Навчальний посібник для учнів/студентів професійних навчальних закладів із спеціальності «Комерційна діяльність»



Pdf просмотр
Сторінка15/21
Дата конвертації07.01.2017
Розмір3.89 Kb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   21
Агентства по найму (рекрутингові, кадрові агентства)
організації, які надають посередницькі послуги з добору персоналу для фірм замовників.
Їхня робота полягає в тому, щоб проаналізувати певну сферу бізнесу щодо наявності потрібних фахівців, виявити кандидатів,
які найбільше відповідають усім вимогам.
ширші можливості ви бору;
поява нових імпульсів до розвитку організації;
нова людина, як правило,
легко домагається виз нання;
прийом на роботу по криває абсолютну потре бу в кадрах;
менша загроза виник нення інтриг всередині
організації
вищі витрати на залу чення кадрів;
висока питома вага пра цівників, прийнятих зі
сторони, сприяє плинності
кадрів;
погіршується клімат в організації серед давніх працівників;
високий ступінь ризику при проходженні випро бувального терміну;
погане знання організації,
тривалий період адаптації
зов нішні

205
Мотивація та лояльність
Мотивація до роботи – частина мотивації до життя.
Основним і визначальним фактором будь якої діяльності є людина з її потребами та можливостями їх задоволення рівнем соціальної й інтелектуальної свідомості,
ціннісними орієнтирами. Тому проблему мотивації слід розглядати через призму людини з її вимогами, психологією і філософією життя, життєвим кредо. Тобто початковим пунктом управління за допомогою мотивації є мотиви працівників.
Мотивація працівників – одне з найважливіших завдань керівника. Вона вимагає уміння, напористості та розуміння людської природи. Успіху завжди домагається керівник, який має добре розвинені здібності спонукати працівників до вищого рівня напруження їхніх зусиль і, в остаточному результаті, до виконання роботи.
Мотивація – це сукупність об’єктивних і
суб’єктивних факторів, які змушують індивідуума поводитися доцільним або необхідним чином. До основного змісту мотивації належить три ключові
поняття: зусилля, організаційні завдання й індивідуальна потреба.
«Суть мотивації полягає в тому , щоб давати людям те , що вони найбільше хочуть от римувати від роботи. Що повніше ви зможете задоволь нити їхні бажання, то більше у вас шансів отримати те, що потрібно вам, а саме: про дуктивність, якість, обслуго вування», – пише Твайла
Делл. ( З книжки «Чесні трудові дні» – Twyla Dell, Honest Days
Work, 1988).

206
Незалежно від розміру бізнесу чинники мотивації, які
існують, залишаються однаковими для всіх співробітників.
Інша річ, що всі чинники мотивації індивідуальні для людей, і
те, що важливо для одного, буде незначне для іншого.
Існує кілька класифікацій мотиваційних факторів, ось деякі
з них:
зовнішні та внутрішні;
системні та управлінські; індивідуальні та колективні;
монетарні і немонетарні; заохочувальні та наказові.
Що стосується самих чинників, то основних не так уже й багато.
Внутрішні чинники мотивації:
мрія, самореалізація;
ідеї, творчість;
самоствердження;
переконаність;
цікавість;
здоров’я;
потрібність комусь;
особистий ріст;
потреба у спілкуванні;
зовнішні фактори мотивації:
гроші;
кар’єра;
статус;
визнання.
Дослідження показують, що за умови фінансової незалежності 20% людей не бажають працювати ні за яких обставин;
з решти 36% працюватимуть у разі цікавої
роботи; 36% – щоб уникнути нудьги і
самотності; 14% – з боязні «втратити себе»; 9% – тому що робота приносить радість. Лише близько 12% людей мають основним мотивом діяльності – гроші, в той же час до 45%
віддають перевагу славі; 35% – задоволеності змістом роботи.

207
Система мотивів і стимулів праці має спиратися на певну нормативно правову базу. Працівник має знати, які вимоги ставлять перед ним, яка буде винагорода при їх виконанні і які
санкції застосовуватимуть у разі невиконання вимог.
Стимулювання праці ефективне тільки в тому випадку, коли органи управління вміють вимагати і підтримувати той рівень роботи, за який платять. Мета стимулювання – не взагалі
спонукати людину працювати, а зацікавити її працювати краще і продуктивніше, ніж це обумовлено трудовими відносинами.
Мотивація праці формується до початку професійної
трудової діяльності шляхом того, як людина засвоїла цінності і
норми трудової моралі та етики, а також через особисту участь у трудовій діяльності в сім’ї та школі. В цей час закладаються основи ставлення до праці як цінності і формується система цінностей самої праці, розвиваються трудові якості особистості:
працелюбство, відповідальність, дисциплінованість, ініціа тивність. Для формування трудової мотивації найбільшу вагу має характер засвоєння трудових норм і цінностей, які в майбутньому визначають її спосіб життя.
Для ефективного управління мотивацією треба:
чітко усвідомити модель основного процесу мотивації:
потреба – мета – дія – досвід – очікування;
знати фактори, які впливають на мотивацію;
володіти набором потреб, що ініціюють рух до здійснення мети, і умовами, за яких потреби можна задовольнити;
знати, що мотивація – не самоціль, а спосіб задоволення,
чимраз більша її доза може призвести до самозадоволення та
інерції.
Активно діяти можна тільки тоді, коли ми впевнені, що обрана тактика забезпечить досягнення бажаної мети.
Оплата праці персоналу
Ефективна система оплати праці відіграє значну роль в управлінні персоналом, а саме в залученні, мотивації і
збереженні в компанії співробітників відповідної кваліфікації,

208
стимулює працівників до підвищення продуктивності праці, що веде до підвищення ефективності використання людських ресурсів і зниження витрат на пошук, підбір і адаптацію знову прийнятого персоналу компанії.
Ефективна система оплати праці базується на компромісі між роботодавцем і працівником.
З боку працівника розмір заробітної плати повинен перевищувати обсяг грошових коштів, потрібних для відновлення витрачених сил на виконання своєї роботи (на задоволення індивідуальних потреб). Якщо заробітна плата недостатня для забезпечення його індивідуальних потреб та підтримки життєдіяльності, то негатив і незадоволеність в роботі
у фахівця будуть посилюватися, що негайно позначиться на результатах його роботи. З боку роботодавця розмір заробітної
плати співробітника повинен дорівнювати результатам його праці.
Основна проблема в побудові ефективної системи оплати праці: знайти оптимальне співвідношення у вищевказаному компромісі між працівником і роботодавцем таким чином, щоб заробітна плата персоналу стала реальним грошовим еквівалентом результату праці кожного працівника і вартості
його робочої сили.
Матеріальне стимулювання праці в умовах ринкової
економіки базується на таких принципах:
По перше, оплата праці працівників підприємства є ціною
їхньої робочої сили. Оскільки робоча сила, як і інші фактори виробництва, є товаром, вона має вартість та споживчу вартість.
По друге, ціна робочої сили, а відповідно і заробітна платня робітників мають мінімальну межу, яку регулює
держава через встановлення та періодичне змінювання мінімальної заробітної плати. До мінімальної заробітної
плати не входять доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати.
По третє, основою організації оплати праці і регулятором відмінностей у рівні заробітної плати робітників різноманітних

209
кваліфікацій та складності робіт є тарифна система, яка включає
тарифні сітки, схеми посадових окладів і тарифно кваліфікаційні довідники та кваліфікаційні характеристики.
Тарифну систему оплати праці використовують для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників –
залежно від їхньої кваліфікації та за розрядами тарифної
сітки.
По четверте, в умовах ринкової економіки оплату праці
найманих робітників здійснюють за результатами праці, яку вони затратили, її кількості та якості, з урахуванням наслідків та економічного ефекту господарської діяльності
підприємства.
Розмір заробітної плати залежить від складності й умов роботи, які виконують, професійно ділових якостей працівника,
результатів його праці та господарської діяльності підприємства
і максимальним розміром не обмежується.
По п’яте, в умовах ринкової економіки значно підви щуються роль і значення систем договірного регулювання оплати праці.
По шосте, враховуючи високу соціальну значущість оплати праці, в соціально орієнтованій ринковій економіці
застосовують заходи державного регулювання її розміру.
Висновки
Успішна реалізація цілей будь якого підприємства безпосередньо пов’язана з оптимальним використанням людських ресурсів, тобто персоналу (працівників).
Діяльність будь якої організації
залежить від конкретних людей. Людину трактують як основний ресурс і потенціал організації. Люди встановлюють обсяг функцій, обов’язкових до виконання, пристосовують під свої можливості структури організації. Завданням управління є раціональне використання,
об’єктивна оцінка, розвиток і мотиваційне стимулювання цього потенціалу.

210
Для успішного здійснення функції управління людськими ресурсами слід виходити з трьох послідовних стадій: стратегічного управління (розробки кадрової
політики, прогнозування й перспективного планування потреби в кадрах, їх підготовки й підвищення кваліфікації,
методичного та нормативного забезпечення кадрової
роботи); оперативного управління (поточної діяльності
кадрових служб, навчальних закладів щодо виконання норм законодавства й запланованих заходів); контролю. Є
різноманітні джерела й методи залучення персоналу до праці, такі як центри зайнятості, біржі праці, агенції з найму.
Сутність мотивації в організації зводиться до створення умов,
що дозволяють працівникам відчувати, що вони можуть задовольнити свої потреби.
Менеджери у всьому світі виробили деякі загальні
практичні підходи до проблем управління людськими ресурсами. Їх неодмінно треба знати і застосовувати в щоденній практиці управління персоналом кожному менеджерові незалежно від його рівня. Будь яка проблема підприємства – це проблема управління людськими ресурсами
Питання для самоперевірки
1. Що розуміють під людськими ресурсами?
2. Планування людських ресурсів – це…
3. Процес відбору складається з:
4. На яких принципах базується матеріальне стимулювання праці в умовах ринкової
економіки?
5. Від яких чинників залежить розмір заробітної плати?
6. До зовнішніх джерел добору персоналу належать…
7. Основне завдання планування людських ресурсів (у вузькому значенні) полягає у…

211
Рекомендована література
1. Балабанована Л. В., Сардак О. В. Управління персоналом.,
Підручник / Л. В. Балабанована, О. В. Сардак К.: Центр учбової
літератури, 2011. – 468 c.
2. Балабанюк Ж. М. Методичні підходи до оцінки ефективності
управлінських рішень з руху персоналу організації / Ж. М. Балабанюк /
/ Економіка та держава. – 2011. – №9. – C. 42–45.
3. Виноградський М. Д. Управління персоналом: навч. посіб. /
М. Д. Виноградський, А. М. Виноградська, О. М. Шканова. – 2 ге вид. –
К. : ЦУЛ, 2009. – 500 c.
4. Головач Н. Профкомпетентність фахівців у сфері управління персоналом / Н. Головач // Персонал. – 2011. – №2. – C. 30–33.
5. Даниленко О. А. Методичні підходи до оцінювання ефективності
управління персоналом організації / О. А. Даниленко // Актуальні
проблеми економіки. – 2011. – №6. – C. 89–94.
6. Дмитренко Г. А. Економічні і правові аспекти ефективного управління персоналом організації / Г. А. Дмитренко // Економіка та управління. – 2010. – №4. С. 15–20.
7. Захарова О. Розвиток теорії інвестування в людський капітал /
О. Захарова // Україна: аспекти праці. – 2012. – №3. – C. 45–51.
8. Каргина И. Управление персоналом на основе компетенций /
И. Каргина // Контроль. – 2011. – №3/4. – C. 98–102.
9. Клім Д. Управління персоналом: від тотальної оптимізації до успіху компанії / Д. Клім // Вісник Національного банку України. – 2011. –
№8. – C. 36–40.
10. Лизанець А. Г. Маркетинговий підхід до управління персоналом /
А. Г. Лизанець, В. М. Русин // Науковий вісн. Мукачів. держ. ун ту. –
2010. – №8. – C. 172–180.
11. Теплов С. Як вибудувати систему управління персоналом /
С. Теплов // Пропозиція. – 2011. – №12. – C. 44–46.

212
Розділ 12. Управління податками
Сучасний етап розвитку національних економічних систем в умовах поглиблення інтеграційних процесів обумовлює необхідність рефор мування такої важливої системи, як національна система оподаткування.
Таким чином, складовими елементами реформування податкової системи
України, як однієї з найважливіших складових у стратегії забезпечення національної конкурентоспроможності, є, зокрема: зниження податкового навантаження на економіку, що стимулюватиме попит як основу зростання виробництва; вивільнення для платників податків додаткових фінансових ресурсів, які
спрямовуватимуться на модернізацію виробничої бази,
впровадження новітніх технологій, збільшення заробітної плати працівникам, створення нових робочих місць; усунення адміністративних перешкод в оподаткуванні, що створюватиме сприятливі умови для громадян, що бажають розпочати власну справу.
Податки в малому бізнесі
• Податок – це частина зароблених грошей, яку повинен сплачувати до державного бюджету кожен громадянин.
• Без податків не може існувати жодна країна у світі.
Різноманітні види податків та методи їх вираховування становлять податкову систему держави.
• Податки є основним інструментом перерозподілу доходів між членами суспільства для зменшення нерівності в доходах, а також важливим засобом стабілізації економіки.
• Податки повинні бути зрозумілими, стабільними і
помірними, але сплачувати їх зобов’язані всі.
• Сплативши податки, ми робимо своєрідні інвестиції в наше майбутнє, забезпечуємо соціальну стабільність і створюємо прийнятні умови не лише для свого життя, а й для життя всіх громадян нашої країни.

213
податкова
пільга
Класифікація податків дає можливість повніше висвітлити сутність та функції податків, показати їхню роль у податковій політиці держави, напрями і характер впливу на соціально економічну сферу.
Рис. 3. Основні елементи податку
Податки виконують три основні функції
Фіскальна функція пов’язана з формуванням джерел державних доходів, з яких формується державний бюджет країни.
Розподільча функція передбачає
перерозподіл доходів юридичних і
фізичних осіб відповідно до ухвалених у суспільстві законів, вимог економічної
ситуації та принципів державної політики соціальної справедливості.
Регулювальна функція виявляється у формуванні потрібної
структури економіки, а також у регулюванні суспільних,
колективних та особистих інтересів, взаємовідносин держави з різними соціальними сферами суспільства. За допомогою регулювальної функції встановлюють і змінюють системи оподаткування (прогресивну, пропорційну або реґресивну),
визначають податкові ставки та їх диференціацію, надають податкові пільги.
Саме у процесі створення та розподілу грошових доходів реалізуються економічні інтереси, і тому виникає можливість використати податки як засіб впливу на систему інтересів у напрямі, потрібному суспільству.
Основні елементи податку
суб’єкт
податку
об’єкт
податку
ставка
податку

214
Класифікація податків за характерними ознаками
Найчастіше в сучасній теорії і практиці оподаткування податки класифікують за такими ознаками:
1. За формою оподаткування:
– прямі податки – встановлюють безпосередньо щодо платників, їхні розміри залежать від масштабів об’єкта оподат кування. До прямих податків належать усі
прибуткові й майнові податки;
– непрямі податки – сплачує не виробник, а споживач. Такі податки не зменшують об’єкта оподаткування, а збільшують ціну товару
(ПДВ, акцизний податок, мито).
2. За економічним змістом об’єкта оподаткування:
– податки на доходи – стягують з доходів фізичних та юридичних осіб (податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб);
– податки на майно – встановлюють щодо рухомого та нерухомого майна (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; збір за першу реєстрацію транспортного засобу).
3. Залежно від рівня державних структур, які встановлюють
податки і збори:
– загальнодержавні;
– місцеві.
Сьогодні в Україні налічується 18 загальнодержавних податків та зборів, два місцеві податки і три місцеві збори.
Загальнодержавні податки та збори – встановлюють вищі
органи влади держави (в Україні – Верховною Радою), і вони є
обов’язковими до сплати за єдиними ставками на всій території
країни незалежно від того, до якого бюджету (державного чи місцевого) їх зараховують.
До загальнодержавних належать такі податки та збори:
1. Податок на прибуток підприємства.
2. Податок на доходи фізичних осіб.
3. Податок на додану вартість.
4. Акцизний податок.

215
5. Збір за першу реєстрацію транспортного засобу.
6. Екологічний податок.
7. Рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів маґістральними нафтопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України.
8. Рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат,
які видобувають в Україні.
9. Плата за користування надрами.
10. Плата за землю.
11. Збір за користування радіочастотними ресурсами України.
12. Збір за спеціальне використання води.
13. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів.
14. Фіксований сільськогосподарський податок.
15. Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.
16. Мито.
17. Збір у вигляді цільової надбавки до чинного тарифу на електричну і теплову енергію, крім електроенергії, виробленої
кваліфікованими коґенераційними установками.
18. Збір у вигляді цільової надбавки до чинного тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.
Місцеві податки та збори – обов’язкові платежі, які
встановлюють місцеві органи влади і які є обов’язковими до сплати за встановленими ставками тільки на певній території.
Місцеві податки та збори надходять винятково до місцевих бюджетів.
Таблиця 18
Місцеві податки та збори
1. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
2. Єдиний податок.
1. Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності.
2. Збір за місця паркування транс портних засобів.
3. Туристичний збір.
До місцевих
податків
належать:
До місцевих
зборів
належать:

216
У фіскальній практиці існує три варіанти запровадження місцевих податків:
– місцеві органи влади базового рівня управління встановлюють місцеві податки згідно з переліком та в межах граничних розмірів, які затверджує найвищий орган влади в державі (Україна);
– місцеві податки встановлюють у вигляді надбавки до загальнодержавних (США);
– повна автономія запровадження місцевих податків (Італія,
Японія)
4. За способом стягнення:
– розкладні податки – спочатку встановлюють в загальній сумі відповідно до потреб держави в доходах, а потім цю суму розкладають на окремі частини за територіями;
– окладні (квотарні) податки – передбачають встановлення спочатку ставок, а відтак і розміру податку для кожного платника окремо. Загальна величина податку формується як сума платежів окремих платників.
5. За способом зарахування податкових надходжень:
– закріплені – обов’язкові платежі, які на тривалий час повністю чи частково закріплені за певним рівнем бюджетної
системи;
– регулювальні – обов’язкові платежі, які можуть надходити до різних рівнів бюджетної системи.
6. За суб’єктом оподаткування:
– податки з юридичних осіб (податок на прибуток підприємства);
– податки з фізичних осіб (податок на доходи фізичних осіб);
– змішані (плата на землю, збір за першу реєстрацію транспортного засобу).
7. Щодо джерела сплати:
– податки, що включають у витрати на собівартість;
– податки, що включають у ціну товару;
– податки, які сплачують з прибутку або капіталу.

217
Планування податків
Податкове планування за умови його правильної організації
дає підприємству можливість:
• дотримуватися податково го законодавства шляхом пра вильності розрахунку податків,
зборів та інших платежів по даткового характеру;
• звести до мінімуму по даткові зобов’язання;
• максимально збільшити прибуток;
• розробити структуру взаємовигідних угод із поста чальниками і замовниками;
• ефективно керувати грошовими потоками;
• уникати штрафних санкцій.
Класифікація видів податкового планування
Податкове планування можуть здійснювати як громадяни –
суб’єкти підприємницької діяльності, так і юридичні особи. В
До відома! Нинішня влада присвятила велику увагу реформі податкової системи, але не в бік спрощення чи прозорості.
Після набуття чинності з 1 січня 2011 року нового
Податкового кодексу, система стягнення податків в Україні
має вигляд трьох підсистем, які є в тісному взаємозв’язку між собою. Це – підсистема оподаткування юридичних осіб,
підсистема оподаткування фізичних осіб і збори в державні
цільові фонди (Пенсійний та інші).
Після протестів та Податкового майдану, влада пообіцяла спростити податкову систему. У 2014 році серед планів міністерства також зменшення видатків на адміністрування податків і відповідно збільшення надходжень до державної
казни, введення у дію змін до Податкового кодексу, які
передбачають зниження податку на доходи фізичних осіб,
тощо.

218
останньому випадку особливості оптимізації оподаткування залежатимуть від того, до якої сфери діяльності належить підприємство (так звана галузева оптимізація має свої конкретні
інструменти і методи, властиві конкретному видові діяльності,
– виробниче підприємство, торгове, посередницьке, фінансово кредитне тощо), а також від розмірів самого підприємства (мале,
середнє, велике).
Залежно від організаційної структури суб’єкта підприємництва податкове планування може бути
індивідуальне і корпоративне. Особливістю корпоративного податкового планування є можливість застосування гнучкої
структури корпорації для перерозподілу прибутку між відповідними структурними одиницями, які входять до складу корпорації. Індивідуальне податкове планування реалізують суб’єкти підприємництва, які не мають корпоративної
структури, і суб’єкти підприємництва, які здійснюють діяльність без утворення юридичної особи.
Ефективність податкового планування значно підвищується за умови правильної і цілеспрямованої організації, що передбачає формування колективу людей, які виконуватимуть цю роботу, розробку плану, цілей і завдань податкового планування, а також розробку і реалізацію схем мінімізації
податкових платежів.
Податкове планування дозволяє оптимізувати суму податків, які сплачують, й уникнути економічних збитків,
пов’язаних з виплатою штрафів.
Цікаво!!! Схеми зниження податків у міжнародному бізнесі можуть бути найрізноманітніші. Найпростіший варіант використання офшорної компанії – це коли офшорна компанія виступає одним з учасників бізнесу. В торговельних операціях, наприклад, через неї проводять операції з імпорту чи експорту. Регулюючи контрактну ціну, власник компанії
тим самим регулює й суму виплачуваних податків і мит. Ця техніка називається трансферним ціноутворенням (transfer pricing).



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   21


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал