Навчальний посібник для студентів всіх спеціальностей та усіх форм навчання За редакцією проф. В. В. Березуцького




Сторінка15/22
Дата конвертації19.12.2016
Розмір5.19 Kb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   22
5.2.1. Сприймаючі пристрої різних дозиметричних приладів

Іонізуюче випромінювання, проходячи через речовину, викликає в ній іонізацію атомів, молекул, зміну складу, виділення тепла, радіаційні ушкодження в структурі; багато які з цих ефектів використовуються для реєстрації іонізуючих випромінювань. У кожному конкретному випадку підбирають такий склад і структуру рєєструючого середовища, які б ефективно поглинали енергію випромінювання, що реєструється, і здійснювали її ефективне перетворення в сигнали, зручні для спостереження і виміру.
Іонізаційна камера. У корпусі, що наповнюється будь-яким газом, знаходяться два електроди (рис. 5.2), до яких прикладена постійна напруга.


Рисунок 5.2 – Іонізаційна камера
Якщо в простір між електродами попадають іонізуючі частинки, то частина атомів газу іонізується. Під дією електричного поля електрони, що утворилися, та
іони починають рухатися до відповідних електродів – у ланцюзі виникає струм.


225
Вимір його сили (праве положення перемикача) дозволяє визначити інтенсивність випромінювання, що викликало іонізацію. Можна також вимірювати імпульси напруги, що виникають на опорі при протіканні по ній іонізаційного струму (ліве положення перемикача), і таким чином вести рахунок окремих частинок, що викликали імпульси струму. Залежно від призначення застосовують камери різних конструкцій: циліндричні, сферичні, плоскі, з тонким вхідним вікном для реєстрації частинок з малим пробігом, з газом, що відрізняється за складом і тиском.

Лічильник Гейгера-Мюллера. Усередині герметичного балона, наповненого, як правило, інертним газом (рис. 5.3) з невеликими добавками пари органічних рідин, багатоатомних газів, галоїдів, знаходяться електроди, наприклад, у вигляді порожнього циліндра і тонкої нитки. До електродів прикладається така напруга, при якій поява в робочому обсязі хоча б однієї пари іонів приводить до виникнення усередині лічильника розряду. Завдяки спеціально підібраному складу газа- наповнювача виниклий розряд мимоволі гасне через короткий проміжок часу, і детектор знову може реєструвати частинки. На відміну від іонізаційної камери в лічильнику Гейгера-Мюллера величина імпульсу не залежить від початкової
іонізації, тому при проходженні через лічильник і слабо іонізуючого електрона, і сильно іонізуючої альфа-частинки на його навантажувальному опорі з’являються
імпульси однакової амплітуди.





До вимірювального




пристрою



Рисунок 5.3 – Лічильник Гейгера-Мюллера

Напівпровідниковий детектор (НПД). Це твердотілий аналог іонізаційної камери (рис. 5.4). Іонізуюча частинка створює в напівпровіднику електронно-діркові пари, які під дією прикладеного електричного поля переміщаються до електродів. В результаті, у зовнішньому ланцюзі виникає електричний імпульс, який підсилюють і


226
реєструють.




Рисунок 5.4 – Напівпровідниковий детектор

Сцинтиляційний лічильник. Іонізуючі частинки, потрапляючи в сцинтилятор
(рис. 5.5), викликають світлові спалахи. Як сцинтилятор застосовують неорганічні й органічні кристали, пластмаси, органічні рідини, шляхетні гази. Звичайно сцинтилятор монтується прямо на плоскому вікні фотоелектронного помножувача –
ФЕП. Кванти світла – фотони, потрапляючи на фотокатод ФЕП, вибивають з нього електрони, число яких у міру проходження через систему електродів, що знаходяться під напругою, лавиноподібно образно збільшується і в результаті на останньому електроді – аноді – збирається в 10 5
–10 10
разів більше електронів, чим було вибито у фотокатоді. В електричному ланцюзі створюється імпульс напруги чи струму, що реєструється приладами.



Рисунок 5.5 – Сцинтиляційний лічильник



227

Термолюмінесцентний кристал (наприклад, LiF, СaF2Mn). Реєстрація з його допомогою іонізуючих випромінювань (рис. 5.6) здійснюється в два етапи. Спочатку під дією випромінювання в кристалі виникають вільні електрони, багато з них захоплюється різними дефектами решітки.



Рисунок 5.6 – Термолюмінесцентний кристал
Завдяки цьому в центрах захоплення нагромаджується енергія, яка може зберігатися досить довго. Для звільнення її і виміру необхідне додаткове збудження.
З цією метою кристал поміщають перед ФЕП і нагрівають. Відбувається зворотний перехід електронів зі збудженого стану, що супроводжується випущенням фотонів.
Реєструючи струм ФЕП, визначають загальну кількість випущеного світла, пропорційного дозі опромінення. Описані детектори дозволяють створювати прилади різного призначення. Структурна схема типового сигналізатора показана на рисунку 5.7.




Рисунок 5.7 – Типова структурна схема дозиметра:
1 – газорозрядний лічильник; 2 – підсилювач напруги; 3 – світло діод; 4 – п’єзодинамік;
5 – джерело живлення (4,5–9 В); 6 – перетворювач напруги


228

Для виміру дози ІВ як інтеграла потужності дози за часом опромінення до складу приладу включається накопичувальний пристрій – конденсатор і доза визначається за величиною напруги розряду конденсатора іонізаційним струмом.
5.3. Прилади радіаційної розвідки і контролю ступеня зараженості різних
предметів
Дозиметричні прилади класифікуються: за призначенням; за видом вимірюваного випромінювання; за методом виміру.
За призначенням дозиметричні прилади розділяють на наступні групи:
індикатори-сигналізатори ІВ для виявлення і грубої оцінки потужності дози
(ДП-64); вимірники потужності (ДП-5, ДП-5А(Б,В), ИДМ-21, ДП-3Б, ―Прип’ять‖ та
ін.) вимірники доз опромінення (ИД-1, ИД-11, ДП-22(В), ДП-24, ДК-02 та ін.); дозиметри для виміру сумарної дози опромінення.
За видом вимірюваного випромінювання: вимірники – γ-випромінювання, вимірники β-випромінювання, вимірники α-випромінювання, вимірники нейтронів та ін.
Основними приладами радіаційної розвідки, що стоять на забезпеченні невоєнізованих формувань і штабів ЦО, є вимірники потужності дози ДП-5В і його аналоги ДП-5Б, ДП-5А, а також ИМД-1, МКС-У.
Вони дозволяють визначити потужність доз ІВ в точці розташування сприймаючого пристрою й оцінити ступінь радіоактивного зараження місцевості, ІВ повітря, води, продуктів, одягу й ін. Ці прилади показали високу надійність при проведенні радіаційної розвідки в зоні Чорнобильської катастрофи.
У даний час промисловістю випускаються вимірники потужності дози ИМД-1 з діапазоном виміру 0,01 мр/год÷999 Р/год і ИДМ-21 з діапазоном виміру


229 1÷10000 Р/год. У ИМД-21 можуть установлюватися граничні значення включення звукової і світлової сигналізації 1, 5, 10, 50, 100 Р/год, а детектор може бути вилучений від пульта керування за допомогою кабелю на відстань до 200 м, що дозволяє забезпечити надійний захист оператора при високих рівнях радіації.
Останнім часом освоєний випуск цілої серії побутових дозиметричних приладів, таких як ―Белла-1‖, ―Юпітер‖, ―Круїз‖, ―Пошук-2‖, ―Сосна‖, ―Прип’ять‖,
―Ладога‖, ДКС-0,4 та ін.
5.3.1. Призначення, склад, пристрій і основні характеристики вимірника
потужності доз ДП–5В (Б.А)
Таблиця 5.3 – Піддіапазони вимірювань приладів ДП-5А, ДП-5Б, ДП-5В
Піддіапазони
Положення руч- ки перемикача
Шкала
Одиниця вимірювання
Межі вимірю- вання
1 200 0–200
Р/год
5–200 2
×1000 0–5 мР/год
500 3
×100 0–5 мР/год
50–500 4
×10 0–5 мР/год
5–50 5
×1 0–5 мР/год
0,5–5 6
×0,1 0–5 мР/год
0,05–0,5
Вимірник потужності дози ДП–5В призначений для виміру рівнів гамма- радіації і радіоактивної зараженості різних предметів по β- і γ-випромінюванню.
Діапазон вимірів по гамма-випромінюванню від 0,05 мр/год до 200 мр/год на
6 діапазонах. Відлік показань виробляється по шкалі з наступним множенням на відповідний коефіцієнт піддіапазона. Прилад має звукову індикацію на всіх піддіапазонах, крім першого.
До складу приладу входять (рис. 5.8): прилад у футлярі з ременями; подовжувальна штанга (1); дільник напруги (3) для підключення до зовнішнього джерела


230
постійного струму напругою 12 і 24 В (для ДП-5Б(А) 3В, 6В, 12В); телефон і комплект запасного майна (3); укладальна шухляда (4); комплект документації (6).
На панелі вимірювального пристрою розміщені: перемикач діапазонів на 8 положень (0 – викл; ∆ – режим); перемикач виміру потужності дози в межах 5–200 Р/год по нижній шкалі;
×1000, ×100, ×10, ×1, ×0,1 – вимір потужності дози в межах 0,5 м/год; множник по верхній шкалі; мікроамперметр із двома вимірювальними шкалами 0÷200 Р/год – нижня шкала; 0–5 мр/год – верхня шкала; кнопка скидання показань – X; тумблер підсвічування шкали – лампочка; гнізда підключення головних телефонів.
У приладів ДП–5Б(А) є ручка для встановлення режиму джерела харчування – режим і коректор механічного нуля мікроамперметра.
У нижній частині вимірювального пульта під кришку, закріплену гвинтом, що не випадає, установлюються три елементи 1,6 ПМЦ - X - 1,05(КБ).
У блоці детектування розміщені два газорозрядних лічильники СТС-5 і СИ-ЗБГ, підсилювач-нормалізатор та інші елементи. У сталевому циліндричному корпусі є вікно-виріз, що забезпечує проникнення до лічильників частинок. Зовні корпуса змонтований обертовий циліндричний екран, що може фіксуватися в трьох положеннях:
Г – вікно закрите, до лічильників можуть проникати тільки γ-промені;
Б – вікно відкрите, до лічильників можуть проникати і β-частинки;
К – контрольний режим, напроти вікна установлюється вмонтоване у виступі екрана стронцієво-ітрієве контрольне джерело β-випромінювань.
У приладах ДП-5Б(А) це джерело закріплене на кришці футляра під поворотним екраном.


231



Рисунок 5.8 – Склад вимірника потужності ДП-5В
1 – подовжувальна штанга; 2 – телефони; 3 – панель вимірювального приладу; 4 – кнопка скидання показників; 5 – норми забрудненості; 6 – мікроамперметр; 7 – контрольне джерело випромінювання;
8 – футляр приладу; 9 – тумблер підсвітки шкали; 10 – перемикач піддіапазонів; 11 – блок детектування;
12 – опорні фіксатори; 13 – поворотний екран; 14 – камера для блока детектування; 15 – кабель блока детектування
Підготовка приладу до роботи.
1. Витягти прилад з укладальної шухляди, зробити зовнішній огляд, пристебнути до футляра ремені.
2. Перемикач піддіапазонов поставити в положення ―викл‖.
3. Встановити елементи харчування, підключити прилад до джерела постійної напруги, дотримуючись полярності.
4. Перемикач піддіапазонов установити в положення ―реж А‖.
Стрілка амперметра повинна установитися в режимному секторі. У приладі
ДП-5Б(А) установити стрілку в режимному секторі регулюючою ручкою ―Режим‖.
Якщо це не вдається, перевірити придатність джерел харчування.
5. Перевірити працездатність приладу на піддіапазонах ×l000, ×l00, ×l0, ×l, ×0,1, для чого: підключити головні телефони; повернути екран блоку детектування в положення ―К‖ (у приладі ДП-5Б(А) – у положенні ―Б‖) і установити зону відкритим вікном на відкрите β–джерело; установлюючи перемикач піддіапазонов у положення ×l000, ×l00, ×l0, ×l,


232
×0,1, спостерігаємо відхилення стрілки мікроамперметра і щиглики в телефоні.
У працездатному приладі на піддіапазонах ―×0,1‖ і ―×l‖ стрілка зашкалює, на піддіапазоні ―×l0‖ показання повинне відповідати записаному у формулярі, на піддіапазоні ―×l00‖ і ―×l000‖ – відхилення стрілки мікроамперметра незначне. При переході з більш грубого на більш точний піддіапазон натискати кнопку скидання.
Повернути екран у положення ―Г‖, ручку перемикача піддіапазонів у положення
―∆‖. Прилад готовий до роботи.

Рисунок. 5.9 – Передня панель вимірювального пульта приладу ДП-5Б (А):
1 – мікроамперметр; 2 – передня панель приладу; 3 – тумблер підсвічування шкали; 4 – перемикач під діапазонів; 5-6 – кабель блоку детектування; 7 – гвинт установки стрілки на ―0‖; 8 – кнопка скидання
5.4. Прилади контролю радіоактивного опромінення

Комплект індивідуальних дозиметрів ДП-22В і ДП-24 призначений для вимірювання доз гамма-випромінювань, одержаних людьми за час перебування на зараженій місцевості або при роботі з радіоактивними речовинами.
Комплект ДП-24 складається із зарядного пристрою ЗД-5 і дозиметрів
ДКП-50-А.
Дозиметр кишеньковий прямопоказуючий ДКП-50А забезпечує вимірювання
індивідуальних доз у діапазоні від 2 до 50 Р при потужності дози від 0,5 до
200 Р/год.




233


Рисунок 5.10 – Комплект індивідуальних дозиметрів а – ДП-22В; б – ДП-24; 2 – зарядний пристрій ЗД-5; в – шкала
Комплект ДП-24 складається із зарядного пристрою ЗД-5 і дозиметрів
ДКП-50-А.
Дозиметр кишеньковий прямопоказуючий ДКП-50А забезпечує вимірювання
індивідуальних доз у діапазоні від 2 до 50 Р при потужності дози від 0,5 до
200 Р/год.
Зарядка дозиметрів проводиться від зарядного пристрою комплекту ЗД-5 або
іншого джерела постійної напруги, яке має плавне регулювання в межах від 180 до
250 В при температурі від –40 до +50 С. Саморозрядка дозиметра при нормальних умовах не перебільшує двох поділок за добу.
Дозиметр ДКП-50А потребує бережного поводження: не можна допускати ударів, падінь. Для зручності користування дозиметр має форму авторучки і носять його у кишені одягу.
Циліндричний корпус 4 виготовлений із дюралюмінію і є зовнішнім електродом системи камера–конденсатор. Малогабаритна іонізаційна камера (8) виготовлена з струмопровідного прес-порошку. Місткість камери 1,8 см
3
, зарядний потенціал камери 180–250 В, конденсатор (10) ємністю 500 пф. Внутрішній електрод 11 виготовлений з алюмінієвого дроту і в місці кріплення має U-подібну форму.
Електроскоп платинується методом розпилення, утворюючи тонкопровідну систему з великою механічною стійкістю.
Відліковий мікроскоп складається із окуляра (2), закріпленого гайкою, об’єктива 6 з втулкою 7, шкали 3. Шкала має 25 поділок. Ціна поділки 2 Р. Зарядна частинка дозиметра включає обмежувач 13 і діафрагму 14 з контактом 12.


234

При натисканні на дозиметр в зарядному гнізді контакт 12 замикає ланцюг: стержень зарядного гнізда – контакт 12 – внутрішній електрод 11. Після виймання дозиметра із зарядного гнізда під дією пружних властивостей діафрагми 14 контакт повертається в початкове положення, запобігаючи розрядці конденсатора через обмежувач 13. Зарядна частина герметизується діафрагмою з прокладкою і гайкою
16 з кільцем 15. Для захисту дозиметра від забруднення його корпус закритий захисним ковпачком 17, який при зарядці дозиметра відгвинчується. Для кріплення дозиметра до одягу на корпусі є тримач 5. Зарядний пристрій призначений для зарядки дозиметрів. У корпусі ЗД-5 розміщені: перетворювач напруги, випрямляч високої напруги, потенціометр-регулятор напруги, лампочка для підсвічування зарядного гнізда, мікровимикач і елементи живлення. На верхній панелі пристрою знаходяться зарядне гніздо 3 з ковпачком 4, кришка відсіку живлення 5 і ручка потенціометра 6. Живлення здійснюється від двох елементів типу 1,6-ПМЦ-У-8, які забезпечують безперервну роботу приладу не менше 30 год при струмі споживання
200 мА.
При впливі гамма-випромінення на заражений дозиметр у робочому об’ємі камери виникає іонізуючий струм. Іонізуючий струм зменшує початковий заряд конденсатора і камери, а також потенціал внутрішнього електрода. Зміна потенціалу, який вимірюється електроскопом, пропорційна експозиційній дозі
γ-випромінення. Зміна потенціалу внутрішнього електрода призводить до зменшення сил електростатичного відштовхування між візирною ниткою і тримачем електроскопа. Візирна нитка зближується з тримачем, а відображення її переміщується по шкалі відлікового пристрою. Якщо тримати дозиметр проти світла
і спостерігати через окуляр за ниткою, можна визначити одержану експозиційну дозу опромінення.
Заряджають дозиметр ДКП-50А перед виходом у район радіоактивного забруднення. Для цього необхідно: відгвинтити захисний ковпачок дозиметра і захисний ковпачок зарядного гнізда ЗД-5; ручку потенціометра зарядного пристрою повернути вліво до упору; дозиметр вставити в зарядне гніздо зарядного пристрою, в цей час включається


235
підсвічування зарядного гнізда і висока напруга; спостерігаючи в окуляр, злегка натиснути на дозиметр і, повертаючи ручку потенціометра вправо, встановити чорну нитку в полі мікроскопа дозиметра на нульову поділку шкали, після цього вийняти дозиметр із зарядного гнізда і загвинтити ковпачок дозиметра і зарядного гнізда.
Дозиметр заряджений на 50 Р. Так само заряджають решту дозиметрів. Дози опромінення в рентгенах визначають по шкалі безпосередньо в осередках забруднення особи, які одержали дозиметри. Показання можна бачити з боку тримача дозиметра через окуляр при спрямуванні оглядового скла на будь-яке джерело світла.
Комплект індивідуальних дозиметрів ИД-1 призначений для вимірювання поглинутих доз гамма-нейтронного випромінення. Він складається з десяти
індивідуальних дозиметрів ИД-1 і зарядного пристрою ЗД-6. Дозиметр забезпечує вимірювання поглинутих доз гамма-нейтронного випромінення в діапазоні від 20 до
500 рад з потужністю дози до 366000 рад/год при енергіях гамма-квантів від 0,08 до
202 MеВ. Саморозрядка дозиметра не перебільшує при нормальних умовах однієї поділки за добу.
Принцип будови і роботи дозиметра ИД-1 такий самий, як ДКП-50-А.
Зарядка дозиметра ИД-1 проводиться від зарядного пристрою ЗД-6 або іншого зарядного пристрою (ЗД-5), який забезпечує плавну зміну вихідної напруги в межах від 180 до 250 В.
Зарядний пристрій ЗД-6 складається з таких основних вузлів і деталей: перетворювач механічної енергії в електричну, який складається з чотирьох п’єзоелементів, з’єднаних паралельно, і механічного підсилювача, до складу якого входять гвинтовий, клиновий і важільний механізми, зарядно-контактне гніздо для підключення дозиметра, розрядник для обмеження вихідної напруги; дзеркала для освітлення шкали дозиметра при його зарядці.
Принцип роботи зарядного пристрою: при обертанні ручки за годинниковою стрілкою важільний механізм створює тиск на п’єзоелементи, які, деформуючись, створюють на торцях різницю потенціалів, прикладену таким чином, щоб по


236
центральному стержню подавався ―плюс‖ на центральний електрод іонізаційної камери дозиметра, а по корпусу ―мінус‖ на зовнішній електрод іонізаційної камери.
Для обмеження вихідної напруги зарядного пристрою паралельно п’єзоелементам підключений розрядник.
Для приведення дозиметра в робочий стан його потрібно зарядити. Порядок зарядки дозиметра: повернути ручку зарядного пристрою проти годинникової стрілки до упору; вставити дозиметр у зарядно-контактне гніздо зарядного пристрою; направити зарядний пристрій дзеркалом на зовнішнє джерело світла; домогтися максимального освітлення шкали поворотом дзеркала; натиснути на дозиметр і, спостерігаючи в окуляр, повертати ручку зарядного пристрою за годинниковою стрілкою доти, доки зображення нитки на шкалі дозиметра не встановиться на ―0‖, після цього вийняти дозиметр із зарядно- контактного гнізда; перевірити положення нитки на світло: при вертикальному положенні нитки її зображення повинно бути на ―0‖.
Щоб не допустити похибки дозиметра внаслідок прогинання нитки, відрахунок потрібно починати при її вертикальному положенні.
Комплект індивідуальних вимірювачів дози ИД-11 призначений для
індивідуального контролю опромінення людей з метою первинної діагностики радіаційних уражень. До комплекту входять 500 індивідуальних вимірювачів дози
ИД-11 і вимірювальний пристрій ИУ.
Індивідуальний вимірювач дози ИД-11 забезпечує вимірювання поглинутої дози гамма- і змішаного гамма-нейтронного випромінювання в діапазоні від 10 до
1500 рад. Доза опромінення підсумовується при періодичному опроміненні і зберігається протягом 12 місяців.
Конструктивно ИД-11 складається з корпуса, тримача із скляною пластинкою
(детектором). На тримачі є порядковий номер комплекту і порядковий номер
індивідуального вимірювача. У корпус вставлений шнур для закріплення в кишені.
Вимірювальний пристрій ИУ призначений для застосування в стаціонарних і


237
польових умовах, живлення від мережі змінного струму напругою 220 В, а також від акумуляторів напругою 12 або 24 В.
На передній панелі ИУ розміщені: індикаторне цифрове табло, ручки встановлення нуля і калібровок, тумблер ―Вкл.‖, світлове табло встановлення нуля
(-, 0, +), ключ для розкриття ИД-11 ―Відкр.‖, ―Закр.‖, вимірювальне гніздо для встановлення детектора індивідуального вимірювача дози, клема ―Земля‖.
Для підготовки вимірювального пристрою до роботи тумблер ―Вкл.‖ треба встановити у нижнє положення, ручки ―Уст. нуля‖ і ―Калибровка‖ – в крайнє ліве положення, підключити відповідний кабель живлення до приладу, потім до джерела напруги. Після цього тумблер ―Вкл.‖ встановити у верхнє положення, при цьому повинен висвітитися один із покажчиків: ―–‖ або ―+‖ і будь-які цифри на табло.
Через 30 хв після прогрівання прилад готовий до роботи.
Перед вимірюванням дози ИД-11 витримується не менше 1 год разом з вимірювальним пристроєм ИУ в однакових температурних умовах.
Розкрити ИД-11, детектор витягти з корпуса і вставити у вимірювальне гніздо
ИУ. Великим пальцем правої руки дослати його разом з рухомим стаканом до упору
і палець відпустити. Детектор з рухомим стаканом повинен залишатися заглибленим у вимірювальному каналі. Цю операцію потрібно повторити 3–4 рази. Записується третій або четвертий показник.
Потім натиснути на детектор до упору і відпустити. Детектор з рухомим стаканом повинен повернутися у початкове положення, після цього витягти його із вимірювального гнізда, вставити в корпус і закрити ключем на передній панелі ИУ.
На табло повинне встановитися калібровочне число; якщо воно не встановилося, то поворотом ручки ―Калибровка‖ необхідно встановити калібровочне число і тільки після цього вимірювати дозу.






238
5.5. Проведення виміру
5.5.1. Вимір рівнів радіації на місцевості
Екран блоку детектування встановити в положення ―Г‖, блок детектування вкласти в нижній відсік футляра. Прилад закріпити за допомогою плечового і поясного ременя на висоті 0,7–1 м.
Вимір починають з піддіапазона 200, потім переходять на більш точні піддіапазони, на яких стрілка мікроамперметра встановлюється в робочому секторі
(суцільна лінія шкали). Відлік показань на піддіапазоні 200 по нижній шкалі в Р/год, на інших піддіапазонах по верхній шкалі в мр/год із множенням на коефіцієнт, що відповідає положенню перемикача піддіапазона.
Вимір ступеня зараженості предметів виробляється на незараженій чи слабко зараженій місцевості на всіх піддіапазонах, крім 200. Блок детектування знаходиться на відстані 1–1,5 см від обстежуваної поверхні в положенні ―Г‖ за допомогою подовжувальної штанги. З отриманого значення віднімається величина γ-фону, обмірювана на відстані 15–20 м від зараженого об’єкта. Для виявлення
β-випромінювань екран блоку детектування установити в положення ―Б‖.
Збільшення показників приладів свідчить про наявність β-випромінювання.
При вимірі зараженості рідких і сипучих матеріалів на блок детектування надівається чохол з поліетиленової плівки для запобігання забрудненню радіоактивними речовинами.
Вимірювач потужності ИМД-5
Вимірювач потужності ИМД-5 є подальшою модифікацією приладу ДП-5В.
Прилад забезпечує вимірювання потужності поглинення дози гамма-опромінювання від 0,05 мрад/г до 200 рад/г. Має шість піддіапазонів виміру потужності дози гамма- опромінювання, розбитих таким же чином, як і в приладі ДП-5В. Крім того, прилад забезпечує індикацію щільності потоку бета-випромінювання в межах від 50 до
50000 бета-част./хв. см
2


239

Таблиця 5.4 – Діапазон індикації бета-випромінювань розбитий на 3 піддіапазони
Піддіапазони
Положення перемикача
Шкала
Одиниця виміру Межі вимірювання
4
*10 4
0–5 бета-част./хв. см
5000–50000 5
*10 3
0–5
-―-
500–5000 6
*10 2
0–5
-―-
50–500
Живлення приладу здійснюється від 2 елементів живлення А 343 напругою не більше 3 В. Комплект живлення забезпечує безперервну роботу приладу у нормальних умовах протягом 100 годин при використанні елементів живлення, термін зберігання яких не перевищує одного місяця.
Поділювач напруги, який додається до приладу, дозволяє живити прилад від зовнішнього джерела постійного струму напругою 12 або 27 залежно від положення перемички. Як і прилад ДП-5В, прилад ИМД-5 складається з вимірювального пульта й блока детектування, з’єднаних за допомогою гнучкого кабелю довжиною 1,2 м. На блоці детектування вмонтовано контрольний радіоактивний препарат.
На верхній панелі розміщені: кнопка підсвічування шкали мікроамперметра; захисне скло шкали амперметра; кнопка скидання показань; перемикач піддіапазонів на 8 положень.
У пульті знизу є відсік для розміщення виносного блоку живлення з двома елементами живлення А 343.
Для роботи від зовнішніх джерел живлення використовують поділювач напруги, який встановлюють замість виносного блоку.
Виносний блок живлення використовється під час роботи при температурі нижче –40 ºС і підключається кабелем до приладу. Блок живлення при цьому вкладають в карман одягу дозиметриста.
Блок детектування є герметичним, має циліндричну форму. Герметизація блока


240
здійснюється за рахунок гумових прокладок.
Блок детектування має поворотний екран, який може бути зафіксованим у положеннях В, Г, А. Положення екрана визначається рискою на корпусі блока детектування. У положенні В відкривається вікно в корпусі, в положенні Г це вікно закрите екраном. У положенні А проти вікна встановлюється радіоактивний препарат типу 5-8, який закріплено на поворотному екрані.
Підготовка приладу ИМД-5 до роботи практично нічим не відрізняється від підготовки приладу ДП-5В.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   22


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал