Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів




Сторінка3/12
Дата конвертації25.12.2016
Розмір2.8 Kb.
ТипНавчальний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12
Програма занять
Заняття 1. Мета :
1. Введення учасників у ситуацію соціально психологічного тренінгу, створення почуття єдності, атмосфери відкритості
і довірив групі. Створення умов для швидкого встановлення взаємин між учасниками, ознайомлення з принципами роботи групи і вироблення групових ритуалів, засвоєння ігрового стилю спілку вання.
Тактика ведучого:
Перше заняття потребує копіткої підготовки, оскільки ним задається тон наступної роботи. Важливо швидко зняти напруження, створити атмосферу довіри, невимушеності. Тон зада ватиме ведучий.
Зміст заняття:
1.Знайомство з правилами роботи тренінгової групи спілкування за принципом тут і тепер. Для багатьох учасників характерним є прагнення увійти в сферу загальних міркувань, подій, які давно мали місце. У цьому випадку спрацьовує механізм психологічного захисту. Але ж основна мета тренінгу полягає втому, щоб група перетворилась у своєрідне дзеркало, в якому кожний міг би побачити себе під час своїх проявів. Це досягається частково тим, що в групі існує інтенсивний зворотний зв’я зок, що ґрунтується на довірливому міжособовому спілкуванні принцип персоніфікації висловів, суть якого у відмові від безособових дієслівних форм, які допомагають у повсякденному спілкуванні ховати особисту позицію або відхилятися від прямого висловлювання в небажаних випадках.
Тобто замість словосполучень на кшталт дехто говорить,
що...», звичайно кажуть у групі необхідно вживати сло

39
Соціальна адаптація молодів сучасних умовах
восполучення з особовими дієсловами та особовими займенниками Я міркую, я так рахую, я послання «;
– принцип конфіденційності, суть якого зводиться до рекомендації не виносити зміст спілкування, яке розвивається в процесі тренінгу, за межі групи. Дотримання його допомагає становленню довірливості, дозволяє групі
тривалий час зберігати дискусійний потенціал завжди бути відповідальним за власні слова і вчинки сприймати себе та інших такими, які є насправді, оцінювати власні якості самостійно на основі отриманої в групі інфор мації.
Ці основні принципи потрібно вводити поступово, в міру необхідності. Окремі правила група може виробити сама. Знайомство по колу з додатковим завданням Я – Олена, вжитті мені подобається. Кожний наступний учасник починає так, як попередній. Рефлексія пройденого кола відчуття наданий момент,
які враження переважають, чиє бажання звернутися до когось
із запитаннями (часто звинувачують товаришів у невідвер тості. Кожному учаснику пропонують з одного боку аркуша записати слова, що є відповіддю на завдання :
– улюблена пора року улюблений фрукт улюблена тварина улюблена книга улюблене ім’я дівчини улюблене ім’я хлопця психологічна особливість, яка найбільше подобається в собі та в інших те, що приносить найвище задоволення.
З другого боку аркуша записати слова, що є відповіддю нате ж завдання, тільки з часткою не (неулюблена пора року і
под.). Ведучий пише також. На роботу відводиться 20 хв. та 10 12 хв. для того, щоб учасники групи ознайомились із записами всіх інших.
За цей час кожний вибирає партнера для бесіди приблизно за такими запитаннями чому подобається ця пора року?

40
В.Є.Сорочинська. Організація роботи соціального педагога
– чому віддаєш перевагу таким якостям?
Аналіз бесіди. Обмін враженнями в колі. Підсумок заняття. Запитання до ведучого, його відповіді.
Заняття 2.
1. Мета та тактика попереднього заняття чи поверталися в подумки до проведеної роботи Що згадували Які залишилися враження Чиє із учасників групи хтось, кому хотілось би про щось сказати Що переживаєте зараз Чого чекаєте від наступних занять. Серед учасників вибирають одного і складають позитивну характеристику його особи. Аркуші здають керівнику. Він у довільному порядку зачитує написане, учні доповнюють, а той хто, був у центрі уваги, намагається відгадати, хто яку характеристику написав. Обговорення емоційного стану під час виконання завдання. Гра Зроби комплімент. За бажанням один з учнів у довільному порядку робить комплімент присутнім. Аналіз гри для кого йому було легко і для кого важко зробити комплімент, чому?
Якби гра повторилася, чи було б бажання знову виконувати роль ведучого Досить часто учасники гри доходять висновку, що приємні слова один одному говорити не такі легко. Підсумки заняття.
Заняття 3. Мета :
1. Вчити аналізувати встановлення групових контактів, розвивати вміння групової перцепції. Вчити оформляти Я послання, виробляти вміння підтримувати зворотній зв’язок.
Тактика ведучого:
Завдання мають бути підібрані таким чином, щоб до роботи були залучені майже всі учні за потребою об’єднувати більші менш активних ведучий має подавати зразок оформлення Я послання і зворотного зв’язку, а в усій наступній роботі
ненав’язливо коригувати висловлювання учасників гри.
Зміст заняття:
1. Обговорення очікування від заняття. Кожний учасник говорить, з якими місяцями року у нього асоціюються присутні. При бажанні дає пояснення. Гра Інопланетяни. Ведучий говорить Уявіть, що всі
ви учасники космічної подорожі. Ваш корабель зазнав аварії.

41
Соціальна адаптація молодів сучасних умовах
Ви вимушені сісти на планету. Її мешканці пропонують вам свої
послуги, але взамін на одного учасника експедиції, якій потрібний їм для проведення медичних експериментів. Всі ваші
дії і висловлювання фіксуються контрольними приладами. Всі
учасники гри беруть участь в обговоренні ситуації. У результаті
виробляють спільну концепція. Ведучий повідомляє, що це був своєрідний тест на перевірку гуманності учасників космічної
подорожі.
4. Обговорення перебігу гри як взаємодіяли учасники групи Як встановлювали між собою контакти Що допомагало
їм в роботі і що заважало. Гра з м’ячем. Стають у коло, по колу кидають м’яч з такими, наприклад, словами Мене з тобою об’єднує...», Я хочу тобі подарувати, Мене в тобі дивує. Підсумок заняття.
Заняття 4.
1. Мета та тактика попереднього заняття. Під диктовку ведучого всі учні записують для спілкування якості емпатія, доброта, доброзичливість, конкретність,
відкритість, ініціативність, безпосередність.
Кожний ставить собі певний бал відповідно до розвитку якості – якщо якість нерозвинута зовсім – якщо розвинута недостатньо – якщо розвинута повністю.
Для виконання робіт відводять 10 хв.
3. Перше обговорення. Ведучий називає якість, наприклад,
емпатія, і виявляє, хто поставив собі найвищий бала хто найнижчий. Коли оцінки не відповідають реальності, можливе обговорення.
Другий варіант роботи. Ведучий називає якість, і члени групи висловлюють міркування проте, в кого із присутніх ця якість розвинута повністю. Потім з’ясовують, скільки балів поставив собі сам учасник. Якщо немає збігу оцінок, то обговорюють,
чому так сталося. Друге обговорення. Шляхом відкритого групового обговорення визначають місце кожної якості у порядку за її значущістю в спілкуванні. Слова записуються на дошці і в картках.

42
В.Є.Сорочинська. Організація роботи соціального педагога
5. Вправа Вийти з кола. Всі учасники гри стоять уколі, взявшись заруки. Хто небудь один знаходиться в центрі кола. Йому не дають ніяких порад з приводу того, як це робити. Інші члени гри також не отримують ніяких вказівок. Тому вони можуть перешкоджати або допомагати вийти з кола. Ця вправа побудована на зіткненні почуттів включення в групу і виключення з неї. Обговорення вправи проходить на основі аналізу запропонованих варіантів виходу з кола – своєрідних стилів поведінки, які сприяють кращому розумінню міжособових дій у ситуації невключеності, наприклад, через включення захисних реакцій відмови від контакту, вичікування, використання хитрості, погрози тощо. Уході грив учнів виникає почуття спільності взаємної підтримки.
Примірний перелік запитань для обговорення вправи коли з’явився варіант виходу із кола чи бачиш інші варіанти чому зупинилися на тому, який реалізували чи було в перший момент почуття безвиході чому не вдалось (або завдяки чому вдалось) вийти з кола чи хотіли комусь допомогти що стримувало. Вправа подарувати сусіду невербальний подарунок у зворотному щодо дій порядку кожний говорить, який подарунок він отримав. Якщо є розходження між тим, що мав на увазі
один і як зрозумів інший, то починаємо з’ясовувати, що зашкодило зрозуміти невербальну мову, чому були використані
жести, які важко сприйняти. Підсумок заняття.
Заняття 5.
1. Рефлексія стану на початку занять. Вправа Предметі його властивості. Учасники вибирають предметі умовно кидають його один одному, називаючи при цьому важливу якість (наприклад, лимон – кислий, багатий вітамінами і т.д.). Умова – не повторюватися. Групова дискусія. Із присутніх визначають дискусійну групу. Решта – спостерігачі. Всі сідають півколом. Інструкція спостерігачам кожний має вибрати для спостереження одного з учасників дискусії для фіксування змін емоційного стану і
наскільки він задовольняє інтереси в дискусії.

43
Соціальна адаптація молодів сучасних умовах
Учасники дискусійної групи отримають завдання:
На картках кілька дискусійних тем. Учасники отримують завдання вибрати тему для обговорення, яка була б цікавою.
Після вибору починається дискусія. Обговорення інформації, яку зібрали спостерігачі. Вправа Вибери партнера. Без слів, жестів, зміни пози,
тільки поглядом (так, щоб ніхто не помітив) вибери партнера.
Якщо виявиться, що і тебе партнер вибрав, то робиш крок назустріч і міняєшся з ним місцем. Підсумок заняття.
Заняття 6. Мета. Робота над формуванням умінь осмислювати, фіксувати
і виражати почуття, бачити внутрішній емоційний стан іншої
людини, читаючи його по виразу обличчя.
Тактика ведучого:
Створювати й актуалізувати ситуації, які переконливо доводять значущість уміння адекватно виражати почуття. Пам’я тати, що серія подібних завдань є досить складною і часто малопривабливою, тому потрібно передбачати ігрові елементи і
зміну видів роботи.
Зміст роботи
1. Рефлексія попереднього заняття. Вправа Зрозумій стан співрозмовника. Для виконання вправи вибирають двох бажаючих, один із яких отримує
інструкцію про імітування (болить зуб, тисне взуття, дуже поспішає тощо. У довільній розмові–діалозі партнер мусить відчути стан свого співрозмовника. Обговорення матеріалу спостереження чому не вдалося відчути стан співрозмовника, які були версії, як кожний почувався під час розмови, чому не говорили проте, що відчували. Слово ведучого проте, як можна передавати свої почуття. Вправа Мімічні маски. Кожний із учасників одержує
картку з завданням мімікою відтворити певний емоційний стан, почуття або ставлення (наприклад, смуток, «відчай»,
«щастя», страх. Перед виконанням вправи потрібно домовитися, що спостерігачі можуть бачити тільки обличчя виконавця і судити про його почуття тільки по ньому. Окремо слід попередити, що неприпустимою є підміна живої міміки гримасою
44
В.Є.Сорочинська. Організація роботи соціального педагога
Через кілька хвилин після одержання завдання всі учасники по черзі показують свої маски. Спостерігачі визначають зміст кожної з них. Якщо вираз обличчя виконавця, на думку
«спостерігачів», не відповідає заданій емоції (або недостатньо адекватно виражає її, то виконавець продовжує шукати найбільш оптимальну і зрозумілу всім форму вираження. Потрібно намагатися пробудити фантазію учасників, але не на в’язувати їм готового вираження шляхом показу.
Дана вправа дає можливість кожному відрефлексувати особливості свого сприйняття і розуміння іншими людьми його експресії обличчя, а також дозволяє усвідомити індикативні можливості в спілкуванні. Вправа Передача почуттів по колу. Учасники сидять уколі з закритими очима. Один з них за допомогою жестів, рухів
і дотиків передає деякі почуття і емоції наступному і т.д. У кінці
порівнюється те, що сприйняв останній, з тим, що передав перший. Кожний учасник робить аналіз ситуації що зрозумів,
відчув, що передав. Робиться висновок, хто припутився найбільшої помилки.
При необхідності вправа повторюється, але учасники сидять з відкритими очами.
Зміст інформації, що передається, може бути різним:
ніжність, дружне ставлення, гніві т.д.
Вправа може повторюватися і 3 4 рази. Після цього колективно обговорюються можливості системи дотиків, жестів, у плані вираження і передачі почуттів, емоцій, намірів особистості. Підсумки заняття.
Заняття 7.
1. Рефлексія нинішнього стану. Кожний із учасників одержує завдання прочитати будь які дві три фрази із газети, вкладаючи в них певний психологічний підтекст. Наприклад, прочитати з недовірою («кинь!»),
зневажливо (яка нісенітниця, з подивом (не може бути!»),
із захопленням (ось це так, з погрозою (ну постривай!»).
Читають по черзі. Слухачі намагаються вгадати стан товариша або його ставлення до проголошеного тексту.
Ведучий повинен на прикладі конкретних ситуацій, які виникали під час виконання вправ, підвести учасників до розумін

45
Соціальна адаптація молодів сучасних умовах
ня діагностичних можливостей інтонаційних характеристик голосу в плані відбиття емоційного стану і відношень, їх ролі в створенні суб’єктивного тла висловів, до розуміння можливих взаємозв’язків лінгвістичних та інтонаційних складових повідомлень. Гра Детектив. Учасники гри ходять по кімнаті і ведуть невимушену розмову на наперед задану тему або ту, яка виникає спонтанно. Одночасно кожен учень виступає в ролі детектива він вибирає одного з учасників і непомітно спостерігає за ним як змінювався настрій, які дії виконував і в якій послідовності, з якою метою, за ким спостерігав, як маскував свої спос тереження.
Ведучий також бере участь у грі задля стимулювання рухової активності. Груповий аналіз гри хто відчув, що за ним спостерігали,
хто за ким спостерігав і яку зібрав інформацію, які моменти вимагали найбільших зусиль і чому. Підсумок заняття.
Заняття 8. Мета:
1. Створити умови для здійснення парного вибору, дати можливість кожному учаснику проаналізувати ступінь осмисленості критеріїв зробленого вибору.
Тактика ведучого:
За можливістю здійснювати опосередкований вплив на групи, створювати сприятливі умови для відвертих висловлювань,
особливо під час самоаналізу, уникати категоричності у поглядах та висловлюваннях, не домагатися обов’язкових висновків та узагальнень.
Зміст роботи
1. Коло рефлексія Чого очікуємо від заняття, які при цьому переживаємо почуття. Вправа Рекламую співрозмовника. Кожний учасник вибирає собі партнера для ведення діалогу. Утворенні пари отримують завдання поділитись один із одним найяскравішим враженням. Після обміну думками всі сідають у коло і отримують нове завдання створити рекламу своєму співрозмовнику. Обговорення виконання завдання 2. Кому вдалося виконати його найкраще, завдяки чому, який момент був найважливіший, хто зробив перший кроку виборі партнера тощо.

46
В.Є.Сорочинська. Організація роботи соціального педагога
4. Учні об’єднуються по двоє, потім – по четверо, і у малій групі називають п’ять своїх найкращих рис, кожний із товаришів малої групи називає ще дві кожний розповідає, що міг зробити такого, за що можна самого себе похвалити.
Рефлексія стану виявляється у малих групах, на велике коло виноситься обговорення загального враження від заняття. Підсумок заняття.
Заняття 9.
1. Рефлексія нинішнього стану. Вправа Перед ким легко вибачитися. Кожний із учасників по колу говорить, перед ким легко вибачитись, а перед ким – важко. Обговорення може проходити за такими запитаннями чому було важко вибачитися перед людиною залежить це від ситуації чи від людини. Гра «20 років на острові. Уявіть собі, що ваше судно зазнало аварії і ви дісталися до невідомого острова. Припускаєте, що протягом 20 років не зможете повернутися додому. Ваше завдання – створити для себе нормальні умови життя, тобто побудувати житло, виготовити знаряддя праці, викопати криницю, організувати господарство, розподілити обов’язки, визначити правила спільного проживання тощо. Обговорення пригадують послідовність дій, як складалися відносини, розмірковують, чи вдалося кожному до кінця реалізувати свій план, що слід було б змінити в своїх діях тощо. Гра Полювання. З учасників вибирають ведучого. Всім присутнім він роздає зброю для полювання, при потребі пояснює, чому вибрав певному учаснику таку зброю. Потім кожний вмотивовує думку, з якою зброєю хотів йти на полювання.
Обговорення проводиться навколо розбіжностей власної
позиції ведучого. Гра Аукціон. У жартівливій формі учасники пропонують обмінятися деякими своїми якостями. Якщо хто небудь погодився – обмін відбувся (сором’язливість сміливість. Підсумок заняття.
Заняття 10.
1. Рефлексія минулого заняття. Вправа Розкажи мені про мене. Інструкція за період

47
Соціальна адаптація молодів сучасних умовах
занять про кожного складається певне враження. Спробуйте його зараз оформити і висловити.
Усі учасники ходять по кімнаті, говорять один одному, що вони про нього думають. Кожний виконує малюнок Я до занять у тренінговій групі і після занять. Вправа Я через 15 років. Кожний розмірковує про те,
яким він бачить себе через 15 років.
Коментарі, доповнення, уточнення давати не слід. Підсумкова рефлексія.
Література:
1. Балл ГА. Понятие адаптации и его значение для психо логии личности //Вопр. психологии.– 1989. – № 1. – С. 92 100.
2. Бондаренко А.Ф. Социальная психотерапия личности. К, 1991. – 189 с. Венгер А.Л. Десятникова Ю.М. Групповая работа со стар шеклассниками, направленная на их адаптацию к новым со циальным условиям //Вопр. психологии. – 1995. – № 1. – С 33.
4. Гаврилова Т.П. Учитель и семья школьника. – Мс. Пальцев Ю.В., Коржова Е.Ю. Профилактика и коррек ция психологической дезадаптации педагогов Творча особистість вчителя проблеми теорії і практики Збірник наук.
праць. – К, 1997. – С. 110 114.
6. Десятникова Ю.М. Психологическое состояние старшек лассников при изменении социального окружения //Вопр.
психологии. – 1996. – № 5. – С. 18 25.
7. Дубровина И.В. Школьная психологическая служба. Мс. Зимбардо Ф. Застенчивость: Перс англ. – М педагоги кас. Зотова О.И., Кряжева И.К. Некоторые аспекты социаль но психологической адаптации личности: Психологические механизмы регуляции социального поведения. – М Наука. – С. 219 232.

48
В.Є.Сорочинська. Організація роботи соціального педагога
10. Меерсон Ф.З. Адаптация, стресс и профилактика. – М. Моргун В.Ф. Защитные механизмы: адаптация или де зинтеграция личности Актуальні проблеми сучасної психології. Медична психологія та психокорекція: Матеріали других міжнародних психологічних читань. – Харків, 1995. – с. 47 48.
12. Мэй Р. Проблема тревоги. Перс англ. – М Изд во
ЭКСМО Пресс, 2001. – 432 с. Налчаджян А.А. Личность, психическая адаптация и творчество. – Ереван, 1980. – 240 с. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога Учебн. Пособие: В 2 кн. – М Изд во. ВЛАДОС Пресс –
Кн. 2. – 480 с. Роджерс Карл Р. Взгляд на психотерапию //Становле ние человека. – М Прогресс, 1994. – 480 с. Фрейд А. Психология Я и защитные механизмы. – Мс. Фурман А.В. Як допомогти учням долати дезадапто ваність до школи Рад. шк. 1991. № 5. С. 25 32.
18. Юрченко В.І. Тривожність як прояв суперечностей “Я”
концепції майбутнього вчителя Наук. теор. та інформ. журнал
АПН України. – К, 1997. – № 1 (14).
Яценко ТО. Психологічні основи групової психокорекції:
Навч. посібник. – К Либідь, 1996. – 264 с.

49
Засоби масової комунікації та їх вплив на соціалізацію молоді
ЗАСОБИ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ ТА ЇХ
ВПЛИВ НА СОЦІАЛІЗАЦІЮ МОЛОДІ
Масова комунікація – складне і різнопланове поняття, яке найбільш активно досліджується соціологією та соціальною психологією. Натомість у центрі уваги перебувають невласне механізми впливу масової комунікації, а індивіди і групи, що зазнають такого впливу.
У сучасному висвітленні поняття масова комунікація (від латинського communicatio – повідомлення) прийнято вважати масовий процес виробництва інформації, її передачу засобами преси, радіо, телебачення і спілкування людей як членів
“маси”, що здійснюються за допомогою технічних засобів (По литология: Энциклопедический словарь», Матеріальною передумовою виникнення масової комунікації в першій половині ХХ ст. стало створення технічних пристроїв (передусім радіо, що дозволило швидко інформувати велику кількість людей. Так виник особливий вид людської діяльності, що здійснюється з метою впливу на об’єктивно не пов’язані соціальні групи і окремих індивідів для масовості їх свідомості та поведінки.
На початку свого розвитку масова комунікація розглядалася більшістю дослідників як новий спосіб спілкування. В цьому випадку саме надособистістна комунікація об’єднує людей через читання одних і тих же газет, прослуховування радіопередач та перегляд телевізійних програм.
З цих міркувань насамперед розглядаються сучасні механізми формування масової свідомості з ідентичністю поглядів,
оцінок і врешті решт смаків.
Активне дослідження соціальних функцій масової комунікації дозволило не лише виділити їх, ай окреслити місце і роль в суспільстві. Так, Р.Мілс розглядає масову комунікацію як відбиття концентрації влади верхів над “низами”.
П.Лазарсфельд, Р.Мертон вбачають уній спосіб духовного контролю над масами. Х.Шіллер вважає її вирішальною сферою боротьби політиків за забезпечення духовного панування у світі. Своєрідну теорію створили М.Маклауен і А.Моль. Ма

50
В.Є.Сорочинська. Організація роботи соціального педагога
сову комунікацію і створювану нею культуру вони розглядають майже як новий етап соціального спілкування.
На думку Б.А.Грушина, можна виділити п’ять соціальних функцій масової комунікації:
інформаційна, призначенням якої є донесення до читацької, слухацької та глядацької аудиторії повідомлень про основні події в світі та конкретному регіоні (невипадково часто використовується термін масова інформація функція соціалізації, що пов’язана з формуванням установок, цінностей і ціннісних орієнтацій аудиторії;
функція організації поведінки як вплив на зміну, припинення або ж апробацію певної дії даною групою людей;
функція створення певного емоційно психологічного тонусу аудиторії, пов’язаного з переживаннями, настроєм, емоційним включення та емоційними реакціями схвалення, захоплення, осуду тощо;
власне функція комунікації, що вказує на посилення підтримання чи, навпаки, послаблення зв’язку між різними аудиторіями та комунікатором (може оратором) і
аудиторією.
Комунікативне повідомлення – це зібрана, відсортована інформація про факт, що відбувся. Однак, об’єктивно чи суб’єктивно, усвідомлено чи підсвідомо, ціленаправлено чи спонтанно до інформації про факт обов’язково додається ставлення до нього.
Один і той же інформаційний факт можна повідомити діаметрально протилежно. Наприклад, вибуху Чечні може бути
“черговим злодійським злочином бандитів, із цією ж достовірністю ще однією успішною операцією повстанців. Але йдеться про інше. Сам процес збору, сортування підготовки інформації до випуску зазнає суттєвого суб’єктивного впливу тих людей, які цим займаються. Ігнорувати це не слід, оскільки тоді
випадатимуть механізми інформаційного впливу.
Окреме повідомлення – це лише незначна часточка потоку
інформації. Як вони вибудовуються, наскільки пов’язані чи не пов’язані між собою логічно, дозволяють встановити причин но наслідкові зв’язки чи нагадуватимуть калейдоскоп подій усе це врешті решт генеруватиме міфи за принципом усе в усь

51
Засоби масової комунікації та їх вплив на соціалізацію молоді
ому” чи дозволятиме мати об’єктивне уявлення про реальні
події. Прикладом може бути інформаційний блок новин, в якому поряд із повідомленням про початок військових подій в
Афганістані розповідається про появу на світ довгоочікуваного слоненяти в провінційному зоопарку. Якщо зважати на скорочення інформаційних програму часі, то можна стверджувати, що навіть без особливої потреби інформація може перетворитись в дезінформацію, а масова комунікація трансформуватиметься в могутнього генератора міфів. (Поли тология: Энциклопедический словарь», Американські психологи, дослідники цього явища М.Мак луен та У.Онг наголошують, що за своєю природою сучасні засоби масової комунікації занурюють людину в міф. Маси приписують засобам інформування могутність і всесильність, позаяк саме за їх участю дізнаються майже про все, що відбувається у світі. Таким чином, для глядацької і слухацької аудиторії однаковою мірою міфом стає і саме телебачення та радіо, і та
інформація, яку вони транслюють. Міфотворення перебудовує сприймання і мислення аудиторії. Швидкоплинний кліпо вий характер неперервного потоку повідомлень провокує особливу швидкість психічних процесів. Скорочення терміну коментарів і аналітичних програм спричинює деградацію мислення аудиторії. І як наслідок, вона стає все більш легковірною для сприйняття найрізноманітніших міфів.
Це значно полегшується цілеспрямованим спрощенням міфів. Ще на початку ХХ століття У.Ліпман стверджував, що можна створити такий символ, який об’єднає емоції, віддалені
від ідеї. Він вважав, що головне завдання засобів інформування полягає втому, щоб інтенсифікувати почуття і деградувати залежність. Сучасне телебачення активно використовує таку можливість. Неабиякого значення в зв’язку з цим надається особі телеведучого. Значущою є кожна деталь колір волосся,
зачіска, макіяж, стиль одягу, вираз очей. Все має узгоджуватись
із створеним образом – і ніяких відступів у майбутньому. В кожну оселю має входити очікуваний ведучий, із появою якого асоціюється стабільність та надійність.
Міф зручний і для психології мас він формує певне світосприймання стійкої установки. Так можна поєднати вигадані
причинові зв’язки між реальними подіями (наприклад, ство

52
В.Є.Сорочинська. Організація роботи соціального педагога
рити героїчні образи абсолютно непримітних політиків, легенди про героїчне минуле тощо. Так формується особлива кліпо во міфологічна масово комунікативна свідомість. Задовольня ючись винятково випадковими повідомленнями і неймовірними зв’язками між ними, вона успішно функціонує в масовому масштабі, породжуючи і підсилюючи ілюзію всезагальності
знання просвіті події, що в ньому відбуваються.
Унікальність комунікаційного процесу полягає в його особливостях. Це – діахронність – можливість стійкого збереження інформації в часі діатонність – можливість транслювати
інформацію на значні відстані мультиплікування – багаторазове повторення однієї і тієї ж інформації симультанність надання аудентичних повідомлень великій кількості людей майже одночасно реплікація – можливість регулювання своїх впливів самими засобами масової комунікації.
Перераховані властивості стосуються всіх засобів інформування радіо, телебачення і преси – кожний вид якого має свої
особливості та функціональне навантаження. Радіо відповідає
на запитання що сталося. Телебачення відповідає на запитання як сталося те, про що вже повідомило радіо. Нарешті
преса відповідає на запитання чому сталося те, про що розповідало радіо і саме так, як це інтерпретувало телебачення. Таким чином, лише поєднання інформаційного потоку в змозі
вимальовувати повноцінну картинку реальних подій.
Кожний із засобів інформування має незаперечні переваги перед іншими. Радіо випереджує всі інші засоби завдяки оперативності, технічній простоті оформлення та поширення повідомлення. Наразі це найдоступніший засіб масового інформування. Але слід урахувати, що радіоповідомлення сприймаються за допомогою слуху, тому занадто велика кількість фактів,
деталей, цифр ускладнює сприймання. Так виникає ефект взаємної інтерференції занадто деталізованої інформації. У такому перебігу подій, фактів, коментарів запам’ятовується не більше даних і в першу чергу – тематика повідомлення. Тому, готуючи радіоповідомлення, рекомендується до п’яти разів повторювати основні моменти, добираючи кожного разу інші слова для одного і того ж повідомлення.
Радіоаудиторія непостійна, вона змінюється навіть упродовж одного дня. Тому на радіо не практикують серіальних про

53
Засоби масової комунікації та їх вплив на соціалізацію молоді
грам та навіть програм із продовженням. Радіопрограми за бажанням не можна негайно повторити ще раз. Швидкоплинність
інформування не дозволяє записати почуті факти з тим, щоб їх більш глибоко проаналізувати.
Найсуттєвіша перевага телебачення – це наявність відео ряду, картинки, що значно посилює емоційність сприйняття інформації. Якщо радіо і друкована преса апелюють до когнітивних структур психіки, то телебачення орієнтоване на емоційні структури. Поєднуючи зорові та слухові образи, демонструючи події і факти в динамічній послідовності, телебачення забезпечує ефект присутності. Спостерігаючи за розвитком подій на телеекрані, глядач ототожнює себе з очевидцем, а іноді з учасником подій. Так досягається найголовніший психологічний ефект ідентифікації телеаудиторії з подіями та дійовими особами. Телеглядач доволі часто міркує за принципом Я бачив, – а, отже, це правда!”.
І все ж, телебачення менш оперативно інформує, аніж радіо, оскільки монтаж відзнятого матеріалу потребує часу. Надемоційність телебачення зменшує його аналітичність. Незважаючи на це, телебачення залишається основним засобом масової комунікації в сучасному світі.
Друковані засоби інформування не настільки оперативно доносять інформацію, як радіо чи телебачення. Натомість, газети, журнали та інші видання вміщують аналітичний матеріал щодо подій, які уже висвітлені в радіо та телеефірі. Додрукованого слова можна повернутися кілька разів, порівняти інформацію, зупинитись і підкреслити окремі моменти. Аналітичність – найбільша перевага друку. Газети і журнали мають стабільну аудиторію. Радіо і телеповідомлення швидкоплинні,
вони легко сприймаються і так же легко забуваються. Газетна стаття зберігається в пам’яті надовго.
Усі засоби інформування мають свої переваги і недоліки.
Лише їх поєднання забезпечує ефективність як для комуніка тора, такі для аудиторії.
Серед основних соціально психологічних ефектів масової
комунікації виділяють ефект ореолу та ефект бумеранга”.
Базуючись на загальних механізмах психології масовий ефект ореола пов’язаний сугестивною функцією комунікативних повідомлень. Така інформація і ті, хто її доносить до аудиторії,

54
В.Є.Сорочинська. Організація роботи соціального педагога
сприймаються в контексті масового ставлення до певного телевізійного каналу, друкованого видання тощо.
Сучасний ефект бумеранга проявляється втому, що відбувається відторгнення сугестивного впливу масової комунікації насамперед як наслідок надлишковості впливу. Він рун тується на контрсугестивних впливах, які вивільняють індивідуальну та групову свідомість від впливу психології мас. Тобто телеглядачі через часту появу одного і того ж персонажу нате леекрані починають спочатку мовчки ненавидіти його, потім виражають недовіру і, нарешті, відверто бунтують.
Американські дослідники масової комунікації давно попереджали, що передозування в комунікаційних процесах викликає своєрідні соціально психологічні механізми, а саме супутні чинники підсилення та “бар’єр перед комунікацією”
(Катц, 1962). Ці механізми і породжують ефект бумеранга”,
що символізує рішучий відхід глядацької аудиторії від своїх попередніх поглядів. Найбільшу схильність при цьому проявляють люди, які не мають стійких переконань і потрапляють під вплив різних за спрямуванням джерел інформації.
Можна передбачити, що із збільшенням кількості каналів
їх сугестивний вплив буде зменшуватись. Алена зміну телебаченню приходить Інтернет. Так з’являється більш ефективніший засіб масовизації психіки.
Усе голосніше в сучасному суспільстві лунає думка, що людство знаходиться на початку розвитку третьої (поряд з усною та писемною) системи культури – культури засобів масової комунікації суспільства.
В умовах відкритості суспільства, його гуманізації та демократизації засоби масової комунікації все активніше впливають на формування визначених соціальних орієнтирів й водночас сприяють розвитку задатків і здібностей особистості.
Це явище не можна оцінити однозначно (негативно або позитивно. Зараз точаться розмови проте, що в молодіжному середовищі все більшого значення набувають електронні засоби масової комунікації, в яких велику роль відіграють такі культурні форми, що традиційно вважаються дозвільними, розважальними. Це кіно, естрада, телебачення, відео.
Засоби масової комунікації, якими користується підрос таюча людина, створюють для неї специфічний інформацій

55
Засоби масової комунікації та їх вплив на соціалізацію молоді
ний світ. Використання різних інформаційних джерел формує
інфор мативні сфери розуміння світу, визначає ціннісні орієнтації молодої людини, стиль її життя.
Ле Мастерс (1974 р) склав список тем, обговорення яких у засобах масової інформації суттєво відрізняється від того, як трактує їх більшість батьків. Це, зокрема, показ взаємин між чоловіком і жінкою, що подаються кіно і телебаченням переважно нарівні фізичних інстинктів, навіть якщо глядача намагаються переконати, що це кохання До 14 років середня американська дитина бачить на телеекрані майже 18 000 вбивств. Учені університету штату Вісконсії
спробували прослідкувати, як чисельний перегляд фільмів із сценами насильства і, зокрема, сексуального, впливає наставлення до цього явища в реальному житті. Групі чоловіків було запропоновано щоденний перегляд фільмів із подібними сценами. В останній день жертви викликали в них менше співчуття. З’являлася впевненість, що жертви самі провокують подібні дії. Дехто визнавав, що і сам міг би вчинити подібне (3, 510 Школярів потрібно привчати до осмисленого аналізу змісту телепередачі насамперед тих, що розраховані на молодіжну аудиторію. Соціальний педагог може рекомендувати приблизну схему аналізу, розроблену американськими психологами
Пайнсом Е. та Маслачем К. (5, 411):
Приблизна схема аналізу
прикладів телевізійного насильства
Дитячі передачі
К-ть актів
насильства, в яких
Мульт-
фільми
Не мульт-
фільми
Передачі для
дорослих
Жертви явно відчували біль



В результаті насильства жертва помирає



Насильство непокаране

Акти насильства здійснює поганий хлопець



Акти насильства здійснює хороший хлопець



Загальна кількість актів насильства




56
В.Є.Сорочинська. Організація роботи соціального педагога
Одержана інформація дозволить визначити, які телевізійні
канали надають перевагу відеопродукції з подібним змістом. За нашими даними, це канал “1+1” та “УТ Діти та підлітки засвоюють соціальний досвідне лише аналізуючи власні вчинки, алей спостерігаючи дії інших людей
(вікарне навчання. Альберт Бандура (1965) провів серію класичних експериментів, вивчаючи вікарне навчання агресивної поведінки. В типовій ситуації у присутності молодших школярів експериментатор бив надувну пластикову ляльку,
яка мала розміри справжньої дитини. Водному випадку дорослі хвалили агресора за його діяння і навіть частували цукерками, в другому – сварили і навіть фізично карали, втре тьому – діяли нейтрально ні схвалювали, ні засуджували. В
паралельній групі експериментатор із задоволенням грався лялькою.
Результати цих експериментів переконливо свідчать, що агресія народжує агресію. Коли дітям пропонували самостійно погратися з лялькою, то найбільш агресивними були ті, хто спостерігав безкарні насильницькі дії. Слід наголосити, що схильність наслідувати агресивну поведінку дорослих проявлялася навіть тоді, коли такі моделі не мали зовнішнього підкріплення. Таким чином, навчання як, коли і що можна робити, відбувається на основі спостереження. Більшість дітей щоденно бачать по телевізору моделі агресивної поведінки, які
вибирають як зразок для наслідування. Перегляд фільмів про суперменів, поліцейських, грабіжників навчає дітей агресії.
Доведено, що часте демонстрування насильства на екрані породжує агресивність у дітей (2, 66 Важливого значення для дітей та підлітків набуває функція техносфери. Більша частина молоді використовує телебачення, прослуховування музичних творів як своєрідну компенсацію дефіциту міжособистістних контактів. Таке спілкування стає одним із засобів вирішення проблем, що виникають у спілкуванні з однолітками. Почасти дитина (або підліток)
включає магнітофон тільки для того, щоб позбавитись своєї
незахищеності, зняти стрес, що виникає від складних життєвих ситуацій. Спеціалісти соціальної педагогіки мають пам’я тати, що звертання до системи масової комунікації для багатьох дітей стає засобом відмежування від батьків.

57
Засоби масової комунікації та їх вплив на соціалізацію молоді
Розвиток техносфери породжує нові компоненти індустрії
дозвілля, сприяє створенню умов для розвитку дітей, збагачення їх словникового запасу, оволодіння широким колом інформації. Водночас техносфера формує власну аудиторію глядача,
слухача – пасивного споживача.
Вік комп’ютера, незважаючи на низку переваг, породжує
урбаністичне дитинство, негативно впливає на психічний, емоційний та фізичний розвиток дітей. Проведення дітьми значної частини свого дозвілля вдома, біля телевізора призводить до погіршення стану здоров’я, зниження інтересу до читання,
спорту, до активних форм використання вільного часу, що формує пасивність, байдужість тощо.
У вік електронних засобів масової інформації втратили відмінність періоди дитинства і дорослого життя. Поява телевізора перетворила, як стверджується, культуру в емоційне споживання кадрів, які змінюються на екрані кожні три секунди. Підраховано, що за перші п’ятнадцять років підліток проводить біля телевізора 16 годинна тиждень, причому в кожній програмі він бачить як мінімум три сцени насильства.
За свідченням нейропсихологів, це справляє надмірний вплив направу півкулю, пов’язану з однобічним візуальним сприйманням зовнішнього світу, куди і переміщується активність дитини. Водночас виключається ліва півкуля, де розміщені центри мислення і мови.
Опитування, проведені серед школярів різних типів західнонімецьких шкіл, свідчать проте, що 90 відсотків учнів дивляться відеофільми, заборонені для їх віку. Дослідженнями виявлено тісну залежність між тривалим сидінням перед телевізором й поганою успішністю в школі. Природно, це не може не викликати протесту збоку батьків, учителів та інших людей,
які усвідомлюють, якої шкоди завдає відеоіндустрія підроста ючому поколінню.
Як зазначають спеціалісти медики, відверто непристойні
відеофільми, фільми жахи тощо небезпечні для дітей з високою збудливістю. Пристрасть до таких відеофільмів провокує
асоціальну поведінку, агресивність, жорстокість, вандалізм,
злочинність, що лише має серйозні патологічні наслідки.
Нині індустрія розваг, на жаль, продовжує спрямовувати засоби масової інформації на формування у молоді соціальної,

58
В.Є.Сорочинська. Організація роботи соціального педагога
політичної і духовної апатії, пасивності, примітивних смаків,
інтересів і потреб, зневажливого ставлення до справжньої культури, доісторії, сучасних досягнень людської цивілізації.
Прогресивні сили світу, зокрема й педагогічна громадськість, не можуть не замислюватися про психологічні та моральні втрати і наслідки, особливо для дітей та молоді, сьогоднішньої практики культурного імперіалізму з його пропагандою масової культури, культури насильства, вседозволеності, низьких інстинктів людини, звичаїв злочинного світу.
Використання культури як джерела наживи, як каналу, через який формується перекручене уявлення просвіт, про життя,
негативно відбивається на духовному розвитку молоді.
Серйозно турбує і те, що сучасна молодь більше уваги приділяє агресивним формам культури, які поширюються із швидкістю епідемії завдяки засобів масової інформації. А книга як джерело духовного розвитку відступає на другий план.
Тиск американської громадськості примусив індустрію розваг піти на деякі поступки. Україні введено кодування фільмів,
які випускаються, за особливою системою символів із рекомендаціями для дітей відповідного віку (після 16 років, після років і після 21 року. Використовуються певні прийоми
(особливий ключ) для блокування від дітей спеціальних каналів для показу порнографічних фільмів. Розпочався випуск відеозаписів і дисків з написом тільки з дозволу батьків. Відеок луби та інші заклади еротичного спрямування концентруються в певних кварталах, їх існування, на думку захисників відео бізнесу, є необхідним, оскільки забезпечує право будь якої
людини на вільний вибір і самовияв в умовах демократії Слід підкреслити, що у США, які у багатьох країнах, прогресивні люди відокремлюють комерційне кіно від справжнього мистецтва і протестують проти комерціалізації засобів масової інформації, яка йде на шкоду підростаючим поколінням.
Водночас вони усвідомлюють, що одними протестами, обуреннями та окремими розрізненими заходами вирішити таку складну і гостру соціальну проблему не можна. Тут потрібний комплекс соціально політичних, юридичних і педагогічних заходів та ініціатив. Насамперед необхідно звернути серйозну увагу на посилення законодавчих актів щодо захисту дітей,
підлітків від шкідливого впливу комерційного телебачення.

59
Засоби масової комунікації та їх вплив на соціалізацію молоді
Ставиться питання про активізацію контрольної діяльності, а в ряді випадків – і створення соціальних органів контролю за відеопродукцією, відеоринком, всією друкованою продукцією
і літературою для дітей.
Проблема дитина – телевізор ще невивчена достатньою мірою. Хоча в цьому напрямку в ряді країні ведуться серйозні
психолого педагогічні та медичні дослідження, але справжньої
науки, пов’язаної із впливом всіх засобів масової інформації на процес соціалізації дітей, духовне, емоційне та моральне формування, ще не створено. У комплексі заходів важливе значення має власний приклад батьків, їх ставлення до проблеми споживання телепередач, посилення виховного впливу сім’ї в цьому плані. Як зауважив керівник американського товариства
“За телебачення для дітей Пеггі Чарен, якщо у ваших дітей буде достатньо знань та інтересів, то вам не доведеться турбуватися проте, що вони дивляться по телевізору. Загальновідомо, що чим вищий рівень освіченості в регіоні, тим рідше дивляться там передачі по телебаченню. Багатьох глядачів вжене задовольняє зміст телепрограм. Щоб зберегти свої позиції,
впливати на розум та почуття людей, телебачення перебудовується. Важливим напрямком перебудови є цілеспрямоване впровадження навчально виховних програм. Таким чином, на місті стихійної паралельної школи (як закордоном називають засоби масової інформації) виникає організована система педагогічного впливу.
Навчальне телебачення є одним із засобів становлення дитячої особистості. Воно найбільш повно відтворює прагнення школярів прилучитися до ціннісних орієнтацій дорослих. Свою
історію навчальне телебачення започатковує вже з 50 х років.
Тільки в США навчальні програми транслюються майже телестанціями, понад 700 студій пропонують навчальні передачі за кабельними системами. У межах держави аудіовізуальне навчання координує Міністерство освіти. Впровадженням нових навчальних програм керують кілька центрів, із яких найбільш відомий знаходиться в Стенфордському університеті
(Каліфорнія).
Інтенсивно поширюється навчальне телебачення в Західній
Європі. Англійська компанія Бі бісі виходить в ефір щорічно з навчальними програмами, обсяг яких становить понад 400

60
В.Є.Сорочинська. Організація роботи соціального педагога
годин. Передачі дивляться практично у всіх школах. Кожний десятий заклад початкової освіти і всі середні навчальні заклади мають не тільки телеприймачі, ай записувальну відеоапара туру.
У Франції державні станції існують уже з початку 70 х років.
Вони ведуть систематичні телевізійні передачі навчальні – по неділях і вівторках, профорієнтаційні – по середах. Більше років існує Національний центр аудіовізуального навчання у
Ванні. Уроці в Міністерстві освіти створено групу, яка координує впровадження засобів телебачення у навчальні заклади країни.
Масштабним є вплив навчального телебачення в Японії.
Воно повсякденно втручається в шкільне життя. З 17 до 20 ї
години поп яти каналах пропонуються різноманітні освітні
програми для дітей різних вікових груп.
Пошук можливостей щодо мобілізації уяви, емоцій, інтелекту учнів за допомогою засобів масової інформації постійно триває. Вже з початку 80 х років у Франції дослідною роботою з питань аудіовізуального навчання охоплені всі загальноосвітні
школи країни. У багатьох коледжах та ліцеях є автономні телевізійні системи. Педагоги Франції спочатку прагнули підвищити ефективність викладання виключно за допомогою кабельного телебачення. Але згодом було зроблено висновок проте, що таке рішення є недостатнім для розв’язання нагальних проблем. Тоді виникла ідея створити фонд аудіовізуальної документації із зібранням діапозитивів, відео та звукозаписів своєрідних досьє з різних навчальних темі програм. Матеріали почали транслювати у класах. Другий загальнонаціональний експеримент, який тривав у Франції – Активний юний телеглядач мав наметі навчити школярів читати телесюжети,
сприяти вихованню та розвитку молодої глядацької аудиторії.
Допомогу дітям надавали як учителі, такі батьки, що пройшли спеціальне стажування в аудіовізуальних навчальних центрах.
Використання телебачення та інших технічних засобів як засобів паралельного виховання породжувало важливі педагогічні проблеми. Особливе занепокоєння вчителів західних країн викликала загроза дегуманізації формування особистості школяра. Так, на думку японських педагогів, теле термінали знищують дитячу мрію. Розбудити уяву, викликати

61
Засоби масової комунікації та їх вплив на соціалізацію молоді
фантазію дитини краще, ніж будь які технічні засоби, зможе учитель –друг.
З метою контролю впливу засобів масової інформації на школярів закордоном звертають посилену увагу на виховання, яке має назву преса в школі. Преса в школі посідає важливе місце в модернізації шкільного навчання. Це значення підкреслюють провідні друковані органи світу американська
«Нью Йорк таймс», французька «Монд». Затверджено науково методичні видання преси в школі, створюються спеціальні
педагогічні центри в Італії, Франції, Німеччині. Видаються спеціальні газети для школярів (Як бачимо, засоби масової інформації мають і позитивні, і
негативні сторони. Тому головним завданням соціального педагога є вміння не тільки враховувати це у своїй роботі, особливо з підлітками, ай правильно будувати свою роботу по вихованню людини, яка є глядачем культурним, вихованим, освіченим, – тільки тоді спілкування з засобами масової інформації
у поєднанні з іншими формами набуття суспільного досвіду стає
могутнім позитивним чинником соціалізації особистості.
Суперечливий, неоднозначний характер впливу засобів масової інформації ставить перед соціальним педагогом завдання вибудовувати виховну взаємодію з молоддю таким чином,
щоб формувати активного, вдумливого, свідомого слухача і глядача. Навчити молодіжну аудиторію аналізувати потік інформації, узагальнювати почуте і побачене, вибірково ставитися до перегляду програм можна на основі сформованих стійких визначених інтересів, ціннісних орієнтацій, установок. Соціальний педагог має розмежовувати позитивні та негативні сторони масового інформування, відокремлювати причини і наслідки їх впливу і всіляко посилювати осмислене ставлення молоді до використання мережі масового інформування.
За таких умову поєднанні з іншими формами набуття соціального досвіду засоби масової інформації стають могутнім чинником соціалізації особистості.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал