Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти, рішення №2386 від 10. 11. 2004 р. Розглянуто сучасний стан законодавчих і нормативно-правових актів




Сторінка10/14
Дата конвертації19.12.2016
Розмір5.04 Kb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14
робіт, який безпосередньо відповідає за охорону праці на
місці
, де стався нещасний випадок, до складу комісії не включається.
У разі нещасного випадку з можливою інвалідністю до складу комісії включається також представник відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду.
Потерпілий або його довірена особа має право брати участь у розслідуванні нещасного випадку.
6.
Комісія з розслідування зобов’язана протягом трьох діб:

обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків і причетних осіб та одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо;

з’ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку, визначити, пов’язаний чи не пов’язаний він з виробництвом;

визначити осіб, які допустили порушення нормативно-правових актів про охорону праці; розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам;

скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 у двох
примірниках
, а також акт за формою Н-1 або акт за формою НТ про потерпілого у шести примірниках і передати його на затвердження роботодавцю.

128 7.
Роботодавець повинен протягом

доби

після

закінчення

розслідування
розглянути та затвердити акти за формою Н-1 або НТ.
Нещасні випадки, про які складаються акти за формою Н-1 або НТ, беруться на облік і реєструються у спеціальному журналі.
Затверджені акти протягом трьох діб надсилаються:

потерпілому або його довіреній особі – акт Н-1 і акт Н-5;

керівникові структурного підрозділу, де стався нещасний випадок, для здійснення заходів щодо запобігання подібним випадкам – акт Н-1;

відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду – акт Н-1 і копія акту Н-5;

відповідному територіальному органу Держнаглядохоронпраці – акт Н-
1;

профспілковій організації, членом якої є потерпілий – акт Н-1;

керівникові (спеціалістові) служби охорони праці підприємства або посадовій особі, на яку покладено виконання функцій спеціаліста з охорони праці – акт за формою Н-1 або НТ і перший примірник акту Н-
5 з усіма матеріалами розслідування.
Акти Н-5, Н-1 або НТ разом з матеріалами розслідування підлягають зберіганню на підприємстві, працівником якого є потерпілий, протягом 45 років. У разі ліквідації підприємства акти розслідування підлягають передачі правонаступникові, який бере на облік ці нещасні випадки, а у разі його відсутності або банкрутства – до державного архіву.
По закінченні періоду тимчасової непрацездатності або у разі смерті потерпілого роботодавець, який бере на облік нещасний випадок, складає повідомлення про наслідки нещасного випадку за формою Н-2 і в десятиденний
термін надсилає його організаціям і посадовим особам, яким було надано акт Н-1 або НТ.
Контроль за своєчасністю і об’єктивністю розслідування нещасних випадків, їх документальним оформленням та обліком, виконанням заходів

129 щодо усунення причин здійснюють органи державного управління, органи державного нагляду за охороною праці, Фонд відповідно до їх компетенції.
Громадський контроль здійснюють трудові колективи через обраних ними уповноважених з питань охорони праці та профспілки через виборчі органи і своїх представників.
Спеціальне
розслідування нещасних випадків.
Згідно з Положенням спеціальному розслідуванню підлягають:

нещасні випадки із смертельним наслідком;

групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками незалежно від тяжкості ушкодження їх здоров’я;

випадки смерті на підприємстві;

випадки зникнення працівника під час виконання ним трудових обов’язків.
1.
При наявності одного з вищезазначених випадків роботодавець зобов’язаний негайно передати засобами зв’язку повідомлення за встановленою формою:

відповідному територіальному органу Держнаглядохоронпраці;

відповідному органу прокуратури за місцем виникнення нещасного випадку;

відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду;

органу, до сфери управління якого належить це підприємство (а у разі його відсутності – відповідній місцевій держадміністрації або виконавчому комітету органу місцевого самоврядування);

відповідній установі санітарно-епідеміологічної служби у разі виявлення гострих професійних захворювань (отруєнь);

профспілковій організації, членом якої є потерпілий;

вищестоящому профспілковому органу;

відповідному органу з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та іншим органам (у разі необхідності).

130
Зазначені органи повідомляють про нещасний випадок свої вищестоящі органи.
Усі ці органи та організації сповіщаються також у разі, коли смерть потерпілого настала внаслідок нещасного випадку, що стався раніше.
Спеціальне розслідування цього випадку здійснюється в установленому порядку з використанням матеріалів раніше проведеного розслідування.
Спеціальне розслідування організує роботодавець.
2.
Розслідування проводиться комісією із спеціального розслідування, яка призначається наказом керівника територіального органу
Держнаглядохоронпраці за погодженням з органами, представники яких входять до складу комісії.
До складу комісії із спеціального розслідування включаються :

посадова особа органу державного нагляду за охороною праці
(голова комісії);

представник відповідного робочого органу виконавчої дирекції
Фонду;

представники органу, до сфери управління якого належить підприємство, а у разі його відсутності – відповідної місцевої держадміністрації або виконавчого органу місцевого самоврядування;

представники роботодавця;

представники профспілкової організації, членом якої є потерпілий і вищестоящого профспілкового органу, або уповноважений трудового колективу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки;

у разі розслідування випадків виявлення гострих професійних захворювань (отруєнь) спеціаліст відповідної установи державної санітарно-епідеміологічної служби.
Потерпілий або його довірена особа має право брати участь у спеціальному розслідуванні нещасного випадку.

131
Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло 2-4 особи, проводиться комісією із спеціального розслідування, яка призначається наказом
Держнаглядохоронпраці або його територіального органу за погодженням з органами, представники яких входять до складу комісії.
Спеціальне розслідування групового нещасного випадку, під час якого загинуло 5 і більше осіб або травмовано 10 і більше осіб, проводиться комісією із спеціального розслідування, яка призначається наказом
Держнаглядохоронпраці, якщо з цього приводу не було прийнято спеціального рішення Кабінету Міністрів України.
Спеціальне розслідування нещасних випадків проводиться протягом
не
більше 10 робочих днів. У разі необхідності встановлений термін
може
бути продовжений органом, який призначав розслідування.
За результатами розслідування складається акт спеціального розслідування за формою Н-5, а також оформляються інші матеріали, у тому числі картка обліку професійного захворювання (отруєння) на кожного потерпілого за формою П-5, якщо нещасний випадок пов’язаний з гострим професійним захворюванням (отруєнням).
В акті спеціального розслідування нещасного випадку (форма Н-5), який стався внаслідок аварії, зазначається її категорія та розмір заподіяної під час аварії матеріальної шкоди.
Акт спеціального розслідування підписується головою і всіма членами комісії із спеціального розслідування. У разі незгоди із змістом акту член комісії у письмовій формі викладає свою окрему думку.
Акт
за формою Н-1 або НТ на кожного потерпілого складається
відповідно
до акту Н-5 у двох примірниках, підписується головою та членами комісії із спеціального розслідування і затверджується
роботодавцем
протягом доби після одержання цих документів.
Для встановлення причин нещасних випадків і розроблення заходів щодо запобігання подібним випадкам комісія має право вимагати від

132 роботодавця утворення експертної комісії із залученням до її роботи експертів за рахунок підприємства.
Роботодавець, працівником якого є потерпілий, компенсує витрати, пов’язані з діяльністю комісії із спеціального розслідування та залучених до її роботи спеціалістів.
3.
Роботодавець у п’ятиденний термін з моменту підписання акту спеціального розслідування нещасного випадку (форма Н-5) чи одержання припису посадової особи органу державного нагляду за охороною праці щодо взяття на облік нещасного випадку зобов’язаний:

розглянути ці матеріали і видати наказ про здійснення запропонованих заходів щодо запобігання виникнення подібних випадків;

притягнути до відповідальності працівників, які допустили порушення законодавства про охорону праці;

надіслати за рахунок підприємства копії всіх матеріалів з розслідування органам прокуратури та
іншим органам, представники яких брали участь у розслідуванні.
Перший
примірник матеріалів розслідування залишається на
підприємстві
(акти Н-5, Н-1 або НТ і матеріали з розслідування) і
зберігається
протягом 45 років.
Потерпілому
або членам його сім’ї, довіреній особі надсилається
затверджений акт за формою Н-1 або НТ разом з копією акту
спеціального
розслідування нещасного випадку (форма Н-5).
Центральний орган виконавчої влади, до сфери управління якого належить підприємство, а у разі його відсутності відповідна місцева держадміністрація або виконавчий орган місцевого самоврядування після одержання матеріалів повинні розглянути обставини і причини нещасного випадку і розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам.
Органи прокуратури надають територіальним органам
Держнаглядохоронпраці інформацію про прийняте рішення щодо

133 порушення кримінальної справи у зв’язку з нещасним випадком або про відмову в цьому.
5.2.2.

Розслідування
та облік професійних захворювань і отруєнь
Усі вперше виявлені випадки хронічних професійних захворювань і отруєнь (далі-професійні захворювання) підлягають розслідуванню.
1
Професійний характер захворювання визначається експертною комісією у складі спеціалістів лікувально-профілактичного закладу, якому надане таке право МОЗ (далі – лікувальний заклад).
У разі необхідності до роботи експертної комісії залучаються спеціалісти підприємства, робочого органу виконавчої дирекції Фонду , профспілкової організації, членом якої є потерпілий.
2
Зв’язок професійного захворювання з умовами праці працівника визначається на підставі клінічних даних і санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, яка складається відповідною установою державної санітарно-епідеміологічної служби за участю спеціалістів підприємства, профспілок та робочого органу виконавчої дирекції Фонду. Санітарно-гігієнічна характеристика видається на запит керівника лікувального закладу, що обслуговує підприємство або спеціаліста з профпаталогії міста (області), завідувача відділення профпаталогії міської (обласної) лікарні.
Якщо на час складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці потерпілий не підпадав під дію чинників виробничого середовища, що могли викликати професійне захворювання, враховується його попередня робота, пов’язана з дією несприятливих виробничих факторів.
3
У разі виникнення підозри на профзахворювання лікувальний заклад направляє працівника з відповідними документами на консультацію до головного спеціаліста з профпаталогії міста
(області).

134
Для встановлення діагнозу і зв’язку захворювання з впливом шкідливих виробничих факторів і трудового процесу головний спеціаліст з профпаталогії направляє хворого до спеціального лікувального закладу згідно з переліком, що затверджується МОЗ. Зазначені заклади мають право провести амбулаторне обстеження працівників за направленням головного спеціаліста з профпаталогії. Відповідальність за встановлення діагнозу щодо хронічного професійного захворювання покладається на керівників цих закладів.
Забороняється направляти осіб, яким установлено діагноз, до інших лікувальних закладів для перегляду раніше встановленого діагнозу.
4
На кожного хворого клініками науково-дослідних інститутів, відділеннями професійних захворювань лікувальних закладів складається повідомлення за формою П-3. Протягом трьох діб
після

встановлення

остаточного

діагнозу

повідомлення надсилається:

роботодавцю підприємства, шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення професійного захворювання;

відповідній установі державної санітарно-епідеміологічної служби;

лікувальному закладу, що обслуговує це підприємство;

відповідному робочому органу виконавчої дирекції Фонду.
5
Роботодавець організовує розслідування кожного випадку виявлення професійного захворювання протягом десяти робочих
днів
з моменту одержання повідомлення.
Розслідування проводиться комісією у складі представників:

відповідної установи державної санітарно-епідеміологічної служби
(голова комісії);

лікувально-профілактичного закладу;

підприємства;

135

профспілкової організації, членом якої є хворий, або уповноваженого трудового колективу з питань охорони праці, якщо хворий не є членом профспілки;

відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду.
До розслідування у разі необхідності можуть залучатися представники
інших органів.
Роботодавець зобов’язаний подати комісії з розслідування дані лабораторних досліджень шкідливих факторів виробничого процесу, необхідну документацію (технічну і нормативну), забезпечити комісію необхідними умовами праці і транспортними засобами.
6
Комісія з розслідування зобов’язана:

скласти програму розслідування причин профзахворювання;

розподілити функції між членами комісії;

вирішити питання щодо необхідності залучення до її роботи експертів;

провести розслідування обставин та причин профзахворювання;

скласти акт розслідування за формою П-4, в якому зазначити заходи щодо запобігання розвитку профзахворювання, забезпечення нормалізації умов праці, а також назвати осіб, які не виконали відповідні вимоги правил та гігієнічних регламентів.
Комісія проводить гігієнічну оцінку умов праці працівника за матеріалами раніше проведених атестацій робочих місць, результатів обстежень і досліджень, одержує письмові пояснення посадових осіб і працівників.
Акт

розслідування

причин профзахворювання
(форма
П-4) складається
комісією у шести примірниках протягом трьох діб після
закінчення
розслідування та надсилається роботодавцем: хворому; лікувально-профілактичному закладу, який обслуговує це підприємство; робочому органу виконавчої дирекції Фонду та профспілковій організації, членом якої є хворий.

136
Один примірник акту надсилається відповідній установі державної санітарно-епідеміологічної служби для аналізу і контролю за здійсненням заходів.
Перший

примірник

акту

розслідування

залишається

на

підприємстві
і зберігається протягом 45 років.
7.
Роботодавець зобовязаний у пятиденний термін після закінчення розслідування причин профзахворювання розглянути його матеріали та видати наказ про заходи щодо запобігання профзахворюванню, а також про притягнення до відповідальності осіб, з вини яких допущено порушення санітарних норм і правил, що призвели до виникнення профзахворювання.
У разі втрати працівником працездатності внаслідок профзахворювання роботодавець направляє потерпілого на МСЕК для розгляду питання його подальшої працездатності.
Контроль за своєчасністю
і об’єктивністю розслідування профзахворювань, їх документальним оформленням, виконанням заходів щодо усунення причин здійснюють установи державної санітарно- епідеміологічної служби, Фонду, профспілки та уповноважені трудових колективів з питань охорони праці відповідно до їх компетенції.
8. Реєстрація та облік випадків профзахворювань ведеться в спеціальному журналі:

на підприємстві , у відповідному робочому органі виконавчої дирекції
Фонду та в установах державної санітарно-епідеміологічної служби – на підставі повідомлень про профзахворювання та актів їх розслідування;

у лікувально-профілактичних закладах – на підставі медичної картки амбулаторного хворого, виписки з історії хворого, лікарського висновку про діагноз, встановлений під час обстеження у стаціонарі, а також повідомлення про профзахворювання.
До цього журналу вносяться дані щодо працездатності кожного працівника, в якого виявлено професійне захворювання.

137
Установи державної санітарно-епідеміологічної служби на підставі актів розслідування випадків профзахворювань складають карти обліку професійних захворювань за формою П-5. Ці карти і записи на магнітних носіях зберігаються у відповідній установі державної санітарно- епідеміологічної служби та в МОЗ протягом 45 років.
5.2.3.

Розслідування
та облік аварій
Аварії поділяються на дві категорії:
До
І категорії належать аварії, внаслідок яких:

загинуло 5 чи травмовано 10 і більше осіб;

склався викид отруйних, радіоактивних, біологічно небезпечних речовин за межі санітарно-захисної зони підприємства;

збільшилася концентрація забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі більше ніж у 10 разів;

зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об’єкта, що створило загрозу для життя і здоров’я значної кількості працівників підприємства чи населення.
До
ІІ категорії належать аварії, внаслідок яких:

загинуло до 5 чи травмовано від 4 до 10 осіб;

зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об’єкта, що створило загрозу для життя і здоров’я працівників цеху, дільниці з чисельністю працюючих 100 чоловік і більше.
Випадки порушення технологічних процесів, роботи устаткування, тимчасової зупинки виробництва внаслідок спрацювання автоматичних захисних блокувань та інші локальні порушення у роботі цехів, дільниць і окремих об’єктів, падіння опор та обрив проводів ліній електропередачі тощо не належить до категорійних аварій і розслідуються відповідно до вимог законодавства.
З метою врахування специфіки галузей, визначення переліку категорійних аварій у разі необхідності центральними органами

138 виконавчої влади затверджуються галузеві положення за погодженням з
Держнаглядохоронпраці.
На підприємстві згідно з вимогами законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та охорони праці повинні бути розроблені і затверджені роботодавцем:

план попередження надзвичайних ситуацій, в якому визначаються можливі аварії та інші ситуації технологічного і природного характеру, прогнозуються наслідки, визначаються заходи щодо їх ліквідації, терміни виконання, а також сили і засоби, що для цього залучаються;

план ліквідації аварій (надзвичайних ситуацій), в якому перелічуються всі можливі аварії та інші надзвичайні ситуації, визначаються дії посадових осіб і працівників підприємства під час їх виникнення, обов’язки працівників професійних аварійно-рятувальних служб або працівників інших підприємств, які залучаються до ліквідації надзвичайних ситуацій.
1.
Про аварію свідок повинен негайно повідомити безпосередньо керівника робіт або іншу посадову особу підприємства, які в свою чергу зобов’язані повідомити роботодавця.
2.
Роботодавець або особа, яка керує виробництвом під час зміни, зобов’язані діяти згідно з планом ліквідації аварії, вжити першочергових заходів щодо рятування потерпілих і надання їм медичної допомоги, запобігання подальшому поширенню аварії, встановлення меж небезпечної зони та обмеження доступу до неї людей.
Роботодавець або уповноважена ним особа зобов’язані негайно повідомити про аварію територіальному органу Держнаглядохоронпраці, орган, до сфери управління якого належить підприємство, відповідну місцеву держадміністрацію або виконавчий орган місцевого самоврядування, штат цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій, прокуратуру за місцем виникнення аварії і відповідний профспілковий

139 орган, а в разі травмування або загибелі працівників також відповідний робочий орган виконавчої дирекції Фонду.
3.
Розслідування аварій з нещасними випадками проводиться згідно з
Положенням про розслідування нещасних випадків.
4.
Розслідування аварій без нещасних випадків проводиться комісіями з розслідування, що утворюються:

у разі аварій І категорії – наказом центрального органу виконавчої влади чи розпорядженням місцевої держадміністрації за узгодженням з відповідними органами Держнаглядохоронпраці і
МНС;

у разі аварій ІІ категорії – наказом керівника органу, до сфери управління якого належить підприємство, чи розпорядженням райдержадміністрації або виконавчого органу місцевого самоврядування за узгодженням з відповідними органами
Держнаглядохоронпраці.
Головою комісії призначається представник органу, до сфери управління якого належить підприємство, місцевого органу виконавчої влади або представник Держнаглядохоронпраці чи МНС.
5. Комісія з розслідування зобов’язана протягом 10 робочих днів
розслідувати аварію і скласти акт за формою Н-5. Шкода, заподіяна аварією, визначається з урахуванням усіх втрат.
Залежно від характеру аварії у разі необхідності проведення додаткових досліджень або експертизи зазначений термін може бути продовжений органом, який призначив комісію.
6. За результатами розслідування аварії роботодавець видає наказ, яким відповідно до висновків комісії затверджує заходи щодо запобігання подібним аваріям і притягає до відповідальності працівників за порушення законодавства про охорону праці.
Технічне оформлення матеріалів розслідування аварії проводиться підприємством, де сталася аварія, яке в пятиденний термін після

140 закінчення
розслідування надсилає їх прокуратурі та органам, представники яких брали участь у розслідуванні.
Перший примірник акту розслідування аварії (форма Н-5), внаслідок якої не сталося нещасного випадку, зберігається на підприємстві до завершення термінів здійснення заходів, визначених комісією з розслідування, але не менше двох років.
Роботодавець зобов’язаний проаналізувати причини аварії та розробити заходи щодо запобігання подібним аваріям у подальшому.
7. У разі, коли аварія сталася через проектні недоробки або конструктивні недоліки устаткування, до участі в роботі комісії з розслідування залучаються представники підприємств, які розробляли і виготовляли його.
Роботодавець зобов’язаний надіслати проектній організації, заводу- виготовлювачу устаткування обґрунтовані рекламації, а їх копії – органам, до сфери управління яких належить підприємство, проектна організація або завод-виготовлювач. За видами робіт і устаткування, на які видається дозвіл (ліцензія) на проектування або виготовлення, копія рекламації також надсилається органу, який видав дозвіл (ліцензію) на проектування або виготовлення устаткування.
8. Облік аварій І і ІІ категорії ведуть підприємства і відповідні органи державного управляння та нагляду за охороною праці і реєстрацією їх у журналі. При цьому окремо реєструються аварії, внаслідок яких сталися нещасні випадки і внаслідок яких нещасні випадки не сталися.
Письмову інформацію про здійснення заходів, запропонованих комісією з розслідування, роботодавець подає організаціям, представники яких брали участь у розслідуванні, у терміни, зазначені в актах розслідування.
9. Контроль та нагляд за своєчасним і об’єктивним розслідуванням, документальним оформленням та обліком аварій, здійсненням заходів

141 щодо усунення їх причин покладається на органи державного управління та нагляду за охороною праці.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал