Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів



Pdf просмотр
Сторінка7/12
Дата конвертації25.12.2016
Розмір2.8 Kb.
ТипНавчальний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12
Крім того, проблема не роз в’язується, вона залишається, а це – загроза психологічному здоров’ю. З.Фрейд вважав, що саме цей механізм знаходиться в основі детермінації поведінки людини, колишні психологічні
травми якої (за перших п’ять років життя) були витиснуті із свідомості, але тим не менш продовжують впливати на нинішню

118
В.Є.Сорочинська. Організація роботи соціального педагога
поведінку. Витиснуті переживання проявляються, за З.Фрей дом, в обмовках, забудькуватості, довільних випадкових діях.
Проекція полягає втому, що неприйнятні дії індивіда (з погляду суспільної моралі, його власні переживання або стани приписуються іншим. Але така тенденція ускладнює самопізнання і становлення особистості, гальмує об’єктивне сприйняття дійсності. Проекція важко визнається особистістю.
Утворення реакції – це своєрідна самоагресія, яка призводить до утисків власних життєвих проявів і спонукає шукати співчуття в оточуючих. Але коли подібні симптоми переростають в хронічні, це вже становить серйозну небезпеку життєдіяльності людини.
Заміщення є менш небезпечним для особистості в порівнянні з попереднім захисним механізмом, оскільки емоції,
почуття, оцінки стосуються іншого суб’єкта. Негативні наслідки проявляються втому, що, відреагувавши на заміщення,
людина одержує інформацію, яка може вводити її в стан фрустрації, що потребуватиме нового заміщення. Самостійно розімкнути таке коло доволі складно. Цей механізм спрямований на уникнення страху через зізнання, накопичення енергії на доступний або безпечний об’єкт, коли на справжньому об’єкті
розрядити її неможливо.
Своєрідність сублімації полягає втому, що енергія напруження повністю реалізується, виливається в соціально прийнятні форми діяльності. Водночас ігноруються причини напруження, а це призводить до того, що сублімована напруженість не зникає, що і спричинює більш менш осмислений стан фруст рованості. Сублімацію можна розглядати якнайвищу форму заміщення.
Утворення реакції приховує вже наявні почуття, зменшує
напругу за рахунок нових видів взаємодії. Натомість, такий захисний механізм спонукає до обману, що втягує людину і її ото чення.
Завдяки механізму втечі вдається уникнути неприємних ситуацій, що пов’язані з критикою, і завдяки цьому небажаної
фрустації. Але позиція спостерігача зменшує продуктивність і
активність особистості, що породжує проблеми самореалізації.
Дія механізму виявляється у зумисних вчинках, зміст яких захищає від усвідомлення справжніх переживань. «Утворення

119
Психологічне консультування в системі роботи соціального педагога
реакції» – це соціальний фасад любові, що дозволяє уникнути страху зіткнення з реальними почуттями агресії стосовно того,
кому вдається артистично зігране кохання чи добрий настрій.
З.Фрейд вважав її нижчою формою сублімації.
Раціоналізація дозволяє обґрунтовувати власні дії таким чином, щоб прихованими залишилися справжні мотиви. У такий спосіб зберігається самоповага, що дозволяє вистояти в ситуації тотальної критики і неприйняття іншими. У цей час людина власноруч створює життєві перепони завдяки постійному прагненню бути кращою в оцінках і враженнях інших. Раціоналізація є псевдопоясненням, коли клієнт на місце реальних, дійсних мотивів підставляє інші, такі, що змальовують його в привабливому вигляді.
Завдяки приглушенню людина вберігає себе від загрозливої реальності. Досягається такий стан після вживання алкоголю, наркотиків, коли проявляється відчуття сили, впевненості
і долаються страхи, тривожність, почуття провини. Це призводить до органічних зміну структурі особистості, (хворої, залежної від алкоголю чи наркотиків).
Заперечення є різновидом перцептивного захисту, за якого людина не помічає неприємних для неї фактів та явищ. Наприклад, підліток може заперечувати наявність у нього ворожих почуттів до матері, яку звинувачує в розлученні з батьком.
Регресія – психологічний механізм, під час використання якого клієнт починає поводитися досить наближено до дитячих норм поведінки. Цей захисний механізм почасти фіксується при груповій роботі з підлітками. Використовується він для зняття психологічних бар’єрів, підтримання життєрадісного настрою. Тому такими важливими є включення в роботу ігрових елементів. Приглушення почуттів забезпечується умовно маскою абсолютної беземоційності і психологічної непроникності. Людина прагне запрограмувати не лише дії, ай емоційні
реакції, втамуючи їх. Приглушенні почуття непомірним тягарем падають на внутрішні органи та спричиняють тілесні і
психічні захворювання.
Часткова компромісна реакція – це захист від негативних почуттів (заздрості, агресії, презирства тощо, за якого поведінка будується подвійно, аби хоча б частково задовольнити соціально небажані переживання. Наприклад, дівчина – супер

120
В.Є.Сорочинська. Організація роботи соціального педагога
ниця, яка випадково дізналася про інтимну зустріч свого хлопця з одногрупницею, при зустрічі промовляє Яка чудова зачіска Де так причісують?».
У класичному психоаналізі виділяються дві головні мети психотерапії та консультування 1. Усвідомлення несвідомого
(мотивів, фіксації, захисних механізмів, способів поведінки) та прийняття адекватної і реальної інтерпретації. 2. Посилення ego для вибудовування реалістичної поведінки.
Роль та позиція консультацій при цьому досить жорстко фіксована. Основні вимоги до нього такі невтручання, відсто роненість, нейтралітет та особиста замкнутість уміння та здатність витримувати перенесення та посилювати з «контр перенесенням, особлива спостережливість та здатність до адекватних інтерпретацій. Одна з найважливіших вимог – усвідомлення власних проблем, реакції та їх можливого впливу на клієнта.
Класичний психоаналіз містить п’ять базисних технік метод вільних асоціацій тлумачення сновидінь інтерпретація;
аналіз опору аналіз перенесення.
Метод вільних асоціацій передбачає породження довільних висловлювань, що випадково виникли у думках та зміст яких може відображати будь які переживання клієнта. Для консультанта важливі зміст, послідовність та блокування у висловлюваннях. Останні два моменти є ключовими для неусвідомленої проблематики.
При тлумаченні сновидінь розрізняють зміст, що декларується та латентний зміст (останній має в собі пригнічені, уявлені в інакомовній формі переживання. Важливою є та обставина, що під час сну послаблюються захисні механізми та проявляються приховані від свідомості переживання. Однак сновидіння – не лише ілюстрація пригнічених переживань, алей процес трасформації їх у більш прийнятну для розуміння та опанування форму. Саме цю функцію сновидінь З.Фрейд визначив як роботу сновидіння. Завдання консультанта полягає в забезпеченні інтерпретації, розкритті латентного змісту і
через спонукання клієнта до висловлювань вільних асоціацій,
пов’язаних зі сновидінням, допомозі йому в усвідомленні
реальних подій минулого і сучасного, що викликало картини сновидінь.

121
Психологічне консультування в системі роботи соціального педагога
В історії психоаналізу сформовано три підходи до пояснення природи снів. Перший, розроблений З.Фрейдом, полягає втому, що будь яке сновидіння розглядається як вираження ірраціонального та асоціативного в людині. Другий підхід К.Юнга,
за яким сновидіння – це прояв підсвідомого розуму, що виходить за межі можливого людини. В основі третього підходу уявлення проте, що сни відбивають будь які прояви діяльності
мозку: ірраціональні прагнення, інтелектуальні здібності і моральні цінності, тобто все, що сформоване в людині.
Немає сумніву втому, що сни значущі вжитті людини і мають відповідний смисл. Тільки З.Фрейд на початку XX ст.
підтвердив правильність попередніх уявлень проте, що сни мають смислі значення, оскільки людині не сниться те, що не відбиває важливих сторін реального життя. Всі сновидіння можна тлумачити, щоб мати ключ до розкриття символів. І це важливий шлях до розуміння дії підсвідомого та найбільш прийнятної поведінки. Він же довів, що сон є здійсненням ірраціональних бажань, які стримуються у реальному бутті.
Основою аналізу снує відокремлення прихованого змісту від уявного. При цьому використовується метод вільних асоціацій. На практиці це відбувається так. Необхідно згадувати і
записати в усіх деталях зміст сну. Потім слід абстрагуватися від тих зв’язків між елементами сну, які здаються природними,
звичними, життєвими і аналізувати випадкові думки, що виникають при довільних асоціаціях на кожний елемент сну.
Під час аналізу снів необхідно врахувати основні принципи побудови снобачення (9, 215). По перше, це задоволення бажань або бажаний вихід із ситуації. По друге, необхідно врахувати основні процеси сновидінь підсилення і зміщення.
Підсилення полягає втому, що кожний елемент сну може бути запрограмований не однією думкою, а кількома, кожна прихована думка може проявлятись в елементах сновидіння. Процес зміщення розміщує найважливіші і приховані думки в другорядних, несуттєвих сюжетних моментах сну. По третє, це процес поєднання водній конкретній ситуації минулого і теперішнього, часто і майбутнього, тому це зміщення в просторі і часі.
По четверте, сон відбиває внутрішній світ, культурне багатство людини, атому в кожного буде своєрідна, індивідуальна символіка
122
В.Є.Сорочинська. Організація роботи соціального педагога
Наводимо приклад інтерпретації окремих сновидінь. Ви легко відриваєтесь від землі і летите. У реальному житті
ви втомилися від набридливого контролю, але вголос свого незадоволення не висловлюєте. Бути вільним, як птах, – це нездійснена мрія. Шанс розправити крила надає лише ніч. Поява в костюмі Адама і Єви серед натовпу. Таке сновидіння засвідчує глибоку суперечність між усвідомленням Я і
неусвідомленими Воно. Сценарій сну розгортається на фоні
переживання сорому, незручності, і хочеться якомога швидше сховатися, можливо, провалитися крізь землю. Таким способом нереалізована частина Я прагне заявити про себе, але для здійснення рішучого кроку не вистачає сміливості.
Ви, затамувавши подих, спостерігаєте, як бурхливо розгортається дискусія між прихильниками утверджених моральних нормі непогрішної природності. Вам аж надто сильно хочеться дізнатися хто ж виявиться правим. Але цьому не судилось статися вданий відрізок вашого життя. Тому рішення доведеться приймати самостійно. Ви забули надіти важливу деталь одягу. Це вияв невпевненості, вічних пересторог, тривог і бідкань. Забудькуватість в цьому випадку не є результатом поспішності. Якби у вас була конкретна мета – вибули б зодягнуті надпродумано. Схожі
сновидіння засвідчують втрату життєвих орієнтирів ви зайшли в глухий куті виходу не бачите. Страх падіння з високого дерева чи даху. В такому кошмарів уповільненому темпі спостерігаєте процес власного падіння. Скільки б ви віддалив цей момент за звичайну драбину,
за допомогою якої легко можна було б спуститися на землю.
Але це лише мить прозріння. У буденному житті вина такі торги не йдете. Намагання викарабкатися на вершину похилого схилу.
Ви неймовірний майстер створювати труднощі, де їх немає.
Якщо вам важко живеться, то це саме те, чого ви прагнули. Ви постійно відшукуєте перепони, щоб долати їх, було б чим в цьому житті зайнятись. Звичний стан речей вас не задовольняє. Не встигнувши передихнути від проблем нинішніх, ви вже тягнетесь до наступних. Падіння зі скелі. Це сигнал про перевантаження, нервове виснаження, це своєрідне застереження про можливе сома

123
Психологічне консультування в системі роботи соціального педагога
тичне захворювання. Вам потрібен перепочинок. А от занепадати духом ранувато. Варто просто перевести подих. Кудись не встигаєте – на поїзд, літак, теплохід. Неймовірним зусиллям намагаєтесь пришвидшити біг,
хоча те, що виробили до цього часу – результат надзусиль. І
все таки, не встигаєте. Прикро визнавати, що вашої відсутності
ніхто не помічає. Кричати марно, ніхто не почує та й голос пропав. Бажане було так близько. Уві сні сталося те, чого ви так остерігаєтеся в реальному житті – залишитись без нікого, відчувати, що вас покинули і забули ви втратили реальний шанс не зробили щось дуже важливе. Вас наздоганяють, а втікати стає все складніше. Це заявляє про себе роль жертви. Обставини загнали вас у глухий куті визі сподіванням поглядаєте навкруги, намагаючись знайти бажаний вихід. Благаєте про допомогу, але звуки не долинають важко дихати. Намагаєтеся бігти, але нібито вросли в землю, задерев’яніли і не можете навіть поворухнутися. А ті, хто переслідують, уже дихають у спину. Але думка проте, що можна чинити опірне приходить у голову. Досить довго в реальному житті ви розраховували на інших, на обставини, переконували себе, що все якось минеться. Розплата за таке байдуже ставлення до свого буття настала. Ви когось наздоганяєте. Це гостре почуття несправедливості штовхає вас наздогін за своїми ворогами. Ще кілька кроків – і вони будуть у ваших руках, і настане мить торжества відплати за всі нанесені образи. З якою насолодою ви зробите те, про що вдень і не подумали б Хитрування з собою завершується болісними переживаннями (6, 105 Різні психологічні і психотерапевтичні школи по різному відповідають на питання щодо мети професійної психологічної допомоги. В гуманістичній психології це може бути само актуалізація, в екзистенційній – відновлення життєвих сигналів, в біхевіоризмі – адаптація, в психоаналізі – осмислення,
в аналітичній психології – індивідуалізація тощо.
Не менш важливим є питання ефективності психологічного консультування. Що брати за основу суб’єктивні чинники
(самопочуття клієнта, його задоволення процесом спілкування з консультантом) чи об’єктивні показники (досягнення психологом мети своєї діяльності. Ні один із напрямів, які вказу

124
В.Є.Сорочинська. Організація роботи соціального педагога
ють дослідники (4, 112 113) немає переваг перед іншим. На думку Г.Дж.Айзенка, ремісія без лікування (спонтанна ремісія) розвивається так же часто, які покращення після психотерапії і психоаналізу (1, 6). М.Цівкович (1989) впевнений,
що джерелом ефективності є переконаність пацієнта втому, що консультант здатен йому допомогти (10, 165 167). П.П.Горно стай та С.В.Васьковська (1995) вважають, що результатом психологічної допомоги буде розв’язання особистих психологічних проблем, які були причиною звертання до консультанта.
Суть проблемно орієнтованого консультування полягає втому, що проблеми клієнта, які постають в консультативній роботі, розглядаються не як перешкоди, а як рушійна сила розвитку. Чим меншою кількістю засобів самостійного розв’язан ня власних проблем наділена людина, тим вагомішої психологічної допомоги вона потребує. Нерозв’язані особисті проблеми гальмують розвиток, призводять до появи відчуття часткової
або ж повної дисгармонії з оточуючим світом. Такий стан особливо загострюється в період адаптації до нових умов. З огляду на значущість проблеми, слід наголосити, що першокурсники
ПТУ, наприклад, за результатами наших досліджень, в перші місяці перебування в навчальному закладі відчували особливо гостру потребу поговорити з іншою людиною з приводу емоційних переживань. У 22% випадках першокурсники ПТУ
звернулися до батьків 12% розмовляли з улюбленим учителем школи, в якій раніше навчались 36% вели розмову з однолітками у дворі 16% одержали професійну допомогу спеціаліста.
Решта залишилася наодинці з нереалізованим бажанням.
Встановлено, що кожна психологічна проблема людини має свої етапи, обумовлені невизначеністю, спонтанністю, непередбачуваністю, з однієї сторони, а також детер мінтами, які мають відповідні причини і закономірності, з другої. Пошук шляхів подолання їх посиленого впливу є
важливим чинником успішного розв’язання проблеми.
Психологічна проблема в консультуванні має дві сторони проблема клієнта і проблема консультанта. Проблема клієнта – це певна психологічна дисгармонія, несприятливий поведінковий комплекс, який створює психологічні
ускладнення, що викликають емоційні переживання, яких хотілось би позбутися. Часто це почуття невдоволення со

125
Психологічне консультування в системі роботи соціального педагога
бою чи іншими. Проблема консультанта – це пошук шляхів психологічної допомоги клієнту.
Психологічні проблеми має практично кожна людина, але способи реагування на них різні. У більшості випадків виявляється достатньо власних сил, щоб подолати психологічну кризу, але окремі проблеми звичними способами не вирішуються. Нерозв’язані психологічні проблеми створюють нові
проблеми і ускладнення. Потрапляючи в подібну ситуацію,
людина втрачає психологічну рівновагу. Це, в свою чергу, призводить до появи психологічної дисгармонії, що провокує нервово психологічні та соматичні зміни. Подібна симптоматика збільшується в умовах адаптації до нового середовища. Парадоксальність ситуації втому, що в цей час відчувається об’єктивна потреба в психологічній рівновазі та стабільності.
Як свідчить досвід, молоді люди відносно легко долають напруження від незвичності атмосфери консультування і доволі
швидко переходять до відкритого обговорення проблеми.
Під час консультування соціальний педагог, як правило,
вирішує два основні завдання 1) допомагає клієнту зорієнтуватися у власних проблемах, знайти радикальний спосіб їх подолання) актуалізувати психічні сили і здібності клієнта, що сприятимуть новому вирішенню проблеми. Тому консультативна бесіда, як основний метод консультування, має два аспекти діагностичний і психотерапевтичний.
Для розв’язання діагностичних завдань соціальному педагогу необхідно ідентифікувати проблему, насамперед визначити причини і джерела її розвитку. На цьому етапі важливими є найменші деталі одяг, манера вести розмову, погляд, невербальні сигнали щодо внутрішнього стану напруження
(постукування рук тощо. У детальних дослідженнях початкових моментів контакту визначено, що вирішальним для початкового орієнтування є перші 4 хвилини контакту. Вони найважчі в роботі. За цей час виробляються неусвідомлені, але стратегічно важливі рішення, які стосуються подальших контактів. Перше враження доволі яскраве, вражаюче, а в ситуації консультування і надзвичайно визначне для майбутнього спілкування (3, Трапляється, що перша консультативна зустріч може бути і
останньою, оскільки клієнт не виявить бажання продовжувати

126
В.Є.Сорочинська. Організація роботи соціального педагога
роботу з консультантом. Є чинники, які розцінюються як небажані в проведенні першої зустрічі. Небажано сперечатися з клієнтом, спростовувати його твердження (це не означає, що необхідно зі всім сказаним погоджуватись, але активно протидіяти не слід хвалити клієнта або обнадіювати без видимих підстав давати нереальні обіцянки інтерпретувати його поведінку або ж оцінювати дії і вчинки ставити додаткові запитання щодо таких сторін життя, до яких клієнт надто чутливий;
переконувати про необхідність продовжувати роботу підтримувати клієнта в його нападках на інших осіб (батьків, одно групників, викладачів тощо).
До завдань початкової консультативної бесіди входить здобуття прихильності клієнта, зняття натури, встановлення контакту, заохочення до обговорення проблеми, формування реалістичних очікувань щодо спільної роботи. Одне з найважчих завдань серед перерахованих – заохочення клієнта до розповіді
про власні проблеми та про себе. Навіть якщо учень довіряє
консультантові тане відчуває ніяких бар’єрів, до дії можуть залучатися захисні механізми, активізуючи опір. Це особливо відчутне, коли першокурсник був направлений до спеціаліста викладачем чи майстром виробничого навчання.
Промовляння, визнання цих суб’єктивних бар’єрів, які довелося долати клієнту, висловлювання у зв’язку з цим поваги та розуміючого ставлення – один із можливих ключів до зменшення опору. Питання, що стосуються стану клієнта, його самопочуття в обстановці консультування також допомагають зняти напруженість. Наприклад Вам зручно сидіти, «Моє
запитання не здається Вам надто настирливим, Якщо потрібен час для розмірковування, будь ласка, Чи не змінилося
Ваше самопочуття від початку розмови?».
Надзвичайно важливо відчути потреби, переживання, прагнення людини. Як правило, за час зустрічі клієнт неодноразово навмисно продемонструє свої потреби та проблеми. Перша зустріч дає багатий матеріал для орієнтування в особі, вірогідній проблематиці та реальних, хоча і прихованих, потребах клієнта.
Завершення першої консультативної зустрічі – не менш важлива справа, ніж її початок. Практика свідчить, що саме останні хвилини першої зустрічі можуть викликати почуття дискомфорту яку консультанта, такі в того, кого він консультує.

127
Психологічне консультування в системі роботи соціального педагога
Відчуття розчарування найчастіше виникає від незавершеності
ситуації. Тому дуже суттєвим моментом є власне словесне, означене завершення бесіди. Це можуть бути такі варіанти Наша зустріч завершується. Мені приємно було з Вами познайомитись. Незважаючи на короткотривалість, ми все таки багато про що встигли поговорити. Мені здалося, що ще більше залишилося невисловленим. Якщо Ви справді налаштовані розібратись
із ситуацією, із собою, я чекатиму на Вас у вівторок».
Перша зустріч вводить клієнта в контекст психологічної
допомоги, що є специфічною за цілями та змістом. При цьому важко охопити всі прийоми психотехнік, які використовує психолог, однак професійне володіння кожною з них дозволить у потрібний момент вибрати необхідну.
Формування і вирішення консультативних завдань починається з психологічного запиту клієнта. Для того, щоб людина прийняла рішення про психологічну консультацію, необхідними є дві умови 1) об’єктивна наявність психологічної
проблеми, що є причиною складного психологічного стану) часткова рефлексія людиною своїх проблем, тобто відбиття їх у свідомості у формі потреби в психологічній допомозі
іншого.
Недостатня рефлексія, низька мотивація є тими бар’єрами,
які не дозволяють зробити перший крок до ефективного роз в’язання власних проблем. Роль довірив процесі надання психологічної допомоги важко переоцінити. У психоаналізі існує
спеціальний термін терапевтичний альянс (Гринсон, 1994,
Райкрофт, 1995) для окреслення домовленості про взаємне довір я. Якщо людина звертається до консультанта за власним бажанням, досягти необхідної відвертості не так уже й складно. Інша річ, коли, наприклад, учня ПТУ направляє майстер чи класний керівник. На перший погляд, психологічна допомога в такому випадку є неприродною, однак Л.Б.Філонов пропонує стадії контактної взаємодії з метою створення довірливих стосунків накопичення згоди, нейтралізація негативних установок на основі промовлення учнем так. Наприклад, ти в нашому навчальному закладі навчаєшся перший рік Твоя майбутня спеціальність програміст Першим уроком сьогодні буде історія України?»;

128
В.Є.Сорочинська. Організація роботи соціального педагога
– пошук інтересів, які збігаються часткове переключення на обговорення особистих якостей вихованця.
Соціальний педагог Яким видом спорту ти захоплюєшся?
Учень: Люблю футбол.
Соціальний педагог Мені також подобається футбол,
зазвичай я дивлюсь ігри за участю київського «Динамо».
Учень: Яне тільки дивлюсь гру відомих команда й сам люблю грати.
Соціальний педагог Чим може приваблювати футбол молодого хлопця Невже здатністю продемонструвати силу?
Учень: Нічому ж, граючи у футбол,
потрібно думати ...
– взаємне прийняття для обговорення особистих якостей і
принципів (на цьому етапі переважно позитивних).
Соціальний педагог Мене приваблюють люди, котрі
можуть упевнено поводитися в незнайомій компанії.
Учень: Мене також, але їх так мало.
Соціальний педагог Згадай ситуацію, коли таку поведінку тобі довелося спостерігати. Чим характерні впевнені дії Якби ти описав внутрішній стан людини Як її
сприймають інші індивідуальна взаємодія і взаємна адаптація партнерів. До цього моменту клієнт звикається із ситуацією, переконується втому, що вона не є загрозливою, зникає підвищена напруженість. Такі прояви добре демонструються невербальними засобами вільна поза, опущені руки, припідняте підборіддя, відкритий погляд погоджена взаємодія, тобто повне взаєморозуміння ідо віра (5, Доволі часто у клієнтів виникають так звані бар’єри відвертості розмова точиться навколо другорядних тем, які не є причиною консультування. Трапляється, що на консультацію приходять на всяк випадок, а раптом консультант сам здогадається про проблему. Якщо психолог знаходить можливість виявити приховані мотиви, клієнт досить швидко робить крок на

129
Психологічне консультування в системі роботи соціального педагога
зустріч» із бажанням відгукується на відвертість. Для цього потрібні терпіння і час.
Щоб перейти до вирішення проблеми, необхідно проаналізувати скаргу клієнта. В.В.Столін виділяє такі компоненти:
локус скарги, тобто на кого вона зорієнтована (батьків, учителів, одногрупників); самодіагноз, або пояснення власного розуміння ускладнень (я не вмію відстояти свою правоту батьки завжди упереджено ставляться до мене, а сестрі все вибачають психологічна проблема, що лунає як потреба щось у собі змінити і, нарешті, психологічний запит як прохання надати допомогу (7, 43 Кожний структурний компонент скарги розглядається з позиції явного і прихованого змісту, який почасти не осмислюється клієнтом. Розповідаючи про власні проблеми і негаразди, людина формує проблемну ситуацію для консультанта. Таким чином, проблема клієнта трансформується в проблему того, хто консультує, і набуває форми психологічної. У
подальшій роботі необхідно знайти способи психологічної до помоги.
Психологічні проблеми не існують ізольовано. Їх завжди можна виділити із контексту життя. Клієнт схильний пов’язу вати свої ускладнення з конкретним випадком, подією, а не з певними власними якостями. При консультуванні це відбувається так В останній час батьки мене не розуміють ...», Під час виробничої практики майстер постійно занижує мені оцінки, Яким може бути вихід із ситуації, коли не віддають боргу Поєднання психологічної проблеми із ситуацією – одна із характерних відмінностей консультування та психотерапії. Як правило, потенційний клієнт психотерапевта починає сприймати свою проблему відособлено, поза зв’язком з певними конкретними обставинами. Клієнт розпочинає зустріч з розповіді
про конкретні події. Тому основним моментом при консультуванні є аналіз проблемної ситуації. Необхідно домогтися відокремлення проблеми від ситуації в свідомості клієнта. Так, фраза В останній час батьки мене не розуміють ...» лунає як проблема батьків. Через аналіз типових ситуацій непорозуміння:
коли пізно повертаюсь додому, коли голосно вмикаю музику,
коли забуваю виконати прохання – проблема набуває нового

130
В.Є.Сорочинська. Організація роботи соціального педагога
значення. Клієнт починає реальніше усвідомлювати власні
прагнення, даючи відповідь на запитання чого я хочу. Наприклад, залишити за собою право жити за власними законами повертатися, коли захочу слухати музику такої сили звучання,
яка влаштовує мене не обтяжувати себе виконанням даних обіцянок і, водночас, мати прихильність і розуміння батьків.
Односторонність у сприйнятті ситуації стає очевидною.
Проблемні ситуації бувають найрізноманітнішими. Класифікувати їх можна за характером проблеми особистісні (як опанувати хвилювання комунікативні (не можу гідно відповісти на грубість вікові (батьки не визнають моєї дорослості);
педагогічні (всі завдання контрольної роботи висвітлені так само, яку Оксани, а оцінена робота на бал нижче).
За складністю проблеми бувають прості, коли достатньо звичайного роз’яснення; та складні, які вимагають від клієнта інсайту, а таке можливе лише після тривалого консульту вання.
З огляду на рівень проблемності можна виділити стандартні
ситуації, тобто такі, що мають закономірне підґрунтя. Наприклад, учень, який не звик відповідально ставитися до виконання навчальних завдань, потрапляє на виробничу практику до авторитарного майстра. Різні позиції двох учасників взаємодії
об’єктивно приховують можливість прояву проблемної ситуації. Другий вид – типові ситуації, за яких дія закономірних чинників і випадкових урівноважена. Дівчинка підліток після переїзду батьків у новий мікрорайон потрапляє у нове дворове оточення однолітків. Батьки насторожено ставляться до нових знайомих своєї доньки. Третій вид – нестандартні ситуації, тобто з непередбачуваним змістом та наслідками. Так, учителька стурбована тим, як пояснити батькам ситуацію, що склалася з донькою. Дівчинка є відмінницею у навчанні, однак, здається
(жодного факту не було доведено, займається проституцією.
Але кожен раз психолог має розуміти, які адаптивні можливості
клієнта потрібно актуалізувати.
Найважливішою ланкою розв’язання діагностичних завдань при консультуванні є визначення дійсних психологічних проблем. Адже часто справжні ускладнення не збігаються з формулюванням скарги. Тому одержану таким чином інформацію необхідно доповнити різними діагностичними прийомами і

131
Психологічне консультування в системі роботи соціального педагога
спостереженнями за вербальною та невербальною виразністю.
Значущими можуть бути слова, фрази, які часто повторюються у певному контексті Мені байдуже, що вони про мене думають, Я сам в змозі розв’язати свої проблеми, Якби у мене був ще один шанс ...». Такі фрази промовляються в контексті різних аспектів проблеми, але завжди з однаковим емоційним навантаженням. Хорошим показником є зміна настрою в певні моменти обговорення теми, неадекватне реагування на запитання і уточнення з приводу все тієї ж проблеми. Показова невербальна виразність, яка в моменти напруження засвідчує невідповідність між змістом та емоційним забарвленням сказаного. Наприклад, байдужим голосом, з опущеним поглядом промовляється Мені тут дуже подобається У результаті зібраної інформації оформлюється консультативна гіпотеза – передбачення стосовно характеру і причин ускладнення, які прочитуються в особливостях поведінки клієнта. Гіпотеза дозволяє визначити напрям подальшої роботи. Вона може уточнюватися, коректуватися. Наприклад, учень
І курсу перебуває в стані глибокої фрустрації. Такий стан може бути наслідком різних життєвих обставин (психологічної травми, кризових проявів адаптивного періоду, глибоким особистим розчаруванням тощо, але може бути і ознакою певного психічного відхилення. На цьому етапі важливо визначити інші
ознаки, які свідчитимуть про психічні розлади (нічні страхи,
труднощі при переключенні уваги, часте звертання в спогадах до неприємних моментів дитинства).
Визначаючи характер психологічної проблеми, консультант, як правило, виходить за межі запрограмованої клієнтом ситуації. Додаткова інформація прожиття клієнта дозволяє виявити джерела проблеми, знайти значущі факти минулого, які
суттєво вплинули на перебіг сучасних подій. Важливою складовою частиною процесу ідентифікації проблеми є оформлення висновків про індивідуальні особливості особистості клієнта,
тобто констатація психологічного діагнозу. Доволі часто можна виявити таку залежність психологічний симптом > психологічний синдром > психологічна проблема. Наприклад, повернення до дитячих форм поведінки старшої дитини всім їпри народженні молодшої засвідчує проблему психологічного суперництва, несприйняття другої дитини, помилки у вихо

132
В.Є.Сорочинська. Організація роботи соціального педагога
ванні. Підвищений апетит, крадіжки, які стали проявлятися після розлучення, підтверджують реакцію витіснення переживань, що пов’язані з втратою значущих стосунків. Різкий негативізм низькорослого підлітка є свідченням глибоко прихованого комплексу меншовартості і прагнення до гіперкомпен сації.
Якщо гіпотеза достатньо обґрунтована, передбачення стосовно характеру ускладнень підтверджені додатковими даними, консультант узагальнює інформацію і формулює психологічний висновок. Він необхідний для консультанта як проміжний етап роботи. Але частково з психологічним висновком можна знайомити клієнта в процесі інтерпретації його ситуації.
Вдала інтерпретація дозволяє змістити акценти в аналізі ситуації і може бути відправною точкою внутрішньої роботи клієнта над проблемою. Наприклад, Як зберегти кохання в шлюбі запитує розчарована сімейним життям молода жінка. Консультант Ви хочете одержати конкретні поради, дотримуючись яких зможете зняти із себе відповідальність за власні вчинки, дії, слова. Підліток звертається з проблемою Як примусити старшого брата зважати хоча б на моє існування поряд. Консультант:
«Ти хочеш мати підтвердження того, що позиція сили завжди красномовніша за переконливий аргумент?».
Важливо, щоб інтерпретація була прийнята клієнтом. За такої умови консультативна робота може бути успішно продовжена. Слід пам’ятати, що ми працюємо не на усунення проблеми, а на її розв’язання, що має гармонізувати внутрішній стан людини. Адже допомагають не психологічні висновки,
навіть досить кваліфіковані, а вміння консультанта стимулювати особистість до конструктивних зміну собі та в своєму оточенні. Парадоксальність стану клієнта при консультуванні полягає втому, що він нібито налаштований і очікує конкретних порада насправді рекомендації його дратують і ускладнюють становище. Як наголосив К.Юнг, існує психологічний закон аналогічний збереженню енергії в фізичному світі Жодна психологічна величина не може зникнути без заміни її на іншу,
рівноцінну за інтенсивністю (9, Доцільним стає пошук нового ракурсу в баченні проблеми,
реконструкція втраченого смислу, розширення горизонтів сприйняття світу, переоцінка цінностей, пошук психологічного

133
Психологічне консультування в системі роботи соціального педагога
підкріплення. Але в усіх випадках їх використання потрібно орієнтуватися на причини того, що сталось, а не акцентувати увагу лишена наслідках. У цьому разі доречним буде зауваження проте, що хороший лікар відрізняється від поганого тим,
що намагається ліквідувати причину захворювання, а не вести боротьбу з симптомами. Такий підхід знайшов відповідне застосування в психоаналізі.
Свідченням професійної майстерності при проведенні психологічного консультування є досконале володіння прийомами активного слухання, які дозволяють соціальному педагогу оптимально вибудовувати стосунки з клієнтами під час консультативної роботи. Одним із них є мовчазне слухання – це вичікування, підтримка, згода із співрозмовником, що доповнюється невербальними сигналами зацікавленим поглядом,
нахиленою вперед поставою, киванням на знак згоди головою.
Мовчазне слухання демонструє зацікавленість позицією співрозмовника, однак ставлення до висловлених думок залишиться нейтральним. Такий прийом сприяє створенню довірливої атмосфери та спонукає довільного висловлювання.
Уточнення – це намагання зрозуміти наміри та інтереси партнера. З цією метою можна просити дещо деталізувати, пояснити суть події чи ситуації, додатково поінформувати. Під час розмови виникає потреба конкретизувати інформацію. Не слід забувати, що наміри консультанта є зрозумілими для клієнта. Наприклад Мене зацікавило питання про твої стосунки з вітчимом. Як часто випроводите дозвілля разом. Або ж Твій переїзду новий мікрорайон суттєво вплинув на режим дня. О котрій годині ти повертаєшся зі школи додому. З’ясу вання і уточнення сприяють більш глибокому осмисленню
інформації. Щоб провокувати співрозмовника на додаткові
роз’яснення, можна використати такі фрази Уточніть, будь ласка, Яне розумію, що ви маєте на увазі, Що ви хотіли цим сказати?…”.
У психологічному консультуванні можна використовувати запитання різних типів закриті, відкриті, прямі, опосередковані, особистісно спрямовані, безособові, проективні тощо.
Закритими називають питання, відповідаючи на які співрозмовник одним словом може підтвердити або заперечити сказане. Наприклад Ви поділяєте погляди своїх однокласників?”

134
В.Є.Сорочинська. Організація роботи соціального педагога
“Так (ні. Відкритими називають такі запитання, на які не можна відповісти однозначно. Наприклад Що саме викликає у вас таке неприйняття. Відкриті запитання доречні на початку бесіди (З чого б ви хотіли розпочати свою розповідь?”,
“Які психологічні проблеми спонукали звернутися по допомогу до спеціаліста в процесі розмови (Ви могли б окреслити своє ставлення до цих подій в кінці бесіди (Як ви думаєте,
з чого слід розпочати розмову з дочкою?”).
У прямих запитаннях проблема обговорюється відкрито.
Наприклад: Чи хотів бити перейти в інший клас. В опосередкованих запитаннях інтерес відкрито не висловлюється, він прихований. Наприклад Якби через деякий час (після канікул, санаторного лікування, спортивного збору) ти повернувся в школу, чи навчався б ти у своєму класі?”.
Питання може бути спрямоване до співрозмовника безпосередньо, наприклад Особисто тебе влаштовує такий перебіг подій, або може вимагати невизначеної відповіді, наприклад:
“Наскільки задовільними можна вважати такі умови?”.
Достатньо інформативними і діагностичними є проективні
запитання. Співрозмовника просять висловитися з приводу певної конкретної або умовної ситуації, або ж відповісти за
іншого. Наприклад Уявіть собі, що ви зустріли себе нинішнього через 10 років, щоб ви сказали собі з приводу тих подій,
які ми зараз обговорюємо?”.
Переказ того, що сказав співрозмовник своїми словами ще один прийом активного слухання. На початку розмови такий переказ має бути особливо детальним, але обов’язково з акцентуванням уваги на головному. Переказ почутого дозволяє висвітлити нову грань в одержаній інформації, підкреслити деталь, яка дозволяє по новому переосмислити сутність ситуації. Співрозмовник може коректувати і доповнювати почуте. У кожному випадку це викликає задоволення, оскільки його уважно слухають і намагаються зрозуміти. Такий прийом дозволяє підсумовувати особливо об’ємну інформацію співрозмовника. З цією метою можуть використовуватися фрази Я правильно вас зрозумів, Ви малина увазі, що, Вам неприємно тому, що, Найбільше Вас тішить, коли, Яне помиляюсь, коли кажу, Іншими словами, ви вважаєте, що… ”,
“Виправте мене, якщо я помиляюсь. Перефразування особ

135
Психологічне консультування в системі роботи соціального педагога
ливо бажане тоді, коли консультант відчуває, що клієнту важко висловлювати власні думки. Перефразування провокує на розвиток власної думки, але стосується тільки того, що було сказано відверто.
Подальший розвиток думок співрозмовника буде ефективним прийомом, якщо висловлюватися лише в контексті сказаного. В іншому випадку це може насторожувати клієнта і спонукати до особливо ретельного аналізу майже кожного слова,
внаслідок чого втрачається природність і щирість спілкування. Наприклад жінка розповідає Справа втім, що я все життя багато працювала. Посада у мене відповідальна, робочий день ненормований, на домашні справи не вистачало ні сил, ні часу.
Діти зростали самостійно. У мене дві доньки. З меншою все гаразд. А от старшу я, здається, втрачаю. Моя старша донька хоче покінчити життя самогубством. Стану неї досить важкий,
а нещодавно вона запитала Мамо, а дуже боляче, коли людина розрізає собі вени. Соціальний педагог Ваша стурбованість пов’язана з останнім випадком, який засвідчив серйозність намірів доньки. Ви допускаєте ймовірність того, що про подібні дії вона думала неодноразово?”.
Подальший розвиток думок клієнта добре узгоджується із підтвердженням своєрідного підсумку одержаної інформації.
Це дозволяє об’єднати розрізнені факти, фрагменти початку розмови, виявити правильність і точність розуміння переданих думок. Формування запитань може нагадувати перефразування, але глибинний підтекст їх має наметі вищий рівень узагальнення. Наприклад Те, про що ви сказали на початку розмови, може означати, Ваші симпатії, як я розумію, на боці…”,
“Основна думка полягає втому, що…”.
У процесі консультування не слід зосереджуватися лишена тому, що клієнт обговорює відкрито. Таку інформацію він добре осмислює і контролює, багато разів її обдумував, зважував,
аналізував. Однак це не допомогло позбавитися пригніченого стану і знайти конструктивне розв’язання проблеми. Тому необхідно допомогти клієнту по новому подивитися на події і своє
місце в них. Цьому може сприяти такий прийом, як повідомлення про емоційний стан. Розмова в ракурсі змістової сторони події доволі часто набуває відтінку соціально схвальної поведінки та соціально бажаних виявів особистісних характерис

136
В.Є.Сорочинська. Організація роботи соціального педагога
тик. Людина намагається не відходити від заданих стандартів і
вивіряє свої дії із прийнятими стереотипами. Можна припустити, що саме така тактика вжитті і є причиною багатьох труднощів. Тому раціоналізація як розуміння власної проблеми не завжди допомагає подолати критичний стана намагання підтримати свій авторитет може навіть поглибити кризу.
Рефлексування переживань і почуттів буває більш інформативним, аніж змістова сторона розмови, оскільки почуття є
природним виявом глибоко прихованих, неусвідомлених потягів і бажань. На думку І.Атватера (1988), людині набагато приємніше, коли розуміють її переживання, ніж увага до змісту розповіді. Таким чином, сюжет історії, яку розповів клієнт,
може бути другорядним порівняно з його переживаннями. З
цією метою можна звертати увагу, фіксувати окремі слова і цілі
фрази, які клієнт використовує для вираження почуттів. Наприклад, Я розгнівався, Мені стало страшно, Я був здивований, Це мене розлютило, Я соромлюся про це сказати…”.
Найбільш інформативною буде невідповідність між вербальною і невербальною виразністю співрозмовника, позаяк невербальні сигнали майже не контролюються свідомістю.
Л.Кемерон Бендлер (1993) у зв’язку з цим увів поняття конгруентна і неконгруентна комунікація.
Конгруентною є така комунікація, за якої існує
відповідність між вербальною та невербальною виразністю.
Обурення підкреслюється інтонацією і жестом, співпереживання зацікавленим поглядом і нахиленою вперед поставою.
Натомість під час консультування можна помітити розбіжність між тим, що людина повідомляє і як вона при цьому емоційно реагує. Наприклад, ритмічна розміреність у словах, навіть складах, зажатість фігури, погляд з під лоба супроводжує розповідь про кохання. Є всі підстави поцікавитися, чим викликана така реакція, що, напевне, виявить нову інформацію для роздумів клієнта.
Щоб відчути, що переживає людина, доцільно уявити себе на її місці. Співпереживання допомагає точніше ідентифікувати та інтерпретувати емоції співрозмовника. При цьому важливо акцентувати увагу клієнта на осмисленні своїх почуттів.
Для цього раціонально можна застосовувати такі фрази “Мені

137
Психологічне консультування в системі роботи соціального педагога
здається, що ви відчуваєте, Опишіть ваші почуття в цю хвилину, Коли ви пережили це вперше?…”.
Допомогти клієнту може техніка альтернативних формулювань, тобто специфічна підказка варіантів переживань, наприклад Це було здивування, обурення, відчай?”.
Виділити новий ракурсу розмові можна, використовуючи техніку парадоксальних запитань, які дозволяють піддати сумніву абсолютні істини клієнта. Розповідаючи про проблеми в стосунках із сином, клієнтка постійно підкреслювала, що лише довір’я може бути основою щирих взаємин. В один із моментів розмови на запитання А чи має право син розпоряджатись самостійно заробленими коштами, вона категорично заперечила Ні, він має в усьому радитися зі мною”.
У багатьох випадках достатньо незначного поштовху, щоб людина замислилася над тим, що раніше не викликало в неї
сумніву. Це допомагає не лише з’ясувати приховані думки клієнта, а створює умови для результативної співпраці.
Таким чином, розвиток навичок психологічного консультування є невід’ємною складовою професійної майстерності
соціального педагога.
Завдання для самостійної роботи


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал