Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів




Сторінка3/5
Дата конвертації23.12.2016
Розмір0.63 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   2   3   4   5
§ 3.2. Види неперіодичних видань
Як зазначено вище, неперіодичні видання класифікуються на види, перш за все, за всіма переліченими вище ознаками. Крім того, використовують ще кілька ознак, призначених для класифікування тільки (чи переважно) неперіодичних видань.
За
обсягом розрізняють такі види видань: книга - “книжкове видання обсягом понад 48 сторінок”; брошура - “книжкове видання обсягом від 4 до
48 сторінок”; листівка - “аркушеве видання обсягом від 1 до 4 сторінок”.
Ознака “обсяг видання” ніби продовжує характеристику видання за особливостями матеріальної конструкції.
Традиційно за обсягом розрізнялися саме неперіодичні видання. Але в ГОСТі 7.60-90 було вирішено відмовитися від вказівки на неперіодичність книжкового чи аркушевого видання при визначення видів видань за обсягом [14]. Вважається, що
“книгами” можна називати і деякі серіальні видання (наприклад, продовжувані збірники наукових праць), “брошурами” - деякі випуски періодичних видань, на які здійснюється передплата ; “листівками” - окремі випуски такого періодичного видання як експрес-інформація і т.д.
Але при цьому залишається невідомим, чи можна називати “книгами” та
“брошурами” окремі випуски журналів, “брошурами” чи “листівками” - окремі випуски газет. Це - питання до укладачів стандартів, на яке, на жаль, не можна зараз одержати відповідь. Його треба врахувати при наступному перегляді стандарту.

Щодо терміна “листівка”, затвердженого у стандарті із вказаним значенням, то, можливо, він не є найкращим, тому що “листівку” можна розуміти як “поштову картку”. Більш відповідає дефініції термін
“аркушівка”, що використовувався колись українськими бібліографами.
За
структурою серед неперіодичних видань виділяють: серію -
“видання, однотипно оформлене, що включає сукупність томів, об’єднаних спільністю задуму, тематики, цільовим або читацьким призначенням”;
однотомне
видання (однотомник) - “неперіодичне видання, випущене в одному томі”; багатотомне видання (багатотомник) - “неперіодичне видання, що складається з двох чи більше нумерованих томів і становить
єдине ціле за змістом і оформленням”; зібрання творів - “однотомне чи багатотомне видання творів одного або декількох авторів, що дає уявлення про його (їхню) творчість у цілому”; вибрані твори - “однотомне чи багатотомне видання, що містить частину найзначніших відібраних за певними засадами творів одного чи декількох авторів”.
Навіть із дефініцій можна побачити, що перелічені види не однопорядкові, тобто виділяються за різними ознаками. Наприклад, серія може складатися з однотомних або багатотомних видань; так само і зібрання творів, і вибрані твори. Мабуть, слід було розділити цей фасет класифікації на декілька. В одному були б представлені: видання окремого твору, збірник, зібрання творів, вибрані твори. У такому разі всі види видань тут виділялися б за особливостями відбору творів для видання і відповідною структурою видання, його видавничою підготовкою. Однотомне та багатотомне видання - це інший класифікаційний фасет, пов’язаний із особливостями поліграфічного виконання видання. Окремим фасетом можна було б виділити види неперіодичних видань за наявністю зв’язків з іншими виданнями: окреме видання, серійне видання (частина серії), неперіодична серія
(сукупність серійних видань) (див. таблицю 3.2).

Безпосередньо класифікації неперіодичних видань присвячений фасет (і розділ у стандарті) “Види неперіодичних видань за інформаційними ознаками”. Знову таки важко зрозуміти, що це за критерій класифікування -
“за інформаційними ознаками”. У ГОСТі 7.60-90 відповідний фасет виділявся “за характером інформації”; так само він називався і у проекті державного стандарту України під час його обговорення. Безумовно, і це формулювання не є чітко визначеним, але все ж таки більш зрозумілим. У коментарі до ГОСТу 7.60-90 пояснювалося, що за класифікаційну ознаку тут використано “характер твору, поданого у виданні”, або “стійку змістовно- формальну єдність комплексу типологічних ознак” [15].
На наш погляд, цей комплекс ознак складається із належності твору до певного типу та жанру літератури. Коли видання складається з одного твору чи із сукупності однотипних творів, є можливість однозначно позначити цей вид видання.
Отже, перелік видів видань у даному фасеті багато в чому збігається з переліком жанрів творів усередині типів літератури. У перелік видів видань не входять ті жанри, що не можуть бути видані як окреме видання.
Крім того, у стандарті відображені не всі існуючі у вигляді окремих видань жанри творів і навіть не всі типи літератури. Тому при використанні стандарту з метою визначення виду видання за цією ознакою може трапитися так, що відповідного виду у стандарті немає. Отже, деякі видання неможливо класифікувати за цією ознакою.
У ДСТУ 3017-95 визначено 45 видів видань у зазначеному фасеті, без поділу їх на певні групи. Ми зробили спробу поділити цей фасет на групи видань відповідно до типів літератури, до яких вони належать (див. таблицю
3.2, фасет 5). При цьому виявилося, що деякі види видань належать одночасно до двох типів літератури; деякі типи літератури взагалі відсутні в таблиці (наприклад, науково-популярна) ; а в деяких типах літератури представлені не всі можливі види видань (наприклад, у літературно-художніх
виданнях). Якщо ставити за мету наближення стандарту до наукових вимог щодо класифікування, то в майбутньому перегляді стандарту треба врахувати ці зауваження. А поки що для бібліотекарів, бібліографів і всіх фахівців, що працюють з виданнями, треба знати, що не кожне видання можна класифікувати “за інформаційними ознаками” (або “характером інформації”), використовуючи ДСТУ 3017-95.
§ 3.3. Види періодичних і продовжуваних видань
Періодичні та продовжувані видання, так само як і неперіодичні, можна класифікувати за всіма ознаками, що стосуються будь-яких видань. Крім того, ДСТУ 3017-95 має окремий розділ, де визначаються види періодичних та продовжуваних видань.
Серед термінів, що позначають види періодичних і продовжуваних видань, є кілька головних: газета, журнал, бюлетень, календар. Вони відбивають найбільш суттєві, характерні риси цих видань: цільове призначення; особливості матеріалів, що публікуються у виданні; матеріальну конструкцію та структуру видання; його обсяг. Усі ці риси враховуються в комплексі; вони визначають внутрішню форму видання, а також особливості його поліграфічного виконання. Цей напрям класифікування періодичних і продовжуваних видань іноді називають визначенням жанрів видань. Такий “жанр” або вид періодичного чи продовжуваного видання встановлюється вже при його реєстрації, коли одержують дозвіл на видання.
Газета
- це “газетне видання” за матеріальною конструкцією, тобто видання у вигляді одного чи декількох аркушів установленого формату, що виходить через певні короткі проміжки часу і містить оперативну
інформацію з актуальних питань громадсько-політичного життя. В основному в газеті публікують літературні твори: правові та політичні
першоджерела, публіцистичні, масово-інформаційні, рекламні, науково- популярні, літературно-художні тощо, а також фотографії, малюнки та інші образотворчі матеріали.
Як види газет розрізняють: громадсько-політичну газету - “яка систематично висвітлює питання внутрішньої і зовнішньої політики держави та міжнародного життя” і яка розрахована на широке коло читачів;
спеціалізовану
газету - ”яка систематично висвітлює окремі проблеми громадського життя, науки, техніки, культури та інших галузей діяльності і призначена певним категоріям читачів”; “спеціальний газетний випуск” -
“видання, підготовлене з якоїсь нагоди”, “що виходить протягом обмеженого часу”.
Спеціалізовані газети поділяють за тематичною спрямованістю, цільовим
і читацьким призначенням на газети: з питань економіки і бізнесу, медичні, спортивні, з питань культури, літератури, мистецтва, релігійні, рекламні, для дозвілля, для дітей та юнацтва.
Термін “журнал” в ДСТУ 3017-95 має синонім “часопис”. Але, на наш погляд, термін “часопис” скоріше може бути використаний як синонім
“періодичного видання” взагалі, тому що їм можна позначати як журнали, так і газети.
Журнал
- це “журнальне видання” за матеріальною конструкцією, тобто
“видання у вигляді блока скріплених у корінці аркушів друкованого матеріалу встановленого формату”, що містить статті, реферати та інші жанри літературних творів різних типів літератури, а також образотворчі матеріали (ілюстрації, фотографії, малюнки і т.п.). Кожний випуск журналу виходить приблизно однакового обсягу, під однією, затвердженою офіційно, назвою (принаймні протягом одного року) і має постійні рубрики (розділи) всередині журналу, де традиційно публікуються твори певних типів літератури та жанрів.

Залежно від цільового та читацького призначення як журналу в цілому, так і переважаючих в ньому творів, розрізняють види журналів: громадсько-
політичний
журнал - журнал переважно зі статтями та матеріалами громадсько-політичної тематики, а також літературно-художніми та науково- популярними творами, розрахований на широке коло читачів або на певні категорії читачів: призначений молоді, жінкам тощо; науковий журнал - журнал, що містить статті та матеріали досліджень теоретичного або прикладного характеру, призначений переважно фахівцям певної галузі науки; науково-популярний журнал - такий, що містить науково-популярні статті та матеріали про досягнення науки, культури, практичної діяльності, призначений для читачів-нефахівців з метою поширення знань та самоосвіти;
виробничо
-практичний журнал - призначений практичним працівникам певної галузі діяльності, такий, що містить статті та інші матеріали про досягнення науки, організацію виробництва (практичної діяльності), про передовий досвід і проблеми галузі; популярний журнал - що містить матеріали з різноманітних питань (культури, спорту, побуту тощо), призначений широкому коло читачів з розважальною метою, для дозвілля;
літературно
-художній журнал - такий, що публікує переважно твори художньої літератури, а також присвячені їй публіцистичні статті, рецензії і т.п. матеріали; реферативний журнал - журнал, в якому публікуються переважно реферати публікацій чи неопублікованих документів.
Цей перелік видів журналів показує, що виділяються вони, в основному, за цільовим та читацьким призначенням видання, а також за характером
(типами, жанрами та змістом) літературних творів, що їх передбачається публікувати в журналі.
Деякі назви видів журналів збігаються з назвами видів видань за цільовим та читацьким призначенням (наприклад: науковий, науково- популярний та ін.); деякі - не збігаються (наприклад, “популярний журнал” - це, вочевидь, “видання для організації дозвілля”). На наш погляд, у
майбутньому треба переглянути окремі терміни цих категорій, щоб ще тісніше пов’язати їх одне з одним.
Бюлет
éнь - це періодичне видання, що має відповідний статус, тобто офіційно затверджене як бюлетень. Специфіка бюлетéня пов’язується з тим, що він завжди містить інформацію офіційного характеру, що відображає діяльність організації, яка видає бюлетень. За змістом такі матеріали можуть бути дуже різноманітними, залежно від роду діяльності організації і традицій певного видання.
Залежно від цільового призначення видання та матеріалів, що в ньому містяться, розрізняють такі види бюлетеней: нормативний бюлетень - що містить матеріали нормативного, директивного чи інструктивного характеру
і видається, як правило, державним органом; довідковий бюлетень - що містить довідкові матеріали, розташовані у порядку, зручному для їхнього швидкого пошуку; рекламний бюлетень - що містить рекламні відомості щодо виробів, послуг, заходів з метою створення попиту; бюлетень-хроніка
- що містить повідомлення про діяльність установи, що його видає. Деякі види бюлетеней розрізняють за особливостями їх змісту (наприклад,
статистичний
бюлетень - той, що містить статистичні дані), деякі - за особливостями їх внутрішньої форми, тобто способу викладу матеріалу
(наприклад, бюлетень-таблиця - той, що містить фактичні дані у вигляді таблиці).
Але в переліку видів бюлетеней в ДСТУ 3017-95 відсутні деякі види бюлетеней
(науковий, виробничо-практичний,
інформаційний), для визначення яких можна використовувати загальну частину класифікації видань за цільовим призначенням.
Календар
вважається періодичним виданням, хоча переважна більшість календарів видається один раз на рік (але деякі - щоквартально, щомісяця і т.п.). Це - довідкове видання, що містить послідовний перелік днів, тижнів, місяців наступного року, а також відомості різного характеру, пов’язані з
певними датами чи просто довідкового або науково-популярного змісту. За зовнішньою формою розрізняють: табель-календар - аркушеве видання календаря з переліком днів року, розташованим у вигляді таблиці; відривний
(перекидний) календар - настінний або настільний календар, в якому для кожного дня (або тижня, місяця) відведений окремий аркуш, що відривають
(перекидають) при користуванні; календар книжкового типу - календар- щорічник у вигляді книжкового видання, з довідковими та науково- популярними матеріалами, як правило, певного галузевого змісту або призначений певній категорії читачів.
За характером інформації розрізняють календар знаменних дат - такий, що містить вибірковий перелік днів року, пов’язаних з певними пам’ятними подіями, та відомості про ці події.
У стандарті не виділяється окремо, хоча характеризується в примітках, такий вид періодичних видань, як періодичний збірник. Він має всі риси збірника (тобто є полівиданням) та періодичного видання. Періодичні збірники можуть бути різноманітними за характером матеріалів, що в них містяться. Деякі періодичні збірники наближаються до виду науково- практичного (чи науково-виробничого) журналу, і відрізняються тільки офіційно затвердженим статусом (“збірника”, а не “журналу”). Деякі періодичні збірники мають статус “альманаху” - літературно-художнього та науково-популярного видання.
У ДСТУ 3017-95 як різновид періодичного збірника вказується експрес-
інформація
- реферативне видання, призначене для оперативного
інформування фахівців.
Крім перелічених у цьому розділі стандарту є ще такі види періодичних та продовжуваних видань, що згадуються в примітках в інших розділах стандарта. Це - продовжуваний збірник і його різновид - альманах; серія
періодична
і серія продовжувана. Характерні риси періодичних та
продовжуваних збірників і серій такі самі, як і у неперіодичних, а відмінності полягають у періодичності чи продовжуваності видання.
Висновки

Підводячи підсумки розгляду видів друкованих видань, ще раз зазначимо, що для їх класифікування важливою є стандартизація термінів та визначень, тому головна увага тут приділяється розгляду і характеристиці видів видань за ДСТУ 3017-95 “Видання. Основні види. Терміни та визначення”. Такий підхід, безумовно, має як свої переваги, так і недоліки.
Переваги - в тому, що наводяться терміни та визначення видів видань, які вже пройшли апробацію як науковців, так і практичних працівників книжкової справи. Крім того, вони є обов’язковими для застосування у всіх сферах діяльності, пов’язаних із виданнями, а їх вивчення - необхідна умова практичного оволодіння типологією книги.
Недоліком запропонованого підходу може бути те, що він обмежує можливості наукового обгрунтування виділення тих чи інших видів видань.
Перелік видів видань у стандарті не завжди враховує такі вимоги наукової класифікації як єдина підстава поділу, відсутність “стрибків” у виділенні окремих видів (види одного рівня класифікації не повинні змішуватися з видами іншого рівня класифікації, або різновидами перших), обов’язковість поділу всього обсягу поняття ( не залишати невизначеними деякі явища).
Для того, щоб пом’ягшити дію вказаних недоліків, пропонується не тільки перелік стандартизованих термінів, але й аналіз деяких з них; виявляються співвідношення між окремими термінами, що позначають види видань. Нарешті, в деяких випадках містяться пропозиції щодо майбутнього перегляду стандарту та усунення недоліків.
У цілому характеристика видів видань, що наводиться в курсі документознавства, може бути поглиблена та деталізована в інших курсах, з
більш вузькою галузевою спеціалізацією (тобто окремо - про суспільно- політичні, технічні, мистецтвознавчі, літературно-художні та інші видання).
Примітки

1.
ГОСТ 16447-70. Издания. Основные виды. Термины и определения.-
Введ. 01.07.71.
2.
ГОСТ 16447-78. Издания. Термины и определения основных видов :
Взамен ГОСТ 16447-70.- Введ. 01.07.79 // Стандарты по библиотечному делу и библиографии.- М., 1985.- С.243-261.
3.
ГОСТ 7.60-90. Издания. Основные виды. Термины и определения. -
Введ. 01.01.91.- М.: Изд-во стандартов, 1990. - 29 с.
4.
ДСТУ 3017-95. Видання. Основні види. Терміни та визначення. -
Чинний від 01.01.96. - К.: Держстандарт України, 1995. - 47 с.
5.
Видання. Основні види. Терміни та визначення: Держ. стандарт
України : Проект. - К., 1994. - 44 с. - Машинопис.
6.
Там же. - С.11.
7.
ДСТУ 3017-95 … - С.7.
8.
Методические рекомендации по внедрению ГОСТ 7.60-90 “Издания.
Основные виды. Термины и определения” / Всесоюз. кн. палата; Сост. В.П.
Смирнова. - М., 1990.- С.33.
9.
Там же. - С.53.
10.Там же. - С.54.
11.Там же. - С.35.
12.Див.: Швецова-Водка Г.М. Історичний розвиток значень поняття
“документ” // Українська культура: минуле, сучасне та шляхи розвитку /
Рівнен. держ. ін-т культури.- К., 1997.- С. 182, 187.
13.Методические рекомендации по внедрению ГОСТ 7.60-90 ... - С.36.
14.Там же. - С. 52.

15.Там же. - С.57.
Таблиця 3.1
Класифікація
всіх друкованих видань
№ фасета ознака класифікації види видань
1. за періодичністю
1.

неперіодичне
видання
2.

серіальне
видання
2.1. періодичне видання
2.2. продовжуване видання
2. за матеріальною конструкцією
1.

книжкове
видання
1.1.
неперіодичне книжкове видання
1.2.
продовжуване книжкове видання
1.3.
журнальне видання
1.4.
газетно-журнальне видання
2.

аркушеве
видання
2.1. газетне видання
2.2. плакат
2.3. буклет
2.4. карткове видання
3.

книжка
-іграшка
4.

комплектне
видання
3. за знаковою природою
інформації
1.
текстове видання
2.
нотне видання

3.
картографічне видання
4.
образотворче видання
4. за складом основного тексту 1.
моновидання
2.
полівидання
5. за цільовим призначенням
1.
офіційне видання
2.
наукове видання
3.
науково-популярне видання
4.
виробничо-практичне видання
5.
науково-виробниче видання
6.
виробничо-практичне видання для аматорів
7.
нормативне виробничо- практичне видання
8.
навчальне видання
9.
громадсько-політичне видання
10.
довідкове видання
11.
видання для організації дозвілля
12.
рекламне видання
13.
літературно-художнє видання
6. за ступенем аналітико- синтетичного перероблення
інформації
1.
видання, що не має аналітико- синтетичного перероблення
інформації
2.

інформаційне
видання
2.1.
сигнальне бібліографічне видання
2.2.
анотоване бібліографічне видання
2.3.
реферативне видання

2.4.
оглядове видання
2.5.
дайджест
Таблиця 3.2
Види
неперіодичних видань

№ фасета ознака класифікації вид видання
1. за обсягом
1.
книга
2.
брошура
3.
листівка (аркушівка)
2. за особливостями поліграфічного виконання видання
1.
однотомне видання (однотомник)
2.
багатотомне видання (багатотомник)
3. за особливостями відбору творів для видання
1.
видання окремого твору
2.
збірник
3.
зібрання творів
4.
вибрані твори
4. за наявністю зв’язків з
іншими виданнями
1.
окреме видання
2.
серійне видання (частина серії)
3.
неперіодична серія (сукупність серійних видань)
5. за характером
інформації
наукові
видання
1.
монографія
2.
автореферат дисертації
3.
препринт
4.
тези доповідей
5.
матеріали конференції
6.
збірник наукових праць

офіційні
видання
7.
статут
8.
інструкція
нормативні
виробничо-практичні
видання

9.
інструкція
10.
стандарт
11.
прейскурант
виробничо
-практичні видання
12.
паспорт (на виріб)
13.
практичний посібник
14.
практичний порадник
15.
інформаційний листок
(про передовий виробничий досвід)
навчальні
видання
16.
підручник
17.
навчальний посібник
18.
хрестоматія
19.
навчальний наочний посібник
20.
навчально-методичний посібник
21.
методичні рекомендації (методичні вказівки)
22.
текст лекції
23.
курс лекцій
24.
конспект лекцій
25.
навчальна програма
26.
практикум
довідкові
видання

27.
енциклопедія
- універсальна
- галузева
- тематична
28.
словник
- енциклопедичний
- мовний
- тлумачний
- термінологічний
- розмовник
29.
довідник
- науковий
- громадсько-політичний
- виробничо-практичний
- навчальний
- популярний
- побутовий тощо
довідкові або рекламні видання
30.
проспект
31.
путівник
32.
каталог
33.
афіша
літературно
-художні видання
34.
наукове літературно-художнє видання
35.
науково-масове літературно-художнє видання

36.
масове літературно-художнє видання
37.
альманах
38.
антологія
39.
документально-художнє видання
40.
науково-художнє видання
Таблиця 3.3.
Види
періодичних і продовжуваних видань

1. газета

громадсько-політична газета

спеціалізована газета

спеціальний газетний випуск
2. журнал

громадсько-політичний журнал

науковий журнал

науково-популярний журнал

виробничо-практичний журнал

популярний журнал

літературно-художній журнал

реферативний журнал
3. бюлетень

нормативний бюлетень

довідковий бюлетень

рекламний бюлетень

бюлетень-хроніка

бюлетень-таблиця

статистичний бюлетень
4. календар

відривний (перекидний) календар

табель-календар


календар книжкового типу

календар знаменних дат
5. періодичний збірник

експрес-інформація

науково-практичний періодичний збірник

альманах
6. продовжуваний збірник

збірник наукових праць

альманах
7. серія

серія періодична

серія продовжувана



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал