Навчальний посібник для студентів всіх спеціальностей та усіх форм навчання За редакцією проф. В. В. Березуцького




Сторінка8/22
Дата конвертації19.12.2016
Розмір5.19 Kb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   22
3.2.4. Визначення режимів радіаційного захисту робітників, службовців
та виробничих об’єктів.

Під режимом радіаційного захисту населення, робітників та службовців об’єкта господарства країни й особового складу формувань ЦО розуміють порядок роботи й використання засобів і способів захисту, які виключають радіаційні ураження людей і скорочують примусову зупинку виробництва.
Режими радіаційного захисту розраховують завчасно для конкретних умов обстановки штаби ЦО об’єктів господарства країни.


123
Визначення режимів радіаційного захисту за середньодобовим
коефіцієнтом радіаційної захищеності
Коефіцієнт середньодобової радіаційної захищеності показує, у скільки разів доза опромінювання, яка одержана людьми за добу при встановленому режимі поведінки, менше за дозу опромінювання, яку вони одержали б, якби знаходились на відкритій місцевості. Цей коефіцієнт розраховують за формулою
),
/
/
/
/
/(
24 3
3 2
2 1
1
i
i
k
t
k
t
k
t
k
t
t
С
3.9 де 24 – кількість годин на добу, t – тривалість перебування на відкритій місцевості,
t
1
, t
2
, ... t
i
– тривалість перебування в захисних спорудах, будівлях, транспортних засобах тощо, k
1
, k
2
, ... k
i
– коефіцієнти послаблення радіації захисними спорудами.
Приклад 3.8
Розрахувати коефіцієнт середньодобової радіаційної захищеності людей, якщо вони впродовж доби знаходилися 4 години на відкритій місцевості,
2 години – в транспортних засобах з коефіцієнтом послаблення k = 2, 7 годин – у виробничих приміщеннях (k = 7) та 11 годин – вдома в одноповерхових будинках з
k= 10.
Розв’язання.
За формулою (3.9) розраховують значення потрібного коефіцієнта С
C = 3,4, тобто при вибраному режимі поведінки людей вони одержать дозу в 3,4 рази меншу, ніж за 24 години перебування на відкритій місцевості.
Визначаючи режим поведінки населення за середньодобовим коефіцієнтом радіаційної захищеності, використовують поняття коефіцієнта середньодобової безпечної радіаційної захищеності С
б
, який забезпечує при витриманні вибраного режиму одержання за добу дози, яка не перевищує встановлену.
Режими за середньодобовим коефіцієнтом безпечної захищеності розраховуються штабами ЦО завчасно.
Відділом ЦО для працівників об’єкта розроблені режими, які наведено в табл. 3.10.


124
Таблиця 3.10 – Варіанти можливих режимів радіаційного захисту працюючих та виробничої діяльності об’єкта господарства залежно від значення коефіціента середньодобової радіаційної захищеності С
Значен- ня коефі- ціента С
Номер режиму
Перебування
В схови- щі, r
(k = 1000)
У підвалі
В цеху
(k = 7)
На відкри- тій міс- цевості
У транс- портних засобах
В одноповер- хових будівлях
(k = 10)
41 1
20 4

27 2
18 6

21 3
16 8

14 4
12 12

9 5
4 12 2
8 8
6 4
12 2
6 6,5 7

12 2
10 5
8

12

10 3,5 9

8 4
10 3
10

6 6
2 10
Приклад 3.9
Визначити режим роботи об’єкта на першу й другу добу після ядерного вибуху, якщо рівень радіації Р через годину після вибуху складає 100 Р/год.
Встановлена доза за першу добу – 30 Р, за другу – 10 Р.
Відділом ЦО для працівників об’єкта розроблені режими, які наведено в табл. 3.10.
Розв’язання.
1. Використовуючи графік, який наведено на рис.3.5, визначають значення допоміжної величини b залежно від часу, на який зареєстровано рівень радіації
(1 год) та доби, для якої визначають режими. Для приклада, що розглядається, для першої доби b = 2,4, для другої – b = 0,4.


125 2. Розраховують значення коефіцієнта С
б безпечної захищеності на кожну добу за формулою
C
б
= b ∙ P/D
вст ,
де Р – рівень радіації на момент його виміру, D
вст
– встановлена доза опромінювання.
На першу добу С
б
= 2,4 ∙ 100 / 30 = 8, на другу добу С
б
= 0,4 ∙ 100 / 10 = 4.
3.
Використовуючи перший рядок табл. 3.10, знаходять коефіцієнт С
б
, який
є розрахунковим, або найближчим до цього значення, й у другому рядку читають номер режиму. У подальших рядках таблиці знаходиться розшифровка обраного режиму. Для умов прикладу необхідно використати режим № 6 на першу добу та режим № 9 на другу добу (С
б
= 3,5, яке є найближчим до розрахункового значення С = 4 та забезпечує дозу опромінювання не більшу заданої).
Рисунок 3.6 – Графік для визначення коефіцієнта безпечної захищеності С
Сутність обраних режимів: режим № 6 – припинення роботи та укриття людей у підвалах з коефіцієнтом послаблення іонізуючого випромінювання k = 40 протягом 4 годин, праця в цеху (k = 7) – 12 годин, перебування в транспортних засобах (k = 2) –
2 години, знаходження в помешканнях (k = 10) – 6 годин. режим № 9 – праця в цеху протягом 8 годин, знаходження на відкритій місцевості – 4 години, знаходження в транспортних засобах – 2 години.
Визначення режимів захисту населення за типовими режимами цивільної оборони.
Типові режими захисту населення розроблені штабом цивільної оборони країни для типових за характером забудов населених пунктів, які мають захисні споруди з визначеним значенням коефіцієнтів послаблення іонізуючого опромінення. Так, режими 1...3 розроблено для непрацюючого населення, 4...7 –


126 для захисту робітників та службовців об’єктів господарства країни, 8 – для захисту формувань ЦО.
Типові умови для господарських об’єктів такі: тривалість роботи змін –
10 – 12 годин на добу, праця в одноповерхових промислових будівлях (k = 7), проживання в одноповерхових кам’яних помешканнях з коефіцієнтом послаблення опромінювання k = 10, на об’єктах можуть бути захисні споруди з коефіцієнтом послаблення: k = 25 – 50, k = 50 – 100, k = 100 – 200, k = 1000 та більше.
Вихідними даними для визначення типового режиму є рівень радіації на
1 годину після ядерного вибуху, коефіцієнт ослаблення іонізуючого випромінювання захисними спорудами, які використовуються для захисту працюючих.
Скорочений варіант типових режимів захисту робітників та службовців об’єкта господарства країни наведено в таблиці 3.10.
Приклад 3.10
Визначити режим захисту робітників та службовців, якщо рівень радіації через годину після ядерного вибуху склав 240 Р/год. На об’єкті використовують сховище з k = 1000.
Розв’язання.
1. У рядку 1 таблиці 3.11 знаходять задане значення рівня радіації 240 Р/год, а в рядку 2 – умовну назву режиму, який відповідає заданому рівню радіації –
Б-4. На об’єкті використовують сховище з k = 1000 (k4), тому вибираємо режим упровадження в рядку, що відповідає заданому значенню k.
2.Режим розраховано на 6 діб (останній рядок). Він передбачає три періоди:
- припинення роботи й укриття людей у сховищах на 6 годин;
- робота в цеху й відпочинок у сховищах впродовж 18 годин;
- робота в цеху, відпочинок удома з перебуванням на відкритій місцевості впродовж 2 годин щодобово – 12 годин.


127
Висновки. Викладена методика прогнозування радіоактивного забруднення й оцінки радіаційної обстановки дозволяє командирам та штабам цивільної оборони усіх рангів у порівняно обмежені строки накреслити найбільш доцільні способи дій з тим, щоб основний склад формувань та населення одержало б мінімально можливі дози опромінювання при діях та перебуванні на забруднених теренах. Однак для швидкої та грамотної оцінки радіаційної обстановки командно-начальницький штаб формувань та керівники підрозділів виробництва повинні твердо володіти необхідними знаннями та навичками з методики оцінки радіаційної обстановки.
Таблиця 3.11 – Виписк а з таблиці типових режимів виробничої діяльності в умовах радіоактивного забруднення місцевості
Назва зони
А
А
Б
Б
В
В
В Г
Рівень радіації на 1 год.
25 80 100 240 400 600 80 0
1000
Режим
А-1 А-3 Б-1
Б-4 В-2 В-4
В-
5
Г-1
Припинення роботи (схов. з k = 50 –
100) до 2 3 4
12 24 48 96 168
Те ж саме з k = 1000 до 2 3 3
6 12 36 48 72
Робота з відпочинком ЗС з k = 500 –
100 9
14 18 48 72 12 0
240
Те ж саме з k = 1000 7
8 18 32 48 60 120
Перебування на відкритій місцевості з подальшим використанням сховищ з
k = 50 – 100 24
ЗО
104 288 480 50 4
552
Те ж саме з k = 1000 26 36 120 316 516 61 2
768
Сумарна тривалість режиму, діб
0,5 1,5 2
6 15 25 30 40


128
3.2. Оцінка інженерної обстановки
Під поняттям ―інженерна обстановка‖ розуміють сукупність наслідків від дій стихійних лих, аварій, катастроф, а також первинних та вторинних факторів ядерної зброї, інших сучасних засобів ураження, внаслідок яких спостерігаються руйнування будівель, споруд, комунально-енергетичних мереж, обладнання, засобів зв’язку, транспорту, мостів, аеродромів тощо.
Такі наслідки негативно впливають на роботу об’єктів господарювання та життєдіяльність населення.
Оцінка інженерної обстановки включає: визначення масштабів та ступеня руйнування елементів і об’єктів у цілому
(ступеня руйнування будівель, споруд, у тому числі захисних споруд, розмірів зон завалів, обсягу і трудомісткості інженерних робіт, можливостей рятiвних та інших невідкладних робіт); аналіз їхнього впливу на стійкість роботи окремих елементів і об’єкта дій уражаючих факторів та її підвищення, пропозиції з організації та проведення рятувальних та інших невідкладних робіт з відновленням виробництва.
Оцінка інженерної обстановки проводиться на основі сумісного використання даних прогнозування та інженерної розвідки.
Вихідними даними для оцінки інженерної обстановки є дані: про найбільш вірогідні стихійні лиха, аварії (катастрофи); дані противника, його наміри та його можливості застосування ядерної та іншої зброї; характеристики первинних та вторинних уражаючих факторів, а також характеристика захисних споруд,
інженерно-технічного комплексу об’єкта та його елементів тощо.
Обсяги і терміни проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт залежить від ступенів руйнування будинків, споруд, об’єктів.
Ступені руйнування поділяються на види: повнi, сильні, середні та слабкі.
Кожному ступеню руйнування відповідає своє значення збитку, обсяг рятувальних та аварійних робіт, а також обсяги і терміни проведення відновлювальних робіт.


129
Повне руйнування – руйнування всіх елементів будинків, включаючи підвальні приміщення, ураження людей, що знаходяться в них. Збитки складають більше 70 % вартості основних виробничих фондів, подальше їх використання неможливе, відновлення можливе тільки за умови нового будівництва.
Сильне руйнування – руйнування частин стін і перекриття верхніх поверхів, виникнення тріщин у стінах, деформація перекриття нижніх поверхів, ураження значної частини людей, що знаходились в них. Збитки складають 30 – 70 % вартості основних виробничих фондів, можливе обмежене використання потужностей, що збереглися. Відновлення можливе в порядку капітального ремонту.
Середнє руйнування – руйнування другорядних елементів будівель і споруд
(покрівлі, перегородок, віконних і дверних рам), виникнення тріщин стін.
Перекриття, як правило, не повалені, підвальні приміщення збереглися, ураження людей – здебільшого уламками конструкцій. Збитки складають 10 – 30 % вартості основних фондів. Промислове обладнання, техніка, засоби транспорту відновлюються в порядку середнього ремонту, а будинки і споруди – після капітального ремонту.
Слабке руйнування – руйнування віконних та дверних заповнень та перегородок. Можливе ураження людей уламками конструкцій. Підвали та нижні поверхи повністю збереглися і придатні до тимчасового використання після поточного ремонту будинків, споруд, обладнання і комунікацій. Збитки складають до 10 % вартості основних виробничих фондів (будинків і споруд). Відновлення можливе в порядку середнього або поточного ремонту.
При оцінці матеріальної шкоди і величини втрат населення в містах
(населених пунктах) після виникнення надзвичайних ситуацій, викликаних вибухами, і ударної повітряної хвилі, за узагальнений критерій приймається ступінь ураження міста (населеного пункту).
Ступінь ураження міста
ур
С
визначають як відношення площі міста (яка опинилась в зоні повних або сильних руйнувань), до всієї площі міста
,
,
М
Р
ПЛ
S
S
ур
С


130 де
Р
ПЛ
S
,
− площа руйнувань, км
2
;
М
S − загальна площа міста, км
2
Прийняті ступені ураження міст (населених пунктів) та об’єктів господарювання залежно від величини розрахункового відношення наведені в таблицях 3.12 і 3.13.
Таблиця 3.12 – Ступінь ураження міста (населеного пункту), %
Ступінь ураження міста
(населеного пункту)
Характер руйнувань будинків, споруд, об’єктів господарювання,
% слабкі середні сильні та повні
Слабка < 0,2 (20 %) до 75 до 5 до 20
Середня – від 0,20 до
0,50 (20 – 50 %) до 48 6 – 12 21 – 50
Сильна – від 0,50 – 0,8
(50 – 80 %)
13 – 20 51 – 80
Повна > 0,8 (80%)
більше 80

Таблиця 3.13 – Ступінь руйнування об’єктів господарювання залежно від ступені ураження міста (населеного пункту), %
Ступінь руйнування об’єктів
Ступінь ураження міста (населеного пункту)
0,1 0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 1,0
Повні та сильні
8 16 20 30 40 50 60 70 85 90
Середні
2 3
5 8
10 12 15 18 15 10
Необхідність в особовому складі та в інженерній техніці для проведення рятувальних і невідкладних аварійних робіт визначається за нормами чисельності особового складу і техніки формувань в тис. чоловік з розрахунку на 100 тис. населення від ступені ураження міста (населеного пункту); наведена в таблиці 3.14.


131
Таблиця 3.14 – Необхідність в особовому складі сил ЦО та у техніці для проведення аварійно-рятувальних і невідкладних робіт на 100 тис. чол.
Необхідність в особовому складі і техніці
Ступінь ураження міста (населеного пункту)
0,1 0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 1,0
Особовий склад формувань, тис. чол.
0,6 1,3 1,9 2,3 2,4 2,6 2,8 2,9 3,3 3,6
Інженерна техніка, одиниць
8 16 28 33 38 46 63 66 68 75
Необхідність в особовому складі формувань медичної служби для надання допомоги потерпілим визначається за нормами чисельності особового складу медичних формувань в тис. чол. з розрахунку на 100 тис. населення міста залежно від ураження міста (населеного пункту); наведена в таблиці 3.15.
Таблиця 3.15 – Необхідність в особовому складі медичних формувань для надання допомоги потерпілим на 100 тис. населення
Необхідність в особовому складі
Ступінь ураження міста (населеного пункту)
0,1 0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 1,0
Особовий склад формувань, тис. чол.
0,5 1,0 1,2 1,5 2,0 2,0 2,3 2,4 2,4 2,5
Примітка.
Виникне необхідність в евакуації потерпілих транспортом: міста для сидіння –
30 %, для лежання – 70 %.;структура санітарних втрат: травми 50 – 60 %, опіки
25–30 %, отруєння 5–10 %.
При оцінці інженерної обстановки на об’єкті господарювання потрібно використовувати розрахункові дані і результати паспортизації будинків, споруд та
інженерно-технічних систем забезпечення.
Ступінь руйнування об’єкта в процесі паспортизації може бути орієнтовно визначений ступенем руйнування основних будинків, споруд, комунікації при тисках ударної хвилі для слабких, середніх, повних та сильних руйнувань за


132 довідковими даними за аналогічних за типом конструкцій виявляються відповідно ступені руйнування при показниках тиску: 0,1; 0,2; 0,3; 0,4; 0,5 кгс/см
2
Таблиця 3.16 – Визначення втрат населення залежно від ступеню ураження міста (населеного пункту)
Види втрат населення, %
Ступінь ураження міста (населеного пункту)
0,1 0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 1,0 1. Загальні
4 8
10 12 26 28 40 80 90 100 2. Безповоротні
1 2
2,5 3
4 7
10 20 25 30 3. Санітарні, в тому числі:

легкі

середньої важкості

важкі
3 6
7,5 9
12 21 30 60 65 70 1,5 2,5 3
4 5
9 13 27 28 30 1
2,5 3
3,5 56 8
12 24 27 30 0,5 1
1,5 1,5 2
4 4,5 9
10 11 4. Потреба в першій медичній допомозі, із них

само-і взаємодопомога

силами сандружин
100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 15 15 15 10 10 10 10 5
5 5
85 85 85 90 90 90 90 95 95 95 5. Потреба в першій медичній допомозі
80 80 80 80 80 80 80 80 80 80
Для промислових точечних (підприємства компактної забудови) об’єктів слабкі, середні, сильні та повні ступені руйнування можуть бути визначені залежно від кількості вибухових речовин (тротилу) на 1 км
2
або тиску ударної хвилі від вибуху газоповітряної суміші, наведеного в таблиці 3.17.
Таблиця 3.17 – Визначення ступеня руйнування об’єктів господарювання залежно від характеру дії на нього
Характер дії на об’єкт
Ступінь руйнування об’єкта господарювання слабкий середній сильний повний
Вибух ВВ (тротил), тонн
4,5 13,5 24 45
Вибух ГПС (ВПС), кгс/см
2 0,1 0,2 0,3 0,5


133
Стан інженерних мереж і комунікації визначається залежно від ступеня руйнування об’єкта господарювання і довжини комунікацій на квадратний кілометр площі об’єкта за таблицею 3.18.
Таблиця 3.18 – Кількість аварій на інженерних мережах і комунікаціях залежно від ступеня ураження об’єкта господарської діяльності.
Площа об’єкта у км.
2
Довжина комунікацій у метрах на км
2
Ступінь руйнування об’єкта господарювання середній сильний повний
1

5000/10000 2/3 3/5 5/9 2
3/4 4/6 6/12 3
3/5 5/7 7/14 4
4/6 7/13 10/20 5
5/8 10/19 13/27 10 8/16 19/37 27/55
Величина надмірного тиску у фронті ударної хвилі, яка характеризує ступені руйнування різних об’єктів господарювання, будинків, споруд, комунікацій в результаті вибухів, приведена в таблиці 3.19
При визначенні інженерної обстановки необхідно приймати комплексний підхід, який враховує всі елементи можливої дії на об’єкт як первинних, так і вторинних факторів ураження.
Таблиця 3.19 – Ступiнь руйнування об’єктів господарювання і комунікацій
№ п/п
Найменування будинків, споруд, комунікацій, обладнання, техніки
Ступінь руйнування, кгс/см
2 сильний середній слабкий
1. Промислові і цивільні будинки
1
Промислові будинки з важкими металевими
і залізобетонними каркасами
0,4 – 0,5 0,3 – 0,4 0,2 – 0,3 2
Промислові будинки з легким металевим каркасом
0,35 – 0,45 0,25 – 0,35 0,1 – 0,2


134 3
Бетонні і залізобетонні будинки
1,5 – 2,0 0,8 – 1,2 0,25

0,35 4
Споруда гідроелектростанції
2,0 – 3,0 1,5 – 2,0 0,25

0,35 5
Теплоелектростанції відкритого типу
0,6 – 0,7 0,4 – 0,6 0,3 – 0,4 6
Складські жерстяні будинки
0,3 – 0,4 0,2 – 0,3 0,1 – 0,2 7
Будинки трансформаторної підстанції з цегли або блоків
0,4 – 0,6 0,2 – 0,4 0,1 – 0,2 8
Багатоповерхові цегляні будинки
0,2 – 0,30 0,12 – 0,2 0,08

0,12 9
Малоповерхові кам’яні будинки
(1 – 2 поверхи)
0,25 – 0,35 0,15 – 0,25 0,08

0,15
Продовження таблиці 3.19 10 Руйнування звичайного скління
0,02 – 0,03 0,01 – 0,02 0,005

0,01 2. Промислові споруди і обладнання
1
Навантажувальні естакади, зовнішнє обладнання повітря, води, доменних печей
0,8 – 1,0 0,7 – 0,8 0,4 – 0,7 2
Технологічні трубопроводи
0,6 – 0,7 0,4 – 0,6 0,3 – 0,4 3
Галереї енергетичних комунікацій на металевих або залізобетонних естакадах
0,2 – 0,25 0,15 – 0,2 0,1

0,15 4
Преси гідравлічні, станки токарні

0,7 – 0,8

5
Токарні станки легкі

0,3 – 0,4

6
Кранове обладнання

0,5 – 0,7

7
Електродвигуни
0,6 – 0,8 0,4 – 0,6 0,3 – 0,4 8
Відкриті трансформатори
0,5 – 0,6 0,3 – 0,5 0,1 – 0,3 9
Сховища ПММ напівзаглибленого 0,6 – 1,0 0,4 – 0,6 0,2 – 0,4


135 типу
10 Заглиблені і обваловані резервуари
ПММ
1,5 – 2,0 1,0 – 1,5 0,8 – 1,0 3. Мережі комунального господарства
1
Підземні стальні трубопроводи на сварці
15 – 20 10 – 15 6 – 10 2
Стальні трубопроводи заглиблені на
20 см

2,5 – 3,5

3
Трубопроводи на металевих або залізобетонних естакадах
0,4 – 0,5 0,3 – 0,4 0,2 – 0,3 4
Оглядові колодязі і запори на системах комунального господарства
6 – 10 4 – 6 2 – 4 4. Електричні мережі
1
Кабельні підземні лінії
10 – 15 7 – 10 5 – 7 2
Повітряні лінії високої напруги
0,8 – 1,2 0,5 – 0,7 0,3 – 0,5 3
Силові лінії електрифікованих залізних доріг
0,7 – 1,2 0,5 – 0,7 0,3 – 0,5 5. Засоби зв’язку
1
Автомобільні радіостанції
0,45-0,5 0,2 – 0,4 0,15

0,2 2
Телефонно-телеграфна апаратура

0,6 – 0,9

3
Радіорелейні лінії зв’язку

0,5 – 0,7

4
Повітряні лінії зв’язку

0,7 – 0,9

6. Засоби транспорту, інженерні машини
1
Рухомий залізничний склад: енергопоїзди
0,7 – 0,9 0,4 – 0,7 0,2 – 0,4




136
Продовження таблиці 3.19 2
Тепловози та електровози
1 – 1,15 0,7 – 1 0,5 – 0,7 3
Вантажний автотранспорт
0,5 – 0,6 0,4 – 0,5 0,2 – 0,4 4
Легкий автотранспорт і автобуси
0,3 – 0,5 0,2 – 0,3 0,15

0,2 5
Тягачі, трактори, бульдозери
0,7 – 0,8 0,5 – 0,7 0,3 – 0,4 6
Екскаватори та автогрейдери
0,5 – 0,6 0,3 – 0,5 0,2 – 0,3 7
Транспортні реактивні літаки
0,45 – 0,55 0,3 – 0,4 0,13

0,15 8
Транспортні судна
0,8 – 1 0,6 – 0,8 0,3 – 0,6

3.3. Оцінка пожежної обстановки

Масштаби і характер пожеж залежать від типу і об’ємів ураження, характеристики побудови, пожежної небезпеки об’єктів, метеорологічних умов та
інших факторів.
Під пожежною обстановкою треба розуміти масштаби і щільність ураження пожежами населених пунктів, об’єктів і прилеглих до них міських масивів, що впливають на роботу об’єктів господарювання, життєдіяльність населення, а також організацію і проведення рятувальних та невідкладних робіт.
Попередня оцінка пожежної обстановки має за мету виявити осередки виникнення суцільних пожеж і вогневих штормів та спланувати проведення попереджувальних заходів, а також розробити план можливих суцільних пожеж та вогневих штормів на випадок їх виникнення.
При оперативній оцінці пожежної обстановки визначаються зони суцільних пожеж, протяжність фронту вогню в осередках ураження, кількість протипожежних сил, необхідних для ліквідації пожежi.
Оцінка пожежної обстановки включає: виявлення масштабів і характеру (виду) пожеж, швидкість та напрямок вітру, площі задимлення, тощо;


137 аналіз їхнього впливу та стійкість роботи окремих елементів до спалахання і рекомендації зі зниження межі займання, пропозиції з вибору доцільних заходів і дій пожежних формувань з локалізації і ліквідації пожежі, евакуації за необхідності робітників, службовців, населення та матеріальних цінностей із зон осередку пожежі тощо.
Оцінка пожежної обстановки проводиться на основі даних прогнозування та пожежної розвідки.
Вихідними даними для прогнозування пожежної обстановки є вiдомостi: про найбільші стихійні лиха, аварії, катастрофи, пожежо- та вибухонебезпечність об’єкта та його елементів, метеоумови, рельєф місцевості, наявність перешкод, водяних джерел тощо; у воєнний час про противника, його наміри, можливість застосування ядерної чи іншої сучасної зброї, в тому числі і запалювальних засобів.
При оперативній оцінці пожежної обстановки визначаються зони суцільних пожеж, протяжність фронту вогню в осередках ураження і кількість протипожежних сил, необхідних для ліквідації пожеж. Усі розрахунки проводяться залежно від ступеня ураження міста (населеного пункту) та його площі.
Розміри площі масових пожеж, протяжність фронту вогню і потреба в пожежних відділеннях для ліквідації пожеж наведені в таблицях 3.20 − 3.21
Таблиця 3.20 – Розміри площі масових пожеж (км
2
) залежно від ступеня ураження міста (населеного пункту)
Площа міста,

Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   22


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал