Навчальний посібник охорона праці у фармацевтичній галузі для викладачів та студентів V курсу фармацевтичного факультету



Сторінка3/6
Дата конвертації11.01.2017
Розмір1.62 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   2   3   4   5   6

Розділ 2. Гігієнічні вимоги до проектування та забудови аптечних закладів

Контроль за будівництвом та експлуатацією аптечних споруд посідає суттєве місце в роботі керівника аптечного закладу та провізора. Адже лише у споруді, яка побудована або реконструйована за проектом, що відповідає будівельним нормам, будуть закладені надійні основи створення безпечних умов праці та дотримання санітарних правил і норм.

He слід забувати і про те, що аптечний заклад  це не тільки заклад з реалізації та виготовлення лікарських форм, але й центр санітарної культури та осередок зростання рівня медичних знань населення. За таких особливостей до аптечних закладів має безпосереднє відношення великий комплекс заходів запобіжного та поточного санітарного нагляду, що мають здійснюватися на основі законів України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя”, “Про охорону праці”, “Кодексу України про адміністративні правопорушення” тощо.

Під час проведення будівництва або реконструкції споруд аптечних закладів запобіжний санітарний нагляд передбачає:



  • здійснення контролю за проектуванням; участь у виборі земельної ділянки;

    • проведення контролю за проектуванням або будівництвом на стадії розробки проектів;

    • санітарну експертизу проектів;

    • прив’язування (розташування) будівлі до вибраної земельної ділянки;

    • здійснення контролю за ходом будівництва або реконструкції;

    • проведення контролю за виконанням проектних рішень та санітарних норм і правил;

    • участь у роботі з приймання в експлуатацію будівлі;

    • санітарну експертизу нових будівельних та оздоблювальних матеріалів і конструкцій.

Аптечні заклади у більшості випадків будуються за типовими проектами, хоча в останні роки вельми поширеним явищем є будівництво за індивідуальними проектами, передусім в тих спорудах, що реконструюються.

Проте у будь-якому випадку офіційної чинності проекти набувають тільки після належної експертизи та наявності позитивних узгоджень. Керівники аптечного закладу або провізори, які виступають у ролі замовника на проектування та подальше будівництво, мають бути обізнані з основними елементами проекту будівництва та повинні грамотно викладати основний зміст замовлення на проектування. Замовники мають знати особливості місцевості та потреб населеного пункту в аптечних закладах.

Такі нормативи мають пряме відношення до вимог з охорони та безпеки праці, адже перевантаження аптек відвідувачами і, відповідно, замовленнями на виготовлення ліків за рецептами, не будуть сприяти дотриманню належних умов праці персоналу аптек, а сукупність великої кількості відвідувачів зумовить погіршання мікрокліматичних параметрів та стану повітря, в тому числі за цілою низкою бактеріологічних показників у приміщеннях аптечних закладів.

Тому господарчі суб’єкти незалежно від форм власності повинні забезпечити відповідність виробничих приміщень аптек та їх структурних підрозділів необхідним санітарно-гігієнічним умовам, а також вимогам охорони праці. Отже, знання нормативних документів, будівельних та санітарних правил і норм мають лягти в основу організації їх діяльності як на стадії замовлення проекту, так і в ході його подальшої експертизи, налагодження контролю за ходом будівництва, а також під час прийняття об’єкта в експлуатацію.

Відповідно до порядку розробки, погодження та затвердження документації для будівництва має бути проаналізований наступний перелік проектних документів:


    • паспортна частина;

    • пояснювальна записка;

    • архітектурно-будівельне рішення (ситуаційний план, генеральний план, благоустрій території та, якщо потрібно, схема транспортних розв’язок);

    • інженерно-технологічна частина (якщо потрібно);

    • інженерно-технічне обладнання зовнішніх мереж;

    • оцінка впливу об’єкта на навколишнє середовище (за умов виникнення таких потреб його визначають за участю державних органів санітарно-епідеміологічної служби та екологічної інспекції);

    • організація будівництва;

    • контрольна документація;

    • відомості про обсяг робіт;

    • демонстраційні матеріали та макети (відповідно до завдання на проектування).

У ході погодження питань щодо прив’язування (розташування) будівлі слід завчасно отримати наступні документи:

    • рішення виконавчого комітету або сесії місцевої ради народних депутатів про виділення земельної ділянки;

    • погодження земельної ділянки із закладами санітарно-епідеміологічної служби;

    • завдання на проектування;

    • архітектурно-планувальні завдання;

    • довідка про можливе підключення споруди до мереж водопроводу, водовідведень, теплофікації та електропостачання;

    • технологічний проект.

Замовнику проектів (керівникові аптечного закладу) слід знати, що проект має вміщувати текстову частину (паспортні дані кожного об’єкта і пояснювальну записку) та графічні матеріали, що займають найбільше місце у проекті і обов’язково повинні бути представлені у вигляді:

    • ситуаційного плану (у масштабі 1:5000) з нанесенням на нього усіх будівель та інженерних комунікацій, що межують з генеральним планом забудови;

    • генерального плану (у масштабі 1:500 або 1:1000) ділянки забудови з гідрогеологічною характеристикою;

    • планів фасадів, поверхів, розрізів будинків і споруд із схематичним зображенням основних структурних та обгороджувальних конструкцій у масштабі 1:50; 1:100; 1:200.

    • принципових схем інженерно-технічного обладнання (опалення, водопостачання, водовідведення, вентиляція, електропостачання тощо).

Слід зауважити, що наведений перелік документів не є остаточним, адже вітчизняне законодавство набуває свого становлення та вдосконалення, відбуваються зміни у будівельних правилах і нормах, санітарних вимогах та вимогах з охорони праці тощо.

Однак у будь-якому випадку проведення експертизи проектів будівництва або реконструкції має визначити:



    • чи достатньо повно матеріали, що представлені, віддзеркалюють основну мету будівництва;

    • чи відповідають умови прив’язування проекту будівельним та гігієнічним нормативам;

    • чи відповідають перелік, особливості взаєморозташування та розміри приміщень гігієнічним вимогам;

    • чи враховані будівельні, санітарно-гігієнічні, проектно-технічні вимоги і вимоги безпеки та охорони праці при споруджені об’єктів, що проектуються;

    • які будівельні матеріали, конструкції та оздоблювальні композиції мають використовуватися у будівництві з урахуванням їх тепло- та шумозахисних властивостей, ступеня ризику впливу на фізичні та хімічні властивості повітря тощо.

Крім того, залежно від особливостей аптечного закладу та провідних технологічних процесів вельми імовірним слід вважати і прискіпливе вивчення ряду інших питань (технологічне обладнання, особливості оздоблювальних матеріалів та їх стійкості до впливу мийних і дезінфікуючих засобів тощо).

Як під час замовлення проектів, так і в ході їх експертизи слід використовувати Державні будівельні норми (ДБН В 2.2.-10-2001) “Заклади охорони здоров’я”, що введені в дію Державним комітетом будівництва України з 1.04.2001 року.

На підставі матеріалів проведеної експертизи оформляють висновок на проект будівництва (форма 303/0), який складається з наступних розділів:

1. Констатувальна частина, в якій викладено головні дані запропонованого проекту (серія, розробник, перелік поданих на експертизу матеріалів, дані експертизи і, в обов’язковому порядку, обґрунтований перелік недоліків з посиланням на відповідні нормативні документи).

2. Висновок (погодження), в якому у залежності від кількості та характеру виявлення недоліків у проекті має бути прийнято та обґрунтовано одне із імовірних рішень:

- «Проект погоджений»

- «Проект відхиляється від погодження», при цьому мають бути вказані причини відхилення;

- «Проект погоджений за умови», при цьому слід викласти, за яких умов можливе його подальше погодження після виправлення виявлених недоліків.

У разі погодження проекту він набуває офіційної чинності, що надає підприємству право відкрити фінансування на будівництво.

Наступним етапом є остаточне завершення вибору місця для розміщення земельної ділянки майбутнього аптечного закладу та контроль за послідовністю будівництва. Необхідно зазначити, що крім вирішення питань щодо особливостей межування земельної ділянки (ситуаційний план) слід одержати вичерпні відомості про санітарний стан грунту, тобто сукупність фізичних, фізико-хімічних, хімічних, бактеріологічних та біологічних властивостей, які визначають ступінь безпеки ґрунту в епідеміологічному та хімічному відношенні.

Серед великого переліку фізичних показників санітарного стану ґрунту слід врахувати такі:


    • рівень стояння ґрунтових вод, що має бути розташований на відстані не ближче 1,5 м від поверхні землі;

    • механічний стан, який має бути супіщаним або суглинистим;

    • рівень радіоактивності, що має перевищувати природний рівень не більше ніж у 1,5 рази (штучні радіонукліди повинні мати активність до 5 Кі/км2).

Серед бактеріологічних показників санітарного стану ґрунту слід відзначити:

    • колі-титр, що має становити 1,0-0,01;

    • титр анаеробів - 0,1-0,01;

    • кількість яєць гельмінтів - до 10 на 1 кг;

    • кількість личинок та лялечок мух - лише поодинокі екземпляри;

    • санітарне число - 0,86-1,0.

У разі отримання позитивних результатів щодо відповідності відведеної земельної ділянки санітарним і будівельним нормативам та вимогам охорони праці слід на підставі ретельного аналізу представленого проекту (генерального плану) провести розподіл території за призначенням, тобто здійснити функціональне зонування земельної ділянки.





Рис. 2.1. Варіант об'ємного планування прибудови аптек

Якщо аптечний заклад має будуватися на окремій земельній ділянці як самостійна споруда, то зонування ділянки повинне обов’язково ураховувати особливості комунального забезпечення мікрорайону, що розглядається (водопостачання, водовідведення, теплопостачання тощо).

Проте найчастіше аптечні заклади, що розташовані у міській житловій зоні, займають перші поверхи громадських та житлових будинків або розміщуються як прибудови до них (рис. 2.1).

Один із можливих варіантів функціонального зонування земельної ділянки у житловій зоні без комунальних зручностей, що властиво для сільської місцевості, наведений на рис. 2.2.

У разі окремого розміщення аптеки передбачається, що:


    • площа земельної ділянки має складати 0,05-0,2 га;

    • площа забудови не повинна перевищувати 15 % від загальної площі земельної ділянки;

    • площа озеленення має становити не менше 60 % від площі всієї ділянки;

    • відстань аптеки до червоної лінії забудови повинна складати не менше 15 м;



Рис. 2.2. Генеральний план розміщення аптеки

    • криниця має бути розміщена на відстані не менше ЗО м від помийних вигрібних ям або сміттєзбірників;

    • на території земельної ділянки розташовується господарська зона для допоміжних будівель та має бути передбачена наявність в’їздів на територію аптеки і до господарчої зони.

Для благоустрою території сучасних аптек нині широко використовуються малі архітектурні форми та оздоблювальні природні, керамічні або пресовані плити для покриття майданчиків, тротуарів, пішохідних стежок та зовнішніх сходових маршів. Тому як замовнику, так і виконавцям будівельних робіт слід більш широко використовувати для облаштування таких поверхонь матеріали з високою вологопроникною здатністю та з мінімально відшліфованими поверхнями. Нехтування подібними рекомендаціями досить часто призводить до падінь і травматизації як персоналу аптек, так і їх відвідувачів.

Власник аптечного закладу має нести відповідальність і, отже, турбуватися про безпеку руху на його території як транспортних засобів, так і пішоходів.

Тому територія аптечного закладу повинна утримуватися у належному санітарному стані і мати дорожні розмітки, пішохідні “зебри”, дорожні знаки, турнікети, пісок для використання при ожеледиці тощо.

Якість виконання будівництва споруд аптечних закладів та облаштування їх територій у повній відповідності до проектних рішень значною мірою залежить від проведення належного санітарного нагляду з боку закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, авторів проекту та замовників. Інформацією про такий нагляд мають цікавитися управління архітектури, управління земельних ресурсів та відділи капітального будівництва виконавчих комітетів місцевих рад народних депутатів. Практика здійснення контролю за будівництвом свідчить про те, що для повноцінного санітарного та інших видів нагляду відвідувати об’єкт слід щоквартально, а у передпусковий період – щомісяця. Контроль за будівництвом проводять не менше ніж 3 рази на наступних стадіях:

1 стадія – підготовчий період та інженерна підготовка території;

2 стадія – “нульовий цикл”: копання котловану та зведення фундаменту;

3 стадія – оздоблення та закінчення будівництва.

Одержані результати відзначають у відповідних актах, а їх матеріали передають будівельній і проектній організаціям та замовнику. Працівники CEC на кожний об’єкт, що будується, відновлюється або реконструюється, заповнюють “Карту запобіжного санітарно-епідеміологічного нагляду за об’єктом будівництва (реконструкції) об’єкта” за формою 305/0. В ході проведення контролю у разі виявлення певних порушень вимог або будівельних норм і правил, здійснюється оформлення протоколів із визначенням того, з чиєї вини вони допущені та встановленням конкретних термінів їх виправлення. Якщо виявлені порушення санітарних норм і правил не усуваються, CEC може винести постанову про призупинення будівництва.

Завершальним етапом є прийняття в експлуатацію аптечного закладу.

Відповідно до основних положень Постанов Кабінету Міністрів України № 990 від 06.12.1993 року і № 332 від 23.05.1994 року та ДБН В 2.2-9-99 р. “Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів” та “Інструкції про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів державного замовлення” №449, що затверджена Головним державним санітарним лікарем України 05.08.1992 року, приймати в експлуатацію новобудову мають 2 комісії: робоча, яку створює замовник, та державна, яку створює місцевий орган самоврядування.

До складу робочої комісії (комісія замовника) можуть увійти як сам керівник закладу і провідні провізори, інженери фармацевтичних об’єднань, так і фахівці з охорони праці.

Перший етап діяльності робочої комісії полягає у розгляді документації, що подана на розгляд:

а) перелік будівельних організацій, які брали участь у будівництві;

б) комплекти робочих креслень на будівництво об’єкта;

в) сертифікати, технічні паспорти та технічні умови, погоджені з Міністерством охорони здоров’я України, або інші документи, що свідчать про якість будівельних матеріалів та конструкцій;

г) акти на роботи нульового циклу;

д) акти гідравлічних випробувань та приймання систем водопроводу, водовідведень, газопостачання і центрального опалення;

е) акти приймання зовнішніх комунікаційних мереж;

є) акти приймання систем вентиляції, електропостачання тощо.



Другий етап діяльності робочої комісії зумовлює проведення нагляду за об’єктом та перевірки повноти виконання оздоблення і благоустрою об’єкта відповідно до практичної документації та вимог з охорони та безпеки праці.

За наслідками роботи складають акт про готовність об’єкта до передачі державній приймальній комісії. Приймання об’єктів з недоліками не допускається.



Державна комісія може утворюватися із представників як владних структур, так і контролюючих органів: санітарно-епідеміологічна служба, пожежна та екологічна інспекції і, зрозуміло, представників Державного комітету з нагляду за охороною праці та відповідного профспілкового органу. Слід звернути увагу на те, що згідно з Законом України “Про охорону праці” та порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України, роботодавець має отримати дозвіл на право експлуатації виробничих об’єктів. Питання подібного змісту знаходяться у компетенції місцевих органів виконавчої влади і вирішуються за поданням уповноважених з нагляду за охороною праці.

Державна комісія починає роботу після усунення недоліків, які виявила робоча комісія. Підсумком роботи державної комісії є акт приймання об'єкта та рішення про приймання його в експлуатацію.

Акт державної приймальної комісії затверджує виконавчий комітет місцевої ради або голова державної адміністрації. З моменту затвердження акту об’єкт вважається введеним в експлуатацію.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал