Навчальний посібник охорона праці у фармацевтичній галузі для викладачів та студентів V курсу фармацевтичного факультету



Сторінка4/6
Дата конвертації11.01.2017
Розмір1.62 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   2   3   4   5   6

Розділ 3. Гігієнічні вимоги до внутрішнього планування, оздоблення та санітарно-технічного забезпечення аптечних закладів



Створення належних умов виробничого середовища є основою для безпеки та дотримання вимог з охорони праці, і отже, вимагає наявності необхідної кількості приміщень, їх оптимального взаєморозташування, створення належного освітлення та комфортного мікроклімату.

Згідно з ДБН В 2.2.-10-2001 “Заклади охорони здоров’я” передбачено наступний обов’язковий перелік приміщень аптечних закладів (табл. 3.1 та 3.2.).



Таблиця 3.1

Перелік і площа приміщень аптек,

що виготовляють та реалізують лікарські препарати


Назва приміщення

Площа(не менше), м2

З реалізацією готових форм

З виготовленням та реалізацією ліків

З додатковими функціями1)

нестерильних

Нестерильних та стерильних

1

2

3

4

5

Зал обслуговування

20

20

20

20

Кімната для обслуговування населення у нічний час

-

-

-

8




1

2

3

4

5

Фасовочна

-

20

20

12

16


Заготовельна концентратів та напівфабрикатів (зі шлюзом)

-

-

-

12+3

Мийна

-

8

8

10+16

Стерилізаційна посуду



8

8

10

Приміщення для одержання води очищеної



8

8

20

Дезінфекційна (зі шлюзом)2)







3+1

Розпакувальна



8

8

9

Кабінет провізора-аналітика



8

8

10

Приміщення для приготування лікарських форм в асептичних умовах:

Асистентська-асептична3) (зі шлюзом)





10+3

10+3

Фасувальна (зі шлюзом)3)





10+3

12+3

Стерилізаційна лікарських форм3)





10

14

Приміщення для одержання води для ін’єкцій

-

-

9

10

Приміщення для зберігання лікарських засобів і виробів медичного призначення:

Лікарських речовин

15

15

15

24

Готових лікарських препаратів, які відпускаються за рецептами

15

15

15

20

Лікарських препаратів та предметів безрецептурного відпуску

15

15

15

20

Лікарських речовин та препаратів наркотичної і психотропної дії

15

15

15

6

Термолабільних лікарських препаратів і речовин (холодильна камера зі шлюзом)4)

15

15

15

10+2

Пакетованих лікарських засобів рослинного походження (лікарської рослинної сировини)5*

4

4

4

14

Перев’язувальних засобів







18

Засобів гігієни і санітарії та виробів медичного призначення

6

6

6

12

Мінеральних вод







10

Дезінфікуючих засобів







4+4

Легкозаймистих та горючих рідин

46

4

6

8

Допоміжних матеріалів і тари

-

8

8

10

Склотари







8

Оборотної транспортної тари

-

-

-

10



1

2

2

2

2 3 4

5

Службово-побутові приміщення:

Кабінет завідувача

8

10

10

12

Бухгалтерія

8

10

10

12

Приміщення для занять з персоналом7)







14

Кімната персоналу

8

12

12

12

Гардеробна

6

8

8

10

Кімната для зберігання предметів прибирання

2

2

2

6

Вбиральня

3

3

3

Згідно з розрахунками

Душова

Г / ' •

3

3

3

Згідно з розрахунками

Додаткові приміщення для аптек, що обслуговують лікувально-профілактичні заклади8):

Кімната обслуговування медичного персоналу

-

-

-

6

Комплектувально-експедиційна9)

-

-

-

12

16


Приміщення для прийому і обробки лікарської рослинної сировини9):

Прийом, зберігання і обробка лікарської рослинної сировини

-

-

-

16

Сушильна камера (з тепловим шлюзом)







6+2

Обробка і зберігання висушеної сировини







8

Додаткові приміщення для організаційноїроботи8):

Організаційно-методичний кабінет







10

Централізована бухгалтерія







10

Кабінет головного бухгалтера







8

Архів (бухгалтерія)

-

-



6




Назва приміщення

Площа(не менше), м2

З реалізацією готових форм

З виготовленням та реалізацією ліків

З додатковими функціями

Нестерильних

Нестериль-них та стерильних

1

2

3

4

5

Зал обслуговування

20

20

20

20

Кімната для обслуговування населення у нічний час







8

Фасовочна



20

20

12

16


Заготовельна концентратів та напівфабрикатів (зі шлюзом)







12+3

Мийна



8

8

10+16

Стерилізаційна посуду



8

8

10

Приміщення для одержання води очищеної



8

8

20

Дезінфекційна (зі шлюзом)2)







3+1

Розпакувальна



8

8

9

Кабінет провізора-аналітика



8

8

10

Приміщення для приготування лікарських форм в асептичних умовах:

Асистентська-асептична (зі шлюзом)





10+3

10+3

Фасувальна (зі шлюзом)





10+3

12+3

Стерилізаційна лікарських форм3)





10

14

Приміщення для одержання води для ін’єкцій





9

10

Приміщення для зберігання лікарських засобів і виробів медичного призначення:

Лікарських речовин

15

15

15

24

Готових лікарських препаратів, які відпускаються за рецептами

15

15

15

20

Лікарських препаратів та предметів безрецептурного відпуску

15

15

15

20

Лікарських речовин та препаратів наркотичної і психотропної дії

15

15

15

6

Термолабільних лікарських препаратів і речовин (холодильна камера зі шлюзом)

15

15

15

10+2

Пакетованих лікарських засобів рослинного походження (лікарської рослинної сировини)

4

4

4

14

Перев’язувальних засобів







18

Засобів гігієни і санітарії та виробів медичного призначення

6

6

6

12

Мінеральних вод







10

Дезінфікуючих засобів







4+4

Легкозаймистих та горючих рідин

46

4

6

8

Допоміжних матеріалів і тари



8

8

10

Склотари







8

Оборотної транспортної тари







10

Службово-побутові приміщення:

Кабінет завідувача

8

10

10

12

Бухгалтерія

8

10

10

12

Приміщення для занять з персоналом







14

Кімната персоналу

8

12

12

12

Гардеробна

6

8

8

10

Кімната для зберігання предметів прибирання

2

2

2

6

Вбиральня

3

3

3

Згідно з розрахунками

Душова

3

3

3

Згідно з розрахунками

Додаткові приміщення для аптек, що обслуговують лікувально-профілактичні заклади:

Кімната обслуговування медичного персоналу







6

Комплектувально-експедиційна







12

16


Приміщення для прийому і обробки лікарської рослинної сировини:

Прийом, зберігання і обробка лікарської рослинної сировини







16

Сушильна камера (з тепловим шлюзом)







6+2

Обробка і зберігання висушеної сировини







8

Додаткові приміщення для організаційноїроботи:

Організаційно-методичний кабінет







10

Централізована бухгалтерія







10

Кабінет головного бухгалтера







8

Архів (бухгалтерія)







6

3.2

Таблиця 3.2
Перелік і площа приміщень аптеки лікувально-профілактичного закладу



Назва приміщення

Площа (не менше), м2

1

2

Кімната обслуговування (інформаційна)

6

Експедиційна

12

Рецептурно-експедиційна

15

Рецептурна

10

Асистентська

24

Аналітична

10

Фасувальна

12

Заготівельна концентратів та напівфабрикатів (зі шлюзом)

12+4

Дистиляційна

12

Дезінфікаційна (зі шлюзом)0

8+2

Мийна

8

Приміщення для зберігання чистого посуду

8

Розпакувальна

8

Приміщення для виготовлення лікарських форм, що вимагають асептичних умов:

Асистентська-асептична (зі шлюзом)

12+3

Фасувальна (зі шлюзом)

10+3

Закатувальна

10

Стерилізаційна посуду

10

Мийна

12

Стерилізаційна лікарських форм (автоклавна)

10

Контрольно-маркувальна

10

Дистиляційна

12

Приміщення для зберігання:

Готових лікарських препаратів

10

Наркотичних препаратів

6

Лікарських речовин: - сухих

20

- рідких

20

- термолабільних (холодильна камера)

6

- приміщення для холодильної установки

Визначається потужністю обладнання

- рослинного походження

8

Дезінфікуючих речовин і кислот

5




Горючих і легкозаймистих рідин, а також лікарських засобів на спиртах, маслах тощо.

6

Предметів медичного призначення: - перев’язувальних матеріалів

15

1

2

- медичних інструментів

15

- предметів догляду за хворими, санітари і гігієни

18

Скла, тари, господарських засобів, підсобних матеріалів

10

Службові та побутові приміщення:

Кабінет завідувача

10

Кабінет заступника завідувача

10

Бухгалтерія

10

Приміщення для занять з персоналом

12

Гардеробна для домашнього та робочого одягу персоналу

0,55 на одну подвійну шафу з розділенням за статтю

Кімната для зберігання предметів прибирання

4

Вбиральня

3

Душова

3

Кабіна особистої гігієни

5

Кімната персоналу

8

Архів

4

Примітка:

1) За наявності в лікувально-профілактичному закладі інфекційного відділення із зовнішнім входом.

2) У разі зберігання понад 100 кг має бути розміщене в окремо розташованій будівлі.
Слід зазначити, що наведений перелік приміщень та нормативні значення рекомендованої для них площі є обов’язковими для аптек незалежно від їх типу та особливостей розташування, а будь-які зміни мають бути погоджені з закладом державної санітарно-епідеміологічної служби на стадії проектування.

Так, певні положення Постанови Кабінету Міністрів України №447 від 12.05.1997 року “Про впорядкування діяльності аптечних закладів та затвердження Правил роздрібної реалізації лікарських засобів для аптек з мінімальною площею” надають можливість зробити суміщення: асистентської з фасувальною та кабінетом (робочим місцем) провізора-аналітика; мийної та стерилізаційної аптечного посуду; матеріальної засобів санітарії і гігієни, виробів медичного призначення та матеріальної допоміжних матеріалів і тари; кабінету завідувача та бухгалтерії; кімнати персоналу та гардеробної.

Багаторічний вітчизняний досвід будівництва аптечних закладів надає можливість використовувати досить значну кількість різноманітних варіантів внутрішнього планування приміщень, які невпинно набувають подальших змін та вдосконалення, зумовлених зростанням ролі клінічної фармакології у медичній галузі та реалізацією аптечними закладами нових сучасних медичних технологій, і особливо у зв’язку із становленням доказової медицини, яка визначає те, що аптеки поступово набувають все більш і більш вагомої консультативної ролі як серед лікарів, так і, передусім, серед відвідувачів.

Рис. 3.1. Планувально-технологічна схема улаштування приміщень аптеки (варіант 1)

ДС-дистиляційно-стерилізаційна; M-мийна посуду та інвентаря; М6-матеріальна медичної скляної тари; M10-матеріальна легкозаймистих та горючих рідин; А-асистентська; M1-матеріальнарецептурно-виробничого відділу; М2-матеріальна готових лікарських засобів, які відпускають за рецептами; М3 - матеріальна готових лікарських засобів, які відпускають без рецептів; М4 - матеріальна лікарської рослинної сировини та предметів догляду за хворими і гігієни; М5 - матеріальна окулярів та інших оптичних виробів; KO - кімната обслуговування відвідувачів; КП - кімната очікування; KP - довідкова; 2 - стілець робочий; 6 - шафа передавальна; 9 - збірник для дистильованої води; 10 - аквадистилятор; 11 - стерилізатор повітряний; 12 - шафа для спецодягу; 13 - умивальник; 16 - мийка трисекційна; 17 - стіл робочий; 19 - плита побутова (електрична, газова); 22 - шафа матеріальна; 23 - холодильник побутовий; 26 - крісло; 31 - стелаж; 32 - підквітник; 33 - стіл журнальний; 34 - банкетка; 35 - стіл канцелярський; 36 - стілець побутовий; 37 - туалет.

На виконання подібних функцій у залах обслуговування відвідувачів більшості функціонуючих аптек незавжди є зручним. Тому проектування сучасних аптек має набувати подальшого вдосконалення, і, в першу чергу, за рахунок проектування та будівництва або реконструкції аптечних закладів переважно за індивідуальними проектами.

Серед аптечних закладів найбільшу питому вагу займають аптеки загального типу, які поділяють на такі, що виготовляють і реалізують лікарські препарати, та такі, що здійснюють тільки їх реалізацію.

Один із найбільш адекватних варіантів внутрішнього планування приміщень сучасної аптеки наведено на рис. 3.1.

Під час отримання типового проекту забудови або у разі розробки проекту за індивідуальним замовленням слід передбачити таке взаєморозташування приміщень аптеки, яке б забезпечувало дотримання суворих вимог принципу організації чіткої потоковості основних технологічних процесів, забезпечення зручності евакуації персоналу та відвідувачів у разі виникнення надзвичайних ситуацій, створення умов для безпеки та охорони праці тощо.

Ще один досить перспективний варіант внутрішнього планування аптечних закладів наведено на рис. 3.2.



Рис. 3.2. Планувально-технологічна схема улаштування приміщень аптеки (варіант 2)

1 - кімната провізора-аналітика; 2 - асептична; 3 - стерилізаційна; 4 - дистиля- ційно-стерилізаційна; 5 - мийна; 6 - фасувальна; 7 - кімната персоналу; 8 - кімната контролю; 9 - експедиційна, 10 - асистентська; 11 - матеріальна медикаментів рецептурно-виробничого відділу; 12 - матеріальна товарів ручного продажу; 13 - матеріальна перев’язувальних матеріалів; 14 - гардероб; 15 - відділ оптики; 16 - торгівельна зала; 17 - кабінет завідувача аптеки; 18 - квартира завідувача аптеки.

Рис. 3.3. Схема торгівельної зали сучасної аптеки

1 - зона інформації, очікування та відпочинку; 2 - зона обслуговування
У разі планування торгівельної зали аптеки доцільним є варіант планування, що представлено на рис. 3.3.

Проте незалежно від обрання будь-якого варіанту розташування і внутрішнього планування аптек та їх приміщень, слід забезпечити:



    • створення оптимальних гігієнічних умов праці персоналу;

    • усунення внутрішньоаптечної мікробної контамінації персоналу та лікарських форм;

    • безпосередній взаємозв’язок між приміщеннями за функціональним призначенням та технологічним процесом;

    • створення таких умов виробничого середовища, щоб перебування та праця персоналу аптек була максимально безпечною.

Відповідно до будівельних норм та “Правил роздрібної реалізації лікарських засобів” усі аптечні приміщення повинні поділятися на 4 основні групи: виробничі, допоміжні, адміністративні та санітарно-побутові.

Існує декілька варіантів розташування та внутрішнього планування аптек лікувально-профілактичних закладів. Проте слід враховувати, що згідно з будівельними нормами при місткості стаціонару до 200 ліжок необхідно передбачати розміщення аптечного розподільного пункту, для обслуговування декількох лікувально-профілактичних закладів - лікарняні аптеки (рис. 3.4).

Незалежно від того, де розміщена лікарняна (міжлікарняна) аптека (окремий будинок, при стаціонарі або поліклініці), має бути передбачений окремий вхід, улаштовані протипожежні перегородки та забезпечена можливість під’їзду автомашин.

Розглядаючи вимоги щодо внутрішнього планування, оздоблення та санітарно-технологічного забезпечення аптечних кіосків і аптечних пунктів, керуючись ДБН В 2.2.-10-2001 та “Правилами роздрібної реалізації лікарських засобів”,зокрема,слід відзначити, що:



Рис. 3.4. План приміщень аптеки лікувально-профілактичного закладу

ОЗ - приміщення для оформлення замовлень від лікувально-профілактичного закладу; ПЗ - приміщення для прийому замовлень та відпуску медичних засобів лікувально-профілактичного закладу; E - експедиційна; M1,2,3 - матеріальні рецептурно-виробничого відділу та готових лікарських засобів; А - асистентська; KA - контрольно-аналітичний кабінет; M - мийна; ДС - дистиляційно-стерилізаційна; ДЕЗ - дезінфекційна склотари


    • аптечні кіоски мають розташовуватися у відокремлених приміщеннях і, отже, повинні бути обладнані стелажами, шафами, холодильником тощо, мінімальна площа повинна становити 8 м2, має бути передбачено 1 робоче місце, відділене від покупців подвійним склом з отвором для відпуску медикаментів, причому виділення торгівельного залу не передбачається;

    • можливе розташування аптечних кіосків на перших поверхах житлових та громадських будівель за наявності окремого входу, підведення інженерних комунікацій (водопостачання, водовідведення, теплопостачання), наявності вентиляції та забезпечення відповідної площі приміщень, яка становить не менше 21 м2, в тому числі: 8 м2 - для зони розміщення обладнання робочого місця персоналу, 10 м2 для зони обслуговування населення та 3 м2 - для вбиральні.

    • аптечні пункти повинні мати площу не менше 18 м2 і бути обладнані стелажами, шафами, холодильниками та сейфом для зберігання окремих видів лікарських засобів, умивальником тощо.

Велике значення для забезпечення відповідних вимог щодо внутрішнього планування приміщень аптечних закладів має створення належного освітлення, мікроклімату, водопостачання та водовідведення.

Необхідність у забезпеченні оптимального освітлення і, отже, зорового комфорту на робочому місці пов’язана з тим, що великий обсяг технологічних процесів персонал аптечних закладів виконує в умовах вираженого зорового напруження, і особливо під час розрізнення дрібних об’єктів, кольору лікарської сировини та готової продукції, визначення прозорості рідин або мікстур, однорідності сумішей, читанні інструкцій до ліків, рецептів тощо.

Зрозуміло, що в умовах недостатньої освітленості створюються передумови до перенапруження органу зору, формування ранньої втоми, послаблення уваги, порушення координації рухів, цілого ряду нервово-психічних розладів. За таких умов не тільки суттєво знижується продуктивність праці, але й погіршується стан здоров’я персоналу, і передусім таких фахівців, як провізори-технологи, технологи-аналітики та фармацевти.

Тому для більшості приміщень аптечних закладів обов’язковим є забезпечення рівномірного і достатнього природного освітлення та їх активна інсоляція. Лише у невеликій кількості аптечних приміщень (санітарні вузли, душові, кімнати особистої гігієни, мікробіологічні бокси) дозволено використання тільки штучного освітлення.

Серед показників, за якими нормують природне освітлення приміщень аптечних закладів, необхідно відзначити такі:


    • орієнтація вікон за сторонами світу - південна та південно-східна;

    • проекція небосхилу - більше 30 см;

    • світловий коефіцієнт - 1:4 - для асистентських та кімнат провізорів-аналітиків, 1:6-1:7- для інших приміщень;

    • максимальне віддалення робочого місця від вікон - не далі відстані, що дорівнює 2 висотам верхнього краю вікна над підлогою;

    • коефіцієнт природної освітленості - не менше 2 % для асистентських та кімнат провізорів-аналітиків, не менше 0,5-1,5 % для інших приміщень.

Зменшення бактеріального забруднення як повітря, так і обладнання в значній мірі залежить від рівня інсоляції аптечних приміщень. Тому слід зазначити, що ефективною інсоляція може бути лише за умов, якщо безперервне пряме сонячне опромінення потрапляє у приміщення протягом не менше 3 годин. Необхідно звернути увагу і на те, що встановлення віконних жалюзей-штор, значно доповнюючи та збагачуючи інтер’єр приміщень, зовсім не сприяє забезпеченню бажаної інсоляції. Отже, вельми доцільним є встановлення таких штор, які у разі виникнення подібної потреби повністю розкривали б віконне скло. В той же час не можна допускати перегрівання сонячним промінням приміщень, що може призвести до значних порушень мікрокліматичних параметрів умов перебування персоналу.

Приміщення аптечних закладів повинно мати рівномірне і достатнє штучне освітлення, яке б не подразнювало зір, було постійним у часі, не створювало шуму і за своїм спектром було б максимально наближеним до природного, сприяючи тим самим підвищенню швидкості розрізнення дрібних деталей, забарвлення рідин та препаратів, стійкості чіткого бачення тощо. Створення таких умов, передусім для провізорів-технологів, фасувальників та провізорів-аналітиків, є однією із найважливіших складових комплексу заходів з охорони праці, що найбільш повно реалізуються у разі застосування люмінесцентних ламп, адже вони мають сприятливий спектр випромінювання, надійний та тривалий термін експлуатації та коефіцієнт корисної дії, який значно перевищує такий для ламп розжарювання.

Рівень штучного освітлення за гігієнічними та архітектурно-естетичними вимогами має відповідати технологічному профілю приміщень і особливостям виробничих процесів, створюючи освітленість робочих місць у межах:


    • 30 лк - для матеріальних, в яких зберігаються дезінфекційні і мийні засоби, кислоти, горючі і легкозаймисті матеріали, а також тара;

    • 75 лк - для матеріальних, в яких зберігається чистий посуд, та мийних;

    • 150 лк - для матеріальних, в яких зберігаються лікарські і перев’язувальні матеріали, та стерилізаційних;

    • 300 лк - для рецептурного відділу, відділу готових лікарських засобів і ручного продажу та відділу оптики;

    • 500 лк - для асистентських, асептичних кімнат, кімнат провізорів-аналітиків, робочих місць фасувальників та дезінфекційних приміщень.

Наведені вимоги до штучного освітлення забезпечують мінімально допустимі рівні освітлення, і передусім, за рахунок використання люмінесцентних ламп. Крім того, гігієністи радять улаштовувати штучне освітлення таким чином, щоб 50 % освітлення робочої поверхні забезпечувало загальне, а 50 % - місцеве освітлення.

Під час встановлення світильників застосовують досить великий їх асортимент як вітчизняного, так і зарубіжного виробництва. Наприклад, у торгівельній залі, крім створення належного рівня освітлення (150 лк), доцільно використовувати художньо оформлені люстри (світильники), які б гармонійно поєднувалися з інтер’єром та декоративним оздобленням.

Однак у будь-якому разі світильники та електрообладнання, як і вся електромережа аптечних закладів, мають відповідати правилам устаткування електроустановок, правилам технічної експлуатації, а також правилам пожежної безпеки.

Основою для створення оптимальних мікрокліматичних умов повітряного середовища приміщень аптечних закладів слід вважати:


    • відповідність наявності, взаєморозташування та розмірів приміщень будівельним та санітарно-гігієнічним вимогам;

    • надійне інженерно-технічне забезпечення приміщень вентиляційними системами та опаленням;

    • використання приміщень за призначенням;

    • правильний режим експлуатації споруд, інженерно-технічного та технологічного обладнання (в т. ч. проведення вологого прибирання із адекватним застосуванням мийних і дезінфікуючих засобів) тощо.

Відомо, що до числа головних мікрокліматичних параметрів відносять показники температурного режиму, вологості та швидкості руху повітря.

Проте для характеристик температурного режиму та показників відносної вологості повітря чітких та специфічних нормативних значень для сучасних аптечних споруд дотепер законодавчо не визначено. Хоча зрозуміло, що поєднання температурних та вологісних показників стану повітря, в першу чергу, визначають особливості перебігу процесів формування як комфортного, так і дискомфортного мікроклімату.

Суттєвий вплив на формування мікрокліматичних умов аптечних приміщень справляють системи опалення, змонтовані відповідно до будівельних норм і правил та вимог пожежної безпеки. Найоптимальнішим і гігієнічно виправданим варіантом організації опалення є улаштування панельно-променевого (радіаторного) або центрального водяного (конвекційного) опалення. Улаштування парового опалення в аптечних приміщеннях суворо заборонено. Натомість в аптечних закладах, розташованих у сільській місцевості, дозволено влаштовувати місцеве водяне опалення, і навіть, у крайніх випадках - місцеве пічне.

Крім того, не можна не зазначити, що нині в аптечних закладах широко впроваджуються і більш сучасні системи опалення (дахові, локальні тощо), а також ефективні теплозберігаючі технології. Однак у будь-якому випадку під час використання певної системи опалення температура теплоносія має бути не вищою за 95 °С.

Слід також урахувати наявність вираженої різниці між нормативними значеннями температури повітря різних аптечних приміщень залежно від особливостей їх призначення. Якщо для більшості приміщень допустимою є вологість повітря, що становить 40-60 %, швидкість руху повітря - 0,1-0,2 м/с, то температурні показники суттєво відрізняються. Так, для повітря складських приміщень, призначених для зберігання термолабільних сухих і рідких медикаментів, оптимальна температура складає 4 °С, для торгівельних залів - 16°С, для виробничих та службово-побутових приміщень - 18 °С.

Важливе значення для забезпечення ефективної діяльності аптечних закладів має забезпечення належної чистоти повітря. Тому надзвичайно важливим є той факт, що більшість з них потребують улаштування штучної припливно-витяжної вентиляції за рахунок діяльності як місцевих витяжних споруд, так і загальних вентиляційних систем. Лише для невеликої кількості приміщень (адміністративні та окремі санітарно-побутові) достатнім слід вважати використання лише природної вентиляції. Однак, створюючи умови для забезпечення надійної та ефективної природної вентиляції, слід забезпечити коефіцієнт аерації, тобто відношення площі кватирок (фрамуг) до площі приміщення, у межах 1:40 і в разі можливості використовувати витяжні дефлекторні канали.

Як основні засоби штучної вентиляції в аптечних закладах прийнято використовувати витяжний зонд (рис. 38), витяжний кожух, витяжну шафу та їх різновиди. Це пов’язано, передусім, з тим, що в деяких випадках тільки за рахунок локалізації та негайного видалення різноманітних забруднювачів повітря у місці їх створення (пил сировинної продукції, аерозолі, токсичні гази тощо) можна попередити погіршання стану повітряного середовища як виробничої зони, так і споруди загалом.

В ході здійснення обґрунтованого вибору певного засобу місцевої витяжної вентиляції слід ураховувати характер та вид забруднювачів (їх агрегатний стан, токсичність, леткість тощо), а також площу поверхні, з якої виділяється у повітря шкідлива речовина. Визначення наведених показників надає можливість розрахувати щосекундний об’єм витяжки повітря, який вважають одним із найважливіших критеріїв оцінки потужності місцевої вентиляції.

Так, наприклад, секундний об’єм витяжки повітря у разі використання витяжного зонда визначають за формулою:

V3 = A •В •W

де V3 - секундний об’єм витяжки повітря, м3; AiB- сторони зонда, м; W- швидкість руху повітря біля нижнього зрізу зонда, м/с.

Рис. 3.5. Витяжний зонд

де AiB- сторони зонда, м; ɣ - кут розкриття зонда; а і в - сторони джерела забруднення; h - відстань між зондом та джерелом забруднення.

Орієнтовні нормативні параметри швидкості руху повітря у місцевих витяжних системах визначають наступні показники: 0,25-0,5 м/с при витяжці нетоксичних виділень та 1,05-1,25 м/с при витяжці токсичних виділень.

Слід також ураховувати, що у разі встановлення витяжних зондів та експлуатації інших місцевих витяжних систем необхідно реалізовувати наступні вимоги:


    • зонди слід використовувати для видалення шкідливих речовин тільки тоді, коли їх щільність менша за щільність атмосферного повітря;

    • нижній зріз зонда за формулою та розмірами має бути геометрично подібним до джерела виділення шкідливості;

    • кут розкриття зонда має становити не менше 60°;

    • заборонено в одну витяжну систему (до однієї витяжної труби) під’єднувати витяжки з різними шкідливостями (пара та пил, що легко конденсується, шкідливі та отруйні гази і пара тощо);

    • перед викидом в атмосферу забруднене повітря має проходити через відповідні фільтри та пилоуловлювачі.

Впродовж останніх років під час експлуатації аптечних споруд накопичений широкий досвід щодо улаштування загальнообмінних припливно-витяжних систем шту

    • асистентська, пакувальна, кімната провізора-аналітика - мають бути обладнані загальнообмінною припливно-витяжною вентиляцією з перевагою витяжки над припливом та кратністю обміну повітря +2-3;

    • мийна та дистиляційно-стерилізаційна - обладнуються припливно-витяжною вентиляцією з кратністю обміну повітря +3—4;

    • асептичний блок — має бути обладнаний припливно-витяжною вентиляцією з перевагою припливу повітря над витяжкою з кратністю обміну повітря +4-2 та повним виключенням можливості надходження повітря з інших приміщень. При цьому рух повітряних потоків спрямовується з асептичного блоку спочатку у шлюз, а потім в коридор, вікна мають бути герметично закритими, а припливне повітря повинне проходити через фільтри-вловлювачі пилу та мікроорганізмів;

    • матеріальні термолабільних рідких та сухих ліків - обладнуються витяжною вентиляцією з кратністю обміну повітря - 2;

    • склади (матеріальні) стерильних матеріалів - мають бути обладнані припливною вентиляцією з кратністю обміну повітря +3.

Отже, наведені дані переконливо засвідчують той факт, що проектування, монтаж та контроль за експлуатацією вентиляційних систем мають здійснювати відповідні спеціалізовані відділи проектних інститутів, а монтаж та інженерно-технічне обслуговування - спеціалізовані (з ліцензійним правом) виробничі структури. Персонал аптечних закладів має пройти відповідний інструктаж з безпеки та правил експлуатації вентиляційних систем. Лише за таких умов можливе створення надійної основи для якісної роботи аптечних закладів та безпеки праці їх персоналу.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал