Навчальний посібник для студентів всіх спеціальностей та усіх форм навчання За редакцією проф. В. В. Березуцького




Сторінка18/22
Дата конвертації19.12.2016
Розмір5.19 Kb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   22

Ліквідація осередку бактеріологічного (біологічного) ураження проводиться за рішенням старшого начальника цивільної оборони. Роботами по ліквідації цього осередку керує начальник цивільної оборони об’єкта, а організацією і проведенням медичних заходів – начальник медичної служби.


278
В осередку бактеріологічного (біологічного) ураження організовується і проводиться: бактеріологічна розвідка й індикація бактеріальних засобів; карантинний режим – обсервація відповідно до рішення старшого начальника; санітарна експертиза, контроль зараженості продовольства, харчової сировини, води
і фуражу, їхнє знезаражування; протиепідемічні, санітарно-гігієнічні, спеціальні профілактичні, лікувально-евакуаційні, протиепізоотичні, ветеринарно-санітарні заходи, а також санітарно-роз’яснювальна робота.
При організації робіт з ліквідації осередку бактеріологічного (біологічного) ураження враховуються: здатність бактеріальних засобів викликати масові
інфекційні хвороби серед людей і тварин; здатність деяких мікробів і токсинів зберігатися тривалий час у зовнішньому середовищі; наявність і тривалість
інкубаційного періоду прояву хвороб; складність лабораторного виявлення застосованого збудника і тривалість визначення його виду; небезпека зараження особового складу формувань і необхідність застосування засобів індивідуального захисту.
У випадку виявлення встановлених ознак застосування бактеріальних засобів у район негайно висилається бактеріологічна розвідка. На підставі отриманих даних установлюється зона карантину або зона обсервації, намічаються обсяг і послідовність проведення заходів, а також порядок використання сил і засобів для ліквідації осередку бактеріологічного (біологічного) ураження. Карантинний режим установлюють з метою недопущення поширення інфекційних захворювань за межі осередку. Ізоляційно-обмежувальні заходи при обсервації не такі строгі, як при карантині.
В усіх випадках в осередку бактеріологічного (біологічного) ураження один з першочергових заходів – проведення профілактичного лікування населення від особливо небезпечних інфекційних хвороб. Для цього застосовуються антибіотики широкого спектра дії та інші препарати, що забезпечують профілактичний і лікувальний ефект.
Після того, як буде визначений вид збудника, проводиться екстрена профілактика, тобто застосування специфічних для даного захворювання


279
препаратів – антибіотиків, сироваток, – своєчасне застосування яких скоротить кількість жертв і буде сприяти швидкій ліквідації осередку ураження.
Для проведення заходів щодо ліквідації осередку бактеріологічного
(біологічного) ураження залучаються в першу чергу сили і засоби, які опинились на території осередку, у тому числі санітарно-епідеміологічні станції, ветеринарні станції, рухливі протиепідемічні загони, спеціалізовані протиепідемічні бригади, лікарні, поліклініки та інші медичні і ветеринарні заклади і формування. При нестачі цих сил і засобів залучаються сили і засоби медичної та інших служб ЦО, що знаходяться за межами осередку. Перед введенням в осередок ураження проводяться заходи щодо забезпечення захисту особового складу формувань від
інфекційних захворювань. Формування загального призначення залучаються для виявлення хворих і підозрілих на захворювання та їх ізоляції, проведення знезаражування території, будинків і споруд, санітарної обробки людей, дезінфекції одягу. У зоні карантину здійснюють строгий контроль за дотриманням установленого режиму поводження, виконуються інші заходи.
Інфекційних хворих госпіталізують і лікують в інфекційних лікарнях в осередку ураження, або ж розгортають тимчасово інфекційні стаціонари. Якщо необхідно, то хворих з особливо небезпечними інфекціями евакуюють спеціальними групами.
Осередок бактеріологічного (біологічного) ураження вважається ліквідованим після того, як з моменту виявлення останнього хворого пройде час, рівний максимальному терміну інкубаційного періоду для даного захворювання.
Особливості організації і проведення РІНР в осередку комбінованого
ураження. Організовувати і проводити РІНР в осередку комбінованого ураження
(ОКП) набагато складніше, ніж в осередках ядерного, хімічного чи бактеріологічного (біологічного) ураження. Це зумовлюється складністю обстановки, що може виникнути в результаті надзвичайної ситуації радіаційного хімічного і бактеріологічного (біологічного) забруднення.
З метою досягнення максимальних результатів РІНР в осередку комбінованого ураження організовують і безупинно проводять усі види розвідки. До визначення


280
виду застосованих противником бактеріальних засобів усі заходи організовуються в режимі особливо небезпечних інфекційних хвороб. Дані, що надходять від розвідки, негайно використовують для найбільш ефективного застосування наявних сил і засобів проведення режимних заходів по ізоляції осередку комбінованого ураження від навколишніх районів. Проводять екстрену профілактику особового складу формувань і уражених; евакуюють усе населення із зон хімічного зараження на незаражену територію, що знаходиться в межах зони карантину; проводять дегазацію, дезінфекцію, а при необхідності і дезактивацію шляхів евакуації, важливих ділянок території, споруд і транспорту, організовують і проводять санітарну обробку від усіх видів зараження.
Головні зусилля розвідки спрямовані на виявлення типу, концентрації і напрямку поширення отруйних, сильнодіючих отруйних речовин, радіоактивної хмари, на встановлення виду збудників інфекційних хвороб, кордонів зон радіоактивного, хімічного і бактеріологічного (біологічного) зараження.
На підставі аналізу даних розвідки начальник цивільної оборони об’єкта уточнює своє рішення і ставить (уточнює) задачі на проведення рятувальних робіт формуванням.
В осередку комбінованого ураження в першу чергу визначають найбільш небезпечний вражаючий фактор, що несе найбільшу загрозу ураження, і вживають термінових заходів по запобіганню зниження до мінімуму його впливу, а потім приступають до ліквідації наслідків впливу всіх інших вражаючих факторів.
При організації проведення рятувальних і аварійно-відбудовних робіт і визначенні їхнього обсягу враховуються особливості, які належать даному осередку комбінованого ураження. Обов’язкове використання засобів індивідуального захисту органів дихання і шкіри, а також наявність запасних протигазів для надягання на уражених помітно знизять темпи рятувальних і аварійно-відбудовних робіт, а припустимий час перебування в засобах захисту шкіри може виявитися дуже нетривалим. Так, наприклад, при температурі навколишнього повітря –30 о
С и вище час перебування в осередку складе 0,4 год, при +25 – 29 о
С – 0,5 год; при +20 –
24 о
С – 0,8год; при +15 – 19 о
С – 2 год; при +15 о
С і нижче – 3 год.


281
Значне скорочення тривалості роботи змін в осередку комбінованого ураження і виділення великої частини сил для проведення дезінфекції і дератизації, а при необхідності дезактивації ділянок території, споруд, устаткування, транспорту
і проведення санітарної обробки людей вимагає збільшення кількості формувань.
Наявність уражених одночасно декількома вражаючими факторами дуже утруднить надання їм першої медичної допомоги й транспортировку в лікувальні заклади.
З урахуванням цих особливостей формування виконують покладені на них задачі в осередку комбінованого ураження.
Населення залежно від виду і ваги ураження – хімічного, радіоактивного і бактеріологічного (біологічного) зараження піддається медичному сортуванню
(поділяється на групи і потоки), що виключає поширення зараження при наданні медичної допомоги й евакуації. Евакуюються уражені в лікувальні заклади медичної служби розпорядженням старшого медичного начальника по ізольованих маршрутах.
Установлюється строгий контроль за виконанням робіт зі знезаражування заражених ділянок на шляхах евакуації уражених і виводу населення на незаражену територію; проведенням санітарної обробки уражених і населення; проведенням протиепідемічних, спеціальних профілактичних і санітарно-гігієнічних заходів; дотриманням мір безпеки, а також своєчасною зміною формувань. Зміна формувань в осередку комбінованого ураження відбувається при строгому дотриманні режимних заходів. Формування, що перемінилися, виводяться в райони, призначені старшим начальником, у межах зони чи карантину обсервації. У цих районах проводиться їх спеціальна обробка.
Надання першої медичної допомоги ураженим – невід’ємна частина рятувальних робіт. Для збереження життя ураженим дуже важливо ці роботи проводити вчасно.
Санітарні дружини у осередок ядерного ураження вводяться спільно з рятувальними формуваннями, до складу яких вони входять. В осередку ураження


282
санітарна дружина одержує конкретну задачу, яку командир дружини доводить до кожної ланки.
Санітарні дружини забезпечують розшук уражених, їх сортування, надають першу медичну допомогу, беруть участь у виносі і навантаженні уражених на автомобільний транспорт. Перша медична допомога ураженим надається на місці
їхнього виявлення, у першу чергу в найбільш доступних місцях і там, де їм загрожує небезпека (пожежі, затоплення, руйнування будинків та ін.) в міру розкриття захисних споруд, розбирання завалів санітарні дружини разом з рятувальними формуваннями надають допомогу людям, що знаходиться в них. Обсяг надання медичної допомоги визначається залежно від обстановки і стану уражених. У першу чергу медична допомога надається ураженим із кровотечею, ядухою, проникаючими пораненнями живота і грудей. Командири рятувальних формувань у допомогу санітарним дружинам виділяють необхідну кількість носилкових ланок для розшуку
і виносу уражених до місць навантаження на транспорт.
Загальне керівництво роботою санітарних дружин здійснюють командири і начальники, що організовують рятувальні роботи на об’єкті, а спеціальне – начальники медичної служби ЦО об’єктів чи медичний працівник медичного пункту рятівного загону.
Командири зведених (рятувальних) загонів (команд) відповідно до рішення старшого начальника організовують евакуацію уражених з ділянок (об’єктів) робіт.
Для перевезення уражених використовується автотранспорт формувань і виділений старшим начальником.
Командири санітарних дружин, працівники медичного пункту і рятівного загону організовують і проводять безпосередню підготовку уражених до евакуації в місцях навантаження на транспорт: перевіряють правильність накладення джгутів, пов’язок, шин, уведення знеболюючих засобів, пристосування транспорту до перевозу уражених, правильність їхнього розміщення на транспорті; призначають супровідний персонал з числа сандружин Місця розташування медичних пунктів формувань загального призначення і місця навантаження уражених на транспорт визначаються командирами цих формувань, установлюються старшими


283
начальниками безпосередньо на ділянці (об’єкті) робіт з урахуванням можливості підходу до них транспортних засобів і наявності укриттів для захисту уражених.
Легкоуражені до місць навантаження направляються самостійно групами. На шляхах виносу (вивозу) уражених по маршруту евакуації встановлюються добре видимі дороговкази.Перша лікарська допомога ураженим надається в загонах першої медичної допомоги.
Зміна формувань. Рятувальні роботи в осередку ураження проводяться доти, доки не будуть врятовані всі люди, які знаходяться в завалених спорудах, зруйнованих і палаючих будинках. Однак тривалість роботи однієї зміни одного формування обмежена визначеним часом, після чого працюючу зміну (формування) замінюють. Заміна буде необхідна при одержанні особовим складом установлених доз випромінювання, а також для відпочинку людей і прийому їжі. Порядок зміни визначає начальник цивільної оборони об’єкта, що встановлює час зміни і порядок її проведення.
Щоб забезпечити безперервність проведення рятувальних робіт, працюючий особовий склад формувань переміняють безпосередньо на робочих місцях. Техніку змінюваних формувань при необхідності передають прибулому на зміну особовому складу формувань. Під час робіт старшим на ділянці (об’єкті) є командир змінюваного формування.
Командир знову прибулого формування зустрічається з командиром працюючого формування на рубежі введення. Останній уводить його в обстановку, установлює з ним порядок зміни і проводить рекогносцировку. При цьому вони уточнюють: місця рятувальних робіт; ступінь та характер руйнувань і уражень на об’єкті робіт; радіаційну обстановку, обсяг виконаної і підлягаючої виконанню роботи. Особливу увагу звертають на стан людей, що знаходяться в завалених захисних спорудах і під завалами, на поширення пожеж, вибухонебезпечність, загазованість і можливість затоплення, а також на режими проведення робіт, міри безпеки і порядок використання інженерної техніки. Командир змінюваного формування повідомляє місце перебування старшого начальника і порядок підтримки з ним зв’язку.


284
Після рекогносцировки на уточнення обстановки командир формування ставить на місцевості задачі командирам своїх підрозділів: склад, зміни, об’єкт робіт
і маршрути виходу до них формувань; кого перемінити; коли почати і закінчити роботу, на що звернути особливу увагу; час на проведення зміни; заходи безпеки і порядок. Після виходу формувань РІНР з осередку ураження проводяться роботи зі спеціальної обробки і відновлення їхньої готовності до подальших дій, заміняються
і ремонтуються засоби індивідуального захисту, прилади, проводиться технічне обслуговування машин, поповнюються витрачені матеріальні ресурси. За особовим складом виведених з осередку ураження установлюється медичне спостереження.
Усі формування готуються до виконання наступних задач. Всебічне забезпечення дій формувань – одна з вирішальних умов успішного проведення РІНР. Організація і проведення цієї роботи покладається на начальника цивільної оборони, начальників служб і командирів формувань.
Забезпечення дій формувань при проведенні РІНР включає розвідку, захист від зброї масового ураження, матеріальне, технічне і медичне забезпечення.
Безперебійне забезпечення формувань проводиться з метою одержання даних про обстановку, зниження впливу зброї масового ураження супротивника і створення сприятливих умов для проведення РІНР.
Розвідка – найважливіший вид забезпечення дій формувань. Вона організовується і проводиться з метою своєчасного добування даних про обстановку для ухвалення рішення й успішного проведення РІНР в осередку ураження і зонах затоплення, районах стихійних лих, великих аварій і катастроф. Розвідка ведеться безупинно усіма формуваннями.
Організація розвідки – найважливіший обов’язок начальника ЦО об’єкта і командирів формувань. Командир формування ставить задачі розвідці, виділяє необхідні для цього сили і засоби; вказує, де зосередити основні зусилля.
Після застосування супротивником зброї масового ураження розвідка визначає: райони (об’єкти), місце, час, вид зброї, радіоактивне, хімічне і бактеріологічне (біологічне) зараження; рівні радіації, тип і концентрацію отруйних речовин і види бактеріальних засобів; стан маршрутів руху і дорожніх споруджень.


285
На розвідку покладається визначення маршрутів; відгук обходу перешкод із зон зараження; визначення місць найбільшого числа уражених; визначення стану завалених захисних споруд і людей, що знаходяться в них; установлення місць ушкоджень на комунальних енергетичних мережах. Розвідувальні формування ведуть безупинне спостереження за зміною обстановки в місцях дій сил ЦО.
Для виявлення обстановки на маршруті руху сил цивільної оборони об’єкта і на об’єкті в осередок ураження висилаються розвідувальні формування. Задачу командиру формування розвідки ставить начальник ЦО об’єкта (начальник штаба).
Командир розвідувального формування усвідомлює її, вивчає маршрут і прилеглу місцевість, район майбутніх дій; уточнює способи ведення розвідки і підтримки зв’язку; готовить формування до дій; уточнює і складає схему маршруту руху і карту об’єкта; ставить особовому складу задачу.
Розвідка ведеться по маршруту висування. При необхідності уточнення обстановки осторонь від маршруту для визначення перешкод висилаються дозорці.
Установлюється наявність і ступінь зараження маршруту, визначається характер руйнування доріг, мостів та інших споруджень. Установлюються місця пожеж, їх характер і напрямок поширення. При виявленні зараження маршруту передній кордон зараження позначається спеціальними знаками огородження і напрямок обходів (об’їздів) вказівками, силами постів.
В осередку ураження розвідка на об’єкті ведеться, як правило, силами розвідувальних формувань. Вони визначають рівні радіації, наявність ОР і місця, де заборонено проводити роботи без захисного одягу. Відшукують захисні споруди і визначають стан людей, що знаходяться в них, та можливі способи надання їм допомоги. Виявляють характер і ступінь руйнування будинків, захисних споруд, завалів вулиць і умови найбільшого, ефективного використання інженерної техніки.
Для проведення РІНР відшукують під’їзди до ділянок робіт і місця перебування уражених, виявляються характер ушкоджень на комунально-енергетичних і технологічних мережах і можливості швидкого їх усунення для проведення РІНР.
Відшукують вододжерела і визначають способи подачі води для локалізації пожеж, що заважають проведенню РІНР. Здійснюють постійний контроль за змінами


286
радіаційної і хімічної обстановки на об’єкті і прилягаючі до нього території. Місця перебування уражених, захисних споруджень і шляхи підходу до них та об’єктів рятівних робіт позначаються вказівками.
Розвідувальні формування об’єкта тісно взаємодіють з розвідувальними формуваннями, що ведуть роботу на сусідніх ділянках (об’єктах) робіт, постійно піддержують з ними зв’язок і обмінюються розвідувальною інформацією про обстановку розвідувальних формувань, доповідають начальникам по радіо, за допомогою рухливих засобів і особисто.
Захист від зброї масового ураження організовується і проводиться з метою не допустити ураження формувань і забезпечити виконання поставлених задач. На це направлено ряд погоджених заходів: організація безупинної розвідки, чіткі дії по сигналах оповіщення, проведення інженерного улаштування районів розташування формувань, облік максимального використання захисних споруд, забезпечення безпеки формувань при діях у зонах руйнувань, завалів, пожеж, зараження, затоплення з проведенням профілактичних заходів. Важливе значення в системі захисних заходів приділяється забезпеченню формувань засобами захисту.
Начальник ЦО об’єкта організує і керує проведенням заходів щодо захисту формувань від зброї масового ураження, а командири формувань забезпечують виконання всіх заходів.
Командир формування при організації захисту указує, як організувати і вести розвідку, сигнали оповіщення, обсяг і терміни інженерного устаткування районів розташування, порядок проведення контролю на зараженість, міри безпеки, обсяг робіт, сили і засоби, необхідні для ліквідації наслідків, де і коли проводити спеціальну обробку.
Матеріальне забезпечення полягає в організації та здійсненні своєчасного і повного постачання формувань технікою, засобами захисту, зв’язку, приладами радіаційної і хімічної розвідки й інших засобів, які необхідні для проведення РІНР і рішення задач цивільної оборони.
Для матеріального забезпечення формувань залучаються державні і кооперативні органи торгівлі та громадського харчування, матеріально-технічного


287
постачання і збуту, об’єкти, які знаходяться в їхньому веденні з запасами матеріальних засобів, а також формування служб торгівлі і харчування і матеріально-технічне постачання. Повну відповідальність за матеріальне забезпечення несе командир формувань.
Матеріальне забезпечення здійснюється: у формуваннях ЦО цього призначення – групами (ланками) забезпечення; у формуваннях, де немає груп
(ланок) забезпечення, – рухливими пунктами харчування, продовольчого, речового постачання, рухливими автозаправними станціями.
Командир формування звичайно віддає розпорядження по матеріальному забезпеченню. У розпорядженні вказуються: задачі формування, обсяг і терміни
їхнього виконання, район (місце), порядок і терміни розгортання групи (ланки) матеріального забезпечення, порядок забезпечення особового складу гарячою їжею, заправлення техніки паливно-мастильними матеріалами, порядок підвозу матеріальних засобів, сили і засоби, виділені в допомогу групам (ланкам) забезпечення. Командир формування організує харчування. Він встановлює залежно від обстановки час і місце прийому їжі. Гарячою їжею особовий склад формування забезпечують рухомі пункти харчування. Якщо гарячу їжу приготувати неможливо, то особовому складу видається сухий пайок. Прийом їжі на відкритій місцевості й у відкритих спорудах дозволяється при рівнях радіації до 5 Р/рік, а при більш високих рівнях їжу можна приймати на дезактивованій території, у спеціально обладнаних приміщеннях або автотранспорті.
На місцевості, зараженій отруйними речовинами, готувати і приймати їжу дозволяється тільки в спеціальних спорудженнях, обладнаних фільтровентиляційними установками. У районах, уражених бактеріальними засобами, прийом і готування страв дозволяється тільки після ретельної дезинфекції території і кухонного інвентарю.
Забезпечення паливно-мастильними матеріалами автотранспорту і техніки здійснює заступник командира формування по матеріально-технічному забезпеченню: на маршрутах руху і евакуації населення, підвозу працюючих змін і


288
виходу формувань – через мережу стаціонарних автозаправних станцій; у місцях роботи інженерної техніки – табельними засобами.
Підвіз матеріальних засобів організується командирами формування чи їхніми заступниками по матеріально-технічному забезпеченню.
Технічне забезпечення організується для підтримки в справному стані і постійній готовності до використання усіх видів автотранспортної, інженерної та
іншої техніки. Воно полягає в організації і здійсненні правильного використання техніки, обслуговування, ремонту і евакуації техніки. Звідси задачі технічного забезпечення: організація евакуації і поточного ремонту техніки, постачання формування запасними частинами і ремонтними матеріалами, технічне обслуговування машин.
Технічне забезпечення організовує командир формування, він у своєму розпорядженні вказує терміни готовності техніки до виконання наступних задач: залученні сили і засобів для ремонту та евакуації техніки, поповнення запасними деталями і ремонтними матеріалами, місця розгортання збірних пунктів ушкоджених машин.
Ремонт техніки забезпечення здійснюється штатними силами формувань і засобами технічної служби цивільної оборони. Формуваннями цієї служби є рухомі ремонтно-відбудовні і евакуаційні групи. Перша надає допомогу водіям у проведенні технічного обслуговування машин і їхньому поточному ремонті. На неї покладається технічне замикання колон формувань. Евакуаційна група витягає перекинуті, застряглі і затонулі машини, визначає їх технічний стан і доставляє на збірний пункт ушкоджених машин (СППМ) для ремонту і відновлення.
Медичне забезпечення організовується і здійснюється для збереження здоров’я і працездатності особового складу, своєчасного надання медичної допомоги ураженим і хворим, їхньої евакуації, лікування і швидкого повернення в ряди, а також для попередження виникнення інфекційних захворювань серед особового складу. Медичне забезпечення включає: лікарняно-профілактичні; санітарно-гігієнічні; протиепідемічні і лікувальні евакуаційні заходи. Ці заходи проводяться медичною службою оборони об’єкта на всіх етапах дій формувань.


289
При проведенні формуванням рятувальних і невідкладних аварійно- відбудовних робіт лікар (фельдшер) медичного пункту організує медичне спостереження за особовим складом, організовує санітарно-профілактичні заходи, а також попереджає захворювання особового складу інфекційними хворобами, погоджує заходи з начальником медичної служби об’єкта.
Медичний пункт при проведенні РІНР розгортається безпосередньо на ділянці
(об’єкті) робіт формування, на місці для навантаження ураженого особового складу на транспорт.
Міри безпеки при проведенні РІНР. Масові руйнування і пожежі на об’єктах, ушкодження мереж комунально-енергетичного господарства, радіоактивне зараження викликають в особового складу формування необхідність строго дотримуватися заходів безпеки і режимів радіаційного захисту при проведенні РІНР.
Перед початком робіт в осередках ураження необхідно уважно оглянути руйнування будинків і споруд, установити небезпечні й ушкоджені місця.
Забороняється без потреби проникати в зруйновані будинки і спорудження, знаходитися поблизу будинків, що загрожують обвалом. При необхідності підходити до таких будинків і споруд тільки з найменш небезпечної сторони, уважно прислухатися до характерного шереху і потріскування, що вказують на можливість обвалення ушкоджених конструкцій. Конструкції будинків, що загрожують обвалом, підлягають обваленню або кріпленню.
При виконанні робіт на висоті необхідно застосовувати страхуючі засоби
(рятувальні мотузки, карабіни). Такі ділянки з метою зменшення небезпеки варто відгородити і позначати спеціальними знаками. Працюючим бійцям формувань при рятуванні людей з напівзруйнованих будинків і завалів необхідно організувати надійну страховку. Не допускати проведення робіт в завалах одиночними бійцями.
Для робіт на електролініях призначити підготовлених для цих цілей людей.
Усяке виправлення електропроводки необхідно робити після її відключення від джерел постачання. При ремонті електричних мереж не можна торкатися проводів і з’єднаних з ними металевих плетінь.


290
Особовий склад формувань при роботі на мережах водопроводу, каналізації, на газових мережах потрібно забезпечити ізолюючими протигазами. На загазованих ділянках дозволяється працювати в ізолюючих або фільтруючих протигазах з додатковим патроном і застосовувати інструмент із кольорового металу обміднений.
Наявність газу визначати тільки спеціальними приладами (газоаналізаторами).
Поблизу загазованих ділянок забороняється запалювати сірники, палити і користуватися інструментами, що викликають утворення іскор.
Необхідно дотримуватися заходів пожежної безпеки. Не можна застосовувати воду для гасіння палаючих металів: натрію, магнію, а також матеріалів, що знаходяться під струмом, резервуарів з бензином, гасом та іншими пальними рідинами. Для їхнього гасіння варто використовувати тільки вогнегасники.
Проведення РІНР в умовах поганої видимості і вночі.
У тих випадках, коли формування діють разом з підрозділами частин ЦО, спеціальна обробка формувань і населення може проводитися на пунктах спеціальної обробки (ПуСО), що розгортаються частинами ГО. Для розгортання
ПуСО використовуються дегазаційно-душові автомобілі, для збору забрудненої води відриваються водозбірні колодязі і водовідвідні канави. Особовий склад формувань з району чекання прибуває на контрольно-розподільний пункт, здає документи і цінності у відведеному для цього місці, іде в роздягальні відділення, проходить санітарну обробку в обмивальних відділеннях, вдягається, одержує документи, цінності в місці їх видачі, чистий одяг на складі, проходить при необхідності огляд лікарів, вдягається і відбуває в район збору.
Знезаражування – виконання робіт з дезактивації, дегазації і дезінфекції заражених поверхонь.
Дезактивація – видалення радіоактивних речовин із заражених поверхонь транспортних засобів і техніки, будинків і споруд, території, одягу і засобів
індивідуального захисту, а також води. Проводиться в тих випадках, коли ступінь зараження перевищує припустимі межі. Дезактивація підрозділяється на часткову і повну і проводиться в основному двома способами – механічним і фізико-хімічним.
Механічний спосіб – видалення РР із заражених поверхонь. Фізико-хімічний спосіб


291
заснований на процесах, що виникають при змиванні РР розчинами різних препаратів.
Для проведення дезактивації використовується вода. Разом з водою застосовуються спеціальні препарати, що підвищують ефективність змивання радіоактивних речовин. Це поверхнево-активні та комплексоутворюючі речовини, кислоти і луги. До перших відносяться порошок СФ-2 і препарати ОП-7, ОП-10, до других – фосфати натрію, трилон-Б, щавлева і лимонна кислота, солі цих кислот.
Для одержання розчину порошок додають у воду невеликими порціями при постійному перемішуванні. Дезактивацію транспортних засобів і техніки проводять
із застосуванням 0,15 %-ного розчину СФ-2 у воді (улітку) чи аміачній воді, що містить 20 – 24 % аміаку (узимку). Препарати ОП-7 і ОП-10 застосовують як складову частину дезактивуючих розчинів, призначених для дезактивації поверхонь будинків, споруджень і устаткування.
Дезактивація транспортних засобів і техніки проводиться при їхньому зараженні 200 мр/рік і більше. Вона проводиться змиванням струменем води під тиском 2 – 3 атм чи обробкою дезактивуючими розчинами, протиранням ганчіркою, змоченої в бензині, гасі, дизельному паливі, а також обробкою газокапельним потоком. Дезактивація будинків і споруджень проводиться обмиванням водою.
Обмивання починається звичайно з даху і ведеться зверху вниз. Особливо ретельно обмиваються вікна, двері, карнизи і нижні поверхи будинку. Щоб заражена вода не попала у внутрішні приміщення, необхідно закрити двері, вікна, вентиляційні отвори і т. д.
Дезактивація внутрішніх приміщень і робочих місць проводиться обмиванням розчинами, водою, обмітанням віниками і щітками, а також протиранням. Починати дезактивацію треба зі стелі.Стеля, стіни, верстати й устаткування протирають вологими ганчірками, підлогу миють теплою водою з милом 2 – 3 % содовим розчином. Усередині приміщення радіоактивне зараження не повинне перевищувати
90 мр/г.
Дезактивація ділянок території, що мають тверде покриття (асфальт, бетон), може проводитися змиванням радіоактивного пилу струменем води під великим


292
тиском за допомогою поливальних машин, змітанням радіоактивних речовин підмітально-прибиральними машинами. Ділянки території, що не мають твердого покриття, дезактивуються шляхом зрізання зараженого шару ґрунту товщиною
5 – 10 см дорожніми машинами (бульдозерами, грейдерами), засипанням заражених ділянок території шаром незараженого ґрунту товщиною 8 – 10 см, переорюванням зараженої території тракторними плугами на глибину до 20 см, улаштуванням настилів для проїздів і проходів по зараженій території, збиранням снігу (зрізується верхній шар снігу товщиною до 20 см) і сколюванням льоду.
Дезактивація води проводиться фільтруванням, перегонкою, а також за допомогою іонообмінних смол чи відстоюванням. Колодязі дезактивуються шляхом багаторазового відкачування з них води і видалення ґрунту з дна, а прилягаючу ділянку місцевості в радіусі 15 – 20 м дезактивують шляхом зняття шару ґрунту товщиною 5 – 10 см з наступним засипанням ділянки незараженим піском.
Продовольство і харчова сировина дезактивуються шляхом обробки, заміни зараженої тари, а не затарені – шляхом зняття зараженого шару. Заражені їжа і хліб знищуються.
Дегазація – розкладання отруйних речовин до нетоксичних продуктів і видалення їх із заражених поверхонь з метою зниження зараженості до припустимих норм. Виконується за допомогою спеціальних технічних засобів – приладів, ком- пактів, поливальних машин із застосуванням дегазуючих речовин, а також води, органічних розчинників. Розрізняють часткову і повну дегазацію.
До речовин, що дегазують, відносяться хімічні сполуки, котрі вступають у реакцію з отруйними речовинами і перетворюють їх у нетоксичні з’єднання.
Розрізняють дегазуючі речовини, окисно-хлорні (гіпохлорит, хлораміни) і лужні
(їдкі луги, сода, аміак, амонійні та ін), що застосовуються у вигляді розчинів. Як розчинники використовуються вода і різні органічні рідини (дихлоретан, трихлоретан, бензин та ін). До перших відноситься дегазуючий розчин №1, що містить 5 % розчину гекса-хлормеламіну чи 10 % розчину дихлораміну в дихлоретані і призначається для дегазації ОВ типу іприт і Ві – газів. До других відноситься дегазуючий розчин №2 ащ, що являє собою йодний розчин, який


293
містить 2 % їдкого натрію, 5 % моноетано-ламіну і 20 % аміаку і призначений для дегазації ОВ типу зоман.
Для дегазації як допоміжні речовини можуть бути використані порошки
СФ-24, а при їхній відсутності порошки «Дон», «Ера» та інші миючі засоби у вигляді водяних розчинів (улітку) чи розчинів в аміачній воді (узимку). Варто пам’ятати, що миючі розчини не знешкоджують ОВ, а тільки сприяють швидкому видаленню їх із зараженої поверхні.
Дегазацію транспортних засобів і техніки проводять шляхом обробки дегазуючим розчином №1 чи №2 ащ (залежно від виду ОР).Для цього використовують технічні засоби або щітку, змоченою в розчинах. При відсутності розчинів ОР змивають розчинниками (бензин, гас, дизтопливо). Дегазацію можна проводити газовим потоком за допомогою теплових машин.
Якщо транспортні засоби і техніка мають комбіноване зараження
(радіоактивними й отруйними речовинами), то спочатку проводиться дегазація.
Після дегазації ступінь зараження техніки радіоактивними речовинами визначається дозиметричними приладами. Якщо ступінь зараження перевищує 200 мр/год, то проводиться дезактивація.
Норми витрат засобів, що дегазують, залежать від способу дезактивації і виду технічних засобів. Так, для дегазації (дезинфекції) вантажного автомобіля протирання щітками ручних приладів потрібно до 18 л розчину №1 чи №2 ащ і до
50 хв часу, а способом протирання чи дранням щіткою, змоченою в розчині, потрібно до 10 л розчину і до 90 хв часу.
Дегазація території може проводитися хімічним чи механічним способом.
Хімічний спосіб полягає у поливі дегазуючими розчинами або розсипанні сухих дегазуючих речовин за допомогою поливальних та інших дорожніх машин.
Механічний спосіб – це зрізання і видалення верхнього зараженого шару ґрунту
(снігу) за допомогою бульдозера, грейдерів на глибину 7 – 8 см, а пухкого снігу до
20 см чи ізоляція зараженої поверхні з використанням настилів із соломи, очерету, гілок, дощок та ін.


294
Дегазація території з твердим покриттям, зараженої шкірно-наривними і нервово-паралітичними ОР, проводиться шляхом обробки розчином хлорного вапна, при зараженні нервово-паралітичними ОР розчином їдкого натру (лугом).
Дезинфекція – знищення у зовнішньому середовищі збудників заразних хвороб при застосуванні противником бактеріальних засобів. Розрізняють профілактичну, поточну і заключну дезинфекцію (останні два види дезинфекції носять загальну назву осередкової). Профілактична дезинфекція проводиться до виникнення захворювань населення шляхом використання миючих засобів, які містять бактерицидні добавки (пасти «Східна» і «Саніта», порошки «Блиск»,
«Посудомой», «Білизна» та ін.). Поточна дезинфекція – обов’язковий протиепідемічний захід при багатьох інфекційних захворюваннях, а саме – виконання санітарно-гігієнічних заходів в осередку і знезаражування різних об’єктів зовнішнього середовища, а також виділень (фекалії, сеча, мокротиння й ін).
Заключна дезинфекція в осередку проводиться після госпіталізації хворого чи після його смерті. Виконують її бригади дезинфекційних станцій чи дезинфекційних відділів санепідемстанції.
Дезинфекція може проводитися хімічним, фізичним, механічним і комбінованим способами. Хімічний спосіб – знищення хвороботворних мікробів і руйнування токсинів дезинфікуючими (дегазуючими) речовинами. Це основний спосіб дезинфекції).Для дезинфекції вегетативних форм мікробів і руйнування токсинів при температурах +5 о
С і вище застосовуються суспензії двох третин основної солі гіпохлориту кальцію зі змістом 5 – 6 % активного хлору або 10 – 12 %- ного активного хлору для знищення спорових форм мікробів. Для знищення спорових і вегетативних форм мікробів і руйнування токсинів при температурах нижче 5 о
С застосовують 5 %-ний розчин гексахлормеламіну чи 10 %-ний розчин дихлоретану. Фізичний спосіб дезинфекції – кип’ятіння білизни, посуду, предметів догляду за хворими та ін. Застосовується в основному при кишкових інфекціях.
Механічний спосіб дезинфекції здійснюється тими ж методами і прийомами, що й дегазація, і передбачає видалення зараженого шару чи ґрунту, використання настилів.


295
У районах виявлення ознак застосування бактеріальних засобів у першу чергу знезаражується територія об’єктів, що продовжують роботу, проходи від сховищ і укриттів, негерметичні приміщення, район пунктів керування цивільної оборони, транспортні засоби, основні проїзні магістралі, лікувальні заклади. Дезинфекція проїзних магістралей, проходів та іншої території здійснюється спеціальними формуваннями комунально-технічної служби. Знезаражування на об’єктах, у тому числі в лікувальних закладах, проводиться об’єктовими формуваннями і персоналом об’єкта. Робочі місця дезинфікують самі робітники.
Перевірка повноти дезактивації і дегазації здійснюється дозиметричними і хімічними приладами, а дезинфекція – проведенням бактеріологічного дослідження.
Санітарна обробка – комплекс заходів щодо ліквідації зараження особового складу формувань і населення радіоактивними, отруйними речовинами, бактеріальними засобами – складова частина спеціальної обробки. Вчасно і якісно проведена санітарна обробка: знезаражування поверхні тіла, одягу, взуття значно знижують можливість ураження людей, що знаходилися в зонах зараження, і багато в чому запобігають поширенню інфекції за межі зони бактеріологічного
(біологічного) зараження. Підрозділяється вона на часткову і повну.
Під частковою санітарною обробкою мається на увазі механічне очищення й обробка відкритих ділянок шкіри, зовнішніх поверхонь одягу, взуття, засобів
індивідуального захисту, протирання за допомогою індивідуальних протихімічних пакетів. Вона проводиться в осередку ураження в ході проведення РІНР, носить характер тимчасового заходу і має на меті запобігти небезпеці вторинного
інфікування людей.
Повна санітарна обробка – знезаражування тіла людини дезинфікуючою рецептурою, обмивання людей зі зміною білизни й одягу, дезинфекція (дезинсекція) знятого одягу. Ціль обробки – повне знезаражування від радіоактивних і бактеріальних речовин одягу, взуття, засобів індивідуального захисту, поверхні тіла
і слизових оболонок. Повній санітарній обробці підлягають особовий склад формувань, робітники, службовці й евакуйоване населення після виходу з осередку ураження (зон зараження).


296
Повну санітарну обробку особового складу формувань і населення проводить служба санітарної обробки ЦО силами об’єктових формувань, що розгортають стаціонарні обмивальні пункти і спеціальні обмивальні площадки. Усі обмивальні пункти розгортаються за єдиною схемою, відповідно до якої передбачені наступні приміщення (у порядку послідовності проходження санітарної обробки): регулювальна площадка, площадка зняття верхнього одягу і взуття, роздягальня, обмивальна, вбиральня, а також допоміжні приміщення для збереження мішків із зараженим одягом, обмінного взуття, медичний пункт, кімната матері і дитини, кімната особового обмивального пункту, господарська комора, туалет. Приміщення обмивальних пунктів повинні строго розділятися на брудну і чисту половини. До брудного відносяться регулювальна площадка, площадка-роздягальня, обмивальна, склад для збереження зараженого одягу.
Люди, що направляються на санітарну обробку, перед входом у роздягальне приміщення знімають засоби захисту шкіри, верхній одяг, головні убори; у роздягальному відділенні знімають взуття, інший одяг, білизну і засоби захисту органів дихання. Дезинфікуючим розчином (2% -ний розчин хлораміну, 3% -ний розчин перекису водню, пергідролю) змочують волосисті частини голови і протирають відкриті шкірні покриви тіла.
Заражений одяг, взуття і засоби захисту обслуговуючий персонал обмивального пункту (площадки) переносить у відділення знезаражування і проводить їхню обробку.
Після обмивання проходять в одягальні, де проводиться обробка слизових оболонок очей, носа і порожнини рота. У вбиральні видають одяг і взуття після знезаражування з обмінного фонду, документи і засоби індивідуального захисту органів дихання.
Знезаражування одягу, взуття і засобів індивідуального захисту, залежно від конкретної ситуації і можливостей, проводиться камерним методом; газовим способом у пристосованих камерах, ємкостях, приміщеннях; кип’ятінням, змочуванням у розчинах дезинфектантів; під час прання в пральних машинах.


297
Знезаражування речей і одягу проводиться парами формальдегіду в поліетиленових мішках при кімнатній температурі. Найбільш реальний метод знезаражування документів – газовий: вплив суміші окису етилену і бромистого метилу в поліетиленових мішках.
Станції знезаражування одягу (СЗО) можуть розгортатися у спеціально призначених для цього приміщеннях, а також на базі технологічних установок
(сушильні печі для сушіння деревини і випалу цегли, автоклави та ін.), пристосованих під дезинфекційні камери, у пральнях, що мають бучильні установки
і механічне пральне устаткування. СЗО повинні мати чисту і брудну половини з окремими входами і можливість потокової обробки зараженого одягу і взуття. До брудної половини відносяться: прийомне відділення (приміщення) для зараженого одягу і завантажувальна дезинфекційного камерного відділення. До чистої полови- ни – розвантажувальна дезинфекційного камерного відділення, комора для знезараженого одягу і взуття, комора інвентарю і роздавальних матеріалів, кімната особового складу СЗО.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   22


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал