Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів




Сторінка6/12
Дата конвертації25.12.2016
Розмір2.8 Kb.
ТипНавчальний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12
альтернативних можливостей реагування.
Представники психодинамічних концепцій під конфліктом розуміють
одночасну актуалізацію різних мотивів. Представники когнітивної психології конфлікт розуміють як зіткнення феноменів свідомості (ідей, цілей, цінностей. Натомість в усіх наявних підходах є спільна позиція. Це уявлення про структуру конфлікту причини, динаміку (процесуальна сторона конфлікту),
класифікацію конфліктів та його основні функції. Підвалини більшості конфліктів закладаються ще в дитинстві. Тягар пережитих психологічних травм з віком може або загострюватись, або ж послаблюватись, залежно від обставин життя.
В усіх учасників педагогічної взаємодії формуються певні
стереотипи реагування у звичних ситуаціях. Вони можуть розглядатись як продуктивні, раціональні, позаяк економлять часі зусилля. Але ж вони можуть перешкоджати успішному спілкуванню, оскільки не дозволяють оперативно реагувати на змінену ситуацію. Наприклад, в учнів вироблені певні способи поведінки при появі в аудиторії викладача даної навчальної дисципліни. Якщо на заміну прийшов колега, то потрібен деякий час, аби прийняти нові вимоги щодо організації діяльності.
Якщо прийняті на педагогічній раді рішення при попередньому керівництві навчальним закладом не обов’язково контролювалися, то сформовані стереотипи можуть бути причиною конфліктів між новим директором та педагогічним колективом.
У процесі вироблення колективного рішення можливі різні
за характером звинувачення. Найчастіше проявляються такі ви звинувачуєте іншого втому, що він бере на себе занадто малу відповідальність або занадто велику вас звинувачують у тому,
що виберете занадто малу відповідальність або занадто велику відповідальність. Конфлікт проявляється втому, що один робить занадто багато, тому що інший робить занадто мало.
Врешті решт, ніхто не виконує роботу. Це так званий капкан відповідальності, виходом з якого є ретельний аналіз ситуації.
При цьому важливо врахувати, до якого виду влади, за Н.А.Амі
новим, тяжіє керівник.

99
Роль соціального педагога в попередженні педагогічної конфліктності
Влада покарання проявляється тоді, коли керівник чітко визначає покарання за допущений свідомий промаху роботі.
Зусилля переважно сконцентровані на з’ясуванні об’єктив них та суб’єктивних чинників, що призвели до порушення встановлених норм.
Влада винагороди пов’язана із задоволенням потреби керівника у визнанні підлеглими. Такий вид влади часто провокує
некритичне оцінювання дій керівника і призводить до руйнації
сформованих стереотипів при зміні керівництва. Нормативна влада – це така владав основу якої покладений контроль за виконанням рішень. Увага надається штатному розпису, визначенню функціональних обов’язків. При цьому постійно створюються комісії з метою перевірки прийнятих рішень, у результаті чого знову приймаються рішення.
Влада еталона – це наближення до ідеального, уявного зразка взаємин керівника і підлеглого.
Влада знавця означає, що набудь яке запитання у керівника завжди є відповідь, а на аргумент підлеглого – контраргу мент. Першочерговим стає завдання довести свою правоту,
розв’язання виробничих питань – другорядна справа.
Е.Еріксон вважає, що причиною конфліктів можуть бути психосоціальні кризи, які виникають у процесі формування
ідентичності особистості. Він доводить, що конфлікти різної
інтенсивності супроводжують людину все її життя. Нарізних вікових етапах конфлікти мають сензетивні періоди прояву,
і своєчасність їх розв’язання засвідчує успішність соціалізації
особистості. Навпаки, неспроможність подолання назрілих суперечностей переносить проблему в наступні періоди життя людини і може бути прихованою причиною багатьох наступних конфліктів. Наприклад, конфлікт між ініціативністю і почуттям провини розв’язується потягом 4 5 років.
Якщо ця суперечність залишилась не розв’язаною, то великою є ймовірність формування в дорослому житті механізму
«образа – мстивість – покарання. Цей механізм надзвичайно сильний, певною мірою природно детермінований, тому заходи щодо того запобігання слід вживати, починаючи з ранніх вікових періодів.
Для юнацького віку, на думку Е.Еріксона, характерною є
криза ідентичності. Неадекватна ідентичність має такі ознаки:

100
В.Є.Сорочинська. Організація роботи соціального педагога
уникнення психологічної інтимності, тісних міжособистісних контактів втрата почуття часу, страх дорослішання і будь яких зміну житті грав дитину, що проявляється в безпричинному сміху, прізвиськах невміння реалізувати внутрішні ресурси, неспроможність зосередитися на певній діяльності невербальна закритість, сутулість, виявлення агресивності про всяк випадок вибір негативних зразків для наслідування.
Оскільки сьогодення вимагає іншого визначення норм щодо будь якої сфери розвитку людини, то подібні відставання в соціалізації можуть спричинювати глибокі внутрішні
конфлікти учнівської молоді. Нині всі нормативні очікування орієнтовані на вищий рівень розвитку, що відповідає прагненням потенційно можливої самореалізації людини, адже особистість має в процесі набуття освіти піднятися до більш високих форм вільних і відповідальних відносин з іншими людьми. Тому конструктивне розв’язання конфліктів у системі учитель учень значною мірою збагачує соціальний досвід молодої людини і готує її до продуктивної співпраці в майбутній професійній діяльності. Слід пам’ятати, що педагогічні
конфлікти мають свої особливості:
професійна відповідальність учителя за розв’язання конфлікту значно вища, ніж в будь якому іншому конфлікті,
оскільки учні засвоюють соціальні норми взаємин між людьми;
професійна позиція зобов’язує вчителя проявити ініціативу в розв’язанні конфлікту, зуміти інтереси учня поставити на перше місце;
через присутність інших учнів конфлікт набуває виховного значення;
різний соціальний статус, життєвий досвід покладає
більшу відповідальність на вчителя в розв’язанні складної ситуації;
стереотипні уявлення вчителя (схильність до оцінювання, впевненість у своїй правоті тощо) можуть блокувати прийняття оптимальних рішень;
найменша помилка вчителя у розв’язанні конфлікту породжує нові конфлікти;
конфлікт у педагогічному процесі легше запобігти, ніж успішно його розв’язувати.

101
Роль соціального педагога в попередженні педагогічної конфліктності
Педагогічні конфлікти в початкових класах мають такі особливості причиною їх часто є соціально психологічна непідготовленість до школи та, як наслідок, – шкільна дезадаптація дитина в цьому віці відкрита в стосунках з учителем і тому,
як правило, педагогічні ситуації не переростають в конфлікти особливості віку недостатня саморегуляція емоцій і дій викликає неконтрольовані реакції у формі непередбачуваних вчинків (плач, образа, сміх постійне бажання бутив полі зору вчителя і контактувати з ним. Звертатися за допомогою, нездатність зосередитися на виконанні завдання жорстке регламентування роботи, швидкий темп, викликає стомлюваність, байдужість, протидію.
Потреба у відповідній психолого педагогічній підготовці
відчувається чимала. Пошук ефективних форм роботи доводить, що тільки з книг та лекцій набути знань, умінь та досвіду ефективного спілкування неможливо. Необхідні форми роботи, що передбачають високий рівень індивідуальної активності.
З цією метою можуть бути використані прийоми активного соціально психологічного навчання.
Нами розроблена і апробована впродовж 4 х років система занять в обсязі 30 годин для вчителів різних спеціальностей. Загальна мета роботи полягає в розширенні прийомів педагогічної взаємодії в конфліктних ситуаціях на основі поглиблення механізмів особистісної рефлексії.
Розширити свої знання про способи поведінки в конфліктних ситуаціях дозволяє тест Томаса. Після його опрацювання учасникам пропонується ділова гра Якби діяли ви. Наприклад. На уроці літератури всі працювали над виробленням навичок створення літературного портрета. Вчителька запропонувала описати зовнішність знайомої їм людини. Діти схилилися над зошитами. Один зухвалий учень почав читати свою роботу,
а вчителька тихо ойкнула в портреті, зображеному учнем, вона впізнала себе – так влучно були відображені деталі її поведінки та зовнішності. Захотілося крикнути, примусити замовкнути,
вийти із класу. (6, 88). Перше коло обговорення – ваші конкретні дії, друге – ваші почуття, ваші переживання.

102
В.Є.Сорочинська. Організація роботи соціального педагога
Таке розмежування дозволяє зосередитися на аналізі дій та внутрішнього емоційного стану. Близько 85% учителів заявляють, що зроблять вигляд, ніби нічого не сталось, і намагатимуться спокійно проводити урок. Насправді вони переживають почуття гніву, образи й обурення, роздратування. Невідповідність між діями та емоційним станом вказує на внутрішню нестабільність і невміння раціонально застосувати один
із стилів поведінки в конфліктній ситуації, тому потребує більш ретельного роз’яснення кожного з них.
Стиль конкуренції передбачає активність і схильність розв’язувати конфлікти з опорою на власний досвід. Особливої зацікавленості в співпраці з іншими немає, але проявляється здатність до вольових дій. Згідно з описом динаміки конфлікту Томасом Кілменом є намагання задовольнити власні інтереси за рахунок інтересів інших, примушуючи приймати запропонований варіант розв’язання проблеми.
Для досягнення мети використовуються вольові якості, і
якщо воля достатньо сильна, то це гарантує успіх. Такий стиль може бути ефективним за умови, коли людина наділена певною владою, впевнена в правильності своїх дій і має
можливість обстоювати їх. Одначе це, мабуть, не той стиль,
який би хотілось використовувати в особистісних стосунках.
Стиль конкуренції подекуди може викликати у партнерів почуття відчуженості. В ситуаціях статусної залежності такий стиль є також неприйнятним.
У шкільній практиці стиль конкуренції може мати місце,
коли у вас великий авторитеті ви вважаєте, що запропоноване розв’язання проблеми є найкращим коли відчуваєте, що нічого втрачати перебуваєте в критичній ситуації і потрібне миттєве реагування ви не можете дати зрозуміти іншим, що перебуваєте у безвиході. У разі успіху такі дії гарантують загальне визнання.
Стиль уникнення може бути використаний, коли проблема не становить для вас особливої ваги і ви не бажаєте витрачати сили на її розв’язання. Має смисл застосувати подібну стратегію
і при можливості ігнорування конфлікту, не висловлюючи свого ставлення. Це дозволяє змінити тему розмови, зайнятись
іншою справою. Ймовірно, що конфлікт буде розв’язаний сам по собі. Не вдаючись до поспішних і часто необдуманих дій, мож

103
Роль соціального педагога в попередженні педагогічної конфліктності
на свідомо відмовитися від прийняття остаточного рішення,
(складається враження, що розмова незавершена ідо неї необо в’язково слід повернутися. Наступає ефект післядії.
У педагогічній практиці подібний підтекст є досить виправданим. Краще чогось не сказати, ніж наговорити зайвого.
Стиль пристосування доцільно застосовувати, коли проблема є важливою для інших і другорядною для вас. Таким чином,
через поступливість одного конфлікт може бути частково роз в’язаний. Але ця тактика неприйнятна, якщо подібні дії викликають дискомфортні переживання або ж інша сторона неспроможна оцінити ваші зусилля і відгукнутися на них. Це тактика участі в конфлікті, що дозволяє зберегти стосунки, мати час для обмірковування подій і гармонізації взаємин.
Стиль співробітництва передбачає активну участь у розв’я занні конфлікту через обстоювання власних інтересів, але не за рахунок інтересів іншого. Такий підхід потребує часу ідо кладання значних зусиль, оскільки необхідно з’ясовувати зовнішні прояви та внутрішні спонукання, що викликали небажану ситуацію. Спочатку буває досить важко виявити істинні
причини конфлікту, щоб задовольнити справжні (часто приховані) інтереси кожної людини.
Співробітництво є дружнім, мудрим підходом до розв’язан ня проблем, відтак потребує значних зусиль та зацікавленості
кожного у подоланні суперечності. Така тактика вимагає відмови від власного бачення шляхів виходу із конфлікту і вироблення альтернативного варіанта. Це найбільш затратний спосіб реагування в конфліктних ситуаціях, але тільки він може сповна задовольнити обидві сторони.
Стиль компромісу означає, що ви частково поступаєтесz власними інтересами і друга сторона також. Реалізується варіант часткового задоволення бажань обох сторін. Такий стан можна виразити словами Я можу змиритися з цим...».
Компроміс ефективний у випадку, коли може влаштовувати тимчасове рішення, що дозволяє в майбутньому повернутися до розгляду проблеми. Він завжди починається із з’я сування інтересів і побажань обох сторін, а в реальному варіанті влаштовує обох.
Важливо зрозуміти, що кожен із стилів ефективний лише за певних умові не кожний із них не може бути визначений

104
В.Є.Сорочинська. Організація роботи соціального педагога
як найкращий. Потрібно навчитися використовувати їх, свідомо враховуючи конкретні обставини та особливості характеру. Тому важливо визначити власні пріоритети, а також можливі альтернативні варіанти реагування. Це розширить міру вибору при зіткненні з конкретними конфліктними ситуаціями, На цьому етапі роботи успішно можуть використовуватися елементи психодрами при програванні особистих конфліктних ситуацій, пошуків варіанта виходу із нерозв’язаних конфліктів та ін. Наприклад, учасникам пропонується пригадати розмову, яка вже відбулась або ж ще має бути, а ви невдоволені нею.
У вашого співрозмовника протилежна позиція, яку потрібно змінити.
Присутні дають письмову відповідь на запитання. Якої мети я хочу досягти у цій розмові. Що могло б змінитись у результаті розмови. Якими засобами я намагалася цього досягти. Якої мети прагне досягти мій співрозмовник. Що він прагне змінити (як мені здається) в моїй позиції. Яким чином він буде впливати на мене?
Мету конкретизовано в таких завданнях. Ознайомити учасників з функціями конфлікту, акцентуючи увагу на його творчому потенціалі. Актуалізувати стереотипні форми поведінки в конфліктах. Спонукати до самопізнання, самовираження мовою внутрішнього Я. Знайти варіанти мінімально емоційно затратної поведінки в конфліктних ситуаціях. Узагальнити набутий досвід.
Система занять передбачає кілька етапів. Підготовчий етап. Учасникам пропонується вступна лекція на тему Діагностика конфліктної схильності педагога. Відбувається знайомство із специфікою занять, режимом роботи, прийняття групових правил. Діагностичний етап. На цьому етапі необхідно актуалізувати неефективні, стереотипні форми поведінки в конфліктних ситуаціях, виявити міру індивідуальної конфліктної схильності та прояви механізмів психологічного захисту».

105
Роль соціального педагога в попередженні педагогічної конфліктності
3. Корекційний етап, основною метою якого є корекція деструктивних форм поведінки, що викликають сильне емоційне напруження в професійній діяльності.
На другому етапі успішно можуть бути використані письмові завдання, психомалюнок, тестове опитування, рольова гра тощо. Для прикладу учасникам пропонують на окремих аркушах продовжити фразу Конфлікт – це Процедура повторюється тричі, кожен раз аркуші передають по колу. Далі передбачена дискусія з поділом учасників на дві підгрупи одна називає позитивні сторони конфлікту, друга – негативні. Групова рефлексія доповнює розпочату роботу. Необхідно наголосити на тому, що нового, несподіваного, а можливо, і дивного дізналися про конфлікт. Після цього пропонуємо намалювати образ конфлікту. Малюнки аналізуємо вибірково,
залишаючи за кожним учасником право оприлюднити авторство або ж зберегти анонімність.
На виконання роботи відводиться 15 хвилин. Потім кожен повідомляє, з ким має бути чи відбулась розмова і про що, але без пояснень. Найбільш цікаву для всіх ситуацію розглядають в деталях. Продовженням є рольова грав якій другого учасника знайомлять з відповідями на запитання 4, 5, 6. Таким чином, його позиція задана, а інший є спонтанно. Під час обговорення слід звертати увагу на продуктивні прийоми спілкування, а також на непродуктивні способи поведінки. Ведучий фіксує прояви механізмів психологічного захисту в рольовій грі.
Це може виявитись утвердженнях Ужитті я поводив би себе
інакше». Доволі часто така поведінка може виражатись у поверненні до обговорення інструкції щодо рольової гри. В
крайніх випадках учасник може виражати агресію стосовно тренера, що супроводжується словами Якби ви зразу про це сказали ви не пояснили все, як слід з ваших слів важко було зрозуміти, чого від нас вимагають тощо.
Завершується групова робота структуруванням інформації
про індивідуальну тактику поведінки в конфлікті. На окремих аркушах учасники продовжують фрази Мені важко розв’язу вати конфлікти, тому що ... «, У розв’язанні конфлікту мені допомагаєте, що ... «, «Розв’язати конфлікт означає ... «. Ведучому необхідно підкреслити, що в кожного є можливість вибрати для себе найменш емоційно затратний вихід із конфлікту.

106
В.Є.Сорочинська. Організація роботи соціального педагога
Останнє коло обговорення проходить у такій послідовності:
кожен із учасників має можливість звернутися до двох присутніх
із запитанням Як ти вважаєш, що мені заважає і що допомагає в розв”язанні конфліктів. Через зворотний зв’язок відбувається розширення образу Я очима інших, що гармонізує
особисте ставлення до конфліктних ситуацій та стимулює пошук конструктивних варіантів виходу з них.
Проведена робота дозволяє дійти попередніх висновків:
учителі демонструють готовність до перегляду своєї поведінки в конфліктних ситуаціях будь яка ситуація, вчинок і навіть конфлікту педагогічній роботі може бути цінним джерелом інформації про особистість учителя;
використання елементів активного соціально психологічного навчання дозволяє в порівняно короткий час діагностувати та переструктуровувати процесуальні сторони конфлікту;
запропонована форма роботи ефективна в контексті підвищення психоло педагогічної культури педагогічних працівників та гуманізації взаємин учасників педагогічного процесу.
Основне завдання вчителя в подоланні конфліктів полягає
у відновленні або поліпшенні існуючих взаємини, а можливо, і
перебудові їх. Необхідно навчитися позитивно підходити до розгляду ситуації, тобто не прагнути негайно усунути певні недоліки вихованців, а виявити і мобілізувати їхні позитивні риси,
здібності і свої також.
Таким чином, розуміння причин, процесуальних сторін конфлікту, його типів, функцій дозволяє цілеспрямовано і послідовно вести роботу з метою оптимізації спілкування, використовуючи при цьому раціональні прийоми розв’язання конфліктів.
Завдання для самостійної роботи
Визначте спосіб реагування вчителя в конфліктних ситуаціях:
1. Дев’ятикласники інсценували нерозуміння, куди іти на рентгені замість шкільного кабінету всі попрямували в поліклініку. Класний керівник зробила вигляд, що повірила, демонстративно підкресливши очевидну ймовірність плутанини.
Всі зрозуміли, що такий маневр більше повторити не вдасться.

107
Роль соціального педагога в попередженні педагогічної конфліктності
2. Учень 8 кл. намагався виправдати довір’я вчителів після обговорення його поведінки на педагогічній раді школи. Через кілька днів після педради його призначили черговим, свої обо в’язки виконував добросовісно. Вчителька молодших класів супроводжувала своїх дітей (2 клас) в їдальню. Помітивши восьмикласника, крикнула учневі, що йшов попереду “Демиден ко, зупинись Діти, погляньте на цього хулігана. Його поведінку нещодавно обговорювали на педраді. Я говорила вам про це.
Демиденко, іди. Восьмикласник зірвався з місця чергування, скинув пов’язку і побіг додому. Дома заявив, що в школу більше не піде.
Література:
1. Абрамова Г.С. Практикум по психологическому консуль тированию. – Мс. Головаха Е.И., Панина Н.В. Психология человеческого взаимопонимания. – К, 1989. – С. 53.
3. Джинни Грехем Скотт. Конфликты. Пути их преодоле ния. – К, 1991. – 190 с. Журавлев ВИ. Основи педагогической конфликтологии. Мс. Калошина Т.Ю. Тренинг рефлексивной регуляции по ведения в конфликтных ситуациях и материалы научно прак тического семинара «Рефлексивная психология и педагогика на рынке услуг». – Винница, 1991. – С. 46 63.
6. Маслова Н.Ф. Стиль руководства учителя как способ со циально психологического воздействия //Руководство и ли дерство. – Л, 1973. – С. 53.
7. Орлов А.О. Психологические центрации в профессио нальной деятельности учителя //Новые исследования в пси хологии и возрастной физиологии. – МС. Прихожан А.М. Психологический справочник или как обрести уверенность в себе Книга для учащихся. – Мс. Рыбакова ММ. Конфликт и взаимодействия в педаго гическом процессе. – Мс. Федорчук В.М., Федорчук В.І. Гуманістичний підхід до розв’язання педагогічних конфліктів Тези Третьої
міжнародної науково практичної конференції. «Конфлік

108
В.Є.Сорочинська. Організація роботи соціального педагога
ти в суспільстві діагностика і профілактика. К, 1995. С. 264 266.
11. Цигульська Т.Ф. Про типологію конфліктів Тези Третьої міжнародної науково практичної конференції. Конфлікти в суспільстві діагностика і профілактика. К, 1995. – С 282.
12. Шипковенски Н. Детская психиатрия. – София, 1975.
– С. 34 40.
13. Шостром Е.Є. Анти Карнеги, или человек манипуля тор. – Мс. Яценко Т.С. Активная социально психологическая подготовка учителя к общению с учащимися. – К, 1993. –
208 с.

109
Психологічне консультування в системі роботи соціального педагога
ПСИХОЛОГІЧНЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ В
СИСТЕМІ РОБОТИ СОЦІАЛЬНОГО
ПЕДАГОГА
Початок надання психологічної допомоги сягає в глибину віків. Античні королі вже користувалися послугами консультантів. Наприкінці XVII ст. робляться спроби науково обґрун тувати психологічні методи впливу на людину, розробляються все нові варіанти їх використання. У цей період психотерапія розвивалася на ґрунті медицини. На початку ХХ ст. до неї
приєднуються працівники інших служба в 50 х роках минулого століття в США науково та організаційно виокремлюється консультативна психологія. Це галузь знання, що містить систематизований опис процесу надання психологічної допомоги. Консультативна психологія передбачає, що в процесі
спеціально організованого спілкування у клієнта актуалізуються додаткові психологічні ресурси, які сприятимуть успішному пошуку шляхів виходу із складної життєвої ситуації. Від класичної психотерапії консультування відрізняється тим, що увага приділяється ситуації та особистісним можливостям, а не діагностуванню захворювання.
Ті, хто за фізичним і психічним станом перебувають в зоні
підвищеного ризику, звертаються до консультанта. Це такі
життєві ситуації, перебуваючи в яких люди, схильні до психічних або ж фізичних захворювань, насправді ризикують захворіти. Інші люди в подібних ситуаціях можуть лише відчувати втому або дискомфорт. Ідуть тоді, коли не знають, як діяти, або ж самі не можуть вирішити проблему на фоні
емоційного розладу.
У психолого педагогічній літературі (3; 5; 7) описані очікування клієнтів від консультування:
клієнти можуть вирішити проблему самостійно і шукають лише емоційної підтримки;
ідуть за порадою;
не впевнені в собі, атому очікують підтримки;
самітні і просто хочуть поговорити серйозних проблем немає;

110
В.Є.Сорочинська. Організація роботи соціального педагога
звичайна допитливість;
хочуть взнати, хто такий консультанті чим він займається;
впевнені, що це несерйозна справа і намагаються це довести консультанту.
Соціальний педагог має всіх приймати однаково спокійно
і уважно, доброзичливо і намагається допомогти кожному.
Процедуру консультування слід розпочинати з визначення мети. Це може бути. Надання оперативної допомоги клієнту (погіршилися взаємини з дитиною, не ходить в школу звільняють з роботи;
сім’я на межі розпаду. Надання допомоги у вирішення таких питань, з якими клієнт може впоратися самостійно. В цих випадках професійні
психологічні знання непотрібні, а лише здоровий глузд (навчитися раціонально розподіляти час визначити пріоритетні
справи; розуміти схильності до гіпероніки членів сім’ї).
3. Клієнт виробив раціональне рішення і потребує лише моральної підтримки для підкріплення впевненості в собі. Коли потрібне психіатричне лікування, а консультація є
тимчасовим засобом зняття проблеми. Надання тимчасової допомоги клієнту, який потребує тривалого консультування. Наприклад стан депресії, фобії.
Фобії (від гр. фобос – страх, боязнь) – постійні необґрун товані страхи, які перешкоджають нормальній життєдіяльності
людини. Виділяють такі види фобій:
• агорафобія
• акрофобія
• андрофобія
• аквафобія
• аутофобія
• кардіофобія клаустрофобія
• гемофобія некрофобія
• ніктофобія страх страх боязнь
- “ -
- “ -
- “ -
- “ -
- “ -
- “ -
- “ - відкритого простору, бути поза власним домом висоти чоловіків води самотності хвороби серця закритого простору крові трупів, мерців темноти;

111
Психологічне консультування в системі роботи соціального педагога
• фобофобія
• пірофобія
• танатофобія
• токсікофобія
• тріскайдекафобія
• зоофобія
- “ -
- “ -
- “ -
- “ -
- “ -
- “ - власного страху вогню смерті отруєння числа 13; тварин. У професійній діяльності соціальний педагог може практикувати такі види консультування:
інтимно особистісне характер взаємин з близькими людьми, власна невпевненість, тривожність, постійні невдачі статеві проблеми;
сімейне консультування при створенні сім’ї, конфлікти, зрада, розлучення, ревнощі, ставлення до родичів матеріальні проблеми;
психолого педагогічне навчання і виховання дітей взаємини з учителями, однолітками вибір професії, навчального закладу умови шкільного навчання;
ділове консультування професійне становлення, організація праці, ведення переговорів, взаємини в трудовому ко лективі.
Кожний вид консультування передбачає визначення конкретних завдань. Уточнення проблеми клієнта, яка може збігатися із заявленою проблемою, а може й ні. Потрібно з’ясувати,
чому існує така розбіжність. Інформування клієнта про суть проблеми і про реальний ступінь її серйозності (проблемне інформування клієнта. Вивчення соціальним педагогом особистості клієнта з метою з’ясування, чи зможе клієнт самостійно подолати проблему. Вироблення стратегічної лінії подальших дій клієнта. Психопрофілактика, тобто заходи запобігання можливих подальших життєвих ускладнень аналогічного типу. Інформування щодо психологічних особливостей, які
можуть викликати подібні проблеми. Наприклад, у підлітковому віці потреба в почутті дорослості несумісна

112
В.Є.Сорочинська. Організація роботи соціального педагога
із гіперопікою. Старша дочка всім ї буде проявляти над турботливість а молодший син – м’якість і нерішучість.
Для розуміння теоретичних основ психологічного консультування необхідно з’ясувати питання генезису психологічної
проблеми. У вітчизняній психотерапії найсуттєвішим стосовно психогенезису неврозів та їх ролі у виникненні внутрішньо особистісних конфліктів є розуміння основних клінічних форм конфліктів, фіксованих механізмів болісного сприйняття життєвих проблемних ситуацій.
Групування невротичних конфліктів за їх розвитком належить В.Н.Мясищеву (1960) та його послідовникам (Іовлеву,
1974; Карвасарському, 1980, 1982; Ташликову, 1984 та ін.).
Відповідно до основних форм неврозів описані 3 типи психологічних конфліктів істеричний, обсесивно психостенічний і
неврастенічний.
Істеричний характеризується надмірними претензіями, що завжди поєднуються з ігноруванням об’єктивних реальних умові вимог оточуючих. Людина нездатна критично оцінювати власну поведінку. Суттєвого значення набуває історія розвитку особистості і процес формування її міжособистісних контактів.
Тому важливо з’ясувати, хто впливав у дитинстві і на кого була основна зорієнтованість у підлітковий період, що перешкоджало задоволенню потреби у спілкуванні. Як результат неправильного виховання, у таких людей виробляється неспроможність гальмувати свої бажання, що суперечать прийнятим вимогам і нормам. Наприклад, якщо батько звертається до консультанта зі скаргами на свою дорослу дитину і промовляє приблизно так Він постійно грубить мені або ж Вона ні в чому мені не допомагає, – це засвідчує наявність істеричного конфлікту, оскільки всі претензії пред’являються іншій стороні.
Обсесивно психостенічний тип невротичного конфлікту зумовлений суперечливими внутрішніми тенденціями і потребами, боротьбою між бажаннями і обов’язком, між моральними принципами і особистісними захопленнями. У такій ситуації додатковим несприятливим чинником буде пред’явлення суперечливих вимог, що належать одному або різним джерелам. Так формується почуття власної неповноцінності із являються нереальні установки. Це може виявитись у таких скаргах клієнта Моїй дочці 25 років, вона досі незаміжня, вона не

113
Психологічне консультування в системі роботи соціального педагога
в змозі розв’язати власні проблеми, а я не в змозі їй допомогти. Мине знаємо, чи насправді дочка почувається нещасною,
але якщо й так, то чиє цьому саме та причина, на яку вказала мати.
Неврастенічний конфлікт є виявом суперечностей між можливостями особистості, її прагненнями і надвимогами до себе.
Така суперечність є наслідком певного типу виховання, зокрема, коли постійно стимулюється і схвалюється некритичне прагнення до особистого успіху без реального врахування силі можливостей людини. Я – абсолютна невдаха, завжди з’явля юсь невчасно, або невтому місці. І так все життя, –заявляє
жінка, котра має вигляд молодшої за віком, доволі привабливої, працює, як з’ясувалося, керівником одного з підрозділів відомої фірми.
Систематизувати психотравмуючі чинники доволі складно. Наведемо приклад класифікації психічних травм за інтенсивністю) катастрофічні, гострі, несподівані, однопланові) ситуативні, несподівані такі, що втягують особистість
(пов’язані із втратою соціального престижу, створюють перепони для самоствердження) пролонговані ситуативні, що змінюють весь уклад життя
(ситуація бідності) пролонговані ситуативні, що викликають стійке психічне перевантаження (виснаження причиною може бути зміст ситуації або ж надмірні домагання особистості без урахування реальних можливостей (Ушаков, За консультативною допомогою звертаються різні люди.
Під час організації консультування слід ураховувати соціально демографічні характеристики клієнтів. Це стать, вік, освіта, соціальне становище тощо. Наприклад, характеристика віку
(частіше звертаються жінки) суттєво впливає на консультативну ситуацію (еротичне перенесення. Пік потреби в консультуванні припадає на 26 35 років. Водночас доволі часто звертаються і люди віком від 18 до 25 і від 35 до 45 років.
В.В.Столін (1989) виділив три основних орієнтації клієнтів при консультуванні. Ділова орієнтація буває двох видів:
а) адекватна – клієнт щиро зацікавлений у розв’язанні

114
В.Є.Сорочинська. Організація роботи соціального педагога
проблеми (Ви зробите все можливе, Я сам готовий робити все, що вимені порадите…”);
б) неадекватна – клієнт перебільшує можливості консультанта (Я впевнений, що тільки ви зможете мені
допомогти…”).
2. Рентна орієнтація також має два види:
а) привабливий рантьє клієнт вважає, що його відвертість,
переживання, довіра до консультанта є тим капіталом, з якого він обов’язково має одержати відсоток як винагороду, перекладаючи відповідальність на консультанта
(“Ну, тепер, коли явам стільки розповів, ви вже все знаєте
і скажете, що робити далі”);
б) вимогливий рантьє – такий клієнт переконаний у тому,
що консультант зобов’язаний високоякісно обслуговувати його (Тепер, коли ви все знаєте, це вже ваша турбота,
як мені допомогти, до всього ж явам плачу гроші. Ігрова орієнтація. Створюється враження, що клієнт звернувся лише для того, щоб заповнити час особливими стосунками з консультантом. Наприклад, клієнт зауважує, що він також розуміється в психології і пропонує
консультанту пройти у нього атестацію (“Подивимося,
що виза спеціаліст. Докази компетентності сприймає пожвавлено і зразу ж пропонує нові провокаційні за питання.
В іншому випадку клієнт навмисно посилює безнадійність своєї ситуації, хоча насправді реальної небезпеки немає (Випогоджуєтеся, що ситуація не може бути розв’язана?”). Якщо консультант підтвердить такий варіант, то клієнт із радістю підкреслює, що і він розуміється на житті, можливо, не гірше за спеціаліста (7, 47 Цілком зрозуміло, що лише адекватна ділова орієнтація продуктивна. Тому необхідно працювати над зміною інших поглядів щодо процедури та результатів консультування. Стійкість рентних (крайня регідність, жорстокість) та ігрових орієнтацій
є показником того, що клієнту потрібна не консультативна, а психотерапевтична допомога.
Важливо зауважити, що маніпулювання доволі часто вміло приховується, або ж здійснюється неосмислено. З по

115
Психологічне консультування в системі роботи соціального педагога
зиції трансактного аналізу ігри на прийомі у консультанта розділяються на такі види. Ігри, в які грають спеціалісти консультанти Я всього лише намагаюся допомогти вам. У цій грі психолог дещо радить клієнту. Наступного разу той повідомляє, що бажаного ефекту не було. Консультант покірно вислуховує і робить наступну спробу допомогти порадою. Така процедура триватиме доволі довго, а ситуація повільно погіршуватиметься. І, нарешті, можливий істеричний крик клієнта:
“Гляньте, до чого ви мене довели!”.
Існують способи запобігання цьому. Проігнорувати, не почути пропозиції клієнта пограти в таку гру. При подібних спробах нагадати клієнту, що перед ним сидить усього лише консультант. Якщо клієнт досить збуджений, то на першому етапі
роботи можливо і варто підіграти йому. Але надалі необхідно м’яко відмовитися від подібної тактики. Ігри, в які грають люди з медичною та спеціальною психологічною освітою, що є учасниками групової роботи. Показовою є гра Оранжерея. У цьому випадку клієнт пропонує для аналізу вигадане ним почуття, намагаючись переконати всіх, що він говорить це щиро. Справжніми почуттями можуть бути гнів та обурення, коли консультант піддає сумніву сказане клієнтом. Найкращим прийомом подолання подібної ситуації є іронічний підхід до неї. В іншому випадку вона може тривати роками. Ігри “Обездолений”, Селянка, Дурник, “Каліка”.
Гра “Обездолений” полягає втому, що клієнт намагається переконати консультанта в намірах змінити свій статус, але насправді конкретних дійне застосовує. При цьому розраховує на моральну, а можливо, і матеріальну підтримку. Гра
“Дурник” має такий вигляд Так, я нерозумний, але такий вже я є …”. У таку гру починають грати в дитинстві і переконуються втому, що оточуючих влаштовує така позиція.
Тому можна не докладати ніяких зусиль ні в школі, ні потім на роботі. Для перетворення Івана дурника в “принца”
необхідна тривала копітка робота.

116
В.Є.Сорочинська. Організація роботи соціального педагога
Подібною є гра Каліка. Головна теза лунає так Чого ви хочете від каліки. За такого підходу очікувати позитивного результату консультування не доводиться. Тому продуктивним може бути можливість відразу ж припинити гру запитанням приблизно такого змісту Я нічого не хочу. Проблема в тому,
чого ви самі прагнете. Клієнт має відповісти на це запитання серйозно. Єдина поступка, яку може дозволити консультант,
це виділити для цього стільки часу, скільки буде необхідно клієнту.
Однотипною є гра Чому б вам не… так, але …”. Клієнт ніби погоджується із пропозицією, водночас з’являються перешкоди, що суттєво впливають на розвиток подій (2, 119 Психологічне консультування передбачає створення для клієнта умов, за яких він міг би здійснити раціональні способи дій, почасти це нові дії, нові переживання, нові цілі подальшого життя. При цьому соціальний педагог оперує такими поняттями, як сенс життя, місце людини вжитті, цінності, індивідуальність. Аналіз основних теоретичних підходів дозволить виділити основні поняття, на яких базується консультування та методи роботи з клієнтом.
Психодинамічна теорія, створена З.Фрейдом, на сьогодні
представлена багатьма модифікаціями в працях А.Адлера,
Е.Еріксона, У.Фрома, К.Хорні, К.Юнга, В.Рейха та інших.
Популярним є трансактний аналіз Е.Берна, гештальтерапія
Р.Перлза, біохнеогетика А.Лоувена, які також пов’язані із психоаналізом З.Фрейда.
Основне твердження в концепції З.Фрейда про значущість підсвідомого дозволяє описати складність та неоднозначність людського життя. Тому важливим завданням психоаналізу є
виявлення підсвідомої сфери, яка керує діями людини. Під час роботи з клієнтом із позиції психодинамічної теорії консультант прагне до осмислення клієнтом своїх підсвідомих процесів,
що дозволяє навчитися впливати на них. За цією теорією вважається, що стійкі особистісні утворення формуються досить рано. Дитячі стереотипи з часом у різних варіантах відтворюються в дорослій поведінці. Тому життя людини визначається
її минулим. Ось чому так важливо визначити ці стереотипи,
встановити між ними зв’язок. Розпізнавання емоційних і поведінкових стереотипів можна здійснити через вивчення захис

117
Психологічне консультування в системі роботи соціального педагога
них механізмів особистості. Інсайти як моменти підсвідомого
є необхідними для початку особистісних змін. Оскільки основним призначенням Я є збереження гармонії між зовнішніми
(соціальними) силами і внутрішніми (підсвідомими, то психолог постійно працює з самозахисними механізмами особистості. У психодинамічних теоріях зазвичай вважають, що більшість захисних механізмів застосовується для позбавлення сексуальності.
П.Лейстер характеризує основні захисні механізми, вказуючи напереваги і недоліки в збереженні узгодженості між
Воно і Над Я.
Один із найпоширеніших захисних механізмів ідентифікація, яка сприяє формуванню Над Я, завдяки чому особисте набуває соціального досвіду через засвоєння норм, принципів,
правил прийнятної поведінки і, таким чином, уникає великої
кількості небажаних конфліктів Водночас, контроль Над Я переростає у внутрішню терапію. Людина перетворюється на раба інтроектованих нормі втрачає свободу. Через ідентифікацію з агресором і авторитетом формується життєве кредо як чинять усі зі мною, так чиню з ними і я. Ужитті дорослих ідентифікація часто виступає засобом захисту від почуття власної неповноцінності через приєднання до певної могутньої організації або авторитетної людини. Даний механізм вельми важливий у розумінні психологічної специфіки психотерапії. Зокрема, заслуговує на увагу та обставина, що за ситуації психологічного консультування клієнт може ідентифікуватися з однією із трьох позицій агресора, жертви та нарцисичної.
Витискання як механізм психологічного захисту дозволяє
досягти тимчасового спокою завдяки позбавленню від нездійсненних бажань та неприємних вражень. При цьому людина промовляє подумки Цього не було або ж це сталося не зі
мною.» Одначе такий підхід потребує постійних затрат енергії
для підтримання подібної ілюзії.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал