Навчальний посібник Луцьк Вежа-Друк 2014 2




Сторінка1/9
Дата конвертації01.01.2017
Розмір5.01 Kb.
ТипНавчальний посібник
  1   2   3   4   5   6   7   8   9

1
Східноєвропейський національний університет
імені Лесі Українки
Факультет психології
Кафедра загальної та соціальної психології






Алла Мудрик




ҐЕНДЕРНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ :
ТЕОРІЯ, ДІАГНОСТИКА, РОЗВИТОК
Навчальний посібник



Луцьк
Вежа-Друк
2014

2
УДК 159.922.1:37(075.8)
ББК 88.373я73
М 89
Рекомендовано до друку вченою радою
Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки
(протокол № 11 від 24 квітня 2014 року)
Рецензенти:
Засєкіна Л. В. – доктор психологічних наук, професор кафедри загальної та соціальної психології Східноєвропейського національного університету імені
Лесі Українки;
Онуфрієва Л. А. – кандидат психологічних наук, доцент кафедри загальної та практичної психології Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка;
Мушкевич М. І. – кандидат психологічних наук, доцент кафедри практичної психології та безпеки життєдіяльності Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки
Ґ
ендерна компетентність особистості : теорія, діагностика, розвиток : посібник / Алла Богданівна Мудрик. – Луцьк, 2014. – 204 с.
М 89 У посібнику розглядаються актуальні питання змісту
ґ
ендерної освіти та виховання особистості.
З метою надбання цілісних та систематизованих наукових знань в області стратегії і тактики
ґ
ендерної рівності, а також вмінь та навичок їх застосування на практиці у посібнику представлені навчальні модулі, що містять теоретичні та практичні компоненти. Теоретичний компонент модулю включає основні тези тем, тематичні огляди теоретичного матеріалу. Практичний компонент модулю включає опис та процедуру використання діагностичних методик, проведення тренінгових вправ, а також примітки для фасилітаторок/фасилітаторів. У посібнику представлені також перелік літературних джерел, рекомендованих для опрацювання, питання для самоперевірки та методичні матеріали для самостійної роботи слухачів курсу.
Рекомендовано студентам та викладачам соціальних, психологічних, гуманітарних дисциплін, психологам, соціальним педагогам, державним службовцям, лідерам та керівникам громадських, молодіжних організацій та всім бажаючим, які цікавляться
ґ
ендерною тематикою.
ББК 88.373я73
УДК 159.922.1:37(075.8)
М 89

© Мудрик А. Б., 2014.
© Маліневська І.П. (обкладинка), 2014

3
ЗМІСТ

Вступ……………..............................................................................5

Модуль І. ПОНЯТТТЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО
ТРЕНІНГУ. ПРИНЦИПИ ТРЕНІНГОВОЇ РОБОТИ
Теоретичний компонент модулю.....................................................9
Практичний компонент модулю....................................................13
Висновки до модулю І....................................................................15
Питання для самоперевірки............................................................16

Модуль ІІ. ПОНЯТТЯ ҐЕНДЕРУ
Теоретичний компонент модулю...................................................18
Практичний компонент модулю....................................................21
Висновки до модулю ІІ...................................................................30
Питання для самоперевірки............................................................31

Модуль ІІІ. СТАНОВЛЕННЯ ҐЕНДЕРНОЇ
ІДЕНТИЧНОСТІ. ҐЕНДЕРНА СОЦІАЛІЗАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ
Теоретичний компонент модулю...................................................32
Практичний компонент модулю....................................................46
Висновки до модулю ІІІ..................................................................49
Питання для самоперевірки............................................................50
Модуль IV. ҐЕНДЕРНІ СТЕРЕОТИПИ
Теоретичний компонент модулю...................................................52
Практичний компонент модулю....................................................58
Висновки до модулю ІV..................................................................64
Питання для самоперевірки............................................................65

Модуль V. ҐЕНДЕРНІ РОЛІ.
ҐЕНДЕРНО-РОЛЬОВІ КОНФЛІКТИ ОСОБИСТОСТІ
Теоретичний компонент модулю...................................................66
Практичний компонент модулю....................................................73
Висновки до модулю V...................................................................80
Питання для самоперевірки............................................................81


4
Модуль VI. ҐЕНДЕРНА ДИСКРИМІНАЦІЯ
Теоретичний компонент модулю...................................................82
Практичний компонент модулю..................................................100
Висновки до модулю VІ................................................................102
Питання для самоперевірки..........................................................104

Модуль VІI. МАСКУЛІННІСТЬ/ФЕМІННІСТЬ ЯК
СТАТЕВОТИПІЗОВАНА ПОВЕДІНКА.
АНДРОГІННІСТЬ. ГІПЕРҐЕНДЕРНІСТЬ.
ГІПЕРМАСКУЛІННІСТЬ/ГІПЕРФЕМІННІСТЬ
Теоретичний компонент модулю.................................................105
Практичний компонент модулю..................................................115
Висновки до модулю VІІ..............................................................116
Питання для самоперевірки..........................................................117

Модуль VIII. ҐЕНДЕРНО-РОЛЬОВІ ДИСГАРМОНІЇ.
СТАТЕВІ ДЕВІАЦІЇ
Теоретичний компонент модулю.................................................119
Практичний компонент модулю..................................................142
Висновки до модулю VІІІ.............................................................143
Питання для самоперевірки..........................................................145

Модуль ІХ. ЕФЕКТИВНІ СПОСОБИ ЗАВЕРШЕННЯ
ТРЕНІНГУ. ЗВОРОТНІЙ ЗВ’ЯЗОК. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ
ТРЕНІНГУ.
Теоретичний компонент модулю.................................................147
Практичний компонент модулю..................................................148
Висновки до модулю ІХ................................................................155
Питання для самоперевірки..........................................................156

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.................................157

ДОДАТКИ.....................................................................................164


5
ВСТУП
Попри розлогу традицію досліджень з ґендерної проблематики, до сьогодні зустрічаються люди, які зовсім не розуміють поняття
ґендеру чи взагалі актуальності й перспектив подібних розвідок.
Проблема рівноправності між чоловіками і жінками є актуальною не сама по собі. Важливим кроком є саме гармонізація професійного і сімейного життя жінки і чоловіка. Тому поруч із законодавчою політикою, важливим аспектом впровадження
ґендерної рівності у суспільстві є зміна традиційних уявлень і стереотипів. Традиційних підхід до виховання хлопців і дівчат повинен змінитися у зв’язку зі змінами у ґендерному розподілі праці, подружніх стосунках, пом’якшенні стереотипів маскулінності/фемінності. Статеве виховання завжди виконувало функцію підготовки до життя в сім’ї, виконанні батьківських і подружніх ролей, при цьому не приділяло уваги виконанню певних ролей у суспільстві. Однак, для того, щоб бути успішним у всіх сферах людського життя сьогодні, таких знань виявилося недостатньо. Вихід із цієї ситуації пропонує ґендерне виховання, яке за своєю суттю передбачає формування особистостей, готових до самореалізації у різних сферах суспільного життя, незалежних від
ґендерних стереотипів.
Розвиток ґендерної компетентності полягає у передачі культурних цінностей, підготовці молоді до інтеграції у суспільство, в нівелюванні, зменшенні соціальної нерівності. Важливими компонентами ґендерної компетентності особистості є ґендерна освіта та ґендерне виховання. Ґендерна освіта включає в себе

6 систематичне навчання, просвіту
(тобто пропаганду й розповсюдження
ґендерних знань
і
ґендерної культури), стимулювання ґендерної самоосвіти. Отримані ґендерні знання мають знайти відображення в адекватній поведінці. А це вже сфера виховання. Таким чином, ґендерне виховання – це процес, спрямований на формування якостей, рис, властивостей, що визначають ставлення людей до представників іншої статі, дають людям більшу свободу вибору для самореалізації, допомагають бути достатньо гнучкими, використовувати різні можливості поведінки. У сферу ґендерного виховання входять не лише такі специфічні стосунки між представниками чоловічої і жіночої статі, як подружні, але й будь-які інші: в суспільному житті, розподілі праці, професійній діяльності, сфері відпочинку тощо.
Таким чином розвиток ґендерної компетентності особистості полягає не лише у формуванні правильного розуміння сутності феномену ґендеру, моральних норм та установок у сфері взаємин статей, але й потреби керуватися ними в усіх царинах людського життя.
Завдання курсу «Ґендерна компетентність особистості : теорія, діагностика, розвиток»:

Розвинути ґендерну компетентність особистості

Розглянути основний категоріально-понятійний апарат з означеної проблеми

Визначити передумови та етапи становлення теорії ґендеру

Розглянути біологічні, психологічні соціокультурні та інші чинники ґендеру

7

Проаналізувати та проінтерпретувати провідні чинники
ґендерної соціалізації та ґендерної ідентичності особистості

Вивчити основні виміри ґендерної поведінки особистості:
ґендерні ролі, ґендерні стереотипи, ґендерно-рольові конфлікти, статевотипізована поведінка

Розглянути та проінтерпретувати механізми ґендерної дискримінації

Розглянути основні ґендерно-рольові дисгармонії та статеві девіації

Оволодіти навичками самоаналізу, активним стилем спілкування, творчим підходом до вирішення проблем.
Після вивчення курсу «Ґендерна компетентність особистості : теорія, діагностика, розвиток» слухачі повинні знати:

Основний категоріально-понятійний апарат з проблеми

Зміст та різницю між поняттями «ґендер» та «стать»

Передумови та етапи становлення теорії ґендеру

Біологічні, психологічні та соціокультурні чинники ґендеру

Провідні чинники ґендерної соціалізації та ґендерної
ідентичності особистості

Основні виміри ґендерної поведінки

Зміст понять «ґендерні ролі» та «ґендерні стереотипи»,
«ґендерно-рольові конфлікти»

Зміст понять
«маскулінність/фемінність»,
«статевотипізована поведінка», «андрогінність», «гіперґендерність»,
«гіпермаскулінність», «гіперфемінність»

Механізми ґендерної дискримінації

8

Зміст понять «ґендерно-рольові дисгармонії», «статеві девіації»
Вміти:


Здійснювати аналіз процесів соціалізації та концептуалізації ґендерних ролей і стосунків між чоловіками та жінками

Здійснювати аналіз та пояснювати особливості формування
ґендерних стереотипів у процесі соціалізації особистості; з’ясовувати, які стереотипи є найбільш поширеними

Виявляти ґендерні стереотипи та ґендерні ролі

Визначати ступінь підвладності ґендерному стереотипу

Аналізувати ґендерно-рольові конфлікти та вирішувати їх

Аналізувати тип сім’ї, визначати особливості орієнтації на традиційні чи егалітарні стосунки

Визначати особливості статевотипізованої поведінки

Аналізувати психологічні портрети чоловіків і жінок

Визначати особливості ставлення до гомосексуальності та визначати рівень гомофобії

Здійснювати діагностику ґендерної поведінки особистості

Володіти навичками здійснення самоаналізу

Володіти активним стилем спілкування, вміти встановлювати і підтримувати відносини партнерства

Використовувати творчий підхід до вирішення проблем.

9
МОДУЛЬ І
ПОНЯТТТЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО
ТРЕНІНГУ.
ПРИНЦИПИ ТРЕНІНГОВОЇ РОБОТИ

Примітки для фасилітаторок/фасилітаторів:

ТЕОРЕТИЧНИЙ КОМПОНЕНТ МОДУЛЮ

У широкому значенні під соціально-психологічним тренінгом
(СПТ) розуміють практику психологічного впливу, яка ґрунтується на активних методах групової роботи, використання своєрідних форм навчання знанням та окремим умінням. Ефективність занять в групах
СПТ залежить від того, як будуть реалізуватись специфічні принципи тренінгової роботи.
Принцип рівності позицій. Цей принцип означає, що керівнику тренінгових занять відводиться роль не авторитету, а роль
«каталізатора», який сприяє розвитку мислення чи отримання нових знань, умінь, навичок. При цьому керівник сам виступає в ролі рівноправного учасника тренінгової групи. Рівність позицій також передбачає партнерські стосунки усіх членів групи, визнання цінності кожного, потреб, інтересів та прийняття один одного.
Принцип активності. Полягає в обов’язковому залученні до роботи у тренінговій групі усіх присутніх без винятку учасників групи. Це зумовлено першим принципом, згідно якому кожному учаснику надаються рівні можливості представити та

10 продемонструвати себе, а свої дії та думки зробити предметом аналізу в груповій взаємодії.
Зміщення «центру тяжіння» з фігури керівника групи на
учасників як необхідної умови активізації мотиваційно-потребової сфери особистості. Цей принцип може бути виражений правилом
«Будь активним і ти пізнаєш себе!».
Принцип
зворотнього
зв’язку.
Передбачає відкрите, аргументоване та конструктивне висловлювання усіх членів групи стосовно різних ситуацій, які виникають із процесі виконання завдань, про зміст і способи вирішення різних проблем, стиль діяльності і спілкування, про порівняння різних типів поведінки.
Реалізація цього принципу дозволяє кожному учаснику СПТ побачити себе зі сторони, свій образ та образ іншого, створити умови для відповідної корекції. Це унікальна можливість «побачити себе очима інших». Висловлена членами групи інформація стає основою для роздумів, що, в свою чергу створює передумови для самокорекції
існуючих знань, умінь, навичок.
Для реалізації принципу зворотнього зв’язку слід дотримуватись певних умов, а саме: характер зворотнього зв’язку повинен бути описовий; слід уникання категоричності суджень; конкретність висловлювань; висловлювання стосовно тих якостей та властивостей особистості, які реально можуть бути змінені.
Керівник тренінгової групи може встановити правила, за якими слід надавати зворотній зв’язок: говорити лаконічно, конкретно, доброзичливо та про реальні відчуття тощо.

11
Прийому зворотнього зв’язку передбачають активне слухання та запит на додаткову інформацію.
Принцип довірливого спілкування в групі. Він дозволяє створити елемент довіри, щирості, почуття спільності та причетності.
Від дотримання цього принципу залежить ефективність тренінгу в цілому.
Принцип «тут і тепер». Цей принцип стосується обмежень на тренінгових заняттях, які вводить ведучий: відбувається обговорення лише тих ситуацій, які виникли у процесі тренінгу. Дія принципу виключає психологічне відсторонення будь-кого із учасників від групової роботи.
Принцип персоніфікації висловлювань. Суть його зводиться до відмови від безособових форм, що допомагають у повсякденному спілкуванні не висловлювати власну позицію, уникати прямого адресування у небажаних випадках. Судження на зразок «Всі так думають..., так всіма/скрізь заведено..., всі так вважають..., всі жінки такі..., всі чоловіки так чинять..., так завжди було/не було...» і тому подібні замінюються під час тренінгу на висловлювання «Я думаю..., я так вважаю..., на мій погляд...» тощо.
Принцип закритості групи або принцип конфіденційності.
Полягає у збереженні учасниками тренінгу інформації щодо один одного та рекомендації не виносити зміст спілкування, що відбувається в процесі тренінгу за межі групи. Цей принцип дає змогу зреалізувати принцип довірливого спілкування у групі, попередити можливу шкоду учасникам, пов’язану з тим, що зміст їх спілкування може стати загальновідомим та зберегти груповий дискусійний

12 потенціал (оскільки обговорення учасниками питань поза групою призводить до того, що готовність і потреба в обговоренні цих тем в межах тренінгової групи зменшується, адже тема вичерпує себе).
Комплексна реалізація перерахованих принципів групової роботи дозволяє досягти мети СПТ. Однак самі по собі вони не дадуть бажаного результату.
Відповідні вимоги ставляться як до керівника тренінгової групи так і загальної стратегії проведення занять.
Серед основних умов, реалізація яких керівником сприяє ефективності занять, можна виділити наступні:

відкритість керівника. Це здатність бути самим собою.
Досягти цього можна відмовившись від безособових суджень типу:
«переважно рахують», «більшість говорять» тощо, їх заміна на судження особистісної форми «я вважаю», «я сумніваюсь» сприяє формуванню довірливих стосунків. Відкритість керівника – ще не гарантія успіху, але важлива передумова для цього.

здатність до децентрації. Це готовність та вміння ставитись до своєї позиції не як до істини та єдиної можливості. Це вміння координувати свою точку зору з іншими учасниками СПТ;

здатність бути партнером. Це одне із головних та визначних положень у психологічному портреті керівника, що передбачає відмову від диктату та утвердження нового типу стосунків з членами тренінгової групи: спільного пошуку, принципового, але доброзичливого аналізу результатів роботи; уникання категоричних «експертних» суджень, надання можливості висловитись самій групі;

13

вміння поєднувати планування в роботі з вмінням відступати від наміченого плану, відмовляючись від заздалегідь продуманих тактичних варіантів, імпровізуючи по ходу заняття, реагуючи на певні групові настрої і зміни.
Слід зауважити, що перерахованими умовами не вичерпується успішна організація СПТ. Його проведення – справа творча, в якій зазначені вище умови й принципи можуть змінюватись та доповнюватись іншими, залежно від кількісного та якісного складу учасників групи, мети тренінгу, досвіду керівника та інших умов.
ПРАКТИЧНИЙ КОМПОНЕНТ МОДУЛЮ

ВПРАВА «ПРАВИЛА РОБОТИ ПІД ЧАС
ТРЕНІНГОВОЇ ВЗАЄМОДІЇ»

Ціль: встановити загальні правила та норми роботи під час тренінгової взаємодії.
Методика: роз’яснити учасникам/учасницям необхідність встановити чіткі правила роботи у тренінговій групі.
Запропоновувати групі висловити пропозиції щодо правил (мозковий штурм). Пояснити, що правила повинні бути погоджені усією групою.
Написати правила на фліпчарті.
Час на виконання: 10-15 хвилин.
Матеріали: фліпчарт, маркери.

14
Завершення: обговорення висловлених учасниками/учасницями пропозицій щодо правил. Представлення на фліпчарті прийнятих групою правил та принципів роботи.
Примітки для фасилітаторок/фасилітаторів:

Деякі приклади правил роботи:

Пунктуальність

Персоніфікація висловлювань

Добровільність

Активність

Позитивне ставлення до інших

Говорити коротко, по темі, одночасно говорить одна особа

Правило піднятої руки

Правило вільної ноги (можна вийти, якщо є на те потреба)

Мобільна тиша (мобільні телефони повинні бути вимкнені чи переведені на безшумний режим)

Правило конфіденційності (стосується отриманої особистої
інформації)
Правила пропонують учасниці/учасники та тренерки/тренери.
Кожне правило обговорюється. Обговорення правил є частиною створення сприятливої атмосфери для навчання. Важливо, щоб усі учасники/учасниці зрозуміли та погодилися з кожним прийнятим правилом. Слід наголосити, що дотримання Правил контролює вся група – всі разом, включно з тренерами/тренерками, а також кожен окремо. Якщо виникають складнощі з дотриманням Правил під час

15 роботи – слід звернутися до аргументів групи та вирішити, як група працюватиме далі.
Після завершення цієї вправи необхідно розмістити фліпчарт так, щоб всі його бачили: це дає можливість посилатися на Правила, якщо виникне потреба. Нехай листок з Правилами висить на видному місці протягом усього тренінгу.
Якщо тренінг триває довше, ніж один день, доцільно перед початком кожного дня повертатися до прийнятих Правил. Це можна зробити, просто нагадавши разом з групою прийняті напередодні
Правила.
ВИСНОВКИ ДО МОДУЛЮ І
1. Соціально-психологічний тренінг (СПТ) – це практика психологічного впливу, яка ґрунтується на активних методах групової роботи, використання своєрідних форм навчання знанням та окремим умінням.
2. Ефективність занять в групах СПТ залежить від того, як будуть реалізуватись певні специфічні принципи тренінгової роботи, а саме: рівності позицій; активності; зміщення «центру тяжіння» з фігури керівника групи на учасників; зворотнього зв’язку; довірливого спілкування в групі; «тут і тепер»; персоніфікації висловлювань; закритості групи (конфіденційності) та ін.
Комплексна реалізація принципів групової роботи дозволяє досягти мети СПТ. Однак, перерахованими умовами не вичерпується успішна організація СПТ. Його проведення – справа творча, в якій зазначені вище умови й принципи можуть змінюватись та

16 доповнюватись іншими, залежно від кількісного та якісного складу учасників групи, мети тренінгу, досвіду керівника та інших умов.
3. Вимоги, що ставляться як до керівника тренінгової групи і загальної стратегії проведення занять: відкритість керівника; здатність до децентрації; здатність бути партнером; вміння поєднувати планування в роботі з вмінням відступати від наміченого плану, відмовляючись від заздалегідь продуманих тактичних варіантів, імпровізуючи по ходу заняття, реагуючи на певні групові настрої і зміни.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ
1. Коротко охарактеризуйте соціально-психологічний тренінг
(СПТ) як групову форму роботи.
2. Назвіть основні чинники від яких залежить ефективність тренінгової роботи.
3. Перерахуйте основні принципи тренінгової роботи.
4. Коротко охарактеризуйте такий принцип тренінгової роботи як «принцип рівності позицій».
5. Коротко охарактеризуйте такий принцип тренінгової роботи як «принцип активності».
6. Коротко охарактеризуйте такий принцип тренінгової роботи як «зміщення «центру тяжіння» з фігури керівника групи на учасників».
7. Коротко охарактеризуйте такий принцип тренінгової роботи як «принцип зворотнього зв’язку».

17 8. Коротко охарактеризуйте такий принцип тренінгової роботи як «принцип довірливого спілкування в групі».
9. Коротко охарактеризуйте такий принцип тренінгової роботи як «принцип «тут і тепер»».
10. Коротко охарактеризуйте такий принцип тренінгової роботи як «принцип персоніфікації висловлювань».
11. Коротко охарактеризуйте такий принцип тренінгової роботи як «принцип конфіденційності».
12. Назвіть основні вимоги, які ставляться до керівника тренінгової групи і загальної стратегії проведення занять.

18


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал