Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти, рішення №2386 від 10. 11. 2004 р. Розглянуто сучасний стан законодавчих і нормативно-правових актів




Сторінка12/14
Дата конвертації19.12.2016
Розмір5.04 Kb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14
за формою НТ на нещасні випадки з працюючими особами
зберігаються
в організації разом з матеріалами розслідування протягом
45 років. Акти за формою НТ та матеріали розслідування нещасних випадків з непрацюючими особами зберігаються протягом трьох років
у архіві районної держадміністрації.
7. Реєстрація нещасних випадків, за результатами розслідування яких складаються акти за формою
НТ, проводиться районними держадміністраціями та організаціями, які проводили розслідування, у журналі за встановленою формою.
8. Організація, яка відповідальна за безпечну життєдіяльність населення на території чи об’єкті, де стався нещасний випадок, здійснює

155 запропоновані комісією, що проводила розслідування, заходи щодо усунення причин подібних випадків. Про здійснення зазначених заходів керівник організації у письмовій формі повідомляє районну держадміністрацію у термін, зазначений в акті за формою НТ.
9. Облік нещасних випадків та аналіз причин їх виникнення проводять районні держадміністрації на підставі звітів про нещасні випадки за встановленою формою, які щомісяця надсилаються лікувальними закладами.
5.5.

Звітність
про травматизм та стан охорони праці
Держнаглядохоронпраці затвердило наказом № 27 від 31.03.1994 р. і узгодило з Міністерством статистики, Міністерством праці і соціальної політики і Міністерством охорони здоров’я “Єдину державну систему показників обліку умов і безпеки праці”. Ця система налічує шість розділів:
1.
Стан
умов праці. У розділі станом на 31 грудня поточного року наводяться дані: про кількість робочих місць (з усієї їх чисельності), які атестовані на відповідність нормативно-правовим актам про охорону праці; кількість місць, які підлягають ліквідації і скільки з них ліквідовано у звітному році; чисельність працюючих на робочих місцях в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам з розділом по шкідливих факторах впливу, умовах перевищення гранично допустимих концентрацій і перевищення нормативів важкості і напруженості праці; чисельність працюючих на роботах, заборонених чинними нормативно-правовими актами про охорону праці; у нічну зміну у три-чотири змінному режимі; під впливом двох і більше підвищених рівнів та концентрацій шкідливих факторів.
2.
Стан
безпеки праці. В цьому розділі наводяться дані: з усієї кількості наявних машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, технологічних процесів про ті, які не відповідають нормативно-

156 правовим актам про охорону праці, вичерпали передбачений ресурс роботи, мають сертифікат; про кількість будівель і споруд ( з усієї наявної кількості), які не пройшли капітального ремонту; технічний стан яких не відповідає будівельним нормам і правилам або які знаходяться в аварійному стані; про кількість працівників, які повинні проходити і які пройшли щорічну перевірку знань з питань охорони праці; про кількість працівників служб охорони праці.
3.
Пільги
та компенсації за роботу в шкідливих умовах. Наводяться дані: про види встановлених на підприємстві пільг ( з урахуванням кількості осіб, у тому числі жінок), згідно з нормативно-правовими актами з охорони праці і призначені самим підприємством; про чисельність працівників, яким виплачена компенсація за час вимушеного простою через небезпечність виконання робіт, у тому числі через їх припинення органами держнагляду за охороною праці.
4.
Суми
відрахувань за шкідливі умови праці. Включаються суми коштів, виплачених підприємством від застосування органами держнагляду за охороною праці штрафних санкцій та виплачених за підвищеними тарифами у Фонд соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань.
5.
Забезпеченість
засобами індивідуального захисту. Вказується загальна чисельність працюючих, яким видаються безкоштовно різні засоби індивідуального захисту, в тому числі по видах (спецодяг, спецвзуття, захисні щитки, захисні окуляри, запобіжні пояси, захисні каски, респіратори, протигази, діелектричні рукавиці, навушники та протишумові вкладиші).
6.
Санітарно
-побутове забезпечення. Показується загальна площа санітарно-побутових приміщень на підприємстві, в тому числі характеристики (кв.метри, кількість місць, кранів, сан.приладів тощо) по видах приміщень – гардеробні, душові, умивальні, убиральні, приміщення для сушіння спецодягу, кімната особистої гігієни жінок.

157
Згідно з Єдиною державною системою показників Міністерства, державні комітети, концерни, корпорації, інші об’єднання підприємств, що створені за галузевим принципом, Рада Міністрів Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації повинні до
1 березня наступного за звітним роком подати в Держнаглядохоронпраці звіт за узагальненою “Єдиною державною системою показників обліку умов і безпеки праці”.
Усі підприємства, установи і організації незалежно від форм власності, видів діяльності та підлеглості звітують про стан і умови праці за минулий календарний рік (на 31 січня наступного року) за двома формами звітності:
1)
Форма №1-ПВ(умови праці) “Звіт про стан умов праці, пільги та компенсації за роботу у шкідливих умовах за ____рік”. Ця форма надсилається до 31 січня обласному (районному, міському) органу державної статистики за його вказівкою; своїй вищій організації (при її відсутності
– обласній, міській, районній держадміністрації); територіальному управлінню
Держнаглядохоронпраці
(за його вказівкою). Ця форма містить тільки два розділи із системи показників:
“Стан умов праці” і “Пільги та компенсації за роботу в шкідливих умовах”. При її заповнені слід керуватися роз’ясненнями Держкомстату від 15.08.2002р. №6-2-7/186.
2)
Форма №1-УБ (відомча) “Звіт про стан умов та безпеки праці за
____рік”. Вона надсилається до 31 березня своїй вищестоящій організації або обласній, районній, міській держадміністрації; територіальному управлінню
Держнаглядохоронпраці
(за його вказівкою); обласній (районній, міській) санітарно-епідеміологічній службі (за її вказівкою). Форма містить чотири розділи: “Стан умов і безпеки праці”, “Забезпечення засобами індивідуального захисту”,
“Санітарно-побутове забезпечення”, “Суми відрахувань за шкідливі умови праці”.

158
Показники Єдиної державної системи використовуються при вивченні
і аналізі стану умов і безпеки праці, для розробки комплексних заходів досягнення встановлених нормативів охорони праці і підвищення її
існуючого рівня.
Крім цієї Єдиної системи, підприємства, установи і організації звітують ще по декількох статистичних формах, що стосуються охорони та умов праці.
Дані про нещасні випадки та їх наслідки на виробництві наводяться у державній статистичній звітності за формою №7-ТНВ “Звіт про травматизм на виробництві та його матеріальні наслідки у ____році”, затвердженої наказом Держкомстату України від 14.08.2002р. №309. Цей звіт надсилається до 25 січня статистичному органу за місцем знаходження підприємства, організації ( за його вказівкою); своїй вищестоящій організації (місцевому органу державної виконавчої влади) і включає три розділи:
У розділі 1 наводиться кількість потерпілих при нещасних випадках на виробництві як загальна, так і з розподілом по категоріям працюючих
(жінок, підлітків), тяжкості наслідків (на 1 робочий день і більше, смертельних), кількості людино-днів непрацездатності.
У розділі 2 наводяться матеріальні наслідки нещасних випадків на виробництві – виплати підприємства потерпілим і органам соціального захисту.
У розділі 3 дається розподіл кількості потерпілих при нещасних випадках на виробництві за основними видами подій та причинами нещасних випадків.
Дані про причини тимчасової непрацездатності працюючих на підприємствах, в установах та організаціях наводяться у державній статистичній звітності за формою №23 ТН “Звіт про причини тимчасової непрацездатності”

159
Крім того, навчальні заклади освіти згідно з Положенням про порядок розслідування нещасних випадків представляють щорічні звіти за формою
НВ “Звіт про травмування під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах”. Цей звіт подають навчальні заклади незалежно від форм власності і підпорядкування:

Дошкільні, позашкільні, загальноосвітні навчальні заклади – районним (міським) управлінням (відділенням) освіти місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування до 15.01.

Районні (міські) управління (відділення) освіти, професійно-технічні навчальні заклади
– управлінням освіти
і науки обласних держадміністрацій до 01.02.

Управління освіти
і науки обласних держадміністрацій

Міністерству освіти і науки України до 10.02.

Вищі навчальні заклади, підпорядковані Міністерству освіти
Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних держадміністрацій - за підпорядкованістю до 01.02.

Вищі навчальні заклади – Міністерству освіти і науки України,
іншим центральним органам виконавчої влади за підпорядкованістю до
10.02.

Навчальні заклади, що не належать до державної власності, а також ті, що не мають права юридичної особи, - за підпорядкованістю до 01.02.
Згідно з “Порядком розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру” районні держадміністрації (виконавчі органи міських, районних у містах рад) надсилають узагальнений “Звіт про нещасні випадки невиробничого характеру за _____рік” до обласних держадміністрацій щокварталу до 15 числа місяця, що настає за звітним періодом, а також за рікдо 31 січня наступного за звітним року.
Обласні держадміністрації проводять аналіз одержаних звітів, узагальнюють їх та подають Держнаглядохоронпраці відповідно до 25

160 числа
наступного за звітним кварталом місяця та до 10 лютого
наступного за звітним року.
Запитання
для самоконтролю
1.
Які нормативно-правові акти регламентують порядок розслідування ушкоджень здоров’я людей та аварій?
2.
Які нещасні випадки визнаються пов’язаними з виробництвом?
3.
При яких умовах нещасні випадки не визнаються пов’язаними з виробництвом?
4.
Викладіть порядок розслідування та оформлення нещасних випадків на виробництві.
5.
Яка послідовність спеціального розслідування нещасних випадків на виробництві?
6.
Викладіть порядок розслідування та обліку професійних захворювань та отруєнь.
7.
Який порядок розслідування та обліку аварій на виробництві?
8.
Які нещасні випадки підлягають розслідуванню у навчально-виховних закладах?
9.
Викладіть порядок розслідування та оформлення нещасних випадків у навчально-виховних закладах.
10.
Яка послідовність спеціального розслідування нещасних випадків у навчально-виховних закладах?
11.
Які нещасні випадки невиробничого характеру підлягають розслідуванню?
12.
Викладіть порядок розслідування нещасних випадків невиробничого характеру.
13.
Які форми звітності про травматизм та стан охорони праці діють в
Україні?
14.
Розкрийте сутність “Єдиної державної системи показників обліку умов і безпеки праці”.

161
Розділ
6. Стимулювання охорони праці та відповідальність за її
порушення

Форми
і методи стимулювання охорони праці
Однією з ефективних форм поліпшення умов праці і профілактики виробничого травматизму та професійних захворювань є стимулювання охорони праці. На державному рівні стимулювання охорони праці регулюється у законодавчому порядку. Так Закон України “Про охорону праці” присвячує стимулюванню охорони праці окремий (четвертий) розділ. Закон “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” встановлює, що при розрахунку страхового внеску для конкретного підприємства за умови досягнення ним належного стану охорони праці, зниження рівня або відсутності травматизму і професійних захворювань внаслідок здійснення відповідних профілактичних заходів, підприємству може бути встановлено знижку страхового внеску. І навпаки, за високий рівень травматизму і професійної захворюваності та неналежний стан охорони праці Фонд встановлює надбавку до розміру страхового внеску.
За порушення законодавства про охорону праці, невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці як підприємство, так і окремі його посадові особи можуть притягатися до сплати штрафу. Якщо на підприємство протягом календарного року накладався штраф за порушення законодавства про охорону праці, воно втрачає право на знижку страхового тарифу.
Згідно із Законом “Про охорону праці” (ст. 26) роботодавець зобов’язаний відшкодувати збитки, завдані порушенням вимог охорони праці іншим юридичним та фізичним особам. Роботодавець також відшкодовує витрати на проведення робіт з рятування потерпілих під час аварії та ліквідації її наслідків, на розслідування та проведення експертизи

162 причин аварії, нещасного випадку або професійного захворювання, на складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці осіб, які проходять обстеження щодо наявності професійного захворювання, а також інші витрати, передбачені законодавством.
У разі систематичних порушень нормативних актів про охорону праці, внаслідок чого зростає ризик настання нещасних випадків, аварій і професійних захворювань, підприємство у будь-який час поточного року за рішенням відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків може бути віднесено до більш високого класу професійного ризику виробництва порівняно з тим видом екологічної діяльності, до якого підприємство належить.
Таким чином, штрафні санкції, збільшення страхових внесків або віднесення виробництва до більш високого класу професійного ризику у разі незадовільної роботи з охорони праці та наявності фактів травмування
і профзахворювань працівників, відшкодування втрат на ліквідацію аварій та розслідування нещасних випадків сьогодні досить значні і ставлять перед роботодавцем ділему: зазнавати величезних збитків, які в певній ситуації спроможні призвести до повного банкрутства, не займаючись як слід охороною праці, чи своєчасно вклавши необхідні кошти у профілактичні заходи, зберегти при цьому життя та здоров’я працівників, власні прибутки та не вступати у конфлікти з вимогами законодавчих і нормативно-правових актів.
До стимулювання охорони праці, крім економічних важелів щодо роботодавця, належать і суто заохочувальні, які застосовуються для безпечного ведення робіт окремими працівниками. Ці види заохочень за активну участь та ініціативу у здійсненні заходів щодо підвищення безпеки та покращання умов праці повинні визначатися колективним договором (угодою).
Економічний механізм управління охороною праці повинен передбачати систему заохочень для тих працівників, які дотримуються

163 вимог охорони праці, не допускають порушень правил та норм особистої безпеки, беруть активну і творчу участь у здійсненні заходів щодо підвищення рівня охорони праці на підприємстві. Колективний договір
(угода) повинен закріплювати різного роду моральні і матеріальні заохочення працівників: підвищення оплати праці, премії (в тому числі спеціальні заохочувальні премії за досягнення високого рівня охорони праці), винагороди за винахідництво та раціоналізаторські пропозиції щодо покращення умов та безпеки праці.
Велике стимулююче значення має преміювання робітників бригад, дільниць, цехів за тривалу роботу без порушень правил охорони праці, без травм і аварій. У випадку наявності небезпечних та шкідливих виробничих чинників на робочих місцях, що постійно загрожують здоров’ю працівників, доцільно виплачувати надбавку до заробітної плати за підвищену обережність. Крім матеріального заохочення, велике значення має також і моральне стимулювання, яке успішно в свій час використовувалося в нашій країні. Форми морального стимулювання можуть бути найрізноманітнішими: від оголошення подяки не тільки у наказі, а й привселюдно на загальних зборах колективу до організації вечорів відпочинку, пікніків для колективів, що досягли найкращих результатів з охорони праці.
Водночас неприпустимо застосовувати на роботах з підвищеною небезпекою підрядну та акордну оплату праці, оскільки в даному випадку підвищення продуктивності праці може йти на шкоду безпеці.
Вимоги європейських норм і стандартів в галузі безпеки праці передбачають рішення таких першочергових задач, як: забезпечення безпечних умов праці, попередження виробничих травм і захворювань, гарантія безпеки продукції та послуг. Відповідати вимогам цих норм і стандартів – означає у всіх виробничих процесах вирішувати питання, пов’язані з охороною та гігієною праці, навколишнім середовищем.

164
Питання використання економічних важелів та принципів стимулювання мають при цьому вирішальне значення.
Так, у відомому в нашій країні спільному підприємстві ЗАТ “ОТІС” діє міжнародна система управління охороною праці і охороною навколишнього середовища (ОПіОНС). Вона передбачає створення суворої звітності персоналу на кожному рівні з метою постійного контролю ходу виконання запланованих заходів з ОПіОНС. Система включає такі компоненти:

облік виконання всіма працівниками від робітника до керівників підприємства, покладених на них обов’язків і доручених їм заходів;

облік виконання всіма робітниками вимог, правил, норм і регламентів у відсоткових балах FPA (Fatality prevention audit), які адекватні безпеці людини на виробництві, вважається, що нижче рівня 70% працювати дуже небезпечно, рівень вище 80 % - це прийнятий показник безпеки праці;

облік показників в області охорони праці в якому компонентна програма підприємства “Оплата по показниках”;

заохочення за відмінні показники;

покарання (у тому числі і матеріальне) за порушення вимог безпеки.
Таким чином, як показує вітчизняний та закордонний досвід, уміле використання різних форм стимулювання охорони праці – ефективний засіб забезпечення продуктивних, безпечних і нешкідливих умов праці.

Дисциплінарна
відповідальність за порушення законодавства
про
охорону праці
Розділ VІІІ Закону України “Про охорону праці” присвячений відповідальності за порушення законодавства про охорону праці . Згідно зі ст. 44 Закону про порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, створення перешкод у діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці, а також представників

165 профспілок, їх організацій та об’єднань винні притягаються до
дисциплінарної
,
адміністративної
,
матеріальної
,
кримінальної

відповідальності
згідно із Законом.
Дисциплінарна відповідальність працівників за порушення трудової дисципліни, за невиконання або неналежне виконання трудових обов’язків, у тому числі в галузі охорони праці, полягає в тому, що накладене на робітника дисциплінарне покарання вимушено тягне за собою невигідні для нього наслідки.
Виконувати вимоги охорони праці, виробничої безпеки і виробничої санітарії та гігієни праці зобов’язують працівника КЗпП (ст. 139,159),
Закон України “Про охорону праці” (ст. 14), правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства, норми колективних договорів (угод),
інші нормативно-правові акти. Відповідні умови можуть буди внесені і в контракти, які заключаються з працівниками.
Приводом для притягнення до дисциплінарної відповідальності робітників є порушення законодавчих і інших нормативно-правових актів про охорону праці та їх дії, спрямовані на створення перешкод для виконання посадовими особами, органами державного нагляду за охороною праці їх повноважень. Перелік основних повноважень посадових осіб цих органів наведено у ст.39 Закону України “Про охорону праці”.
Створення робітниками перешкод для діяльності представників професійних спілок, спрямованої на виконання своїх повноважень, передбачених КЗпП України (ст. 244) і Законом України “Про охорону праці” (ст.41), є приводом для притягнення винних робітників до дисциплінарної відповідальності. Ст.147 КЗпП встановлені такі дисциплінарні стягнення: догана та звільнення з роботи. Законодавством, уставами і положеннями про дисципліну, які діють у деяких галузях економічної діяльності (транспорт, хімічна промисловість, гірничодобувна промисловість тощо), можуть бути передбачені для окремих категорій працівників і інші дисциплінарні стягнення.

166
Накладати дисциплінарні стягнення на працівників може орган, який має право прийняття на роботу цього працівника (обрання, призначення на посаду, затвердження на посаді) ,а також вищі виконавчі органи.
Дисциплінарне стягнення на робітника за порушення законодавчих та
інших нормативно-правових актів про охорону праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці і представників професійних спілок може бути накладено за
ініціативою органів, які здійснюють державний і громадський контроль за охороною праці (органи державного нагляду за охороною праці, професійні спілки, спеціалісти служби охорони праці підприємств, уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці, комісія з питань охорони праці підприємств відповідно до їх повноважень).
Так, фахівці служби охорони праці на підприємстві мають право вимагати від посадових осіб усунення від роботи працівників, які не пройшли медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань з охорони праці, не мають допуску до відповідних робіт або порушують нормативно-правові акти про охорону праці.
Профспілковий орган, який підписав колективний договір, має право вимагати від роботодавця чи уповноваженого ним органу розірвання трудового договору (угоди) з керівником підрозділу або усунення його з посади, якщо від порушує законодавство про працю або охорону праці.
Дисциплінарне

стягнення

застосовується

роботодавцем або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням провини, але
не
пізніше одного місяця від дня його виявлення, не рахуючи часу вивільнення робітника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців від дня здійснення провини (ст. 148 КЗпП України).

167
Перед тим, як накласти дисциплінарне стягнення, роботодавець або уповноважений ним орган повинен отримати від працівника, що допустив провину, письмового пояснення. У випадку, коли працівник не представив пояснення в установлений термін, дисциплінарне стягнення може бути накладене на основі тих матеріалів, що є у роботодавця.
У випадку, коли працівник відмовляється надати пояснення, про це повинен бути складений акт за підписами посадової особи і працівників підприємства, які були свідками цієї відмови.
За кожне порушення може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При виборі виду дисциплінарного стягнення враховується ступінь тяжкості провини та заподіяна шкода, обставини, за яких здійснена провина, минула робота працівника тощо. Стягнення оголошується у наказі та повідомляється працівнику під розпис.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал