Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів




Сторінка14/20
Дата конвертації25.12.2016
Розмір5.01 Kb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   20
§ 4. Координація присудка з підметом
Діловий стиль потребує особливої чіткості в погодженні головних членів речення – підмета й присудка. Підмету діловому тексті виражається цілісним зазначенням сполученням слів, тому виникають варіанти погодження присудка з підметом. Інколи переважає погодження за змістом, в іншому випадку – за формою Змісті форма. – розмірковує щодо цього В. Кононенко, – Головним…у цьому союзі є, звичайно, зміст. Мовна форма підпорядкована його вираженню. Правильно передані граматичні відношення допомагають якнайповніше розкрити, що саме хотів повідомити мовець Розгляньмо особливості координації присудка з підметом докладніше.
1. Якщо підмет має у своєму складі числівник, який закінчується на одиницю (21,
71,161 тощо, то присудок ставиться у формі однини.
21 студент склав залік. 161 делегат зареєструвався на конференції.
Якщо перед підметом стануть займенники-означення у множині (усі, ці, ті, ваші), дієслово узгоджується із займенником у множині: Усі 31 учень вибігли в коридор.
2. Якщо числівнику складі підмета закінчується на два, три, чотири , присудок ставиться у формі множини. Однина тут можлива тоді, коли повідомлення фіксує певний факт як підсумок або коли повідомленню надається безособового характеру (Було звільнено
три працівники).
3. При підметах із числівниками від п’яти і більше (сто двадцять робітників,
дев’ятнадцять депутатів, 5 підприємств тощо) присудок може стояти і в однині, і в
множині.
а) однина свідчить про цілісність, внутрішню нерозчленованість предмета, наголошує на кількості виконавців, а не дії (Сімдесят шість студентів взяло участь у
конкурсі Найкращий студент року‖); присудок в однині стосується підмета-назви неістоти
(П’ять яблунь цього року добре уродило); форму однини зумовлює присудок у препозиції
(Прибуло ще десять делегатів); присудок в однині буде тоді, коли складений підмет означає часовий відрізок – вік людини, кількість років, годин (Минуло двадцять років); б) множина свідчить про активність дії (Кілька бійців стійко тримали оборону); самостійність дії (Шість аспірантів склали іспит достроково); присудок стоїть у препозиції
(Шість учасників пленуму дали прес-конференцію). Якщо до складу підмета входять збірні числівники (двоє, троє, четверо, п’ятеро та ін.), то можливі паралельні форми присудка Двоє студентів прийшли Двоє студентів прийшло.
4. Підмети зі словами низка, частина, більшість, меншість, багато, чимало,
кілька, декілька, трохи (кількісними іменниками та неозначено-кількісними числівниками) вимагають від присудка форми однини (Більшість студентів нашої групи гарно вчиться
Декілька учасників конференції виступило на пленарному засіданні). Множина вживається тоді, коли підмет чи присудок – однорідні члени (Чимало приватних засновників і
потенційних інвесторів чекають на сприятливіший інвестиційний клімат) або коли підметі присудок відділені підрядним реченням (Частина осіб, які мають початковий рівень
підготовки, розпочинають навчання Багато фірм, які володіють достатніми
інвестиційними ресурсами, досягли комерційного успіху).
5. При складеному підметі, вираженому прийменниковим сполученням іменника
у називному відмінку з іменником в орудному. відмінку, присудок ставиться у множині, якщо вказує на рівність двох осіб (Студенти з викладачами добре підготувалися до зустрічі
відомого науковця). Однак, якщо іменник в орудному відмінку супроводить називний, є
126
Кононенко В. І. Сила слова. – К, 1976. – С. 55.
додатком, тоді присудок згоджується лише з простим підметом в однині (Він із сестрою
пішов до тітки.
6. При підметі, вираженому займенником хто, присудок ставиться в однині (Усі,
хто прибув на конференцію, мають зареєструватися).
7. Коли підметом є словосполучення із займенниками дехто, дещо, ніхто та ін. присудок теж вживається в однині (Дехто з присутніх на сесії участі у голосуванні не брав).
8. Якщо до складу підмета входить прикладка, виражена іменником іншого, ніж підмет, роду, присудок у цих випадках узгоджується вроді з підметом, а не прикладкою означенням, яке дає предметові іншу назву. Прикладкою є поняття вужче, видове, а підметом – ширше, родове (Музей-садиба письменника відкрився торік Виставка-продаж
була влаштована у Палаці мистецтв.
9. Коли підмет виражений родовою та власною (умовною) назвою, присудок узгоджують із загальною, родовою назвою (Банк Надра Банк Мрія / Банк Інтелект
оголосив про збільшення видів послуг).У разі відсутності родового поняття, якщо умовна назва відмінювана, присудок узгоджується з нею граматично – за родом, числом ( ―Аваль‖
надав кредити...), якщо вона невідмінювана, то присудок узгоджується з відсутнім родовим поняттям.
10. Якщо підмет виражений абревіатурою, присудок орієнтується на граматичний рід ключового слова (УНІАН (агентство) оголосило про прес-конференцію; ЛНУ
(університет) був заснований 1661 року). Якщо абревіатури морфологізувалися як іменники, присудок узгоджується з їхніми граматичними ознаками (ВАК (Вища атестаційна комісія)
прийняв ухвалу.


§ 5. Складні випадки керування
Синтаксичні норми часто пов’язані зі способом підрядного зв’язку слів у словосполученні – керуваннням. Керування – синтаксичний зв’язок слів, при якому залежне слово стає втому відмінку, якого вимагає головне слово. Моделі поєднання слів таким підрядним зв’язком відображають специфіку мови, закономірності сполучуваності слів. Керування може бути пряме (безприйменникове) – одержати рекламації, обирати
депутата, і опосередковане (прийменникове), тобто залежне слово приєднується до головного за допомогою прийменника – одержати від заводу, чекати на подругу. Воно також буває сильне і слабке. Сильне – наявність залежного слова зумовлюється семантикою керуючого слова (читати книжку, виконати доручення, скаржитися на
втому), слабке – ―виступає між словами, між якими зв’язок, хоч і можливий, але зовсім не обов’язковий‖ (подарунок від брата, подарунок для брата).
127
Типові порушення в побудові словосполучень, пов’язаних зв’язком керування, є результатом низького мовно-культурного рівня, недостатнього знання української мови. Перевірте, наприклад, чи правильні відмінки Ви вживаєте завідувач кафедри, командувач
армії, згідно з наказом, відповідно до розкладу, усупереч проханню, ужити заходів, дякуючи
долі. До складних випадків керування, що можуть призвести до помилок, належать такі
1) Близькозначні слова-синоніми можуть вимагати різних відмінків
оволодіти (чим ?) англійською мовою
опанувати (що?) англійську мову
навчатися (чого?) мовивчити (що) мову
властивий (кому?) – характерний (для кого)
багата нащо славиться (чим?)
сповнений (чого) – наповнений (чим)
дорівнювати (чому) – рівнятися (на що)
торкатися (чого) – доторкатися (до чого)
знущатися (з кого) – збиткуватися (над ким) та ін.
2) слова-пароніми мають не тільки різне значення, ай різне керування (чи моживості керування
оснований (на чому) на правилахзаснований (ким) ученим
повстати (нащо проти чого) на боротьбу проти гнітупостати (перед чим)
перед очима;
стилізований (під що) під старовинустилістичний аспект
форсувати (що) справуфорсити (чим) модним взуттям
порівнянний (з чим) з модулем – порівняльний аналіз
переможений (у чому) у змаганні – переможний наступ
підсумовувати ( що) витрати – сумувати (за чим) за літами та ін.
3) нерозрізнення керування в українській і російській мовах однакове зазначенням дієслово може вимагати від додатків неоднакових відмінкових форму різних мовах
дякувати (кому) учителеві – благодарить (кого) учителя
завдавати (чого) шкоди – причинять (что?) вред
постачати (що) зброю – снабжать (чем?) оружием
потребувати (чого) ліків – нуждаться (в чем?) в лекарствах
наслідувати (кого) актора – подражать (кому) артисту
вибачте (кому) мені – извините (кого) меня
повідомити (кого) його – сообщить (кому) ему
навчити (чого) грамоти – научить (чему?) грамоте
127
Загнітко А. Теоретична граматика української мови. Синтаксис. – Донецьк, 2001. – С. 55 – 58.

набути (чого) досвіду – приобрести (что?) опыт
не минути (чого?) кари – не уйти (от чего?) наказания
не перебирати (чого) висловів – не стесняться (в чем?) в выражениях
припадати (до чого) до душі – приходиться (по чем?) по душе
радіти (за кого з чого) – радоваться (кому? чему?) та ін
4) Неправильне використання прийменників. Вони можуть бути зайві, наприклад
декларуючи про передачу землі – треба декларуючи передачу землі
майте про це на увазі – треба майте це на увазі
вага досягає до 60 кг – треба вага досягає 60 кг
немає сумнівів проте, що... – треба немає сумнівів, що.
не поступаються за рівнем – треба не поступаються рівнем
повниться від щастя – треба повниться щастям та ін., або, навпаки, правильними будуть конструкції з прийменниками, наприклад
скупий словами – треба скупий на слова
хворий грипом – треба: хворий на грип
уболівання нашою долею – треба уболівання за нашу долю та ін. Помилки у прийменниковому керуванні дуже часто стосуються вживання прийменника по і пов’язані з впливом російських конструкцій, де є цей прийменник. Варто запам’ятати основні відношення, які виражає прийменник по в українській мові зокрема, він може означати мету дії (піти по гриби, поводу, по хліб, по молоко, по лікаря), місце і напрямок дії (по всій долині, рух по поверхні, покотитися по підлозі, поїхати по вулиці), вказувати на сферу діяльності (колеги по роботі, подруги по навчанню), на кількісні відношення (по 10 осіб у групі, погодинна добу. У багатьох випадках використання прийменника по неправильне, замість нього потрібно вживати інші прийменники або взагалі безприйменникову конструкцію. Наведімо приклади типового перекладу таких прийменникових структура) прийменником з:
лекции по математике – лекції з математики
конференция по экономической статистике—лекції з економічної статистики
по вине подчиненного – з вини підлеглого
проректор по научной работе – проректор з науковоъ роботи
исследования по проблеме безработицы – дослідження з проблеми безробіття
по многим причинам – з багатьох причин
по инициативе предприятия – з ініціативи підприємства
по всякому поводу – з усякого приводу
по необходимости – з (доконечної) потреби
по тезническим причинам – з технічних причин
б) прийменником за:
по итогам квартала – за підсумками кварталу
по указанию декана – за вказівкою декана
по приказу ректора – за наказом ректора
по специальности – за фахом
по собственному желанию – за власним бажанням
работать по совместительству – працювати за сумісництвом
по факту – за фактом
жить по адресу – мешкати за адресою
прибыл по назначению – прибув за призначенням
по примере – за прикладом
по натуре – за вдачею
по привычке – за звичкою

па нашим подсчетам – за нашими підрахунками
по результатам – за результатами
по всем правилам – за всіма правилами
в) прийменником на:
называть по имени – називати на ім’я
по просьбе коллеги – на прохання колеги
по требованию коллектива – на вимогу колективу
по заказу телезрителей – на замовлення телеглядачів
по приглашению – на запрошення
садиться по местам – сідати на місця
проживать по улице – мешкати на вулиці
рассуждения по теме – міркування на тему
расходы по бюджету – видатки на бюджет
г) прийменником у:
по делам службы – у службових справах
по направлению к городу – у напрямку міста
встречаться по выходным – зустрічатися у вихідні
оасталось по наследству – залишилось у спадок
комиссия по делам молодежи – комісія у справах молоді
д) прийменником через:
по болезни – через хворобу
по уважительной причине – через поважну причину
по невнимательности – через неуважність
списать по негодности – списати через непридатність
е) прийменником для:
комитет по борьбе с коррупцией – комітет для боротьби з корупцією
комиссия по изучению условий труда – комісія для вивчення умов праці
задачи по проведению профилактики – завдання для проведення профілактики
план по созданию – план для створення є) прийменником щодо:
по отношению к делу – щодо справи
рекомендации по улучшению – рекомендації щодо поліпшення
меры по усилению борьбы – заходи щодо посилення боротьби
ж) прийменником після:
по окончании института – після закінчення інституту
по прибітии поезда – після прибуття поїзда
по истечении строка – післі закінчення терміну
по возвращении – після повернення
з) без прийменника
поговорить по душам – поговорити відверто
по поште – поштою
по телефону -- телефоном
по вторникам – щовівторка
схема по обслуживанию – схема обслуговування
план по продаже – план продажу та ін.
6) Часто вживається за російським зразком прийменник при. В українській мові він має відповідники з прийменниками:
за – при жизни ученого – за життя ученого, при этих условиях – за цих умов
під час при встрече – під час зустрічі, при чтении – під час читання
з / зі – примне зі мною

у – примне билет – у мене квиток, при всех – у присутності всіх.
Часові відношення можна виражати іншими синтаксичними конструкціями, напр..:
при обработке данных – коли опрацьовують відомості,
при этих словах – сказавши це,
при подписке газеты – передплачуючи газету.
7) Причиною порушення синтаксичних норм може бути ситуація, коли біля дієслів, які вимагають неоднакових відмінків, уживається спільний додаток, напр.: Я люблю (що?) і
захоплююся (чим?) футболом Ми маємо прагнути до вдосконалення (чого) і повного
опанування (чим?) методами Оцінці підлягають і якості людей, важливі для самого
процесу організації і управління, які сприяють (чому?) чи ускладнюють (що?) здійснення
процесу, впливають (на що) і спрямовують (що?) його. Про цей тип помилки ми згадували тоді, коли йшлося про вимоги до побудови однорідних членів речення. Дотримання синтаксичних норм керування сприятиме чіткості формулювання, точності викладу, а отже, зрозумілості, дохідливості ділового чи наукового стилю.

РОЗДІЛ 6

ДОКУМЕНТ ЯК ОСНОВНИЙ ВИД ПИСЕМНОГО ДІЛОВОГО МОВЛЕННЯ

§ 1. Документ, його функції. Класифікація документів

Документ (з лат. documentum – повчальний приклад, спосіб ведення) – це основний вид писемного ділового мовлення, що є засобом фіксації на спеціальному матеріалі інформації про факти, події, явища об’єктивної дійсності та результати розумової діяльності людини. Він оформлений у встановленому порядку і відповідно до чинного законодавства має юридичну силу. Як джерело та носій інформації документи широко використовують у повсякденному житті, вони сприяють удосконаленню внутрішньої організації підприємств, установ та закладів різного типу, є підставою для прийняття рішень та проведення довідково-пошукової роботи, є засобом засвідчення, спростування чи доведення окремих фактів. За допомогою документів налагоджуються офіційні, службові, ділові, партнерські контакти між людьми та державами. У людському суспільстві документи виконують багато функцій, основною з яких є
інформаційна. Похідними від основної є функції доказова, облікова та управлінська
128
Документ має відповідати таким основним вимогам видаватися уповноваженим органом або особою відповідно до її компетенції не суперечити чинному законодавству і директивним вказівкам вищих органів влади бути точним, достовірним і переконливим бути належно відредагованим та оформленим відповідно до чинних стандартів містити конкретній змістовні вказівки та пропозиції бути придатним для тривалого зберігання. Дотримання цих вимогу практичній роботі з документами дає змогу скоротити час на їх складання та опрацювання, а також організувати чіткий контроль за проходженням і виконанням, налагодити нові ділові відносини та продемонструвати належний рівень досконалого професійного спілкування. Належно складений та оформлений документ є свідченням високого рівня культури його виконавця. Тому важливим і неодмінним складником фаховості майбутнього працівника будь-якого профілю, зокрема фінансово- економічного, є набуття вмінь та навичок роботи з документами. Відповідно до загальних ознак документи поділяють на
1.

За способом фіксації інформації

письмові – документи, рукописні або виготовлені за допомогою друкарських пристроїв та розмножувальної техніки

графічні – документи, в яких зображення об’єктів передано за допомогою ліній, штрихів, світлотіні (графіки, рисунки, малюнки, схеми, плани

фото- й кінодокументи – створені способом фотографування й кінематографії (фото і кіноплівки, фотокартки

фонодокументи – створюються за допомогою будь-якої системи звукозапису й відтворюють звукову інформацію (запис під час проведення засідань, зборів, нарад тощо.
2.

За призначенням
128
Див Ділова українська мова Посібник для студентів вузів / За ред Н.Д. Бабич. – Чернівці, 1996. – С.
129
Класифікацію документів подаємо за Бибик С.П., Михно І.Л., Пустовіт Л.О., Сюта Г.М. Універсальний довідник-практикум з ділових паперів. – К, 1997; Діденко АН. Сучасне діловодство Навч. посібник. – 3-тє вид. – К, 2001.


організаційні – документи, які закріплюють функції, обов’язки та права органів протягом тривалого часу (положення, статути, правила, інструкції тощо

розпорядчі – документи, за допомогою яких здійснюється розпорядча діяльність, оперативне керівництво в конкретній установі, організації, фірмі, на підприємстві постанови, розпорядження, накази, вказівки, ухвали тощо

інформаційні – документи, що містять інформацію про фактичний стан справу закладах. Вони є підставою для прийняття розпорядчих документів і носять допоміжний характер порівняно з організаційно-розпорядчою документацією, не обов’язкові до виконання. Інформація, що міститься в них, може спонукати до дії або бути лише доведена до відома (довідки, протоколи, акти, доповідна і пояснювальна записка, доповіді, звіти, плани робіт тощо)
130
3.

За назвою

заява;

автобіографія;

резюме;

протокол;

наказ;

доручення;

розписка тощо.
4.

За походженням

службові – документи, що стосуються діяльності підприємств, установ, організацій

особисті – документи, які стосуються конкретних осіб поза межами виконання службової діяльності.
5.

За місцем складання

внутрішні – документи, чинні в межах організації, установи, де їх складено;

зовнішні – документи, які є результатом спілкування між різними установами, організаціями чи службовими особами, що їх представляють (вхідні та вихідні документи).
6.

За формою

стандартні (типові) – документи, складені за зразком, мають однакову форму і заповнюються в певній послідовності за обов’язковими, строго регламентованими правилами. Документи високого рівня стандартизації (трафаретні) виготовляються друкарським способом незмінна частина тексту документа існує у вигляді бланка, а для змінної залишають вільні місця;;

індивідуальні – документи, які створюють у кожному конкретному випадку для вирішення окремих ситуацій.
7.

За терміном виконання
– нетермінові (звичайні, безстрокові) – документи, які розглядають згідно з черговістю надходження

термінові – документи, термін розгляду яких визначено законом, відповідним правовим актом або адміністрацією, а також документи, що мають позначку Терміново або Дуже терміново.
8.

За ступенем гласності

несекретні (звичайні, для службового користування
130
За цією класифікаційною ознакою А.П. Коваль визначає такі види документів, як розпорядчі, статутні,
виконавчі, інформаційні. АН. Діденко взагалі не виділяє цієї класифікаційної ознаки і розподіляє такого типу документи відповідно до змісту на організаційно-розпорядчі (організаційні, розпорядчі, довідково-
інформаційні, з кадрових питань, особові офіційні, фінансово-розрахункові, постачально-збутові тощо.


секретні або цілком секретні – документи цього видумають спеціальну позначку Секретно або Дуже секретно. Розголошення змісту такого документа призводить до кримінальної відповідальності.
9. За стадіями створення
оригінали – основний вид документа, перший і єдиний його примірник
копії – це точне відтворення оригіналу. Розрізняють такі види копій а) відпуск – повна копія відправленого із установи документа, яка залишається у відправника б) витяг – копія не всього документа, а лише його частини, наприклад, витяг з протоколу в) дублікат – другий примірник документа, який видають у разі втрати оригіналу, має юридичну силу оригіналу.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   20


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал