Навчальний посібник київ 2 міністерство освіти І науки україни




Сторінка9/24
Дата конвертації07.01.2017
Розмір5.01 Kb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   24
Результати оцінки трудових потенціалів сільськогосподарських підприємств


Сільсько-
господар-
ські
підпри-
ємства
Серед-
ньо-
облікова
чисель-
ність
найма-
них
праців-
ників
Питома
вага жінок
у
середньо-
обліковій
чисель-
ності
Питома вага вікових груп у
середньообліковій
чисельності найманих
працівників
Коефі-
цієнт
плин-
ності
кадрів
Відхи-
лення
ЗП
Стан
здоров’я
працівни-
ків
підприєм-
ства
Питома
вага
праців-
ників,
які
мають
вищу
освіту
Питома
вага
працівни
ків, які
отрима-
ли нові
професії
Питома
вага
працівни-
ків, які
підвищили
кваліфі-
кацію
Сума
показни-
ків з
відносно
позитив-
ною
оцінкою
15-28
років
50-54
років
55-59
років
№ 1






+
+


+
5
№ 2



+
+
+

+

+
+
2
№ 3
+


+
+





+
3
№ 4

+
+


+

+

*

2
№ 5

+




+

+


7
№ 6
+








+
+
6
№ 7
+


+
+



+

+
4
№ 8

+
+
+
+
+

+



2
№ 9


+



+
+
+
*
*
4
№ 10



+
+

+

+
+

5
Середнє значення
232 53,0 16,5 14,6 6,7 0,277 85,8 58,6 4,3 8,7 6,2
Сума підприєм ств з відносно позитивн ою оцінкою



3

3

5

5

7

4

5

4

3

4


Умовні позначки: відхилення ЗП — відхилення середньомісячної зарплати на підприємстві від аналогічного показника в галузі сільського господарства Полтавської області; ―+‖ — значення показника вище середнього; ―–‖ — значення показника нижче середнього; * — дані відсутні;

96
Таким чином, обґрунтовані рішення щодо формування трудового потенціалу підприємства доцільно приймати на основі результатів дослідження й оцінки його фактичного рівня за допомогою набору та відбору персоналу з внутрішніх і зовнішніх джерел на основі алгоритму оцінювання трудового потенціалу сільськогосподарського підприємства, який передбачає послідовну реалізацію таких етапів:
1) формування системи показників, що характеризують трудовий потенціал підприємства на основі визначення ступеня впливу кожного показника-фактора на результативний (інтегральний показник);
2) розрахунок оптимальних значень частинних показників на основі оптимізаційної моделі, критерії оптимальності якої мають бути розроблені в конкретних умовах функціонування підприємства;
3) розрахунок часткових показників-елементів системи, які характеризують трудовий потенціал підприємства;
4) розрахунок інтегрального показника, що дозволяє формалізувати комплексне значення, яке характеризує трудовий потенціал сільськогосподарського підприємства;
5) розробка критеріїв оцінки та оцінка часткових показників системи й інтегрального показника на основі методу експертних оцінок й прийняття обґрунтованих рішень щодо формування, або зміцнення трудового потенціалу підприємства (у залежності від отриманих результатів).
Формування трудового потенціалу аграрних підприємств засноване на процесі набору та відбору персоналу як із внутрішніх, так і з зовнішніх джерел при врахуванні переваг і недоліків кожного з них.
Сільськогосподарське підприємство має визначену місію в національному сільськогосподарському виробництві, яка реалізується шляхом досягнення певних цілей через рішення виробничо- господарських завдань. Механізм формування трудового потенціалу підприємства заснований на визначенні оптимальної чисельності персоналу за окремими групами, що дозволить, з одного боку, враховувати витрати на заохочення працівників підприємства, а з іншого
– забезпечити реалізацію всієї повноти функціональних обов'язків і досягнення поставлених цілей. Таку оптимізацію доцільно проводити за допомогою моделі цілочисельного лінійного програмування з цільовою функцією, яка має такий вигляд (1): min







i i
i x
C
=В,

(1) де В=

i i
x
C
— сумарні витрати на персонал i-тої категорії;

97 x
i
— кількість працівників i-тої категорії; х — цілі числа; i — категорії працівників, i=1, 2, 3, … k; j — вид робіт, j=1, 2, 3, …m.
Формалізація моделі (1) можлива за такими умовами: виконання робіт кожного виду має забезпечуватися працівниками відповідної кваліфікації; а також можливо, але не бажано більш високої кваліфікації; всі заплановані роботи мають бути виконані; середньорічна заробітна плата працівників i-тої категорії С
i
; ij x
=1 — якщо працівник i-тої категорії може виконувати j-ий вид робіт; 0 — у протилежному випадку; h
i
— трудомісткість окремих видів робіт; а ij
— витрати праці працівників i-тої категорії при виконанні робіт j-го виду.
Завдання оптимізації для окремих категорій працівників підприємства формулюється так: необхідно визначити такий склад працівників (виходячи з функціональних обов'язків і посадових
інструкцій), щоб визначити необхідні (за критерієм мінімізації) витрати на його заохочення за певною категорією (2): max(x i
C
i
)–x i
P
C
i
=f → min,

(2) де max x i
– максимально можлива кількість працівників підприємства i-тої категорії; х
Р
– нормативна кількість працівників, що необхідна для виконання заздалегідь регламентованих робіт.
Механізм формування трудового потенціалу сільськогосподар- ського підприємства, заснований на оптимізації чисельності всіх груп персоналу, дозволяє представити в логічній послідовності сукупність процесів, які необхідно реалізувати для вирішення завдання кадрового забезпечення виробництва (схему механізму представлено на рис. 4.6).
При цьому враховується не тільки кількісна характеристика трудового потенціалу, але і якісна, жадаюча експертного підходу при її формалізації.
Збереження трудового потенціалу підприємства передбачає забезпечення сприятливих умов, за яких можуть максимально реалізуватися внутрішні можливості кожного працівника. Зважаючи на те, що доходи працездатного населення, яке зайнято в галузях сільськогосподарського виробництва, залишаються низькими, необхідно впровадити запропоновану систему стимулювання на підприємстві, яка дозволяє враховувати особистий внесок працівників у досягнення поставлених цілей і вирішення виробничих завдань.

98

Рис. 4.6. Схема механізму формування трудового потенціалу
сільськогосподарського підприємства
Така система стимулювання насамперед повинна враховувати матеріальний аспект, що передбачає розрахунок розміру матеріального заохочення для кожного працівника. При цьому доцільно враховувати сукупність факторів, вплив яких визначається на основі розрахунку багатофакторної моделі. До таких факторів необхідно віднести: П
П
– продуктивність праці; П
К
– професійну кваліфікацію працівника; С
Р
– стаж роботи; В
Ч
– кількість відпрацьованого часу понаднормативного часу; Я
П
– якість продукції. Економіко-математична модель, яка розрахована за даними, представленими в офіційній звітності промислових підприємств і відбиває вплив перерахованих факторів на розмір матеріального заохочення працівника, має концептуальний характер і може бути представлена у такому вигляді (3):
МЗ=0,029

П
П
+1,915

П
К
+0,495

С
Р
+0,792

В
Ч
+0,0032

Я
П
,
(3)
Визначення раціональної чисельності персоналу на основі
її оптимізації
Визначення якісних характеристик персоналу підприємства на основі анкетування та атестування працівників
Формування кількісного складу працівників підприємства з урахуванням якісних характеристик
Удосконалювання трудового потенціалу підприємства
Збереження трудового потенціалу підприємства
Порівняння фактичного кількісного складу працівників з урахуванням якісних характеристик з необхідним
Визначення фактичного рівня трудового потенціалу на основі алгоритму оцінки
Звільнення працівників підприємства
Набір та відбір персоналу із зовнішніх джерел
Формування кадрового резерву (внутрішнього джерела набору)
Формування трудового потенціалу с.-г. підприємства

99
Розрахунок розміру матеріального заохочення працівників, що враховує вплив запропонованих факторів, дозволить приймати обґрунтовані рішення, спрямовані на ефективної використання трудових якостей персоналу сільськогосподарського підприємства для досягнення певних виробничо-господарських результатів.
Таким чином:
Трудовий потенціал працівника є основою трудових потенціалів різних рівній управління та представляє сукупність кількісних і якісних характеристик, якими він володіє, що може використовуватися за певних умов здійснення трудової діяльності.
До зовнішніх факторів, що впливають на формування та збереження трудового потенціалу сільськогосподарського підприємства, який формується з трудових потенціалів кожного працівника. належать: рівень соціально-економічного розвитку країни; стан ринку праці та вартість робочої сили; законодавче поле, що регламентує трудові відносини між роботодавцем та найманим працівником; розвиток соціального та підприємницького інвестування; демографічна ситуація в країні. До внутрішніх факторів належать: рівень соціально-економічного розвитку підприємства; рівень розвитку організаційної культури та ефективність управління персоналом підприємства; системи мотивації та стимулювання праці; процеси набору, відбору, навчання та перенавчання персоналу; умови праці та рівень технічного оснащення робочих місць;
інвестиційний клімат на підприємстві. При цьому вплив внутрішніх факторів адміністрація підприємства може регулювати, а вплив зовнішніх
— має враховувати в процесі управління трудовим потенціалом.
Система показників, які характеризують трудовий потенціал підприємства, повинна включати такі елементи: середньорічну кількість працівників підприємства; статево-віковий склад працівників; рівень плинності кадрів на підприємстві; рівень доходів працівників; стан їх здоров’я; кадровий склад персоналу за категоріями: адміністративно- управлінський персонал; виробничий персонал; допоміжний персонал; освітні характеристики працівників; показники, що характеризують процеси навчання та перепідготовки кадрів; професійно-кваліфікаційний склад персоналу.
Критерії оцінки інтегрального показника та часткових показників отримані за допомогою метода експертних оцінок, що дозволяє визначати негативні рівні не тільки інтегрального показника, а й часткових – та впливати на результати оцінки.

100
Запропоновано механізм формування трудового потенціалу промислового підприємства, який ґрунтується на визначенні оптимальної чисельності персоналу за окремими групами та дозволяє визначити й упорядкувати сукупність процесів, які необхідно реалізувати для рішення проблеми кадрового забезпечення промислового виробництва. При цьому кожен процес, що є елементом механізму, представляє сукупність дій, зв'язаних визначеною послідовністю. Оптимізацію чисельності персоналу підприємства запропоновано здійснювати на основі оптимізаційної економіко-математичної моделі, критерієм оптимальності якої є розумна мінімізація витрат на персонал при забезпеченні повноти їх функціональних обов’язків. Така модель може бути розрахована на основі методу динамічного програмування шляхом уведення послідовності функцій за допомогою прикладних програм ―Microsoft
Excel‖.
Багатофакторна модель, що відбиває ступінь впливу факторів
(продуктивність праці працівника; рівень його кваліфікації; стаж роботи; кількість відпрацьованого понаднормативного часу; якість виконаної роботи) на розмір матеріального заохочення працівників, дозволить приймати обґрунтовані рішення щодо впровадження системи матеріального стимулювання, яка підвищує зацікавленість кожного працівника в результатах своєї праці. Це сприятиме забезпеченню сприятливих умов збереження трудового потенціалу підприємств.
Окремо необхідно назвати підприємницький капітал фірми, який включає ділові здібності засновників даної фірми, а також співробітників фірми і її менеджерів. Ділові якості всіх цих людей (здебільшого вони визначаються за допомогою терміну „підприємливість функціонерів
фірми”) можуть бути застосовані для поточного і подальшого розвитку підприємницької фірми, і на їх формування і розвиток повинна бути звернена увага керівництва фірми з момента її „запуску‖.
Підприємливість функціонерів фірми включає їх здатність до генерування і швидкого сприйняття інновацій, до моделювання ризикових ситуацій і самостійному здійсненню діяльності в умовах ризику, до стратегічного, оперативного і кон’юнктурного цілеспряму- вання, до реалістичного сприйняття інтересів і стереотипів поведінки
інших суб’єктів бізнесу – клієнтів, контрагентів, конкурентів.
Конкурентоспроможність підприємницької фірми є показником
стану її функціонального середовища, тим часом, як професійне і ділове застосування різних видів потенціалу підприємницької фірми виступає як

101
процес організації функціонування даного суб’єкта підприємницького бізнесу.
Екзоненними називаються фактори, які впливають на функції підприємницької фірми ззовні. Екзогенно на зміст, склад і стан функцій підприємницької фірми впливають всі елементи зовнішнього середовища бізнесу. Не розглядаючи допоки детально явище, яке йменується
„середовище бізнесу‖, відмітимо, що до них відносяться рівень галузевої
і міжгалузевої конкуренції на різних ринках, стан споживчих очікувань і платоспроможного попиту, рівень можливостей одержання на стороні сукупності різних ресурсів, стійкі традиції ринкових відносин і зовнішньої презентації результатів власної діяльності, особливості нормативно-правового забезпечення підприємницької діяльності на макро-, мікро- і мегарівнях економіки.
Практичне використання всіх елементів потенціалу підприєм- ницької фірми, яке здійснюється під впливом екзогенних факторів, створює сукупність функцій, які виконує дана фірма як самостійний суб’єкт бізнесу, для цілей, зумовлених зовнішнім ринком. Тому і вистроювання сукупності функцій підприємницької фірми, і підведення підсумків її функціонування завжди проводиться на базі реакцій самої фірми на зовнішнє середовище бізнесу, а зовнішнього середовища на результати діяльності даної фірми. Про те, як саме це відбувається, ми взнаємо із наступного розділу навчального посібника.
4.3.

Функції підприємницької фірми, що передують
створенню продукту

Необхідність поєднання професійних і ділових підходів в процесі організації функціонування підприємницької фірми обумовлюють послідовність ізначального вистроювання сукупності функцій, обов’язко- вих для кожної фірми. Функціонування підприємницькою фірмою не може, наприклад, розпочинатися або закінчуватися власне виробничою або ж іншою творчою діяльністю.
Перш за все, для початку виробництва будь-яких товарів, або послуг фірма повинна заздалегідь обзавестись сукупністю ресурсів, більшість із яких вона може одержати лише на зовнішньому ринку,
інакше кажучи, зовнішньому виробничому середовищі. Незнання або недостатнє знання зовнішніх джерел поповнення ресурсної бази, а також складу запропонованих іншими суб’єктами підприємницького бізнесу послуг на етапі „запуску‖ фірми може повернутися впослідуючому

102 низькою ефективністю ринкової взаємодії, зокрема, ресурсним голодом, притому у самий непідходящий момент.
Разом з тим жодна фірма не повинна відчувати себе впевнено, не
маючи більш менш чітких уявлень про міру суспільної корисності
виробленої продукції і про рівень платоспроможного попиту на неї.
Теоретично можливо, наприклад, що, налагодивши виробництво чудових, красивих закладок для книг, підприємці залишаються у невіданні відносно того, чи будуть ті реалізовані. Немає гарантій, що вони потрібні іншим членам суспільства. Тому система бізнесу вимагає первинного вивчення фірмою також зовнішнього споживчого
середовища. Якщо фірма не реалізує виготовлені закладки, вона не відшкодує витрати на виробництво і розориться. Підприємницька фірма може успішно існувати і задовільняти свої ділові інтереси тільки при одній умові: якщо продукція, яку вона професійно виробляє, професійно ж і реалізується (рис. 4.7).



Рис. 4.7. Зовнішній прояв функціонального середовища підприєм-
ницької фірми
Взаємодія фірми із зовнішнім споживчим і виробничим середовищем одержало назву маркетингу. В даному розділі ми розглянемо маркетинг, подібно менеджменту, тільки як елемент сукупності ділових відносин. Популярний нині термін „маркетинг‖ (від англійського marketing) походить від слова „market‖ (ринок). Спеціалісти по-різному розглядають його зміст. Існує білше двох тисяч визначень маркетингу, перше із яких виникло у 1910 році.
З поняттям маркетингу доцільно пов’язувати такі функції, які виконує підприємницька фірма:
Виробництво
Гроші (Т)
Продаж
Товар (Т)

103
- вивчення споживчого ринку, а при необхідності – його
організацію, іншими словами, виробництво і нав’язування потенційним споживачам нових об’єктів платоспроможного попиту;
- вибір цільових сегментів на ринках товарів і послуг і орієнтація діяльності підприємницької фірми саме на дані сигменти;
- формування номенклатури (укрупнення груп) і асортименту
(спеціалізацій і модефікацій внутрі номенклатури) товарів і послуг, які підлягають виробництву у відповідності з виявленим попитом;
- просування на споживчий ринок товарних брендів (сукупної уяви про товар, вираженої у його назві) і самих виробничих товарів – так званий промоушн товарів (від англійського promotion);
- стимулювання збуту вироблених товарів за допомогою реклами, презентаційних заходів, а також спеціальних заходів, названих як
‖зв’язки з громадскістю‖ або піар (від англійського PR, public relations).
Найбільш розповсюдженими є уявлення про маркетинг, сформульованими всісвітньо відомим американським спеціалістом в галузі маркетингу Філіпом Котлером і які одержали назву „концепції
маркетингу”. В основу концепції маркетингу покладена двоєдина формула функціонування суб’єкта підприємницького бізнесу, який прагне орієнтувати свою діяльність на зовнішнє споживче середовище
(рис. 4.8).


Рис. 4.8. Підприємницька фірма в зовнішньому споживчому
середовищі
Маркетинг, згідно цієї концепції, націлює потенціал підприєм- ницької фірми, з одного боку, на задоволення існуючих і потенційних потреб, а з іншого, – на формування і стимулювання попиту. Тим самим маркетинг, будучи однією із самостійних ланок функціонування підприємницької фірми, активно впливає на інші функції фірми, придаючи їм необхідну ділову направленість (рнис. 4.9).

Сформувати потребу
Фірма
Знайти потребу покупця
Прив’язати покупця

104
Рис.
4.9.
Маркетингова
концепція
функціонування
підприємницької фірми
„Виробляти те, що купується, а не продавати те, що виробляється‖,
– ось головна формула маркетингу. Маркетинговий підхід – це комплексний функціональний підхід до організації і управління розробкою, виробництвом і реалізацією продуктів з метою пріоритетного розміщення їх на ринку по відношенню до потреб споживачів. Нові фірми розпочинають формування свого функціонального середовища саме із становлення функції маркетингу як комплексу найбільш суттєвих ділових взаємостосунків і інформаційних потоків, які пов’язують фірму із об’єктивно існуючими ринками збуту її продукції.
Комплекс маркетингу, відомий під назвою „4Р‖ (від комбінування чотирьох англійських слів produkt, price, physical, distribution, promotion), складається із чотирьох блоків – товару, ціни, методів стимулювання збуту, методів формування попиту і просування товару (рис.4.10).



Рис. 4.10. Комплекс маркетингу
Оскільки обсяг платоспроможного попиту – величина обмежена, підприємцям постійно приходиться вдаватися до самих різних хитрощів, щоб відвоювати собі частку цього попиту, утримати її і максимально
Визначенняя
потреб

1 етап
Виробництво

Стимулювання
попиту
Продаж
2 етап
Продукти
„4Р”
комплекс
маркетингу
Ціна
Просування товару
Стимулювання попиту

105 зміцнити свої ринкові позиції. Успіх підприємницької фірми залежить при цьому від повної мобілізації всіх елементів її конкуренто- спроможності – і професійних якостей співробітників і внутрішніх підрозділів фірми, і міри ефективності збутових заходів, в ході проведення яких споживачам активно нав’язуються ділові інтереси даної фірми.
Формування функціонального середовища підприємницької фірми слід розпочинати з пошуку відповіді на ключове питання бізнесу – „для кого?‖, – є найважливішою стратегічною установкою будь-якої фірми.
Відповівши на це питання, можна задуматися про предмет (товар) і технологію діяльності. Основою завжди виступає товар. (рис. 4.11).

Рис. 4.11. Початок формування функціонального середовища
підприємницької фірми
Далі, суб’єктам підприємницького бізнесу необхідно приступати до адаптації внутрішнього середовища створеної фірми до зовнішнього споживчого середовища. При цьому вони опиняються перед необхідністю орієнтувати зміст діяльності своїх внутрішніх підрозділів і на задоволення конкретних існуючих потреб учасників ринку, і на формування нових потреб, які повинні згодом ―правильно відреагувати‖ на сукупність пропозицій з боку фірми.
Аналіз ринкових можливостей стає відправною точкою створення функціонального середовища підприємницької фірми.
Аналіз ринкових можливостей – це відправна точка функціону-
вання підприємницької фірми.
Працівники, які здійснюють керівництво підприємницькою фірмою, повинні знати, як виявляти і використовувати ці можливості.
Для цього використовуються способи і інструменти маркетингових досліджень зовнішнього споживчого середовища, в тому числі динаміки платоспроможного попиту і стереотипів поведінки споживачів. Кожну можливість необхідно оцінювати з точки зору її відповідності конкурентному потенціалу фірми.
Щоб переконатися в достатній привабливості перспективних можливостей, фірмі необхідно провести детальну оцінку поточного і майбутнього попиту. За позитивного результату на наступному етапі


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   24


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал