеріологічного контролю в аптеках є:



    • вода очищена і вода для ін’єкцій;

    • лікарські засоби;

    • аптечний посуд;

    • інвентар та устаткування;

    • руки і одяг персоналу;

    • повітряне середовище.

Кратність обстежень аптек з одночасним відбором проб для бактеріологічного контролю повинна бути не меншою ніж 2 рази на квартал.

Існує багато методів оцінки чистоти повітря та обладнання аптечних закладів, проте, на наш погляд, найбільш реальними є критерії оцінки мікробного обсіменіння повітря приміщень аптек, викладені в таблиці 4.2.



Власникам аптечних закладів слід відповідально ставитися до забезпечення персоналу лікувально-профілактичним харчуванням (табл. 4.3), спеціальним одягом, взуттям та індивідуальними засобами захисту. У цьому плані надзвичайно важливими заходами є своєчасна правильно проведена атестація робочих місць, а також контроль за виконанням колективного договору службами охорони праці, профспілковими організаціями та представниками трудових колективів.
Таблиця 4.2


Приміщення

Умови (період) роботи

Загальна кількість колоній мікроорганізмів в 1 cм3

Кількість золотистих стафілококів в 1 3

Кількість плісеневих та дріжджових грибів в (1 3)

Асептичний блок, стерилізаційна (чиста половина)

до роботи

до 500

до 4

до 4

після роботи

до 1000

до 4

до 4

Асистентська, фасувальна, дефектор- ська, матеріальна

до роботи

до 750

до 4

до 4

після роботи

до 1000

до 4

до 4

Мийна

під час роботи

до 1000

до 4

до 12

Зал обслуговування

під час роботи

до 1500

до 100

до 20


Таблиця 4.3

Показання до призначення раціонів лікувально-профілактичного харчування

Раціони

Особливості складу та механізм профілактичної дії

Показання

1

2

3

№1

Багатий на ліпотропні речовини, що підвищують антитоксичну функцію печінки

Роботи з радіонуклідами і джерелами іонізуючого випромінювання

№2

Багатий на повноцінні білки, полі- ненасичені жирні кислоти і кальцій, що уповільнюють накопичення в організмі хімічних речовин

Виробництво неорганічних кислот, лужних металів, сполук хлору, фтору, ціанистих сполук.

№2а

Багатий на незамінні амінокислоти і вітаміни, що володіють здатністю справляти десенсибі- лізаційний вплив

Контакт з хромом

№3

Багатий на повноцінні білки, пектини, вітаміни, лужні речовини, що перешкоджають всмоктуванню та накопиченню свинцю

Контакт із сполуками свинцю в особливо шкідливих умовах праці

№4

Багатий на ліпотропні речовини і вітамін С, містить мало жирів, смажених і тушкованих страв

Виробництво аміно- і нітросполук бензолу, хлорованих вуглеводів, сполук миш’яку і ртуті, пластичних мас

№5

Багатий на ліпотропні речовини, поліненасичені жирні кислоти, вітаміни C та групи В, що покращують функціональний стан нервової системи і печінки

Виробництво вуглеводнів, сірковуглецю, тетраетилсвинцю, барію, марганцю, фосфорорганічних пестицидів

Молоко

Повноцінні білки та кальцій, що уповільнюють накопичення шкідливих речовин

Робота з різноманітними вуглеводнями, спиртами, ефірами, органічними кислотами, металами, антибіотиками

Кисломолочні продукти і джеми

Повноцінні білки, кальцій, пектини, що зв’язують і виводять свинець

Робота з неорганічними сполуками свинцю

Вітамінні препарати

Підвищують функціональні можливості центральної нервової системи та інших органів, покращують терморегуляцію тощо

Робота в умовах впливу високої температури і тепловипромінювання

Розглядаючи питання щодо забезпечення працівників аптечних закладів засобами індивідуального захисту, слід відзначити, що наказом Державного комітету з нагляду за охороною праці за №170 від 29.10.1996 року затверджено Положення “Про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту”.

Це Положення поширюється на всі підприємства, установи та організації незалежно від форм їх власності. Сьогодні в Україні діючим є ще один важливий документ, а саме: “Типові галузеві норми безоплатної видачі спецодягу та інших засобів індивідуального захисту для працівників закладів охорони здоров’я” (ДНАОП 0.05-3.39-80), в тому числі працівників аптечних закладів.

Розглядаючи проблеми застосування лікувально-профілактичних та оздоровчих заходів як складових системи охорони праці у фармацевтичній галузі, слід виділити проведення медичних оглядів та обґрунтування об’єктивних протипоказань до прийому на роботу в аптечні заклади.

Підставою для адекватного проведення медичних оглядів є “Положення про медичний огляд працівників певних категорій”, що затверджене наказом Міністерства охорони здоров’я України №45 від 31.03.1994 року та передбачає обов’язкове проходження попередніх медичних оглядів для всіх осіб, які оформляються на роботу, і передусім для осіб до 21 року. Такий підхід надає можливість визначити фізичну придатність та функціональну готовність осіб до роботи за конкретно обраною професією, спеціальністю або посадою. Попередні медичні огляди зумовлюють запобігання загострень та ускладнень вже існуючих хвороб, і особливо інфекційних та алергічних. Тому абсолютними протипоказаннями до роботи в аптечних закладах є активна форма туберкульозу, бронхіальна астма, органічні захворювання серцево-судинної системи та гіпертонічна хвороба II ступеня, натомість протипоказаннями до прийому на роботу в аптечних закладах є всі види геморагічного діатезу, алергічні захворювання, патологічні зрушення з боку органу зору (гострота зору нижче 0,6 з корекцією, аномалії рефракції, астигматизм), захворювання ендокринної системи тощо.

He менш важливим чинником збереження та зміцнення здоров’я працівників фармацевтичної галузі є проведення періодичних медичних оглядів, які являють собою не тільки чергову ревізію відповідності стану здоров’я аптечного персоналу займаним

посадам, але й віддзеркалюють ступінь ефективності заходів з безпеки та охорони праці. Аналіз захворюваності працівників аптечних закладів дозволяє здійснити ефективну корекцію оздоровчих та лікувально-профілактичних заходів, що проводяться, та у разі необхідності надає підстави для направлення хворих на медико-соціальну експертну комісію з метою визначення професійного захворювання, інвалідності та подальшої компенсації шкоди у залежності від ступеня втрати працездатності.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал