Навчальний посібник охорона праці у фармацевтичній галузі для викладачів та студентів V курсу фармацевтичного факультету




Сторінка1/5
Дата конвертації20.02.2017
Розмір1.01 Mb.
ТипНавчальний посібник
  1   2   3   4   5

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА ТОКСИКОЛОГІЧНОЇ ТА НЕОРГАНІЧНОЇ ХІМІЇ






Навчальний посібник
ОХОРОНА ПРАЦІ У ФАРМАЦЕВТИЧНІЙ ГАЛУЗІ


для викладачів та студентів
V
курсу фармацевтичного факультету
спеціальностецй «Фармація» та «ТПКЗ»




Запоріжжя 2014

1

Навчальний посібник підготували співробітники кафедри токсикологічної та неорганічної хімії ЗДМУ: зав. кафедри, д. фарм. н., професор Панасенко О.І., д. фарм. н., професор Буряк В.П., к. фарм. н., доцент Кремзер О.А., к. фарм. н., доцент Мельник І.В., к. фарм. н., доцент Парченко В.В., к. фарм. н., ст. викладач Постол Н.А., к. фарм. н., ст. викладач Гоцуля А.С., к. фарм. н., ст. викладач Куліш С.Н., к. фарм. н., ст. викладач Щербина Р.О., к. фарм. н., асистент Сафонов А.А., асистент Саліонов В.О.




Затверджено на засіданні кафедри токсикологічної та неорганічної
хімії ЗДМУ, протокол № ___ від «___»_________20___ року.

Затверджено на засіданні Циклової методичної комісії ЗДМУ,
протокол № ____ від «____»_______________20____ року.

Затверджено на засіданні Центральної методичної ради ЗДМУ,
протокол №4 від «26» лютого 2015 року.

2


Зміст
ВСТУП ………………………………………………………………………………..4
Розділ 1. Організація охорони праці персоналу у фармацевтичній галузі…….. . 6
Розділ 2.Гігієнічні вимоги до проектування та забудови аптечних закладів
..................................................................................................................................... 26
Розділ 3.Гігієнічні вимоги до внутрішнього планування, оздоблення та санітарно-технічного забезпечення аптечних закладів ......................................... 35
Розділ 4.Основи охорони праці в процесі виготовлення та реалізації лікарських засобів і виробів медичного призначення .............................................................. 53
Розділ 5.Основи охорони праці у процесі зберігання лікарських засобів і виробів медичного призначення ............................................................................................ 79
ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ ........................................................................................... 99


3

ВСТУП
Вирішальну роль у формуванні і розвитку людини відіграє праця, що у всіх її багатогранних проявах відбувається в межах виробничих підприємств, організацій, установ та закладів різних форм власності, які включають певні території, будівлі, споруди, шляхи сполучення, устаткування, транспортні засоби, енергетичні джерела, предмети праці тощо.
Так, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, на сьогоднішній день існує понад 100 тисяч хімічних речовин, майже 50 фізичних, 200 біологічних та близько 20 несприятливих ергономічних чинників, які можуть стати шкідливими і небезпечними виробничими факторами та можуть негативно впливати на стан здоров’я людини.
Розвиток науки і техніки привніс у працю людини свої особливості: вона стала більш продуктивною, але натомість значно зросла ціна помилок, все тяжчими стали наслідки аварій та нещасних випадків.
Згідно з останніми оцінками, щороку внаслідок дії виробничих факторів помирає до 2 млн. осіб. Причому чотирма головними “вбивцями” вважаються: професійно-зумовлені онкологічні (32 %) та серцево-судинні (23
%) захворювання, нещасні випадки на виробництві (19 %) та інфекційні хвороби, виникнення яких пов’язано з умовами трудової діяльності (17 %).
Все це стосується і України, яка в результаті аварій, травм та професійних захворювань щороку втрачає близько 1 млрд. грн. І, що найбільш прикро, при цьому на виробництві травмується понад 25 тисяч осіб, у тому числі смертельно - 900-1200 чоловік.
Таким чином, створення безпечних умов праці слід вважати передумовою адекватного існування та плідної діяльності як окремих працівників, так і сучасних підприємств, установ та закладів загалом.
На жаль, стан сучасного виробництва, рівень забезпечення надійної охорони та безпеки праці у нашій державі не можна назвати таким, що в повній мірі задовольняє усі існуючі потреби, зумовлює високий рівень працездатності, сприяє формуванню таких умов здійснення трудової діяльності, які можна було б визнати нешкідливими та безпечними.
Професійна діяльність у фармацевтичній галузі також пов’язана з впливом цілого комплексу несприятливих за своїм змістом негативних чинників різноманітного походження.
Саме тому з метою забезпечення суттєвого підвищення рівня знань з проблем охорони праці серед майбутніх фахівців усіх освітньо-кваліфікаційних
4
рівнів, практичної реалізації основ пріоритетності охорони життя та здоров’я працівників у відношенні до результатів виробничої діяльності Міністерством освіти і науки України відповідно до наказу № 420 від 02.12.1998 року “Про вдосконалення навчання з охорони праці й безпеки життєдіяльності у вищих закладах освіти України” запроваджено вивчення студентами усіх освітніх установ навчальної дисципліни “Охорона праці в галузі” та затверджено навчальну програму нормативної дисципліни “Охорона праці в галузі” для закладів вищої освіти.
Отже, охорона праці у фармації є обов’язковою нормативною дис- ципліною для всіх закладів вищої та середньої фармацевтичної освіти, що визначає і обґрунтовує систему правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності майбутніх спеціалістів.
Головною метою навчальної дисципліни слід вважати вивчення основ законодавства України з охорони праці і, на цій підставі, засвоєння комплексу адміністративних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних та медичних заходів, спрямованих на профілактику виробничого травматизму, виникнення професійних отруєнь і захворювань та інших несприятливих зрушень у стані здоров’я в результаті впливу шкідливих чинників виробничого середовища у галузі охорони здоров’я Відповідно основними задачами предмету «Охорона праці в фармації» є набуття необхідних знань та навичок з питань конкретної профілактики конкретних наслідків негативного впливу конкретних шкідливих виробничих чинників у роботі представників основних фармацевтичних спеціальностей, розслідування випадків порушень правил техніки безпеки та охорони праці, розробки пропозицій та рекомендацій запобіжного змісту тощо.
5

Розділ 1. Організація охорони праці персоналу у фармацевтичній галузі

Фармацевтична галузь країни на сучасному етапі набуває свого становлення та невпинного розвитку: неухильно зростає кількість та суттєво підвищується якість лікарських засобів та виробів медичного призначення, що випускаються вітчизняними фармацевтичними підприємствами, фірмами та об’єднаннями, серед яких, насамперед, слід відзначити таких виробників фармацевтичної продукції, як: “Дарниця”, “Київмедпрепарат”, “Борщагівський
ХФЗ”, “Стірол”, “Фармак”, “Київський вітамінний завод”, “Сперко-Україна” тощо.
Нині у фармацевтичній галузі державної, комунальної та приватної власності лише одних провізорів працює більше 19 тисяч осіб. В умовах жорсткої ринкової конкуренції вітчизняна фармацевтична галузь ціною великих зусиль і за державної підтримки та відповідних інвестувань збільшує об’єм своєї продукції і розширює спектр її реалізації.
В таких умовах відбувається становлення великої мережі різноманітних аптечних закладів та суттєво зростає кількість осіб, що працюють в них.
Фармацевтична галузь об’єднує як виробництво, так і реалізацію великого асортименту лікарських засобів та виробів медичного призначення, і саме тому на людей, зайнятих у ній, негативні чинники виробничого середовища справляють не лише ізольований, але й поєднаний, комбінований та комплексний вплив.
Тому не випадково Постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах” № 36 від
16.01.2003 року до Списку № 1 та Списку № 2 включено абсолютну більшість професій фармацевтичної галузі.
Необхідно відзначити і відповідне ставлення держави до зміцнення вітчизняної фармацевтичної галузі, в якій відчутним є напрацювання і законодавчої бази, і галузевих нормативів. Проте абсолютна більшість розроблених нормативних актів стосуються переважно питань виробництва, здійснення оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, і в значно меншій мірі – питань охорони праці у фармацевтичній галузі.
Тому детальне вивчення офіційних видань, що обґрунтовують вимоги до організації фармацевтичної справи, не дає підстави зробити висновок про відсутність єдиної системи управління охороною праці та чіткого визначення
6
заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності фахівців, які задіяні у фармацевтичній галузі, і особливо серед тих осіб, котрі працюють в аптечних закладах.
Разом з тим слід відмітити, що промислові фармацевтичні підприємства впродовж останніх років самостійно розпочали процес розроблення і впровадження єдиних систем управління охороною праці. Особливої повноти такі напрацювання набули у діяльності виробничих підрозділів фармацевтичної фірми “Дарниця”.
He можна не відзначити той факт, що за роки незалежності в Україні значно зросла тенденція щодо розвитку мереж аптечних закладів, які належать до недержавної форми власності та входять до складу різноманітних акціонерних товариств, об’єднань і фірм.
Водночас слід підкреслити, що Закон України “Про охорону праці”, визначаючи правові засади державної політики у галузі охорони праці, встановлює єдині вимоги з охорони праці для всіх підприємств та суб’єктів підприємницької діяльності незалежно від форми власності та видів діяльності
(стаття 4). Цим Законом також встановлені вимоги щодо охорони праці, які повинні враховуватися під час проектування або реконструкції підприємств, об’єктів і засобів виробництва (стаття 21). Передбачено, що не допускається здійснення будівництва, реконструкції, технічного переоснащення виробничих об’єктів соціально-культурного призначення, в тому числі таких, що належать до фармацевтичної галузі, без попередньої експертизи робочого проекту або робочої документації на їх відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці. Фінансування означеного кола робіт може проводитися лише після одержання позитивних результатів експертизи.
У нашій країні мережа аптечних закладів відповідно до свого
призначення об’єднує:

аптеки як заклади, в яких зберігають, готують і відпускають медичним
закладам та продають населенню лікувальні засоби, перев’язувальні матеріали,
предмети гігієни і санітарії та догляду за хворими. Причому аптеку, на яку покладено адміністративне та організаційно-методичне керівництво іншими аптеками району (міста), називають центральною районною (міською) аптекою,
і отже, при таких аптеках обов’язково повинна функціонувати служба охорони праці;

аптеки лікарняні, що входять до складу лікарні і забезпечують її лікувальними засобами та іншими предметами аптечного асортименту;
7


аптеки міжлікарняні, що забезпечують лікувальними засобами та
іншими предметами аптечного асортименту декілька лікарень;

аптечні бази (склади) та контрольно-аналітичні лабораторії;

магазини медичної техніки та магазини медичної оптики.
За специфікою виробничої діяльності аптеки загального типу поділяються на:

аптеки, які здійснюють виготовлення лікарських форм і реалізацію
лікарських препаратів;

аптеки, які здійснюють лише реалізацію лікарських препаратів.
Крім того, слід врахувати високий ступінь поширення відокремлених аптечних структурних підрозділів, що, як правило, реалізують готові лікарські препарати:

аптечний кіоск – структурний підрозділ аптеки (закладу охорони здоров’я), що здійснює роздрібну реалізацію готових лікарських засобів, які дозволені до відпуску без рецептів;

аптечний пункт – структурний підрозділ аптеки (закладу охорони здоров’я), що здійснює роздрібну реалізацію готових лікарських засобів, які дозволені до відпуску за рецептом і без рецептів, а також виробів медичного призначення. Як правило, аптечні пункти створюються при закладах охорони здоров’я, аптечні кіоски - на виробничих підприємствах, вокзалах, у торговельних комплексах тощо.
Аптечні склади (аптечні бази) слід розглядати як заклад аптечного управління (аптечних закладів), який приймає, зберігає і відпускає аптечним та лікувально-профілактичних закладам лікувальні засоби, перев’язочні матеріали, предмети гігієни і санітарії, медичне обладнання, інструментарій та інші товари медичного призначення.
Наведена структура аптечних закладів визначає особливості їх діяльності лише в загальних рисах, насамперед для того, щоб відзначити особливості характеру та специфіки охорони праці персоналу, що працює в них, на підставі урахування особливостей виробничої діяльності. У разі необхідності дізнатися про більш повну структуру аптечних закладів слід скористатися наказом Міністерства охорони здоров’я України № 385 від 28.10.2002 року “Про затвердження переліків закладів охорони здоров'я, лікарських,провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров'я”, а також із Постановою Кабінету Міністрів України № 259 від
8

03.02.2010 року “Деякі питання діяльності, пов’язаної з торгівлею лікарськими засобами”.
Працівника, який задіяний у певній галузі народного господарства країни, має захищати в першу чергу діюче законодавство. В нашій країні основою для захисту людини на виробництві та забезпечення її ефективної професійної діяльності є Закон України “Про охорону праці”. До речі, наша держава стала першою серед країн СНД, яка прийняла ще у 1992 році цей Закон. На основі вказаного Закону та з урахуванням внесених до нього у 2002 році змін напрацьовано значну кількість нормативних актів, правил та положень з охорони праці та техніки безпеки.
На жаль, єдиної ефективної діючої системи охорони праці у фармацевтичній галузі на сьогодні немає, практично відсутні галузеві нормативні матеріали з охорони праці тощо.
За таких обставин механізм створення безпечних умов праці в аптечних закладах має реалізуватися насамперед шляхом вивчення існуючих у медичній галузі законів і правил, через набуття виробничого досвіду, на підставі зміцнення виробничої дисципліни та оптимізації методів організації робочого процесу тощо. Саме тому доцільним є приділення уваги матеріалам, що стосуються нормувань з охорони праці за окремими видами професійної діяльності в аптечній галузі.
Сьогодні аптечні заклади проходять складний процес роздержавлення, утворення нових форм та методів господарювання, у фармацевтичній галузі суттєво збільшується кількість суб’єктів господарської діяльності різних форм власності. За таких умов у аптечних закладах відбувається скорочення або повна ліквідація служб охорони праці, стає відчутною низька ефективність їх діяльності, що зумовлена як відсутністю кваліфікованих фахівців з охорони праці, так і відсутністю відповідних галузевих нормативних документів.
Можливо, на перший погляд, робота абсолютної більшості персоналу аптечних закладів справляє враження легкої, сприймається як така, що здійснюється у винятково чистих аптечних виробничих приміщеннях, що у своїй більшості мають відповідне обладнання та сучасне оздоблення. Однак це лише перше враження, яке у сторонньої людини може викликати певне нерозуміння. Які виробничі шкідливості мають місце в роботі аптекаря? Чи можна їх порівняти з роботою лікаря-інфекціоніста, або лікаря- патологоанатома, або радіолога-рентгенолога? Однак, якщо лікарям, що відносяться до вищеозначеного переліку, працювати важче, то чому ж
9
абсолютна більшість посад та професій персоналу фармацевтичної галузі визнані як шкідливі і віднесені до Списків № 1 та № 2, тобто повинні розглядатися як такі, що мають право на пенсію за віком на пільгових умовах?
Ми навмисно поставили ці запитання, щоб ще раз звернути увагу на новий пріоритетний напрямок державної політики у справі охорони праці фахівців
інтелектуальної зайнятості. І якщо сьогодні визнано, що серед абсолютної більшості інтелектуальних професій у світі, професія лікаря є найбільш небезпечною, то поруч має стояти і лікар-провізор, працівник фармацевтичної галузі.
Якщо скористатися Переліком професійних захворювань, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України №1662 від 08.11.2000 року, - слід визнати, що виробнича діяльність персоналу фармацевтичної галузі пов’язана із впливом великої кількості негативних чинників (табл. 1.1).
Таблиця 1.1
Перелік можливих професійних захворювань працівників
фармацевтичної галузі

Назва захворювання
Небезпечні та шкідливі
чинники виробничого
середовища
Перелік робіт та виробництв,
на яких можливе
виникнення професійних
1
2
3
1.
Захворювання, що виникають внаслідок впливу хімічних факторів:
1.
Гострі, хронічні
інтоксикації та їх наслідки, для перебігу яких характерне ізольоване або поєднане ураження органів
і систем
Хімічні речовини: сировина, проміжні, побічні та кінцеві продукти
Одержання, переробка, хімічна стерилізація та застосування сировини
1.1.
Токсичні ураження органів дихання: ринофарингіт, риніт, трахеїт, бронхіт, пневмоконіоз
Азотна кислота, аміак, оксид азоту, селен, сірка та її сполуки, хлор та його сполуки, фтор та його сполуки, бензол та його похідні, свинець
1.2. Гострий та хронічний персистуючий гепатит
Бензол та його похідні, аміно- та нітросполуки вуглеводнів ароматичного ряду
10

1.3. Токсичні ураження очей: катаракта, кон’юнктивіт, ке- ратокон’юнктивіт
Тринітросполуки, йод, фтор, азотна кислота, аміак, сірка, хлор, фтор
Одержання, переробка, хімічна стерилізація та застосування сировини
2. Хвороби шкіри: епідер- матоз, контактний дерматит, токсикодерматит, фотодерматит
Бензин, уайт-спірит, хлоровані нафталіни, кислоти, луги, органічні розчинники, хлорне вапно, солі важких металів, формалін, клеї
Виробництво
і розфасовування фармацевтичних препаратів та іншої аптечної продукції,
її стерилізація
2.
Захворювання, що виникають внаслідок впливу виробничих аерозолів:
Пневмоконіози, бісинози, хронічний бронхіт, токсо- пиловий бронхіт, хронічний ринофарингіт
Тривале вдихання окремих органічних (в тому числі тваринних і рослинних), неорганічних та змішаних видів пилу, насамперед, при несприятливих метеорологічних умовах
Переробка лікарських рослин та іншої сировини, виготовлення та розфасування лікарських засобів
3.
Захворювання, що виникають внаслідок впливу фізичних факторів:
1. Захворювання, пов’язані з дією
іонізуючих випромінювань: гостра або хронічна променева хвороба; місцеві (гострі або хронічні) променеві ураження
Усі види
іонізуючих випромінювань (зовнішнє опромінення або надходження радіонукліду усередину організму)
Виробництво радіо фармацевтичних препаратів, стерилізація виробів
із пластмас, пакувальних виробів та деяких лікарських засобів
із використанням радіаційного методу
2.
Електрофтальмія
Інтенсивне ультрафіолетове випромінювання
Стерилізація води та іншої аптечної продукції, санація повітря приміщень аптечних споруд тощо
3.
Катаракта
Систематичний вплив
інфрачервоної енергії, ультрафіолетове, надвисоке радіочастотне та
інші випромінювання
4.
Гостре перегрівання
(тепловий удар, непритомність, теплові судоми тощо).
Нагрівний мікроклімат та
інтенсивне теплове випро- мінювання у виробничому середовищі
Парова та повітряна стерилізація
4
. Захворювання, що пов’язані з фізичним перевантаженням та перенапруженням
окремих органів і систем:
1. Дисоціативні моторні розлади, в тому числі писальний спазм
Роботи, що потребують високої координації рухів і виконуються у швидкому нав’язаному темпі
Рукописні, машинописні роботи, оператори комп’ютерного набору тощо
Роботи, пов’язані з
11

2. Захворювання периферич- ної нервової системи: моно-
і полінейропатії верхніх та нижніх кінцівок локальним м’язовим напруженням, однотипними рухами, які виконуються у швидкому темпі, перенесенням вантажів за участю верхніх кінцівок тощо
Фасувальні процеси, сортування та складування готової продукції
3.
Прогресуюча короткозо- рість
Підвищене напруження зору у разі необхідності розрізнення дрібних предметів з
близької відстані
Мікроскопія, сортування, визначення забарвлень ліків, читання рецептів, інструкцій тощо
5
. Захворювання, що викликані впливом біологічних факторів:
Інфекційні та паразитарні захворювання, мікози, дис- бактеріози, вісцеральний кандидоз.
Контакт з інфекційними хворими (відвідувачами), поверхнями, що забруднені мікроорганізмами та анти- біотиками
Робота персоналу з реалізації аптечної продукції, виготовлення, розфасування та реалізація вітамінних препаратів, антибіотиків тощо
6
. Алергічні захворювання:
Алергічні захворювання: кон’юктивіт, ринофаринго- ларингіт, риносинусит, астматичний бронхіт, бронхіальна астма, дерматит, екзема, токси- кодермія, набряк Квінке, кропив’янка, анафілактичний шок, токсикоалергічний гепатит
Речовини та сполуки алер- гічної дії
(згідно з переліком відповідних речовин)
Роботи, пов’язані з впливом алергенів у фармацевтичній галузі (в аптечних закладах)
7
. Злоякісні новоутворення:
1.

Пухлини шкіри: гіперкератози, епітеліоми, папіломи, лейкокератози, рак
2.

Пухлини порожнини рота та органів дихання
3.

Рак шлунка
4.

Лейкози
Іонізуюче та ультрафіоле- тове випромінювання, поліароматичні вуглеводні, вінілхлорид, хром, миш’як, бензол, аміни бензольного
і нафталінового рядів
(бензидин, діазидин) тощо
Стерилізація пакувальних, фасувальних матеріалів, сировини та медичних препаратів, виконання контрольно-аналітичних робіт, проведення дезобробки тощо
Слід зауважити, що наведений перелік професійних захворювань далеко не повний і потребує подальших уточнень та доповнень.
Проте у будь-якому разі згідно з Законом України “Про охорону праці”
(стаття 13) роботодавець (завідувач аптеки або керівник фірми) зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до вимог нормативно-правових актів, а також забезпечити
12
дотримання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
З цією метою завідувач аптеки або керівник фірми:

створює відповідні служби охорони праці і призначає посадових
осіб, що забезпечують вирішення конкретних питань з охорони праці персоналу, діяльність яких повинна проводитися згідно з Положенням “Про систему управління охороною праці”. При створенні служби охорони праці завідувач аптеки або керівник фірми має керуватися існуючими нормативами, що ураховують кількість працівників:

50
і більше осіб – створюєтьсявідповідна служба охорони праці;

20-
50 осіб – посадові функціональні обов’язки фахівців служби охорони праці можуть виконувати у порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку;

менше 20 осіб – можуть залучатися на договірних засадах сторонні спеціалісти, які мають відповідну підготовку.
Створення служби охорони праці аптечного закладу, затвердження обов’язків працівників структурних підрозділів з питань охорони праці та затвердження порядку взаємодії керівників структурних підрозділів з питань охорони праці мають бути визначені окремими наказами. Основний зміст
обов’язків керівників аптечних підрозділів у галузі охорони праці та порядок їх взаємодії буде викладно нижче. Зокрема, керівник таких структур затверджує
інструкції, положення та інші акти з охорони праці про обов’язки, права та відповідальність посадових осіб, що вирішують конкретні питання охорони праці, а також контролюють їх дотримання. При розробці та затвердженні
інструкцій слід керуватися відповідним Положенням, що затверджене наказом
Державного комітету з нагляду за охороною праці №9 від 20.01.1998 року.
Відповідно до ДНАОП 0.00-4.15-98 інструкції з охорони праці повинні містити такі розділи:
- загальні положення;
- вимоги безпеки перед початком роботи;
- вимоги безпеки під час виконання роботи;
- вимоги безпеки після закінчення роботи;
- вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.
У разі необхідності до інструкцій можна включати інші розділи та додатки, що:

забезпечують належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання і устаткування та створюють передумови до здійснення
13
моніторингу за їх технічним станом;

визначають, за участю сторін, умови колективного договору і реалізують комплексні заходи з охорони праці, в тому числі встановлюють порядок проведення попередніх та періодичних медичних оглядів;

забезпечують виконання необхідних профілактичних заходів, усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань;

організовують проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та атестацію робочих місць і за їх результатами визначають заходи щодо усунення небезпечних та шкідливих для здоров’я працівників виробничих факторів.
Впроваджуючи у життя основні положення системи управління охороною праці, роботодавець для збереження процесів формування здорових і безпечних умов праці персоналу аптечного закладу має сприяти нерозривному зв’язку процесу виробництва із засобами та заходами щодо поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також економічній зацікавленості працівників у підвищенні безпеки та поліпшенні умов праці.
Керівник структурного підрозділу аптечного закладу (завідувач відділу, завідувач аптечного складу, завідувач контрольно-аналітичної лабораторії тощо) є безпосереднім організатором виробництва та в повній мірі відповідає за створення безпечних умов праці підлеглого персоналу і, отже, зобов’язаний:

на основі знань законодавств про охорону праці впроваджувати та забезпечувати ефективне функціонування системи управління охороною праці у підрозділі аптечного закладу;

організовувати та забезпечувати відповідне виконання технологічних процесів та експлуатацію обладнання в умовах безаварійної роботи;

створювати безпечні та здорові умови праці на робочих місцях, впроваджувати ефективні технічні засоби безпеки, а також здійснювати контроль за виконанням заходів з охорони праці, що передбачені приписами, актами, наказами та розпорядженнями;

розробляти пропозиції до річних та перспективних планів заходів з охорони праці і колективного договору, забезпечувати їх виконання тощо;

забезпечувати проходження медичних оглядів та проведення
інструктажів, навчання та перевірки знань з охорони праці персоналу аптечного підрозділу, контролювати дотримання порядку допусків співробітників до
14
виконання самостійних видів робіт;

забезпечувати своєчасний перегляд та внесення змін до регламентів, інструкцій та інших документів з охорони праці, які регламентують правила безпечного виконання робіт;

організовувати своєчасне оформлення замовлень для забезпечення персоналу спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами
індивідуального захисту, контролювати їх справність та використання за призначенням;

приймати участь у комплексних та цільових обстеженнях стану охорони праці, організувати та проводити відповідні контрольні перевірки за участю уповноважених з охорони праці, аналізувати причини, що зумовили виникнення нещасних випадків та порушення вимог з охорони праці;

знайомити усіх щойно прийнятих на роботу з вимогами безпеки праці, забезпечувати робочі місця відповідною службовою документацією та наочними матеріалами з охорони праці;

організовувати належні побутові умови для персоналу закладу та лікувально - профілактичне харчування;

здійснювати заходи з протипожежного захисту, призупиняти роботу персоналу у разі небезпечних ситуацій, невідкладно повідомляти керівника про кожний нещасний випадок та проводити їх розслідування згідно з діючим Порядком.
Велике значення у справі охорони праці має обґрунтовано розроблена
інструкція для кожного співробітника, що є виконавцем конкретного виду робіт та конкретних службових обов’язків.
У цій справі значну роль відіграють Національний науково-дослідний
інститут охорони праці, Комітет медичної та мікробіологічної промисловості
України, Державний науковий центр лікарських засобів, Національний фармацевтичний університет тощо, які надають значну методичну допомогу для розробки інструкцій з охорони праці та визначають основні положення їх окремих примірних зразків.
Нижче наведений зміст приблизної інструкції з охорони праці для лаборанта хімічного аналізу, основні положення якої можна використати і для розробки інструкцій з охорони праці для інших фахівців, що працюють в контрольно-аналітичних та інших лабораторіях аптечних закладів.
15



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал