Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти, рішення №2386 від 10. 11. 2004 р. Розглянуто сучасний стан законодавчих і нормативно-правових актів




Сторінка13/14
Дата конвертації19.12.2016
Розмір5.04 Kb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14

Адміністративна
відповідальність за порушення законодавства
про
охорону праці
Адміністративна відповідальність настає за будь-які посягання на загальні умови праці:
Ст.44 Закону України “Про охорону праці” є загальною нормою, вона не встановлює безпосередньо конкретних санкцій за те чи інше адміністративне порушення, а відсилає до адміністративного законодавства, обмежуючись визначенням двох основних груп порушень, за які може наступити така міра відповідальності, як адміністративне стягнення.
До інших відносять: порушення законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці; створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду і представників професійних спілок.

168
Адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на час здійснення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.
На даний час діючими законодавчими актами щодо адміністративних порушень є Кодекс України про адміністративні правопорушення і Закон
України “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення”, підписаний Президентом України 05.00.2001 р. №2342-
ІІІ.
Відповідно до ст.41
Кодексу
України про адміністративні правопорушення порушення вимог законодавчих і інших нормативно- правових актів з охорони праці тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді накладання штрафу на працівників, зокрема, посадових осіб підприємств, установ, організацій, а також громадян – власників підприємств чи уповноважених ними осіб.
Окрему групу складають протиправні (ненавмисні або необережні) дії або бездіяльність, спрямовані на утворення перешкод для діяльності посадових осіб державного нагляду і представників професійних спілок.
До них відносяться: ухилення осіб, які представляють роботодавця або уповноважені ним органи, профспілки, інші уповноважені трудовим колективом органи, представників від участі у переговорах з укладання, зміни або поповнення колективного договору (угоди); навмисне порушення встановленого законодавством терміну початку таких переговорів або незабезпечення роботи комісії з представниками сторін або примирливих комісій у зазначений сторонами переговорів термін
(ст.411
Кодексу
України про адміністративні правопорушення); порушення або невиконання вказаними особами колективного договору, угоди (ст. 412 Кодексу); непредставлення таким особам інформації, необхідної для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням колективних договорів, угод (стаття 413 Кодексу).

169
Адміністративне стягнення накладається посадовими особами органів державного нагляду за охороною праці постановами по справах про адміністративне стягнення на основі складених ними протоколів про адміністративне правопорушення.
Згідно із ст.43 Закону України “Про охорону праці” за порушення законодавства про охорону праці, невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці юридичні та фізичні особи, які відповідно до законодавства використовують найману працю, притягаються органами державного нагляду за охороною праці до сплати штрафу у порядку, встановленому законом.
Максимальний
розмір штрафу не може перевищувати пяти
відсотків
місячного фонду заробітної плати юридичної чи фізичної
особи
, яка відповідно до законодавства використовує найману працю.
Несплата юридичними чи фізичними особами, які використовують найману працю, штрафу тягне за собою нарахування на суму штрафу пені
у розмірі двох відсотків за кожний день прострочення.
Застосування штрафних санкцій до посадових осіб і працівників за порушення законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці здійснюється відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно із ст.23 Кодексу і Закону України “Про внесення змін до
Кодексу України про адміністративні правопорушення” від імені органів спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у галузі охорони праці розглядати справи про адміністративні стягнення мають право:
1)
за порушення законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці щодо безпечного ведення робіт у галузях промисловості та на об’єктах, підконтрольних органам спеціального уповноваженого органу виконавчої влади у галузі охорони праці, а також невиконання законних вимог органів спеціального уповноваженого органу виконавчої влади у галузі охорони праці:

170
- державні
інспекториштраф до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- головні

державні

інспектори
,
начальники

інспекцій

Держнаглядохоронпраці
та їх заступникиштраф до шести
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- начальники
управління і відділів Держнаглядохоронпраці та їх
заступники
штраф до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- керівник
Держнаглядохоронпраці та його заступникиштраф
до
десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
2) за порушення законодавства про надра, нормативно-правових актів про зберігання, використання та облік видобутих матеріалів у галузях промисловості та на об’єктах, підконтрольних органам
Держнаглядохоронпраці , а також невиконання законних вимог органів
Держнаглядохоронпраці:
- державні інспекториштраф до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- головні

державні

інспектори
,
начальники

інспекцій

Держнаглядохоронпраці
та їх заступникиштраф до девяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- начальники
управління і відділів Держнаглядохоронпраці та їх
заступники
штраф до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- керівник
Держнаглядохоронпраці та його заступникиштраф
до
чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім представників
Держнаглядохоронпраці адміністративні стягнення накладають посадові особи органів державного пожежного нагляду.
Згідно із ст.175 Кодексу України про адміністративні правопорушення
“Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, а

171 також використання пожежної техніки та засобів пожежегасіння не за призначенням тягне за собою попередження або накладання штрафу на громадян від 0,5 до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян”.
Такі самі адміністративні стягнення передбачаються згідно із ст.188-8
Кодексу за невиконання приписів та постанов посадових осіб органів державного пожежного нагляду.
Особи, на яких накладено штраф, вносять його в касу підприємства за місцем роботи.
Рішення про стягнення штрафу може бути оскаржено у місячний строк у судовому порядку.
Кошти від застосування штрафних санкцій до юридичних чи фізичних осіб, які використовують найману працю, посадових осіб і працівників зараховується до Державного бюджету України.

Матеріальна
відповідальність за порушення законодавства про
охорону
праці
Матеріальна відповідальність робітників
і службовців регламентується статтями 130-138 КЗпП та іншими нормативно-правовими актами, які стосуються цієї відповідальності у трудових відносинах.
Загальними підставами накладання матеріальної відповідальності є :
- наявність прямої дійсної шкоди;
- вина працівника (у формі наміру чи необережності);
- протиправні дії (бездіяльність) працівника;
- наявність причинного зв’язку між винуватим та протиправними діями (бездіяльністю) працівника і заподіяною шкодою.

172
На працівника може буди накладено відповідальність лише при
наявності
всіх вищеперелічених умов; відсутність хоча б однієї з них виключає матеріальну відповідальність працівника.
Притягнення працівника до кримінальної, адміністративної чи дисциплінарної відповідальності за дії, якими нанесено шкоду, не звільняє його від матеріальної відповідальності.
Законодавство передбачає різні види матеріальної відповідальності залежно від того, присутні чи ні в діях працівника, яким порушено правила охорони праці, ознаки кримінального злочину. При наявності в його діях ознак злочину на працівника може буди згідно з п.3 ст.134 КЗпП України накладена повна матеріальної відповідальності, а при відсутності таких ознак – на працівника накладається обмежена відповідальність у межах його середнього заробітку.
У той же час згідно із ст.16 Кримінального кодексу України і ст. 444 та 445 Цивільного Кодексу України працівник звільняється як від кримінальної, так і від матеріальної відповідальності, якщо йому нанесена шкода у стані крайньої необхідності або в стані необхідної оборони.
Таким чином, раніше визначення виду і меж матеріальної відповідальності необхідно встановити наявність чи відсутність у діях працівника, якими заподіяна шкода, ознаки кримінального злочину або визначити, що він діяв у стані крайньої необхідності або необхідної оборони. Особливі правила накладання матеріальної відповідальності передбачає ст.450 Цивільного Кодексу України, якщо шкода заподіяна джерелом підвищеної небезпеки – організаціями і громадянами, діяльність яких пов’язана з транспортними засобами, механізмами, промисловими підприємствами, будівництвом тощо.
Вказані особи несуть відповідальність в усіх випадках, якщо не доведуть, що шкода виникла внаслідок нездоланної сили або умислу потерпілого.
Таким чином, власник джерела підвищеної небезпеки несе матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну цим джерелом,

173 незалежно від наявності провини, якщо не доведе, що шкода заподіяна внаслідок нездоланної сили або умислу потерпілого. А працівник цього підприємства
(джерела підвищеної небезпеки) несе матеріальну відповідальність на основі ст.130-137 КЗпП лише при наявності вини в діях працівника, який заподіяв шкоду роботодавцю, у порядку регресу. До шкоди у зв’язку з порушенням законодавства про охорону праці відноситься шкода, заподіяна:

знищенням майна, обладнання, будівель роботодавця внаслідок вибуху, пожежі, руйнування;

ушкодження матеріалів, напівфабрикатів, готових виробів, устаткування ;

виплати сум страхувальникам у зв’язку з пошкодженням або знищенням застрахованого майна;

виплатами штрафних санкцій по договорах поставки за порушення строків поставок;

оплатою праці експертних комісій, установ, призначених слідством та судовими органами, при проведенні розслідування кримінальної справи і його розгляду в судах, а також інші збитки.
Суттєве значення має загальний обсяг і розмір заподіяної шкоди у зв’язку з порушенням вимог охорони праці. Ця шкода може складатися із сум, виплачених потерпілому на часткову компенсацію втраченого заробітку, одноразової допомоги, додаткових затрат на лікування, протезування тощо, якщо потерпілий залишився в живих; а також сум, витрачених на поховання у випадку смерті потерпілого та на одноразову допомогу сім’ї і особам, які перебували на його утриманні.
Повна матеріальна відповідальність працівника передбачена ст.134
КЗпП у випадках заподіяння шкоди у нетверезому стані, при навмисному знищенні матеріалів, виробів, інструментів, вимірювальних приладів, спецодягу й інших предметів, виданих працівнику користування, якщо шкода заподіяна не при виконанні ним своїх трудових обов’язків.

174
Ст.188 КЗпП встановлює, що трудовий договір, як правило, укладається з особами, які досягли шістнадцяти років, а у виняткових випадках можуть прийматися на роботу особи, які досягли п’ятнадцяти, а учні загальноосвітніх шкіл і професійно-технічних закладів для виконання легкої роботи у вільний від навчання час – чотирнадцяти років, відповідно згоді одного з батьків або особи, яка їх заміняє.
Діюче трудове законодавство не передбачає будь-яких винятків у питанні щодо накладання на них матеріальної відповідальності за шкоду, яку вони спричинили під час виконання трудових обов’язків, у тому числі і внаслідок порушення правил охорони праці.
Таким чином, вказані неповнолітні особи є повноправною стороною трудового договору і повинні нести майнову відповідальність за шкоду, яка виникла з їх провини, нарівні з усіма працівниками і службовцями, тобто без залучення до процесу компенсації шкоди їх батьків (опікунів) або осіб, які їх заміняють.
Законодавство передбачає певний порядок, засоби і термін компенсації матеріальної шкоди.
Ст.130 КЗпП України встановлює, що особа, яка спричинила шкоду підприємству при виконанні трудових обов’язків, може добровільно компенсувати шкоду шляхом передачі рівноцінного майна або виправити ушкоджене майно при згоді на це роботодавця.
У випадку, якщо працівник добровільно не бажає компенсувати шкоду, сума збитків у розмірі, що не перевищує середній місячний заробіток працівника, утримується з його заробітної плати за розпорядженням роботодавця або уповноваженого ним органу, виданому не
пізніше двох тижнів з дня виявлення шкоди, з обов’язковим оповіщенням про це працівника.
Таке розпорядження може виконуватися не раніше ніж за сім днів із дня сповіщення працівника.

175
В інших випадках, а також у разі незгоди працівника на утримання сум розпорядження роботодавцем покриття шкоди виконується шляхом подання роботодавцем позову до районного (місцевого) суду протягом
одного
року з дня виявлення шкоди.
У разі утримання суми із заробітної плати без згоди працівника останній має право у тримісячний термін звернутися до комісії з трудових суперечок з вимогою щодо повернення утриманих сум. Якщо працівник не погодиться з рішенням комісії, він має право в десятиденний
термін
звернутися з позовом до суду (згідно із ст.228 КЗпП України).

Кримінальна
відповідальність за порушення законодавства про
охорону
праці

Кримінальна відповідальність за порушення законодавства про охорону праці передбачена ст. 271-275 Кримінального Кодексу України, що об’єднані в розділ Х “Злочини проти безпеки виробництва”.
Кримінальна відповідальність наступає за порушення службовими особами вимог законодавства та інших нормативно-правових актів про охорону праці, якщо це порушення створило небезпеку для життя або здоров’я громадян.
Поняття “порушення вимог законодавства та інших нормативно- правових актів про охорону праці” охоплює як невиконання законодавчих актів, так і правил, норм, регламентів, положень, стандартів, інструкцій та
інших документів, розроблених і прийнятих відповідно до Закону України
“Про охорону праці” та КЗпП України і обов’язкових для виконання.
Якщо службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином – суб’єктом підприємницької діяльності порушені вимоги законодавства та інші нормативно-правові акти про охорону праці і це порушення заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого, - це (згідно із ст. 271
“Порушення вимог законодавства про охорону праці”) карається штрафом

176 до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.
Друга частина цієї статті передбачає за ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки, - покарання виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк до семи років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого.
“Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою” (ст. 272) на виробництві або будь-якому підприємстві особою, яка зобов’язана їх дотримуватися, передбачає:
- якщо це порушення створило загрозу загибелі людей чи настання
інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого, - покарання штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого;
- те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки, - покарання обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років.
“Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах” (ст.273) особою, яка зобов’язана їх дотримуватися, карається залежно від тяжкості наслідків (створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяння шкоди здоров’ю потерпілому чи загибель людей) виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або

177 позбавленням волі на строк до десяти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
“Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки” (ст.274) особою, яка зобов’язана їх дотримуватися залежно від тяжкості наслідків карається обмеженням волі на строк до чотирьох років, або позбавленням волі до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Ст
. 275 “Порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд”:
Порушення під час розробки, конструювання, виготовлення чи зберігання промислової продукції правил, що стосуються безпечного її використання, а також порушення під час проектування чи будівництва правил, що стосуються безпечної експлуатації будівель і споруд, особою, яка зобов’язана дотримуватися таких правил, залежно від тяжкості наслідків цих порушень карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого, або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Кримінальна відповідальність за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки передбачена ст.250. Згідно з частиною 1 цієї статті порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, якщо воно спричинило виникнення пожежі, котра заподіяла шкоди здоров’ю людей або майнову шкоду у великому розмірі, карається штрафом від п’ятдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

178
Друга частина цієї статті передбачає за те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей, майнову шкоду в особливо великому розмірі або інші тяжкі наслідки, покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.
Згідно з Кримінальним кодексом притягаються до кримінальної відповідальності особи, які досягли 16-річного віку, незалежно від обсягу виконуваних трудових обов’язків (робітники і посадові особи).
В усіх випадках притягнення до кримінальної відповідальності осіб згідно із ст. 271-275 Кримінального кодексу України необхідно встановити коло службових обов’язків кожної з цих осіб, тобто, чи дійсно ними не виконувалися ці обов’язки і визначити наявність провини спричиненими
(бездіяльністю) і негативними наслідками.
Запитання
для самоконтролю.
1.
Назвіть форми і методи стимулювання охорони праці.
2.
У чому полягає дисциплінарна відповідальність працівників за порушення вимог охорони праці?
3.
Викладіть порядок застосування дисциплінарного стягнення.
4.
Коли наступає адміністративна відповідальність за порушення охорони праці?
5.
Які розміри штрафів застосовуються при адміністративних правопорушеннях охорони праці?
6.
Визначіть загальні підстави для накладання матеріальної відповідальності за порушення вимог охорони праці.
7.
Назвіть види матеріальної відповідальності.
8.
Як компенсується особою, яка спричинила шкоду підприємству, сума збитків?
9.
Які існують види кримінальної відповідальності за порушення законодавства про охорону праці?

179
Список
літератури
1.
Конституція України, прийнята Верховною Радою 28.06.1996р.- К.,
1997-80с.
2.
Закон України “Про охорону праці” від 21.11.2002р. №229-ІV.
3.
Закон України “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні порушення” від 05.04.2001р. №2342 –ІІІ.
4.
Закон України “Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від
22.02.2001р. №2272-ІІІ.
5.
Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 03.04.2003р. №660- ІV.
6.
Закон
України
“Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.09.1999р.
№1105-Х ІV.
7.
Закон України “Про пожежну безпеку” Пожежна безпека. Нормативні акти та інші документи. Т.1.- К., 1997.
8.
Закон України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” від 24.02.1994р. №4004- ХІІ.
9.
Зеркалов Д.В. Основи охорони праці: Навч. пос. Ч.І. Законодавство. –
К., Знання, 1999. – 95 с.
10.
Зеркалов Д.В. Основи охорони праці: Навч. пос. – К.: Науковий світ,
2000. – 278 с.
11.
Иванов В.Н. и др. Охрана труда на предприятии. – Харьков.: Центр
“Консульт”, 2003. - 238с.
12.
Основи охорони праці:
Підручник/
За ред.
К.Н.Ткачука,
М.О.Халімовського. –К.: Основа, 2003. – 472с.

180 13.
ДНАОП 0.00-4.01-03. Положення про Державний комітет України з нагляду за охороною праці.
14.
ДНАОП
0.00-4.02-92.
Положення про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів державного замовлення.
15.
ДНАОП 0.00-4.03-01. Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.
16.
ДНАОП 0.00-4.09-93. Типове положення про комісію з питань охорони праці підприємства.
17.
ДНАОП 0.00-4.11-93. Типове положення про роботу уповноважених трудових колективів з питань охорони праці.
18.
ДНАОП 0.00-4.12-99. Типове положення про навчання з питань охорони праці.
19.
ДНАОП 0.00-4.15-98. Положення про розробку інструкцій з охорони праці.
20.
ДНАОП 0.00-4.21-93. Типове положення про службу охорони праці.
21.
ДНАОП 0.00-4.22-98. Типове положення про експертно-технічний центр Держнаглядохоронпраці України.
22.
ДНАОП
0.00-4.26-96.
Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту.
23.
ДНАОП 0.00-8.02-03.Перелік робіт з підвищеною небезпекою.
24.
ДНАОП 0.00-8.03-93.Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві.
25.
ДНАОП 0.00-8.05-94.Єдина державна система показників обліку умов та безпеки праці.
26.
ДНАОП 0.01-1.01-95. Правила пожежної безпеки в Україні.
27.
ДНАОП 0.03-8.06-94.Перелік робіт, де є потреба у професійному доборі.

181 28.
ДНАОП 0.03-8.07-94. Перелік важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх.
29.
ДНАОП 0.03-8.08-93.Перелік важких робіт і робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок.
30.
Кодекс законів про працю України від 10.12.1971р. (із змінами та доповненнями).- К., 1972.
31.
Кримінальний Кодекс України від 05.05.2001р. №2341-ІІІ.- К., 2002.
32.
ДСТУ2293-99. Охорона праці. Терміни та визначення основних понять.
33.
Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затверджений постановою Кабінету МіністрівУкраїни від
22.03.2001р., №270.
34.
Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від
31.03.2001р., №616.
35.
Концепція управління охороною праці, затверджена наказом
Міністерства праці та соціальної політики України від 22.10.2001р.,
№432.
36.
Основні засади державної політики у сфері безпечної життєдіяльності населення до 2011 року (проект) // Безпека життєдіяльності . – 2003. -
№7. – С.5-9.
37.
Спільні рекомендації державних органів і профспілок щодо змісту розділу “Охорона праці” у колективному договорі (угоді, трудовому договорі). Законодавство України про охорону праці. Т.1 - С.239 – 250.
–К.: Основа, 1995.


182
ЗМІСТ


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал