Навчальний посібник для студентів всіх спеціальностей та усіх форм навчання За редакцією проф. В. В. Березуцького




Сторінка10/22
Дата конвертації19.12.2016
Розмір5.19 Kb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   22

Швид- кість вітру, м/с
Еквівалентна кількість СДОР, т
0,01 0,0 5
0,1 0,5 1
5 10 20 50 100 100 0
1 0,38 0,8 5
1,25 3,16 4,75 12,5 3
19,2 0
29,5 6
52,6 7
81,9 1
363 2
0,26 0,5 9
0,84 1,92 2,84 7,2 10,8 3
16,4 4
23,7 3
44,0 9
189 3
0,22 0,4 8
0,68 1,53 2,17 5,34 7,96 11,9 4
20,5 9
31,3 0
130 5
0,17 0,3 8
0,53 1,19 1,68 3,75 5,53 8,19 13,8 8
20,8 2
83,6 0
7 0,14 0,3 2
0,45 1,0 1,42 3,17 4,49 6,48 10,8 7
16,1 7
63,1 6
9 0,12 0,2 8
0,4 0,88 1,25 2,80 3,96 5,60 9,12 13,5 0
51,6 0
11 0,11 0,2 5
0,36 0,80 1,13 2,53 3,58 5,06 8,01 11,7 4
44,1 5
13 0,1 0,2 3
0,33 0,74 1,04 2,37 3,29 4,66 7,37 10,4 8
38,9 0


151 15 0,1 0,2 2
0,31 0,69 0,97 2,17 3,07 4,34 6,86 9,70 34,9 6
Примітка: При швидкості вітру менше 1 м/с (більше 15 м/с) розміри зон забруднення приймати як при швидкості вітру 1 (15) м/с.
Таблиця 3.25 – Кутові розміри зони можливого забруднення СДОР залежно від швидкості руху
Швидкість вітру, м/с
Менше 0,5 0,6 – 1 1,1 – 2 2 і більше
φ, град
360 180 90 45
Таблиця 3.26 – Визначення ступеня вертикальної стійкості повітря за прогнозом
Швидкіс ть вітру, м/с
Ніч
Ранок
День
Вечір ясно, пере- мінна хмар- ність суці- льна хмар- ність ясно, пере- мінна хмар- ність суці- льна хмар- ність ясно, пере- мінна хмар- ність суці- льна хмар- ність ясно, пере- мінна хмар- ність суці- льна хмар- ність
До 2
Ін
Із
Із (Ін)
Із
К(Із)
Із
Ін
Із
2 – 3,1
Ін
Із
Із (Ін)
Із
Із
Із
Із(Ін)
Із
4
і більше
Із
Із
Із
Із
Із
Із
Із
Із
Примітка:
Позначки: Ін – інверсія; Із – ізотермія; К – конвекція; букви в дужках при сніговому покриві; ―Ранок‖ – період часу протягом двох годин після сходу сонця;
―Вечір‖ – період часу протягом двох годин після заходу сонця.



152
Таблиця 3.27 – Швидкість переносу переднього фронту хмари забрудненого повітря залежно від швидкості вітру
Швидкість вітру, м/с
1 2
3 4
5 7
9 11 13 15
Швидкість переносу забруднено го повітря, км/год
Інверсія
5 10 16 21






Ізотермія
6 12 18 24 29 41 53 65 76 88
Конвекція
7 14 21 28






Визначення часу підходу забрудненого повітря до об’єкта
Час підходу хмари СДОР до об’єкта, год, залежить від відстані і швидкості переносу хмари повітряного потоку
t =
,
V
R


(3.21) де R – відстань від джерела забруднення до заданного об’єкта, км; V – швидкість переносу переднього фронту хмари забрудненого повітря, км/год; за табл.3.27.

Визначення можливих втрат людей у зоні хімічного забруднення
Можливі втрати людей у зоні хімічного забруднення СДОР залежать від умов розташування людей і забезпечення їх протигазами (табл. 3.29).
Таблиця 3.28 – Результати оцiнки хiмiчної обстановки
Джерело зараженн я
Тип
СДОР
Маса
СДОР, т
Глибина зони зара- ження, км
Площа зони зара- ження, км
Час початку зара- ження, год
Трива- лiсть дії, год
Втрата,
%
Вибух
ємностi
Хлор
120 15,98 34 0,39 0,9 50


153

Таблиця 3.29 – Можливi втрати робочих, службовцiв i населення вiд СДОР в осередку ураження, %
Умови знаходження людей
Забезпечення людей протигазами, %
0 20 40 60 80 100
На вiдкритiй мiсцевостi
90 – 100 75 58 40 25 10
У простих укриттях, будовах
50 40 30 22 14 4






152
Таблиця 3.30 – Характеристика СДОР і допоміжні коефіціенти для визначення глибини зон забруднення

№ п/п
Найменування
СДОР
Щільність
СДОР, т/м
3
t
0 кипінн я,
0
С
Граничн а токсодоз амг хв/л

Значення допоміжних коефіціентів
К1
К2
К3
К7 газ рід.
-40 0
С -20 0
С
0 0
С
+20 0
С +40 0
С
1
Аміак (зберігання під тиском)
0,000 8
0,081
-33,42 15 0,18 0,025 0,04 0/0,9 0,3/1 0,6/1 1/1 1,4/1 2
Окисли азоту

1,490 21,0 1,5 0
0,040 0,4 0
0 0,4 1
1 3
Сірчистий ангідрит 0,002 9
1,462 -10,1 1,8 0,11 0,049 0,333 0/0,2 0/0,5 0,2/1 1/1 1,7/1 4
Сірководень
0,001 5
0,964 -60,35 10,1 0,27 0,042 0,036 0,3/1 0,5/1 0,8/1 1/1 1,2/1 5
Соляна кислота
(концентрована)

1,198

2 0
0,021 0,30 0
0,1 0,3 1
1,6 6
Фосген
0,003 5
1,432 8,2 0,6 0,05 0,061 1,0 0/0,1 0,03 0/0,7 1/1 2,7/1 7
Фтор
0,001 7
1,512 -188,2 0,2 0,95 0,038 3,0 0,7/1 0,8/1 0,9/1 1/1 1,1/1 8
Хлор
0,003 2
1,558 -34,1 0,6 0,18 0,052 1,0 0/0,9 0,3/1 0,6/1 1/1 1,4/1
Примітка:
1.
Щільність газоподібних СДОР наведена для атмосферного тиску, при тискові у місткостях, відмінному від атмосферного, щільність газоподібних СДОР множиться на тиск.
2.
Значення К
7 приведено: чисельник для первинної хмари, знаменник для вторинної хмари.


153

Контрольні запитання

1. Зміст оцінки радіаційної обстановки на об’єкті при аварії на АЕС.
2. Послідовність оцінки радіаційної обстановки в районі дій невоєнізованих формувань.
3. Поняття про режими радіаційного захисту персонала об’єкта та населення.
4. Зміст оцінки хімічної обстановки при аваріях з викидом СДОР.
5. Зміст оцінки осередка ураження при вибухах паливно-повітряних і газоповітряних середовищ.


154
РОЗДІЛ 4.

ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНИХ
СИТУАЦІЙ

4.1. Основні принципи та заходи захисту населення.

Забезпечення безпеки населення в надзвичайних ситуаціях, обумовлених стихійним лихом, техногенними аваріями і катастрофами, а також використанням сучасної зброї (воєнні надзвичайні ситуації), є загальнодержавним завданням, обов’язковим для вирішення всіма територіальними та відомчими органами управління, службами, формуваннями, а також суб’єктами господарювання.
Законодавство України у сфері захисту населення від НС техногенного та природного характеру базується на Конституції України, Законах України ―Про захист населення і території від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру‖, ―Про правовий режим надзвичайного стану‖ та інших нормативно- правових актах.
Захист населення і території від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру включає систему організаційних, технічних, медико- біологічних, фінансово-економічних та інших заходів щодо запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру і ліквідації їх наслідків. Вищезгадані заходи реалізуються центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, відповідними силами і засобами підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності і господарювання, добровільними формуваннями і спрямовані на захист населення та територій, а також матеріальних і культурних цінностей та довкілля.
Захист населення в надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часів організують і здійснюють згідно з принципами, основними з яких є: пріоритетність завдань, спрямованих на рятування людей та збереження довкілля; безумовне надання переваги раціональній та превентивній безпеці; вільний доступ населення до інформації про захист населення і


155
територій; особлива відповідальність і піклування громадян про власну безпеку, неухильне дотримання ними правил безпеки та дій в надзвичайних ситуаціях; відповідальність у межах своїх повноважень посадових осіб за дотримання вимог закону; обов’язкова завчасна реалізація заходів, спрямованих на запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та мінімізація їх негативних психосоціальних наслідків; урахування економічних, природних та інших особливостей територій і ступеня реальної небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій; максимально можливе, ефективне і комплексне використання наявних сил і способів, які призначені для запобігання надзвичайним ситуаціям і реагування на них.
Заходи з захисту населення планують та здійснюють комплексно для забезпечення більшої надійності.
Захисту в надзвичайних ситуаціях підлягає все населення з урахуванням чисельності і особливостей, що складають його основні категорії і групи людей на конкретних територіях.
Підготовку до дій для захисту населення в надзвичайних ситуаціях необхідно планувати і виконувати диференційовано за видами і ступенями можливої небезпеки на конкретних територіях і з урахуванням насиченості цих територій об’єктами промислового призначення, гідроспорудами і системами виробничої та соціальної інфраструктури, потужностей і розміщення потенційно небезпечних об’єктів, наявності захисних споруд, особливостей розселення жителів, кліматичних та інших місцевих факторів.
Об’єми і терміни проведених заходів щодо завчасної підготовки системи захисту населення визначають, виходячи із принципу розумної достатності у забезпеченні безпеки населення за умов надзвичайних ситуацій мирного часу.
Заходи щодо захисту населення в надзвичайних ситуаціях необхідно планувати і проводити при раціональному використанні матеріальних і фінансових ресурсів,


156
максимальному використанні існуючих, дообладнаних і знову створених виробництв, будівль і споруд, рятувальних засобів, пристосувань, спеціальної оснастки, профілактичних та лікувальних препаратів та іншого майна.
Ці принципи реалізовують внаслідок виконання основних заходів захисту населення. Такими треба вважати: оповіщення та інформування; заходи протирадіаційного та протихімічного захисту; укриття в захисних спорудах; проведення евакуаційних заходів; використання засобів індивідуального захисту;
інженерний захист; медичний захист.
4.1.1. Оповіщення населення
Серед комплексу заходів з захисту населення за надзвичайних умов важливе місце посідає організація своєчасного інформування та оповіщення, які покладаються на органи цивільної оборони і є невід’ємним елементом усієї системи заходів.
Центральні та місцеві органи влади зобов’язані надавати населенню через засоби масової інформації оперативну і достовірну інформацію про стан захисту населення від НС, методи та способи їх захисту, вжиття заходів щодо забезпечення безпеки.
Оповіщення про загрозу виникнення НС і постійне інформування населення про них забезпечуються шляхом: завчасного створення і підтримки у постійній готовності загальнодержавної і територіальних автоматизованих систем центрального оповіщення населення; організаційно-технічного з’єднання територіальних систем центрального оповіщення і систем оповіщення на об’єктах господарювання;


157
завчасного створення та організації технічного з’єднання з системами спостереження і контролю постійно діючих локальних систем оповіщення та інформування населення в зонах катастрофічного затоплення, районах розміщення радіаційних, хімічних підприємств, інших об’єктів підвищеної небезпеки; центрального використання загальнодержавних і галузевих систем зв’язку: радіо, провідного, телевізійного оповіщення, радіотрансляційних мереж та
інших технічних засобів передачі інформації.
Оповіщення організовують засобами радіо та телебачення. Для того, щоб населення своєчасно увімкнуло засоби оповіщення, використовують сигнали транспортних засобів, а також переривисті гудки підприємств.
Завивання сирен, переривисті гудки підприємств та сигнали транспортних засобів означають попереджувальний сигнал "Увага всім!". Той, хто почув цей сигнал, повинен негайно увімкнути теле- чи радіоприймачі та прослухати екстрене повідомлення місцевих органів влади чи управління з НС та цивільного захисту населення. Усі подальші дії визначаються їхніми вказівками.
Інформація про надзвичайні ситуації та дії населення може бути такою:
Аварія на атомній електростанції
"Увага! Говорить управління з надзвичайних ситуацій.
Громадяни! Виникла аварія на … атомній електростанції. У районі … вулиць очікується випадання радіоактивних опадів. Населення району мусить знаходитися в приміщеннях. Негайно провести герметизацію житлових приміщень та продуктів харчування. Подальші дії згідно з вказівками управління з надзвичайних ситуацій."
Аварія на хімічно небезпечному об’єкті
"Увага! Говорить управління з надзвичайних ситуацій.
Громадяни! Сталася аварія на … з викидами сильнодіючої отруйної речовини
… Хмара зараженого повітря поширюється у напрямі … У зону хімічного зараження потрапляє … Населення, яке мешкає на вулицях ... мусить негайно


158
залишити приміщення будівель та вийти в район ... Про одержану інформацію повідомте сусідів. У подальшому діяти за вказівками управління з надзвичайних ситуацій."
Можливий землетрус "Увага! Говорить управління з надзвичайних ситуацій.
Громадяни! У зв’язку з можливим землетрусом виконайте необхідні запобіжні заходи. Вимкніть газ, воду, електроенергію, загасіть вогонь у печах. Сповістіть сусідів про отриману інформацію. Зберіть необхідні одяг, документи, продукти харчування, воду та виходьте на вулицю. Надайте допомогу літнім людям та хворим. Займіть місце віддалік будівель та ліній електропередач. Якщо ви знаходитеся в приміщенні під час першого поштовху, станьте у дверний чи балконний проріз. Будьте уважні до подальших повідомлень управління з надзвичайних ситуацій."
Можлива повінь "Увага! Говорить управління з надзвичайних ситуацій.
Громадяни! У зв’язку з підвищенням рівня води в річці … очікується підтоплення будинків у районі вулиць … Населенню, яке мешкає на цих вулицях, зібрати необхідні речі, продукти харчування, воду, вимкнути електроенергію, газ та вийти у район … Про одержану інформацію повідомити сусідів. Надавайте допомогу літнім людям та хворим. При раптовому підйомі води займіть підвищене місце – верхні поверхи будівель, дерева, стріхи та чекайте допомоги. Будьте уважні до повідомлень управління з надзвичайних ситуацій".
Штормове попередження "Увага! Говорить управління з надзвичайних ситуацій.
Громадяни! О ... год очікується підсилення вітру до ... м/год. Населення мусить знаходитися в приміщеннях. Зберіть речі, що знаходяться на балконі.
Закрийте щільно вікна та двері. Виконайте додаткове кріплення чи укриття матеріальних цінностей, які зберігаються на території підприємства. Про одержану


159
інформацію повідомте сусідів. Будьте уважні до повідомлень управління з надзвичайних ситуацій‖.
Повітряна небезпека "Увага! Говорить управління з надзвичайних ситуацій.
Громадяни! Повітряна тривога!
Вимкніть світло, газ, воду, згасіть вогонь у печах. Візьміть засоби
індивідуального захисту, документи, запас продуктів харчування та води.
Попередьте сусідів та у разі необхідності надайте допомогу хворим та літнім людям, щоб скоріше вийти на вулицю. Швидко зайдіть у сховище або укрийтеся на місцевості. Дотримуйтесь спокою та порядку. Уважно слухайте повідомлення управління з надзвичайних ситуацій".
Відміна повітряної небезпеки " Увага! Говорить управління з надзвичайних ситуацій.
Відбій повітряної тривоги. Усім повернутися до робочих місць та помешкань.
Надайте в цьому допомогу хворим та літнім людям. Будьте напоготові до ймовірного повторного нападу противника. Завжди майте при собі засоби
індивідуального захисту. Будьте уважні до повідомлень управління з надзвичайних ситуацій."
Загроза радіаційного зараження "Увага! Говорить управління з надзвичайних ситуацій.
Громадяни! Виникла безпосередня загроза радіоактивного зараження.
Приведіть в готовність засоби індивідуального захисту та тримайте їх постійно при собі. За командою управління з надзвичайних ситуацій надягніть їх. Для захисту поверхні тіла від забруднення радіоактивними речовинами використайте спортивний одяг, комбінезони, чоботи. При собі майте полімерну /плівкову/ накидку або плащі. Перевірте герметизацію помешкань, стан вікон та дверей. Загерметизуйте продукти харчування та запаси питної води. Сповістіть сусідів про одержану


160
інформацію. Допоможіть хворим та літнім людям. Дійте відповідно до вказівок управління з надзвичайних ситуацій."
Після сигналу "Увага всім!" може бути видана й інша інформація, її треба уважно вислухати і діяти за одержаними вказівками.
Заходи протирадіаційного та протихімічного захисту
Протирадіаційний та протихімічний захист (ПР та ПХЗ) – це комплекс заходів
ЦО, які направлені на запобігання чи послаблення дії іонізуючого опромінення, сильнодіючих та отруйних речовин.
ПР та ПХЗ включають такі заходи: виявлення та оцінка радіаційної та хімічної обстановки; розробка та введення в дію режимів радіаційного захисту; організація та проведення дозиметричного та хімічного контролю; способи захисту населення при радіоактивному та хімічному забрудненні; забезпечення населення та формувань ЦО засобами ПР та ПХЗ; ліквідація наслідків зараження, спеціальна санітарна обробка, знезаражування місцевості та будівель тощо. ПР та ПХЗ організовують завчасно начальники ЦО об’єктів і командири формувань.
4.1.2. Режими радіаційного захисту

Під режимом радіаційного захисту населення, робітників та службовців об’єкта економіки, а також особового складу невоєнізованих формувань ЦО розуміють такий порядок роботи та використання засобів і способів захисту в зонах радіаційного забруднення, який виключає радіоактивне опромінювання людей понад допустимих норм та скорочує до мінімуму вимушену зупинку виробництва.
Режими роботи підприємства розраховуються завчасно для конкретних умов можливого захисту населення та різних рівнів радіації.


161
Зараз розроблено та рекомендовано декілька типових режимів поведінки населення для ефективного захисту проти переопромінення.
Кожний з цих режимів характеризується часом послідовного виконання трьох варіантів розміщення населення:
1.
Безперервне перебування людей у захисних спорудах.
2.
Чергування перебування в захисній споруді з перебуванням у виробничій будівлі чи у помешканні.
3.
Чергування перебування в будівлях з обмеженим перебуванням на відкритій місцевості на протягом 1– 2 год.
Тривалість витримування цих режимів залежить від рівня радіації, коефіцієнтів ослаблення захисної споруди, помешкань та виробничих приміщень.
Передбачається такий порядок впровадження в дію режиму захисту: за сигналом оповіщення робітники та службовці укриваються у сховищах; після виникнення надзвичайної ситуації оцінюють обстановку на об’єкті; якщо об’єкт опинився за межами осередку ураження та зон радіоактивного забруднення, то продовжується виробнича діяльність. Якщо ж об’єкт потрапив у зону радіаційного забруднення, то залежно від рівня радіації вводиться відповідний режим радіоактивного захисту.

Організація та проведення дозиметричного і хімічного контролю
Дозиметричний і хімічний контроль здійснюється з метою оцінки працездатності особового складу формувань ЦО, робітників та службовців, визначення порядку їх використання, обсягу медичної допомоги на етапі евакуації, а також необхідності та обсягу санітарної обробки людей, дезактивації та дегазації обладнання, техніки, транспортних засобів, одягу, засобів індивідуального захисту тощо, можливості використання продуктів харчування, води, фуражу, які опинилися в зонах радіоактивного та хімічного забруднення, засобів індивідуального захисту тощо.


162
Дозиметричний і хімічний контроль організовують управління з надзвичайних ситуацій та служби ЦО об’єкта. Проводиться він командирами формувань та силами розвідувальних підрозділів (розвідниками-дозиметристами і розвідниками-хіміками формувань ЦО).
При проведенні дозиметричного та хімічного контролю здійснюється: оцінка працездатності сил ЦО та населення; визначення важкості гострих променевих уражень; визначення порядку використання формувань ЦО при проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт; визначення режимів радіаційного захисту; визначення лікувально-профілактичних та лікувально- евакуаційних заходів; вибір необхідного виду спеціальної обробки.
4.1.3. Визначення можливості використання продуктів харчування та води

Визначення ступеня забруднення продуктів харчування, води і фуражу покладається на хімічні та радіологічні лабораторії ЦО.
Дозиметричний контроль включає контроль радіоактивного опромінення людей і забруднення різних поверхонь.
При контролі радіоактивного опромінення визначають розмір поглиненої дози опромінення за час перебування на забрудненій місцевості.
Контроль опромінення поділяють на груповий та індивідуальний. Перший здійснюється по формуванням, цехам, бригадам з метою отримання відомостей про середній рівень одержаних доз опромінення для оцінки та визначення категорій працездатності.
Індивідуальний контроль є необхідним для первинної діагностики важкості променевої хвороби. У кожній команді, групі, цеху ведуть облік опромінення і сумарну дозу опромінення періодично заносять до особистої картки обліку. За даними обліку доз опромінення командирами формувань, начальниками цехів


163
визначається ступінь працездатності людей, тобто можливість виконання ними своїх професійних обов’язків упродовж деякого часу після зовнішнього опромінення.
Контроль ступеня радіоактивного забруднення людей, техніки, обладнання, одягу тощо здійснюється шляхом вимірювання потужності дози опромінення, тобто рівня радіації на поверхні цих об’єктів за допомогою приладів типу радіометрів.
Ступінь радіоактивного забруднення продовольства, води і фуражу визначається в радіометричних лабораторіях в одиницях питомої активності – Кюрі на кілограм, Кюрі на літр, порівнюється з допустимим, після чого робиться висновок про необхідність проведення спеціальної обробки.
Хімічний контроль проводиться для визначення ступеня забруднення сильнодіючими отруйними речовинами засобів індивідуального захисту, техніки, продовольства, води, фуражу, а також місцевості та повітря. На підставі результатів контролю визначається можливість дій людей без засобів індивідуального захисту, повнота необхідної дегазації техніки та споруд, знезаражування продовольства, води тощо.
Завчасно організований та правильно проведений дозиметричний і хімічний контроль допоможе зберегти нормальну життєдіяльність та працездатність людей.
4.1.4. Способи захисту населення при радіоактивному та хімічному забрудненні

Захист населення при радіоактивному забрудненні. Основними заходами захисту населення при радіоактивному забрудненні є: оповіщення про небезпеку радіоактивного забруднення; укриття в захисних спорудах, а при їх відсутності – в будівлях з негайною герметизацією вікон, дверей, вентиляційних отворів тощо; використання індивідуальних засобів захисту, а при їх відсутності ватно-марлевих пов’язок; використання профілактичних протирадіаційних препаратів з
індивідуальної аптечки АІ-2; виключення вживання забруднених продуктів та води;


164
додержання режимів поведінки людей на забрудненій території; при необхідності евакуація населення з забрудненої території; обмеження доступу на забруднену територію; санітарна обробка людей, дезактивація одягу, техніки, споруд тощо.
Порядок дій та правила поведінки людей на зараженій радіоактивними речовинами території визначаються радіаційною обстановкою.
Слід зазначити, що воду для приготування їжі треба брати тільки з водогону або захищених колодязів. Усі продукти в герметичній тарі, а також ті, які зберігалися в холодильниках, шафах, підпіллі, в скляній та емальованій тарі, в поліетиленових мішках придатні до використання.
Захист населення при хімічному забрудненні. Основними способами захисту населення при хімічному забрудненні є: оповіщення про загрозу хімічного забруднення; укриття в захисних спорудах; використання індивідуальних засобів захисту: протигазів та засобів захисту шкіри; застосування антидотів (при їх наявності); використання індивідуальних протихімічних пакетів (ІПП); евакуація людей із зони забруднення; санітарна обробка людей, дегазація одягу, території, споруд, будівель, транспорту, техніки та майна.
При виникненні аварії на хімічно небезпечному об’єкті негайно згідно з розробленими планами проводиться оповіщення працюючих та населення, яке мешкає поблизу. Населення використовує засоби захисту органів дихання і виходить із зони забруднення у заданий район.
Організується розвідка, яка встановлює місце аварії, тип СДОР, ступінь забруднення території, ґрунту, повітря, стан людей в зоні забруднення, кордони зон забруднення, напрямок та швидкість вітру в приземному шарі та напрямок


165
розповсюдження забрудненого повітря. Зону забруднення оточують та організують регулювання руху.
Уражені одержують медичну допомогу, їх виводять у незаражений район, у разі необхідності розміщують у лікувальних установах.
Продукти харчування та воду, які потрапили в зону забруднення, перевіряють, після чого приймається рішення про їх дегазацію чи знищення.
Із забрудненої території слід виходити швидко, не здіймаючи пилу і не торкаючись до навколишніх предметів. На забрудненій території не можна знімати засоби захисту, їсти, пити, палити. При виявленні на шкірі чи одязі крапель ОР необхідно не гаючись обробити ці місця вмістом індивідуального протихімічного пакету.
Після виходу з забрудненої місцевості необхідно пройти санітарну обробку з обов’язковою заміною білизни, а при необхідності й усього одягу.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   22


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал