Навчальний посібник для студентів всіх спеціальностей та усіх форм навчання За редакцією проф. В. В. Березуцького



Pdf просмотр
Сторінка21/22
Дата конвертації19.12.2016
Розмір5.19 Kb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   22
8.3. Визначення ступеня стійкості об’єкта до дії уражаючих
факторів ядерного вибуху

Методика оцінки стійкості роботи об’єкта господарювання до дії уражаючих факторів ядерного вибуху зводиться до розрахунків чи визначення іншим шляхом того граничного значення даного уражаючого фактора, за якого об’єкт чи його частина ще можуть стійко працювати, забезпечуючи виконання запланованих завдань.


333

8.3.1. Оцінка стійкості роботи об’єкта до дії ударної хвилі
ядерного вибуху

Критерієм стійкості об’єкта до дії ударної хвилі ядерного вибуху є максимальне значення надлишкового тиску, під час дії якого будівлі, споруди та обладнання об’єкта ще зберігаються або отримують слабкі чи середні руйнування.
Таке значення надлишкового тиску прийнято вважати граничним рівнем стійкості об’єкта щодо ударної хвилі. Стійкість об’єкта визначається стійкістю кожного елемента виробництва окремо (цеху, ділянки, системи).
Оцінка стійкості об’єкта до дії ударної хвилі зводиться до знаходження граничного рівня стійкості і проводиться в такій послідовності: виділяють основні елементи об’єкта, від функціонування яких залежить випуск продукції чи функціонування об’єкта (як правило, це будівлі цехів чи складів, енергетичне обладнання,
інженерно-технічні пристрої, системи водопостачання, каналізації, вентиляції, опалення тощо); складають детальні характеристики кожного елемента, наприклад: будівля механічного цеху цегляна, одноповерхова, висота 9 м, покрита руберойдом по дереву. Мережа електропостачання – кабельна, водогін прокладено на глибині 1,2 м; визначають ступінь руйнувань елементів об’єкта залежно від надлишкового тиску за допомогою спеціальних таблиць. Для кожного елемента об’єкта знаходять ті значення надлишкового тиску, які спричиняють слабкі, середні, сильні та повні руйнування; визначають граничний рівень стійкості до дії ударної хвилі кожного елемента об’єкта, при якому той одержує середні руйнування. Наприклад: цехове приміщення залізобетонної конструкції може одержати середні руйнування при надлишковому тиску 20÷30 кПа. У цьому випадку за граничний рівень стійкості слід приймати мінімальне значення, тобто 20 кПа;


334
визначають граничний рівень стійкості усього об’єкта до дії ударної хвилі за мінімальним значенням граничного рівня стійкості тих елементів, які входять до складу об’єкта. Так, якщо будівля має рівень стійкості 20 кПа, технічне обладнання
– 35 кПа, мережа електропостачання – 15 кПа, то граничний рівень стійкості складу
– 15 кПа, хоча будівля цеху і його обладнання не будуть виведені з ладу; проводять аналіз результатів оцінки і роблять висновки про стійкість об’єкта до ударної хвилі, при цьому вказують мінімальне значення надлишкового тиску, яке виводить об’єкт з ладу. Визначають найбільш вразливі місця та елементи
і пропонують конкретні заходи щодо підвищення стійкості об’єкта до ударної хвилі.
При цьому враховують як важливість об’єкта, так і економічні витрати, пов’язані з пропонованими заходами по підвищенню рівня стійкості об’єкта.
Той рівень стійкості, до якого слід підвищувати стійкість об’єкта, встановлює вищий штаб ЦО або міністерство.

8.3.2. Оцінка стійкості роботи об’єкта до дії світлового опромінювання

Критерієм стійкості об’єкта господарювання до дії світлового опромінювання
є значення того мінімального імпульсу світлового опромінювання, за якого може виникнути займання матеріалів чи споруд, у результаті чого на об’єкті виникнуть пожежі.
Величина світлового імпульсу, який викликає займання, визначається за допомогою спеціальних таблиць. Значення світлового імпульсу, що викликає займання і початок пожеж на об’єкті, є граничним рівнем стійкості до світлового опромінювання.
Якщо об’єкт складається з групи будівель і споруд, то визначають можливу пожежну обстановку в цій групі будов, враховуючи щільність настройки.
У висновках про стійкість об’єкта до дії світлового опромінення вказують граничний рівень стійкості об’єкта, що є найбільш небезпечним у пожежному


335
відношенні ділянки, можливий пожежний стан на об’єкті, граничний рівень доцільного підвищення стійкості до світлового опромінення, необхідні протипожежні та інженерно-технічні заходи, які спрямовані на це.
8.3.3. Оцінка стійкості об’єкта господарювання до дії вторинних
уражаючих факторів
Вторинними уражаючими факторами є пожежі, вибухи, затоплення, забруднення атмосфери та місцевості тощо. Втрати від вторинних уражаючих факторів у ряді випадків можуть значно перевищувати втрати, які одержує господарство в результаті дії первинних факторів, притаманних більшості надзвичайних ситуацій.
Джерела вторинних уражаючих факторів на об’єкті та в небезпечному віддалені від нього повинні виявлятися заздалегідь з метою завчасного прийняття заходів, які направлені на виключення чи на значне зменшення їх вражаючої дії.
Оцінка стійкості об’єкта до дії вторинних уражаючих факторів проводиться в такій послідовності: виявляються всі можливі джерела уражаючих факторів, як внутрішні, так і зовнішні; визначають найкоротшу відстань від об’єкта до кожного джерела вторинного ураження (на місцевості або на мапі чи плані); визначають характер вражаючої дії вторинного фактора (пожежа, затоплення, загазованість та ін.); встановлюють чи вираховують час від моменту появи до моменту початку дії на об’єкт вторинного уражаючого фактора; визначають тривалість дії уражаючого фактора та можливі розміри втрат.


336
Одержані результати аналізують і роблять конкретні висновки для розробки організаційних, інженерно-технічних та технологічних заходів щодо виключення або обмеження дії на роботу об’єкта вторинних уражаючих факторів.
8.3.4. Визначення можливостей роботи об’єкта в умовах радіоактивного,
хімічного та бактеріологічного (біологічного) забруднення

Критерієм стійкості роботи об’єкта до дії радіоактивного забруднення є допустима доза опромінення, яку можуть одержати робітники та службовці зміни, що працює за час роботи при дотриманні встановленого режиму захисту.
У розрахунках виходять з того, що при радіоактивному забрудненні робітники та службовці знаходяться на робочих місцях упродовж усієї робочої зміни (у воєнний час – 12 годин), а потім перебувають у захисних спорудах.
Вихідними даними для оцінки є такі: характеристика виробничих приміщень, їх здатність послаблювати опромінювання (значення коефіцієнта зменшення опромінювання); характеристика захисних споруд; встановлена доза опромінення; тривалість роботи зміни.
На основі вихідних даних розраховують максимальний рівень радіації (на одну годину після аварії на АЕС чи після ядерного вибуху), за якого працююча протягом вказаних годин зміна не одержить дозу опромінення, більшу встановленої на першу добу.
Також оцінюють ступінь герметизації виробничих приміщень, можливість покращення її, щоб зменшити проникнення до приміщення радіоактивного пилу.
Одержані результати аналізують, роблять висновки і накреслюють заходи, спрямовані на підвищення стійкості роботи в умовах радіоактивного забруднення.
У висновках зазначають також умови забруднення радіоактивними речовинами, за яких об’єкт має змогу стійко працювати після певної перерви,


337
необхідної для захисту робочої зміни на період випадання радіоактивних речовин
(вказують проміжок часу, на який слід перервати роботу об’єкта ).
Під час оцінки можливості роботи об’єкта в умовах хімічного забруднення бактеріологічними засобами аналізують стан герметизації виробничих приміщень, можливість її проведення в разі необхідності, забезпеченість робітників та службовців протигазами та їхнє вміння ними користуватися. При цьому вивчається та аналізується можливість роботи без руйнування герметизації приміщень.
Оцінюють можливість проведення робіт зі знезаражування об’єкта і прилеглих ділянок, їх трудомісткість, доцільність.
На основі проведеного аналізу пропонують та розробляють заходи щодо покращення системи заходів, які дозволяють забезпечити стійку роботу об’єкта в умовах хімічного та бактеріологічного забруднення.
8.3.5. Аналіз надійності систем керування, постачання і виробничих
зв’язків
Аналіз надійності систем керування об’єктом господарювання проводиться в такій послідовності: аналізується стан пунктів керування на об’єкті господарювання. Вони повинні бути стійкими до дії всіх уражаючих факторів, через це основний ПК (пункт керування) розміщують у сховищі, запасний – у протирадіаційному укритті в заміській зоні; аналізують стан засобів зв’язку з місцевими керівними органами, а також з виробничими підрозділами і формуваннями ЦО. У висновках і пропозиціях з підвищення стійкості систем керівництва пропонують проведення в життя таких засобів, як дублювання каналів зв’язку, перехід на зв’язок по кабельних підземних лініях та ін.; аналізують склад двох груп керівництва об’єктом, забезпеченість їх


338
необхідною керівною документацією, порядок виводу оперативної (запасної) групи на запасний пункт керування в заміській зоні; вивчають системи оповіщення посадових осіб і виробничого персоналу та збір їх у мінімальний термін.
Поряд з аналізом стійкості керування проводиться дослідження стійкості матеріально-технічного забезпечення та виробничих зв’язків шляхом вивчення і аналізу системи матеріально-технічного забезпечення, шляхів підвозу, розміщення баз і складів, можливості постачання від двох чи декількох джерел.
У висновках пропонуються заходи щодо покращення системи матеріально- технічного забезпечення та виробничих зв’язків (здійснення раціонального розміщення запасів матеріально-технічних засобів, проведення маневру в разі необхідності, створення запасів і розміщення їх у заміській зоні тощо).
8.4. Основні заходи з підвищення стійкості, які проводяться на об’єктах
господарювання

Заходи з підвищення стійкості плануються з урахуванням місцевих умов,
,важливості об’єкта, його географічного положення, економічної доцільності проведення заходів. На мирний час планують, головним чином, трудомісткі заходи, які потребують значних матеріальних витрат і часу, а на період загрози нападу противника – такі заходи, які не потребують багато часу чи проведення яких не є доцільним у мирний час.
8.4.1. Заходи, які проводять у мирний час

Усі заходи з підвищення стійкості роботи об’єкта поділяють на організаційні,
інженерно-технічні та технологічні (зміни технології виробництва в воєнний час).
У мирний час потрібно проводити тільки інженерно-технічні та організаційні заходи. Вони включають такі напрямки:


339
захист робітників, службовців та членів їх сімей; підвищення стійкості будівель і споруд; захист технологічного обладнання; підвищення надійності систем електро - , водо - та газопостачання; захист сировини, напівфабрикатів і готової продукції від зараження радіоактивними, сильнодіючими отруйними речовинами та бактеріальними засобами; виключення або обмеження ураження вторинними факторами; забезпечення стійкого матеріально-технічного постачання; підвищення надійності керування; раціональне розміщення запасів матеріальних засобів; підготовка до відновлення зруйнованого виробництва.
Захист робітників, службовців та їх сімей
Для надійного захисту робітників, службовців та членів їх сімей провадять такі заходи: завчасно будують захисні споруди на об’єкті (сховища) та в заміській зоні
(ПРУ); створюють і підтримують у готовності системи сповіщення та зв’язку; забезпечують робітників та службовців засобами індивідуального захисту; проводять підготовку до евакуації у заміську зону; здійснюють навчання робітників, службовців та населення засобам захисту
і діям за сигналами ЦО.




340
Підвищення стійкості будівель та споруд
Для підвищення стійкості будівель та споруд до дії уражаючих факторів проводять такі заходи: зміцнення несучих, огороджуючих та інших конструкцій будівель та споруд (встановлення додаткових колон, ферм, рам та ін.); підсилення цокольного поверху прогонами, закладання віконних пройомів цеглою, щитами та ін.; встановлення допоміжних перекриттів, підкосів, розпорок тощо; підсилення конструкцій обкладанням лантухами з піском; встановлення додаткових в’язів між окремими елементами споруди; закріплення відтяжками високих малостійких споруджень; заглиблення споруд або створення захисних валів (обвалування споруд); заміна легкозаймистих елементів конструкції такими, що не займаються, використання вогнезахисних покриттів.
Захист технологічного обладнання
Захист технологічного обладнання входить до загального комплексу
інженерно-технічних заходів щодо підвищення стійкості роботи і передбачає: розміщення важкого обладнання на нижніх поверхах будівлі; міцне закріплення обладнання на фундаментах; встановлення контрфорсів, які підвищують стійкість обладнання.



Підвищення стійкості роботи систем електро-, водо- та газопостачання
Стійкість постачання об’єкта електроенергією, газом та водою досягається проведенням як загальноміських інженерно-технічних заходів, так і заходів на об’эктах


341
Загальними заходами для цих систем є: підключення об’єкта не менш як до двох джерел постачання; створення автономних резервних джерел (будівництво на об’єкті артезіанських скважин та резервного водопостачання, використання рухомих електростанцій, підземних газосховищ); захист джерел постачання та їх розосередження на інтервалах безпеки; кільцювання систем постачання; пристосування об’єкта господарювання до роботи на різних видах палива (газ, вугілля, мазут) та створення резервних запасів палива; заглиблення комунікацій систем постачання; встановлення приладів автономного відключення зруйнованих ділянок систем постачання і переключення потоку постачання на діючі ділянки.
Захист запасів сировини, напівфабрикатів, готової продукції від забруднення
радіоактивними, сильнодіючими та отруйними речовинами і бактеріологічними
засобами
У мирний час здійснюється низка заходів, спрямованих на захист запасів сировини, напівфабрикатів та готової продукції від зараження радіоактивними, сильнодіючими та отруйними речовинами і бактеріальними засобами: будівництво складських та виробничих приміщень з повною герметизацією; розробка планів підготовки до здійснення простої герметизації тих складських та інших приміщень, де немає повної герметизації; випуск продуктів та напівфабрикатів у герметичній тарі; утримання в справному стані герметизованих транспортних засобів для транспортування продуктів і товарів.
Для надійного захисту продуктів харчування, харчової сировини та інших товарів і їх запасів з успіхом можна використовувати гірські виробки та заглиблені
ґрунти.У них будуються складські приміщення, які внаслідок такого розміщення простіше захистити не тільки від зараження, а й від усіх інших уражаючих факторів.


342

Захист від вторинних уражаючих факторів

Основні заходи захисту від дії вторинних факторів ураження, у тому числі сильнодіючих отруйних речовин (СДОР), включають: вивіз наднормативних запасів паливно-мастильних матеріалів та СДОР на безпечну відстань від об’єкта; заглиблення або обвалування ємностей з паливно-мастильними матеріалами та сильнодіючими речовинами, що підвищує стійкість ємностей та виключає розтікання речовин по ґрунту, а внаслідок цього зменшує радіус їх вражаючої дії; зміна технологічного процесу з метою заміни паливної та вибухової сировини; будівництво дамб для запобігання затоплення території об’єкта; підготовка та раціональне розміщення засобів захисту, знезаражування території і обладнання від СДОР та ін.
Забезпечення стійкого матеріально-технічного постачання
Стійке постачання підприємства матеріально-технічними ресурсами досягається шляхом: встановлення стійких зв’язків з підприємствами-постачальниками; створенням запасів палива, сировини, матеріалів та ін. на випадок тимчасового руйнування зв’язків з постачальниками. Об’єм запасів встановлюють з розрахунку можливості роботи підприємства впродовж встановленого терміну; будівництво об’єкта за кордонами великих міст; здійснення маневру забезпечення матеріально-технічними засобами в межах виробничого об’єднання чи галузі.



343
Підвищення стійкості системи керування
Підвищення стійкості керування досягається проведенням таких заходів: завчасним обладнанням захисних пунктів керування (ПК); створенням двох груп керування, які, знаходячись на ПК об’єкта та в заміській зоні, повинні забезпечити згідно з графіком роботи змін керування виробничою діяльністю та виконання заходів ЦО; забезпеченням надійного зв’язку з місцевими органами, ланками
(штабами)
ЦО, виробничими підрозділами та формуваннями ЦО (дублювання зв’язку, використання підземних ліній зв’язку та радіомереж); розробкою та створенням надійної системи оповіщення посадових осіб та всього виробничого персоналу об’єкта.
Підготовка до відновлення зруйнованого виробництва
З метою зменшення часу на ведення робіт з відновлення виробництва на об’єкті виконують такі заходи: розробляють плани і проекти з відновлення інженерно-технічного комплексу за різними варіантами можливих руйнувань; мікрофільмують основну технічну документацію та забезпечують її надійне збереження; створюють та готують до проведення ремонтно-відновлювальних робіт спеціальні бригади; створюють запаси матеріалів, конструкцій, обладнання, пристроїв, які необхідні для проведення відновлювальних робіт, та забезпечують збереження цих запасів.



344
8.4.2. Заходи, які проводять на об’єкті при загрозі нападу противника

У період загрози нападу противника проводять ті заходи з підвищення стійкості об’єкта, які недоцільно здійснювати у мирний час. До них належать: проведення евакуації згідно з особовим розпорядженням; приведення в готовність системи оповіщення, захисних споруд та пунктів керування; видача робітникам і службовцям засобів індивідуального захисту; швидке будування захисних споруд; підготовка об’єкта до швидкої та безаварійної зупинки виробництва за сигналом ―Повітряна тривога‖; проведення заходів з підвищення стійкості інженерно-технічного комплексу (підсилення будівель і споруд, встановлення зонтів, навісів, захисних козирків над цінним обладнанням, зниження запасів паливно-мастильних матеріалів, сильнодіючих отруйних речовин та вибухонебезпечної сировини, обваловка складів та ін.); здійснення переводу об’єкта на режим роботи воєнного часу (двозмінна праця) та перехід на випуск запланованої на воєнний час продукції; введення до дії графіка цілодобового чергування керівного складу; підсилення охорони об’єкта і встановлення суворого пропускного режиму; здійснення світломаскування об’єкта.
На період загрози нападу противника згідно зі спеціальним розпорядженням на всіх об’єктах у темний час доби здійснюють світломаскування за режимом
―часткове затемнення‖, при якому зовнішнє освітлення обмежується до допустимої норми; затемнюють світлові пройоми, вікна та ін.
За сигналом ―Повітряна тривога‖ в темний час здійснюють світломаскування за режимом ―повного затемнення‖. При цьому живлення електроенергією усіх об’єктів та жилих районів припиняється, за винятком тих об’єктів, на яких не


345
можна зупиняти виробничий процес, а також вузлів зв’язку, станцій переливання крові, операційних та ін.
Для організованого та своєчасного проведення заходів з підвищення стійкості роботи об’єктів господарювання завчасно складають плани-графіки нарощування заходів з підвищення стійкості. Питання підвищення стійкості відображають також у плані ЦО об’єкта, у плані-графіку приводять перелік заходів і на шкалі часу вказують початок і закінчення виконання кожного заходу. Для начальника ЦО і ланки (штабу) ЦО цей документ є керівним під час вирішення одного з важливіших завдань – підвищення стійкості роботи об’єкта.
Під час раптового нападу, коли термін на організацію та виконання заходів
ЦО гранично обмежений, здійснюється виконання тільки першочергових завдань, які направлені передусім на захист робітників, службовців та членів їх сімей, на безаварійну зупинку виробництва та прийняття екстрених заходів, що дозволяють певною мірою зменшити ступінь ураження в надзвичайних ситуаціях.
За цих умов під час виконання заходів цивільної оборони особливе значення має надійність і оперативність керування цивільною обороною об’єкта як однієї з основних ланок успішного вирішення завдань з підвищення стійкості роботи об’єкта господарювання.
Отже, розробка та планування економічно обґрунтованих заходів щодо підвищення стійкості роботи об’єкта залежать від усебічного вивчення умов, які можуть скластися під час надзвичайних ситуацій. Визначення ступеня їх впливу на виробничу діяльність підприємства будь-якої форми власності дозволяє значно скоротити витрати та строки підвищення стійкості роботи у надзвичайних ситуаціях, а це, у свою чергу, підвищує життєздатність об’єкта і всього господарства країни.
Усі фахівці господарства повинні володіти методикою оцінки стійкості об’єкта і на основі висновків визначати необхідні заходи щодо підвищення його стійкості.




346

Контрольні запитання.
1. Критерії стійкості роботи об’єкта господарювання до впливу вражаючих факторів надзвичайних ситуацій.
2. Шляхи і способи підвищення стійкості роботи об’єктів у надзвичайних ситуаціях.
3. Організація дослідження стійкості роботи об’єкта господарювання.
4. Оцінка стійкості промислового об’єкта до впливу повітряної ударної хвилі.
5. Оцінка стійкості роботи об’єкта до впливу радіоактивного забруднення.
6. Оцінка стійкості інженерно-технічного комплексу об’єктів енергетики до впливу електромагнітного імпульсу (ЕМІ) ядерного вибуху.



347
РОЗДІЛ 9. ПІДГОТОВКА НАСЕЛЕННЯ ТА ПЛАНУВАННЯ ЗАХОДІВ
З ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ У ВИПАДКУ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
Складна екологічна і технологічна обстановка на терені України потребує ефективної та надійної системи захисту населення від наслідків можливих виробничих аварій, катастроф та стихійних лих, завчасного здійснення комплексу попереджувальних заходів, високої готовності керівного складу і сил Цивільної оборони до подолання надзвичайних ситуацій.
На сучасному етапі розвитку Цивільної оборони навчання населення способам захисту в надзвичайних ситуаціях являє собою струнку систему, яка включає цілий комплекс організаційних і навчально-методичних заходів.
Об’єкт господарювання є тією основною ланкою, від якої залежить готовність усієї системи ЦО держави; це першооснова всіх економічних і оборонних заходів.
На об’єкті зосереджені матеріальні і людські ресурси, тому їх навчання, підготовка закладають умови підвищення боєздатності ЦО. Отже навчання і підготовка об’єктів господарювання – важлива задача по створенню сил ЦО і забезпечення їх високої готовності до виконання відповідних задач. Від того, наскільки своєчасно і якісно підготовлені об’єкти, буде залежати і готовність усієї держави по Цивільній обороні. Ось чому важливо, щоб у заняттях і навчанні брали участь всі працівники і об’єкт готувався в цілому.
Населення, яке підлягає навчанню в системі Цивільної оборони, умовно розподіляється на категорії: керівний і командно-начальницький склад ЦО; особовий склад невоєнізованих формувань ЦО; працююче населення, яке не входить до формувань ЦО; громадяни, які не зайняті у виробництві і сфері обслуговування; учні і студенти.
Для кожної категорії населення розроблені і діють навчальні та методичні вказівки, в яких визначені: основні цілі та задачі підготовки, шляхи їх вирішення; порядок організації і проведення навчання; заходи по створенню і удосконаленню


348
навчальної бази та сучасні погляди на підготовку сил ЦО, населення і об’єкта в цілому до виконання задач ЦО; питання керівництва, контролю і допомоги; матеріально-технічне забезпечення сил ЦО майном; зміст, форми і строки звіту з бойової підготовки; відповідальні особи.
Основними позиціями навчання, на які опирається Цивільна оборона, є: ретельне керівництво, планування, організація і проведення підготовки по ЦО; глибоке обмірковане керівництво боєвою підготовкою сил ЦО, чіткий контроль за станом і ходом навчання; створення і постійне оновлення навчально-матеріальної бази; постійне вивчення й розповсюдження передового досвіду по керівництву навчанням в системі ЦО.
Мета навчання: усебічно підготувати об’єкти господарювання до вирішення задач в умовах надзвичайних ситуаціях, не припиняючи свою виробничу діяльність; виробляти у керівного і командно-начальницького складу навички самостійного і твердого проведення заходів з ЦО, а у решти – тверді знання і навички в діях під час надзвичайних ситуацій, виховувати високі морально- психологічні якості; постійно удосконалювати систему захисту персоналу об’єкта; підвищувати стійкість роботи об’єктів господарювання в надзвичайних ситуаціях, освоювати способи переводу підприємства на особливий режим роботи; готувати органи управління і сили ЦО до проведення рятувальних та інших невідкладних робіт; перевіряти реальність плану ЦО об’єкта, уточнювати і приводити у відповідність до сучасних вимог і умов; визначити рівень готовності ЦО об’єктів до виконання задач в умовах надзвичайних ситуацій.
Таким чином, підготовка сил ЦО і навчання населення повинні бути націлені на те, щоб у мирний час зберігати постійну готовність формувань до дій в осередках


349
ураження, до виконання раптово виникаючих задач по ліквідації наслідків стихійних лих і значних виробничих аварій.
Важливими завданнями є: практичне навчання населення будівництву в короткий час найпростіших протирадіаційних укриттів типу щілина, прищеплення навичок у виробленні простіших засобів індивідуального захисту; практичне відпрацювання всім населенням прийомів і способів надання само- і взаємодопомоги, а також швидких дій за сигналами цивільної оборони, стійкого перенесення тривалих морально-психологічних навантажень.
Вивчення працівниками основних способів захисту та дій у НС техногенного і природного характеру здійснюється за спеціальними програмами, які затверджуються, а також при прийнятті на роботу і при подальшій роботі в формі
інструктажів з питань охорони праці.
Для забезпечення належного рівня проведення занять на підприємствах, установах і організаціях наказом керівника всі працівники розподіляються за навчальними групами, які утворюються у структурних підрозділах. Керівники навчальних груп призначаються цим же наказом, проходять попереднє навчання і набувають методичних навичок у проведенні занять на курсах Цивільної оборони.
Підготовка в навчальних групах працівників об’єкта, які не ввійшли до формувань Цивільної оборони та аварійно-рятувальних служб, визначається програмою загальної підготовки населення до дій в надзвичайних ситуаціях, якою передбачається вивчення основних способів дій під час оповіщення та отримання
інформації, укриття в захисних спорудах, проведення евакуації, медичного, біологічного, радіаційного та хімічного захисту.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   22


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал