Навчальний посібник для студентів всіх спеціальностей та усіх форм навчання За редакцією проф. В. В. Березуцького




Сторінка5/22
Дата конвертації19.12.2016
Розмір5.19 Kb.
ТипНавчальний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22
Завдання Цивільної оборони України:
запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного походження і запровадження заходів щодо зменшення збитків та втрат у разі аварій, катастроф, вибухів, великих пожеж та стихійного лиха; оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій у мирний та воєнний часи і постійне інформування його про наявну обстановку; захист населення від наслідків аварій, катастроф, великих пожеж, стихійного лиха та застосування засобів ураження; організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха у воєнний час; організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах лиха і осередках ураження; створення систем аналізу, прогнозування, оповіщення і зв’язку, спостереження і контролю за радіоактивним, хімічним і бактеріологічним зараженням, підтримання їх готовності до сталого функціонування у надзвичайних


75 ситуаціях мирного й воєнного часів; підготовка та перепідготовка керівного складу Цивільної оборони, її органів управління та сил, навчання населення вмінню застосовувати засоби
індивідуального захисту та діяти в надзвичайних ситуаціях.
Для виконання кожного з завдань необхідно здійснювати великий обсяг робіт, які потребують залучення значної кількості сил, засобів, матеріальних і фізичних витрат, вміння та високої відповідальності на всіх рівнях.
Наприклад, запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного походження передбачає запровадження і здійснення таких заходів: завчасна розробка і проведення інженерно-технічних заходів для зменшення ризику виникнення надзвичайної ситуації і захисту населення від впливу їхніх наслідків; готується науково-обґрунтований прогноз наслідків можливих НС; здійснюється безпосереднє спостереження за станом потенційно-небезпечних об’єктів і навколишнього природного середовища; утримуються в готовності до негайного застосування засоби оповіщення та
інформаційного забезпечення населення, створюються локальні системи виявлення місць зараження та локальні системи оповіщення; створюються спеціальні формування і здійснюється їх підготовка до дій за призначенням; проводиться забезпечення персоналу об’єктів індивідуальними засобами захисту, ведеться будівництво захисних споруд відповідно до норм і правил
інженерно-технічних заходів Цивільної оборони.
Загальне керівництво Цивільною обороною України відповідно до її побудови покладається на Кабінет Міністрів, Раду міністрів Автономної республіки Крим, центральні та місцеві органи виконавчої влади, адміністрацію підприємств, установ
і організацій незалежно від форм власності.
Начальником Цивільної оборони України є прем’єр-міністр, на інших адміністративно-територіальних рівнях функції Цивільної оборони здійснюють керівники відповідних органів виконавчої влади, в міністерствах, відомствах та на


76 об’єктах господарської діяльності – їх керівники.
Міністерство України з питань НС та у справах захисту від наслідків
Чорнобильської катастрофи (МНС України) є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує проведення у життя державної політики у сфері Цивільної оборони, захисту населення і територій від НС, запобігання цим ситуаціям та реагування на них, ліквідації їх наслідків, здійснює керівництво дорученою сферою управління, несе відповідальність за її стан і розвиток сфери управління.
Основними завданнями МНС України є:
розроблення і реалізація заходів щодо захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій та Чорнобильської катастрофи; керівництво діяльністю органів управління, штабів, військ Цивільної оборони
і підпорядкованих спеціалізованих формувань; координація діяльності міністерств та інших центральних органів виконавчої влади. Ради міністрів Автономної республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, підприємств, установ і організацій з розв’язання проблем захисту населення і територій від НС та ліквідація їх наслідків; державний нагляд і контроль за станом Цивільної оборони і техногенної безпеки, готовністю дій у НС та проведення заходів щодо запобігання їх виникненню; визначення основних напрямків роботи у сфері захисту населення і територій від НС, соціального захисту населення, реабілітації забруднених унаслідок
Чорнобильської катастрофи територій; координація робіт, пов’язаних з формуванням і реалізацією науково-технічної політики у сфері створення та впровадження інформаційних технологій, банків даних з проблем Цивільної оборони, захисту населення і територій; підготовка та перепідготовка кадрів Цивільної оборони з питань захисту населення і територій від наслідків НС та Чорнобильської катастрофи, навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях.
Адміністрація міністерств, відомств, підприємств, установ, господарств та організацій незалежно від форм власності відповідає за проведення таких заходів:


77 розробку планів Цивільної оборони; розробку і здійснення організаційних та інженерно-технічних заходів для підвищення безпеки роботи галузей, об’єднань об’єктів народного господарства та її стійкості в умовах НС; керівництво створенням та оснащення невоєнізованих формувань ЦО, контроль за їх підготовкою; контроль за станом ЦО в об’єднаннях та підпорядкованих підприємствах, установах і організаціях; організацію та проведення науково-дослідних робіт з проблем цивільної оборони; забезпечення своїх працівників захисними спорудами і засобами
індивідуального захисту; організацію евакозаходів; забезпечення готовності формувань до проведення рятувальних та інших невідкладних робіт; забезпечення готовності системи управління та оповіщення до виконання завдань ЦО.
Місцеві органи державної влади в межах своїх повноважень забезпечують виконання всіма підприємствами, посадовими особами і громадянами законодавства
України з питань Цивільної оборони, її заходів і сприяють органам управління у виконанні покладених на них завдань.
На територіальні органи з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення покладені такі завдання: реалізація державної політики в галузі цивільної оборони, розроблення і реалізація заходів щодо захисту населення від наслідків НС, керівництво діяльністю підпорядкованих органів управління і сил цивільної оборони; здійснення контролю за станом цивільної оборони на відповідній території; координація в межах їх компетенції інших місцевих органів виконавчої влади, територіальних органів міністерств і відомств, виконавчих комітетів Рад,


78 підприємств, установ і організацій, що залучаються до виконання завдань, пов’язаних з безпекою населення та забезпечення його життєдіяльності під час надзвичайних ситуацій.
Територіальні органи з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення відповідно до законодавства України входять до складу місцевих державних адміністрацій та інших місцевих органів виконавчої влади за принципом подвійного підпорядкування. Силами Цивільної оборони є її війська, спеціалізовані та невоєнізовані формування.
Війська ЦО України утворені відповідно до Закону України ―Про війська
Цивільної оборони‖ і складають ядро найбільш підготовлених і мобільних сил.
Кількість і чисельність частин і підрозділів визначаються з урахуванням потреб і особливостей району призначення.
Війська Цивільної оборони підпорядковані Кабінету Міністрів України.
Безпосереднє керівництво ними здійснює начальник Штабу Цивільної оборони
України.
Вони виконують завдання щодо захисту населення від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха, воєнних дій, а також проводять рятувальні та інші невідкладні роботи. Діяльність військ ЦО базується на принципах гуманізму і милосердя, пріоритетності завдань врятування життя та збереження здоров’я людей
і природного середовища в разі виникнення НС; поваги до людини, її прав і свобод; забезпечення безпеки людей у разі проведення аварійно-рятувальних робіт та інших невідкладних робіт під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
Для виконання специфічних робіт, пов’язаних з радіаційною та хімічною небезпекою, значними руйнуваннями внаслідок землетрусу, аварійних ситуацій, створюються спеціалізовані формування ЦО.
Спеціалізовані формування – це організаційно оформлені підрозділи, створені для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт, що потребують спеціальної кваліфікації і застосування спеціальних технічних засобів.
Відповідно до рівня підпорядкування вони створюються: центрального підпорядкування – Кабінет Міністрів України; територіального – місцевою


79 державною адміністрацією; об’єктового – адміністрацією підприємства.
Спеціалізовані формування виконують такі функції:
рятувальні та евакуаційні роботи в осередку ураження та надання медичної допомоги потерпілим безпосередньо на місці робіт або на шляхах евакуації; профілактичну роботу для запобігання аваріям і катастрофам; виробництво, ремонт і технічне обслуговування захисних дихальних апаратів, контрольних приладів аварійного зв’язку та іншого оснащення для ліквідації наслідків НС.
Крім того, вони можуть виконувати роботи неаварійного характеру, спрямовані на поліпшення протирадіаційного захисту небезпечних об’єктів та підготовку персоналу таких об’єктів до дій у НС.
Невоєнізовані формування Цивільної оборони – це група людей, об’єднаних у загони, команди, дружини, ланки, групи, оснащені спеціальною технікою і майном та підготовлені до дій у надзвичайних ситуаціях.
Невоєнізовані формування створюються завчасно і комплектуються в обов’язковому порядку, визначеному Законом ―Про Цивільну оборону України‖.
Зарахування до невоєнізованих формувань не звільняє від основної діяльності.
Невоєнізовані формування, які створені для проведення рятувальних робіт, можуть мати подвійне призначення: на мирний і воєнний час.
Базою створення невоєнізованих формувань є підприємства, установи та організації, їх працівники, матеріальні і технічні засоби.
Адміністрація підприємства, установи та організації несе відповідальність за створення, оснащення і підготовку невоєнізованих формувань.
До невоєнізованих формувань Цивільної оборони зараховуються працездатні громадяни України за винятком жінок, які мають дітей віком до восьми років, жінок
із середньою і вищою медичною освітою, які мають дітей віком до трьох років, та осіб, які мають мобілізаційні розпорядження.
Територіальні невоєнізовані формування (НФ ЦО) створюються в АР Крим, областях, містах, міських і сільських районах для ведення рятівних та інших


80 невідкладних робіт (РіНР) на відповідних територіях і поділяються на формування загального призначення і забезпечення служб ЦО.
Територіальні невоєнізовані формування ЦО загального призначення створюються на базі підприємств та організацій обласного, районного, міського підпорядкування, підпорядковуються начальникам ЦО відповідних територій і використовуються за їх рішеннями.
Територіальні НФ забезпечення ЦО створюються на базі підприємств, організацій, установ відповідного профілю, за наявності необхідних фахівців, матеріальних і технічних засобів, які підпорядковуються начальникам ЦО цих адміністративно-територіальних одиниць. Об’єкти, на базі яких створюються територіальні НФ ЦО, визначаються органами з питань НС (управліннями або відділами) і затверджуються державними адміністраціями, органами виконавчої влади на місцях.
Об’єктові НФ ЦО створюються на об’єктах господарської діяльності, підпорядкуються начальнику ЦО об’єкта і використовуються в інтересах об’єкта, але за рішенням місцевих органів влади можуть залучатися для проведення рятувальних робіт на інших об’єктах. Об’єктові НФ ЦО поділяються на формування загального призначення (зведені загони, команди, групи) і формування забезпечення служб ЦО.
Формування забезпечення (служби ЦО) створюються на базі служб або структурних підрозділів, виробнича діяльність, яких найбільш відповідає характеру завдань цих формувань.
Фінансування заходів ЦО відбувається за рахунок державного та місцевих бюджетів, а також коштів госпрозрахункових підприємств і організацій.
Центральні та місцеві органи державної виконавчої влади і підприємств відраховують кошти на проведення заходів щодо навчання і захисту населення, включаючи витрати на утримання і підготовку територіальних органів управління і формувань, призначених для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
Фінансування заходів ЦО, що потребують капітальних вкладень (будівництво захисних споруд, складів для збереження техніки та майна ЦО, створення пунктів


81 управління, систем зв’язку і оповіщення) здійснюються відповідно до загального порядку фінансування капітального будівництва.
Забезпечення формувань ЦО технікою і майном здійснюється як централізовано, так і з місцевих ресурсів за рахунок тих об’єктів, на базі яких вони створюються. Спеціальна техніка і майно утримуються в постійній готовності до використання за призначенням.







Рисунок. 2.1 – Структура Цивільної оборони України:
1 – державний рівень; 2 – територіальний рівень; 3 – об’єктовий рівень
Кабінет Міністрів
Прем’єр-міністр
Міністерство по НС
Штаб ЦО країни
Міністерство, відомство
Штаб ЦО, спец. підрозділи
Сили, засоби, ресурси
Сили, засоби, ресурси
Штаб ЦО та НС області
(управління ЦЗ та НС)
Обласна державна адміністрація
Голова
Штаб ЦО району, міста
(відділ ЦЗ та НС)
Сили, засоби, ресурси
Виконавчий комітет міської (районної) Ради
Голова
Сили, засоби, ресурси
Штаб ЦО або відповідальний по ЦО
(ланка ЦЗ та НС)
Об’єкт економіки
Керівник
1 2
3


82
Організація Цивільної оборони на об’єктах господарської діяльності.
Об’єкт господарської діяльності – це підприємства (державні і приватні), установи і організації, навчальні заклади та ін.
На всіх об’єктах Цивільна оборона організується з метою завчасної підготовки
їх до захисту від наслідків надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу, зменшення втрат, створення умов для підвищення стійкості роботи об’єктів та своєчасного проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (РіНР).
Відповідальність за організацію і стан Цивільної оборони, за постійну готовність сил і засобів РіНР несе начальник цивільної оборони підприємства, установи, організації – їх перший керівник.
Він підкоряється відповідним посадовим особам міністерства, відомства, у віданні якого знаходиться об’єкт, а також начальнику ЦО міста (району), на території якого знаходиться об’єкт.
Для планування заходів ЦО, підтримки готовності до дій в НС сил і персоналу, застосування засобів захисту і спеціального майна на об’єкті створюються штатні органи управління ЦО на правах основних підрозділів адміністрації підприємства або призначаються окремі штатні працівники.
Організаційну структуру ЦО на промисловому об’єкті показано на рис. 2.2.
Умовно можна виділити:

керівництво ЦО;

служби ЦО;

формування ЦО.
При начальникові ЦО об’єкта створюється штаб (ланка) – орган управління ЦО.
Склад штабу залежить від значення підприємства і кількості працюючих, комплектується як штатними працівниками, так і за рахунок посадових осіб.
Робота штабу (ланки) організується на підставі наказів, розпоряджень та вказівок начальника ЦО об’єкта, старшого начальника та рішень місцевої державної адміністрації. Начальник ланки є першим заступником начальника ЦО об’єкта, тільки йому надається право від імені начальника ЦО віддавати накази та


83 розпорядження з питань Цивільної оборони на об’єкті.
Ланка організує і забезпечує своєчасне оповіщення населення, безперервне управління силами і засобами, розробляє план дій служб і формувань ЦО об’єкта, здійснює заходи щодо захисту робітників і службовців.
Залежно від характеру виробничої діяльності об’єкта створюються служби: оповіщення і зв’язку, охорони громадського порядку, радіаційного і хімічного захисту, медична, енергопостачання та світломаскування, аварійно-технічна, служба сховищ і укриттів, транспортна, матеріально-технічного постачання.










Рисунок 2.2 – Організація ЦО об’єкта


Замісники начальника ЦО об’єкта:
- по евакуації і розосередженню;
- по інженерно-технічній частині
(головний інженер);
- по матеріально-технічному постачанню
Начальник ЦО об’єкта
(керівник підприємства, установи)
Начальник ланки (штаба) цивільного захисту на об’єкті
Служби ЦО об’єкта
Формування служб
ЦО об’єкта
Об’єктові формування
Формування загального призначення
Рятувальні загони
(команди, ланки, групи)
Збірні загони
(команди, ланки, групи)
1. Оповіщення і зв’язку...........................група, ланка
2. Охорони громадського порядку...... команда, група
3. Сховищ і укриттів...............................ланка
4. Радіаційного і хімічного захисту.......загін, команда, група
5. Протипожежна.....................................команда
6. Аварійно-технічна...............................команда, група
7. Медична............................................... дружина, загін
8. Транспортна.......................................команда, ланка, група
9. Матеріально-технічного постачання............................................ланка, група
10. Енергопостачання та світломаскування...............................група, ланка


84
Керівництво службами здійснюють їх начальники, які призначаються наказом начальника ЦО об’єкта з числа начальників цехів, відділів, на базі яких вони створені.
Служба оповіщення та зв’язку створюється на базі вузла зв’язку об’єкта. На службу покладається: організація своєчасного оповіщення керівного складу, робітників та службовців, населення про загрозу та виникнення НС, організація зв’язку та підтриманні його у постійній готовності.
Служба енергопостачання та світломаскування створюється на базі відділу головного енергетика. Служба розробляє заходи щодо забезпечення безперебійного постачання електроенергії, газу, тепла на об’єкт. Здійснює оснащення вразливих ділянок енергетичних мереж, планує проведення заходів зі світломаскування, проводить невідкладні аварійно-відновлювальні роботи на електромережах.
Транспортна служба створюється на базі транспортного гаража (цеху). Вона здійснює заходи щодо перевезення евакуйованих; готує транспорт для перевезення людей, евакуації уражених; проводить роботи щодо знезараження транспорту.
Служба матеріально-технічного постачання розробляє план матеріально- технічного постачання; своєчасно забезпечує формування усіма видами оснащення, продовольства; організує ремонт техніки і різного майна, підвезення його до місць робіт; забезпечує продуктами та предметами першої необхідності як на об’єктові, так і в місцях розселення.
Служба сховищ і укриттів створюється на базі відділу будівництва, житлово- комунального відділу, будівельних бригад. Вона розраховує укриття, займається забезпеченням готовності сховищ та правильності їх експлуатації, організацією будівництва захисних споруд. Крім того, служба бере участь у рятувальних роботах при розкритті завалених сховищ і укриттів.
Служба радіаційного і хімічного захисту розробляє і здійснює заходи щодо захисту людей, харчоблоків, складів продуктів від дії радіоактивних та отруйних речовин, здійснює контроль за станом засобів індивідуального захисту, приладів, спеціальної техніки, веде радіаційну і хімічну розвідку, здійснює контроль за


85 опромінюванням та зараженням особового складу, проводить заходи щодо ліквідації радіоактивного і хімічного зараження.
Аварійно-технічна служба організується на базі виробничого, технічного відділу головного механіка. Вона розробляє і здійснює заходи по захисту обладнання, підвищення стійкості основних споруд, інженерних мереж і комунікацій, проводить невідкладні роботи при розбиранні завалів, локалізації і ліквідації аварій на комунікаціях та спорудах об’єкта.
Медична служба організується на базі медчастини об’єкта. Начальник служби – головний лікар. Служба забезпечує комплектування, навчання медичних формувань, накопичення медичного майна, медичну розвідку і санітарно-епідемічне спостереження, надає медичну допомогу потерпілим та евакуює їх у лікарні.
Служба охорони громадського порядку створюється на базі підрозділу охорони об’єкта та народної дружини. Вона забезпечує надійну охорону об’єкта, підтримання громадського порядку в районах лиха та під час проведення РіНР.
Заступник начальника ЦО об’єкта з евакуаційних заходів керує розробленням евакуації на кожну можливу надзвичайну ситуацію, організовує підготовку місць для розміщення евакуйованих, керує службою громадського порядку, організує перевезення робітників та службовців в райони розселення і до місця праці (на об’єкті).
Заступник начальника ЦО об’єкта з інженерно-технічної частини – головний
інженер об’єкта – керує розробленням плану переведення підприємства на особливий режим роботи, здійснює заходи щодо підвищення стійкості роботи підприємства в умовах НС, керує протипожежною, аварійно-технічною та службою сховищ і укриттів.
2.2. Постійні комісії з надзвичайних ситуацій при виконавчих органах влади
Комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій
(ТЕБ та НС) є постійно діючим органом, який координує діяльність центральних та місцевих органів виконавчої влади, які пов’язані з безпекою та захистом населення і


86 територій, реагуванням на надзвичайні ситуації техногенного і природного походження.
Комісії з ТЕБ та НС створюються на державному, регіональному, районному
(міському) і об’єктовому рівнях.
Комісії в своїй діяльності керуються Конституцією України, законами, актами президента і Кабінету Міністрів України, Положенням про Державну комісію з питань ТЕБ та НС та ін.
Основними завданнями комісії є: координація діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, пов’язаних із створенням та функціонуванням Національної системи запобігання і реагування на аварії, катастрофи та інші надзвичайні ситуації; участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері техногенно- екологічної безпеки; організація та керівництво проведення робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
Комісія відповідно до покладених на неї у звичайних умовах: готує і подає пропозиції щодо визначення прав і обов’язків у сфері центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій; координує діяльність органів виконавчої влади з питань розроблення та реалізації загальнодержавних програм забезпечення безпеки населення, його санітарно-епідеміологічного благополуччя, а також реагування у надзвичайних ситуаціях; розглядає питання про створення або припинення діяльності державних підприємств, що використовують складні та небезпечні технології (хімічні і радіаційні); вживає заходів щодо проведення експертизи найважливіших проектів будівництва реконструкції в частині забезпечення техногенно-екологічної безпеки; сприяє розвитку гідрометеорологічних спостережень і прогнозів, державної системи моніторингу навколишнього природного середовища, цивільного захисту


87 населення, форм контролю за функціонуванням потенційно-небезпечних об’єктів; здійснює методичне керівництво і контроль за роботою комісії з питань ТЕБ та НС, за їх підготовкою до дії у надзвичайних ситуаціях.
У період реагування на надзвичайні ситуації: здійснює безпосереднє керівництво ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій; здійснює організацію робіт та взаємодію органів центральної та місцевої виконавчої влади, громадських організацій з евакуації населення, надання потерпілим необхідної допомоги; вивчає обставини, що склалися, та готує інформацію про вжиті заходи реагування на НС та причини її виникнення; залучає до ліквідації наслідків НС необхідні рятувальні, транспортні, будівельні, медичні та інші формування, використовуючи наявні ресурси і запаси; взаємодіє з відповідними організаціями сусідів, територія яких зазнала негативних дій в результаті НС, що виникла на території району, області; організовує визначення розміру шкоди, заподіяної суб’єктам господарської діяльності і населення внаслідок НС.
Комісії надається право: застосовувати без попереднього узгодження з відповідними центральними та місцевими органами виконавчої влади сили і засоби, призначені виконувати завдання із запобігання НС та реагування на них (крім державного резерву); заслуховувати керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади з питань, що належить до її компетенції, і давати їм відповідні доручення; одержувати від центральних і місцевих органів виконавчої влади матеріали і документи, необхідні для вирішення питань, які вона розглядає; залучати для ліквідації наслідків НС, у разі потреби, всі функціональні ланки державної системи запобігання НС та реагування на них; розглядати матеріали про причини виникнення і наслідки НС та вносити пропозиції щодо питання адміністративної або кримінальної відповідальності


88 посадових осіб, винних у виникненні надзвичайної ситуації.
Склад обласної Комісії з питань ТЕБ та НС.
Голова комісії – перший заступник голови обласної державної адміністрації
(органу місцевого самоврядування, керівника підприємства).
Перший заступник голови комісії – начальник Управління з питань НС та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;
– заступник голови виконавчої влади;
– заступники голови комісії;
– завідувач обласним здороввідділом;
– заступник начальника внутрішніх справ області.
Членами комісії є начальники управлінь, керівники великих підприємств.
Робочим органом є секретаріат Ради, що забезпечує підготовку, скликання та проведення засідань, а також контроль за виконанням її рішення.
Комісія проводить засідання у міру необхідності, але не менше одного разу на два місяці.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал