Навчальний посібник для учнів/студентів професійних навчальних закладів із спеціальності «Комерційна діяльність»



Pdf просмотр
Сторінка21/21
Дата конвертації07.01.2017
Розмір3.89 Kb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21
Персонал – сукупність постійних працівників, які мають потрібну професійну підготовку та (або) досвід практичної
діяльності.
Підприємець – самостійний агент ринку, котрий діє на свій страх і ризик, та несе особисту відповідальність за результати бізнесової діяльності. Підприємець завжди є власником певного капіталу і водночас якоюсь мірою менеджером.
Підприємництво – самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, яку здійснюють суб’єкти господарювання (підприємці) для досягнення економічних і
соціальних результатів та одержання прибутку.
Підприємницький капітал – усі грошові витрати, які
необхідно здійснити для практичної реалізації підпри
ємницького проекту і отримання очікуваного економічного ефекту. Він складається з основного та оборотного капіталу
(активів).
Підприємницький ризик – діяльність підприємця,
розрахована на позитивний кінцевий результат (одержання максимально можливого прибутку), але з небезпекою частково або повністю втратити не тільки сподіваний зиск, а й власний капітал за несприятливих економічних обставин.
Підприємство – самостійний суб’єкт господарювання,
створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб способом систематичного здійснення виробничої, науково дослідної,
торговельної, іншої господарської діяльності.
Повне товариство – вид господарської організації, всі
учасники якої здійснюють спільну підприємницьку діяльність і
несуть відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном.

290
Податок – обов’язковий платіж, який стягує держава або від
імені держави з підприємств та населення у встановленому законодавством порядку.
Позика – договір, за яким одна сторона передає у власність або оперативне управління іншій стороні гроші або матеріальні цінності, а позичальник зобов’язується повернути одержані суми й цінності на умовах, обумовлених у договорі.
Попит – сукупність платоспроможних потреб населення на споживчі товари та послуги.
Посередники – фізичні або юридичні особи, що представляють на ринку інтереси виробників чи споживачів,
не будучи такими.
Постачальник або вендор (англ. vendor) – будь яка юридична
(організація, підприємство, установа) або фізична особа, що поставляють товари або послуги замовникам. Постачальник здійснює підприємницьку діяльність відповідно до умов укладеного договору поставки, який є одним з видів договору купівлі продажу.
Поточний рахунок – рахунок у банку юридичної або фізичної
особи, що служить для зберігання коштів і здійснення розрахунків.
Початковий (стартовий) капітал – капітал, що вкладається у будь яку власну справу з самого початку практичної реалізації
підприємницького проекту або на початковій стадії
підприємницької діяльності взагалі.
Премія за низьку ліквідність – додатковий дохід,
виплачуваний (або передбачений до виплати) інвестору з метою відшкодування його ризиків, що зв’язані з низькою ліквідністю об’єктів інвестування. Розмір премії залежить від рівня ліквідності інвестицій.
Премія за ризик – додатковий дохід (премія), виплачуваний
(або передбачений до виплати) інвестору за той рівень
інвестицій, що перевищує безризиковий. Розмір цієї премії
залежить від рівня ризику і визначається за допомогою моделі
«лінії надійності ринку».

291
Прибутковість інвестицій – показник, який характеризує
відношення середньорічної суми чистого прибутку
(балансового прибутку за мінусом обов’язкових платежів із загальної його суми) до обсягу інвестицій. Він відбиває роль прибутку у формуванні загальної дохідності інвестицій.
Прибуток – кінцевий фінансовий результат діяльності
підприємства, який визначається як різниця між виручкою і
витратами.
Прогресивні податки (ставки) – це податки, ставки і розмір яких збільшується із збільшенням обсягу об’єкта оподаткування.
Продуктивність працікількісне відношення обсягу (маси)
отриманого продукту до праці, затраченої на її виготовлення.
Вимірюється кількістю продукції на одиницю часу (виробітком)
або витратами часу на одиницю продукції (трудомісткістю).
Проектне фінансування – форма партнерських зв’язків у сфері виробництва, за якої: а) одна із сторін бере на себе зобов’язання фінансувати реалізацію проекту іншого партнера;
б) одна сторона, що має власний розроблений проект, пропонує
його іншій стороні, реалізує і фінансує.
Пропозиція – сукупність товарів, що перебувають на ринку,
або здатних бути поставленими туди.
Реальні інвестиції – вкладення капіталу у реальні матеріальні
і нематеріальні (інноваційного характеру) активи підприємства.
Реінвестиції – повторні додаткові вкладення коштів,
одержаних як дохід від інвестиційних операцій.
Реклама – спеціальна інформація про осіб чи продукцію, яку розповсюджують в будь якій формі і в будь який спосіб для прямого або опосередкованого одержання прибутку.
Реновація – економічний процес оновлення елементів основних виробничих фондів, що вибувають внаслідок фізичного (матеріального) спрацьовування та техніко економічного старіння.
Рентабельність – відносний показник ефективності роботи підприємства.
Реципієнт – фізична або юридична особа чи держава, що отримує будь які інвестиції та інші інвестиційні ресурси.

292
Ринкова інфраструктура – сукупність різноманітних суб’єктів сфери обігу, яка забезпечує необхідні умови для нормального функціонування ринкової економіки.
Ринок – 1) місце торгівлі або сфера товарного обігу,
товарообороту; 2) система відносин, що виникають між людьми з приводу купівлі продажу товарів.
Роялті – платежі будь якого виду, одержані як винагорода за користування або за надання права на користування будь яким авторським правом; за придбання будь якого патенту,
зареєстрованого знака на товари і послуги чи торгової марки,
дизайну, права на інформацію щодо промислового,
комерційного або наукового досвіду (ноу хау).
Сальдо – різниця між грошовими надходженнями і
видатками за певний період часу.
Санація (оздоровлення) – система заходів для запобігання банкрутству різних підприємницьких структур (підприємств,
банків тощо).
Селенг – один з видів позичкових джерел фінансування
інвестицій, сутність якого полягає у передачі (делегуванні)
власниками (юридичними і фізичними особами) прав щодо користування і розпорядження їхнім майном за певну плату.
Сегментація ринку – поділ ринку на окремі сектори
(сегменти) за різними ознаками.
Сертифікат якості – документ, що підтверджує якість товару відповідно до укладеного договору (контракту).
Сертифікація продукції – важливий елемент системи управління якістю продукції, що полягає в її оцінюванні з обов’язковим документальним оформленням – видачею сертифіката.
Собівартість продукції – поточні витрати підприємства на виробництво продукції, що відбиваються у грошовій формі.
Спільне підприємство – форма співробітництва партнерів, які
об’єднують капітал для здійснення спільної виробничої
діяльності, управління і розподілу прибутку пропорційно вкладеному капіталу.

293
Стартова ціна – початкова ціна, що встановлюється власником товару і аукціоністом (організатором). З цієї ціни розпочинається торг під час проведення аукціону.
Статут підприємства (фірми) – письмовий юридичний документ, який розробляється і затверджується його (її)
засновниками та регулює всі сторони діяльності.
Статутний фонд – сукупність матеріальних ресурсів та коштів, що надається засновником у постійне розпорядження підприємства чи організації.
Стратегічне планування – процес ухвалення управлінських рішень щодо стратегічного передбачення (формування стратегій), розподілу ресурсів, адаптація компанії до умов зовнішнього середовища, внутрішньої організації.
Стратегія диференціювання – один з різновидів стратегії
зростання фірми через зростання ступеня охоплення ринку.
Стратегія підприємства (фірми)— комплексна програма дій
(заходів), яка має забезпечити досягнення її численних цілей у передбачуваному тривалому періоді.
Стратегія фокусування – різновид стратегії зростання фірми,
в основу якої покладено ідею про об’єктивно існуючу сегментність будь якого ринку.
Субвенція – вид грошової допомоги місцевим органам влади з боку держави; на відміну від дотації, спрямовується на фінансування певного заходу і підлягає поверненню у випадку порушення цільового використання.
Субсидія – вид допомоги, як правило, грошової, яку надає
кому небудь держава або юридична особа без жодних умов.
Субститути – товари, здатні певною мірою заміняти один одного завдяки тому, що виконують аналогічні функції,
задовольняють ті ж потреби.
Тарифна угода – договір між представниками сторін переговорів з питань оплати праці та соціальних гарантій.
Тендери – міжнародні торги, що грунтуються на конкурсному розміщенні замовлень на устаткування або залучення підрядників для будівництва великих об’єктів з включенням
інжиніринґових послуг.

294
Тіньова економіка – функціонування протизаконних
(незареєстрованих) підприємств, фірм, окремих виробничих підрозділів, підпільної внутрішньої і міжнародної торгівлі, а також протизаконне проведення грошово кредитних операцій,
здійснення підприємницької діяльності з метою отримання надприбутків, будь якої матеріальної вигоди, а в деяких випадках досягнення політичних намірів.
Товар – продукт праці (виріб, послуга), призначений для купівлі – продажу, який задовольняє потребу підприємств або населення.
Товариство з додатковою відповідальністю – вид господарської організації, статутний фонд котрої розділений на частини, розмір яких визначається установчими документами.
Товариство з обмеженою відповідальністю – організація,
створювана на основі угоди між юридичними особами та (або)
громадянами шляхом об’єднання їхніх внесків задля досягнення загальних цілей.
Товарна біржа – організаційне утворення, яке спеціалізується на оптовій торгівлі насамперед масовими товарами, що мають чіткі та стійкі якісні параметри.
Товарний знак (знак обслуговування) – оригінальна позначка (ім’я, термін, рисунок або їхнє сполучення), яка має
правовий захист і призначена для ідентифікації товарів (послуг).
Торгівля – форма обміну продуктами праці та послугами;
процес купівлі – продажу товарів.
Трансфер технологій – процес передачі навичок, знань,
технологій, методів виробництва, зразків виробництва і
складових об’єктів технологій між урядами та іншими установами з метою забезпечення науково технічного прогресу.
Трансферт прибутку – процедура репатріації (повернення на батьківщину) прибутку іноземного інвестора.
Трансфертні платежі – це невідплатні і безповоротні платежі,
які не є платою за придбані товари чи послуги, наданням кредиту або виплатою непогашеного боргу
Траст – компанія, що інвестує свої та залучені кошти в різноманітні об’єкти народного господарства країни.

295
Трудові ресурси – частина працездатного населення, що за своїми віковими, фізичними, освітніми даними відповідає тій чи тій сфері діяльності.
Управління – цілеспрямований тиск на організовану систему, який забезпечує збереження її певної структури,
підтримку режиму та мети діяльності.
Управління за контрактом – форма виробничих послуг,
сутність якої зводиться до такого: один з підприємців передає
іншому «ноу хау» в галузі управління, а другий забезпечує
інвестування; за своєю суттю вона є експортом управлінських послуг, а не капіталу.
Установчий договір – форма договору, що укладається засновниками товариств, спільних підприємств, суб’єктів ринкової інфраструктури.
Факторинг – фінансова операція, за якої «фактор фірма»
купує у своїх клієнтів їхні вимоги до контрагентів, протягом кількох (звичайно 2—3) днів сплачує переважну більшість цих вимог авансом, а решту – лише після надходження до клієнта рахунку оплати.
Фізична особа – суб’єкт цивільного права та бізнесу.
Фінанси суб’єктів господарювання – самостійна ланка національної фінансово кредитної системи з індивідуальним кругообігом коштів, що забезпечує покриття витрат виробництва продукції (робіт, послуг) і одержання прибутку.
Фінансова група – об’єднання юридичне та економічно самостійних підприємств і організацій різних галузей народного господарства.
Фінансова трансакція – трансакція про виконання фінансової операції з певним платіжним додатком платіжної
картки.
Фінансовий стан підприємства – система показників, які
відображають наявність, розміщення і використання ресурсів, фінансову стійкість підприємства, ліквідність балансу. Характеризується платоспроможністю, прибутко вістю, ефективністю використання активів і капіталу,
ліквідністю.

296
Фінансові інвестиції – використання власного капіталу для купівлі акцій, облігацій та інших цінних паперів, що випускаються підприємствами або державою.
Фірма – загальна назва підприємств первинних господарських ланок у ринковій економіці, що переслідують у своїй діяльності мету отримання прибутку.
Фондова біржа – спеціалізований центр з купівлі продажу цінних паперів.
Форс мажор – обставини (пожежа, стихійне лихо, війна,
блокада тощо), в разі виникнення яких виконання зобов’язань будь якою із сторін виявляється повністю або частково неможливим.
Франчайзинґ – система договорів, що грунтується на наданні
великою фірмою малому підприємству свого фірмового знака
(торговельної марки), послуг з маркетингу, реклами, надання права на виробництво та (або) збут продукції (послуги) з практичною допомогою у справі організації та управління бізнесом в обмін на зобов’язання підприємства продавати продукцію фірми.
Функції управління – певний вид діяльності людей з управління підприємством. Розрізняють такі функції:
планування, організацію, мотивацію і контроль.
Функціональні стратегії підприємництва – різновиди стратегії підприємництва залежно від його функціональної
діяльності.
Функціонально вартісний аналіз (ФВА) – один з методів прогнозування і забезпечення високого рівня техніко економічних показників.
Ф’ючерсна угода – строкова угода на товарних та фондових біржах щодо купівлі продажу товарів, золота, валюти, цінних паперів тощо за фіксованою в момент її укладання ціною з виконанням такої самої комерційної операції через певний проміжок часу (до 2—3 років).
Хеджирування (захист від втрат) – спосіб зменшення ризику шляхом укладення ф’ючерсних угод.

297
Холдинг (англ. holding – володіння, тримання) – різновид акціонерної корпорації (компанії), характерною ознакою якої є
володіння контрольним пакетом акцій інших фірм з метою контролю і управління їхньою діяльністю.
Ціна – грошове вираження вартості уречевленої у товарі праці
відособлених товаровиробників.
Ціна виробництва – сума витрат виробництва та середнього прибутку на весь авансований капітал.
Ціна купівлі продажу (контрактна) – продажна ціна товару,
яка зазначена у контракті на його поставку.
Ціна попиту – офіційна згода покупця придбати товар за певною ціною, що відображає кон’юнктуру ринку та необхідність задоволення власних його потреб.
Ціна пропонування – офіційне пропонування продавця (без знижки), що зафіксоване в оферті.
Ціна роздрібна – ціна, за якою товари продаються споживачам уроздріб; вона складається з витрат виробництва,
прибутку виробничих і збутових організацій, податку на додану вартість.
Чистий приведений дохід – один з важливих показників оцінки ефективності реальних інвестицій; визначається як різниця між приведеним до теперішньої вартості грошовим потоком та сумою інвестованих коштів.
Чисті інвестиції – сума валових інвестицій, зменшених на величину амортизаційних відрахувань і призначених для розширеного відтворення основних фондів (активів) фірми.
Юридична особа – суб’єкт цивільного права, що відповідає
певним вимогам чинного законодавства.

298
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1. Акіліна О. В., Пасічник В. Г. Основи підприємництва. – К.:
ЦНЛ, 2006. –176 с.
2. Алолій В. В., Олексин І. І., Шуговська Н. О., Футало Т. В.
Організація і технологія надання послуг: навч. посіб. / За ред.
В. В. Алолія. – К: ВЦ «Академія», 2006. – 312 с.
3. Ануфрієва О. Л. Якість економічної підготовки сучасних педагогів / О. Л. Ануфрієва // Нова педагогічна думка: №1, 2010. –
124 с.
4. Ануфрієва О. Л. Економічна грамотність педагогів як складова
їх професійної компетентності / О. Л. Ануфрієва // Проблеми освіти:
Наук. зб. Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН
України. – К., 2010. – Вип. №61. – 189 с.
5. Асаул А. Н., Войнаренко М. П. Організація підприємницької
діяльності: Уч. пос. – СПб. – Хм., 2001. – 392 с.
6. Варналій 3. С. Мале підприємництво: основи теорії і практики
/ З. С. Варналій. – К: Знання, 2001. – 277 c.
7. Варналій З. С. Основи підприємництва, навчальний посібник;
Київ: Знання Прес, 2006. – 329 с.
8. Васильков В. Г. Організація виробництва: Навч. посібник. – К.:
КНЕУ, 2003. – 524 с.
9. Вачевський М. В., Скотний В. Г., Вачевський О. М.
Промисловий маркетинг. Основи теорії та практики. Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2004. – 256 с.
10. Виноградська А. М. Основи підприємництва: навчальний посібник. – К.: Кондор, 2008. – 544 с.
11. Гаєвська Л. М. Підприємницька діяльність та її оподаткування:
Навчальний посібник. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2003. –
218 с.
12. Гербер М. Мастерство предпринимательства. 7 стратегических направлений развития своего бизнеса / М. Гербер. – М.: Диалектика.
– 2008. – 448 с.

299
13. Гончарова С. Ю. Маркетинг: навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – Х.: Видавничий Дім «ІНЖЕК»,
2003. – 140 с.
14. Грехов A. M. Електронний бізнес (Е комерція): навчальний посібник. – К.: Кондор, 2008. – 302 с.
15. Державна служба статистики України. Експрес випуск. 6.
Показники Єдиного державного реєстру підприємств та організацій
України (ЄДРПОУ) на 1 липня 2011 року. – Режим доступу:
kiev.trade.gov.pl>pl
16. Дмитренко Г. А. Людиноцентризм освіти в контексті
підвищення якості трудового потенціалу: монографія / Г. А. Дмит ренко, Т. Л. Ріктор. – К.: ДВЗН УМО, 2011. – 296 с.
17. Дмитренко Г. А. Економічні і правові аспекти ефективного управління персоналом організації / Г. А. Дмитренко //Економіка та управління. – 2010. – №4. С. 15–20 18. Дмитренко Г. А. Школа синергетичного ефекту «2+2=5» для підготовки успішних менеджерів // Теорія та методика управління освітою: електронне наукове фахове видання. – 2010. №3. Режим доступу до журн.: http://tme.umo.edu.ua/.
19. Додонова І. В., Мартишевская С. М. Основи підприємницької
діяльності: навчальний посібник. – Ставрополь: 2010.
20. Донець Л. І., Романенко Н. Г. Основи підприємництва.
Навчальний посібник. – К.: ЦНЛ, 2006. – 320 с.
21. Економіка підприємства. Підручник / За заг. ред. С. Ф. Пок ропивного. – Київ: КНЕУ, 2001. – 528 с.
22. Економіка підприємства: навч. посіб. / за ред. А. В. Шегди –
Е45 К.: Знання, 2005. – 431 с.
23. Економіка підприємства: Підручник / за ред. С. Ф. Пок ропивного – Вид. 2 ге, перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2005. – 528 с.
24. Завіновська Г. Т. Економіка праці: навч. посібник. – К.:
КНЕУ, 2003.
25. Жукова Ю. М. Методичні рекомендації до вивчення курсу
«Економіка підприємства»: навчально методичний посібник. – К.:
КМПУ імені Б. Д. Грінченка, 2009. – 68 с.
26. Жукова Ю. М. Мікроекономіка: конспект лекцій: навчальний посібник / Ю. М. Жукова. – К.: Київський університет ім. Б. Грінченка,
2011. – 116 с.

300
27. Іванюта С. М. Підприємництво і бізнес культура. Навчальний посібник. – К.: ЦУЛ, 2007. – 288 с.
28. Козловський В. О. Організація виробництва. Навчальний посібник. Частина 1. Видання 2 е, доповн. і перероб. – Вінниця:
ВНТУ, 2005. – 154 с.
29. Козловський В. О., Козловький С. В. Організація виробництва. Практикум. Навчальний посібник. Частина 2. –
Вінниця: ВНТУ, 2005. – 168 с.
30. Козловський В. О., Лесько О. Й. Бізнес планування.
Навчальний посібник. – Вінниця: ВНТУ, 2005. – 189 с.
3 1 . К о з л о в с ь к и й В . О . , П о г р и щ у к Б . В . О с н о в и підприємництва. Практикум: навчальний посібник. Видання
5 е, доповн. і перероб. – Тернопіль: ВАТ «Терно Граф», 2005. –
297 с.
32. Коллинз Дж. От хорошего к великому. Почему одни компании совершают прорыв, а другие нет: Пер. с англ. – М., 2001.
33. Кузьмін В. В. Фінансові основи підприємництва. Навчальний посібник. – К.: ЦНЛ, 2006. – 192 с.
34. Кучеренко В. Р., Доброва Н. В., Квач Я. П., Осіпова М. М.
Основи бізнесу. Практичний курс (збірник вправ, задач, тестів та ситуаційних завдань): навч. посіб. / За ред. В. Р. Кучеренка. – К.:
Центр учбової літератури, 2010. – 176 с.
35. Кучеренко В. Р., Карпов В. А., Маркітан О. С. Бізнес планування фірми: Навч. посіб. – К.: 2006. – 423 с.
36. Литовченко І. Л., Пилипчук В. П. Інтернет маркетинг:
навчальний посібник. – Київ: Центр учбової літератури, 2008. –
184 с.
37. Ліфанов С. IV міжнародний форум «Промисловий маркетинг».
Який шанс криза дає В2В маркетингу? // Маркетинг в Україні, № 3,
2009. – С. 4–14.
38. Малий бізнес та підприємництво в ринкових умовах господарювання: навч. посіб. / Л. І. Воротіна, В. Є. Воротін,
Л. А. Мартинюк, Т. В. Черняк; За ред. Л. І. Воротіна. – 3 тє вид., доп.
і переробл. – К., 2004. – 308 с.
39. Малів З. О., Луцький І. М. Економіка підприємства: навч.
посіб., – 2 ге вид., стер. – К.: Знання, 2006 – 580 с.
40. Механізми розвитку підприємництва в умовах посткризового відновлення економіки України: аналіт. доп. /

301
Д. С. Покришка, Я. А. Жаліло, Д. В. Ляпін, Я. В. Белінська [та ін.]. –
К.: НІСД, 2010. – 72 с.
41. Минетт Ст. Маркетинг В2В и промышленный брендинг:
Пер. с англ. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2008. – 208 с.: ил.
42. Мороз О. М., Невмержицька В. І. Основи підприємництва:
Підручник, К.: 2005.
43. Мочерний С. В., Устенко O. A., Чеботар С. І. Основи підприємницької діяльності: посібник. – К.: Видавничий центр
«Академія», 2005. – 280 с.
44. Організація виробництва: навч. посіб. /В. О. Онищенко,
О. В. Редкін, А. С. Старовірець, В. Я. Чевганова. – К.: Лібра, 2003. –
336 с.
45. Основи бізнесу: навчальний посібник / Я. С. Ларина,
С. В. Мочерний та ін. – К: Видавничий центр «Академія», 2009. –
383 с.
46. Осовська Г. В., Осовський O. A. Основи менеджменту. /
Навчальний посібник. – К.: «Кондор», 2006. – 664 c.
47. Пасічник В. Г., Акіліна О. В. Організація виробництва.
Навчально методичний посібник. – Київ: Центр навчальної
літератури, 2005. – 248 с.
48. Петрович Й. М., Захарчин Г. М. Організація виробництва:
підручник. – ЛьВів: «Магнолія плюс», 2005. – 400 с.
49. Петрович Й. М., Кіт А. Ф., Кулішов В. В. та ін. Економіка підприємства: підручник / за загальною редакцією Й. М. Петровича
– Львів: «Магнолія плюс», видавець В. М. Піча – 2004. – 680 с.
50. Підприємництво / За ред. В. А. Подсолонко, Т. Л. Миронової.
– К: ЦНЛ 2003. – 616 с.
51. Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755 УІ.
52. Покропившій С. Ф., Колот В.М. Підприємництво: стратегія,
організація, ефективність. – К.: КНЕУ, 1998. – 352 с.
53. Покропившій С. Ф., Соболь С. М., Швиданенко Г. О. Бізнес план: технологія розробки та обгрунтування: навч. метод. посібник.
– К.: КНЕУ, 1999.
54. Портер М. Е. Стратегія конкуренції. Методика аналізу галузей
і діяльності. – К.: Основа, 1997. – 390 с.
55. Предпринимательство: учебник / Под. ред. М. Г. Лапусты. –
М.: Инф ра М, 2007. – 667 с.

302
56. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження принципу державної реєстрації юридичних осіб на підставі модельного статуту: Закон України від 21.04.2011
№3262 УІ.
57. Про внесення змін до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» щодо провадження господарської
діяльності на підставі подання декларації: Закон України від
07.07.2010 № 2451 УІ.
58. Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких
інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності: Закон України від 04.11.2011 р.
№4014 УІ.
59. Про державно приватне партнерство: Закон України від
01.07.2010 №2404 УІ.
60. Про Державну службу України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва: Указ Президента України від 19.12.2011
№1168/2011.
61. Про затвердження Програми розвитку інвестиційної та
інноваційної діяльності в Україні: Постанова КМУ від 02.02.2011
№389.
62. Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері
господарської діяльності: Закон України від 19.05.2011 №3392 VI.
63. Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні: Закон України: Прийнятий ВР України
12.01.2012. Пропозиції Президента України до проекту закону
України 31.01.2012.
64. Про стан та перспективи розвитку підприємництва в Україні:
національна доповідь //Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва. – Київ. – 2009. – 180 с.
65. Про стан та перспективи розвитку підприємництва в Україні:
національна доповідь //Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва. – Київ. – 2010. – 240 с.
66. Програма економічних реформ України на 2010–2014 рр.
Режим доступу hai nyzhnyk.in.ua/doc2/2010 2014.programa_
reform.php
67. Романова Л. В. Управління підприємницькою діяльністю:
Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. –
240 с.

303
68. Сизоненко, В. О. Сучасне підприємництво [Текст]: довідник /
В. О. Сизоненко. – К. : Знання Прес, 2007. – 440 с.
69. Современный экономический словарь. Райзберг Б. А.,
Лозовский Л. Ш., Стародубцева Е. Б. – 5 е изд, перераб. и доп. – М.:
ИНФРА М, 2006. –195 с.
70. Тєлєтов О. С. Маркетинг у промисловості: підручник. – Київ:
Центр навчальної літератури, 2004. – 248 с.
71. Тирпак І. В. Основи економіки та організації підприємництва:
навч. посіб. / І. В. Тирпак, В. І. Тирпак, С. А. Жуков. – К.: Кондор,
2011. – 284 с.
72. Фияксель Э. А. Теория, методы и практика венчурного бизнеса
/ Э. А. Фияксель. – СПб.: Изд во СПГУЭФ, 2006. – 315 с.
73. Франчайзинґ: навч. посіб. Рекомендовано МОН / Кузь мін
О. С., Мирончук Т. В. – К., 2011. – 267 с.
74. Шваб Л.І. Основи підприємництва. Навчальний посібник.
2 ге видання. – К.: ЦНЛ, 2007. – 368 с.
75. Швайка Л. А. Державне регулювання економіки. Навчальний посібник / К.: Знання, 2006. – 435 c.
76. Шегда A. B. Менеджмент: Підручник. – К.: Знання, 2004. –
687 с.
77. Шпак В. І. Розвиток малого підприємництва в Україні. – К.:
МАУП, 2003. – 128 с.
78. Шумпетер И. Теория экономического развития: (Исслед.
предпринимат. прибыли, капитала, кредита, процента и цикла конъюнктуры) / И. Шумпетер; Перевод с нем. В. Автономова и др.
– М.: Прогресс, 1982. –455 с.
79. Янковська Г. М. Маркетингові аспекти підприємницької
діяльності / Г. М. Янковська Матеріали V студентської науково практичної конференції . – Черкаси: ЧДБК, 2013. – 111 с.
80. Ярошевич Н. Б., Колісник M. K. Підприємництво і менеджмент:
навчальний посібник. – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2007. – 292 с.

304
Навчальний посібник
ПІДПРИЄМНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ
Автори:
Ануфрієва Оксана Леонідівна, кандидат педагогічних наук,
доцент (вступ, розділи 3, 4, 6, 9)
Пальчевська Тетяна Георгіївна, спеціаліст вищої категорії,
викладач (розділи 7, 8, 10, 12, 13)
Лагоцька Ганна Михайлівна, викладач
(розділи 1, 2, 5, 11, 14)
За наукової редакції
кандидата педагогічних наук, доцента
Оксани Леонідівни Ануфрієвої
За редакції Ярослава Довгана
Верстка Стефанії Шеремети
Коректура Лідії Левицької
Підписано до друку 10.06.2014 р. Формат 60х42/16.
Папір офсетний. Друк офсетний.
Ґарнітура «Petersburg». Умовн. друк. арк. 13.
Видавництво «Лілея НВ»
А/С 250
вул. Незалежності, 18/2
м. Івано Франківськ, 76018
Тел.: (0342) 54 08 25
Свідоцтво ІФ №8 від 28.12.2000 р.
У посібнику використано
книжково журнальний папір Cremy
вторинної переробки


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   13   14   15   16   17   18   19   20   21


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал