Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів




Сторінка8/12
Дата конвертації25.12.2016
Розмір2.8 Kb.
ТипНавчальний посібник
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12
Ситуація 1. Використовуючи прийоми активного слухання,
змоделюйте фрагмент бесіди на основі такої інформації підлітка:
«Людині ще ніколи не доводилося бути лідером, але найближчим часом доведеться виконувати таку роль. Виникають побоювання, що не все зможе зробити і водночас не знає, як себе поводити в цьому випадку. Звертається до консультанта з метою одержати поради щодо розв’язання проблеми».
Ситуація 2. Визначте локус скарги на основі такої інформації
підлітка: Молодій людині один раз вжитті довелося бутив ролі
лідера, але то був не найкращий досвід. Уданий момент є переживання розгубленості. Не розуміє, чому не все вдалось і не уявляє, що можна зробити для того, щоб виправити ситуацію».
Ситуація 3. Сформулюйте психологічну проблему та визначте способи її розв’язання. Клієнт висловлює невдоволення з приводу того, що між близькими, дорогими для нього людьми часто виникають конфлікти і він дуже схвильований цим сам

138
В.Є.Сорочинська. Організація роботи соціального педагога
часто мимовільно стає втягнутим у такі конфлікти. Іноді йому здається, що якби не він, то і конфліктів було б менше.
Ситуація 4. Опишіть знайому вам молоду людину, яка має
намір одружуватися. Передайте можливі труднощі і спробуйте діяти превентивно.
Ситуація 5. Батьки стурбовані тим, що у їх дитинине складаються стосунки з однокласниками (вчителями).
Ситуація 6. Змоделюйте фрагмент консультативної бесіди на основі заявленої проблеми. Батькам здається, що їх дитина підліток щось приховує від них. Батьки помічають, що дитина багато часу проводить поза домом, уникає спілкування з ними.
Ситуація 7. Батьки не поділяють професійного вибору ди тини.
Завдання 8. Сформулюйте питання на уточнення на основі
такої інформації клієнта Людина, яка принижує гідність
іншої, не заслуговує на повагу».
Завдання 9. Використайте прийоми активного слухання з посиланнями на таку інформацію клієнта Я доволі часто відчуваю невдоволення самим собою, і такий стан довго не полишає мене».
Завдання 10. Опишіть початок консультативної бесіди з клієнтом, який заявив, що його турбує власна невпевненість.
Завдання 11. Визначте локус скарги на основі такої інформації клієнта Під час виробничої практики майстер постійно занижує мені оцінки, а моїй подрузі за такі ж вироби ставлять на один бал вище».
Завдання 12. Змоделюйте фрагмент консультативної бесіди на основі заявленої проблеми Яким може бути вихід із ситуації, коли не віддають борг?»
Завдання 13. Проаналізуйте фрагмент бесіди і визначте характер запитання:
Соціальний педагог Минув тиждень після нашої останньої
зустрічі, що за цей час змінилося?
Катя: Не такі багато.
Соціальний педагог У попередній розмові ми торкнулися таких сторін твоєї поведінки, які
особливо хвилюють твоїх рідних. Я б хотів запитати, чи не вважаєш ти, що

139
Психологічне консультування в системі роботи соціального педагога
батько, наприклад, не терпить, якщо будь хто не погоджується з ним або висловлює інший погляд?
Катя: Так, вважаю.
Соціальний педагог Якби він поводився, якби ця розмова відбувалась вдома Як ти це уявляєш?
Катя: Він би наказав мені вийти з кімнати.
Соціальний педагог Якби ти це розцінила?
Катя: Я б вирішила, що йому неприємно слухати те, що я розповідаю, оскільки він не хоче чути правди. Або те,
що я вважаю правдою.
Соціальний педагог Які почуття він при цьому переживав би?
Катя: Які почуття Напевне, його душевна рівновага була б порушена.
Завдання 14. Використовуючи прийоми активного слухання, змоделюйте фрагмент бесіди на основі такої інформації
підлітка: Найважливіше для мене – відчувати, що мене люблять і цінують, незалежно від того, наскільки смішним яви даюся, мені потрібен той, хто вірить у мої можливості і силу,
тому що я сам часто почуваюся невпевненим».
Завдання 15. Використовуючи прийоми активного слухання, змоделюйте фрагмент бесіди на основі такої інформації
підлітка: Мені потрібен той, хто зміг би терпляче без будь якої
критики вислухати мене і допомогти розібратися в собі. Коли я програю у грі, то в мене складається враження, що весь світ рухнув. Мені потрібне місце, де б я міг поплакати і ніхто б наді
мною не сміявся».
Завдання 16. Визначте локус скарги на основі такої інформації підлітка Хто хоча б разу житті скаже неправду, тому вжене повірять, навіть якщо він говоритиме правду. Оскільки моя мама доволі часто мені це повторювала, то я вирішила можна спокійно обманювати, все одно мені ніхто не повірить».
Завдання 17. Сформулюйте психологічну проблему та визначте способи її розв’язання: Штори в моїй кімнаті висіли нерівно. Мама сказала, щоб я негайно все поправила. Я відповіла,
що вона неповинна постійно заглядати в мою кімнату, вишуко вувати, що там не такі вчиняти з цього приводу галас. Тоді вона

140
В.Є.Сорочинська. Організація роботи соціального педагога
закричала на весь будинок, що я не одна живу в квартирі і маю робити те, що вона мені говорить. Яне знала, що сказати».
Завдання 18. Проаналізуйте запитання на основі вимог до прийомів активного слухання:
Клієнтка: Я дуже занепокоєна тим, що моя донька стала бабою ринку. Кинула роботу, яку отримала після закінчення інституту, і тепер торгує квітами.
Пояснює це тим, що там більший заробіток.
Соціальний педагог Ваша донька могла заробляти стільки ж на попередньому місці роботи?
Клієнтка: Ні.
Соціальний педагог Тобто ви можете погодитися, що в нових умовах вона краще адаптована до життя, ніж це було раніше?
Клієнтка: Загалом так. Але адаптуватися до життя – це не все.
Соціальний педагог Що ви маєте на увазі?
Клієнтка: Якщо донька ніде не працює, то який приклад вона подає сину?
Соціальний педагог Ви хочете сказати, що вона цілими днями тиняється і не знає, чим зайнятися Клієнтка Ніщо ви Вона дуже важко працює,
але ця робота не для душі, а для ... якби точніше сформулювати. для примітивного самозабезпечення. І свого річного сина тягає за собою. Бачили б ви, який у нього апетит, коли він приходить до нас (на очах з’являють ся сльози).
Соціальний педагог Спогади про внука розчулили вас. Ви,
мабуть, дуже турбуєтеся про нього.
Література:
1. Айзенк Г.Дж. Сорок лет спустя: новый взгляд на пробле мы эффективности в психотерапии //Психол. журн. – 1994. –
№ 4. – С. 6.

141
Психологічне консультування в системі роботи соціального педагога
2. Берн Э. Игры, в которые играют люди М, 1992.
3. Бондаренко О.Ф. Психологічна допомога особистості:
(Навч. Посібник. – Харків, 1996. – С. 31.
4. Бондаренко А.Ф. Социальная психотерапия личности
(психологический подход). – Киев, 1991. – С – 113.
5. Горностай П.П. и С.В. Васьковский. Теория и практика психологического консультирования. – К, 1995. – С. Либина А. Энциклопедия житейской психологии. – М.:
Изд во ЭКСМО–Пресс, 2000. – С. 105 109.
7. Семья в психологической консультацій опыт и пробле мы психологического консультирования /Под ред. А.А.Бода лева, В.В.Столина. – М Педагогика, 1989. – С 45.
8. Фрейд. Толкование снововедений.– К. Юнг К. Архетипі символ. – М Ренессанс, 1991. – С. с М. Stajelekovito u psihoterapiji? //Рsiholodijа. –
1989. – № 3 4. – S. 165.

142
В.Є.Сорочинська. Організація роботи соціального педагога
ПОНЯТТЯ НОРМИ І ВІДХИЛЕННЯ ВІД
НОРМИ В СОЦІАЛЬНІЙ ПЕДАГОГІЦІ
Кожне суспільство, незалежно від стадії розвитку, має категорію людей, що потребують додаткової уваги. Їх виділяють в окрему групу. В США, наприклад, широко використовується термін люди з проблемами, а поняття люди з обмеженими можливостями більш характерне для європейських країн, зокрема, і для України. Кількість таких людей, особливо дітей, заданими ЮНЕСКО, щорічно збільшується, що вимагає не окремого втручання, а планових соціальних дій.
У соціальній педагогіці поняття норма і відхилення від норми використовується для характеристики процесу розвитку і соціального становлення дитини. Відхилення можуть бути позитивними і негативними. Наприклад, відхиленням від норми в розумовому розвитку є розумова відсталість і талановитість.
Відхилення від норми можна умовно розділити на 4 групи:
фізичні, психічні, педагогічні, соціальні.
Фізичні відхилення пов’язані зі здоров’ям людини і визначаються медичними даними. Їх причиною можуть бути спадкові чинники або соціальні обставини екологічна обстановка,
неякісна питна вода, зниження життєвого рівня сім’ї тощо.
Існує доволі багато класифікацій людей, що мають відхилення в здоров’ї і розвитку. Всесвітня організація охорони здо ров’я прийняла в 1980 році британський варіант шкали обмежених можливостей:
• нездужання – будь яка втрата або аномалія психічних чи фізичних функцій, елементів анатомічної структури, що ускладнює певну діяльність;
• обмежена можливість – будь які обмеження або втрата здатності (за наявності дефекту) виконувати певну діяльність у тих межах, що вважаються нормою для людини;
• недієздатність (інвалідність) – будь який наслідок дефекту або обмеженої можливості людини, що є перепоною в реалізації певної нормативної ролі на підставі вікових, статевих чи соціальних чинників.
До відхилень у фізичному розвитку дитини належать хвороби, порушення зору, слуху, опорно рухового апарату.

143
Поняття норми і відхилення від норми в соціальній педагогіці
Психологічні відхилення від норми пов’язані з розумовим та психічним розвитком дитини. До цієї групи відхилень належать затримка психічного розвитку та розумова відсталість дітей, або олігофренія.
Розумова відсталість може бути наслідком вроджених дефектів нервової системи або результатом хвороби чи травми. У
дітей може виявлятися різний ступінь розумової відсталості від легкої – дебільності, до глибокої – ідіотії.
До психічних відхилень належать різні порушення мови. Це може бути пов’язане з вимовою і заїканням, або ж складні дефекти з порушенням читання і письма. Ще одним видом психічних відхилень є порушення емоційно вольової сфери дитини.
Крайньою формою цього порушення є аутизм – стан психіки,
що характеризується замкнутістю, відсутністю потреби в спілкуванні і суїцид – спроба самогубства.
Особливу групу відхилень становить обдарованість дітей. Це своєрідне поєднання здібностей, що забезпечує успішне виконання діяльності. Ступінь обдарованості визначається не характеристиками самих здібностей, а результатами діяльності,
що відрізняються новизною, нестандартністю, оригінальністю,
самобутністю (Для діагностики фізичних і психічних недоліків створюються міжвідомчі психолого медико педагогічні комісії (з розрахунку комісія на 10 тисяч дітей).
Завданнями комісії є раннє психолого медико педагогічне обстеження дітей і виявлення особливостей їх розвитку з метою встановлення діагнозу, створення умов для подальшого навчання. Крім того, консультування батьків, педагогічних працівників у зв’язку з необхідністю створення сприятливих умов для розвитку дитини.
До складу комісії входять спеціалісти різного профілю психолог, ортопед, лікар психіатр, невропатолог, окуліст, терапевт, фізіотерапевт. До роботи в комісії обов’язково залучають представників спеціальної освіти – логопеда, олігофренопеда гога, сурдопедагога, тифлопедагога, а також соціального педагога та юриста.
Встановлення психічного чи фізичного відхилення у дитини передбачає створення умов для навчання в спеціальних закладах освіти для дітей з порушенням зору, слуху, психіки, опор

144
В.Є.Сорочинська. Організація роботи соціального педагога
но рухового апарату, для дітей, які хворіють на хронічні та
інфекційні хвороби. У таких спеціальних закладах комплексно проводиться оздоровча та навчально виховна роботи. Натомість, ізолювання дітей створює певні проблеми в соціалізації та адаптації до умов життя. Тому такі діти потребують соціально педагогічної допомоги.
Педагогічні відхилення стосуються стандартів, що визначають рівень освіти та перспективи, до яких прагне дитина.
Педагогічною нормою, або нормою освіти, є стандарти загальної освіти, які прийняті в країні. Однак є діти, які не одержують загальної освіти. До цієї категорії належать ті, хто не відвідує школу закінчили тільки початкову школу не одержали середньої освіти. Серед причин такого становища можна назвати шкільну неуспішність небажання навчатися несприятливі сімейні умови екологічні та соціальні катаклізми, через які діти втрачають батьків біженці та переселенці. Через проблеми зі здоров’ям частина дітей навчається вдома індивідуально. Але таке навчання обмежене основними предметами, а такі,
як образотворче мистецтво, музика і співи, фізична культура,
не передбачені розкладом занять. Відірваність від шкільного колективу позначається на соціальному становленні дитини.
Але найбільші труднощі ця категорія дітей відчуває в зв’яз ку з пригніченим самовизначенням.
Соціальні відхилення пов’язані з поняттям соціальна норма. Соціальна норма – це правило, зразок дії або допустима міра поведінки людей чи соціальних груп, які офіційно встановлені або традиційно склалися на певному етапі розвитку суспільства. Це своєрідна модель прийнятої поведінки, яка створюється людьми на основі пізнання соціальної дійсності.
Суспільство, прагнучи до самозбереження, намагалося з давніх давен регулювати взаємини між людьми, вводячи міфи,
табу, традиції, релігійні догми. Ускладнення форм людського співіснування, вдосконалення суспільних відносин призвело до формування більш стійких правових, моральних позицій щодо відхилень від норми.
Соціальні норми поділяються на 2 великі групи універсальні, тобто такі, що стосуються всіх людей у суспільстві, і
часткові, що регулюють певну сферу професійної діяльності
або життєдіяльності (лікар, брат, друг тощо. Соціальні гру

145
Поняття норми і відхилення від норми в соціальній педагогіці
пи можна формувати і за іншими ознаками правові, моральні,
політичні, релігійні тощо. Дотримання соціальних норм гарантується перетворенням зовнішніх вимогу потребу і звичку людини або через застосування санкцій до тих, хто ці норми по рушує.
Особливістю соціальних норм щодо дітей є те, що вони розглядаються як чинники виховання, в процесі якого відбувається засвоєння соціальних норм та цінностей, входження в соціальне середовище, засвоєння соціальних ролей і соціального досвіду. Різновидами відхилень від соціальної норми є дитячий алкоголізм, токсикоманія, наркоманія, проституція, безпритульність, бездоглядність, правопорушення і злочинність. У цих випадках поведінка дитинине відповідає відповідним нормам
і правилам, які прийняті в суспільстві (5, 6, 9, Для надання допомоги таким дітям створюються спеціалізовані соціальні служби. Діти, які здійснили протиправні вчинки і досягли 11 років, за рішенням суду таз урахуванням висновків психолого медико педагогічної комісії можуть бути направлені в спеціальні школи або спеціальні професійні
навчальні заклади.
До категорії дітей, які перебувають у складній життєвій ситуації, включають дітей без батьківської опіки дітей інвалідів;
дітей з фізичними і психічними відхиленнями від норми;
дітей, котрі стали жертвами збройних міжнаціональних конфліктів, екологічних і техногенних катастроф, стихійних лих; дітей, що перебувають в екстремальних ситуаціях дітей,
що стали жертвами насильства дітей, що відбувають покарання в місцях позбавлення волі дітей, котрі перебувають у спеціальних навчально виховних закладах дітей із малозабезпечених сімей (Уперше рух за гуманізацію термінології щодо дітей звадами фізичного та розумового розвитку почала Міжнародна організація інвалідів (створена уроках, щоб привернути увагу до проблем інвалідів у всьому світі. Нині організація має свої представництва у 110 країнах. За її ініціативи розроблено соціальну модель інвалідності, в контексті якої визначено поняття порушення й інвалідність. Порушення – це функціональне обмеження інвалідів, що спричинене фізичними, інтелектуальними чи сенсорними вадами. Інвалідність

146
В.Є.Сорочинська. Організація роботи соціального педагога
– втрата або обмеження можливості вести нормальне життя у суспільстві щодо реалізації рівних прав внаслідок фізичних чи соціальних бар’єрів.
Означена проблема пов’язана з професійною етикою, усвідомленням необхідності переглянути багато з того, що напрацьовано у вітчизняній науці, зокрема термінологічний апарат,
що використовується стосовно таких дітей. Наразі можна виділити кілька аспектів понятійного апарату щодо дітей з обмеженими психофізичними можливостями, а саме медичний,
педагогічний (дефектологічний, соціально педагогічний, психологічний, правовий.
Вважається, що термін порушення більш точний, ніж
«вада» і розлад, тому що вміщує не тільки розлади і дефекти,
а й інші аномалії – втрату органа, кінцівок, частини тіла. До поняття порушення входять також аномалії розумової діяльності. Як один із аспектів порушення розглядається функціональне обмеження. Обмеження життєдіяльності розуміється як будь яке обмеження чи відсутність (у результаті порушення)
здатності діяти таким способом, що вважається природним для людини. Обмеження життєдіяльності – це зниження комунікаційних здібностей, сомообслуговування, орієнтації у просторі
і часі, контролю за своєю поведінкою. Ступінь обмеження може бути тимчасовим чи постійним, зворотним і незворотним,
прогресивним і регресивним. Це процес, внаслідок якого обмежуються функції організму і діяльності людини у повсякденному житті, тобто наслідок порушення чи психологічної реакції
на нього. Відповідно до цього специфікація соціальної роботи повинна бути узгодженою із здібностями індивіда.
Під соціальною недостатністю розуміється така вада інваліда, що випливає із порушення чи обмеження життєдіяльності, через які людина не може виконувати в повному обсязі
звичну для його становища роль ужитті (залежно від віку,
статі, соціального і культурного становища).
Соціальна недостатність характеризує невідповідність потреб людини її становищу і очікуванням самого індивіда або соціальної групи, до якої він належить. Соціальна недостатність виникає у разі ізольованості індивіда від родини, відсутності
мобільності і фізичного доступу до об’єктів соціального оточення та засобів комунікації, фізичної залежності від інших

147
Поняття норми і відхилення від норми в соціальній педагогіці
людей, низького рівня комунікації, незадоволеності потреби у самореалізації. Тобто поняття соціальна недостатність означає порушення людини у соціальній сфері, відсутність умов для гармонізації та гуманізації відносин людини і оточення. Тому поняття соціальна недостатність протилежне поняттю соціалізація і відбиває соціальні, економічні і культурні наслідки порушення функцій організму, що спричиняють інвалідиза цію індивіда.
Наявна відсутність чіткої робочої диференціації інвалідів призвела до плутанини стосовно понять дефект, інвалідність,
непрацездатність, соціальна недостатність. У багатьох країнах, і в Україні зокрема, дотепер засоби ідентифікації соціальної недостатності, як правило, залежать від встановлення рівня працездатності і ступеня важкості захворювання. Висновок про
інвалідизацію особистості на основі вади розвитку і функціонального обмеження не позбавлене сенсу при важких формах психічних порушень, порушень опорно рухового апарату і комбінованих патологічних станів. За інших умов цей підхід припускає сутність компенсаторних механізмів особистості чи її
педагогічну занедбаність (В останньому випадку дитина інвалід визначається як дитина з обмеженими психофізичними можливостями і особливими потребами. На сьогодні в Україні інвалідність дитини визначається, скоріше, як юридичне поняття, що дає підстави для надання дитині пенсії Відповідно до прогресивних вітчизняних і зарубіжних пси холого педагогічних досліджень і рекомендацій Організації
Об’єднаних Націй, наукова термінологія неповинна призводити до сигматизації дітей, адже використання термінів з негативним семантичним навантаженням створює додаткову пси хотравматичну ситуацію для дитини та її батьків, акцентує увагу на протиставленні понять норма і аномальність. Тому в регіональній моніторинговій доповіді Дитячого фонду ООН
(ЮНІСЕФ) Освіта для всіх діти інваліди і діти з порушенням у психофізичному розвитку відокремлюються в категорію
«діти з особливими потребами».
У науковій літературі дітей звадами фізичного та розумового розвитку, хронічно хворих дітей та дітей з патологічними станами визначають як аномальних, «неповноцінних»,

148
В.Є.Сорочинська. Організація роботи соціального педагога
«дітей інвалідів, дітей з особливими потребами, дітей із спеціальними потребами, дітей із труднощами у навчанні»,
«дітей з обмеженнями, дітей з обмеженими розумовими та фізичними можливостями, дітей з обмеженими психофізичними можливостями, дітей з функціональними обмеженнями, дітей, які знаходяться в особливо складних і надзвичайних умовах, дітей з особливими потребами у розвитку».
Таке неоднозначне визначення характеризує різні аспекти і
підходи до вирішення проблем навчання, виховання, лікування, соціального захисту і реабілітації дітей не тільки в Україні,
а й у всьому світі (4).
Зарубіжний досвід соціального виховання дітей з особливи
ми потребами”
Визнання принципу рівних можливостей у сфері початкової, середньої та вищої освіти для дітей та молоді позначилося на створенні у багатьох країнах світу інтегрованих структур спільного навчання дітей з особливими потребами зі здоровими дітьми. Показовим є досвід Австрії, де уряду році ухвалив Закон, який дозволяє батькам обирати навчальний заклад:
спеціальну чи загальноосвітню початкову школу. Під егідою
Міністерства освіти Австрії було розроблено експериментальну інтеграційну програму, в основу якої покладено ідеї соціальної інтеграції, тобто створення такого середовища, де діти з особливими освітніми потребами могли б працювати, грати і
жити поряд із звичайними людьми. Кожна дитина при цьому займається за індивідуальною програмою, яка забезпечує максимальний розвиток природного потенціалу.
У Нідерландах прийнято указ (1985 рік) про освіту, який об’єднав дитячі садки з початковими школами, що створило певні умови для навчання дітей із синдромом Дауна разом із нормальними дітьми.
У Польщі практика підготовки дітей з обмеженнями до
інтеграції у систему загальної освіти здійснюється в родині або в спеціалізованих денних центрах. Завдання соціального працівника і психолога – порадити батькам, де краще навчатися
їхній дитині (відповідно до її індивідуальних можливостей і
потреб). У Кракові діють три школи, де є інтеграційні класи:
серед 15 16 здорових дітей навчаються 4 5 з відхиленням, ДЦП,

149
Поняття норми і відхилення від норми в соціальній педагогіці
даунів, аутистів таз емоційними порушеннями. Цим пояснюється і підбір спеціалістів, які працюють за індивідуальними програмами. За півроку перед тим, як віддати дитину до звичайної школи, розпочинається робота з батьками і вчителями:
активне спілкування, обмін концертними програмами. До
інтеграційних класів підбирають дітей із благополучних сімей, Рівність освітніх можливостей не означає однакового підходу до всіх дітей. Всі діти різні за біосоціальним розвитком, але це означає не зрівняння вимог і критеріїв оцінювання знань,
умінь і навичок, а індивідуальний підхід до кожної особистості.
Принцип рівних можливостей у соціальній роботі означає
надання соціальної допомоги незалежно від категорії інвалідності. Дитина звадами розумового розвитку має ті ж самі права на отримання соціальних послуг, що й дитина звадами фізичного розвитку. Тому всі діти інваліди повинні бути включені у соціально культурні процеси і зв’язки зі своїми ровесниками неінвалідами.
Такі країни, як США, Німеччина, Франція,

Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал