Навчальний посібник Луцьк Вежа-Друк 2014 2




Сторінка3/9
Дата конвертації01.01.2017
Розмір5.01 Kb.
ТипНавчальний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8   9

ПРАКТИЧНИЙ КОМПОНЕНТ МОДУЛЮ

ВПРАВА «ВИБІР СТАТІ ВАШОЇ ДИТИНИ»

Ціль:
1) виявити припущення учасників/учасниць щодо дівчаток та хлопчиків;
2) проаналізувати, наскільки правдивими і глибинними є ці припущення.
Методика: учасникам/учасницям слід розповісти наступну
історію. «Пара безуспішно намагається зачати дитину. Вони звертаються до цілителя, який говорить їм, що дитина народиться лише після того, як вони визначаться із бажаною для них статтю дитини».
Роздайте всім учасникам/учасницям аркуші паперу і запропонуйте уявити, що вони опинилися у цій ситуації. Попросіть учасників/учасниць написати стать, яку вони обрали б для своєї дитини, на місці цієї пари.

47
Також попросіть учасників/учасниць написати причини, через які вони обрали цю стать. Дайте їм кілька хвилин, потім зберіть записи. Перенесіть результати опитування на фліпчарт.
Порахуйте тих, хто мріє про сина та доньку. Зазначте причини.
Ви можете згрупувати причини та спитати про, які причини відображають поширені ґендерні стереотипи, що спостерігаються у суспільстві. Або навпаки – можна написати на фліпчарті причини, не об’єднуючи їх у групи «син»/«донька» та запропонувати учасникам самостійно визначити, які причини відповідають одній чи іншій статі.
Обговоріть з учасниками/учасницями кількість голосів на користь хлопців та дівчат, причини вибору та наслідки соціалізації у ставленні до хлопців та дівчат, що, в свою чергу, готує їх до відповідних ролей у суспільстві.
Час на виконання:45 хвилин (5 хвилин на вибір статі, 10 хвилин на запис на фліпчарті, 30 хвилин на обговорення причин та їх наслідків для ґендерних ролей).
Матеріали: фліпчарти, маркери, листки паперу А4 формату.
Завершення: обговорення вправи.

Примітки для фасилітаторок/фасилітаторів:

Ця вправа є ефективним вступом до аналізу процесів соціалізації та концептуалізації ґендерних ролей і стосунків між чоловіками та жінками.
Протягом обговорення вправи важливо поставити запитання:
«Що Ви зрозуміли?», «Для чого ми робили цю вправу?» тощо.

48
ВПРАВА «ҐЕНДЕРНА СОЦІАЛІЗАЦІЯ: МІФИ І
РЕАЛЬНІСТЬ»

Ціль: ознайомитись із особливостями формування ґендерних стереотипів у процесі соціалізації дитини.
Методика: ознайомитися із поглядами на психологічні властивості дівчаток і хлопчиків, які розміщені в лівій частині таблиці і, не дивлячись у праву її частину, знайти самостійно альтернативу судженням лівої частини таблиці. Звіртити свої погляди з науковими позиціями.
Час на виконання: 20–30 хвилин залежно від потреб групи.
Матеріали: таблиця з описом міфів та реальності щодо формування ґендерних стереотипів у процесі соціалізації дитини представлені у роздатковому матеріалі 3 (Додаток 2).
Завершення: обговорення вправи.


49
ВИСНОВКИ ДО МОДУЛЮ ІІІ
1. Статева ідентичність пов’язана з розділом людей на групи чоловіків та жінок і усвідомленням приналежності людини до тієї чи
іншої статі. Вона полягає в переживанні своєї відповідності статевим ролям, тобто таким формам поведінки, які зумовлені біологічними відмінностями між статями (що стосується, насамперед, сексуальної поведінки та сексуальних почуттів, народження дітей тощо).
2. Ґендерна
ідентичність розуміється як суб’єктивне осмислення та внутрішнє переживання своєї ґендерної ролі та відповідності ґендерним ролям, тобто сукупностям суспільних норм і стереотипів поведінки, властивих для представників тієї чи іншої статі (або таким, що приписуються представникам певної статі суспільно-історичною чи соціокультурною ситуацією); своєрідна
єдність статевого самоусвідомлення і поведінки.
3. Ґендерна соціалізація – процес засвоєння індивідом ґендерної культури того суспільства, у якому він живе, своєрідне суспільне конструювання психологічних відмінностей між чоловічою і жіночою статями. Соціалізація статі – це своєрідний проект соціальної активності дитини як статевої істоти, ґендерний сценарій її життя в майбутньому.
5. Ґендерно-рольова соціалізація – це своєрідне засвоєння людиною ґендерних ролей, суспільних очікувань щодо цих ролей, а також ґендерний розвиток особистості, формування психологічних характеристик та якостей, які відповідають ґендерним ролям.

50
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ
1. Як співвідносяться поняття
«ідентичність»,
«статева
ідентичність» та «ґендерна ідентичність»?
2. Розкрийте поняття ґендерної ідентичності.
3. Як співвідносяться поняття «соціалізація», «соціалізація статі» та «ґендерна соціалізація»?
4. Розкрийте поняття ґендерної соціалізації.
5. Назвіть основні інститути ґендерної соціалізації в дитинстві.
6. Які особливості ґендерної соціалізації у дорослому віці?
7. Чи припиняється процес ґендерної соціалізації в зрілі, похилі роки»?
8. Чому дитячі та шкільні роки називають періодом народження чоловіка/жінки?
9. Чому сім’я (батьки), а не однолітки чи ЗМІ є провідним агентом ґендерної соціалізації дитини?
10. Які соціальні інститути є найбільш важливими для формування особистості дошкільника, молодшого школяра, старшокласника, дорослої людини?
11. Наскільки відрізняються ролі чоловіка та жінки у сюжетах дитячих казок? Якими вчать бути дівчаток і хлопчиків казки?
12. Які ґендерні знання отримують діти у дитячому садочку і школі?
13. Чи відрізняються підходи до виховання та навчання дівчаток
і хлопчиків?
14. Чи можна, змінивши контекст виховання, навчити чоловіків і жінок поводитись всупереч природних відмінностей між статями?

51 15. Поділ навчальних груп за статтю є корисним чи шкідливим рішенням стосовно розвитку молодої людини?
16. Яку роль відіграють у ґендерній соціалізації дитяча література, ЗМІ, батьки, однолітки?
17. Які важливі психологічні механізми активізують набуття
ґендерної ідентичності та засвоєння певного типу статевотипізованої поведінки?
18. Розрийте поняття ґендерно-рольова соціалізація особистості.
19. Які основні положення З. Фрейда стосовно природи чоловічої та жіночої статі?
20. Як розглядає стать в аналітичній психології К. Юнг?
Розкрийте значення понять Аніми та Анімуса як архетипових фігур колективного несвідомого.

52
МОДУЛЬ ІV
ҐЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ

Примітки для фасилітаторок/фасилітаторів:

ТЕОРЕТИЧНИЙ КОМПОНЕНТ МОДУЛЮ

Від самого народження дитина потрапляє в соціальне оточення, яке задає безліч ґендерних стереотипів. Ще з раннього дитинства малеча чує від своїх батьків, родичів, вихователів: «Це не гарно, це не личить дівчинці (хлопчикові)»; «Не плач, хлопчики не плачуть!»; «Не бийся, дівчатка так не поводяться!». З першими проявами усвідомлення себе представником певної статі дитина пов’язує це з цілою низкою ознак: з одягом, правилами поведінки, проявами почуттів (чи заборонами на них).
Таким чином, на природні диференціально-психологічні відмінності між чоловіками і жінками накладаються стереотипні статево рольові моделі поведінки, наявні у суспільній свідомості. Ці суспільні моделі існують не просто як система поглядів на норми
ґендерної поведінки. Вони діють як соціальні експектації, установки, очікування, відіграють активну роль у формуванні соціальної поведінки людини. Якщо реальна поведінки не збігається з нормативами, стандартами, то суспільство здійснює певний тиск на свідомість людини, використовує певні санкції. Інколи ці санкції є досить жорсткими (в архаїчних суспільствах за порушення статево-
ґендерної ідентичності та інші відхилення від суспільних стандартів

53 винних карали вигнанням або навіть ще більш суворішими покараннями), проте в сучасному суспільстві подібні санкції носять переважно психологічний характер: осуд, негативні оцінки тощо. Як результат – людина переживає почуття провини, сором, внутрішні чи зовнішні рольові конфлікти. Щоб уникнути подібних неприємних переживань, людина прагне задовольнити суспільні очікування, засвоюючи більш-менш адекватні суспільним вимогам форми
ґендерної поведінки.
Таким чином, суспільні стереотипи стосовно жіночих і чоловічих ґендерних ролей здатні негативно впливати на ґендерний розвиток людини, накладаючи багато обмежень на їх особистісну, соціальну чи професійну самореалізацію.
Для жінки, згідно з історично сформованими патріархальними стереотипами, переважає орієнтація на сім’ю та сімейні цінності, ведення домашнього господарства тощо. Для чоловіка, згідно з тими ж стереотипами, нормативно бажаною є активність поза межами сім’ї: професійна діяльність, суспільна активність.
Згідно з таким розмежуванням важливою умовою самореалізації для жінки вважається успішний і своєчасний шлюб. Жінка, яка не створила сім’ї, оцінюється суспільною думкою як невдаха, її часто називають «старою дівою». Чоловіка, який ніколи не одружувався, ніхто не називає невдахою, і для нього немає відповідного принизливого прізвиська. Однак, успішність самореалізації чоловіка пов’язується з його кар’єрою, часто зі статусом у суспільстві. Тому, якщо з віком чоловік не здобув значних професійних досягнень, має

54 низький соціальний статус – це також може вважатися рівнозначним його життєвому неуспіхові.
Такі стереотипи негативно впливають на свідомість дитини, підлітка, що тільки починає свої перші кроки у дорослому суспільному житті. Отож, дівчатка часто виростають із переконанням, що вони не зможуть бути такими ж цінними працівниками в професійній сфері, як чоловіки та що їх єдине покликання – це створення сім’ї, народження дітей. Подібні судження негативно впливають і на рівень самооцінки, і на рівень мотивації досягнення та певною мірою «виправдовують» той факт, що серед жіночих дуже мало лідерських ролей (тим менше, чим вищий статус такої ролі). За результатами деяких досліджень, дівчатка в школі мають нижчі оцінки з математики, ніж хлопчики, не тому, що в них гірші математичні здібності, а тому, що мають занижену самооцінку в цій сфері і стикаються з відповідними очікуваннями педагогів.
Однак, не слід вважати, що на труднощі ґендерної соціалізації наражаються лише жінки. Хлопчик у процесі ґендерного розвитку зустрічається з численними проблемами, насамперед пов’язаними з визнанням в оточенні однолітків, з лідерством, конкуренцією, суперництвом тощо. Якщо для дівчинки проблема лідерства полягає в тому, що вона, з погляду суспільних стереотипів, не повинна до нього прагнути, то для хлопчика – навпаки. Суспільна думка змушує хлопчика вважати лідерство невідємною цінністю свого буття.
Чоловік, не реалізований у сфері лідерства, тією ж громадською думкою вважається менш компетентним, ніж чоловік з високим соціальним статусом, інколи – навіть невдахою. Для хлопчика

55 прагнення відповідати взірцям маскулінності (крім влади, це необхідність бути сильним, мужнім, хоробрим, компетентним, емоційно стриманим тощо) є не стільки внутрішньою потребою, скільки суспільною нормою, і невідповідність їй спричинює критичніше ставлення до нього, ніж для дівчинки – невідповідність стандартам фемінності. Особливі вимоги висуваються до чоловіка в сфері інтимних стосунків, наприклад, завжди мати потенцію (для порівняння – жінка таких проблем практично не має).
Ґендерні стереотипи (грецьк. Stereos – твердий і typos – відбиток) – спрощені, стандартизовані, стійкі, емоційно насичені, ціннісно означені полярні за знаком оцінки, жорстко фіксовані образи чоловіка і жінки, які спонукають до певного ставлення.
Функціонують ґендерні стереотипи як стандартизовані уявлення про моделі поведінки і риси характеру, які відповідають поняттям «чоловіче» та «жіноче». Поведінку, яка узгоджується з прийнятим в суспільстві розподілом ґендерних ролей, називають
статевотипізованою. Така поведінка відповідає генералізованому, узагальненому уявленню про «типово» жіночу (фемінну) і «типово» чоловічу (маскулінну) поведінку.
Ґендерні стереотипи виражають сприйняття, оцінку людини як представника певної статі через поширення характеристик певної статевої групи на всіх її представників без критичного усвідомлення можливих індивідуальних відмінностей.
Отже, ґендерні стереотипи є набором загальноприйнятих норм
і суджень про становище жінок і чоловіків, норм їхньої поведінки, мотивів, потреб. Вони часто диктують, приписують чоловікам і

56 жінкам певні психологічні якості, норми поведінки, рід занять, професії тощо, часто ускладнюють оптимізацію процесів у сфері
ґендерних стосунків.
Типи ґендерних стереотипів.
За змістом ґендерні стереотипи поділяють на чотири групи.
1. Стереотипи маскулінності/фемінності. Чоловікам і жінкам приписують певні психологічні якості, особливості поведінки. Якості, які асоціюються з чоловіками, називають інструментальними, оскільки вони характеризують чоловіків як діячів, що впливають на світ. Якості, що асоціюються з жінками, називають експресивними, бо вони характеризують емоційне функціонування жінок у сім’ї, ставлення до дітей, чоловіка. Чоловіки і жінки здебільшого погоджуються з тим, що інструментальні якості властиві чоловікам, експресивні – жінкам ( див. таб. 1.).
2. Стереотипи, пов’язані з відмінностями у змісті праці
статей. Сферою жінок вважається емоційна, експресивна діяльність, у якій визначальними є опікуючий, виконавчий та обслуговуючий компоненти. Інструментальну сферу діяльності, яку характеризує творча, керівна, результативна праця – приписують чоловікам.
3. Стереотипи, які закріплюють сімейні та професійні ролі
відповідно до статі. Головними соціальними ролями жінок вважають сімейні (мати, господиня), чоловіків – професійні (керівник, шеф).
Чоловіків оцінюють за професійними успіхами, соціальним статусом, а жінок – за господарськими вміннями, наявністю сім’ї та дітей.
4. Стереотипи, пов’язані з привабливістю, критеріями оцінки
зовнішності чоловіка та жінки.

57
Наприклад, він – суцільна сила м’язів, вона струнка і тендітна.
Маскулінність і фемінність є нормативними уявленнями про соматичні, психічні та поведінкові особливості жінок і чоловіків.
Таблиця 1.
Стереотипні уявлення про якості чоловіків і жінок
ЧОЛОВІКИ
ЖІНКИ
Емоційно витримані
Емоційно вразливі
Орієнтовані на працю в суспільстві
Орієнтовані на дім і сім’ю
Непохитні
Легко навіювані
Ділові
Працелюбні, старанні
Розуміються на техніці
Розуміються в мистецтві
Реактивні в гніві
Делікатні
Поводять себе як лідери
Схильні поступатись владою
іншим
Самовпевнені
Потребують похвали
Егоїстичні
Здатні до самозречення
Раціональні
Чуттєві, інтуїтивні
Принципові
Гнучкі у оцінках
Мовчазні
Балакучі
Суворі
Співчутливі
Рішучіші
Обережніші, лякливі
Впевнені у собі
Невпевнені у собі
Агресивні
Жалісливі
Активні
Виконавчі
Замкнені
Комунікабельні
Індивідуалісти
Колективістки
Логічний тип мислення
Образний тип мислення
Схильність до новаторства
Дотримання правил
Узагальнення
Аналіз

58
Сприйняття вцілому
Увага до деталей
Практичність
Романтизм
Мотив досягнення успіху
Мотив налагодження стосунків з оточуючими
ПРАКТИЧНИЙ КОМПОНЕНТ МОДУЛЮ
ВПРАВА «СИМПАТІЯ ДО ПРОТИЛЕЖНОЇ СТАТІ»

Ціль: виявити негативні та позитивні ролі.
Методика: Запропонуйте учасникам/учасницям об’єднатися у пари (жінка – чоловік, якщо це можливо). Запропонуйте кожному учаснику/учасниці подумати про особу протилежної статі, яка йому/їй подобається.
Учасник/учасниця має розповісти партнеру/партнерці про якості, які йому/їй подобаються.
Учасники/учасниці розповідають групі про ті якості, які описали їх партнери/партнерки.
Запишіть на фліпчарті ці якості, розділивши їх на дві колонки під заголовками «чоловіки» та «жінки».
Проаналізуйте якості жінок та чоловіків. Виявіть стереотипи та обговоріть із групою.
Час на виконання: 40 хвилин (5 хвилин на роботу в групі,
20 хвилин на розповідь, 15 хвилин на обговорення).
Матеріали: фліпчарт, маркери, листки паперу А4 формату.
Завершення: обговорення вправи.


59
Примітки для фасилітаторок/фасилітаторів:

Запропонуйте учасникам/учасницям подумати про представника/представницю протилежної статі, який/яка знаходиться на відстані від них і, можливо, є менш загрозливим/загрозливою, наприклад, відомі особистості, історичні постаті тощо. Допоможіть
«розтопити кригу» та створити атмосферу, в якій немає ворожості, аби група почала говорити про жінок і чоловіків та думати про
ґендерні питання вже на початку тренінгу.
Ця вправа може привести до двох протилежних результатів:
1) ґендерних стереотипів, але викриття цих стереотипів допомагає їх подолати;
2) учасники можуть описати якості, які вони не часто знаходять.
У будь-якому випадку необхідно прийти до висновку, що немає
«типово чоловічих» чи «типово жіночих» якостей.
Завершення: обговорення вправи.

ВПРАВА «СТЕРЕОТИПИ: ЗІЗНАННЯ»

Ціль: висловити ставлення щодо власних статевих ролей.
Методика: розділіть аудиторію на невеликі змішані групи з п’яти осіб (по можливості). Поясніть, що «у будь-якій життєвій ситуації є переваги і недоліки: зараз є можливість висловити деякі наші особисті почуття щодо того, як це – бути чоловіком чи жінкою».
Попросіть кожного учасника/учасницю особисто завершити речення: «Іноді я радий/рада, що я чоловік/жінка, адже…».

60
Попросіть учасників/учасниць назвати якомога більше переваг,
пов’язаних з тим, щоб бути чоловіком/жінкою.
Потім запропонуйте кожному учаснику/учасниці завершити речення:
«Іноді я не хотіла/хотів би бути жінкою/чоловіком, адже…»
Тепер учасники/учасниці мають назвати якомога більше
недоліків, пов’язаних з тим, щоб бути жінкою/чоловіком.
Попросіть кожного учасника/учасницю групи протягом трьох хвилин ознайомити інших зі своїм переліком.
Час на виконання: 45 хвилин (20 хвилин на роботу в групі та
25 хвилин на обговорення).
Матеріали: фліпчарти та маркери, листки паперу А4 формату.
Завершення: обговорення вправи.
Запропонуйте кожній групі розглянути такі питання для обговорення:
– Чи було складніше скласти якийсь з цих переліків? Якщо так, то який саме?
– Що
Ви відчуваєте, коли чуєте переліки
інших учасників/учасниць?
– Що Ви відчуваєте, коли чуєте твердження про свою стать від представників протилежної статі?
– Чи є в Вас бажання заперечувати які-небудь з цих тверджень?
– Наскільки ці переліки вільні від стереотипів?
У ширшій групі запитайте, чого учасники/учасниці навчилися під час виконання цієї вправи.


61
Примітки для фасилітаторок/фасилітаторів:

Зазначені питання також можна розглядати усією групою у процесі спільної роботи. Це може бути особливо важливим у тих випадках, коли група є незбалансованою за статтю, і необхідно, щоб представники однієї статі почули думки іншої, а неточності і стереотипи були поставлені під сумнів (наприклад, коли чоловік говорить, що іноді хотів би бути жінкою, адже тоді він міг би не працювати).
ВПРАВА «ТРАДИЦІЙНІ УЯВЛЕННЯ ПРО ЧОЛОВІКА І
ЖІНКУ»

Ціль: дати можливість групі за короткий термін осягнути нову
інформацію та, спираючись на надані факти, зробити висновки.
Методика: поділіть навпіл великий аркуш паперу. На одній половинці напишіть «жінка», на іншій – «чоловік». Коротко нагадайте групі правила мозкового штурму, а потім запропонуйте перелічити всі ті слова, які зазвичай характеризують жінок
(наприклад: ніжна, тендітна, лагідна, вродлива...). До списку додайте слово «мати». Відповідно заповнюється друга половина. Зрозумілою, що там ви додасте (якщо цього не зробить група) слово «батько».
Після заповнення обох колонок візьміть і замініть «заголовки» – закресліть слово «жінка» і напишіть «чоловік»; відповідно замініть в
іншій колонці слово «чоловік» на «жінка». Група має визначити, чи зміняться від цього характеристики. Підведіть групу до того, що всі

62 характеристики, окрім слів «мати» та «батько», залишаться незмінними.
Час на виконання: 15 хвилин.
Матеріали: фліпчарти та маркери.
Завершення: обговорення вправи.

ВПРАВА «АНАЛІЗ ҐЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ»

Ціль: з’ясувати, які стереотипи є найбільш поширеними.
Методика: використайте метод незакінчених речень, завершення яких може проектувати справжнє ставлення до типових
ґендерних якостей і моделей поведінки чоловіків і жінок.
Час на виконання: 15-20 хвилин.
Матеріали: фліпчарти та маркери, листки паперу А4 формату, перелік незакінчених речень представлений у роздатковому матеріалі 4 (Додаток 3).
Завершення: обговорення вправи.

ВПРАВА «ҐЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ:
МІФИ І РЕАЛЬНІСТЬ»

Ціль: ознайомитись із змістом поширених ґендерних стереотипів.
Методика: ознайомитися із поглядами на психологічні властивості жінок і чоловіків, які розміщені в лівій частині таблиці і, не дивлячись у праву її частину, знайти самостійно альтернативу

63 судженням лівої частини таблиці. Звіртити свої погляди з науковими позиціями.
Час на виконання: 20–30 хвилин залежно від потреб групи.
Матеріали: таблиця з описом міфів та реальності щодо
ґендерних стереотипів представлені у роздатковому матеріалі 5
(Додаток 4).
Завершення: обговорення вправи.

МЕТОДИКА «Я – ЖІНКА/ЧОЛОВІК»

Ціль: визначити ступінь підвладності ґендерному стереотипу.
Методика: учасникам пропонується відповісти на запитання методики, співвіднести свої відповіді з ключем опитувальника та визначити рівень підвладності ґендерному стереотипу.
Час на виконання: 30 хвилин (10 хвилин на відповіді опитувальника, 10 хвилин на аналіз результатів та 10 хвилин на загальне групове обговорення).
Матеріали: роздатковий матеріал 6 (Додаток 5).
Завершення: обговорення вправи.

64
ВИСНОВКИ ДО МОДУЛЮ ІV
1. Ґендерні стереотипи (грецьк. Stereos – твердий і typos – відбиток) – спрощені, стандартизовані, стійкі, емоційно насичені, ціннісно означені полярні за знаком оцінки, жорстко фіксовані образи чоловіка і жінки, які спонукають до певного ставлення. Ці суспільні моделі існують не просто як система поглядів на норми
ґендерної поведінки. Вони діють як соціальні експектації, установки, очікування, відіграють активну роль у формуванні соціальної поведінки людини та здатні негативно впливати на ґендерний розвиток людини, накладаючи багато обмежень на їх особистісну, соціальну чи професійну самореалізацію.
2. Функціонують ґендерні стереотипи як стандартизовані уявлення про моделі поведінки і риси характеру, які відповідають поняттям «чоловіче» та «жіноче». Поведінку, яка узгоджується з прийнятим в суспільстві розподілом ґендерних ролей, називають
статевотипізованою. Така поведінка відповідає генералізованому, узагальненому уявленню про «типово» жіночу (фемінну) і «типово» чоловічу (маскулінну) поведінку.
3. Типи ґендерних стереотипів.
За змістом ґендерні стереотипи поділяють на чотири групи:
1.
Стереотипи маскулінності/фемінності.
2.
Стереотипи, пов’язані з відмінностями у змісті праці статей.
3.
Стереотипи, які закріплюють сімейні та професійні ролі відповідно до статі.
4.
Стереотипи, пов’язані з привабливістю, критеріями оцінки зовнішності чоловіка та жінки.

65


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал